Стеценко Валерій Іванович кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету робоча програма



Сторінка4/4
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.8 Mb.
1   2   3   4
Хрестоматії

  1. Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969, 1979-1982.

  2. Історія української філософії: Хрестоматія / Упоряд. М.В.Кашуба. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004.

  3. Классики мирового религиоведения. Антология. – М., 1996.

  4. Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Історія світової релігієзнавчої думки: Хрестоматія. – К., 1999.

  5. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія: Навч. посібник. – К., 1996.

  6. Філософія релігії. Тексти для самостійної роботи студентів: У 2-х ч. / Автор-упорядник В.Стеценко. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – Ч.1. – 308 с. http: // Lnu.edu.ua/faculty/Phil/ pdf

  7. Філософія релігії. Тексти для самостійної роботи студентів: У 2-х ч. / Автор-упорядник В.Стеценко. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – Ч.2. – 273 с. http: // Lnu.edu.ua/faculty/Phil/ pdf

  8. Хрестоматія з історії української філософії. – К., 1993.

  9. Хрестоматия по истории философии. – М., 1994. – Ч.1.

  10. Хрестоматия по истории философии. – М., 1995. – Ч.2.


Енциклопедії. Словники

  1. Буддизм: Словарь / Под общ. ред. Жуковской Н.Л. и др. – М., 1992.

  2. Від витоків до середини ХІХ століття: Короткий довідник з історії філософії / Авт.-упоряд. Архіпов О.П. та ін.; Під ред. Т.Д.Пікашової та В.Л.Чуйка. – К., 1997.

  3. Ислам: Энциклопедический словарь. – М., 1991.

  4. Католицизм: Словарь. – М., 1991.

  5. Православие: Словарь. – М., 1988.

  6. Протестантизм: Словарь. – М., 1990.

  7. Релігієзнавчий словник / За ред. професорів А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996.

  8. Современная западная философия: Словарь. – М., 1991.

  9. Стеценко В.І. Короткий релігієзнавчий словник термінів і персоналій, що стосуються релігій Сходу та НРТ// Стеценко В.І. Українська та зарубіжна культура ві релігієзнавство. Навч.-мет.посіб. – Львів, 2005. – С.179-197.

  10. Стеценко В.І. Культура в термінах від “а” до “я”. Культурологічна абетка: Навч. посіб. – Львів, 2006.

  11. Хюбшер А. Мыслители нашего времени. Справочник по философии Запада ХХ века. – М., 1994.

4. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ І КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯМ

Самостійна робота студентів, крім підготовки до семінарських занять, вимагає також самостійного опрацювання додаткової літератури та питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу, підготовку рефератів та есеїв за тематикою лекцій.


Форми організації роботи по самостійному засвоєнню

навчальних тем змістового модуля 1

Тема 1. Вступ до філософії релігії. Особливості релігієпізнання.

1. Самостійне опрацювання додаткової літератури (див. с.22).


2. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу

1) Яка природа релігійної свідомості, які особливості релігійної віри у надприродне?

2) Які витоки філософії, яка природа філософського знання?

3) Інтуїтивне і дискурсивне підзнання. Інтуїція і містика.

4) Принципи емпіризму, сенсуалізму та раціоналізму.

5) Раціоналістична “лінія Арістотеля” та ірраціональна “лінія Платона”.

6) Схоластичні методи формальної логіки та казуїстики.

7) Фідеїзм та принцип “гармонії віри і розуму” томізму.


3. Підготовка наукових рефератів (див. с.23)
4. Підготовка есеїв (див. с.23)
Тема 2. Релігія як об’єкт та предмет універсального вивчення. Форми релігієзнапізнання та релігієзнавства.

1. Самостійне опрацювання додаткової літератури (див. с.23)


2. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу

1) Плюралізм поглядів на релігійний феномен. Релігія як об’єкт всебічного вивчення.

2) Три головні форми релігієпізнання та дві форми релігієзнавства.

3) Особливості структури конфесійного та академічного релігієзнавства.

4) Історія складання християнського релігієзнавства.

5) Секулярна філософія релігії як перша форма складання академічного релігієзнавства


3. Підготовка наукових рефератів (див. с.24)
4. Підготовка есеїв (див. с.24)
Тема 3. Філософія релігії як особливий тип філософствування, галузь філософського знання та її форми.

1. Самостійне опрацювання додаткової літератури (див. с.24)


2. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу.

1) У чому полягає специфіка філософії релігії як особливого типу філософствування?

2) Відмінність понять “філософія релігії” та “релігійна філософія”.

3) Конфесійна релігійна філософія, позаконфесійна філософська теологія та неконфесійне філософське релігієзнавство.

4) Два напрями обґрунтування філософії релігії.

5) Особливості філософських парадигм Заходу і Сходу.

6) Генеза секулярної філософії релігії, її засновники.

7) Період складання класичних філософських поглядів на релігію (від Д.Юма до І.Канта та Г.Гегеля).


3. Підготовка наукових рефератів (див. с.25)
4. Підготовка есеїв (див. с.25)


Підсумкова форма контролю за самостійною роботою

студентів по змістовому модулю 1

Проведення усного колоквіуму на тему: “Пропедевтика філософії релігії”.


Форми організації роботи по самостійному засвоєнню

навчальних тем змістового модуля 2

Тема 4. Богословсько-теологічні джерела релігійної філософії.

1. Самостійне опрацювання додаткової літератури (див. с.25–26)


2. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу

1) Особливості конфесійної структури християнської теології.

2) Особливості богослов’я іудаїзму.

3) Спекулятивна теологія (калам) та містичне богослов’я (суфізм) ісламу.

4) Веди як віро навчальне джерело ведизму, брахманізму, індуїзму.

5) Дуалізм зороастризму та маніхейства.

6) Абстрактність та особлива “філософічність” китайського теїзму.

7) НРТ як релігійний модернізм.


3. Підготовка наукових рефератів (див. с.26)
4. Підготовка есеїв (див. с.26)
Тема 5. Філософська теологія в системі конфесійного релігієзнавства.

1. Самостійне опрацювання додаткової літератури (див. с.26–27)


2. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу

1) Відмінність філософської теології від інших різновидів ідеалізму.

2) Специфіка і функції релігійної філософії, спільні з богослов’ям особливості.

3) Богопізнання як головна пізнавальна проблема філософської теології.

4) Християнська філософія та її конфесійні різновиди.

5) Синтез мусульманської філософії та теології.

6) Класичні індійські релігійно-філософські школи.

7) Класична філософія будизму.


3. Підготовка наукових рефератів (див. с.27)
4. Підготовка есеїв (див. с.27–28)
Тема 6. Філософія релігії як складова частина науково-академічного релігієзнавства.

1. Самостійне опрацювання додаткової літератури (див. с.28).


2. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу.

1) Класична європейська філософія релігії та її національні школи.

2) Філософія релігії позитивізму та марксизму.

3) Спекулятивна філософія релігії.

4) Філософія релігії інтуїтивізму та екзистенціалізму.

5) Лінгвістичний поворот у філософії релігії.

6) Дисциплінарна структура сучасної філософії релігії.
3. Підготовка наукових рефератів (див. с.28)
4. Підготовка есеїв (див. с.28)
Підсумкова форма контролю за самостійною роботою

студентів по змістовому модулю 2

Проведення усного колоквіуму на тему: “Морфологія та концептуальний зміст філософії релігії”.

5. Критерії успішності

Студенти, які впродовж семестру брали активну участь у навчальному процесі та за передбачені планом види роботи одержали 25–50 балів, допускаються до іспиту (заліку).

Студенти, які набрали меншу кількість балів, до іспиту не допускаються й у встановлений ректоратом університету термін складають іспит за талоном.

Іспит з курсу “Філософія релігії” проводиться у формі відповіді на екзаменаційний білет або розв’язання тестового завдання, яке передбачає відповідь на 25 запитань.


6. засоби діагностики успішності навчання

Система оцінювання знань студентів з курсу “Філософія релігії” складається з біжучої та підсумкової форм контролю.



Біжучий контроль застосовується до таких форм роботи студентів:

1. Участь у семінарських заняттях

Виступ на семінарському занятті оцінюється викладачем на основі таких критеріїв:

  • відповідність винесеному на обговорення питанню;

  • чіткий та логічний виклад матеріалу, який демонструє знання основної та додаткової літератури;

  • наявність власної позиції в розумінні обговорюваної проблеми та вміння її обґрунтувати.

Виступ оцінюється за 5-бальною шкалою.

Рецензування виступу. Критерієм оцінки цієї форми роботи є вміння критично оцінювати виступ та коректно й аргументовано висловлювати власні погляди. Цей вид роботи оцінюється в 3 бали.

Доповнення до виступу. Розгорнуте оцінюється в 2 бали, коротке – в 1 бал.

Запитання до виступу. В 1 бал оцінюються запитання, які демонструють знання студентом винесеної на обговорення проблеми, його здатність побачити неповноту, суперечливість у виступі або відкрити нові аспекти теми.

Загальна кількість балів за участь у семінарських заняттях повинна бути не меншою за 25.

При виведенні загальної кількості балів за участь у семінарських заняттях враховується також їх відвідування: присутність на кожному занятті оцінюється в 1 бал.
2. Підготовка рефератів та есеїв

До плану кожного семінарського заняття додаються рекомендовані теми рефератів та есеїв, які студенти обирають за власним бажанням. Реферат, який подається у друкованому вигляді на листах формату А4 обсягом 10–15 сторінок, повинен відповідати таким вимогам:



  • мати чіткий план викладу;

  • сформульовані автором положення повинні належним чином аргументуватись та завершуватись висновками;

  • в рефераті повинен наводитися список використаних джерел та літератури.

Есей пишеться студентом у довільній формі.

Реферат оцінюється за 10-бальною шкалою, есей – за 5-бальною. Реферати та есеї, які є передруком текстів з Інтернету або підручників чи наукових видань, не зараховуються.


3. Контрольна робота

Аудиторна контрольна робота проводиться з метою перевірки засвоєння знань за модулями курсу на 9-му та 18-му тижні сьомого семестру. Контрольна робота включає 4 варіанти, кожний з яких вимагає відповіді на 2 питання.

Відповіді на питання повинні бути стислими, конкретними і разом з тим ґрунтовними. Робота оцінюється за 10-бальною шкалою.

6 балів виставляється за роботу, в якій дано правильну відповідь на одне з поставлених питань.

8 балів одержують роботи, які містять відповідь на обидва питання, проте ця відповідь ґрунтується лише на матеріалах підручника та конспекті лекцій.

10 балами оцінюються роботи, які демонструють глибоке знання та розуміння порушеного питання, вміння проілюструвати теоретичні положення прикладами з релігієзнавчих праць, художніх творів, власними спостереженнями за релігійним життям.

Не оцінюються роботи, які списані з підручників або конспектів, роботи, які містять неправильну відповідь або відповідь на інші (не поставлені у ній) запитання.
Тематика контрольних робіт:

Контроль робота 1

Варіант 1

1. Ідейний предтеча та засновники філософії релігії європейського типу (філософія релігії Р.Декарта, Б.Спінози та Г.Лейбніца).

2. Стиль “релігієзнавчої метафізики” та його представники (Г.Лейбніц, І.Кант, Ф.Шлейєрмахер). Філософська теодицея.
Варіант 2

1. Класичний період європейської філософії релігії: від перших міркувань про релігію Д.Юма до класичних вчень про неї Г.Гегеля та Л.Фейєрбаха.

2. Класична європейська філософія релігії та її національні школи : англійська, німецька, французька просвітницька (загальна характеристика, головні представники).
Варіант 3

1. Концепція “природної релігії” та плюралізм ї філософської інтерпретації.

2. Філософія релігії французького Просвітництва.
Варіант 4

1. Німецька класична філософія релігії та її головні представники (Іммануїл Кант, Фрідріх Вільгельм Шеллінг, Йоган Фрідріх Гербарт, Йоган Готліб Фіхте, Фрідріх Шлейєрмахер, Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, Фрідріх Генріх Якобі, Людвіг Андреас Фейєрбах).

2. Філософський теїзм в класичній європейській філософії релігії Р.Декарта, Г.Лейбніца, Й.-Ф.Гербарта, Й.-Г.Фіхте, Ф.-В.Шеллінга, Ф.-Г.Якобі.
Контрольна робота 2

Варіант 1

1. Головні вчення німецької класичної філософії релігії: критична (“моральна”) філософія релігії І.Канта, об’єктивно- та суб’єктивно-ідеалістична концепції релігії Г.Гегеля і Ф.Шлейєрмахера, трансцендентальний ідеалізм (філософія тотожності і одкровення) Ф.Шеллінга.

2. Класична марксистська філософія релігії (К.Маркс, Ф.Енгельс).


Варіант 2

1. Августинізм, схоластика, томізм, “друга схоластика” – неосхоластика (суарезианізм) як історичні етапи еволюції католицької філософії.

2. Сучасні напрями католицької філософії: неоавгустинізм, неотомізм, тейярдизм.
Варіант 3

1. Православна духовно-академічна філософія та її Київська школа ХVІІ-ХІХ ст. (Інокентій Гізель, Йосип Кононович-Горбацький, Теофан Прокопович, Стефан Яворський, Георгій Кониський, Сільвестр Гогоцький, “філософія серця” – кордоцентризм Памфіла Юркевича).

2. Історичні форми еволюції теології та філософської теології протестантизму: протестантська ортодоксія (лютеранство, цвінгліанство, кальвінізм), неосхоластика (Ф.Меланхтон), “ліберальна теологія” (Ф.Шлейєрмахер, А.Гарнак), “діалектична теологія” – “теологія кризи”(К.Барт, Р.Бультман, П.Тілліх).
Варіант 4

1. Класична буддійська філософія Абхідхарми-пітаки, хінаяни (тхеравади) та махаяни (Ашвагхош, Нагарджуна, Ар’ядева, Асанга і Васубандху).

2. Класична середньовічна мусульманська філософія: релігійно-філософські вчення спекулятивного каламу (мутазилізму Ібн Васила, ханбалізму, ашарізму аль Ашарі) та містичного суфізму (аль Газалі).
4. Підсумкова форми контролю

Підсумковою формою контролю з курсу “Філософія релігії” є іспит. Іспит проводиться у формі відповіді на екзаменаційний білет або у формі тесту, що містить 25 питань, кожне з яких оцінюється в 2 бали. Максимальна кількість балів за відповідь на екзаменаційний білет або на тестове завдання – 50. Екзаменаційні білети та тестові завдання складаються на основі контрольних питань до курсу.


Контрольні питання до курсу

  1. Основні форми та регіональні типи релігієпізнання і релігієзнавства: визначення, загальна характеристика.

  2. Етимологія поняття “релігія”. Богословсько-теологічні (Лактацій, Августин, Ієронім, Г.Палама, О.Мень), об’єктивно-ідеалістичні (Платон, Г.Гегель), суб’єктивно-ідеалістичні (Ф.Шлейєрмахер) та атеїстичні (К.Маркс, Ф.Енгельс) визначення релігії.

  3. Визначення релігії в “чистому”, вузькому розумінні, “власне релігії” як індивідуального духовного феномену та у широкому розумінні як суспільного духовного феномену, соціально-історичного явища, “релігії як такої”, як об’єкту та як предмету релігієпізнання і релігієзнавства.

  4. Особливості богословсько-теологічного, філософського та конкретно-наукового релігієпізнання.

  5. Проблема співвідношення віри і розуму у богословсько-теологічному та філософському релігієпізнанні: релігійний обскурантизм та богословський антиномізм, принципи акривії та ікономії, фідеїзм та його кредо, лінія А.Кентерберійського та П.Абеляра у схоластиці, томізм та аверроїзм, “надприродна” та “природна” теологія

  6. Проблема співвідношення раціонального (логіки, дискурсу) та ірраціонального (інтуїції, містики) у богословсько-теологічному та філософському релігієпізнанні: раціональна, спекулятивна теологія та містичне богослов’я, “лінія Платона” та “лінія Арістотеля” у філософії (приклади).

  7. Теологічний і філософський раціоналізм та богословський і релігійно-філософський містицизм. Характеристика їх проявів: принципи акривії та ікономії, ісихазм у християнстві, калам (мутазилізм, ханбалізм, ашарізм) та суфізм в ісламі, талмудизм та кабалізм, хасидизм в іудаїзмі тощо; орфізм, гностицизм, неоплатонізм, августинізм, ареопагітизм та східний перипатетизм, схоластика та неосхоластика, раціональне та містичне картезіанство тощо у філософії.

  8. Раціональні та ірраціональні релігійно-філософські докази Бога.

  9. Особливості монізму та дуалізму, діалектики та метафізики, апріорі та апостеріорі, ідеалізму та матеріалізму, раціоналізму та емпіризму, дедукції та індукції, сенсуалізму та натуралізму, соліпсизму та агностицизму у філософському релігієпізнанні.

  10. Богословсько-теологічні, об’єктивно- та суб’єктивно-ідеалістичні, натуралістичні, матеріалістичні, атеїстичні, психологічні, соціологічні, феноменологічні тощо концепції природи (походження) та сутності (характеру) релігії.

  11. Лінгвістично-компаративні, антропологічно-етнологічні, психологічні, соціологічні, богословсько-теологічні та філософські (позитивістські, атеїстичні) теорії виникнення релігії.

  12. Теїзм, його типи та форми, деїзм і “природна релігія”, гілозоїзм, концепції “Живого Всесвіту” та похідні від них пантеїзм і панентеїзм, нетеїстичні релігійно-філософські вчення Сходу (тантризм, джайнізм, даосизм).

  13. Особливості західного (платонізм, античний та християнізований неоплатонізм, ісихазм тощо) та східного (буддизм, індуїзм, суфізм) богопізнання. Специфіка кабалізму, окультизму та “окультних наук” (теософії, астропософії, агні-йоги, спіритизму).

  14. Релігійно-філософське богопізнання Ст. Сходу: дуалізм зороастризму, передфілософія Упанішад, 6 класичних ведично-брахманських, індуїстських шкіл, філософія буддійської махаяни, мусульманського суфізму.

  15. Античне філософське богопізнання: передфілософія орфізму, натурфілософія Мілетської та Елейської шкіл, діалектики Геракліта, піфагореїзм, кініки і сократичний поворот у богопізнанні, платонізм, арістотелізм, греко-римський стоїцизм, “філософські батько та дядько християнства — Філон і Сенека”, гностицизм та неоплатонізм.

  16. Вільнодумство Ст. Сходу (Месопотамії, Ст.Єгипту, Ст.Індії, Ст.Китаю).

  17. Античне вільнодумство та стихійний атеїзм: антропологічний атеїзм Ксенофана, Анаксагора, Антифона, теорія “страху, неуцтва та ошуканства” Демокріта, Епікура та греко-римських епікурейців, натуралізм та релігійний скептицизм софізму, антихристиянська теорія “свідомого ошуканства” Цельса та Лукіана із Самосати.

  18. Особливості, об’єкт, предмет та дисциплінарна структура конфесійного релігієзнавства, співвідношення у ньому богослов’я (теології) та релігійної філософії. Історія формування конфесійного релігієзнавства європейського типу.

  19. Особливості, об’єкт, предмет та дисциплінарна структура академічного релігієзнавства, співвідношення у ньому теоретичного та історичного, філософського та конкретно-наукового релігієзнавства. Історія формування академічного релігієзнавства.

  20. Проблема визначення філософії релігії, її об’єкту та предмету. Філософія релігії у широкому та вузькому (власному, спеціальному) розумінні. Співвідношення понять “філософія релігії” та “релігійна філософія”, “філософське релігієзнавство” та “філософська теологія”. Ідеаційна основа релігії як їх головна пізнавальна проблема.

  21. Місце філософії релігії у системі філософського знання та релігієзнавчому комплексі.

  22. Дисциплінарна структура та проблемне поле філософії релігії: метафізика, онтологія, епістемологія, праксеологія, антропологія, аксіологія релігії та лінгвістичне релігієзнавство (філософія “мови релігії”).

  23. Конфесійна, надконфесійна (синкретична) та позаконфесійна релігійна філософія (приклади). Її співвідношення з філософською теологією. Філософська теологія у широкому і вузькому (суворому) розумінні, її конфесійна та неконфесійна форми, форми інтеграції в теологічний процес.

  24. Історія формування європейської філософії релігії та її зв’язок з еволюцією релігії європейського типу: орфізм, натурфілософія, піфагореїзм, діалектика Геракліта, софізм, “моральна релігія” кініків та Сократа, атомізм, платонізм, арістотелізм, греко-римський епікуреїзм та стоїцизм, неопіфагореїзм, римський еклектизм, вульгаризований платонізм Філона, гностицизм, неоплатонізм та його християнізовані форми (августинізм, ареопагітизм, візантійська патристика), схоластика і неосхоластика, ренесансний неоплатонізм та натурфілософія, ідейний предтеча і засновники філософії релігії Нового часу.

  25. Еволюція європейської філософії релігії та її сучасні напрями: класична європейська філософія релігії та її національні школи (англійська, німецька, франц. Просвітництва), філософія релігії “спекулятивної філософії”, марксизму, позитивізму, неогегельянства, неокантіанства, “філософії життя”, волюнтаризму, інтуїтивізму, феноменології, екзистенціалізму, філософської антропології, неопозитивізму (лінгвістичного повороту у філософії), неореалізму, критичного реалізму, прагматизму, персоналізму тощо.

  26. Православна філософія: історичні форми, головні напрями, вчення та відомі представники.

  27. Католицька філософія: історія формування, сучасні напрями та головні представники.

  28. Філософська теологія протестантизму: історичні форми, напрями сучасної “нової”, “секулярної теології”, антропологічна та онтологічна пантеїзація християнства.

  29. Буддійська філософія, її головні напрями та їх школи.

  30. Мусульманська філософська теологія, її напрями, школи та їх відомі представники.



Тести для письмового опитування на іспиті та коди вірних відповідей додаються окремо.

Автор ______________________________ Стеценко В.І.



Підпис (прізвище та ініціали)
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка