Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах Чернівецької області



Сторінка25/43
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.98 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   43

ВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ВИДОВОГО СКЛАДУ ШКІЛЬНОГО ПАРКУ



Від екології довкілля – до екології душі!

Екологічне виховання молоді – необхідна складова загальної освіти й надзвичайно важливий чинник розвитку гуманістичного суспільства.

З метою поліпшення охорони навколишнього середовища, розвитку природоохоронної діяльності учнів та професійної орієнтації школярів дирекцією Національного природного парку «Вижницький» та адміністрацією Карапчівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на базі даної школи 7 грудня 2009 р. було створено учнівський природоохоронний науково-дослідний відділ. Це об’єднання школярів, що функціонує як структурний підрозділ Карапчівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Воно сприяє здобуттю знань, умінь і навичок у галузі охорони навколишнього середовища, вихованню екологічного ставлення до природних ресурсів.

Наша школа розташована на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Карапчівський». Саме шкільний парк є важливим об’єктом для охорони, збереження та використання його в естетичних, виховних, природоохоронних та оздоровчих цілях. Він повинен бути місцем наукових досліджень цінних та рідкісних дерев, квітів і птахів, які занесені до Червоної книги України. Набуті знання ми зможемо використовувати на уроках біології, географії і в позакласній роботі. Якщо ми хочемо зберегти природу своєї місцевості, треба добре вивчити природний об’єкт охорони: його розміри, біологічні і географічні особливості, взаємозв’язки з іншими компонентами природного середовища. Ці знання допоможуть обрати ефективні засоби їх охорони.

Об’єктами охорони нашого шкільного парку є його рослинний та тваринний світи. Парк налічує 23 види дерев, 4 з яких є рідкісними; 7 видів трав’янистих рослин, 4 з яких занесені до Червоної книги України. Тваринний світ представлений в основному птахами та плазунами. Тут можна побачити породи дерев, які є символами України (наприклад, верба), і ті, котрі завезені з різних куточків світу. Батьківщиною деяких видів є Японія, Північна Америка, Африка, Австралія. Уродженкою Японії є катальпа, 2 екземпляри цього виду належать до роду родини магнолієвих.

У період цвітіння парк переповнюється п’янким ароматом акацій – жовтої та білої. Наймогутнішим деревом парку є тополя білокора, її висота досягає 55 метрів. Щоб обхопити її стовбур, необхідно взятися за руки чотирьом старшокласникам. Рослинний світ парку представлений такими видами: дуб червоний, клен гостролистий, клен австрійський, каштан, береза білокора, граб, ясен, липа та інші. Крім листяних порід, в межах парку зустрічаються і хвойні породи: ялина срібляста, сосна та смерека.

Багатий парк і на трав’янисті рослини. З ранньоквітучих рослин, які занесені до Червоної книги, ростуть білоцвіт весняний, анемона дібровна, пролісок, фіалка триколірна, підсніжник, печіночниця, любка дволиста. Трави не лише наповнюють ароматом шкільний парк, а мають цілющі лікувальні властивості. Лікарськими є любка дволиста, ромашка лікарська, нагідки лікарські, наперстянка великоквіткова, валеріана лікарська, звіробій звичайний, чебрець звичайний, череда трироздільна, подорожник великий.

На території парку мешкають такі птахи: горлиця, дятел, пугач, можна побачити омелюха, повзика, сойку…

У долі природи – наша доля, і ми повинні зробити все для того, щоб використати останній шанс і допомогти рідній природі, тим самим зможемо продовжити життя в наступних поколіннях. Який внесок можемо зробити ми у збереженні навколишнього середовища? З чого треба почати свої дії? Хто в цьому допоможе нам? Як організувати роботу, щоб не знищити надбання природи на території нашої школи? Саме такі думки є актуальними у наш час і спонукають до розробки заходів по збереженню та охороні території парку.

Ми всі дуже добре знаємо, як слід поводитися, щоб не завдати збитків природі, багато говоримо про її захист. Але потрібно кожному почати саме з себе, душею відчути єдність із природою.

Наше село має високий рекреаційний потенціал – ті природні можливості, які можна використовувати для оздоровлення та надання повноцінного відпочинку як місцевим жителям, так і гостям.

Наш парк буде жити вічно, адже вже стало традицією, що випускники кожного року навесні висаджують саджанці на шкільному подвір’ї.



Література

1. Заповідні об’єкти Буковини. – Чернівці,1986. – 50с.

2. Червона книга України. Рослинний світ; за ред. Я.П. Дідуха. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 900 с.

3. Шкільний визначник рослин. – Київ,1988. – 359с.



Д.С. Мельник, керівник Полянського учнівського лісництва, керівник гуртків еколого-натуралістичного напрямку Хотинського БДУМ.

ДОПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА УЧНІВ В ЕКОЛОГО- НАТУРАЛІСТИЧНИХ ГУРТКАХ

Сучасні позашкільні навчальні заклади мають широкі можливості щодо розширення екологічного світогляду та формування екологічної культури підростаючого покоління. У системі позашкільної освіти виховний вплив на дітей та підлітків здійснюється через систему роботи профільних учнівських творчих об’єднань (гуртків, клубів тощо), проведення тематичних виховних заходів, екскурсійну та експедиційну роботу, діяльність міжшкільних екологічних парламентів, профільних навчально-оздоровчих таборів .

На нашу думку, саме з точки зору створення такого творчого навчального середовища, що сприяє формуванню екологічної самосвідомості школярів, має розглядатися діяльність учнівських лісництв сучасних загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Учнівські лісництва є добровільними об’єднаннями школярів, призначенням яких є проведення систематичної навчально-пізнавальної та практичної природоохоронної діяльності учнів в лісі – своєрідній школі під блакитним небом .

Полянське учнівське лісництво «Лісова казка» було створено в 1969 році з метою здобуття знань у галузі лісівництва.

Відповідно до зазначеного діяльність учнівського лісництва «Лісова казка» інтегрує програми позакласної й позашкільної роботи Хотинського БДУМ та Полянського НВК. Його основною метою є розширення базових знань учнів з екології, біології та природознавства, залучення їх до практичної природоохоронної діяльності – охорони та примноження лісів нашого краю, допрофесійна орієнтація учнів.

Ідея створення учнівського лісництва була пов’язана з чітким переконанням, що тим школярам, які живуть та навчаються поряд з лісом і лісгоспом, конче потрібні відповідні еколого- натуралістичні знання та відповідний рівень екологічних переконань.

Вихованцями учнівського лісництва є учні 8-11 класів. Для їх навчально-пізнавальної та творчої діяльності в школі створено кабінет лісу, в якому проводяться заняття з спецкурсу «Основи лісового господарства»,гурткові заняття, відбуваються тематичні заходи, виставки-конкурси дитячих робіт: малюнків, виробів із природного матеріалу, гербаріїв, годівниць, штучних гніздівель; а також зберігаються навчальні матеріали .

Юні лісівники виконують різні види робіт з лісоустрою, а саме: розчищають квартальні просіки; збирають жолуді дуба, плоди калини; висаджують щорічно близько 3 га лісу; розвішують штучні гніздівлі; ведуть роботу по картуванню, огородженню, освітленню гнізд лісових мурашок; проводять інвентаризацію невеликих ділянок лісу; визначають відсоток ділової деревини в лісі. Школярі залюбки доглядають за закріпленою ділянкою лісу, прополюють молоді насадження, проводять санітарні дні в прилеглому до школи лісі, оскільки він знаходиться в зоні відпочинку місцевих жителів. Гуртки юних лісівників працюють за спеціально розробленою програмою, що передбачає використання понад 50% навчального часу на проведення практичних робіт, виконання дослідницьких робіт (у тому числі – конкурсних), навчально-екскурсійну діяльність, організацію та проведення тематичних навчально-виховних заходів, свят, природоохоронних акцій, а також профорієнтаційну роботу за участі працівників лісового господарства .

Найбільш цікавою формою організації навчально-виховного процессу є заняття на базі Хотинського держлісгоспу, де учні мають змогу ознайомитися з особливостями різних професій, необхідних у лісовому господарстві. Девізом у навчанні та практичній діяльності юних лісівників стало народне прислів’я: «Не кажи – не вмію, а кажи – навчуся».

Кожного року вихованці учнівського лісництва беруть участь у всеукраїнських, обласних та міських конкурсах, акціях та операціях, зокрема «Майбутнє лісу у твоїх руках»; «Ліси для нащадків», «Біощит»; «Мій рідний край, моя земля» (операції: «Ялинка», «Опале листя», «Первоцвіти», «Березовий сік», «Аптека Айболита») .

Актуальною для організації роботи в учнівському лісництві є теза В.Сухомлинського: «Коли відкриття схвилювало дитину, істина стає особистим переконанням, яким людина дорожить усе життя» . Саме тому, працюючи у лісництві, юні лісівники не лише вивчають теоретичні основи й закономірності явищ природи, а й займаються активною дослідницькою роботою, завдяки якій розширюють свій екологічний світогляд, оволодівають методами дослідження природи, набувають досвіду в справі її охорони. Педагоги лісництва поділяють думку великого українського педагога гуманіста В.Сухомлинського про те, що «Різноманітні види праці, з якими стикається дитина, – це своєрідні … магніти різної сили, які притягують чутливу стрілку компаса, що вказує дитині її шлях. Чим сильніший магніт, чим цікавіша праця, до якої залучається дитина, тим яскравіше розкриваються її здібності, нахили і покликання саме до цієї праці».

Виконуючи дослідницьку роботу, юні лісівники вчаться спостерігати, на основі своїх спостережень – узагальнювати та робити висновки, а також застосовувати набуті знання в практичній роботі. Так, при проведенні дослідження «Інвентаризація ділянки лісу » у кварталі 12 Клішківського лісництва дітьми визначено, що в лісі за 10 років від часу минулої інвентаризації, дещо змінився склад деревини й відсоток ділової деревини – зменшився.

Відповідно до цього дітьми під керівництвом педагогів та наукових консультантів були розроблені та надані Клішківському лісництву рекомендації щодо планування рубок та догляду за обстеженими ділянками лісу. Велика і цікава робота проводиться і на створеній вихованцями учнівського лісництва екологічній стежці «Стежина дитячого добра» – зоні трудових дій лісництва. Разом з лісничими діти виходять на чергування по стежині, охороняють і вивчають природні об’єкти, проводять екскурсії для школярів інших шкіл міста, уроки добра під блакитним небом. Важливим показником результативності роботи учнівського лісництва є постійна участь вихованців у науково-дослідницьких конференціях Чернівецького обласного еколого – натуралістичного центру, обласних, всеукраїнських зльотах, зборах, конференціях, конкурсах, де вони щороку посідають призові місця.

Велика увага приділяється профорієнтаційній роботі . З часу заснування учнівського лісництва його випускниками стали близько 1200 учнів, з них близько 450 обрали професію лісівника. Можу навести такий приклад: із 30 працівників Клішківського лісництва 28 вихованці учнівського лісництва, 8 працюють в Хотинському держлісгоспі, 2 – у Хотинському національному парку.

Після закінчення школи у випускників немає проблем із вибором професії , вони твердо знають , що будуть працювати в галузі лісового господарства або екології.


Тетяна Морозова, кандидат біологічних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   43


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка