Шляхи вдосконалення організації освітнього процесу на хімічному факультеті



Сторінка6/33
Дата конвертації29.12.2016
Розмір6.24 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

Cавків М. Р.

Cтан та проблеми кредитно-модульної системи організації навчального процесу

Враховуючи основні принципи і цілі Болонського процесу була впроваджена кредитно-модульна організація навчального процесу. Кредитно-модульна система повинна забезпечити найбільш оптимальний і безболісний перехід від системи освіти, що існує в Україні, до європейської, яка враховуватиме основні положення Болонського процессу , але фактично це не зовсім так , і в даній роботі я б хотів показати певні нюанси українського варіанту кредитно-модульної системи .

Ключові слова: Болонський процес, кредитно-модульна система, вища освіта.

Учитывая основные принципы и цели Болонского процесса была внедрена кредитно-модульная организация учебного процесса. Кредитно-модульная система должна обеспечить наиболее оптимальный и безболезненный переход от системы образования, которая существует в Украине, к европейской, которая будет учитывать основные положения Болонского процесса, но фактически это не совсем так, и в данной работе я бы хотел показать определенные нюансы украинского варианта кредитно-модульной системы.

Ключевые слова: Болонский процесс, кредитно-модульная система, высшее образование.

Given the basic principles and goals of the Bologna process has been implemented credit-module organization of educational process. ECTS system has to ensure the optimal and smooth transition from the education system that exists in Ukraine, for Europe, which will take into account the basic provisions of the Bologna process, but in fact it is not so, and in this paper I would like to show some nuances of Ukrainian variant of ECTS system.

Keywords: Bologna process, credit-modular system, higher education.

Вступ


Процеси інтеграції в сучасному суспільстві охоплюють все більше і більше сфер життєдіяльності. Освіта України загалом і вища освіта зокрема не можуть знаходитися в стороні від європейської інтеграції. Єдина Європа припускає вільне пересування праці (робочої сили), товарів і капіталу, звідси необхідність в порівнянності кваліфікацій у сфері вищої освіти, без чого вільне пересування висококваліфікованих кадрів неможливе. Вирішення проблеми якості професійної підготовки майбутнього фахівця, відповідно до сучасних вимог, направлених на реалізацію положень Болонської декларації, потребувало впровадження і використання в навчально-виховному процесі вузу кредитно-модульної технології навчання, як новітньої моделі організації навчального процесу [Л. М. Унгурян, Н. С. Фізор, О.О.Черкашина Кредитно-модульна організація навчального процесу // МЕДИЧНА ОСВІТА - №4 - 2011-ст.81-83 ].

Суть Болонської декларації полягає у формуванні єдиного європейського освітнього простору і загальноєвропейської системи освіти, яка буде досягнута за рахунок використання основних положень цієї системи. Враховуючи основні принципи і цілі Болонського процесу, була розроблена модель кредитно-модульної організації навчального процесу. Кредитно-модульна система забезпечить найбільш оптимальний і безболісний перехід від системи освіти, що існує в Україні, до європейської, яка враховуватиме основні положення Болонського процесу . Багато хто вважає, що система освіти України була сформована в умовах інформаційного дефіциту і обмежених можливостях доступу до інформації. Тому діяльність педагога у вузах зводилася, перш за все, до інформуючих функцій. Викладач відігравав роль найважливішого джерела інформації. В Україні кредитно-модульна система почала вводитися у вузи з 2005/2006 років. Впровадження кредитно-модульної системи повинно було стати важливим чинником для стимулювання ефективної роботи викладача і студента.

При кредитно-модульній системі організації навчального процесу зміст дисципліни розподіляється на змістовні модулі, тобто навчальна дисципліна формується як система змістовних модулів. Кредит (credit) – умовна одиниця вимірювання навчального навантаження студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми або окремої дисципліни (курсу), виконаної студентом під час освіти. Найбільш прийнятною з тих, що існували в Європі на момент підписання Болонської декларації систем кредитів, була визнана система ECTS (European Credit Transfer System – Європейська система взаємозаліку кредитів). Кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначається діленням загального об’єму годин, запланованих на вивчення дисципліни, на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту). Наприклад, якщо для вивчення дисципліни виділяється 108 годин, то це відповідає трьом кредитам. В цьому випадку дисципліна формується з трьох модулів. За заканонами Болонського процесу вважається нормою нараховувати студентам кредити за стажування і практики, за підготовку до іспитів. Модульно-рейтингова система оцінки знань передбачає 200-бальну шкалу, тобто 200 балів — це максимальна кількість балів, які студент може отримати за академічні успіхи в процесі вивчення змістовного модуля. Оцінка знань студента за змістовний модуль враховує оцінки, отримані за всі види проведених занять, за поточне і підсумкове тестування (наприклад, за виконання практичних, лабораторних занять тощо) з урахуванням вагових коефіцієнтів. Сумарне оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається без проведення семестрового іспиту, як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістовних модулів з урахуванням вагових коефіцієнтів. Оцінка знань студентів з дисциплін, з яких за навчальним планом передбачений іспит, здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю і підсумкового модульного контролю (іспиту). Поточний контроль складається із змістовних модулів і здійснюється викладачем, який проводить практичні, лабораторні заняття або семінари. Поточний контроль включає:

– елементи теоретичних знань і практичних дій в ході засвоєння навчального матеріалу;

– контрольні зрізи (тести, усний опит, письмова контрольна робота).

На початку семестру викладач зобов’язаний довести до відома студентів види завдань, перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, а також критерії оцінки знань поточного і підсумкового модульного контролю. Студентам, які виконували творчі завдання, брали участь в науководослідній діяльності, в роботі конференцій, в наукових семінарах, можуть присуджуватися додаткові бали.

У підсумковий модульний контроль входять:

– наукова робота студента з дисциплін;

– виконання індивідуального творчого завдання;

– іспит.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни включає:

– бали, отримані за наслідками поточного модульного контролю;

– бали, отримані за виконання завдань (індивідуальне творче завдання, науково - дослідна діяльність, участь у роботі конференцій, наукових семінарах, підготовка наукових публікацій), які виносяться на підсумковий модульний контроль (іспит);

– бали, отримані безпосередньо на іспит із дисципліни.

По навчальних дисциплінах, де підсумок оцінювання рівня знань студентів здійснюється за наслідками поточного модульного контролю (тобто залік), завдання поточного модульного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів. Підсумковий бал за наслідками поточного модульного контролю є основою для виставляння заліку з цього предмета. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання знань, яка використовується у вузі, але з обов’язковим приведенням оцінок до національної шкали і шкали ECTS [Величко О.Г. Болонський процес – це конкретні рішення і дії // Теорія и практика металургії - № 1. – 2004. – ст. 3-13].

Згідно закону України «Про вищу освіту» для здобуття освітньо-професійного рівня «молодший бакалавр» необхідне виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС. Бакалавр присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС [Закон України «Про вищу освіту». – 2014.]

Основні положення та проблеми КМС

Основні положення, позитивні і негативні сторони традиційної і нової систем розглянуті в таблиці 1.



Таблиця 1. Порівняльна характеристика традиційної і Болонської систем [Л. М. Унгурян, Н. С. Фізор, О.О.Черкашина Кредитно-модульна організація навчального процесу // МЕДИЧНА ОСВІТА - №4 - 2011-ст.81-83 ]

Традиційна система

Болонська система

Основні аспекти

- Розробка стабільного і довгострокового маршруту навчання.
- Розчленування всього процесу навчання на етапи, закріплення за кожним етапом певних працівників, відповідальних за цей етап.
- Студент розглядається як пасивний елемент системи навчання (беззаперечно виконує вказівки керівництва).

- Орієнтація на споживача - студента, якому дається можливість впливати на процес свого навчання.
- Наголос на профілактику якості навчання за об'єктом надання послуги – студентів, постійно ведеться моніторинг у вигляді проставляння балів його успішності.
- Вимагає великої самостійності, індивідуальності в роботі викладача та студента.

Переваги

- Стабільність системи, її однаковість для всіх, вона була добре відпрацьована.
- Фундаментальність системи.
- Процес проводився без збоїв, зрозумілість системи та її передбачуваність на багато років вперед.

- Відділення процесу навчання від процесу оцінки результатів навчання. Викладач проводить заняття, проставляє поточні бали успішності, але остаточну оцінку результатів його діяльності виконує центр з тестування.
- Дає великі права студенту, як основному елементу процесу.
- Здатність студента до самостійного мислення.

Недоліки

- Контроль за кінцевим продуктом (студент живе від сесії до сесії, про підручники згадує за три дні до іспиту).
- Вплив на студентів в основному за допомогою репресивних методів, пасивна роль студента в процесі навчання.

- Знижує фундаментальність одержуваних знань.
- Частою зміни умов роботи, що вимагає великих матеріальних витрат.

В вище наведеній таблиці показано фактичні , всім відомі недоліки кредитно-модульної системи , але коли ближче познайомитись з організацією навчання в наших ВНЗ то можна побачити , що не тільки велика кількість її важливих аспектів відсутні в нашій моделі навчання , але й появляються нові проблеми , які є логічним наслідком недостатньо підготовленої нашої системи навчання до кредитно-модульної системи .

Недоліки кредитно-модульної системи навчання в Україні :



  • Роль стобальної системи в процесі навчання студента .

Оцінювання освіти наших студентів проходить по принципу виділення кредиту в розмірі сто балів , які студент має заробити щоб получити максимальний результат . В ідеалі ця система оцінки повинна підбадьорювати студента до постійного навчання , адже бали «розігруються» буквально кожного заняття , але насправді це грає злий жарт з абсолютно всіма студентами ,- обмежений кредит балів для студента не заставляє заробити їх своїм знанням , а спонукає просто старатись розтратити якнайменше . Тому навчання не може нагороджуватись оцінкою , і некоректно сказати що бали оцінюють знання студента , який просто докладає мінімум зусиль щоб їх не розтратити. До того ж старанні і розумні студенти в деяких випадках практично не можуть получити відповідну оцінку .

  • Непідготовленість системи навчання України до таких нововведень

Почати пояснювати дану проблему необхідно на прикладі європейських навчальних закладів , адже тільки в порівнянні будуть очевидні наші недоліки.

  1. Рівень автономії вищих навчальних закладів значно нижчий від середньоєвропейського, зокрема, у питаннях фінансової самостійності, структури і обсягів підготовки фахівців із вищою освітою .

  2. Недостатнє фінансування ВНЗ з боку держави . Дана проблема є однією з найважливіших. Саме вона на 50% показує кредитно-модульну систему в негативному світлі. Якщо розглянути дане твердження , то висновок випливає сам. Оскільки в Україні більша частина ВНЗ є державними, то і залежать їхні фінансові можливості від держави. Недостатнє їх фінансування відкриває такі проблеми як недостатня кількість кваліфікованих кадрів, «монополія» на викладацькому просторі певних викладачів ( оскільки у нас недостатня кількість викладачів, то і навчальне навантаження потрібно компенсовувати предметами , які ведуть вже знайомі студенту викладачі , з власного досвіду можу стверджувати , що викладач який має 2 і більше предмета нездатний в повному обсязі і правильному порядку викладати не свій основний предмет, ставить хибні наголоси і обирає сумнівну інформацію).

  3. Недотримання одного з основних принципів Болонської системи - великі права студента, як основного елементу процессу. Ставлення до студентів у наших ВНЗ не змінилося з приходом нової системи освіти . Викладач завжди правий , а якщо ти не погоджуєшся, то є велика ймовірність що почнеться конфронтація між вами обома , яку студенту ніяк не виграти. Все діло у тім, що кредитно-модульна система опирається на максимальну об’єктивність викладача і підримує її тим , що викладач досить рідко викладає два різні курси одній і тій же групі . Проблема полягає не тільки в суб’єктивності викладачів, а й в унеможливленні студенту самому вибирати собі предмети для навчання, необхідність вчити абсолютно безглузді й непотрібні предмети для його спеціальності. По факту зараз в Україні діє вже звична всім традиційна система навчання з новими елементами оцінювання , які категорично не підходять для неї .

  4. Недостатня укомплектованість обладнанням та науковою літературою, застарілі наукові дані та пристрої . Студенти практично не можуть виконувати свої обов’язки при недостатній укомплектованості навчальними ресурсами .

  5. Відсутність гарантій профільного працевлаштування студентів після закінчення навчання .

  6. Система наукових ступенів і структура наукових спеціальностей в Україні не відповідає загальноєвропейській.

  7. Сектор вищої освіти не бере на себе роль лідера у проведенні передових наукових досліджень у закладах освіти, які є основою елітної університетської підготовки .

  8. Має місце недостатнє розуміння рівнів спеціаліста і магістра. З одного боку, програми підготовки спеціаліста і магістра близькі, вони вважаються еквівалентними за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого, їх акредитують за різними рівнями, відповідно за третім і четвертим;

  9. Має місце недостатнє визнання у суспільстві рівня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня

Висновок

Участь системи вищої освіти України в Болонських перетвореннях може бути направлена лише на її розвиток і отримання нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів його якості. Орієнтація на реформи не може приводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. Навпаки, її стан треба глибоко осмислити, порівнявши з європейськими критеріями і стандартами, і визначити можливості її удосконалення на новому етапі.

Список використаної література


  1. Величко О.Г. Болонський процес – це конкретні рішення і дії // Теорія и практика металургії - № 1. – 2004. – ст. 3-13.

  2. «Вища освіта України і Болонський процес». / під редакцією В. Кременя. – Київ-Тернопіль, 2004, - 286 ст.

  3. Закон України «Про вищу освіту». – 2014 - . (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page)

  4. Л. М. Унгурян, Н. С. Фізор, О.О.Черкашина Кредитно-модульна організація навчального процесу // МЕДИЧНА ОСВІТА - №4 - 2011-ст.81-83 .

Долюк Т. В.

Стан, проблеми та шляхи подальшого розвитку кредитно – модульної системи організації навчального процесу

У роботі продемонстровані основні засади кредитно-модульної системи, розглянуті ключові позиції у рамках Болонського процесу, а також необхідні заходити щодо реалізації цих концепцій в Україні. Показані проблеми та недоліки кредитно-модульної системи та перспективи розвитку.



Ключові слова: кредитно-модульна система, Болонський процес, вища освіта.

В работе продемонстрированы основные принципы кредитно-модульной системы, рассмотрены ключевые позиции в рамках Болонского процесса, а также необходимые меры по реализации этих концепций в Украине. Показаны проблемы и недостатки кредитно-модульной системы и перспективы развития.



Ключевые слова: кредитно-модульная система, Болонский процесс, высшее образование.

The article demonstrated the basic principles of credit-modular system, considered a key position within the Bologna process and need to go about implementing these concepts in Ukraine. Showing the problems and disadvantages of credit-modular system and prospects.



Key words: credit-modular system, the Bologna process, higher education.

Вибір нашої держави - європейська інтеграція. Цей курс проголосив Президент України, його схвалила Верховна Рада, підтримала переважна більшість суспільства і політичних партій. Європейський вибір у розвитку України зумовлений історичними, економічними та соціальними чинниками. Його суть полягає у виборі шляху розвитку в напрямку європейської цивілізаційної моделі, що дає можливість досягти прогресу в усіх сферах життєдіяльності суспільства і держави. Європейський вибір України - це одночасно і рух до стандартів демократії, інформаційного суспільства, соціально орієнтованого ринкового господарства, що базується на засадах верховенства права і забезпечення прав та свобод людини і громадянина.

Оскільки процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, базове значення у них повинна відігравати освіта. Стратегічні напрями модернізації освіти і науки, значущість цих сфер у суспільному розвитку країни визначаються як об'єктивними тенденціями загальносвітового розвитку, так і тісно пов'язаними внутрішньодержавними процесами.

Перехід людства від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, а потім і формування суспільства високого інтелекту об'єктивно висуває науку як найбільш пріоритетну сферу, що продукує нові знання та освіту, долучає до цих знань суспільство в цілому і кожну людину зокрема. Саме від рівня інтелектуального розвитку людини більшою мірою залежатиме успіх будь-якої виробничої діяльності і, взагалі, будь-якої сфери життєдіяльності. Якщо ж врахувати зростання тенденції глобалізації, яка з-посеред іншого означає небувале раніше загострення конкуренції між державами-націями, набуває загальнопланетарного характеру та охоплює, окрім економіки, інші сфери, то стає очевидним, що лише країна, яка забезпечить адекватний вимогам часу розвиток освіти і науки, може сподіватись на достойне місце у світовому співтоваристві.

Система освіти, як і культура її народу, є унікальним явищем, незрівнянно складнішим, ніж інші системи (транспорту, зв'язку, безпеки), бо глибоко пов'язана з духовними і матеріальними аспектами минулого і сучасного. З огляду на це у кожній країні освіта та її організація мають свої особливості. Так, якщо взяти до уваги механізм здобуття освіти, то у Великобританії загальними вимогами доступу до ВНЗ є складання екзаменів підвищеного рівня з двох чи більше предметів або рівноцінні кваліфікації, до яких входять такі професійні кваліфікації, при цьому випускники можуть отримати національні дипломи GNVQs, NUQs тa BTEC. Для зарахування необхідне виконання як основних, так і спеціальних вимог курсу. У Австрії при вступі потрібне чинне посвідчення про закінчення середньої школи чи його еквівалент, разом з тим існують специфічні вимоги до зарахування на навчання за обраною програмою і враховується також те, в якій країні видано посвідчення про закінчення середньої школи. Натомість у Франції для вступу до університету, окрім чинного посвідчення про закінчення середньої школи, інших вимог до вступу немає. У Німеччині доступ до вступу до університетів вимагає 12-13 річної середньої освіти (Abitur) або рівноцінної кваліфікації. Доступ до Fachhochschulen вимагає 12-річної середньої освіти (Fachhochschulreife) або рівноцінної кваліфікації. Існують спеціальні вступні вимога для вступу на навчання за деякими програмами, особливо до музичних академій та академій образотворчих мистецтв [4].

Вища освіта сьогодні не є виключно засобом підготовки фахівців для народного господарства. Отримання вищої освіти, окрім цього, стає все більш обов'язковим етапом у розвитку людини; у суспільстві створюється необхідний інтелектуальний потенціал, а відтак - передумови для впровадження науково-інформаційних технологій, переходу до інноваційної економіки [4].

Важливою проблемою залишається якість вищої освіти. Якість освіти знаходиться у центрі побудови сфери вищої європейської освіти.  Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

2) перелік компетентностей випускника;

3) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

4) форми атестації здобувачів вищої освіти;

5) вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

6) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності) [1].



На шляху розвику якісної освіти в Україні, наша держава приєдналася до Болонського процесу у 2005 р. У рамках Болонського процесу було сформульовано шість ключових позицій:

  1. Застосування двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: перший - до здобуття першого професійного ступеня і другий - після його здобуття. При цьому тривалість навчання на першому циклі (ступінь бакалавра) мас бути не менше трьох і не більше чотирьох років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати одержання ступеня магістра (через один-два роки навчання після одер­жання першого ступеня) і (або) докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

  2. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчаль­ної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS(Європей­ська система перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткос­ті)), зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в ра­мках концепції «навчання впродовж всього життя».

  3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитацій­них агенцій, незалежних від національних урядів і міжнародних організа­цій. Оцінка буде грунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих фактичних знаннях, уміннях і навичках, які отримали випускники. Од­ночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

  4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Ставиться питан­ня про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна наці­ональних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одне з важливих положень Болонського процесу - орієнтація ВНЗ на кінцевий результат: знання й уміння випускників мають бути застосовані та практично викори­стані на користь як особистості, так і суспільства. Усі академічні ступені н інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій - спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання додатка до диплома. який рекомендовано ЮНЕСКО.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним з головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення до Європи більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи нагромадження, легко доступних кваліфікацій, тощо сприятиме підвищенню інтересу не тільки європейських громадян до вищої освіти. На жаль, відсутність необхідної законодавчої і нормативної бази не дозволяє навчальним закладам реалізувати адекватну освіту, тобто таку, що відповідає вимогам сучасного ринку праці [3].



Кредитно-модульна система організації на­вчального процесу у вищих навчальних закладах - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій на­вчання та Європейської системи трансферу креди­тів ECTS. Кредити ECTS відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок програми, відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академіч­ного навчання у закладі, тобто лекції, практична ро­бота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота - в бібліотеці чи вдома екзаме­ни чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. ECTS, таким чином, базується на повному наванта­женні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами [2].

Так, для здобуття освітньо-професійного рівня «молодший бакалавр» необхідне виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС. Бакалавр присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС [1].

Загалом, система залікових кредитів виконує дві основні функції:



  • функцію перезаліку навчальних дисциплін (або їх окремих частин), які студент за власним бажанням вивчав в іншому ВНЗ;

  • функцію накопичення кредитів - студент може отримувати вищу освіту «порціями» перериваючи навчання або неодноразово змінюючи ВНЗ [2].

Модульно-рейтингове навчання полягає у послі­довному засвоєнні навчального матеріалу певними , логічно впорядкованими і обґрунтовани­ми частинами (модулями), результати якого є під­ставою для визначення місця (рейтингу) студента серед однокурсників. Модуль - логічно завершена частина теоретич­них знань і практичних умінь з певної навчальної дисципліни. Рейтинг - позиція студента в групі за результа­тами навчання з певного предмета, яка визначаєть­ся рейтинговим показником, тобто величиною, яка є відсотковим відношенням суми опорних оцінок з усіх модулів до суми максимально можливих. Кожен модуль є самостійною та автономною час­тиною навчального процесу, змістовно пов'язаний з попереднім і наступним та передбачає певний обсяг знань, умінь і навичок, якими повинен володіти сту­дент, перелік як теоретичних так і практичних занять, які він має виконати. Студент самостійно обирає до­ступний варіант запропонованих завдань відповідно до своїх можливостей та має знати вимоги до зміс­ту кожного навчального елемента на конкретному рівні. Виконуючи завдання він опрацьовує додаткову літературу, пише творчу роботу, реферат тощо. Для кожного модуля і в його межах вказують конкретну мету їх вивчення та даються відповідні методичні рекомендації.

Результати кожного виду контролю (тестуван­ня. семінар, практика тощо) виражаються певною кількістю балів - залежно від значущості навчаль­ного матеріалу, який він охоплює і особливостей виду контролю. Модульно-рейтингова оцінка скла­дається із суми показників успішності (оцінок) за види контролю, що передбачені цим модулем. Після закінчення певного модуля виводять у балах рей­тинг кожного студента, а згодом його переводять у 100-бальну систему оцінювання знань, умінь і нави­чок студентів [2].

Важливо, що Болонська система оцінювання навчальних успіхів студентів не передбачає призначення додаткових рейтингових балів за інші, крім навчальних, досягнення та види робіт. Мається на увазі, що заохочення студентів до зазначених дій повинно реалізуватися другими засобами та заходами.

Модульно-рейтингова система спонукає студен­тів здобувати знання самостійно, користуючись ме­тодичними порадами педагога. Під час впровадження модульно - рейтинговоі системи у зв'язку з її уніфікованими вимогами до підготовки конкурентоспроможних фахівців на всьому європейському просторі в поліетнічному середовищі актуально з ряду причин: зростання питомої ваги і ролі конфліктів у різних сферах життя сучасного суспільства та освітньому середовищі як його частині; багатонаціональність і полікультурність освітнього середовища, домінування у суб'єктів освіти світоглядних установ, спрямованих на руйнування, монологічність, нетерпиме ставлен­ня до представників іншої культури, суперництво, інтолерантність; соціальне розшарування суб'єктів освітнього середовища; недостатнє дослідження проблеми конфлікту в освітньому середовищі; недостатній рівень загальнокультурної, психологічної під­готовки педагогічних кадрів до ефективної взаємодії у конфліктному освітньому середовищі; потік інновацій в освіті, швидка зміна нормативних документів, освітніх стандартів, навчальних програм, типів освітніх установ і непідготовленість педагогів до ро­боти у швидко мінливих умовах; необхідність пошу­ку ефективних технологій взаємодії в конфлікті; особистісні властивості суб'єктів освітнього серед­овища - високий рівень тривожності, агресивності, конфліктності, низький рівень толерантності, пере­важання авторитарного стилю спілкування студентів між собою, незважаючи на гуманістичну концепцію освіти; використання в освітньому середовищі мо­нологічних методів навчання як наслідок несформованості навичок організації діалогічної взаємодії. Таким чином, ядром змісту кредитно-модульної системи навчання стає модуль, який сприяє розви­тку якостей особистості та ключових компетентнос­те й особистості. Саме реалізація кредитно-модульної системи навчання залежить від професійної здатності викла­дача до організації відповідних умов. Його завдання полягає не в плануванні загальної, єдиної для всіх ліній психологічного розвитку, а в допомозі кожному студентові як професіоналу своєї справи вдосконалити свій досвід, свої здібності та розвива­тися як особистість. Дії викладача мають бути спря­мовані на формування у студентів любові та відпо­відального ставлення до професії, яку вони обрали; забезпечення його професійної і спеціальної компе­тентності; формування основ професійної майстер­ності, вміння вирішувати завдання, які стоять перед ними [2].

Охарактеризувавши кредитно-модульну систему навчання, варто також вказати деякі проблеми та недоліки:


  1. європейські стандарти якості освіти, на мою думку мало реалізуються та розвиваються, тобто освіта за кордоном знаходиться на якісно вищому рівні, ніж в Україні;

  2. концепція «навчання впродовж всього життя» не є необхідною для абсолютно всіх студентів;

  3. одне з важливих положень Болонського процесу - орієнтація ВНЗ на кінцевий результат: знання й уміння випускників мають бути застосовані та практично викори­стані, у багатьох випадках це положення не реалізується, наприклад для студентів технічних спеціальностей читається багато загальних курсів гуманітарного спрямування;

  4. єдина система додатку до диплому не повністю реалізується для усіх ВНЗ;

  5. не відповідність кількості балів поточного рейтингу значущості навчального матеріалу;

  6. особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр», повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, але для для майбутніх магістів передбачаються викладання матеріалу з дисциплін гуманітарного спрямування, натомість скорочується кількість годин, які виділяються для виконання практичних лабораторних робіт, які є необхідними для хіміків;

  7. згідно положень кредитно-модульної системи знання студентом мають отримуватися самостійно, а педагог лише надає поради; наслідками такої позиції можуть бути нездатність викладача зацікавити студента у вивчені дисципліни та не досягнення повноти вивчення дисципліни;

  8. як вище зазначалося, реалізація кредитно-модульної системи залежить від професійної здатності та компетентності викладача, яка в багатьох випадках викликає сумніви.

Не зважаючи не певні проблеми реалізація кредитно-модульної системи дає можливість:

- провести системну модернізацію освіти в цілому;

- наблизити якість освіти до вимог стандартів, напрацьованих європейською спільнотою;

- запровадити в Україні загальноєвропейську систему наукових ступенів;

- сприяти мобільності громадян України, які здобувають освіту або надають освітні послуги [4].

З цією метою, метою розвитку міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти та інтеграції системи вищої освіти до світового освітнього простору держава сприяє:

1) впровадженню механізму гарантії якості вищої освіти для створення необхідної взаємодовіри, гармонізації систем оцінювання якості вищої освіти України та Європейського простору вищої освіти;

2) узгодженню Національної рамки кваліфікацій з рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти для забезпечення академічної та професійної мобільності та навчання протягом життя;

3) співпраці з Європейською мережею національних центрів інформації про академічну мобільність та визнання;

4) впровадженню на міжнародному ринку результатів наукових, технічних, технологічних та інших розробок вищих навчальних закладів, продажу їхніх патентів та ліцензій;

5) залученню коштів міжнародних фондів, установ, громадських організацій тощо для виконання у вищих навчальних закладах наукових, освітніх та інших програм [1].

.

Список використаної літератури:



1. Закон України «Про вищу освіту». – 2014 - . (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page)

2. Ільницька О. М. Кредитно-модульна система навчання як система контролю та оцінки якісної підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі. //Вісник проблем біології і медицини - 2014 - Вип. 4. Том 2 (114) – ст..43-46.

3. Мосьпан В.О. Кредитно-модульна система в технічній освіті спроби і пропозиції. // Вісник Національного технічного університету України "КПІ" - 2006. - №33, - ст.154-160.

4. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В.. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В.Г. Кременя- Тернопіль: Навчальна книга -Богдан, 2004. - 384 с.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка