Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах Чернівецької області



Сторінка24/43
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.98 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   43

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ВИХОВАНЦІВ ГУРТКІВ ЕКОЛОГО–НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ЯК СКЛАДОВА ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ

Катастрофічний стан навколишнього середовища, що нині вже істотно визначає здоров’я людей, тривалість їх життя, саму можливість стабільного існування, спонукає до дослідження та роздумів усіх небайдужих людей.

Важливо сьогодні щоб всі – дорослі і діти – стали на шлях співробітництва з природою. Тому одним із основних завдань є виховання підростаючого покоління. Велику роль тут повинні відігравати позашкільні заклади еколого-натуралістичного напряму, які можна розглядати як першу сходинку збагачення людини знаннями про природу. Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Саме тому темою моєї курсової було «Екологічна освіта вихованців гуртків еколого–натуралістичної творчості як складова збалансованого розвитку.»

Від успішності здійснення екологічної освіти, формування нового екологічного мислення великою мірою залежить майбутній стан природного середовища.

На думку В. О. Сухомлинського, природа лежить в основі дитячого мислення, почуттів та творчості. Видатний педагог вважав, що формувати в людини ставлення до рідного краю як частки природи слід починати з раннього віку.

Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.

Метою екологічної культури, виховання є формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального ставлення до навколишнього природного середовища.

Основна мета екологічного виховання в позашкільних закладах: навчити дитину розвивати свої знання законів живої природи, розуміння суті взаємин живих організмів з навколишнім середовищем і формування умінь управляти фізичним і психічним станом.

Поступово визначаються освітні і виховні завдання:


  • поглибити і розширити екологічні знання;

  • прищепити початкові екологічні навики і уміння – поведінкові, пізнавальні;

  • розвинути пізнавальну, творчу, суспільну активність дітей в ході екологічної діяльності;

  • сформувати (виховати) відчуття дбайливого ставлення до природи.

Екологічна освіта в позашкільних закладах спрямована на виховання відповідального ставлення до навколишнього середовища і є основною складовою частиною загальноосвітньої підготовки учнів.

Щоб успішно здійснювати екологічне виховання дітей керівник гуртків повинен постійно шукати нові, ефективні прийоми навчання і виховання, цілеспрямовано поповнюючи свої знання про природу.

Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода…

Саме гурткова робота екологічного напряму покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища.

Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості інформацією, яку діти неспроможні належним чином сприйняти.

Зміст навчально-виховної роботи в цьому напрямі полягає у розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи. Саме такий вплив справляють ігри, вікторини, екскурсії, народні прикмети, екологічні досліди, тому їх розглядають як важливу умову ефективного формування екологічної культури гуртківців.

З перших років життя дитина привчається берегти рослини, — не тільки вирощені людиною, але і дикорослі, засвоює правила — не ламати вітки кущів і дерев, не викоріняти квіти і трави, не затоптувати їх, збирати тільки опале листя, жолуді, шишки і так далі.

Доступна дітям турбота про птахів. На прогулянках і екскурсіях вони збирають ягоди калини, горобину, насіння трав (подорожника, лободи, реп'яха), заготовлюючи корм для зимуючих птахів. У холодну пору року стежать за годівницями: очищають їх від снігу, підсипають запасене насіння. Діти можуть підгодовувати птахів не тільки на ділянці, але і в саду, що знаходиться неподалеку, сквері, лісі.

Дієва любов до природи має на увазі участь в її перетворенні. Під час екскурсій діти трудяться разом з дорослими, озеленяючи і упорядковуючи своє місто, село. У парку, сквері, саду вони збирають зрізані гілки, сухе листя, підгортають саджанці, допомагають висаджувати розсаду. У виховному відношенні спільна робота з дорослими дуже цінна. У її процесі складаються сприятливі умови для правильного ставлення до праці, природи, для формування працьовитості, трудових навиків. Діти привчаються добиватися результатів, відчувають себе учасниками важливої справи.

Найповніше потребам розвитку творчих здібностей дітей відповідають пізнавальні ігри. Головна їх особливість полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не думає вчитись, навчання тут відбувається само собою. Захоплюють дітей ігри з картинками, загадками про рослини і тварини, ігри – вікторини “ Що в лісі росте?”, “ Хто в лісі живе?”, “ Лісові орієнтири”, “Квітковий годинник”, аукціони знань на нескладну тему “ Які рослини можна знайти в тарілці супу?”, “ Які дикорослі рослини і для чого може використати Робінзон у лісі?” і т.д.

До ціннісних орієнтирів екологічної освіти і виховання відносимо ставлення до власного здоров’я, прихильність до спорту і фізичної праці, гарт організму, здоровий спосіб життя, дотримання правил особистої гігієни, усвідомлення своєї єдності з навколишнім природним середовищем, бережне ставлення до всього живого на Землі, розвиток здатності відчувати красу Природи, дбайливе ставлення до природних засобів життя і національних багатств. Певна річ, у формуванні екологічної культури дітей важливу роль відіграє насамперед робота по формуванню здорового способу життя. Цей процес ми розглядаємо насамперед як валеологічний компонент екологічної освіти і виховання. Бо саме активне засвоєння валеологічних знань у системі неперервної освіти дає можливість кожному суб’єкту всіх її ланок осягнути свою роль та завдання у справі формування, збереження, зміцнення, відтворення, особистого здоров’я, формування належного ставлення до природного та суспільного середовища.

На нашу думку, здоровий спосіб життя є вирішальним у зміні споживацького ставлення людини до природи. Бо саме він враховує екологічний підхід, змінює свідомість особистості, сприяє формуванню в неї відповідального ставлення до свого здоров'я і навколишнього середовища. Виконання правил збереження та зміцнення здоров’я дозволяє людині швидше адаптуватися до несприятливих умов довкілля. Тобто здоровий спосіб життя містить у собі елементи екологічної культури. Зміст екологічної освіти і виховання гуртківців передбачає систематичне та безперервне оволодіння ними знань про природу. Розпочинаючи з дитячих садочків, у дітей формується усвідомлення, що людина – частка природи, від стану якої залежить здоров’я і життя людства в цілому й кожної людини зокрема.

Досвід роботи нашого центру, як і багатьох інших позашкільних закладів України, що творчо впроваджується у навчально-виховний процес шкіл і інших навчально-виховних закладів і установ в галузі екологічної освіти і виховання учнівської молоді, безперечно сприяє всебічному розвитку школярів, формуванню всесторонньо розвиненої особистості громадянина сучасної української держави.

Алла Лека, вчитель біології, Карапчівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Вижницької районної ради Чернівецької області

1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   43


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка