Соціологія у (пост)сучасності зміст



Сторінка2/18
Дата конвертації30.12.2016
Розмір3.69 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18



Х Міжнародна студентська конференція

Харківська соціологічна школа, спадкоємець та продовжувач найкращих традицій слобожанської наукової думки, бере початок у XIX столітті. Станом на початок XX століття вона мала і традиції, і серйозні, відомі не тільки в Російській імперії, імена теоретиків всесвітнього масштабу (М.М. Ковалевський, О.О. Богданов та ін.), і напрацювання в емпіричній царині (В.В. Святловський, Ф.Р. Дунаєвський). Сучасна Харківська соціологічна школа, що бере початок з 1960-х років, є одним з лідерів української соціології. Завдяки прикладу справжніх Вчених, Діячів, Людей формуються наступні покоління, здатні підтримувати могутні традиції та гідно репрезентувати наукову школу, вже у студентські роки організовуючи заходи та проводячи самостійні дослідження.

Наступним проектом, що надає таку можливість, є Міжнародна студентська конференція, проведення якої дев‘ятий рік поспіль є одним із пріоритетних напрямків діяльності та одним з предметів гордості Студентського наукового товариства соціологічного факультету.

Вперше студентська конференція відбулася у 2002 р. на соціологічному факультеті ХНУ імені В.Н. Каразіна як цілком внутрішньофакультетський науковий захід. На даний момент цей соціологічний молодіжний форум працює за десятками різних напрямків: від теоретико-методологічних проблем розвитку соціологічного знання до практики соціальної роботи, від соціології культури до політичної соціології; розглядаючи проблеми всіх рівнів – від глобалізації і постмодерну до самоідентифікації й особистості, – в рамках різноманітних методологічних підходів. Специфічною його рисою є надання можливостей для самовираження та пошуку молодими вченими свого місця під сонцем соціогуманітарного знання.

Сучасна наука принципово неможлива без комунікації, без взаємозбагачення шляхом постійного обміну думками. Конференція, виконуючи цю функцію, не може остаточно вичерпати комунікативні потреби, і високі технології у вигляді сайта http://snosf.at.ua/ та e-mail sno_sf@mail.ru допоможуть ефективній співпраці.
Запрошуємо до співробітництва!

Оргкомітет вітає учасників Х Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності»!

V.S. Volegov, A.A. Noskov, А.А. Chernega

Perm State University

(Russia, Perm)
Portrait of the current secondary education system in Perm region, Russia
Education is one of the most important socio-cultural institutions, which relates to the functions of socialization of individuals. In the human development index level of education is seen as the main component of its value.

This article focuses on consequences of the secondary education system reform in Perm region in order to study the mechanism of realization of the planned changes, their consistency with each other and social impacts caused by the transformations.

Education is understood as the public and private good, purposeful process of upbringing and learning in the interests of human, society, state and as the sum of acquired knowledge, skills and competencies [5]. Between all levels of education existing in the modern Russian education system secondary education seems especially important to the state system – its mandatory status is declared by the Federal law.

The main problems of secondary education in the Perm region include:

1) The process of reducing the number of state and municipal schools, especially in the rural region. Since 1990, the number of rural schools has decreased in half, in cities 15% of schools were closed [2, p. 96];

2) The technical condition of schools. 40% of all schools in the region are in need of great repair, which is much higher than the average rate in Russia [2, p. 104];

3) Low wages in the industry. Despite the steady increase in wages in the industry, which is indicated in the records of the Ministry of Education, the salary is still quite low (lower than the average salary), what also results in personnel outflow from the industry [6];

4) A big number of students per one teacher. Despite a significant decrease of this indicator (in half) over the past years, in state and municipal schools students-teachers ratio is still 2,5 times greater than in non-state schools [2, p. 97].

To solve these and other issues of secondary education, there several projects of reforming the industry at various levels (national, regional and industrial) were created.

As part of a national project "Education", best teachers and schools were supported on a competitive basis. This teachers and schools implemented innovative programs, that enhance the openness of the educational system, its responsiveness to the needs of society.This project was conducted throughout the country and influenced the development of students and teachers human potential in the Perm region.

As part of a regional project of reforming the educational system Education Network "Education web-2.0" was created. It was designed to provide new forms of information services to the participants of the educational process: students, parents, teachers, and to automate control processes in education from Ministry of Education of Perm region [3]. Practice shows that the introduction of electronic diaries and electronic journals often leads to several problems. These diaries and journals appeared in schools with the lack of computers, where teachers are lining up to fill in an electronic document. Teachers also don`t like amounts of allowances for extra work.

Another project is the creation of New Educational Center. The purpose of this project was to create a model of high-school which is oriented to achieve a new quality of education available to all ninth-grade graduates. New Educational Center is a high school which implements programs of specialized education, and assumes the following features of the educational process: individual educational trajectories, individual-group classes, external and distance education [4]. With all the advantages of this project is necessary to admit the significant restrictions on the possibility of its realization: the high population density, high potential development area and others, which narrow the range of its availability.

Among the industrial projects we should highlight "The new wage system" project. According to the project, salary of the teacher consists of a base (always got) and stimulating (received for services) parts. The project brings counterproductive effect. "Money for stimulating payments is not enough – marks on the website of Human Rights Ombudsman in Perm region Tatyana Margolina. – Many wages in fact have decreased, many employees receive the minimum or slightly higher wages" [1]. As a result of this project, the average salary of teaching staff has gone down from 5 to 20% in the vast majority of teachers.

At this moment, due to the implementation of federal and regional events, there were some positive trends in solving some of the secondary education system problems in the Perm region (decrease in the number of emergency schools and schools that need major repairs, changing the students-teachers balance, computerization of schools). Nevertheless, these projects generate significant problems associated with both process of adaptation to the transforming conditions and the lack of reasonableness and financial preparedness of the reforms.



Bibliography: 1. Газета «Пермские новости» [Электронный ресурс]. – URL.: http:// permnews.ru/stat.asp?tr=83. 2. Пермский край. Статистический ежегодник: Статистический сборник/Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Пермскому краю. - Пермь, 2009. – 372 p. 3. Региональные проекты //Министерство Образования Пермского края [Электронный ресурс]. – URL.: http://minobr.permkrai.ru/projects/region/ 4. Региональные проекты //Министерство Образования Пермского края [Электронный ресурс]. – URL.: http://minobr.permkrai.ru/projects/region/new_school/noc/ 5. Федеральный закон «Об образовании». 6. Экономика образования // Министерство образования Пермского края [Электронный ресурс]. – URL.: http://minobr.permkrai.ru/public/ (дата обращения 19.10.2010).
Авксентьев Антон

Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина

(Украина, г. Харьков)
Юмор как политическая технология в обществе «частичной карнавализации»
«Человек – это смеющееся животное»

Из древних

В силах человека не только пассивно реагировать на интуитивно найденное комическое, но и продуцировать его. Существует несколько теорий юмора в рамках гуманитарного знания (формулировка «гуманитарное знание» выбрана неслучайно: юмор в равной степени является объектом психологии, культурологи, эстетики, социологии) – фрейдистская «теория облегчения», «теория несоответствия», «теория превосходства». Обозначенные подходы к пониманию феномена юмора следует рассматриваться комплексно: мы шутим – и в этом проявляется наше «творчество как сублимация психосексуальной энергии» [2]; мы шутим – и этим подсознательно подчеркиваем собственное превосходство; мы шутим – и обличаем несоответствие реальности идеалу или общепринятым ожиданиям. В любом случае юмор выполняет ряд социально и политически значимых функций: 1) способствует «разрядке» – снятию напряжения в группе; 2) актуализирует те или иные проблемы, признаваемые в качестве общественно значимых; 3) интегрирует группу, конструируя образ «чужого» (объекта высмеивания); 4) выполняет «метаэтическую функцию» определения зла, пороков, несправедливости. Исходя из этого, далеко не исчерпывающего, перечня функций юмора, становится очевидным его потенциал в качестве политической технологии.

И если исторически юмор был, скорее, десакрализирующим власть инструментом (наиболее ярко это проявлялось в праздниках и карнавалах, или, по М.Бахтину, «народно-смеховой культуре» [1]), то сейчас юмористическая технология может в равной степени использоваться как властью, так и оппозицией. В медиа-обществе, подверженном «частичной карнавализации» (категория, введенная Умберто Эко: «проникновение карнавальной логики во все сферы жизни общества: другими словами, традиционное деление на будни и выходные, рабочее время и время отдыха, публичное и личное пространство постепенно нивелируется, растворяясь в «логике карнавала» [3, с.151]), власть уже не претендует на «классический» сакральный статус, стремясь в «виртуальном теле» вождя сочетать два принципиально разных типа сакральности – «традиционную» и «карнавальную». В роли катализаторов такой трансформации выступили СМИ, социальные сети, сам режим либеральной демократии, в рамках которого политические лидеры вынуждены путем различных спекуляций и манипуляций поддерживать образ «своего парня». В обществе «частичной карнавализации» либеральная демократия и публичная политика (при условии достижения определенного уровня научно-технического прогресса) – всегда карнавал, шоу, театр. Политика как специфическая деятельность по принятию решений всегда остается за кулисами, в то время как на сцене – «карнавальная политика».



Субъект и объект политического юмора могут совпадать (самоирония, «шутовство»), противостоять (высмеивание) или, не совпадая, быть нейтральными по отношению друг к другу [4]. Очевидно, что третий «чистый тип» является наименее реалистичным, так как любой весомый в информационном поле ресурс сразу же становится объектом повышенного интереса со стороны борющихся за власть политических субъектов. К примеру, было бы интересно проследить влияние передачи «Вечерний квартал» (самый рейтинговый отечественный комедийный TV-проект последних трех лет) на представления о политическом пространстве у телезрителей. Крайне сложно отследить реальное влияние (в первую очередь потому, что сами объекты подобной манипуляции не отдают себе в ней отчет) подобных технологий, но нынешняя власть свой интерес к проекту давно обозначила (позиция «ВК» с 2006 года достаточно четко обозначилась как «сарказм и гротеск для всех, ирония – для «Партии регионов»). К слову, Харьков находится «в авангарде» внедрения технологий политического юмора: еще с 2006 года каждая кампания сопровождается множеством комедийных анимационных роликов, нацеленных на культивацию выгодных политических мифов и дискредитацию оппонентов. Однако исследования и результаты выборов показывают, что подобные приемы с обеих сторон совершенно неэффективны: «Единственный существенный подъем рейтинга, связанный с политическим юмором, случился как раз у «жертвы» технологии – а именно, у Михаила Добкина после нашумевшего ролика» [4]. А у бывшего главы организации «Городской Дозор» Владислава Протаса после опубликования аналогичного по своей сути ролика рейтинг катастрофически упал. Иными словами, существует тонкая грань, которую должен чувствовать публичный политик и его технологи, тщательно отслеживая новые ожидания жаждущего зрелищ электората.

Литература: 1. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М.: «Художественная литература», 1990. – 543 с. 2. Фрейд З. Остроумное и его отношение к бессознательному / Малое собрание сочинений. – СПб.: Азбука-классика, 2010. – С. 237-332. 3. Эко У. Полный назад: Горячие войны и популизм в СМИ. – М.: «Эксмо», 2007. – 592 с. 4. Украинская политика: смех и грех. – Интернет-ресурс. – Режим доступа: http://lb.ua/blog/vlast/115866_polit.html.
Авксентюк Тетяна

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

(Україна, м. Київ)
Вплив ціннісних трансформацій на підприємницьку активність молоді
Радикальні зміни соціально-політичної, економічної, культурної, ідеологічної сфер суспільства, що відбулися на початку 90-х років ХХ століття, відчутно вплинули на формування особистісних якостей молоді. Особливості соціальних змін в українському суспільстві полягали в системному переході від одного соціально-економічного устрою до іншого. Установки колективізму, повної відсутності індивідуалізму, що були характерними для радянського суспільства, виявилися непридатними для нових соціально-економічних умов. У зв’язку з цим відбулися фундаментальні зміни в ідеології, в стосунках людей. Як наслідок, змінилися світоглядні позиції та ціннісні орієнтації сучасної молоді.

Аналізуючи роботи провідних вітчизняних та закордонних науковців, констатуємо, що зміни, які відбулися внаслідок розпаду Радянського Союзу, призвели до неузгодженості та двоїстості ціннісних орієнтацій молоді. Цікавим є той факт, що сьогодні в свідомості молоді існують як сучасні цінності, які диктує нам, в першу чергу, західна культура, так і цінності, характерні для людей радянської «гарту».

Проблема трансформації трудових цінностей молоді займає особливе місце в дослідженнях підприємницької сфери України. Стара система мотивації праці вже не актуальна, а нова система знаходиться в процесі формування. Разом із нею трансформується і створюється також система трудових орієнтацій, яка сьогодні характеризується в першу чергу матеріальними та статусними цінностями. Згідно з даними соціологічних досліджень, в ієрархічній структурі підприємницьких цінностей молоді на першому місці знаходиться високий заробіток, на другому – гарантія стабільності підприємства на ринку праці, і лише на третьому місці – цікава, творча підприємницька діяльність. Це можна пояснити тим, що проблема відсутності необхідних навичок та вмінь в сфері підприємницької діяльності є досить актуальною серед молодих людей, які частіше за все не мають достатнього досвіду роботи та виявляються неконкурентоспроможними підприємцями.

Сучасна молодь характеризується досить високим рівнем задоволеності життям, що пов’язано із впевненістю у власних силах, орієнтацією на реалізацію різноманітних цілей, на досягнення бажаного та на успіх. Молодим людям властива прихильність до цінностей індивідуалізму, особистої ініціативи та самостійності, що визначають активну підприємницьку діяльність молоді.

Успіх для значної частини молоді характеризується досягненням високого матеріального статусу та отриманням певних статків. Вища освіта як умова досягнення успіху цінується менше, та все ж у свідомості молоді вища освіта виявляється більш престижною порівняно із середньою. Відносно низький відсоток молодих людей працює за спеціальністю, отриманою у ВНЗ. Ці результати можна розглядати як негативні в контексті розробки кваліфікаційного потенціалу населення країни, але згаданий факт виявляється одним із головних чинників початку молоддю підприємницької діяльності. Готовність до зміни характеру діяльності, що виявляється чи не головним фактором успішного працевлаштування в сфері підприємництва, у молоді також досить висока.

Отже, молодь – це особлива соціально-економічна група, яка є важливою рушійною силою в розвитку сучасної української держави, носієм інтелектуального та трудового потенціалу суспільства. Головним фактором, що визначає діяльність молоді, є її ціннісні орієнтації, які сьогодні, в першу чергу, характеризуються орієнтацією на індивідуалізм та успіх, а також двоїстістю ціннісної свідомості та поєднанням протилежних, взаємовиключних оцінок та установок в підприємницькій діяльності.


Агамір’ян Любов

Харківский національний університет ім. В.Н. Каразина

(Україна, м. Харків)
Ритуали інтенсифікації у сучасному українському суспільстві:

День Незалежності
У світі налічується близько двохсот незалежних країн з різними культурами, кожна з яких співвідноситься із певним суспільством. Проте далеко не кожен мешканець обізнаний у питаннях культури своєї країни. Звернути увагу на культурні традиції і звичаї, нагадати про витоки, відтворити історію допомагають свята, зазвичай пов’язані з ритуальними діями, що інтенсифікують культурні прояви. Зокрема, для нашої країни таким святом є День Незалежності України.

Отже, об’єктом нашого дослідження є українські державні свята, а предметом – ритуальні аспекти сучасних святкових днів. Метою дослідження є аналіз ритуальних аспектів українських державних свят. Для досягнення мети потрібно вирішити низку задач:

1. Схарактеризувати поняття ритуалу і дати йому визначення

2. Розглянути функції ритуалу

3. Розглянути прояви ритуалу як символічної дії в українському суспільстві

4. Описати державні свята в контексті ритуальних дій

5. Проаналізувати День Незалежності як ритуал інтенсифікації

Згідно з поставленою метою й окресленими задачами, пропонуємо наступну гіпотезу дослідження: державні свята мають ознаки ритуалів інтенсифікації, зокрема, інтегрують місцеві спільноти шляхом звернення до історичної пам’яті.

Соціологічне визначення ритуалу за В. Фуксом звучить так: «Ритуал – це соціально регульована, колективно здійснювана послідовність дій, які не породжують нову предметність і не змінюють ситуацію у фізичному сенсі, а переробляють символи і ведуть до символічної зміни ситуації». Ритуали виконують безліч важливих функцій, без їх існування важко взагалі уявити існування соціальних явищ і процесів, а отже, й суспільства. Так відбувається, бо за кожним ритуалом стоїть певна цінність, яка пов’язана з соціальним інститутом і розділяється багатьма представниками суспільства, і яка об’єктивується завдяки ритуалу. Це, у свою чергу, стимулює певні інтеракції, а значить, існування й розвиток суспільства.

Ритуали інтенсифікації утворюють особливий клас ритуалів. Такі ритуали протистоять порушенню балансу соціального життя, яке може бути викликане різкими структурними змінами, зовнішніми щодо держави подіями, кризами тощо. Крім того, ритуали інтенсифікації посилюють взаємодію у соціальних групах і підвищують ступінь групової згуртованості. В основу свята Дня Незалежності покладено такі важливі цінності, як любов до рідної землі, приналежність до певної групи людей, повага до попередників, гордість за досягнення, відчуття обов’язку та комплексу почуттів, що найчастіше позначаються словами «національна гордість». Усе це пробуджує колективну пам’ять, допомагає бути ближчим до співвітчизників на святкуванні, нагадує про те, ким ми є.

Слід також наголосити на тому, що щорічне святкування в одних і тих самих місцях, надання вихідного дня працівникам 24 серпня закріплює цей ритуал у часі та просторі. Заходи владних інституцій, що закріплюють свято, вказують на важливість (для них) традиції, яка об’єктивізується в ритуалі. Окрім цього, емоційний порив, відчуття приналежності до публіки, що об’єднує людей, коли вони споглядають концерти, виступи різних діячів, феєрверки та ін., теж є могутнім консолідуючим фактором.

Отже, у святкуванні Дня Незалежності поєднуються зв'язок форми й змісту; «гомогенність» ритуальних дій рік у рік; заохочення різними видовищами на площах міст і надання вихідного дня; «оживлення» пам’яті. Крім цих явних функцій, є і латентна. Цей ритуал пов'язаний з інститутом політики, є інструментом нагадування громадянам про існування та специфіку їхнього інституту політики. Свята можна також розглядати як спосіб, або, принаймні, спробу конструювання веберівської традиційної легітимності. Саме тому ритуали на кшталт Дня Незалежності є вкрай важливими для будь-яких, а особливо – для відносно молодих, держав.

Святкування Дня Незалежності є важливим ритуалом, що підтримує єдність та опосередковано забезпечує стабільність українського суспільства. Треба, однак, зазначити, що здійснювані заходи з популяризації цього свята виявляються не досить дієвими: залишається помітно великою кількість людей, котрі сприймають це свято суто утилітарно – як додатковий вихідний; котрі святкують, але не відчувають відповідного пробудження історичної пам’яті; котрі, врешті, зовсім не святкують День Незалежності. Саме тому варто популяризувати його проведення.

Першим кроком до цієї мети може стати проведення досліджень методом фокусованого групового інтерв’ю та \ або експертного опитування «Засоби популяризації святкування Дня Незалежності в Україні». Отримані пропозиції щодо проведення святкування та супровідних заходів після додаткового перегляду експертами передбачається перевірити шляхом соціального експерименту, тобто святкування за новим сценарієм у кількох містах України. Популяризація Дня Незалежності в Україні може відбутися після вироблення відповідних рекомендацій у результаті проведення згаданих соціологічних досліджень.


Акмурзин Андрей

Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина

(Украина, г. Харьков)
Фокус-группа on-line и off-line: есть ли разница?
Фокусированное групповое интервью на сегодня стало почти классическим методам сбора информации в социологическом исследовании. С развитием технологий и распространением сети Интернет для социологов стал доступен новый инструмент сбора информации – фокусированные групповые интервью on-line (онлайн-ФГИ). Исходя из названия, можно предположить, что онлайн-ФГИ представляет собой тот же метод, адаптированный для применения и реализующийся в виртуальном пространстве сети Интернет. Целью нашей работы является именно сравнение on-line и off-line фокус-групп, рассмотрев преимущества и недостатки каждой.

Первое преимущество on-line фокус-групп состоит в лёгкости поиска участников и привлечения к участию категорий населения, доступ к которым ограничен. Респонденты в данном случае самостоятельно определяют время участия, что позволяет избежать отказов при условии использования при проведении технологии форума. Кроме того, модератор может легко контролировать возможность каждого участника группы подать реплику, а клиент – наблюдать и в ходе интервью корректировать действия модератора. Имеет большое значение и сама специфика виртуального взаимодействия: анонимность и опосредованность коммуникации позволяют участникам быть более искренними и непосредственными в суждениях, не испытывая группового давления. Особенно удобными on-line ФГИ являются для маркетологов, так как не требуют дополнительного оборудования для демонстрации аудиовизуальных и интернет-продуктов.

Компания Gemius, занимающаяся маркетинговыми исследованиями интернет-аудитории, дополняет этот список такими преимуществами, как отсутствие географических ограничений и техническая возможность привлекать к участию в фокус-группах только тех респондентов, которые ранее не принимали в них участие.

К преимуществам off-line фокус-групп можно отнести возможность наблюдения и, следовательно, анализа невербального поведения участников. Например, наблюдение хода такой группы позволяет клиенту сделать выводы относительно имиджа его компании на рынке, мнения потребителей о ней. Непосредственное присутствие участников дает возможность предложить им предметный, имеющий материальное воплощение продукт, опыт потребления которого они могут обсудить здесь же. Кроме того, групповая дискуссия приводит к намного более сильному синергетическому эффекту, чем интервью on-line.

Что касается недостатков on-line и off-line ФГИ, то они являются производными от преимуществ, рассмотренных нами выше. Как можно заметить, характеристики обоих видов фокус-группы позволяют чётко определить уместность on- или off-line её проведения, так как могут быть наиболее эффективно использованы в различных ситуациях. Например, при исследовании интернет-аудитории правильнее будет обращаться к on-line фокус-группе, а необходимость изучения представителей старших возрастных категорий практически исключает ее применение.

Несмотря на общую дешевизну, on-line фокус-группа остается методом, который крайне редко применяется в украинских социологических исследованиях, хотя в маркетинговых исследованиях, проводимых в Украине, он начинает приобретать популярность. По всей видимости, это связано с технической сложностью его применения, необходимостью высокого уровня интернетизации страны и наличия программного обеспечения, отвечающего нуждам исследователя. Однако социологам следует научиться применять этот метод на практике, поскольку в Украине наблюдается стремительный рост интернет-аудитории, в связи с чем в скором времени вырастет спрос на специалистов, способных реализовывать подобные исследования. Способствовать апробации данного метода в современной украинской социологии может сотрудничество со специалистами сферы IT, создание простых, интуитивно понятных программ, помогающих реализовывать метод фокус-группы on-line.


Ардельянова Яна

Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова

(Россия, г. Москва)
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка