Шляхи вдосконалення організації освітнього процесу на хімічному факультеті



Сторінка8/33
Дата конвертації29.12.2016
Розмір6.24 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   33

Література:

  1. Артеменко І. В. Основні форми організації навчання у вищій школі / І. В. Артеменко // Вісник Черкаського університету. – Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького. – с. 3.

  2. Берегова Д. А. Нетрадиційні форми організації навчання, їх переваги, недоліки та перспективи / Д. А. Берегова // Перспективы развития науки. – Миколаїв: МНУ імені В. О. Сухомлинського. – с. 3.

  3. Козак Л. В. Дослідження інноваційних моделей навчання у вищій школі / Л. В.Козак // Освітологічний курс. – Київ: КУ імені Бориса Грінченка. – 2014. –№ 1. – Т. 5. – с. 13.

  4. Телешов С. В. Ланкастерская школа в России / С. В. Телешов. // Педагогика. 2005. № 10. с. 73.


УДК 378 І. В. Кущенко

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ. ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ
У статті розглядаються шляхи вдосконалення проведення лекцій, лабораторних робіт та семінарських занять на хімічному факультеті. Запропоновано інноваційні методи як процеси творення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних переваг, розкрито шляхи оптимізації даної підготовки для студентів хімічного факультету.

Ключові слова: інноваційні форми; лабораторні заняття; студенти; хімічний факультет; шляхи вдосконалення.
И.В.Кущенко

ПУТИ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ФОРМ ОРГАНИЗАЦИИ ОБУЧЕНИЯ В ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ. ИННОВАЦИОННЫЕ ФОРМЫ ОРГАНИЗАЦИИ ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ

В статье рассматриваются пути совершенствования проведения лекций, лабораторных работ и семинарских занятий на химическом факультете. Предложено инновационные методы как процессы создания, внедрения и распространения в образовательной практике новых идей, средств, педагогических преимуществ, раскрыты пути оптимизации данной подготовки для студентов химического факультета.

Ключевые слова: инновационные формы; лабораторные занятия; пути совершенствования; студенты; химический факультет.

I. V. Kushchenko

THE WAYS OF IMPROVING THE FORMS LEARNING IN HIGHER EDUCATION. INNOVATIVE FORMS OF ORGANIZATION IN HIGHER EDUCATION

This article discusses ways to improve the conduct of lectures, laboratory work and seminars at the Chemistry Department. Propose innovative methods as processes of creation, implementation and dissemination in educational practice new ideas, tools, educational benefits, opened the way to optimize this training for students of chemical faculty.

Keywords: Chemistry Department; innovative forms; laboratory work; students, the way of improving.
Метою статті є визначення шляхів вдосконалення і проведення лекцій, семінарських, лабораторних занять на хімічному факультеті та пошук інноваційних форм організації навчального процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання покращення форм навчання випускників ВНЗ, є одним з найголовніших на даному етапі розвитку суспільства. Дослідження проблем навчання досліджуються у книгах: Арутюнова Ю.С [1], Стрельнікова В. Ю. [2] Шиліної Н. Є. [3], Янченка О. І. [4] та ін.

Постановка завдання. Розглянути особливості практичних та лабораторних занять студентів ВНЗ, з`ясувати напрями їх поліпшення, запропонувати інноваційні форми організацій навчального процесу ВНЗ.

Виклад основного матеріалу дослідження. Провідною формою організації процесу навчання є лекція як систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу будь-якого питання, теми, розділу, предмета.

Одна і та ж форма організації навчання може змінювати структуру і модифікацію, залежно від завдань і методів навчальної роботи. Наприклад, оглядова лекція, лекція-конференція, лекція-візуалізація, практикум, а також проблемна лекція, бінарна, лекція-телеконференція.

У ВНЗ, разом з лекціями, функціонують й інші організаційні форми (факультатив, консультація, лабораторний практикум, семінарське заняття, самостійна домашня робота, виробнича практика, стажування в іншому вітчизняному або зарубіжному вищому навчальному закладі.). Існують і певні форми контролю: усні і писемні іспити, контрольна або самостійна робота, залік, тестування, співбесіда. Як форми контролю і оцінки результатів навчання використовуються іспити і заліки, рейтингова система оцінки; реферативна, курсова і дипломна роботи.

Особливості форм організації навчання обумовлені метою і місцем у цілісній системі навчання. Кожна форма навчання займає певне місце в системі навчального предмету, під час вивчення конкретної дисципліни ВНЗ [3].

Освітній заклад, виконуючи соціальне замовлення суспільства, як стверджував Дж. Дьюї, «може створити в проекті такий тип суспільства, який нам хотілося б мати». Індивідуальні можливості особистості є одним із базових психологічних ресурсів, що лежить в основі самодостатньої, ініціативної i продуктивної життєдіяльності. Щоб виробити розумну стратегію власного життя в цьому світі, необхідно мати досить високий інтелектуальний і творчий потенціал, високий професіоналізм, тому одним з найважливіших завдань вищої школи є особистісний і професійний розвиток студентів. Необхідність всебічного розвитку молодого покоління викликана суспільною потребою у нових типах мислення і нових способах перетворення дійсності. Авторитарна вища школа, яка донедавна була панівною, передбачала виконання соціального замовлення на людину певного типу.

На жаль, ще й сьогодні традиційна вища школа продовжує бути орієнтованою на соціум, цілеспрямовано формувати особистість, потрібну для держави, спеціаліста-професіонала, який відповідає соціальному замовленню, має необхідну політичну орієнтацію, є лояльним. Це не означає, що в цій моделі абсолютно ігноруються індивідуальні запити і потреби студентів, однак вони заохочуються і задовольняються лише у тому випадку, коли відповідають інтересам держави. Як не прикро, не у всіх випадках виконується правило, коли «випускник ВНЗ відповідає вимогам роботодавця» і все через те, що у навчальній програмі є свої недоліки і, відповідно, у студентів не вистачає досвіду для того, щоб бути професіоналом у своїй справі, провідним працівником [2].

До недоліків навчання на хімічному факультеті можна віднести:


  • Збільшення кількості годин для проведення лабораторних робіт

  • Відсутність практики на підприємствах хімічної промисловості

  • Відсутність вибору дисциплін, які хоче вивчати студент

  • Збільшення кількості предметів професійного спрямування

  • Вибір іноземної мови (у випадку англійської - хоча б 3 години в тиждень за професійним спрямуванням)

  • Присутність бінарних лекцій (спостерігається зараз рідко, але це заважає зосередитися на чомусь одному)

  • Відсутність багатьох приладів необхідних для навчання (1 газовий хроматограф, відсутність рідинного хроматографа і т.д.)

Проте такі недоліки можна вирішити, вдавшись до цілком оперативних дій. Тож спочатку охарактеризуємо і запропонуємо способи вдосконалення лекцій. На сучасному етапі розвитку освіти в Україні лекція є важливою ланкою, доцільною формою організації навчання у вищому навчальному закладі. Її загальне призначення – формування у студентів орієнтовної основи для оволодіння знаннями, уміннями, навичками, їх позитивного ставлення до життєвих реалій, що вивчаються, смаку до науки і дослідницької діяльності.

У науковій, психолого-педагогічній літературі існує багато аргументів щодо пасивного характеру лекції як форми організації навчання. Зазначено, що лекція: ­



  • привчає студентів сприймати готові думки, гальмує їхнє самостійне, творче мислення; ­

  • змушує студентів займати позицію об’єкта навчального процесу; ­

  • гальмує їхню активність, розвиток внутрішньої мотивації навчання, оскільки студенти позбавлені можливості самостійного пошуку, відкриття істин, критичного аналізу; ­

  • регламентована в часі, тому наукова, навчальна інформація подається у визначеному, обмеженому обсязі; ­

  • спроможна задіяти, захопити тільки деяку частину слухачів, адже рівень їхнього розвитку, інтереси, потреби, ціннісні орієнтації, індивідуальні здібності тощо є відмінні; ­

  • обмежує можливості викладача щодо перетворення аудиторії студентів у єдиний колектив, спільноту.

Викладач має зацікавлювати студента матеріалом, який подає, не «сухо» читати його, не обов`язково має бути робоча обстановка: педагог може «відступити» на декілька хвилин від лекції і пожартувати з аудиторією; занадто напружена обстановка викликає у студента хвилювання, а іноді і страху – буцімто викладач дуже суворий, швидко диктує і студенти не встигають конспектувати матеріал, який потім будуть перевіряти. Важливо також використовувати демонстрації, особливо це корисно, коли студенти навчаються на медичному, хімічному, біологічному, фізичному та геологічному факультетах. Записати теорію на дошці – це добре, а от показати хімічний дослід - ще краще, так матеріал засвоїться ліпше. Тож більше експериментів, додатково використаних цікавих матеріалів, і лекція буде ідеальною! Корисно проводити лекцію-конференцію та лекцію-візуалізацію, це допоможе студентам розкрити свій потенціал і в майбутньою, з використанням такої практики, успішно захистити дипломні роботи.

Рис. 1 Рис. 2

На рис. 1 демонстрація горіння дихромату амонія (NH4)2Cr2O7, на рис. 2 - утворення «золотого дощу» (взаємодія Pb(NO3)2 + 2KI = PbI2 ↓ +2 KNO3)

Слід величезну увагу приділяти ще одному із видів роботи студентів як лабораторна робота. Лабораторна робота – це практичне заняття, що проводиться як індивідуально, так і із групою студентів; його ціль - реалізація наступних принципів:


– оволодіння системою засобів і методів експериментально – практичного дослідження; 
– розширення можливостей використання теоретичних знань для рішення задач
Структурними основними елементами лабораторної роботи є: 
– обговорення викладачем завдання з групою, відповіді на питання її членів; 
– самостійне колективне виконання завдання  читанням, практичної діяльності, розподіл завдань між учасниками робочої групи; 
– консультації і поради викладача в процесі навчання студента; 
– обговорення й оцінка отриманих результатів членами робочої групи; 
– письмовий чи усний звіт студентів про виконання заданого завдання; 
Лабораторні роботи – найбільш цінний метод навчання, характеризується тим, що викладач в цілях придбання студентами знань організовує їхню діяльність у лабораторії. Застосування лабораторних робіт виявляється корисним у викладанні багатьох навчальних дисциплін у тих випадках, коли: 
– нове знання представляється складним для словесного пояснення, але воно добре засвоюється при самостійних спостереженнях студентів
– студентам потрібно засвоїти знання практичного характеру
Метод лабораторних робіт полягає в тому, що студенти самостійно відтворюють явища, усебічно спостерігають їх хід і зі своїх спостережень виводять закони, явища чи що-небудь визначають.

Прилади для виконання практичних завдань досить дорогі, проте факультет намагається забезпечити хоча би найнеобхіднішим приладдям, для того, щоб студенти на власні очі побачили як робиться лабораторна робота. На рис. 3 інженер демонструє роботу на газовому хроматографі 6890N GC фірми Agilent technologies (USA) та на рис. 4 викладач показує принцип роботи на ІЧ спектрофотометрі з Фур'є перетворенням Nicolet 4700/6700 FT-IR фірми Thermo  з повним набором функціональних приставок для вивчення спектрів пропускання та дифузійного розсіювання, в температурному інтервалі 0-4000С.







Рис. 3 Рис. 4

Деякі прилади, котрі використовують студенти під час виконання лабораторних робіт, не здатні показувати правильні результати. Така техніка потребує негайної заміни! Часто, після закінчення університету, випускники стикаються з проблемою «незнання» користування тим чи іншим прибором, оскільки останніх були відсутні на факультеті (рідинний хроматограф); ми вчилися на теоретичних засадах, а на практиці і не знаємо, що з ним робити. Постає питання: кому ж потрібні недосвічені працівники? В цьому не варто винити факультет, він як посередник у економічній піраміді, не має достатнього фінансування! Проте, якби факультет мав би достатньо коштів на покупку новий приладів, то випускники були б значно кращими і кваліфікованішими спеціалістами.

На рис. 5 показано, що майже кожен студент забезпечений колориметром (фотоелектричний типу КФК).

Рис. 5


Тому для якісного проведення лабораторних робіт, слід виправити наступні помилки:

  1. Нестача необхідних приладів та хімічних реактивів;

  2. Відсутність засобів індивідуального захисту

  3. Нестача якісного хімічного посуду для проведення досліджень;

  4. Збільшення кількості годин для лабораторних робіт задля набуття досвіду;

Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Залежно від дисципліни, що вивчається, і тематики курсу тривалість семінарського заняття може бути як двох- так і чотирьохгодинна (одна чи дві пари). Семінарське заняття — це завжди безпосереднє контактування зі студентами, встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Досвідчені викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують студентів на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим слухачам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є:

- розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій;

- поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмету;

- сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавчих і відомчих актів.



Семінар має бути активним. У структуру активного заняття покладено три основні етапи: Перший етап – коригувальний. На цьому етапі формується навчально-пізнавальна діяльність. При застосуванні групового методу, як правило, групи поділяються на підгрупи (не менше 5 студентів, які обирають керівника). Кожна підгрупа складає завдання, які мають виконувати інші підгрупи. Керівники підгруп перевіряють знання студентів з попередньої теми. Другий етап – навчальний, на якому за допомогою завдань однієї підгрупи іншій узагальнюються і систематизуються знання з конкретної теми. Керівники підгруп обмінюються підготовленими завданнями за схемою, запропонованою викладачем. Керівник підгрупи розподіляє завдання між її членами. Основна мета заняття – допомогти студентам у засвоєнні навчального матеріалу, з’ясуванні його основного змісту, виправленні помилок, зроблених, ймовірно, під час самостійної роботи над темою. Цей етап сприяє розвитку аналітичного мислення. На третьому етапі – навчально-контрольному – відбувається рецензування завдань, активна дискусія з аналізу проведеної роботи та підбиття підсумків заняття. Викладач спрямовує діяльність студентів, мотивує проведення кожного етапу через систему стимулювання і виконує роль арбітра в суперечливих ситуаціях.

Як і на лекціях, на семінарських заняттях має бути демонстрація матеріалу. Уявіть коли семінарист каже записати біотрансформацію нікотинової кислоти з гліцином самостійно, а студенти уявлення не мають, що писати. В такому випадку семінарист може зобразити структури на дошці, провести семінар з використанням проектору, долучити роздатковий матеріал! У будь-якому випадку, завжди має забезпечуватися контакт викладача і студентів у вигляді дискусій, обговорень, залучення до роботи в парах. Останній стиль згуртовує студентів між собою, вони засвоюють новий матеріал, спілкуючись між собою.

Робота в групах – така організація роботи, яка сприяє залученню всіх студентів, але з урахуванням рівня їх розвитку та можливостей сприйняття матеріалу. Особливе значення набуває при цьому диференційний підхід до визначення завдань. Обговорення в групі – це метод, який дозволяє:

- заохочувати студентів до діалогу;

- залучати до обговорення проблем без будь-яких обмежень;

- ставити проблеми, які викликають загальний інтерес;

- шукати згоди в суперечливих ситуаціях;

- обмінюватися думками, порівнювати протилежні позиції.

Згода може бути досягнута, коли група укладає спільну та добровільну угоди через процес слухання, обговорення, діалогу. Яких навичок набувають студенти внаслідок групової роботи?

- навчаються брати на себе відповідальність за спільну та індивідуальну підготовку;

- відстоювати свою позицію;

- співпрацювати, обмінюватися інформацією;

- виконувати різні ролі та брати на себе відповідальність (роль лідера, автора, репортера, спостерігача).

Завдання викладача при груповій роботі:

- правильно сформулювати завдання та забезпечити взаємодію груп;

- підготувати цікавий заохочувальний матеріал;

- бути партнером, вносити корективи, направляти роботу груп [4].

Важливу роль у формуванні професійної зрілості відіграють дослідницькі семінари, що є вищою сходинкою навчальної діяльності. Вони спрямовані на формування навичок та вмінь проведення наукових досліджень.

Такі види семінарів досить схожі на лабораторні роботи, вони такі ж продуктивні. Досить часто викладачі використовують ідею «мозкового штурму» ̶ популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення [1]. Інакшими словами – та ж робота в групах. Метод запропонований 1953 р. А. Осборном, і спочатку використовувався для проведення медичних консиліумів, розв`язання проблем ринкової економіки. Метод достатньо простий, складається з 2 основних модифікацій. Одна полягає в тому, що формуються 2 групи спеціалістів: перша – з творчий складом розумі, друга – критичним. Перша група генерує ідеї і оцінки, друга – аналізує і критикує запропоновані ідеї. Інакшими словами 1 з груп пропонує метод синтезу пікринової кислоти шляхом нітрування фенолу, 2 група – аналізує це і пропонує свій метод (шляхом нуклеофільного заміщення пікрин хлориду), пояснює, чому на їхню думку, синтез попередньої групи не підходить для досліду (занадто складно, неефективно, не можливо відтворити в лабораторії, низькі виходи продуктів реакції і т.д.). Викладач не втручається в дискусію, а лише скеровує її і правильне русло. Проте і такий метод має недоліки, оскільки, присутність в групі сильного студента порівняно з іншими може вплинути на психологічну атмосферу в групі. Головне – успіх в цьому процесі, таким чином, щоб студенти мали достатні знання для чіткого висловлення, обгрунтування своїх думок.

Таким чином, було розглянуто проблеми навчальної програми та форми організації навчального процеси на хімічному факультеті і запропоновано шляхи їх вирішення. Запропоновані інноваційні методи для покращення форм організації навчання та підготовки студентів.

Література:

1.Арутюнов Ю.С., Дера В.Г. Деловая игра «Мозговая атака»: Методическое пособие / Ю.С. Арутюнов, В.Г. Дера. – Москва, 1990.

2.Стрельніков В.Ю. Сучасні технології навчання у вищій школі : модульний посібник для слухачів авторських курсів підвищення кваліфікації викладачів МІПК ПУЕТ / В.Ю. Стрельніков, І. Г. Брітченко. – Полтава : ПУЕТ, 2013. – 309 с.

3.Шиліна Н.Є. Педагогіка: [навч. посіб. для студентів усіх спеціальностей] / Н.Є. Шиліна. – Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2011. – 188 с.

4.Янченко О.І. Методична розробка «Методика проведення семінарських занять» / О.І. Янченко. – Кривий Ріг, 2007. – 15 с.

УДК 378 Я. А. Зубрицька


ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

НА ХІМІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ. ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

У статті розглядаються основні проблеми організації навчального процесу на хімічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Представлені переваги та недоліки історично створених форм організацій, а також методи їх вдосконалення, шляхом виокремлення позитивних рис кожної, з метою створення універсальної, яка давала б покращені результати.

Ключові слова: викладач, консультація, лабораторна робота, лекція, практичне заняття, самостійна робота,семінар, студент, форма організації.
Я. А. Зубрицкая
ПУТИ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА НА ХИМИЧЕСКОМ ФАКУЛЬТЕТЕ. ИННОВАЦИОННЫЕ ФОРМЫ ОРГАНИЗАЦИИ ОБУЧЕНИЯ

В статье рассматриваются основные проблемы организации учебного процесса на химическом факультете Киевского национального университета имени Тараса Шевченка. Представлены преимущества и недостатки исторически созданных форм организации, а также методы их совершенствования, путем выделения положительных черт каждой, с целью создания универсальной, которая давала бы улучшенные результаты.

Ключевые слова: консультация, лабораторная работа, лекция, практическое занятие, преподаватель, самостоятельная работа, семинар, студент, форма организации.

Y. Zubrytska
WAYS OF IMPROVEMENT OF EDUCATIONAL PROCESS AT CHEMICAL FACULTY. INNOVATIVE FORMS OF THE ORGANIZATION OF TRAINING

In the article the basic problems of the educational process at the Faculty of Chemistry Taras Shevchenko National University of Kyiv. Presented the advantages and disadvantages historically established forms of organization and methods to improve them by isolating each positive features, to create a universal, which would give improved results. Working together on project teams and guided by trained teachers, students learn the skills of collaborating, managing emotions, and resolving conflicts in groups. Each member of the team is responsible for learning the subject matter as well as helping teammates to learn. Cooperative learning develops social and emotional skills, providing a valuable foundation for their lives as workers.Students go beyond the textbook to study complex topics based on real-world issues, analyzing information from multiple sources, including the Internet and interviews with experts. Project-based classwork is more demanding than traditional book-based instruction, where students may just memorize facts from a single source. Instead, students utilize original documents and data, mastering principles covered in traditional courses but learning them in more meaningful ways. Projects can last weeks; multiple projects can cover entire courses. Student work is presented to audiences beyond the teacher, including other students and community groups.

Keywords: form of organization, consultation, laboratory work, lectures, self-study, student, teacher, student, form of organization, workshop, workshops.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   33


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка