Сторінки історії українського романсу ( Виховна година для учнів старших класів) Мета



Скачати 163.48 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір163.48 Kb.
О. М. Вдович,

викладач музичних дисциплін

ВП «Лисичанський педагогічний коледж

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка»

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО РОМАНСУ

( Виховна година для учнів старших класів)



Мета: розповісти історію виникнення романсу; познайомити з кращими

зразками романсової лірики України; розглянути характерні ознаки романсу

як жанру камерно-вокальної музики; визначити місце українського романсу

у просторі сучасної культури; прищеплювати любов до духовної спадщини

рідного народу, потяг до прекрасного та інтерес до виконання пісень -

романсів; розвивати почуття патріотизму та національної гордості, слухацьку

культуру та естетичні смаки.

Форма проведення: лекція-концерт

Обладнання: музичний інструмент, нотний матеріал, мультимедійна дошка,

презентація.



Вступне слово вчителя
( після звуків мелодії приспіву «Реве та стогне Дніпр широкий»)

Добрий день, шановні гості,учні та вчителі!

Сьогодні виховну годину «Сторінки історії українського романсу» ми

пропонуємо у формі лекції – концерту.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства з дедалі більш гострою постає проблема відродження культури та духовності. Тепер коли ми маємо свою державу, мусимо творити культуру саме національну. Звертаючись глибин історії нашого народу, ми зможемо не тільки зростити в собі, у кожному з нас, паростки національної свідомості, але й розвинути свій творчий потенціал шляхом засвоєння українських пісень - романсів, пов’язуючи зміст кожної з них з прадавньою історією народу та із сьогоденням, з творчістю видатних українських композиторів та поетів.

Тож помандруємо по сторінках історії українського романсу!



Читець 1. (1-й слайд презентації)

Поезія і музика виникли з одного джерела — з душі людини, з глибинного світу її почуттів. Інакше хіба могло б з’явитися таке диво, як пісня, та ще й лірична? Радісна й журлива, сповнена тривоги і мрій про щастя, вона стала постійним супутником людини.

Упродовж віків, подібно до інших жанрів мистецтва, пісні безперервно розвивалися, народжувалися нові їх різновиди.
Один з найшляхетніших жанрів музично-поетичного мистецтва — романс, наш ук­раїнський романс. Фольклористи зараховують його до народнопісенної творчості, музикознавці та літературознавці вивчають як жанр професійної музики та поезії. Драматурги вважають, що пісня-романс є найкращим виразом душі сценічного ге­роя.

Отже, українська пісня-романс - велике і яск­раве явище в нашій літературі та музичному мис­тецтві.

Звертаючись до джерел хочеться дізнатися, коли виникла пісня-романс?

Чому вона посіла таке важливе місце в культурі? Що робить її популярною і

вічно живою?

Романс прийшов до нас, як і до німців, французів, росіян та інших європейських народів, з Іспанії.



2 слайд

Термін «романс» - давнього іспанського походження, що означало світські пісні трубадурів з прийомами речитативу, мелодичного наспіву і мімічного танцю, котрі виконувалися рідною (романською) мовою на противагу співам на чужі й незрозумілі латинські тексти. Звідси і походить назва –«романс».

Саме в Іспанії в ХІІ-ХІV століттях зародився новий пісенний жанр у творчості мандруючих музикантів, поетів, співаків.

3 слайд

У сучасному ж розумінні романс — це му­зично-поетичний твір для голосу

з інструментальним супроводом, у якому переважають інтимні мотиви.

Загалом це - возвеличення життя, фізична і духовна краса людини.

На голови, де наче солов’ї,
Своє гніздо щодня звивають будні.
Упав романс, як він любив її
І говорив слова їй незабутні.

Чим же він відрізняється від народної пісні?



Романс — це авторський твір, а на­родна пісня складена багатьма людьми. Якщо пісня побутує в широких масах, то романс — твір сольний, камерний, він виконується співаками в інструментальному супроводі.

Кожен народ шанує й популяризує свою романсову творчість. Австрії

люблять романси Ф. Шуберта, в Німеччині— Р. Шумана, Й. Брамса, у Франції

— Г. Берліоза, Ш. Гуно, Ж. Бізе та Ж. Масне, в Норвегії — Е. Гріга, в Росії —

М. Глінки, М. Мусоргського, С. Рахманінова, П. Чайковського.

Багато романсових творів цих композиторів розлетілися по всьому світу.

Відомий за межами України і наш романс. Він мас світове визнання. Однак

ми, українці, і досі належно не оцінили його, як і свою культуру за­галом.

Наш романс має багату історію, самобутні особливості. Коли ж з'явився

український романс?

В Україні романс був відомий у другій половині XVII ст. Він виник під

впливом народної пісні та поезії. Найчастіше це були міські варіанти пісень

простих селян або композиції в народнопісенному стилі.

Читець 2. У XVIII ст. серед музичних жанрів ро­манс посів одне з чільних місць, поступово витіснивши старовинний урочистий спів — духов­ний та світський кант. Звісно, романс глибше, ніж спів, відтворював внутрішній світ людини.

4 слайд

Цей вид лірико-музичних творів має ба­гато піджанрів: ліричний романс, лірико-епічний, лірико-драматичний, жартівливий і, навіть, сати­ричний. Романс широко використовувався і в домаш­ньому музикуванні, і в концертах та театральних-спектаклях, а в певній інтерпретації — в культовій та напівкультовій музиці.

Де ж звучали романси? З часу свого виникнення романс побутував

переважно серед міського населення, співався в родинах багатого міщанина, українського шляхтича, ремісника, а згодом полинув за межі міста — до панських маєтків та садиби хутора заможної козацької старшини.



5 слайд

Подальший розвиток пісні-романсу в Україні визначали три важливих чинники — народний епос, музичні смаки й вимоги різних верств міського суспільства та вплив загальноєвропейської музичної техніки.



6 слайд

Імена авторів найдавніших пісень - романсів до нас не дійшли, але ми знаємо, що такі твори складали музиканти-аматори та професіонали-регенти шкільних і церковних хорів, студенти колегіумів та Київської академії, а та­кож кобзарі й лірники.



Читець 3. (7-й слайд) Тільки нещодавно повернулося до нас ім'я талановитої поетеси та співачки Марусі Чурай, яка творила в середині XVII ст., була дочкою козацького сотника з Полтавщини, жила в часи Богдана Хмельницького Пісні цієї напівлегендарної, напівісторичної дівчини - «Засвіт встали ко­заченьки», «Віють вітри», «Ой, не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи» і досі популярні, во­ни бентежать людські серця щирістю та глиби­ною почуттів.

До вашої уваги героїчна пісня-романс поетеси Марусі Чурай «За світ встали козаченьки».



(Аудіо запис пісні-романсу).

А зараз прозвучить жартівлива пісня-романс «Грицю, Грицю, до роботи».



9 слайд

Ім'я ще одного автора найдавнішого ук­раїнського романсу — Семен



Климовський. Цей козак-віршотворець і філософ пустив у світ одну з

найперших українських сольних пісень — ро­манс «Їхав козак за Дунай», що

був широко відо­мий уже в другій половині XVIII ст. Важко назвати у світовій

культурі пісню, котра так поширилась би й, навіть, сфольклоризувалася в



етнічно різних народів. Цей простенький, але привабливий романс перелетів береги Дніпра і полинув до інших країн. Одними з перших його заспівали німці. На тему романсу «Їхав козак за Дунай" в Німеччині, Польщі, Чехії, Австрії, Італії, Бол­гарії і навіть на інших материках — в Америці та Австралії, створювалися варіації обробки для фортепіано, арфи, гусел, гітари. Мелодію ук­раїнської пісні-романсу використали у своїй творчості Л. Бетховен, К. Вебер та інші відомі композитори. Твір назавжди увійшов у народну мистецьку скарбницю.

До вашої уваги пісня-романс «Їхав козак за Дунай» у виконанні ансамблю

хлопців –ложкарів.

Читець 4. (10 слайд) Великий внесок у розвиток наці­онального письменства та

вокальної музики зро­бив інший наш співвітчизник — Григорій Сково­рода,

видатний філософ, поет та музикант другої половини XVIII століття. Він один з перших в Ук­раїні створив сольні пісні з інструментальним супроводом. Це ліричні романси «Стоїть явір над горою», «Ой, ты, птичко желтобоко». «Ах, поля, поля зелены».

Романс Г. Сковороди «Стоїть явір над горою»— це твір лірично-філософського змісту, в якому спокій і велич природи протиставляють­ся «суєтності світу» з його гонитвою за багат­ством. Скільки глибокого роздуму над життям, над своєю долею у цьому романсі. Герой романсу стверджує, що щастя може прийти швидше до того, хто спілкується з приро­дою, набирається від неї сил, хто живе в селі. І вза­галі зневага Сковороди до багатства, до тих, хто "пнеться вгору", стала важливою рисою української інтелігенції.

Музика пісні-романсу "Стоїть явір над горою" (на­писана у 1750-х рр.) дуже

близька до багатьох пісень-романсІв початку XIX століття, зокрема до музич­них творів Івана Котляревського, наприклад, до пісні "Віють вітри".



11 слайд (Відео пісні-романсу «Віють вітри» з опери М. Лисенка «Наталка-

Полтавка» за однойменною п’єсою І. Котляревського).



Читець 5. (12 слайд ) Не можна обійти увагою філософсько-сатиричну

пісню-романс Григорія Сковороди «Всякому городу нрав и права», що став найпоширенішим твором митця і увійшов до чис­ленних пісенних збірок та був пізніше викорис­таний Миколою Лисенком в опері «Наталка-Полтавка». Цей твір зацікавлює своєрідністю музики та змісту: автор роздумує над життям різних прошарків суспільства, про мораль,чесноти багатих людей. На початку романсу-пісні Сковорода дещо кепкує, потім злегка висміює, і на кінець гостро критикує. Мелодія романсу спрощена, навіть примітивна. Складається враження, що, залицяючись до молодої, але бідної дівчини Наталки, яка любить свого парубка Петра, підстаркуватий багатий кавалер Возний хоче уподібнитися до мо­лодого хлопця, але це йому не вдається, він примітив­ний і кумедний. Дуже цікавий на гостре словце, багатозначущий за своїм задумом зміст романсу Пана Возного «Всякому городу нрав і права», має яскраві засоби музичної виразності, що характеризують його головного героя. Музика цієї пісні-романсу дійшла до наших днів у кількох варіантах. Найціка­вішим є кобзарський варіант, бо в ньому поєднана думна рецитація і бандурний супровід із розспівуваннями,­ що йдуть від народної пісні.



(Слухання партії Возного «Всякому городу нрав і права» з опери

М. Лисенка «Наталка-Полтавка»)

З часом мелодика пісні-романсу про­никає, окрім опер, в інші музичні

жанри, а саме в концерти, симфонії видатних українських композиторів

Артема Веделя, Петра Сокальського, Семена Гулака – Артемовського.



Читець 6. (13 слайд) Як же далі розвивалася романсова творчість в Україні?

На український романс XIX ст. ве­ликий вплив мала народна пісня, зокрема

її міські варіанти та різновиди. Чимало романсів українські компо­зитори

створили на слова Тараса Шевченка, творчість якого стала джерелом

натхнення для багатьох композиторів. Як народні сприймаються пісні на його слова: «Ой, одна я, одна», «Така її доля», «Думи мої, думи», «Реве та стогне Дніпр широкий» та багато інших.

До вашої уваги пісня-романс «По діброві вітер виє» про тяжку долю

людини. Вдумайтесь у назву самого твору, вслухайтесь у шевченківський зміст, зверніть увагу, як гармонійно доповнюють один одного душевний стан людини і виразні засоби музичної виразності, які передають людське горе в період безправного кріпацтва.

(Пісня-романс звучить у виконанні однієї з учасниць університетського

конкурсу «Шевченкова пісня»)

В другій половині XIX ст. українська література, наснажена генієм Шевченка, лірикою І.Франка, Лесі Українки, зробила великий крок уперед, змужніла ідейно, збагатилася художніми здобутками світового значення. Їхнє поетичне слово заграло новими гранями, новими інтонаційними нюансами. Найліричніший із вокальних жанрів — романс — наповнюється драматизмом, підноситься до філософського осмислення життя.



14 слайд

Неоціненним внеском в утвердження українського класичного романсу

є музична творчість Миколи Лисенка. Під могутнім впливом творчості Тараса

Шевченка композитор створив великий камерно-вокальний репертуар. Про це йдеться в його листі до Пантелеймона Куліша: «Сам я те­пер ревно працюю над Шевченком: увів кілька його солоспівів на музику. Згодом появлю, може, цілий цикл його поезій піснею та іншою формою, бо у нас велика недостача на розві музики української».

Окрім солоспівів на вірші Кобзаря Микола Лисенко написав багато романсів на тексти творів М. Старицького,

І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся, В. Самійленка та інших українських поетів, а також на слова іншомовних авторів — Семена Надсона, Христиана Гейне, Адама Міцкевича.

Солоспіви Лисенка свідчать про високі досягнення українського професійного мистецт­ва, вироблення національного музичного стилю.

Читець 7. (15 слайд)

Подальший розвиток українського романсу визначили яскраві особливості

тала­новитих учнів і послідовників Лисенка — компо­зиторів Кирила Стеценка, Ярослава Степового, Станіслава Людкевича, Левка Ревуцького.

Хви­люючого драматизму сповнений романс К. Сте­ценка «Плавай, плавай, лебедонько» на слова Т. Шевченка (з балади «Тополя»). У цьому розгорну­тому монолозі композитор наближається до мело­дики українських народних пісень з їх широким розспівом, гостро драматичними інтонаціями, змінним розміром.

(Аудіозапис романсу К. Стеценка на слова Т. Шевченка« Плавай, плавай лебедонько»)

До справжніх скарбів музичного мисте­цтва належать пісні-романси українських композиторів кінця XIX ст. Є. Гребінки «Очи черные», «Ні, мамо, не можна нелюба любить», Л. Глібова — «Стоїть гора высокая», М. Старицького — «Ніч яка, Господи», С. Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну», В. Заремби «Де ти бродиш, моя доле?»,«Дивлюсь я на небо», «Чорнії очі, карії очі», «Ніч яка місячна» з романтичними, піднесеними розспівними мелодіями та виразним оповідним поетичним текстом. Ці романси особливо любили співати і на сцені, і в домашньому музи­куванні корифеї українського театру Іван Карпенко-Карий, Марко Кропивницький, Микола Садовський, Панас Саксаганський.

Образ долі, властивий для літератури та мистец­тва XIX століття,

розвивається з образом лю­дини, посідає помітне місце в українських піснях –

романсах, характерними рисами яких є:

— відтворення внутрішнього світу людини, глибини її настроїв, переживань;

—відображення переважно особистих почуттів та думок (щасливе або

нещасливе кохання, туга розлуки, ревнощі і т. п.);

— наспівна лірична мелодія, шо зближує його з народною ліричною піснею;
—тематика (мотиви зустрічі, розлуки, краса природи тощо).

Отже, довгий шлях пройшов український романс, коріння якого сягає від одноголосих пісень без супроводу до його кращих лірико-драматичних зразків. За весь період існування жанр українського романсу найбільшого розквіту

набув у XVIII—XIX століттях.

Читець 8. Слайд 16 ( на фоні мелодії пісні «Чорнобривці»)

XX століття - це нова епоха в українській художній культурі.

Відбулося загальне ускладнення музичної мови, форми. Здавалось би, що тут

не знайдеться міста для пісні-романсу. Але мистецьке життя складалось по -

іншому. Вже на початку століття відроджується інтерес до ліричної пісні.

В роки Першої світової війни з’являється велика група стрілецьких пісень,

«Колись дівчино мила», «Ішов відважний гайовий», «Як з Бережан до Кадри»,

«Човник хитається» та інші.



Дуже популярними і по справжньому народними в цей час стали романси - пісні «Рідна мати моя», «Пісня про рушник» Платона Майбороди, «Червона рута» та «Водограй» Володимира Івасюка, «Чорнобривці» та «Два кольори» Олександра Білаша на слова Дмитра Павличка.

Барвистою гамою почуттів наповнена пісня-романс «Два кольори», яка прозвучить а капела у виконанні вокального ансамблю.

А зараз до вашої уваги одна з улюблених Івасюкових пісень – романсів «Балада про Мальви» на слова Богдана Гури з широкими можливостями для духовного самовираження в передачі музично- поетичного образу пісні романсу. Зверніть увагу на гармонійне поєднання у ньому музики і тексту.



(Виконання пісні солісткою на фоні відео)

Читець 9. (Слайд 17) Українські композитори сьогодні успішно інтерпретують твори Д. Павличка, Б. Олійника, В. Коломійця, І. Драча та ін. Вони засвідчили новий етап у розвитку романсу - вокальні цикли. Барвистою гамою почуттів висвічують їх ліричні цикли.

Одним із найталановитіших творців і лицарів сучасного українського романсу є композитор - драматург Юлій Мейтус – митець, народний артист і зас­лужений діяч мистецтв України, який за цикл ро­мансів та балад на вірші відомих поетів удостоєний звання лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка. Його твори відзначаються драматизмом, сценічністю, соковитістю, національним колоритом, філософською і психологічною заглибленістю.

Отже, у світі романсу панує кохання: вона — єдина, він — єдиний і їх кохання безмежне, безкінечне. Ось такою постає перед нами пе­реповнена душа ліричного героя в почут­тях і звуках інтимної лірики наших талановитих сучасних українських поетів, на слова яких написані романси.

(Звучить романс Ю. Мейтуса «Любисток» на слова А. Малишка з циклу романсів «Мати»)

З плином часу змінюється ритм життя, а разом з цим сприйняття музики і поезії, рівень чуттєвості, музичні стилі і жанри. Але людина лишається людиною; її бажання, переживання, емоції нікуди не зникають, а шукають і знаходять нові способи вираження. Романс і сьогодні, в ХХІ столітті відображає емоційне життя сучасної людини.



18 слайд Висновок

Вчитель. До якої ж галузі художньої культури ми повинні віднести пісні-

роман­си: до професійної музики чи до на­родної творчості?

Зробимо висновок (виходять всі ведучі):


  • піснІ-романси виникли у сфері професійної музики та літератури.

Якщо твір стає дуже популярним, співається не тільки у концертах, але й у побуті,то його треба віднести до народ­ної пісенної творчості.

  • Романс-це дивовижний жанр. Його унікальність полягає в тому, що в

малій, камерній формі він має здібність розповісти дуже багато.

  • Він володіє рідкісною мобільністю, а це значить, на запит часу може

відгукуватися миттєво.

  • Рідкісна ємкість цього жанру дозволяє наділити його багатим змістом:

від глибоких соціальних проблем до тонкої інтимної лірики.

  • Наш український романс ніжний, щемливий, хвилюючий. Він впливає

на почуття, повертає людину до думки про кохання, нагадує, що ним треба

дорожити.



  • Слова і чудові мелодії романсу несуть у собі так багато щирості,

життєвої правди і краси почуттів, що сприймаються і сьогодні як чудове відкриття щирості душі простої, але духовно багатої людини.

  • Пісні-романси - це той мистецький жанр, використання якого сприяє

формуванню сприятливого емоційного стану, впливає на розвиток почуття національної самосвідомості.

  • Український романс, маючи досить тривалу історію (близько

чотирьох століть), є життєздатним. Він постійно розвивається, оновлюється і далі продовжує жити і як жанр професійної літературної творчості, і як жанр народнопісенний.

Вчитель. Пісня-романс, мов дотик зачарованої істоти, зцілює нас, зміцнює сили, кріпить наші почуття, викликає жадобу до життя. Його річище здатне умістити нескінченну повінь весняних почуттів, вияви людських настроїв і надій.

Отже, ми відчули і впевнились, що «…без золота, без каменю, без хитрої

мови» український романс «голосний та правдивий, як Господа слово».

Тож хай зігріває наші душі народний і сучасний український романс!

Любіть його і слухайте! Наш український романс вічно живий!
Література

1.Булат Т. Український романс.-К.: Наукова думка,.1979.-317 с.

2.Дьяченко В.М. Лисенко.-К.: Музична Україна, 1968.-118 с.

3.Зоре моя вечірняя: Українські романси.-К.; Дніпро, 1982.-222 с.

4.Малишев Ю.В. Солоспіви: нариси та нотатки про українську вокальну ірику.-К.: Музична Україна, І968.-219 с.
 5.Пісні та романси українських поетів: в 2 т. /Упоряд. Г.А.Нудьга.-К.: Рад. письменник, 1956.
 6.Товстуха Е. Школа Лисенко.-К.: Музична Україна, 1970.-275 с.
 7. Хіврич Л.Н. Про виразність ритмотемпу в поезії Л.Українки та про його відтворення в романсах укр. композиторів // Укр. музикознавство.-1974.-Вип. 9.- С. 225-236.
 8. Шреєр О.Я. Українська пісня-романс в її джерелах і розвитку (ХУІІ - ХУІІІ ст.).-К.: Муз. України, 1947.-125 с.
 9.Шреєр О.Я. Григорій Сковорода - музикант.-К.; Муз. Україна, 1972.-84 с.
  10.Якубяк Я.В. Солоспіви Людкевича // Укр. музикознавство.-1972.-Вип. 7.-С. 39-57.
Список аудіозаписів українських романсів:
1. „Ніч яка місячна”: Укр. нар. пісня. Обр. Ю.Касаткіна. Вик. вок.-інстр. анс. "Кобза".

2. „Украинские песни:, „Чорнії брови”, „Дивлюсь я на небо” (муз. В.Заремби, сл. М.Петренка); „Думи мої” (сл. Т.Шевченка/, „Їхав козак на війноньку”, „Ой чого ти, дубе”. Исп. Б.Гмыря.


3. Українські пісні на слова Г.Сковороди: „Ой ти, птичко жолтобоко”, „Стоїть явір над горою” // Сковорода Г.С.: До 250-річчя з дня народження.-М., 1972.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка