«Що я знаю про Україну?»



Скачати 51.12 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір51.12 Kb.
Тема: «Що я знаю про Україну?»

Мета: поглибити знання учнів про свою державу, історію українського народу; вміння робити аналіз подій, фактів, історичних явищ; виховувати громадянина України, патріотичні почуття, почуття гордості за свою державу, прищеплювати любов до неї.

Форма проведення: лекція з елементами бесіди.

Обладнання: презентація, відеофільм.

Структура виховної години

Розповідь вчителя

Щасливі ми, що народилися на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського.

Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Розповідь вчителя

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

 Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.



Щороку 22 січня весь український народ із вдячністю згадує тих героїв, які боролися за об’єднання усіх національно-демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався відродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часів Київської Русі, Галицько-Волинської держави, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.

Реалізувалась ця мрія внаслідок української революції 1917- 1920 років, під час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i національний дух українського народу, утворилися дві демократичні держави - Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Республіка (ЗУНР). Нажаль, дві роз’єднані держави не могли існувати як єдиний політичний, економічний організм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всіх українських земель у власній державі.



1 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР - Левицький, Цегельський, члени Директорії — Винниченко, Петлюра, Андрiєвський, Швець підписали у Фастові Предвступний договір про майбутнє об’єднання двох республік. Цей договір став першим i основним актом соборності, викликав схвалення українського загалу.

3 січня 1919 року на першому засіданні Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи підкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборності українських земель.

Директорія i Рада Народних Мiнiстрiв призначила святкування об’єднання УНР i ЗУНР на 22 січня. Мабуть, ця дата не була випадковою, адже вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалася самостійною, незалежною державою, отже він мав стати днем подвійного всенародного свята — Незалежності i Соборності.



22 січня 1919 року на Софіївській площі, біля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутності десятків тисяч киян лідери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свій непохитний намір збудувати єдину соборну Українську державу.

З раннього ранку місто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовті прапори, Софiївський майдан прикрашала тріумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини.



В Акті злуки проголошувалося: «Однині воєдино вливаються століттями відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися вiковiчнi мрії, якими жили, i за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина, незалежна Українська Республіка».
Цікаві факти!

Усвідомлюючи суспільно-політичне значення цієї події, керівництво Директорії подбало, щоб прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Сценарій урочистостей розроблявся під керівництвом міністра освіти Івана Огієнка, а режисурою опікувався корифей українського театру Микола Садовський. Особливої значущості події надавала присутність усього керівництва УНР, представників ЗУНР, делегатів Трудового конгресу, духовенства, військової старшини, іноземних дипломатів та великої кількості людей.  Це була велика, урочиста, єдина в своєму роді історична маніфестація братерства українського народу. Вона не лише справила велике враження на всіх учасників, але й почала нову добу в житті народу. Ця заява єдності всього народу назавжди знищила штучно збудований фізичний і духовний кордон між його гілками. З того часу вже стали марними спроби наново поставити той штучний кордон. І в цьому велика заслуга творців Акту Соборності 22 січня 1919 року.

Таким чином, вперше за шістсот років був зроблений серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу.

Об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українців. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став "живий ланцюг” між Києвом і Львовом, коли 21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки.

Ось як описував ті події один із учасників: «Живий ланцюг справив на мене неповторне враження. Народ був у надзвичайному піднесенні, навкруги дзвеніли патріотичні пісні. Раз у раз лунали здравиці на честь українського народу. Над головами у височині витав дух свободи».

Лірична хвилинка.

Я – українець вірою і кров’ю.

Моє коріння тут по всій землі.

Воно моє і відчиняється з любов’ю,

А я страждаю болями її.
Я – українець, син народу того,

Що відвикає нині від ярма.

Я не скорюся, я молюся Богу

І вірю в те, що все це недарма.


Я – українець, смутком оповите

Моє кохання, як гірке вино.

Моя рідня розкидана по світу,

Як буйним вітром золоте зерно.


Я – українець. Цього не відняти,

В моїй душі співають солов’ї,

Бо ви такі, мої ви мамо й тато,

Й такими будуть правнуки мої.



Інтелектуальна розминка.

І тур «Моя держава – Україна»

1. Яку назву за Конституцією має твоя держава?

2. Визначте політичний державний устрій України. ( Унітарна парламентсько-президентська )

3. Назвіть головних керівників нашої держави. ( Президент, Голова ВР, Прем’єр-міністр)

4. Які ви знаєте державні символи?

5. Що символізує наш Державний прапор?

6. Назвіть, які предмети або рослини є національними символами України. ( Рушники, калина, верба, вишиті сорочки )

7. Коли наша держава стала незалежною?



8. Хто став першим Президентом незалежної України? ( Л. Кравчук )
«Наша Україна – на планеті Земля»

  1. Де розташована Україна? ( у Східній півкулі, в Європі )

  2. Назвіть країни, з якими межує Україна. ( Росія, Білорусія, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова )

  3. Які моря омивають територію України? ( Чорне та Азовське )

  4. Які ви знаєте найбільші річки України? ( Дніпро, Дунай, південний Буг, Дністер, Десна )

  5. Назвіть гори України. ( Карпати, Кримські гори )

  6. Найбільші міста України.

  7. Скільки областей має Україна?

  8. Назвіть міста-обласні центри.

Підведення підсумків.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка