Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах Чернівецької області



Сторінка3/43
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА І ВИХОВАННЯ У СИСТЕМІ ОСВІТИ ОБЛАСТІ

Екологічна проблематика в сучасному світі стає, безперечно, домінуючою. Без всіляких перебільшень йдеться про майбутнє людського роду. Проте в соціальній практиці усвідомлення цієї обставини відбувається ще надто повільно.

Проблеми екології відверто витісняються на другий план, екологічні вимоги часто-густо сприймаються як прикрі перешкоди розвитку економіки і технічного прогресу.

Виходом з таких ситуацій є не стільки створення екологічно безпечних технологій, як формування нової філософії життя, виховання екологічно грамотного покоління, з громадянською позицією, не байдужого до стану навколишнього природного середовища і здатного до вирішення екологічних проблем.

Власне, мається на увазі виховання нової людини – здатної гармонійно співіснувати з усіма живими істотами, жити і діяти, удосконалюючи світ. Головним принципом такої людини має бути принцип «не зашкодь», а в центрі її моралі повинна бути любов до ближнього і до природи в цілому.

Формування екологічної свідомості молодого покоління повинно відбуватись на всіх етапах розвитку і становлення людини. У цьому процесі необхідно брати участь практично всій громадськості, але особлива роль відводиться сім’ї, вихователям та педагогам.

Дійовим засобом формування екологічної свідомості нашого сучасника має бути система екологічної освіти та екологічного виховання.

Створення системи екологічної освіти дозволить перебороти споживчий підхід, розвіяти уявлення про безмежність природних багатств і безмежних можливостей біосфери до самовідновлення і самоочищення.

Системність екологічної освіти може бути розглянута з різних точок зору:

- неперервності – включення в систему сімейного, дошкільного, шкільного, професійного, вузівського виховання, усіх напрямків підвищення кваліфікації фахівців, засобів масової інформації;

- дидактичної, котра припускає системний аналіз цілей, задач, принципів, змісту, методів і форм організації екологічної освіти;

- організаційно-методичної, що дозволить виявити роль і забезпечити взаємодію навчальних предметів, класної і позакласної роботи в різних моделях екоосвіти.

Останнім часом в нашій області посилилась увага до екологічної освіти і виховання.

Дитячі дошкільні заклади є першим державним виховним інститутом, який реалізовує національну політику в галузі екологічної освіти й виховання, започатковує основи екологічної культури особистості. Програмовий матеріал дитячих дошкільних закладів містить певний обсяг інформації про живу та неживу природу, але він не завжди достатній для формування екологічної культури.

Процес формування екологічних знань має відбуватись в тісній співпраці з сім’єю, позашкільним навчальним закладом та громадськістю. Дошкільний заклад повинен забезпечити умови для розвитку уваги, мислення, допитливості, захоплень, інтересів дитини, які складають підгрунтя формування елементарних екологічних знань; організовувати спілкування з природою, як особливий вид діяльності, що надає вихованцям можливість пізнавати навколишній світ не лише вербально, а й шляхом обміну емоціями й почуттями, набувати початкових практичних вмінь догляду за об’єктами природи.

В області функціонує 40 профільних дошкільних навчальних закладів і 5 дошкільних підрозділів навчально-виховних комплексів екологічного та еколого-валеологічного напрямків роботи, в яких поглибленою екологічною освітою охоплено 2978 дітей (що становить 10,1 % від загальної кількості охоплення дошкільною освітою). В Кіцманському районі та місті Новодністровськ на базі дошкільних закладів діють 7 профільних груп з проблеми формування екологічної культури дітей – всього охоплено 140 малюків. В м. Чернівці протягом останніх трьох років на базі ДНЗ №№ 9, 34, 41 працює лабораторія з тематики визначення ендоекологічного стану дитини, роботу якої координує Київський інститут екології людини, науковий керівник М.В. Курик, професор, доктор фізико-математичних наук.

Інтенсивна робота щодо формування у дітей дошкільного віку екологічної компетенції здійснюється у всіх дошкільних навчальних закладах краю: розроблені і активно діють у більшості з них «екологічні стежини», створені міні-лабораторії природо-дослідницької діяльності, осередки живої природи, екологічні городи тощо. З метою удосконалення еколого-валеологічного розвивального середовища для керівників ДНЗ був проведений семінар на базі обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Протягом останніх років організовані конкурси на кращий еколого-розвивальний осередок серед ДНЗ Хотинського району та конкурс «Рослинний дизайн – рідному місту» серед дошкільних закладів м. Чернівці, в Новоселицькому районі в 2010-2011 навчальному році проведений конкурс на кращу розробку заходів з екологічного виховання дітей та за результатами конкурсу розроблені методичні рекомендації з проблеми.

Останнім часом активно впроваджуються в практику роботи організація природоохоронних акцій, в яких беруть участь дорослі з дітьми.

Заслуговують на увагу досвіди роботи педагогічних колективів ДНЗ № 30 м. Чернівці та Кіцманського навчально-виховного комплексу. Цікавим і результативним напрямком роботи є залучення представників позашкільної освіти до роботи з дошкільнятами: так, в Сторожинецькому районі на базі 5 дошкільних навчальних закладів працюють гуртки від районного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді на підставі заключення угоди про співпрацю, у Вижницькому районі згідно з угодою здійснюється спільна робота з екологічного виховання між Берегометським ДНЗ № 1 та музеєм екології Національного природного парку «Вижницький».

Від шкільної освіти сучасне суспільство очікує забезпечення максимального розвитку інтелектуальних здібностей і формування загальнолюдських якостей особистості. Насамперед духовного розвитку особистості, що характеризується екологічним способом мислення, екологічною культурою, мораллю, етикою.

Шкільний етап ґрунтується на позитивному емоційному досвіді спілкування з природою і розвитку вже набутих знань, умінь, навичок та переконань у необхідності жити в злагоді з природою. Він є базою для формування екологічної культури молодого громадянина. Це основна ланка екологічної освіти.

У початковій школі продовжується опанування знань учнів про природу, формування екологічно доцільних навичок поведінки, не пасивної, а діяльної любові до природи. Заняття з екології вводяться до навчального плану як окремий предмет за рахунок факультативів і курсів за вибором, або інтегрують з предметами «Я і Україна», «Природознавсто», «Рідний край», «Довкілля», а також включені в гурткові програми, роботу еколекторіїв «Природа – наш дім».

Екологічна освіта школярів середнього та старшого віку здійснюється за двома напрямками:

- це профільне навчання, зокрема курс «Екологія» (10 клас), яким охоплено 17 шкіл області (300 учнів.) З них у Новоселицькому районі 5 закладів (81 учень), Кіцманському – 4 (80 дітей), м. Чернівці – 3 (90 дітей) і по одному закладу у Глибоцькому, Заставнівському, Сокирянському, Сторожинецькому, Хотинському районах;

- це екологізація окремих чи всіх навчальних дисциплін. Найпоширенішою формою екологізації шкільної освіти є насичення екологоосвітнім матеріалом предметів природничо-географічного циклу, зокрема біології, географії, хімії та ін. Такий підхід не виправдовує себе у системі формування екологічних знань. Як правило, вчитель-предметник повинен додатково відображати в темах базових курсів екологічну проблематику. Проте не всі педагоги приділяють належну увагу екологічним питанням, мотивуючи це тим, що екологічні знання учні набудуть під час вивчення інших предметів. Таке замкнуте коло призводить, як правило, до того, що матеріал з екології не висвітлюється у жодному із шкільних предметів. Потрібно побороти такі стереотипи. Вони хибні. Необхідно використати потенційні можливості кожного предмета.

Особлива роль відводиться розгорнутій системі позакласної та позашкільної роботи. Еколого-натуралістична позашкільна освіта посідає важливе місце у формуванні екологічної культури особистості, вихованні молоді з новим світоглядом, оволодінні нею знаннями про навколишнє середовище, навичками та досвідом розв'язання екологічних проблем. Реалізацію цих завдань в області забезпечують три профільні позашкільні заклади – Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, Заставнівський еколого-натуралістичний центр та Сторожинецький центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, а також 13 комплексних позашкільних закладів: районні будинки, центри дитячої та юнацької творчості. Найбільше школярів еколого-натуралістичною позашкільною освітою охоплено, окрім вищезазначених районів, в районних позашкільних закладах: Глибоцькому (16 гуртків - 20,5%), Чернівецькому (5 гуртків – 19,2%), Хотинському (14 гуртків – 18,6%), Новоселицькому (22 гуртки – 15,0%) та Путильському (15 гуртків – 14,9%). На сьогоднішній день в цих закладах, за винятком Новоселицького, відкриті еколого-натуралістичні відділи як структурні одиниці. Найменша кількість гуртків еколого-натуралістичного профілю та задіяних у них дітей у Кельменецькому, Новодністровському, Герцаївському, Вижницькому позашкільних закладах.

Всього систематичним навчанням в еколого-натуралістичних гуртках та на хіміко-біологічному відділенні БМАН навчається в цьому році у 286 об’єднаннях 5445 вихованців (для порівняння: у 2005-2006 н.р. – 170 об’єднань, 3670 вихованців), що становить 5,6%.

Окрім цього, у 2011-2012 навчальному році в загальноосвітніх школах області працюють:

- за рахунок бюджету шкіл 118 еколого-натуралістичних гуртків, в них займається 1805 учнів, що становить 1.9% від загальної кількості учнів (в 2005-2006 році – 4,5%). Дуже суттєве зменшення, що свідчило про втрату зацікавленості закладів в даній роботі;

- на громадських засадах 94 екологічних клубів, товариств, що об’єднали 4693 учнів – це 4,8% (в 2005-2006 н.р. – 4,3%), 327 екологічних патрулів, які охопили практичною діяльністю 5946 учнів – 6,1% (в 2005-2006 н.р. – 5,6%) та 282 екологічних агітбригад, в яких задіяно 3227 учнів – 3,3% (2,6% в 2005-2006 н.р.).

Статистичні дані свідчать про належну організацію позашкільної та позакласної роботи. Варто цей позитивний досвід розвивати, продовжувати. З цією метою активніше використати газету «Освіта Буковини» та сайти Головного управління освіти і науки облдержадміністрації, Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області та районних відділів освіти.

Зростає роль в екологічному вихованні учнівських лісництв, які є структурними підрозділами навчальних закладів освіти, базою проведення навчальних та практичних занять з лісового господарства, природоохоронної роботи, виховання свідомого ставлення до довкілля.

В області нараховується 32 учнівських лісництва та гуртки юних лісівників, до роботи в яких залучено понад 1700 школярів. Найбільше уваги розвитку даних об’єднань приділяється в Сторожинецькому районі, де діє 6 учнівських лісництв, більшість яких є постійними учасниками і призерами обласних і всеукраїнських зльотів юних лісівників. Слід відзначити позитивний досвід створення лісництв у Заставнівському, Глибоцькому, Хотинському та Вижницькому районах. Відсутні учнівські лісництва в Кельменецькому та Сокирянському районах. Скорочена кількість в Путильському районі.

Серед кращих учнівське лісництво Полянського ЗНЗ Хотинського району (керівник Мельник Д.І.), Старожадівського ЗНЗ (керівник Казимірко Б.В.), Комарівського ЗНЗ (керівник Бідулько М.І.) Сторожинецького району, Горошовецького НВК Заставнівського району (керівник Химко В.І.), Плосківського ЗНЗ Путильського району (керівник Габур П.П.) – неодноразові призери обласних та всеукраїнських конкурсів.

Важлива робота проводиться в учнівському лісництві Чорнівського ЗНЗ Новоселицького району (кер. Травінська Ф.І.), в якому на сьогоднішній день нараховується 69 учнів. За лісництвом закріплено 139 га лісу. Окрім практичної роботи, велика увагу тут приділяється дослідництву. Минулого року навчально-дослідницька робота учнівського лісництва посіла ІІ місце на V Всеукраїнському зльоті учнівських лісництв в м. Кіровограді.

Всього в 2011-2012 навчальному році позакласною і позашкільною еколого-натуралістичною освітою в навчальних закладах області було зайнято 23515 школярів, що становить 24,2% до загальної кількості.

Формування відповідального ставлення до природи, нових технологій взаємодії з природою здійснюється, крім гурткової роботи, через інші організаційні форми: конференції, семінари, походи, експедиції, практичні роботи на навчально-дослідних земельних ділянках, живих кутках, на природі тощо. Важливу роль відіграє в процесі виховання залучення учнівської молоді до виконання всеукраїнських та обласних екологічних програм, конкурсів та акцій: «Моя Батьківщина – Україна», «Птах року», «До чистих джерел», «Оптимізація озеленення території навчального закладу», «Мікроскопічні водорості – показники екологічного стану довкілля», «Галерея кімнатних рослин», «Географічний майданчик в дії», «За чисте довкілля», «Вчимося заповідувати» тощо. В цілому найкраще організована участь школярів у вищезазначених масових заходах у Сторожинецькому, Новоселицькому, Глибоцькому та Заставнівському районах, м. Чернівці.

Важливою складовою екологічного виховання є практична природоохоронна робота. Юні природолюби області беруть активну участь у збереженні та відтворенні рослинного і тваринного світу краю, заповідних та інших особливо цінних об’єктів, рекреаційних територій, очищенні акваторій, озелененні та благоустрої населених пунктів та прилеглих територій тощо.

На виконання листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 28.03.2011 № 1/9-216 «Про проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля» всіма загальноосвітніми навчальними закладами області проведено впорядкування та благоустрій пришкільних територій, вулиць населених пунктів та їх околиць, прибирання парків, скверів, зелених насаджень. Площа упорядкованих територій складає 851,45 га, висаджено 26782 дерева, 7803 кущів, прибрали 798 дитячих майданчиків, ліквідували 1563 несанкціонованих сміттєзвалища. До Дня довкілля практично в кожному навчальному закладі побілені дерева та бордюри на шкільних подвір’ях, проведена обрізка плодових дерев, упорядкована зелена огорожа.

Найактивніше робота по впорядкуванню територій проводилась у Сторожинецькому, Путильському, Новоселицькому, Глибоцькому районах та в м. Чернівці. Цього року до участі в акції необхідно залучити ще більше учнів і в усіх районах.

З ініціативи Державного комітету лісового господарства України, за підтримки Міністерства освіти та науки України започаткована в 2006 р. Всеукраїнська акція «Майбутнє лісу у твоїх руках» діє і донині. Щорічно в ній беруть участь близько 5 тис. школярів із загальноосвітніх закладів, зокрема ті, що мають учнівські лісництва.

Пріоритет в екологічній освіті віддається безпосередньому спілкуванню з природою, тому специфічною формою організації екологічної освіти є створення екологічних стежин, проведення екскурсій, походів, експедицій, які допомагають дітям пізнати рідний край, виховати бережливе ставлення до довкілля. Щороку відбуваються традиційні двотижневі сплави по річці Дністер, що організовуються дитячо-юнацьким центром м. Кельменці. Експедиційна робота проводиться в позашкільних навчальних закладах Сторожинецького, Глибоцького, Вижницького, Заставнівського, Путильського районів, навчальних закладах м. Чернівці. Під час походів юні екологи досліджують флору і фауну краю, виготовляють гербарії лікарських рослин, розчищають джерела.

Протягом 2011 року юннатами проводились комплексні дослідження у природі під час екологічних екскурсій, експедицій, польових практик. Школярі вивчали, оберігали і примножували природні ресурси. Визначили нові території і природні об’єкти, які доцільно оголосити заповідними або приєднати до існуючих заповідних територій.

Учні Погорілівського ЗНЗ Заставнівського району (керівник Пітик М.І.) і далі продовжують розпочату у 2003 році роботу по вивченню рослинного покриву урочищ Язвора і Турлаї, що відносяться до карстово-спелеологічного заказника загальнодержавного значення «Чорнопотіцький» Заставнівського району. За архівними даними, ще у 1921 році тут був створений перший заповідний об’єкт на Буковині «Природний резерват Турлівщини» за ініціативою чернівецького ботаніка, професора Михайла Гушуляка.

Також юними природозахисниками проводиться моніторинг за станом популяцій рідкісних видів рослин заповідного урочища Мартинівське.

В результаті проведених флористичних досліджень виявлено, що в урочищах села Погорілівка зростає 9 видів рослин, занесених до Червоної книги України та 14 регіонально-рідкісних. Це свідчить про високу природоохоронну цінність даної території. Дані досліджень передаються на кафедру ботаніки Чернівецького національного університету.

Юні дослідники Сторожинецького, Новоселицького, Заставнівського, Глибоцького, Кіцманського та Хотинського районів досягли вагомих результатів з моніторингу, фенологічних спостережень, опису лікарських і червонокнижних рослин, вивчення місцевих об’єктів природно-заповідного фонду.

На жаль, такі форми роботи ще недостатньо практикуються іншими навчальними закладами. Не використовуються в достатній мірі для проведення екскурсійної, науково-дослідницької роботи можливості природно-заповідного фонду області, зокрема просвітницького центру Вижницького національного парку, недавно створеного Хотинського національного парку.

Навчальними закладами проводиться систематична робота з розвитку дослідно-експериментальної діяльності в співпраці із вищими навчальними закладами, науково-дослідними установами.

Тридцять шкіл та Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді уклали угоди про співпрацю з кафедрою загальної та експериментальної екології Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича. Науковці знайомлять учителів та учнів з останніми досягненнями екологічної науки, методами екологічних досліджень, новинами літератури, допомагають у проведенні екологічних спостережень. Результатом такої співпраці є проведення спільних семінарів, конференцій, майстер-класів тощо.

Ведуть учні науково-дослідницьку роботу і під керівництвом науковців інших кафедр біологічного факультету ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Товариства охорони та вивчення птахів Академії наук вищої школи України, Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України, інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України та інших закладів.

Надзвичайно цікавим об’єктом для вивчення та екологічного виховання всього населення, а також для науково-дослідницької роботи є чорторийська популяція лебедів, що існує вже близько 20 років.

Маючи на теренах області такий показовий майданчик, Головне управління освіти і науки облдержадміністрації ініціювало впровадження природоохоронного проекту «Лебеді», який стартував у 2011році.

У рамках проекту вихованці гуртків Чернівецького обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді разом із педагогами неодноразово здійснювали поїздки на озеро Лебедине. Учні Брусницької ЗОШ- слухачі Очно-заочної біологічної школи проводять дослідницьку роботу, вивчаючи умови проживання лебедів-шипунів під керівництвом науковців кафедри зоології та гідробіології факультету біології ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Підгодувати птахів і допомогти перетерпіти зиму цим білосніжним красеням постійно їздять і учні навчальних закладів Кіцманського, Сторожинецького, Хотинського, Глибоцького, Новоселицького, Заставнівського районів, учні м. Чернівці.

Свідченням належної взаємодії Головного управління освіти і науки облдержадміністрації та державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецький області стала акція до Дня збереження біорізноманіття. На виконання спільного наказу 21 січня 2012 року було організовано тематичну екскурсію для переможців обласного учнівського екологічного конгресу «Живи, Земле» (33 дітей, 7 дорослих ).

Важливого значення набуває поширення реабілітаційно-оздоровчого напрямку, що передбачає пошук нових форм роботи щодо виховання свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, формування здорового способу життя. Позитивні надбання з цього напрямку є в обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, де створено «садочок запахів», стежину відчуттів, зібрано колекцію лікарських рослин. Крім отримання теоретичних знань та практичних навичок, вихованці гуртків «Юні знавці лікарських рослин» та «Здоровим бути модно» займаються і популяризацією своїх знань під час ряду масових заходів – свята: «Свято лікарських рослин», «Лікар Айболить», «Аптека на підвіконні»; вікторин: «В гостях у фітотерапевта», «Еліксири життя», «Якщо хочеш бути здоровим» тощо. Традиційно до Всесвітнього дня охорони здоров’я проводиться конкурс «Азбука здоров’я». Щорічно до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом вихованці разом із своїми керівниками організовують для юннатів центру засідання круглого столу, на який запрошують медиків, батьків, фахівців.

Для вихованців центру щорічно організовується відпочинок в оздоровчому таборі «Лунка» в Буковинських Карпатах.

Щороку в школах області під гаслом «Квітень – місяць екологічний», виголошеним екологами Центру, проходить екологічний місячник. У всіх навчальних закладах в рамках місячника організовуються та проводяться суботники з впорядкування та благоустрою пришкільних територій.

Виходячи з вищевказаного, можна сказати, що органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування приділяють певну увагу екологічній освіті. Необхідно відзначити результативну співпрацю навчальних закладів з Державним управлінням екології та природних ресурсів у Чернівецькій області, управлінням лісового господарства облдержадміністрації, громадськими екологічними організаціями. Збільшується кількість годин в робочих планах на вивчення екології, збільшується мережа гуртків. Є реальні здобутки учнів області на всеукраїнських та міжнародних конкурсах та заходах. У 2011 році за участь у екологічних конкурсах та акціях 25 кращих вихованців області нагороджені путівкою у Всеукраїнський табір «Юннат».

Проте залишається проблемою недостатня кількість еколого-натуралістичних центрів в області, а також мережа еколого-натуралістичних об’єднань, профінансованих з бюджету.

Виконання окремих положень з організації і проведення еколого-натуралістичного навчально-виховного процесу ускладнюється незадовільним станом навчально-матеріальної та матеріально-технічної бази. Навчальне обладнання не відповідає сучасним вимогам навчального процесу. Відсутні комп’ютерна та розмножувальна техніка, аудіовізуальні засоби, комплект-лабораторії та інші сучасні прилади, інтернет тощо. Позашкільні заклади не мають зовсім, або в наявності у них старий, зношений транспорт для перевезення дітей.

Домінуючими на уроках екології та заняттях гуртків мають бути методи активного навчання, акцент варто ставити на зростання ролі антропогенного фактору в справі охорони довкілля, ґрунтовному вивченню екологічних проблем рідного краю, на дослідженнях і участі учнів в практичній природоохоронній діяльності.

Необхідно більше приділити в навчальних закладах уваги запровадженню факультативів, курсів за вибором, гуртків за рахунок годин варіативної складової навчального плану.

Розпочатий у родині, дошкільній установі, у школі процес екологічної освіти і виховання логічно й органічно має бути продовжений у вищій школі на більш високому рівні.

Вища екологічна освіта спрямована, з одного боку, на завершення формування екологічної культури фахівців за різним фахом, і, з іншого боку, вона забезпечує підготовку спеціалістів із профільною вищою екологічною освітою різних рівнів, які відрізняються за ступенем глибини, грунтовності й специфікою підготовки спеціалістів.

Екологічна освіта у ВНЗ реалізується через нормативні базові дисципліни для фахівців усіх спеціальностей, екологізацію всього навчального процесу, проведення ознайомчих та виробничих практик студентів, виховного процесу як в аудиторний, так і позааудиторний час, а також через фахову екологічну освіту на відповідних кафедрах закладів освіти.

Особливе значення має екологічна освіта для студентів педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів, майбутніх вихователів і вчителів, які поряд із загальним високим рівнем екологічної культури мають опанувати методику екологічної виховної роботи.

Необхідно незалежно від напрямку вищої освіти значну увагу акцентувати на надзвичайно прагматичних світоглядних цінностях:


  • економному використанні енергетичних і водних ресурсів;

  • попередженні забруднення об’єктів довкілля;

  • переробці, утилізації й захороненні відходів, перш за все, побутових;

  • набуття студентами практичних знань і навичок у галузі охорони довкілля, раціонального природокористування;

  • формуванні активної громадянської позиції, уміння працювати у громадських екологічних організаціях, долати проблеми захисту навколишнього природного середовища.

Обов'язковим є введення в навчальний процес лабораторних і практичних занять з екології, польових і виробничих екологічних практик.

Тематика курсових та кваліфікаційних робіт (проектів) повинна формувати ся насамперед з урахуванням реальних потреб регіону та держави з охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування.

Велике значення для підвищення рівня вищої екологічної освіти мають: міжвузівські, регіональні і міжнародні контакти викладачів і студентів; зв'язки з громадськими організаціями; регулярний обмін досвідом, стажування, виконання спільних екологічних проектів, науково-дослідних програм і видання підручників та посібників

Післядипломна педагогічна освіта. Вирішення багатьох питань екологічної освіти можливе лише за умови наявності високосвічених професійних кадрів. Зосередженість екологічної освіти переважно тільки на передачі інформації і знань не сприяє розвитку таких особистісних якостей фахівців, як ціннісна орієнтація, висока духовність, критичне мислення, уміння відстоювати свою точку зору, соціальна відповідальність і активність тощо. Переважна частина нашого суспільства сьогодні не має чіткого уявлення про цілі, зміст, завдання і методи екологічної освіти. Це відноситься і до педагогів, які працюють у галузі екологічної освіти.

Забезпеченню потреб спеціалістів у постійному оновленні професійних екологічних знань та умінь, підвищенні кваліфікації, перепідготовці кадрів має слугувати післядипломна педагогічна освіта. На часі розроблення та впровадження нових навчально-методичних матеріалів екологічного спрямування. Особливу увагу необхідно звернути на широке впровадження нових дистанційних форм екологічного навчання.

Отже, саме за допомогою обов’язкового ведення, удосконалення і безперервності екологічної освіти можна передбачати і прогнозувати діяльність, упереджувально ставитися до своїх дій у природокористуванні, без чого не можна перебороти системну кризу, запобігати подальшому розвитку глобальних екопроблем і вийти на траєкторію стійкого розвитку.


Б. М. Баглей, начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, м. Чернівці

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка