Шостого скликання



Сторінка1/5
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.95 Mb.
  1   2   3   4   5



№ 3 (370) 20-24 лютого 2012 року




ДЕСЯТА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ШОСТОГО СКЛИКАННЯ


на пленарних засіданнях 1

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 18

ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 39

Звернення Голови Верховної Ради України 47

Вісімнадцяте засідання Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом 53

Участь Делегації Верховної Ради України в роботі Одинадцятої зимової сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі 56





на пленарних засіданнях


У ВІВТОРОК, 21 ЛЮТОГО, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради В.Литвин, відкривши ранкове засідання, повідомив про підсумки роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 7-10 лютого.

З оголошеннями, заявами, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

На вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" у засіданні була оголошена перерва.

Представник фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" Арсеній Яценюк озвучив заяву фракцій. "Опозиція вимагає негайної зустрічі з Президентом України Віктором Януковичем. Пройшло два роки - два роки війни влади з народом, два роки війни влади з опозицією, два роки бідності і безробіття, два роки безроздільної влади, два роки безнадії і два роки боротьби з Україною і з усім українським. Ми хочемо, щоб Президент України негайно зустрівся з нами як з опозиційними силами і щоб ми обговорили не майбутнє влади, а майбутнє України і майбутнє нашої держави", - йдеться у заяві.

Фракції вимагали від Президента України відповіді на кілька запитань, зокрема: "яким чином Президент України буде виконувати резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи щодо звільнення і участі у виборах Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших політичних в'язнів?"

Фракції також вимагали відповіді від Президента України на запитання: які перемовини ведуться з Росією, на яких умовах буде знижена ціна на газ і що відповідає В.Янукович новій старій російській владі щодо участі України у Митному союзі і, ймовірно, у військовій організації під приводом Росії під назвою ОДКБ?

У заяві йшлося про вимогу фракцій до Президента України дати відповідь на чітке запитання: "Коли Україна підпише угоду з Європейським Союзом про політичну асоціацію та економічну інтеграцію?"

Фракції також вимагали від Президента України дати відповідь на такі запитання: "Останні кадрові призначення в Україні - в Міністерстві оборони та інших силових відомствах - говорять про те, що в Україні формується військова хунта, замішана на великому капіталі Партії регіонів. Пане Президенте, чи збираєтеся ви вводити надзвичайний стан в країні?

І наостанок. Ви стверджуєте про економічне зростання. Коли будуть підвищені пенсії і заробітні платні для вчителів і лікарів? Коли будуть збільшені дотації? Коли українці отримають добробут, а не ви будете користуватися цим добробутом?"

У заяві висловлювалась впевненість на конструктивну розмову з Президентом України.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Проект закону про морські порти України доповів заступник Міністра інфраструктури Дмитро Демидович. Урядовець зазначив, що портова галузь вкрай потребує невідкладних та керівних перетворень, лібералізації майнових відносин, технічної модернізації, сучасної модернізації та сучасної моделі функціонування морських портів. За словами доповідача, аналіз процесів, що відбуваються в портовій галузі в останні роки, свідчить про стагнацію процесів інвестування в об'єкти портової інфраструктури. Ризики інвестування урядовець пов'язав із застарілою нормативною базою.

Д.Демидович повідомив, що законопроектом, підготовленим урядом, пропонується не лише встановити нові правила поведінки суб'єктів портової діяльності, але й визначити конкретні заходи щодо реформування портової галузі України. "Реформа, що запроваджується, передбачає наступне: по-перше, - запровадження загальноприйнятої у світі моделі функціонування морських торговельних портів з чітким розподілом адміністративних функцій та господарських функцій. По-друге, з цією метою передбачається реорганізація державних підприємств в морські порти та утворення на базі майна морських портів адміністрації морських портів України та утворення державних підприємств або публічних акціонерних товариств на базі майна, що забезпечує комерційну діяльність портів, приватизацію або передачу у концесію вищезазначених державних підприємств та публічних акціонерних товариств у разі прийняття відповідного рішення".

Заступник голови Комітету з питань транспорту і зв'язку Юрій Крук доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти цей законопроект за основу. Ю.Крук також зазначив, що проект не змінює ідеологію заветованого Президентом України Закону "Про морські порти", який був прийнятий 9 листопада 2011року.

Представник профільного Комітету також позитивно відзначив одне з положень проекту, згідно з яким, приватизація не поширюється на стратегічні об'єкти портової інфраструктури.

Під час обговорення законопроект підтримав представник фракції Партії регіонів І.Попеску. Він наголосив на тому, що прийняття нового закону є вкрай актуальним. За його словами, ризик інвестування у цю сферу, пов'язаний, в першу чергу, з законодавчою базою, оскільки вона відображає ще радянську модель функціонування.

Проти прийняття законопроекту висловилися представники опозиційних фракцій і фракції КПУ. Представники опозиції наголошували на тому, що "цей законопроект - це, фактично, приватизація, роздержавлення морських портів, які завжди були серйозною стратегічною складовою безпеки України".

Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Ю.Одарченко звинуватив Партію регіонів у тому, що вона "нехтуючи національними інтересами утворює тіньові структури, завдяки яким вона може красти державне майно. Вони сьогодні хочуть утворити структуру - адміністрацію морських портів, передати їм невідомо яку частку майна, це не зазначено в законі, а решту майна пустити на роздержавлення, читайте, вкрасти це майно".

Представник фракції КПУ Є.Мармазов зазначив, що фракція не буде голосувати за цей проект, оскільки ним передбачається приватизація.

Верховна Рада 232-ма голосами прийняла законопроект за основу.

Проект закону про внесення зміни до статті 23 Закону "Про державну службу" (щодо граничного віку перебування на державній службі) доповів Голова Національного агентства з питань державної служби В'ячеслав Толкованов. Він обґрунтував прийняття законопроекту необхідністю належного забезпечення державних органів досвідченими керівними кадрами, збереженням інституційної пам'яті та створення умов для ефективного виконання органами державної влади покладених на них завдань.

Доповідач повідомив, що проектом передбачається доповнити статтю 23 Закону "Про державну службу" новим положенням, згідно з яким державним службовцям, які займають посади першої категорії, може бути продовжено перебування на державній службі після досягнення ними 65-річного віку за їх згодою у зв'язку з потребами державної служби.

В.Толкованов зазначив, що аналогічна норма вже існує в новій редакції Закону "Про державну службу". Передбачається, що закон, в разі його прийняття, набере чинності з 1 січня 2013 року. "Отже, запропонована редакція буде діяти вже протягом 2012 року і забезпечить стабільність та безперервність кадрової політики і державної служби в цілому", - зазначив доповідач.

Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Василь Демчишен доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати, які підтримали проект під час обговорення, зазначали, що законопроект не суперечить пенсійному реформуванню. За словами виступаючих, "людина, працюючи довше, має більший досвід, і може передавати цей свій досвід".

Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" О.Боднар навпаки заявила, що "запропоновані новели суперечать Конституції України і встановлюють нерівність та дискримінацію серед державних службовців".

Законопроект 251-им голосом був прийнятий за основу.

Проект закону про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості провадження інвестиційної діяльності на її території доповів заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Володимир Бандуров. Урядовець зазначив, що метою законопроекту є створення сприятливих умов для комплексного та збалансованого розвитку Автономної Республіки Крим як невід'ємної частини України, ефективного використання ресурсного потенціалу та залучення додаткових інвестиційних ресурсів.

За його словами, законопроектом пропонується створити сприятливі умови для додаткового залучення інвестицій у стратегічно важливі для Криму напрями розвитку. Зокрема, встановити особливий режим впровадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим, здійснювати за бажанням інвестора або суб'єкта господарювання реєстрацію інвестиційних проектів, що реалізовуватимуться у стратегічно важливих для Криму напрямках розвитку.

Згідно із проектом, пропонується, що порядок реєстрації та пріоритетні сфери для реалізації інвестиційних проектів має затверджувати Кабінет Міністрів.

Документом також передбачається, що підготовка та реалізація на території Автономної Республіки Крим інвестиційних проектів здійснюватиметься за принципом єдиного вікна.

Доповідач звернув увагу на особливості оподаткування інвестиційної діяльності. Відповідно до законопроекту, суб'єкти господарювання можуть бути звільнені від сплати мита на операції з ввезення на територію України устаткування обладнання та комплектувальних до нього, що використовуватимуться при реалізації зареєстрованих інвестиційних проектів та не виробляються в Україні.

Крім того, проектом пропонується визначити Раду Міністрів Автономної Республіки Крим органом ліцензування деяких видів діяльності, що провадяться на території Автономної Республіки Крим.

Голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Плотніков повідомив, що Комітет рекомендує парламенту прийняти законопроект за основу.

Народні депутати підтримали рішення профільного Комітету 243-ма голосами.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації іноземних інвестицій доповів заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Володимир Павленко. Урядовець зазначив, що метою змін є встановлення чітких норм законодавства щодо термінів державної реєстрації іноземних інвестицій та покращення умов здійснення інвестиційної діяльності.

В.Павленко повідомив, що проектом пропонується доповнити статтю 1 Закону "Про режим іноземного інвестування" положенням щодо визначення терміну державної реєстрації іноземних інвестицій та внести до статті 395 Господарського кодексу України та статті 13 Закону "Про режим іноземного інвестування" зміни, які стосуються визначення строку подання інвестором документів для державної реєстрації іноземних інвестицій протягом 30 календарних днів після фактичного внесення, вилучення, репатріації таких інвестицій або зміни власника іноземних інвестицій.

Законопроект був прийнятий у першому читанні.

Верховна Рада прийняла за основу законопроекти: про Загальнодержавну цільову соціальну програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки і про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра на період до 2020 року.

Проект закону про внесення зміни до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про працю) доповів перший заступник Міністра соціальної політики Василь Надрага. Він зазначив, що проект розроблено на виконання постанови Верховної Ради від 5 квітня 2011 року №3118-4 "Про рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення".

За словами доповідача, це зроблено з метою посилити відповідальність за порушення вимог законодавства про працю. В.Надрага навів приклади таких порушень: "Працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком 1 та 2 на робочих місцях, на яких не проведена або своєчасно не проведена атестація робочих місць за умовами праці, втрачають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах. Крім того, керівники підприємств та організацій відмовляють у видачі документів про стаж, пільгову довідку, заробітну плату, необхідні для призначення пенсії".

Урядовець зазначив, що проектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні порушення, передбачивши адміністративну відповідальність за несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умови праці, несвоєчасне оформлення документів про стаж, заробітну плату, необхідних для призначення всіх видів пенсій або надання необхідних для призначення пенсій документів, які містять недостовірні дані. Реалізація проекту закону не передбачає додаткових видатків Пенсійного фонду та Державного бюджету.

Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігор Савченко повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу. І.Савченко також зазначив, що члени Комітету під час обговорення зауважили, що у ньому не визначені повноваження органів державної експертизи, яким надано право контролю за якістю проведення атестації робочих місць та повноваження Державної інспекції з питань праці, яка здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням проведення атестації робочих місць.

Парламентарії підтримали прийняття законопроекту. Під час обговорення наголошувалося на актуальності законопроекту, оскільки його прийняття дозволить тим громадянам, які мають певний стаж, хоч якось підтвердити, що вони працювали, і можуть отримувати пенсії.

У виступах також йшлося про необхідність прийняття комплексного закону, у якому була б "відповідальність за заробітну платню в конвертах, за використання роботодавцями дармової праці тих, кого вони беруть, особливо молоді, на випробувальний термін".

Законопроект 271-им голосом був прийнятий за основу.

Верховна Рада прийняла у першому читанні проекти законів про внесення змін до Закону "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (щодо питань цивільної авіації) і про інститути спільного інвестування.

Народні депутати обговорили і відхилили законопроект про внесення змін до Закону "Про страхування" у новій редакції.

Знятий з розгляду був проект закону про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи".

За результатами голосування відхилено проект закону про внесення змін до Закону "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості).

Розгляд законопроекту про внесення зміни до статті 9 Закону "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (щодо розміщення коштів фінансового резерву у цінні папери, що емітуються державою), на прохання автора було перенесено.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження, доповів голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко. Він звернув увагу на те, що проблема вдосконалення механізму соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження, складалася роками і все ще не має відповідного правового врегулювання.

За словами доповідача, законопроект має на меті розблокувати розв'язання цієї багаторічної проблеми. Зокрема, проект спрямований на встановлення алгоритму дій і обов'язків експлуатуючих організацій, що виникають при реалізації положення Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", та на забезпечення гармонізації нормативно-правових актів в частині запровадження єдиних термінів та понять. Зокрема, пропонується посилити самостійність та відповідальність територіальних громад під час прийняття управлінських рішень в частині розвитку інфраструктури зон спостереження.

Законопроект 290-ма голосами був прийнятий за основу.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроектів у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо обмеження цивільної дієздатності осіб, які зловживають азартними іграми) доповів народний депутат Юрій Одарченко. Він обумовив актуальність законопроекту тим, що в Україні є надзвичайно поширеним участь фізичних осіб в азартних іграх на гроші. "Особи, що грають в такі ігри, часто не здатні самостійно припинити гру, незалежно від сум, які при цьому витрачаються. Внаслідок подібних дій страждають не лише такі особи, але і члени їх сімей, що залишаються без засобів до існування. Часто гравці використовують в якості ставок нерухоме майно - будинки, в яких вони проживають, автомобілі, меблі, побутову техніку. Після програшу вони та їх сім'ї втрачають житло та поповнюють списки осіб без постійного місця проживання. Коли в азартних гравців закінчуються гроші, вони часто використовують чуже майно чи грають "у борг". Відшкодувати шкоду чи повернути борги, як правило, вони не здатні", - зазначив доповідач.

Ю.Одарченко запропонував розширити підстави для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. Зокрема, обмежити таку особу у своєму праві самостійно розпоряджатися своїм майном.

Проектом пропонується, що піклувальник такої особи буде контролювати її витрати та не дозволятиме особі відчужувати своє майно заради азартних ігор.

Ю.Одарченко також запропонував під зловживанням азартними іграми вважати випадки, коли особа витрачає більшу частину свого заробітку, продає своє особисте майно, внаслідок чого він чи особи, що знаходяться на його утриманні, опиняються у скрутному становищі.

За словами автора, прийняття законопроекту сприятиме зменшенню впливу такого негативного соціального явища, як зловживання азартними іграми.

Народні депутати підтримали законопроект. Під час обговорення була внесена пропозиція щодо внесення змін у текст проекту: замість "про внесення змін до деяких законів України" - "про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

З урахуванням цієї правки законопроект 354-ма голосами був прийнятий в цілому.

За основу був прийнятий законопроект про внесення змін до статті 37 Закону "Про виконавче провадження" (щодо збільшення обсягів дохідної частини бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування).

Верховна Рада прийняла за основу та в цілому проект закону про внесення зміни до статті 10 Закону "Про Вищу раду юстиції" (щодо приведення у відповідність із Законом "Про судоустрій і статус суддів").

Проект закону про внесення змін до статті 29 Закону "Про фізичну культуру і спорт" (щодо посади інструктора з фізичної культури у сільській місцевості) доповів народний депутат Микола Томенко. Він обґрунтував необхідність запровадження посад інструкторів з фізичної культури у сільській місцевості тим, що саме у сільській місцевості умови для занять фізичною культурою і спортом дітей, юнацтва та молоді є найнесприятливішими. Доповідач пов'язав таку ситуацію із вузькою матеріальною базою та практичною відсутністю у сільській місцевості професійних працівників у галузі фізичної культури та спорту, здатних запровадити відповідний навчально-тренувальний процес, популяризувати заняття фізкультурою, організувати відповідні спортивні змагання тощо.

Прийняття закону, на думку М.Томенка, сприятиме залученню сільського населення до занять фізичною культурою і надасть селищним та сільським радам законодавчі підстави для запровадження посади інструкторів з фізичної культури у разі наявності відповідних коштів місцевих бюджетів.

Народні депутати під час обговорення підтримали законопроект. Виступаючі наголошували на тому, що законодавча ініціатива є "гуманною та гуманітарною".

За результатами голосування законопроект 321-им голосом був прийнятий за основу.

На прохання автора було перенесено розгляд законопроекту про внесення змін до Закону "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України".

Парламентарії розглянули кілька проектів стосовно вдосконалення чинного законодавства у сфері реклами та діяльності засобів масової інформації.

Верховна Рада прийняла за основу був прийнятий проект закону про внесення змін до Закону "Про рекламу" (щодо уточнення сфери застосування закону та удосконалення окремих положень).

За результатами голосування відхилені законопроекти про внесення змін до Закону "Про інформацію" (щодо забезпечення належних умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності) і про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення наглядових повноважень Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення.

Народні депутати повторно розглянули низку законопроектів у першому читанні.

За основу прийняті проекти законів про внесення змін до Закону "Про житлово-комунальні послуги" (щодо вдосконалення системи управління житловим фондом та вирішення окремих питань у сфері надання послуг) і про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обмежень у використанні допоміжних репродуктивних технологій). Законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо заявницького принципу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за результатами голосування був відхилений.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

* * *

У СЕРЕДУ, 22 ЛЮТОГО, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 21 лютого.

З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили народні депутати.

На вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" у засіданні була оголошена перерва, після якої Голова фракції "БЮТ-Батьківщина" Андрій Кожем'якін зачитав заяву фракцій.

"Верховна Рада свідомо відмовляється виконувати вимоги та рекомендації Ради Європи, викладені у резолюції ПАРЄ від 26 січня цього року. Україна проголосила курс на євроінтеграцію. Ми взяли на себе відповідні зобов'язання перед Радою Європи, членами якої є наша держава, і наш обов'язок виконувати їх. Відповідно до домовленостей, досягнутих на Погоджувальній раді 6 лютого, Комітет у закордонних справ підготував проект постанови Верховної Ради про заходи по реалізації вимог ПАРЄ. Сьогодні цей проект постанови не включений до порядку денного, і це при тому, що керівництво фракції Партії регіонів, міністр юстиції постійно заявляють, що усі питання та вимоги до України, викладені у резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, можна і потрібно вирішувати у парламенті", - зазначається у заяві. "Керівництво держави постійно виголошує гасла про євроінтеграцію, а на практиці робить все, щоб загальмувати рух України до Європи. Більшість відверто блокує законопроекти, спрямовані на негайне виконання вимог. Керівництво Верховної Ради, на жаль, ігнорує вимоги опозиції і не включає до порядку денного засідання ці законопроекти".

"У пункті третьому резолюції ПАРЄ є пряме звернення до Президента Януковича з вимогою звільнити колишніх членів уряду та дозволити їм брати участь у наступних парламентських виборах. Але українська влада так і не запропонувала жодного реального заходу для виконання резолюції, не дивлячись на те, що пройшов місяць з моменту її прийняття. Фракція "БЮТ - "Батьківщина" та "Наша Україна-Народна самооборона" звернулися до Президента Януковича з вимогою негайної зустрічі для обговорення питань державної ваги, особливо питань, які стосуються відносин України із зовнішнім світом і реальної загрози її ізоляції. Але, на жаль, Президент ніяк не відреагував на ці пропозиції", - заявив А.Кожем'якін.

Фракція "БЮТ-Батьківщина" вимагає негайно розглянути в парламенті проект постанови про заходи по реалізації рекомендацій і вимог ПАРЄ, викладених у Резолюції "Функціонування демократичних інституцій в Україні".

Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк зазначив, що заява має право на життя, але не зовсім відповідає дійсності: "що хтось свідомо відмовляється від виконання резолюції".

А.Мартинюк повідомив, що є два проекти постанови - один проект підготував Комітет у закордонних справах, і другий проект - підготовлений групою народних депутатів, яка представляє Верховну Раду у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Головуючий також повідомив, що на засіданні Погоджувальної ради піднімалося питання про розгляд цих проектів постанов. "Як тільки ці проекти будуть розглянуті комітетами, ми їх одразу будемо розглядати", - зазначив А.Мартинюк.

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації доповів перший заступник Голови Державної прикордонної служби Павло Шишолін. Він нагадав, що ця угода була підписана 18 жовтня 2011 року в місті Донецьк.

За словами доповідача, ратифікація угоди дозволить забезпечити низку преференцій для жителів прикордонних областей України і прикордонних регіонів Російської Федерації, а саме: забезпечити спрощений порядок перетинання українсько-російського кордону для усіх жителів прикордонних областей; право перетину кордону зазначеною категорією громадян в усіх пунктах пропуску: в міжнародних, міждержавних і головне - місцевих пунктах пропуску; право перетинання кордону в місцевих пунктах пропуску не лише в пішому порядку, але й на власному транспорті та рейсових автобусах, а також право знаходитися до 90 днів на території сторін без реєстрації і заповненням міграційних карток.

П.Шишолін також повідомив, що ратифікація угоди в контексті вже ратифікованої Угоди про спільний контроль дозволить на практиці здійснювати пропуск громадян України і Російської Федерації прикордонних областей в 218 пунктах пропуску, а не в 53, як сьогодні. За його словами, це дозволить суттєво вплинути на рівень добросусідських взаємовідносин та створить умови для комфортного перетинання кордону громадянами двох країн.

Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому. В.Чорновіл також додав, що ратифікація Угоди спрямована не на політику, а на потреби людей.

Законопроект підтримали всі виступаючі. Вони наголошували на тому, що ратифікація угоди дозволить спростити процедуру перетинання кордону громадянам двох країн і, найважливіше - в чотири рази збільшити кількість пунктів перетинання кордону.

Верховна Рада 320-ма голосами ратифікувала Угоду.

Народні депутати розглянули і 255-ма голосами ратифікували Угоду (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про внесення змін та доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про взаємну охорону секретної інформації.

Проект закону про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України щодо удосконалення кримінальної відповідальності за порушення бюджетного законодавства доповів голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Прокопчук. Він зазначив, що його проект і тепер не втратив актуальність, хоча був поданий ще 2009 року. "Бо сучасна політична і економічна обстановка в Україні сприяють можливості вчинення злочинних посягань у сфері фінансової діяльності держави, в тому числі у сфері використання бюджетних коштів. Не є таємницею, коли сьогодні виділяються кошти, які потім з соціального об'єкту перекидаються під чиюсь будівельну фірму, як правило, наближену до партії влади. І потім ці кошти або розкрадаються, або розтягуються, або йдуть за кордон в офшори", - пояснив народний депутат.

Ю.Прокопчук запропонував при кваліфікації злочину за статтею 210 Кримінального кодексу знизити межу шкоди до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для обрахування великого розміру порівняно з їх збитками і до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян - для відповідно особливо великого розміру.

Доповідач нагадав, що згідно із нормами Податкового кодексу, шкода обраховується із розрахунку 50 відсотків соціального розміру прожиткового мінімуму на поточний рік для працездатної особи і становить 536 тисяч 500 гривень. Шкода за нецільове використання бюджетних грошей в особливо великих розмірах вважається такою, якщо в 3 тисячі і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Ю.Прокопчук мотивував свою пропозицію тим, що "сьогодні в країні йдуть політичні репресії по відношенню до Юлії Тимошенко, яка не мала на меті будь-якої матеріальної зацікавленості, що було доведено, і не було доведено абсолютно її матеріальної зацікавленості і збитків державі через особисті інтереси. Коли Ю.Луценка засуджують за 40 тисяч гривень, то виявляється, що в Україні чиновникам можна зробити фінансових порушень на 536 тисяч 500 гривень і за це сплатити штраф в 1300 гривень". За його словами, "це ще раз доводить саме політичну складову в незаконному засуджені Юлії Тимошенко".

Під час обговорення законопроект підтримали представники опозиційних фракцій. Вони зазначали, що в законодавстві має бути норма, згідно з якою відповідальність за порушення у бюджетній системі має наступати при наявності умислу.

Представник фракції КПУ А.Александровська зазначила, що громадянам України байдуже, якими мотивами керувався чиновник, який неправильно, не на ті цілі використав бюджетні кошти. "Головне, що порушено закон і бюджетні кошти були використані не за призначенням, тобто вкрадені. Тому цей закон не можна підтримати по суті".

За результатами голосування законопроект не набрав голосів ("за" - 97 голосів).

Народні депутати розглянули і не підтримали проект закону про внесення змін до Закону "Про Конституційний Суд України" (щодо вдосконалення механізму виконання рішень та висновків). Законопроект не набрав голосів ("за" - 72 голоси).

Проект закону про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо приведення у відповідність з Конституцією України доповіла народний депутат Олена Шустік. Вона запропонувала передбачити у чинному законодавстві норму, згідно з якою земельна ділянка, набута одним із подружжя внаслідок її безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності, не відноситься до об'єкту права спільної сумісної власності, якщо інший з подружжя іноземець або особа без громадянства.

За словами О.Шустік, проект захистить майнові права осіб на приватизовані земельні ділянки, виключить певні колізії та можливості некоректного застосування положень статті 61 Сімейного кодексу.

Народний депутат нагадала, що у лютому 2011 року набрав чинності Закон "Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя", яким до права спільної сумісної власності подружжя внесена, зокрема, земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Проте, у цьому законі не враховано те, що один з подружжя може бути іноземцем чи особою без громадянства, які опосередковано візьмуть участь у приватизації. Це створює суттєві суперечності у застосування 61 статті Сімейного кодексу, адже чинне законодавство України передбачає, що учасниками приватизаційного процесу можуть бути виключно громадяни України.

О.Шустік обґрунтувала необхідність прийняття закону численними зверненнями громадян і нотаріусів, які зіткнулися з проблемою застосування положень закону щодо об'єктів права спільної сумісної власності.

Народні депутати підтримали законодавчу пропозицію О.Шустік.

Верховна Рада 343-ма голосами прийняла законопроект в цілому.

Проект закону про внесення змін до статті 11 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо звуження переліку умов припинення виплат допомоги при народженні дитини) доповів народний депутат Віктор Шемчук. В.Шемчук обумовив необхідність прийняття такого закону тим, що за загальними принципами права усі умови, які обмежують реалізацію наданих особі прав, мають бути викладені у чітко визначеному, відтак і вичерпному переліку підстав.

"Законопроект покликаний унеможливити чиновницьке свавілля в частині звуження прав сімей з дітьми. Законопроект не має жодних політичних ознак і, крім того, не потребує видатків з державного бюджету", - зазначив доповідач.

Голова підкомітету Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Катерина Лук'янова доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати підтримали рішення профільного комітету і запропонували прийняти цей проект не лише у першому читанні, а й в цілому.

Законопроект було прийнято в цілому (334 голоси - "за).

Народні депутати розглянули ще кілька законопроектів у першому читанні.

За результатами голосування були відхилені проекти законів про внесення змін до Закону "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників) і про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розподілу прибутків).

Проект закону про внесення змін до статті 2 Закону "Про здійснення державних закупівель" (щодо придбання документів для бібліотечних фондів) доповів народний депутат Микола Томенко. Він звернув увагу на ситуацію, яка склалася у бібліотечній сфері: "2010 року при прийнятті Закону "Про здійснення державних закупівель" закупівля періодичних видань: газет, журналів, книг потрапила під категорію тендерних закупівель. Такого ніколи не було. Отже, Українська бібліотечна асоціація звернулася до Верховної Ради з проханням дати можливість бібліотекам сьогодні в непростій ситуації забезпечувати бібліотечний фонд оперативно і дешево.

Як виглядає сьогодні ситуація? Є підписна компанія, коли можна підписатись на газети і журнали, вона визначена в конкретний термін. Якщо ви йдете шляхом тендерних закупівель, ці ж терміни у вас не співпадають. Таким чином, ви просто фізично не попадаєте на цей період. Коли ви хочете закупити книги, де вам краще закупити книги? Звичайно, у видавництві, бо це набагато дешевше. А якщо тендерний конкурс, то потрібно, щоб фірми, які займаються продажем книг, вийшли на тендер. То, звісна річ, що ціни десь як мінімум у півтора рази вищі. Отож, бібліотекарі абсолютно логічно говорять про те, що, якщо ви сьогодні допомагаєте нам коштами, то хоч дайте можливість нам закупити за спонсорські кошти, кошти місцевого самоврядування цю літературу".

М.Томенко запропонував не поширювати дію Закону "Про здійснення державних закупівель" на випадки, якщо предметом закупівлі є книги, періодичні видання та інші документи на паперових та електронних носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів. На його думку, внесення відповідних змін дозволить оперативно поповнювати бібліотечні фонди і ресурси книгами і надавати користувачам бібліотек повний спектр інформаційної продукції.

Народні депутати у виступах зазначали, що законопроект є актуальним і його необхідно підтримати всім парламентаріям, незалежно від того, яку політичну силу вони представляють. За словами виступаючих, це дозволить не витрачати зайві гроші, а більш раціонально використовувати кошти Державного та місцевих бюджетів для забезпечення оперативного поповнення інформаційних ресурсів бібліотек.

Верховна Рада прийняла законопроект за основу та в цілому.

Парламентарії розглянули два законопроекти, які стосувалися внесення змін до статті 11 Закону "Про загальну середню освіту" щодо реорганізації загальноосвітніх навчальних закладів. Про їх суть доповіли автори - народні депутати М.Томенко і А.Яценюк.

М.Томенко запропонував визначити, що реорганізація або ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів, заснованих на комунальній формі власності, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму.

А.Яценюк в альтернативному проекті - про внесення змін до статті 11 Закону "Про загальну середню освіту" (щодо недопущення закриття загальноосвітніх навчальних закладів з державною мовою навчання (україномовних шкіл) на території України) - запропонував заборонити реорганізацію і ліквідацію (закриття) державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів з державною мовою навчання (україномовних шкіл). Проектом також пропонувалося доручити Кабінету Міністрів забезпечити сприяння відкриттю загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, а також закладів з вивченням української мови для задоволення освітніх потреб українців, які проживають на території Російської Федерації.

Секретар Комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик доповіла рішення Комітету стосовно обох законопроектів - рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу проект народного депутата М.Томенка, а законопроект народного депутата А.Яценюка - відхилити.

За результатами голосування законопроект народного депутата М.Томенка був направлений на доопрацювання, а законопроект народного депутата А.Яценюка - відхилений.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив пленарне засідання.



* * *

У ЧЕТВЕР, 23 ЛЮТОГО, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання привітав ветеранів усіх поколінь, військовослужбовців - усіх, хто виконує священний обов'язок захисту Вітчизни, - з Днем захисника Вітчизни і побажав міцного здоров'я, успіхів у справі, якій вони присвятили своє життя.

В.Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 22 лютого.

Головуючий оголосив до розгляду проект постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації". Проектом пропонувалося обрати народного депутата Юрія Стеця на посаду голови Комітету з питань свободи слова та інформації, увільнивши його від обов'язків секретаря Комітету з питань свободи слова та інформації.

Верховна Рада 345-ма голосами прийняла проект постанови.

Народні депутати також розглянули і прийняли постанову про обрання народних депутатів членами парламентських комітетів: народного депутата Едуарда Прутніка увільнено від обов'язків члена Комітету з питань національної безпеки і оборони і обрано членом Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, а народного депутата Андрія Селіварова увільнено від обов'язків члена Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки і обрано членом Комітету з питань національної безпеки і оборони.

Головуючий поставив на розгляд питання про дострокове припинення повноважень народних депутатів Владислава Каськіва - у зв'язку з призначенням його Головою Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами в Україні; Олексія Лелюка - у зв'язку з поданою ним особистою заявою; Олександра Пеклушенка - у зв'язку з його призначенням головою Запорізької обласної адміністрації.

Жодне з голосувань не було результативним.

В.Литвин повідомив, що сьогодні вранці доручив керівникові Апарату звільнити всіх помічників цих народних депутатів і припинити їм виплату заробітної плати. В.Литвин зазначив, що знову буде ставити на голосування це питання.

На вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" у засіданні була оголошена перерва. Після її закінчення заяву фракцій оприлюднив представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Сергій Соболєв.

С.Соболєв наголосив, що фракції вже вкотре піднімають питання про необхідність негайного розгляду і ухвалення рішення щодо проекту постанови про заходи по реалізації рекомендацій і вимог Парламентської асамблеї Ради Європи.

С.Соболєв нагадав ключові пункти резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи. "12 ключових пунктів резолюції сьогодні вимагають реальної демократизації в Україні", - наголосив він.

С.Соболєв також повідомив, що Комітетом з питань свободи слова розглядається питання щодо можливості припинення радіотрансляції пленарних засідань Верховної Ради. Це, за його словами, прямо вказує на порушення з правами і безпосередньо з правом на свободу слова.

"Фракція "БЮТ-Батьківщина" вимагає, щоб проект постанови про заходи по реалізації рекомендацій і вимог Парламентської асамблеї Ради Європи негайно був включений до порядку денного і ухвалений", - наголосив С.Соболєв.

Голова Верховної Ради В.Литвин повідомив, що на засіданні Погоджувальної ради, яке відбулося під час перерви, це питання порушувалося. Рішення не було прийнято.

В.Литвин вважає неможливим припинення радіотрансляцій пленарних засідань Верховної Ради.

Головуючий знову поставив на розгляд питання про дострокове припинення повноважень народних депутатів В.Каськіва і О.Лелюка. Він також повідомив, що питання щодо дострокового припинення повноважень народного депутата О.Пеклушенка не буде розглядатися у зв'язку з тим, що О.Пеклушенко перебуває на лікарняному.

Верховна Рада достроково припинила повноваження народних депутатів О.Лелюка ("за" - 396 голосів) і В.Каськіва ("за" - 402 голоси).

Народні депутати включили до порядку денного сесії проект закону про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності (реєстр. №10006).

Парламентарії приступили до розгляду законопроектів у другому читанні.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єднань співвласників багатоквартирного будинку доповів голова підкомітету Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Сергій Майборода. Він нагадав, що підготовлену редакцію урядового законопроекту до другого читання, прийнятого за основу 5 липня минулого року, Комітет через необхідність узгоджувати спірні питання з регіонами та громадськими організаціями, опрацьовувати зауважень Головного юридичного управління законопроект розглядався п'ять разів. Загалом опрацьовано 102 поправки народних депутатів. З них 56 враховано повністю, частково або редакційно, відхилено - 46.

С.Майборода також зазначив, що Головне юридичне управління завізувало законопроект із зауваженнями, з якими Комітет не погоджується, оскільки прописані норми є принциповими для створення та подальшого функціонування ОСББ.

Доповідач, зокрема, звернув увагу на два зауваження Головного юридичного управління. Зокрема, щодо нової редакції статті 42 Земельного кодексу. За наявністю в Земельному кодексі загальних та спеціальних норм щодо набуття права на земельну ділянку, визначеної в статті 42 кодексу, в усіх випадках передачі земельних ділянок чіткий перелік осіб набувачів права постійного користування або права оренди на такі земельні ділянки є недоцільним. А вимога визначення повного переліку таких випадків не відповідатиме статті 116 Регламенту Верховної Ради.

Ще одне зауваження стосувалося порядку легітимності прийняття рішення загальними зборами ОСББ. С.Майборода зазначив, що норма про правомочність приймати рішення за умови, якщо за нього проголосували не менш як дві третини співвласників, яким в сукупності належать на правах власності жилі та нежилі приміщення в багатоквартирному будинку загальною площею не менш як дві третини загальної площі жилих та нежилих приміщень в багатоквартирному будинку, є принциповою. Ця норма якраз і забезпечить права кожного співвласника.

Доповідач повідомив, що Комітет на своєму засіданні 8 лютого цього року прийняв рішення пропонувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

Головуючий зазначив, що Головне науково-юридичне управління висловило кілька істотних зауважень до цього законопроекту. До того ж законопроект не відповідає статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

В.Литвин запропонував доручити Комітету привести законопроект у відповідність з вимогами Регламенту, опрацювати ще раз зауваження Головного юридичного управління для того, щоб Президент України не застосував право вето.

Розгляд законопроекту було перенесено на наступний пленарний тиждень.

Народні депутати розглянули поправки до проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання інвестиційної діяльності у сфері житлово-комунального господарства.

За результатами розгляду законопроект був прийнятий в цілому.

Верховна Рада прийняла в цілому проекти законів: про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану; про внесення змін до деяких законів України щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії іноземних держав, митних союзів або економічних угруповань; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення правил руху через залізничні переїзди та перевезень пасажирів автомобільним транспортом; про внесення змін до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів; про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб.

На доопрацювання у профільний Комітет для повторного внесення направлено проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедур здійснення конфіскації.

Народні депутати розглянули низку проектів постанов про обрання та звільнення суддів і ухвалили відповідні рішення.

Парламентарії продовжили розгляд законопроектів у другому читанні.

У другому читанні та в цілому були ухвалені проекти законів: про внесення змін до Закону "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (щодо механізму контролю продукції, яка містить ГМО); про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування; про внесення змін до Закону "Про залізничний транспорт" (щодо розмежування функцій державного та господарського управління галуззю); про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (щодо заходів адміністративної реформи).

Головуючий закрив ранкове пленарне засідання.

На початку вечірнього засіданні фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виголошення заяви.

Заяву оприлюднив представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Юрій Одарченко. Він зачитав лист лікаря з Канади Петра Куйтана, у якому лікар "дезавуює усі заяви української влади про задовільний стан Ю.Тимошенко, а також відмову Ю.Тимошенко від здачі аналізів".

У своєму листі П.Куйтан пише, що "владні чиновники заборонили іноземним лікарям збирання будь-яких необхідних зразків для аналізу". Українська влада відверто погрожувала йому кримінальним переслідуванням у випадку взяття зразків для проведення необхідних аналізів.

Ю.Одарченко зазначив, що "лист лікаря П.Куйтана остаточно підтвердив найстрашніші підозри нашої політичної сили - влада намагається фізично знищити Юлію Тимошенко у Качанівській колонії".

Фракція "БЮТ-Батьківщина" висловлює занепокоєння з приводу того, що не бралися токсикологічні аналізи у Ю.Тимошенко, тоді як їй вводяться невідомі знеболюючі препарати.

Фракція "БЮТ-Батьківщина" вимагає невідкладно заслухати віце-прем'єр-міністра України - міністра охорони здоров'я Раїсу Богатирьову щодо перешкоджання іноземним медикам провести незалежне всебічне обстеження екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

Фракція також вимагає від керівництва Державної пенітенціарної служби припинити "цілеспрямоване методичне вбивство Ю.Тимошенко, яка незаконно перебуває за ґратами".

Голова Верховної Ради України В.Литвин нагадав, що народні депутати мають розглядати законопроекти у другому читанні. Він звернув увагу на те, що у порядку денному є низка проектів постанов про призначення позачергових виборів місцевих виборів.

Головуючий запропонував розглянути ці проекти, оскільки добігає термін їх розгляду.

Парламентарії ухвалили відповідні постанови.

Народні депутати продовжили розгляд законопроектів у другому читанні.

Верховна Рада ухвалила в цілому проекти законів: про внесення змін до Закону "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (щодо об'єктів інженерної інфраструктури водопровідного господарства); про ландшафти; про внесення змін до Закону "Про міліцію" (щодо обов'язків та прав міліції при забезпеченні дозвільної системи органами внутрішніх справ); про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

В цілому також були прийняти законопроекти: про внесення змін до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо непоширення дії цього Закону при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду та контролю якості лікарських засобів); про систему гарантування вкладів фізичних осіб; про внесення змін до підрозділу 4 розділу XХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (щодо особливостей справляння податку на прибуток).

На повторне друге читання направлено проект закону про внесення зміни до статті 7 Закону "Про автомобільний транспорт" (щодо організації перевезень Київською міськдержадміністрацією).

За результатами голосування було відхилено проекти законів про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за випалювання рослинності або її залишків) і про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу.

Головуючий закрив вечірнє засідання.



* * *
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка