Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах Чернівецької області



Сторінка32/43
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.98 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   43

РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ В УМОВАХ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ

Багатством кожної держави й кожного суспільства в будь-яку історичну епоху були талановиті й обдаровані особистості, які визначали розвиток науки, економіки, суспільства в цілому. У сучасній Україні виявлення й підтримка талановитих і обдарованих дітей та учнівської молоді є одним із пріоритетів освіти й науки.

Існує чимало форм і способів роботи з обдарованими дітьми, але зміна соціальних умов кожного етапу історії суспільства, науково-технічний прогрес, лавина інформаційної літератури, засобів інформації вимагає нового змісту і нової технології наукових досліджень і практичної діяльності. Залишаються класичними такі форми роботи з обдарованими учнями, як наукові і науково-практичні гуртки, товариства, конференції, олімпіади, конкурси. До них в останні роки додалися очні і заочні біологічні школи, малі академії, тижні науки, міжнародні глобальні спостереження за навколишнім середовищем, наукові експерименти на космічних літальних апаратах…

Вибір способів і форм роботи з обдарованою учнівською молоддю залежить від багатьох факторів, серед яких на перше місце можна поставити життєвий досвід педагога, можливості позашкільного закладу, рівень особистих якостей дітей та мотивів їх діяльності. Щоб не сконцентрувати увагу лише у межах вузького захоплення дитини, необхідно створювати умови для розвитку її інтелекту у більш широкому плані (ігри, конкурси, конференції, бесіди за круглим столом, дискусії).

Здійснення поступового зростання інтелекту особистості і розширення її пізнавальної діяльності у позашкільних закладах відбувається цілком природно. Дитина сама оцінює себе, її оцінюють гуртківці, вона порівнює свої можливості з можливостями інших членів гуртка і починає критично ставитися до себе.

Однією з основних особливостей діяльності позашкільного закладу є взаємна співтворчість педагога і дітей, з якими він працює. Тому взаємини педагога і вихованця не повинні бути формальними. Лише довір’я, демократичність відносин забезпечують оптимальні можливості спілкування на основі добровільності. Структура позашкільної установи, сприятлива атмосфера міжособистісних відносин відрізняють позашкільну освіту від школи і, в окремих випадках, від сім’ї. Це пояснюється відкритістю педагогів до життя, культури, сфери соціальних дій, творчості.

Найважливіший етап після виявлення обдарованих дітей – це організація їх розвитку, коли треба на оптимально високому рівні, враховуючи індивідуальні особливості дитини, працювати з нею так, щоб більш глибоко розвивати її здібності і нахили. Особливості діяльності позашкільних закладів (співтворчість педагога і дитини, демократичність відносин, колективна взаємодія, високий рівень освіченості педагога і вміння корегувати процес самооцінки учня) утверджують працездатність вихованця і сприяють психолого-педагогічному діагностуванню його індивідуальної обдарованості, таланту; допомагають дитині розвивати, вдосконалювати ці якості, стимулюють фантазію, ідею…

Саме позашкільна освіта при наявності у дитини зацікавленості від природи має всі умови для подальшого її розвитку: раннє систематичне тренування з індивідуальною програмою, своєчасне залучення до самостійних експериментів і наукової роботи, участі у конкурсах, змаганнях, виставках, наукових дискусіях і ділових іграх. Серед основних форм роботи з обдарованими учнями можна виділити групові заняття, роботу в малих групах та індивідуальні заняття. Науково-дослідницька діяльність — вища форма caмоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких вмінь у вихованців — процес складний i довготривалий. Biн не виникає на порожньому місці i не розвивається сам по coбi. А тому завдання вчителя-керівника — поступово i методично формувати науково-дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких poбiт; аналізувати i виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результату роботи. Однією з умов успішного виконання науково-дослідницької роботи учнів є відповідність ведення дослідження методам навчання, а також віковим та розумовим особливостям розвитку школяра, бо занадто складні розумінню юного дослідника або ж зовсім недоступні методи розв'язання проблеми можуть відбити в нього інтерес до виконання роботи i до науково-дослідницької діяльності взагалі. Саме цими принципами керуюся у своїй діяльності, готуючи дітей до методики проведення не тільки самого дослідження, але й практичних експериментів, що його супроводжують. Слід відзначити активне залучення до керівництва виконанням науково-дослідницьких poбiт i проведенням відповідних експериментів батьків. Одним із перших кроків є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на хід роботи над ним. У Заставнівському районі на базі Погорілівської ЗОШ, Горошовецького та Малокучурівського НВК успішно працює заочна біологічна школа ЧОЦЕНТУМу. Дітям дуже подобаються заняття із науковцями. Сподіваємося, що більшість слухачів продовжить навчання у БМАН. На базі Заставнівської гімназії та Погорілівської ЗОШ працюють наукові товариства.



Світлана Равлюк, вчитель екології НВК «Вашківецька гімназія»

Марія Федоряк , д.б.н., доц. кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича

Галина Аронець, учениця 6 (10) класу НВК «Вашківецька гімназія»

Створення Екологічної стежини з метою екологічного виховання учнів НВК «Вашківецька гімназія»

Нині в умовах погіршення екологічної ситуації все більшого значення набуває екологізація суспільної свідомості. Тому важливим є екологічне виховання учнів, їх свідомого ставлення до природи, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність. У місті Вашківці і його околицях є чимало об’єктів, що потребують збереження. Тут можна побачити незвичайну красу і багатство природи рідного краю. Однак до цього часу спеціально прокладеної екологічної стежини у нашому містечку не було.

Враховуючи зазначене, метою нашої роботи було створення екологічної стежини в околицях м. Вашківці й проведення екскурсій із учнями для підвищення рівня їх екологічної культури.

На першому етапі нашої роботи ми ознайомилися з фізико-географічними і екологічними особливостями місцевості в околицях м. Вашківці, виокремили об’єкти, які будуть включені до маршруту екологічної стежини та описали їх для проведення екскурсій з учнями. Інформацію про них отримали з літературних джерел, а також шляхом опитування мешканців міста.

Початком нашої екологічної стежини ми обрали історичне дерево – дуб (Quercus robur L.), який знаходиться на території НВК «Вашківецька гімназія». Вік його становить 100 років. Він був посаджений на урочистому відкритті реальної гімназії [3].

Враховуючи фізико-географічні особливості, ми поділили екологічну стежину на дві частини, на два крила – ліве і праве.

Протяжність правого крила становить 4 км 250 метрів. Час проходження – 2 години. Першою зупинкою правого крила стежини є річка Теплиця – одна з найкоротших річок у м. Вашківці. Взимку навіть за 30-ти градусних морозів вона парує і ніколи не замерзає, а влітку, навпаки – холодна, наче лід.

Друга зупинка – старий історичний парк. Ще з давніх-давен жителі говорять, що створив дендропарк барон Петріно. У цьому парку знаходився мавзолей (капличка). Під капличкою була усипальниця, де поховані Петріно та його сім’я [3]. До сьогоднішнього дня збереглося багато дерев, які були посаджені в ті часи. Зокрема, це дерево, яке зустрічається не часто, його назва – в’яз гладенький (Ulmus laevis Pall.). В’яз занесений до Червоної книги України.

Наступна зупинка – це місцевий сквер. Тут наявна різноманітна деревна рослинність: плакуча верба (Salix alba L.), тополя (Populus alba L.), береза (Betula pendula Roth.), клен (Acer platanoides L.). Плакуча верба росте у сквері біля пам’ятника загиблих воїнів. Напевне тому, що верба – символ журби. Цвіте верба ранньою весною до розпускання листя.

Далі стежина проходить по головній вулиці міста, у напрямку до річки Черемош. Черемош (пол. Czeremosz, рум. Ceremus) – річка в українських Карпатах (на Гуцульщині) і на Передкарпатті, права найбільша притока Пруту (басейн Дунаю). Річка Черемош утворюється від злиття Чорного і Білого Черемошу в селі Устеріки Верховинського району Івано-Франківської області [2].

Протяжність лівого крила становить 6 км 750 метрів. Час проходження – 3 години.

Першою зупинкою лівого крила стежини є річка Глибочок. Вона бере початок у селі Карапчів, а закінчується на Долішньому куті міста Вашківці, де впадає в Черемош. Назвали її Глибочок тому, що в неї дуже високі береги. Це досить звивиста та повноводна річка [2].

Далі стежина прокладена у напрямку до святого місця, жіночого монастиря – Анниної гори. З цієї гори ми можемо спостерігати за прекрасним краєвидом нашого краю, зокрема, ми бачимо ліс – одне із найкращих багатств, якими наділена наша місцевість.

Маршрут екологічної стежини міста Вашківці має протяжність 11 км. Кількість зупинок – 7. Стежина розрахована на учнів 8-11 класів. Тут учні мають змогу вивчати як унікальні, так і звичайні краєвиди, що репрезентують місцевість. Для уникнення нещасних випадків стежка не перетинає авто- та залізничні шляхи, не проходить поряд з високими урвищами, лініями електропередач та іншими небезпечними техногенними об’єктами [1].

Як і будь-які туристичні маршрути, екологічні стежки мають мати маркування. На початку стежки встановлено картосхему стежини із зазначенням усіх зупинок. Враховуючи те, що важливою вимогою до екологічних стежок є їх інформативність [1], кожний об’єкт обладнано спеціальними пізнавальними табличками, на яких вказано: назву екологічної стежини, знак стежини, номер об’єкта, назву об’єкта, фотографію об’єкта. Знаки стежини, намальовані олійними фарбами безпосередньо на стовбурах дерев, каменях чи на спеціальних стовпчиках, ведуть до наступного об’єкта. Ці знаки мають стандартний розмір (7х7 см).

На першій зупинці біля старого дуба, прикріплена табличка з ілюстраціями: «Як правильно поводитися на екологічній стежині».

У певних місцях зазначені ботанічні та зоологічні майданчики. Популярним природним ботанічним майданчиком вважається місцезростання дерева-велетня, наприклад старого дуба та в’яза гладенького. А до зоологічного майданчика належить урвище з гніздами сиворакш (Coracias garrulus Linnaeus, 1758) у історичному парку та місцевому сквері. Штучним зоологічним майданчиком є створені учнями нашої гімназії годівнички для птахів.

Стежина потребує постійного догляду. На всьому маршруті потрібно періодично прибирати сміття, ремонтувати таблички. З маршруту учні прибрали повалені та нахилені дерева, гострі камені, биті пляшки, на болотистих ділянках проклали дошки і містки. В місцях, де можна послухати спів птахів, встановили лавки. Догляд за стежкою впродовж усього року привчає дітей до праці і дбайливого ставлення до загального надбання.

На нашій стежині проводяться екологічні екскурсії, вони визначаються як форми і методи навчально-виховної роботи, що дозволяє організувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах. На основі пропагандистської роботи створена листівка «Ми – друзі природи!».

Робота з учнями НВК «Вашківецька гімназія» на маршруті створеної екологічної стежини м. Вашківці довела, що екологічна стежина – це ефективний спосіб залучення учнівської молоді до пізнання рідного краю, вивчення екосистем, виховання екологічної свідомості та культури.



Література

  1. Дідух Я. П. Екологічна стежина (методика, організація, характеристика модельної стежки) / [Дідух Я. П., Єрмоленко В. М., Крижанівська О. Т., Попович С. Ю.]. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 88 с.

  2. Захарчук В. Туристські ріки Карпат / В. Захарчук, Г. Чурчун. – Чернівці, 2006. – 63 с.

  3. Історія Вашківців [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: http://vashkivtsi.com.ua /index.php/Istoriya-m.Vashkivtsi/2011-08-13-14-14-10.html.



Ліна Рибалко, к.пед.н., старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, м. Полтава

1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   43


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка