С.І. Головащук Росісько-український словник сталих словосполучень Київ Наукова думка 2001



Сторінка1/63
Дата конвертації28.03.2017
Розмір9.34 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   63
С.І. Головащук

Росісько-український словник сталих словосполучень

Київ

Наукова думка

2001
У словнику вміщено понад 18 тисяч сталих словосполучень сучасної російської літературної мови, переклад яких на українську мову становить певні труднощі.

Призначення словника — бути посібником при перекладі російських текстів українською мовою і при читанні літератури російською і українською мовами; він також може бути використаний при порівняльному вивченні цих мов тощо.

Розрахований на широке коло читачів.
Словарь содержит свыше 18 тысяч устойчивых словосочетаний современного русского литературного языка, перевод которых на украинский язык представляет определённые трудности.

Назначение словаря — быть пособием при переводе русских текстов на украинский язык и при чтении литературы на русском и украинском языках; он также может быть использован при сравнительном изучении этих языков и т. п.

Рассчитан на широкий круг читателей.

Редакція філології, художньої літератури та словників


Редактор Л. М. Кудрявкіна

ISBN 966-00-0666-7

© С. І. Головащук, 2001

ПЕРЕДМОВА

Переклад сталих (передусім фразеологізованих) словосполучень з однієї мови на іншу має свою специфіку, у зв'язку з чим часто-густо з'являються щодо цього значні труднощі. Складність полягає в тому, що такі сполучення переважно являють собою з'єднання слів з цілісним змістом, який виникає з послабленням прямих лексичних значень і синтаксичних відношень їхніх компонентів, а також у тому, що ці компоненти в зіставлюваних мовах здебільшого сполучаються по-різному.

У словнику вміщено сталі словосполучення сучасної російської літературної мови, що виступають у функції стилістично нейтральних лексичних одиниць: означуване з означенням, дієслово з додатками, службові частини мови (складені прийменники, частки та сполучники), вставні словосполучення, постійні порівняльні звороти, широковідомі складені терміни, синонімічні прийменникові конструкції тощо. З фразеологізованих сполучень подано так звані фраземи та фразеологічні одиниці, структурно тотожні з нефразеологізованими словосполученнями та простими реченнями. Крім того, вміщено чимало вільних сполучень, що виступають як ілюстрації до перекладу різних значень та відтінків значень полісемічних російських слів.

Природна річ, що в словникові надається перевага тим російським словосполученням, переклад яких українською мовою має свої особливості, зокрема: коли компоненти (або один з них) у російській і українській мовах відрізняються; коли російське словосполучення передається однослівним українським відповідником; коли російське словосполучення перекладається двома або кількома українськими синонімами; коли російський багатозначний фразеологізм передається кількома українськими відповідниками тощо.

Українські відповідники до російських словосполучень теж подано не вичерпно, не всі відомі з повних тлумачних та фразеологічних словників, а тільки ті, які вважаються достатніми для передачі змісту українською мовою. При цьому на перше місце винесено найбільш відповідне російському за значенням і таке, що якнайповніше відповідає практиці мовлення в конкретній сфері вживання українського словосполучення.

Примітка. Користуючись словником, слід мати на увазі, що вміщені в ньому українські словосполучення з початковою літерою у залежно від позиції в контексті можуть уживатися і з літерою в (уві сні і вві сні, урешті-решт і врешті-решт, усе одно і все одно, з різними значеннями удача і вдача, управа і вправа; але тільки універсальний, уряд, учень, тільки взірець, влада, внески тощо).

Як у російській, так і в українській частині словника переважно не наводяться вузькодіалектні, рідковживані та штучно створені словосполучення, а також вузькофахові терміни тощо (зрідка вміщено лише застарілі й просторічні словосполучення).

У словнику використано круглі й квадратні дужки.

У тих випадках, коли одно із слів-компонентів може замінятися синонімами, ці синоніми наводяться в круглих дужках; таким чином утворюються синонімічні словосполучення, наприклад: еле (с трудом) двигать ногами — ледве (насилу) переставляти ноги (тут рівноцінними синонімами будуть еле двигать ногами і с трудом двигать ногами, ледве переставляти ноги і насилу переставляти ноги).

У квадратних дужках стоять слова, не обов'язкові у складі фразеологічного словосполучення, здебільшого такі, що конкретизують, ілюструють його використання в ширшому контексті, наприклад: в хвосте [быть, идти, плестись, оставаться] — у хвості [бути, йти, плентатися, залишатися, лишатися]; как часы [работать, действовать].

Словосполучення в словникові розміщені за абеткою — з урахуванням не тільки першої літери першого слова, а й за літерами всіх подальших компонентів. При цьому до уваги не беруться слова, наведені в круглих чи квадратних дужках, а також дієслова доконаного виду, що стоять через кому після дієслів недоконаного виду.

Від дієслів видової пари, вміщених на другому місці, не зроблено посилань на словосполучення, що починаються дієсловом, наприклад: терпеть, потерпеть поражение (від потерпеть посилання немає).

У словнику використовуються стилістичні та граматичні, термінологічні й номенклатурні позначки.

Позначку перен. використано тільки тоді, коли російське словосполучення вживається переважно в переносному значенні, а також якщо український відповідник структурно відрізняється від російського словосполучення, наприклад: лебединая песня (песнь) перен. лебедина пісня, лебединий спів; протирать, протереть глаза (глазки) перен. разг. протирати, протерти очі (очиці); злые языки перен. злі (лихі) язики; наклепники, обмовники, лихомовці, лихослівники, пліткарі. Не ставиться перен.: брать, взять на буксир брати, узяти на буксир; зажимать, зажать в кулак (в кулаке) затискати, затиснути в кулак (в кулаці); первые шаги перші кроки і т. ін.

Коли стилістична позначка стоїть між російським і українським словосполученнями і стосується їх обох, вона набрана курсивом, наприклад: дать зевка разг. проґавити, піймати, зловити ґаву; знать на зубок разг. знати на зубок; идея фикс книжн. ідея фікс; блудный сын уст. блудний син. Коли ж позначка характеризує тільки російське словосполучення, її набрано курсивом урозбивку, наприклад: добро бы разг. хай би; изначальный смысл книжн. первісний зміст; коль скоро уст. як тільки.



Примітка. Для того щоб уникнути зайвих ускладнень у користуванні словником, українські відповідники розмовного стилю до російських просторічних словосполучень іноді характеризуються позначкою прост. (просторічне).

Якщо розмовного стилю словосполучення конкретизовано позначками ирон. (іронічне), шутл. (жартівливе), презр. (презирливе) та ін., розмовність не позначається, наприклад: защищать, защитить мундир (честь мундира) ирон.; жив курилка шутл.

До українських словосполучень, що не стоять безпосередньо за російським, позначки дано українські: розм. (розмовне), ірон. (іронічне), жарт. (жартівливе) тощо, наприклад: глотать слюнки (слюни) перен. ковтати слинку (слину); розм. їсти облизні; быть на верху блаженства розкошувати; розм. раювати; жених и невеста наречений і наречена, молодий і молода, молоді; розм. молодята.

Між словосполученнями-синонімами, які не відрізняються одне від одного ні семантично, ні стилістично, як правило, ставиться кома. Між словосполученнями, які мають змістові або стильові відмінності, ставиться крапка з комою. Крапку з комою вжито також у випадках, коли в самих словосполученнях є коми або з тих чи інших міркувань при їх використанні можуть виникнути певні непорозуміння.

У словосполученнях, які виступають як самостійні неподільні лексичні одиниці з певним значенням, та в постійних порівняннях кома не ставиться, наприклад: ни рыба ни мясо; красный как рак.

Наголошення в словнику позначено на всіх компонентах словосполучення; знак наголосу не ставиться на односкладових словах та прийменниках, а також на тлумаченнях, набраних курсивом.

Зважаючи на те, що в невеликому за обсягом словникові немає змоги повною мірою представити словосполучення російської мови, уміщене в ньому слід також розглядати як зразки для подальших пошуків аналогічних українських синонімічних відповідників.

ПРЕДИСЛОВИЕ

Перевод устойчивых (прежде всего фразеологизированных) словосочетаний с одного языка на другой имеет свою специфику, в связи с чем часто возникают относительно этого значительные затруднения. Сложность состоит в том, что такие сочетания главным образом являются соединением слов с целостным содержанием, возникающим с ослаблением прямых лексических значений и синтаксических отношений их компонентов, а также в том, что эти компоненты в сопоставляемых языках преимущественно сочетаются различно.

В словаре собраны устойчивые словосочетания современного русского литературного языка, выступающие в функции стилистически нейтральных лексических единиц: определяемое с определением, глагол с дополнениями, служебные части речи (составные предлоги, частицы и союзы), вводные словосочетания, постоянные сравнительные обороты, широко известные составные термины, синонимические предложные конструкции и т. п. Из фразеологизированных сочетаний даны так называемые фраземы и фразеологические единицы, структурно тождественные с нефразеологизированными словосочетаниями и простыми предложениями. Кроме того, представлено немало свободных сочетаний, выступающих в качестве иллюстраций к переводу разных значений и оттенков значений многозначных русских слов.

Естественно, в словаре предпочтение отдано тем русским словосочетаниям, перевод которых на украинский язык имеет свои особенности, в частности: если компоненты (или один из них) в русском и украинском языках отличны; если русское словосочетание переводится однословным украинским соответствием; если русское словосочетание передается двумя или несколькими украинскими синонимами; если русский многозначный фразеологизм переводится несколькими украинскими соответствиями и т. п.

Украинские соответствия к русским словосочетаниям также даются не исчерпывающе, не все известные из полных толковых и фразеологических словарей, а только те, которые считаются достаточными для передачи содержания на украинском языке. При этом на первое место выносится наиболее соответствующее русскому по значению и такое, которое больше всего отвечает речевой практике в конкретной сфере употребления украинского словосочетания.

Примечание. Пользуясь словарём, необходимо иметь в виду, что помещённые в нём украинские словосочетания с начальной буквой у в зависимости от позиции в контексте могут употребляться и с буквой в (уві сні и вві сні, урешті-решт и врешті-решт, усе одно и все одно, с различными значениями удача и вдача, управа и вправа; но только універсальний, уряд, учень, только взірець, влада, внески и т. п.).

Как в русской, так и в украинской части словаря преимущественно не подаются узкодиалектные, редко употребляемые и искусственно образованные словосочетания, а также узкоспециальные термины и т. п. (изредка представлены только устаревшие и просторечные словосочетания).

В словаре используются круглые и квадратные скобки.

В тех случаях, когда одно из слов-компонентов может заменяться синонимами, эти синонимы приводятся в круглых скобках; таким образом создаются синонимические словосочетания, например: еле (с трудом) двигать ногами — ледве (насилу) переставляти ноги (здесь равноценными синонимами будут еле двигать ногами и с трудом двигать ногами, ледве переставляти ноги и насилу переставляти ноги).

В квадратных скобках стоят слова, не обязательные в составе фразеологического словосочетания, преимущественно такие, которые конкретизируют, иллюстрируют его использование в более широком контексте, например: в хвосте [быть, идти, плестись, оставаться] — у хвості [бути, йти, плентатися, залишатися, лишатися]; как часы [работать, действовать].

Словосочетания в словаре расположены в алфавитном порядке — с учётом не только первой буквы первого слова, но и первых букв всех последующих компонентов. При этом во внимание не принимаются слова, приведённые в круглых или квадратных скобках, а также глаголы совершенного вида, стоящие через запятую после глаголов несовершенного вида.

От глаголов видовой пары, помещённых на втором месте, не даются ссылки на словосочетания, которые начинаются глаголом, например: терпеть, потерпеть поражение (от потерпеть ссылки не имеется).

В словаре используются стилистические и грамматические, терминологические и номенклатурные пометы.

Помета перен. использована только тогда, когда русское словосочетание употребляется преимущественно в переносном значении, а также если украинское соответствие структурно отличается от русского словосочетания, например: лебединая песня (песнь) перен. лебедина пісня, лебединий спів; протирать, протереть глаза (глазки) перен. разг. протирати, протерти очі (очиці); злые языки перен. злі (лихі) язики; наклепники, обмовники, лихомовці, лихослівники, пліткарі. Не ставится перен.: брать, взять на буксир брати, узяти на буксир; зажимать, зажать в кулак (в кулаке) затискати, затиснути в кулак (в кулаці); первые шаги перші кроки и т. п.

Если стилистическая помета стоит между русским и украинским словосочетаниями и касается их обоих, она набрана курсивом, например: дать зевка разг. проґавити, піймати (зловити) ґаву; знать на зубок разг. знати на зубок; идея фикс книжн. ідея фікс; блудный сын уст. блудний син. Если же помета характеризует только русское словосочетание, она набрана курсивом вразрядку, например: добро бы разг. хай би; изначальный смысл книжн. первісний зміст; коль скоро уст. як тільки.



Примечание. Для того чтобы избежать лишних осложнений в пользовании словарём, украинские соответствия разговорного стиля к русским просторечным словосочетаниям иногда характеризуются пометой прост. (просторечное).

Если разговорного стиля словосочетание конкретизировано пометами ирон. (ироническое), шутл. (шутливое), презр. (презрительное) и др., разговорность не помечена, например: защищать, защитить мундир (честь мундира) ирон.; жив курилка шутл.



К украинским словосочетаниям, которые не стоят непосредственно за русским, пометы даны украинские: розм. (разговорное), ірон. (ироническое), жарт. (шутливое) и т. п., например: глотать слюнки (слюни) перен. ковтати слинку (слину); розм. їсти облизні; быть на верху блаженства розкошувати; розм. раювати; жених и невеста наречений і наречена, молодий і молода, молоді; розм. молодята.
УСЛОВНЫЕ СОКРАЩЕНИЯ
ав. — авиация

анат. — анатомия

биол. — биология

бот. — ботаника

бухг. — бухгалтерский термин

вводн.сл. — вводное словосочетание

воен. — военное дело

высок. — для выражения высокого стиля

геогр. — география

геол. — геология

горн. — горное дело

грам. — грамматика

док. — доконаний вид

жарт. — жартівливий вислів

ж.-д. — железнодорожный термин

заст. — застарілий вислів

зоол. — зоология

ирон., ірон. — в ироническом смысле

ист. — история

книжн. — выражение книжного стиля

лингв. — лингвистика

лит. — литературоведение

мат. — математика

мед. — медицина

мет. — металлургия

мин. — минералогия

мн. - множественное число

мор. — морской термин

муз. — музыка

нареч. — наречие

недок. — недоконаний вид

орн. — орнитология

офиц. — официальное

перен. — переносное значение

погов. — поговорка

посл. — пословица

поэт. — в поэзии

презр. — презрительно

прен. — пренебрежительно

прил. — прилагательное

прост. — просторечное выражение

прям. — прямое значение

радио — радиотехника

разг. — разговорное выражение

рел. — религия

розм. — розмовний вислів

спец. — специальное

сравн. ст. — сравнительная степень

строит. — строительное дело

с.-х. — сельскохозяйственный термин

техн. — техника

торг. — торговля

уст. — устаревшее выражение

физ. — физика

физиол. — физиология

фин. — финансовый

фото — фотография

хим. — химия

церк. — церковное выражение

эк. — экономика

шутл. — шутливое выражение

энтом. — энтомология

этногр. — этнография

юр. — юридический термин

РУССКИЙ АЛФАВИТ

Аа Бб Вв Гг Дд Ее Её Жж Зз Ии Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ъъ Ыы Ьь Ээ Юю Яя



А

абонементный номер абонементний номер.

абонентский ящик абонентська скринька.

абсолютная истина абсолютна істина.

абсолютная стоимость абсолютна вартість.

абсолютно всё абсолютно все, геть усе; розм. чисто все, геть-чисто все.

абсолютное большинство абсолютна (цілковита) більшість.

абсолютный нуль абсолютний нуль.

абсолютный покой повний (цілковитий, абсолютний) спокій.

авансовый отчёт авансовий звіт.

аварийное состояние аварійний стан.

авгиевы конюшни книжн. авгієві стайні.

а вдруг... разг. а що, як..., а раптом...

а вернее (а скорее) сказать а правду кажучи.

а впрочем а втім.

а (и) всё-таки а все-таки, а все ж таки.

автодорожный институт автодорожній інститут.

автозаправочная станция автозаправна станція; розм. автозаправка.

автомобильное родео автомобільне родео; автородео.

автомобильное сообщение автомобільне сполучення.

авторский экземпляр авторський примірник.

авторское свидетельство авторське свідоцтво.

агент по недвижимости агент з нерухомості.

агент по снабжению агент з постачання.

аграрный вопрос аграрне питання.

агропромышленное объединение агропромислове об’єднання.

адаптированный текст адаптований текст.

административная единица адміністративна одиниця.

административная ответственность адміністративна відповідальність.

административная юрисдикция адміністративна юрисдикція.

административно-территориальное деление адміністративно-територіальний поділ.

административные санкции адміністративні санкції.

административный восторг ирон. адміністративне захоплення.

адресный стол адресний стіл.

а если? а що як?, а що коли?; розм. а бува?

а ещё разг. а ще, до того ж.

аж небу (в небе) жарко [будет, станет] см. небу жарко [будет, станет].

а затем а тоді, а потім, а далі, а відтак.

азбучная истина азбучна істина.

а значит, и значит а отже, а значить .

а именно а саме, як-от.

а иначе а інакше.

ай да ну! см. ну и ну!

академический час академічна година.

а как же см. как же.

аккордная оплата акордна оплата.

активированный уголь активоване вугілля.

активно участвовать в чём брати активну участь у чому.

активный баланс активний баланс.

акты гражданского состояния акти громадянського стану.

акцентировать внимание акцентувати увагу.

акцизное ведомство акцизне відомство.

акцизное обложение акцизне оподаткування.

акцизный сбор акцизний збір.

акции на предъявителя акції на подавця.

акции падают чьи акції падають чиї.

акции повышаются (поднимаются) чьи акції підвищуються (ростуть, пішли вгору) чиї.

акционерная компания акціонерна компанія.

акционерное общество акціонерне товариство.

акционерный банк акціонерний банк.

акционерские взносы акціонерські внески.

алмазный фонд алмазний фонд.

альтернативное обязательство альтернативне зобов’язання.

альфа и омега чего книжн. альфа і омега; початок і кінець чого.

амбулаторное лечение амбулаторне лікування.

а между тем а тим часом, а насправді, а втім, а проте.

а мне что за дело? а мені що до того?, а мені яке діло?

амортизационные отчисления амортизаційні відрахування.

амортизационный фонд амортизаційний фонд.

амуры разводить шутл. амури розводити; залицятися.

аналогический метод аналогійний метод.

аналогичные условия аналогічні умови.

а не то а то, а то й, бо; (а может быть) а може.

ан нет разг. ба ні; та ні.

аннибалова (аннибаловская) клятва книжн. ганнібалова (ганнібалівська) клятва.

античная цивилизация антична цивілізація.

а ну-ка разг. ану-бо, ану ж, ану ж бо.

анютины глазки бот. братки [садові].

апеллирующее лицо апелянт.

а по сему а тому, а через те, тим-то, отож.

а потому а тому, а через те.

арабские цифры арабські цифри.

арбитражная комиссия арбітражна комісія.

арбитражный суд арбітражний суд.

арендная плата орендна плата; оренда.

арендный подряд орендний підряд.

ариаднина нить, нить Ариадны книжн. нитка Аріадни.

арканом не затянешь см. на аркане не затянешь.

артельный человек (парень) (общительный) прост. компанійська людина, компанійський парубок (хлопець).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   63


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка