«Сільський туризм в Україні»



Скачати 126.93 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір126.93 Kb.
Відділ документів з природничих і аграрних наук
представляє
віртуальну книжкову виставку

«Сільський туризм в Україні»




Розділи


1. Державна політика розвитку сільського туризму

2. Сільський туризм – ще «зелений», але вже дає плоди

3. Сумщина: власна туристична «родзинка»



Вступ
Досвід провідних країн світу свідчить, що розв’язання проблем розвитку сільських територій виходить за рамки аграрної діяльності. І один з таких позааграрних напрямів – сільський туризм. У більшості країн він розглядається як невід’ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села. У світі найбільшого розвитку сільський туризм досяг у країнах Північної Америки та Європи. Так, ЄС розглядає сільський туризм як спосіб «прив’язки» трудових ресурсів до проживання й праці в сільській місцевості.

Перші паростки розвитку сільського туризму в Україні з’явилися в середині 90-х років XX ст. Відтоді його популяризацією займається створена 1996 року громадська неприбуткова організація «Спілка сприяння розвитку сільського туризму в Україні». Протягом останніх 15-ти років спостерігається активізація сімейного господарювання у сфері сільського туризму. Хоча потенціал розвитку сільського туризму значно більший – в селах України нараховується 5216,1 тис. домогосподарств. За даними фахівців, кожне десяте особисте селянське господарство має можливість надавати послуги у сфері сільського туризму.

Україна має значні природні, кліматичні та рекреаційні ресурси. Більше 500 населених пунктів мають унікальну історико-культурну спадщину. Державою охороняється близько 30 національних і регіональних парків і садиб відомих діячів української культури. Видатними є лікувальні ресурси – більше 400 джерел мінеральних вод і більше 100 родовищ цілющих вод, які є унікальні не тільки для України, але й для Європи.

Даною виставкою ми хочемо привернути увагу працівників органів місцевого самоврядування, працівників освіти і культури області, студентів вузів; усіх, хто має проблеми з працевлаштуванням на селі до актуальних питань організації туристичного бізнесу і популяризації можливостей нашого регіону в становленні сільського зеленого туризму.


1. Державна політика розвитку сільського туризму
Нормативно-правові акти про сільський зелений туризм
Про туризм : закон України (ст. 4, 6, 19, 20) від 15.09.1995 р. № 324 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – С. 242.

Про фермерське господарство : закон України від 19.06.2003 р. № 973 // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2003. – № 17. – С. 25.

Про особисте селянське господарство : закон України (ст. 1, 7) від 15.05.2003 р. № 724 // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2003. – № 14. – С. 41–43.

Про житлово-комунальні послуги : закон України (ст. 14) від 24.06.2004 р. № 1875 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 30. – Ст. 1985. – С. 49–64.

Про громадські об’єднання : закон України від 22.03.2012 р. № 4572-VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 30. – С. 26–46.

Про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо надання туристичних послуг : закон України від 9.02.2012 р. № 4385-VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 19. – С. 12–15.

Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) : постанова Кабінету Міністрів України (пункт 2, 7, 13) від 15.03.2006 р. № 297 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 11. – С. 170–171.

Про затвердження Плану заходів Мінагрополітики України щодо розвитку сільського зеленого туризму на період до 2015 року [Електронний ресурс] : наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.01.2013 р. № 24. – Режим доступу: www.liga.net.

Господарський кодекс України : науково-практичний коментар / за ред. О. І. Харитонової. – Х. : Одіссей, 2007. – 832 с. (ст. 55).

Земельний кодекс України: чинне законодавство із змінами та доповнення на 05 квітня 2013 року. – К. : Алеута, 2013. – 110 с. (ст. 20).

Про стандартизацію та сертифікацію : Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. № 46–93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 27. – Ст.289.

Матеріали Конференції «Формування політики розвитку сільського зеленого туризму в Україні». 7–8 грудня 2012 р. м. Київ [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.greentour.com.ua/ukrainian/news.

Вінніков О. Законодавче регулювання діяльності у сфері сільського туризму для осіб, не зареєстрованих як підприємці // Туризм сільський зелений. – 2012. – № 2. – С. 4–5.

Сільський зелений туризм на Сумщині: законодавство, реалії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sumytourism.ucoz.ru/.

2. Сільський туризм – ще «зелений», але вже дає плоди
Види і форми сільського туризму, їх переваги
Короткотерміновий /на вихідні дні/

Відпочинковий /на період відпусток/

Сезонний відпочинок /сімейний, колективний, окремих осіб/

Відпочинок іноземців.





Сільський

Агротуризм

Екотуризм

Апітуризм

Фермерський

  • сільський спосіб життя

  • природне середовище

  • місцева культура

  • традиційна архітектура

  • участь у місцевих культурних подіях

  • сільськогосподарські заняття

  • споживання екологічно чистих продуктів

  • участь у сільськогосподарських роботах

  • догляд за тваринами

  • Цінності природного середовища

  • Етнографічні об’єкти

  • «зелені школи»

  • Активні туристичні заняття без шкоди для довкілля

  • Оздоровлення продукцією та біоенергетикою бджоли

  • Навчання мистецтву пасічникування

  • Екскурсійний вид туризму

  • Відвідування ферм з тваринами (страусині, лосині ферми)

  • Поїздки на конях


***

Васильєв В. Апітуризм – відпочинок у селі: поради організаторові та власникові садиби // Пасіка. – 2012. – № 8. – С. 5–7.

Папакіна Н. С. Стратегія розширення сфери діяльності сільського туризму із залученням галузі тваринництва // Туризм сільський зелений. – 2012. – № 2 (липень – грудень). – С. 30–31.
Рік 2014-й є знаковим для України

Земля, яку сходив Тарас малими босими ногами

( до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка )







У цім краю земля до неба горнеться,

А в росах світяться Тарасові сліди.

В Шевченкове, і в Будище, і в Моринці

Врочисто, мов до храму увійди

( А. Савченко )


Оспівані Кобзарем села нині об’єднані в Національний історико-культурний заповідник «Батьківщина поета». Щороку заповідник відвідує понад 70 тисяч туристів з усього світу. У Моринцях гості відвідують відтворену за спогадами старожилів оселю Тарасового діда Якима Бойка, хату селянина-каторжанина (копія), каплицю. Нині в Шевченковому (село перейменоване в 1929 році) діє літературно-меморіальний музей Кобзаря.

У сусідньому Будищі збереглася пам’ятка садово-паркового мистецтва XIX ст. – садиба поміщиків Енгельгардтів, де, за народними переказами, козачкував чотирнадцятилітній Тарас. Маєток пережив царські і радянські часи – став храмом науки для дітвори. У сусідніх приміщеннях маєтку розмістився музей поміщицького побуту.

«У пору дитинства Шевченка Моринці стояли серед лісу; ліс між Моринцями і Будищами доходив тоді до Керелівки; невеликий Боровичанський ліс за Боровиковим хутором входив у саме село Керелівку» (з краєзнавчого дослідження «Паросток батьківського саду»).

Лише тричі за життя (в 1843, 1845 і востаннє в 1859 р.) Шевченко зміг відвідати рідні місця. З болем і сумом згадував їх ледь не в кожному вірші, надто Керелівку, природа якої, пісні, побут, звичаї дали перші й основні враження майбутньому поету.



І

яр, і поле, і тополі,


І над криницею верба,

Нагнулася, як та журба…

Ставок, гребелька, і вітряк

З-за гаю крилами махає

І дуб зелений, мов козак

Із гаю вийшов та й гуляє

Попід горою; по горі

Садочок темний

( «Ми вкупочці колись росли …»)

Бажаючих відвідати цю святу землю, пірнути спогадами у дитинство Т. Шевченка, запрошує гостинно до своєї садиби «Кобзарева колиска» – Чепурна Віра Стефанівна (с. Моринці, вул. Овчаренка, 6, Звенигородський район, Черкаська область, 96362; моб. т.: +38 067 686 55 81).

***


Земля, яку сходив Тарас малими босими ногами : репортаж із батьківщини Великого Кобзаря // Лісовий і мисливський журнал. – 2013. – № 6. – С. 12–15.

Чепурна В. С. І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі // Туризм сільський зелений. – 2011. – № 1 (січень – червень). – С. 24.

Садиба «Кобзарева колиска» // Туризм сільський зелений. – 2008. – № 1 (січень – березень). – С. 21.



200-річчя винайдення першого в світі рамкового вулика Петром Прокоповичем

1 січня 1814 року за один день П. І. Прокопович змайстрував новий, винайдений ним, втулковий вулик з дощок і заклав основи раціонального бджільництва. Відпала необхідність закурювати бджіл, стало можливим міняти бджолину матку, регулювати силу сімей. В його вуликах продуктивність була в два-три рази вища, ніж в нерозбірних.

У травні 2013 року була відзначена 185-та річниця відкриття школи бджільництва П. І. Прокоповича (7 травня 1828 р.). Ця школа проіснувала 53 роки, її закінчили більше ніж 700 чоловік. Школа бджільництва спочатку була відкрита у рідному селі Митченки Конотопського повіту на власному помісті, а потім у селі Пальчики Чернігівської області.

Тарас Григорович Шевченко був сучасником Петра Івановича Прокоповича. У його творах відзначена професійна діяльність Прокоповича та інших бджолярів: «Немає, либонь, благороднішого на світі заняття, ніж пасічникування». Після першого відвідування пасіки нарік її «великим бджолиним заводом». Шевченко бував у привабливому Поліссі, спілкувався з Петром Прокоповичем і записав: «Там, біля Батурина, живе наш великий пасічник Прокопович». Дослідник історії вітчизняного бджільництва С. О. Розов зазначає, що Конотопщина в Чернігівській губернії (тоді в Російській імперії) набула значення відомого центру передового мислення і поширення знань на всю державу.

Пам’ятник Прокоповичу в Батурині, мальовнича пасіка Прокоповича, пам’ятний знак на місці школи бджільництва – все це не повний перелік цікавинок для туристів.
***

Галатюк О. Є. Школі П. І. Прокоповича – 185 років // Український пасічник. – 2013. – № 9. – С. 29–31.

Зуй В. Д. Якою ж була пасіка у школі бджільництва П. І. Прокоповича // Пасіка. – 2006. – № 6. – С. 22–23.

Розов С. О. Конотопщина як центр бджолярської думки // Пасіка. – 2013. – № 11. – С. 24–26.

Тур Р. Тарас Шевченко змалював Петра Прокоповича та Великдана // Український пасічник. – 2010. – № 7. – С. 39–40.


Книжкові видання про сільський зелений туризм:

Балашова Р. І. Організація діяльності туристичного підприємства. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 182 с.

У посібнику узагальнено та систематизовано значний теоретичний і практичний досвід створення і функціонування туристичного підприємства в сучасних умовах, технологія розробки бізнес-плану. Головну увагу приділено основним поняттям, принципам створення, а також економічним питанням діяльності туристичного підприємства, теоретичному обґрунтуванню і практичним розрахункам бізнес-плану для його використання на туристичних підприємствах.






Кляп М. П. Сучасні різновиди туризму : навчальний посібник / Михайло Кляп, Федір Шандор. – К. : Знання, 2011. – 334 с.

Автори досліджують соціальний феномен туризму в сукупності його проявів: туристичної діяльності і поведінки, туристичних груп і організацій, соціальних систем і соціального інституту туризму.



Кудла Н. Є. Менеджмент туристичного підприємства : підручник. – К. : Знання, 2012. – 343 с.
У підручнику досліджено особливості туристичного попиту і пропозиції, формування туристичного продукту, специфіку управління людськими ресурсами. Викладені способи і методи використання сучасних інформаційних технологій для забезпечення якісних послуг відповідно до вимог і потреб споживачів.





Лужанська Т. Ю. Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи : навч. посіб. / Т. Ю. Лужанська, С. С. Махлинець, Л. І. Тебляшкіна ; за ред. д. г. н., професора І. М. Волошина. – К. : Кондор, 2008. – 385 с.

У навчальному посібнику розкрито основні аспекти становлення та формування сільського туризму; проаналізовано організацію та планування даного виду туризму; висвітлено питання розвитку сільського туризму в Карпатському регіоні на прикладі Закарпатської області.



Мальська, М. П. Туристичний бізнес: теорія та практика : підручник / М. Мальська, В. Худо ; М-во освіти і науки України, Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К. : Центр учбової літератури, 2012. – 364 с.

Розглянуті концептуальні підходи до туристичного бізнесу, менеджменту та маркетингу. Описані основи туризму як соціально-економічного явища, висвітлена класифікація його структури за видами й формами. Розглядаються основні принципи організації туристичної діяльності, основи туроперейтінгу та екскурсознавства.





Правик Ю. М. Маркетинг туризму : підручник. – К. : Знання, 2008. – 303 с.

Матеріал цього підручника відображає як традиційні уявлення та підходи до аналізу туристичного бізнесу, так і сучасні концепції вітчизняних і зарубіжних вчених, фахівців-практиків, методи забезпечення її стабільного функціонування і розвитку.



Електронний ресурс: http://tourism-book.com/pbooks/book-79/ua/.

Рутинський М. Й. Сільський туризм: навч. посіб. / М. Й. Рутинський, Ю. В. Зінько. – К. : Знання, 2006. – 271 с.
У цьому посібнику висвітлені теорія і практика організації та функціонування сільського зеленого туризму в Україні. Розкриті основні поняття й концепції сільського туризму, а також поняття менеджменту, планування й маркетингового просування у цій галузі. Проаналізовані європейський досвід і перспективи розвитку сільського туризму в Україні.



Устименко Л. М. Історія туризму: навч. посіб. /Л. М. Устименко, І. Ю. Афанасьєв. – 2-ге вид. – К. : Альтерпрес, 2008. – 354 с.: іл.

Посібник містить аналіз сучасного підходу до питання появи і розвитку туризму в суспільстві. Подана характеристика основних етапів розвитку міжнародного і вітчизняного туризму.






Школа І. М. Менеджмент туризму: підручник / І. М. Школа, О. П. Корольчук. – Чернівці, 2011. – 464 с.

Автори розкривають основні поняття туризму, види, засоби, методи, форми туристичної діяльності. Розглядається вплив зовнішнього і внутрішнього середовища на ефективність діяльності туристичного підприємства, стратегію і розвиток туристичної галузі.



3. Сумщина: власна туристична «родзинка»

Є що запропонувати вітчизняним та іноземним туристам і Сумщині, з її природним багатством і дивовижної краси краєвидами, пам’ятками історії та архітектури.

В області створено 12 «зелених» садиб в різних районах. До найбільш перспективних фахівці відносять Лебединський, Охтирський, Конотопський, Путивльський райони.

Держава підтримує розвиток сільського зеленого туризму – цей маленький бізнес (якщо садиба приймає водночас не більше дев’яти чоловік) не оподатковується. Але у свою чергу, господарям треба докласти чималих зусиль, щоб зацікавити туристів. Тож кожен власник садиби намагається віднайти власну «родзинку».

У садибі «Північний ліс» (Конотопський р-н) до послуг відпочивальників лазня, тенісний корт, катання на конях. «Квітковий рай» (Середино-Буда) пропонує домашній мед, а садиба Наталії Шерудило (Конотопський р-н) – полювання та риболовлю на Сеймі. «Вакулина байка» (Сумський р-н) пропонує сауну, катання на човні, верхи на конях, у фаетоні, взимку – на лижах.

Режим доступу: www.greentour.com.ua.; www.dimsadgorod.com.
***

Аленич О. Д. Історія розвитку сільського туризму на Сумщині // Туризм сільський зелений. – 2007. – № 4. – С. 26–27.

Вертікова І. Сумщина прокладає «зелені» маршрути // Сумщина. – 2012. – № 103. – С. 10.

Жмурков В. Зеленому туризму зелене світло // Голос України. – 2012. – № 212. – С. 11.

Ілляшенко С. М. «Зелений» туризм як один з напрямів сталого розвитку регіону / С. М. Ілляшенко, Н. С. Ілляшенко, В. О. Щербаченко // Економіка України. – 2013. – № 8. – С. 33–39.

Лугинец С. Самая зеленая, самая туристическая // Деловой журнал. – 2012. – № 11. – С. 6–8.

Пангелов Б. П. Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей: навч. посіб. – К.: Академвидав, 2010. – 245 с.

Сумщина туристична [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http // www.tour.sumy.ua/


Дякуємо за увагу!

Відпочивайте в Україні!

Welcome to Ukraine!





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка