Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах Чернівецької області



Сторінка38/43
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.98 Mb.
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   43

ФОРМУВАННЯ ЕКОЦЕНТРИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

У кожному суспільстві у людській свідомості складалися певні моральні цінності, ціннісні орієнтації. Серед таких цінностей та пріоритетів одне з найбільш актуальних значень мають екологічні.

Екологічні проблеми є одними з найактуальніших глобальних проблем людства.

Розв’язання екологічних проблем без формування екологічної свідомості, культури, етики молоді в умовах вищої школи неможливе.

Основна функція екологічного мислення – забезпечення оптимальних взаємовідносин у системі «суспільство – природа». Це можливо досягнути лише шляхом екологізації навчання.

Розвиток екоцентричного мислення та екологічної культури студентів формується через екологічну освіту і виховання.

Велике відкриття, яке приносить з собою екоцентричне мислення, це вражаюча різноманітність та багатство екосистеми.

Екоцентричне мислення цінує різноманітність екосистеми та культур, крім усього іншого, формує активну громадянську позицію внаслідок того, що людина не може бути байдужою до оточення, в якому вона живе.

Екологічні знання мають особливе значення для студентів вищих навчальних закладів як майбутніх природокористувачів. Оптимальним шляхом екологічного виховання є формування екологічної культури в процесі навчання. Екологічне виховання формує певні навички поведінки людини у природному середовищі. Лише осмислення поведінки у природі відповідно до отриманих знань і навичок – свідчення екологічної культури особистості.

Основний принцип екологічного виховання – це принцип матеріальної єдності світу. Провідний принцип – «мислити глобально – діяти локально».

Важлива роль в усвідомленні людиною свого місця у природі належить екологічній етиці. Основа екоетики – відповідальність та любов до природи.

Відповідно до Концепції екологічної освіти України «екологічна освіта і виховання – це неперервний процес засвоєння цінностей і понять, які спрямовані на формування умінь і навичок, необхідних для осмислення та оцінки взаємозв’язків між людьми та природою, і мають на меті засвоєння та дотримання відповідних суспільних правил поведінки в навколишньому природному середовищі».

Проблему екології соціального середовища не можна розглядати поза зв’язком з екологією внутрішнього світу людини, яка пов’язана з вихованням високоморальної особистості, екологічної свідомості, екологічної культури, екоцентричного мислення. Екологічну свідомість можна визначити як сукупність знань. Уявлень людини про її взаємини, взаємозалежності, взаємодії зі світом природи. На цій основі формується відповідне позитивне ставлення до природи, а також усвідомлення людиною себе як її частини.

Для ефективності процесу формування екоцентричного мислення необхідно задіяти різноманітні, насамперед, психологічні чинники, механізми та засоби, які формуються у людини протягом усього її життя та сприяють формуванню загального екоцентричного типу мислення, тобто необхідно визначити та забезпечити процес екологічної освіти і виховання як цілісний та неперервний.

Професійна свідомість та професійне мислення, які формуються у студентському віці, стають провідним чинником, що опосередковує вплив професійної освіти на розвиток екологічної свідомості особистості.

Отже, формування екоцентричного мислення є складним процесом, якщо базується на розумінні нашого місця в природі. Екоцентричне мислення поєднує в собі сукупність знань про навколишній світ, природоохоронні уміння, психічні дії, які забезпечують узагальнене й цілеспрямоване відображення зовнішнього світу, здатність прогнозувати їхні наслідки, контроль та управління поведінкою особистості.

Головною специфічною рисою екоцентричного мислення є те, що воно виникає шляхом екологічного виховання. Від рівня екоцентричного мислення людства, в першу чергу молоді, залежить вирішення проблеми глобальної екологічної кризи, збереження природних умов існування цивілізації.

Література

1. Пустовіт Г. П. Екологічна освіта учнів у позашкільних закладах: стан та перспективи // Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи. – К.: ВЕЛ, 2001, – С. 32-38.

2. Саунова Ю.О. Формування екологічної свідомості майбутнього учителя як провідна задача екологічної освіти та виховання: сучасні підходи до визначення поняття екологічної свідомості. // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – Вип. 11. – С. 192-199.

3. Троїцька Т.С. Дидактичний аспект формування екологічної свідомості у професійній компетенції педагога / Т.С. Троїцька, Г.Г. Тараненко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – К., 2005. – Вип. 8,ч. 2. – С. 17-19.

4. Ярчук Г.В. Навчальний процес як основа і засіб формування екологічної свідомості студентів / Г.В. Ярчук, Л.І. Большак // «Гілея: науковий вісник»: Збірник наукових праць. – К., 2009. – Вип. 29. – С. 250-263.
Катерина Стражир, нач. відділу екологічної освіти, НПП «Вижницький», с-ще Берегомет

Ірина Рощебак, провідний фахівець з екоосвіти, НПП «Вижницький», с-ще Берегомет

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ НЕФОРМАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА БАЗІ НПП «ВИЖНИЦЬКИЙ»

Сьогодні актуальним є збереження природного середовища, чистого довкілля, яке так необхідне людині для власного життя і здоров’я. Настав час не боротися за збереження довкілля, а вчитися жити в гармонії з ним. Тому еколого-освітня та еколого-виховна діяльність набувають особливого осмислення, якісних змін і підходів.

Головними складовими системи екологічної освіти та виховання мають бути її формальна та неформальна частини, форми та методи яких різні, а мета одна: виховання еколого-компетентної особистості, яка на основі самостійного мислення і відповідальності здатна не лише визначити екологічні проблеми, шукати оптимальні шляхи їх вирішення, а й попереджувати виникнення останніх.

Становлення екологічно-свідомого суспільства повинно відбуватись на основі синтезу тенденцій формування сучасних екологічних знань, нового ставлення до природи, пріоритетів взаємодії з природою. Тому екологічна освіта повинна поєднувати в собі: освіту про довкілля (навчання), освіту для довкілля (цінності, ставлення, поведінка), освіту в довкілля та через довкілля (природа як засіб навчання).

Ефективність екологічної освіти полягає в системності, систематичності та неперервності, що забезпечує формування екологічної культури особистості шляхом єдності формальної та неформальної екоосвіти [3]. Значна когорта людей вважає, що чим більше людина знає про природу, тим більше захищає її. Але це не так. Екоосвіта виступає набутим «багажем знань» про природу, який вона поповнює на протязі життя. Під екологічним вихованням слід розуміти процес систематичного та цілеспрямованого впливу на духовний і фізичний розвиток особистості з метою формування еколого-гуманістичного світогляду [4].

Загальновідомо, що найбільший вплив на виховання, включаючи екологічне, в першу чергу, мають батьки та сім’я, але виникають сумніви, бо більшість їх самі мають низький рівень екологічної культури. Проблема давня: вихователь повинен сам бути вихованим. Виникає питання: чи можна вирішити проблему екологічного виховання та культури, здійснити надії на поліпшення екологічної ситуації в цілому?

Надію на зрушення проблеми екологічного виховання повинні взяти на себе незалежні екологічно компетентні фахівці, які б сприяли формуванню в людині бажаних персональних якостей. Саме неформальна екологічна освіта (яку впроваджує НПП «Вижницький») найбільше враховує інтереси особистості та її інтелектуальні можливості, вподобання та дають змогу максимально реалізувати свій внутрішній потенціал та набуті знання в контексті формальної екоосвіти.

Національний природний парк «Вижницький» як природоохоронна, науково-дослідна, рекреаційно-туристична та еколого-освітня установа систему екологічної освіти здійснює у таких напрямках:



  • поширення природоохоронних знань серед підростаючого покоління шляхом впровадження неформальної екоосвіти на базі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів;

  • поширення природоохоронних знань серед населення через лекційну пропаганду, видання науково-популярної та еколого-просвітницької літератури, засоби масової інформації.

Враховуючи вищезазначене, фахівці з екоосвіти акцентують свою увагу на співпраці з дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами. Адже ще В.О. Сухомлинський вважав, що особистість в основних своїх проявах формується приблизно до 12 років. Якщо проґавити цей момент, то пізніше буде практично неможливо сформувати її.

Фахівці парку використовують такі найбільш поширені та ефективні засоби та методи впровадження неформальної екоосвіти:



  • відвідування еколого-просвітницького центру, головним об’єктом якого є еколого-естетична експозиція «Чотири пори року», яка обладнана за сучасними технічними вимогами та логічною конфігурацією оглядового маршруту. Еколого-освітня діяльність на даній експозиції реалізовується шляхом проведення еколого-спрямованих екскурсій для різних вікових груп населення;

  • відвідування Музею природи (с. Зеленів), що містить унікальну колекцію фауни Буковини, експозиції якого налічують близько тисячі експонатів, які розміщені в дев’ятьох відділах чотирьох залів, де натуральні експонати, фотографії, малюнки розповідають про те, якою на диво щедрою, мальовничою й неповторною в своїй красі є природа Буковини. Зокрема, на діорамах музею показано чотири пори року, представлене життя тварин, комах, рослин у різні відрізки часу;

  • відвідування зоологічного та іхтіокуточків, де діти мають можливість споглядати за тваринами (козуля європейська, олень, страус, дика свиня), рибками (золота рибка, телескоп чорний, скалярії, риби-папуги, технеції) та земноводною тваринкою – аксолотлем;

  • використання еколого-туристичних маршрутів та екологічних стежок, яких на території парку нараховується 8 (різної протяжності та складності);

  • використання творчої терапії (створення дітьми ікебан та композицій з природного матеріалу; фоторобіт екологічної тематики, малюнків тощо), мозкового штурму (турніри, вікторини, екологічні ігри), імітаційного моделювання (уроки на природі), методу проектів (при роботі шкільних лісництв), інтерактивного методу (екологічні ігри, дискусії);

  • використання засобів масової інформації, адже вони мають велику оперативність, можливість впливати на різні верстви населення та формувати громадську думку до тих чи інших процесів, об’єктів, явищ. Не менш важливою є функція попередження про екологічні безпеку та навчання в умовах надзвичайних екологічних ситуацій. Щоквартально НПП «Вижницький» випускає газету, в якій розмішується інформація різного характеру, але обов’язково на природоохоронну тематику. Фахівцями парку постійно випускаються інформаційні буклети, брошури тощо.

Отже, відділом екологічної освіти НПП «Вижницький» постійно випробовуються різні методи і засоби, які спрямовані на «розчулення бездуховного індивідуума». Для цього максимально враховуються інтереси і нахили молодих людей, створюється екологічний комфорт, стимулюється позитивна самореалізація, формується віра в свої сили, самоповага, щоб забезпечити формування всебічно розвинутого, екологічно свідомого покоління.

Література

  1. Закон України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34.

  2. Концептуальні засади еколого-освітньої діяльності в природо-заповідних установах України. / М.П. Стеценко, Г.В. Парчук, О.З. Петрович, В.Є. Борейко, В.А. Сесін. К.: 2005. – 16 с.

  3. Концепція екологічної освіти України. "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України", N 7, квітень, 2002 р.

  4. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г.Мельника та к.е.н., проф. М.К. Шапочки. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – С. 686-704.



Світлана Сьома, КЗ Сумської обласної ради – обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, м. Суми

1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   43


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка