Шляхи вдосконалення організації освітнього процесу на хімічному факультеті



Сторінка4/33
Дата конвертації29.12.2016
Розмір6.24 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

Висновки

Болонська система в Україні не є повністю впровадженою, не всі елементи її створені і функціонують, та й ставлення до неї неоднозначне, але для України, уряд якої постійно проголошує прагнення до євроінтеграції, поки що альтернативи Болонському процесу немає.

Отже, в Україні болонський процес, по суті, досить відрізняється від болонського процесу в інших європейських країнах. Чимало дослідників відзначають потребу доопрацювання, вдосконалення кредитно-модульної системи як однієї з ключових позицій Болонського процесу з урахуванням потреб та інтересів студентів. Адже успіх впровадження у навчальний процес будь-якої інновації залежить не лише від створення відповідного навчально-методичного забезпечення навчання студентів, а й від того, як поставляться студенти до нововведення [2].

Разом з тим участь системи вищої освіти України в Болонських перетвореннях може бути спрямоване не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів його якості, а лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак. Орієнтація на Болонський процес не може призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. Навпаки, її стан треба глибоко осмислити, порівнявши з європейськими критеріями і стандартами та визначити можливості її вдосконалення на новому етапі.



Література:

  1. Вятчаніна Л. Болонська декларація в навчальному процесі вищих навчальних закладів України / Л. Вятчаніна // Університет. – 2011. – № 6. – С. 85-92.

  2. Калюжна Н. Л. Приєднання України до Болонської конвенції, її переваги та недоліки [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.rusnauka.com/1_NIO_2008/Pedagogica/ 25782.doc.htm.

  3. Кійко О. Міфи і реальність «Болонського процесу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті:

http://experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=16312.

  1. Конституція України. Закон України "Про вищу освіту" №37-38 від 06.08.2014 р.

  2. Мороз І.В. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / І.В.Мороз. - К.: Освіта України, 2005. - 90 с.

  3. Руффио Филипп, Хейнамяки Пииа, Клэр Частанг Чукалин. Tempus и двустороннее сотрудничество с промышленно развитыми странами Avenue du Bourget, 1 B-1140 Брюссель. - 2010. - Выпуск 02. – С.14-40.

  4. Щербань Ю.Ю. Болонський процес в Україні: позитивний і негативний аспект введення [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.rusnauka.com/8_NND_2010/Pedagogica/60606.doc.htm

УДК 378 А. В. Співак



СПІЛЬНІ Й ВІДМІННІ РИСИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ І ЗАРУБІЖНІЙ ВИЩІЙ ШКОЛІ.

У статті розглядається питання запровадження кредитно-модульної системи в Україні, їх відповідність основним документам Болонського процесу. Показані спільні і відмінні риси в освітніх системах країн Європи та США і України. Акцент зроблено на академічні рівні, кредити і систему оцінювання в ВНЗ світу порівняно з нашою країною.

Ключові слова: вищий навчальний заклад,вітчизняна освіта в ВНЗ, кредитно-модульна система, порівняння ECTS в різних країнах.

ОБЩИЕ И ОТЛИЧИТЕЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ

ОРГАНИЗАЦИИ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ И ЗАРУБЕЖНОЙ ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ.

   В статье рассматривается вопрос внедрения кредитно-модульной системы в Украине, их соответствие основным документам Болонского процесса. Показаны общие и отличительные черты в образовательных системах стран Европы и США и Украины. Акцент сделан на академические уровни, кредиты и систему оценивания в вузах мира по сравнению с нашей страной.



Ключевые слова: высшее учебное заведение, отечественное образование в вузах, кредитно-модульная система, сравнение ECTS в разных странах.

COMMON AND OTHER FEATURES CREDIT SYSTEM

ORGANIZATION OF EDUCATIONAL PROCESS IN DOMESTIC AND FOREIGN HIGH SCHOOLS.

   The article deals with the introduction of credit-modular system in Ukraine, their compliance with the basic documents of the Bologna process. Show common and distinctive features in educational systems in Europe and the United States and Ukraine. The focus was on academic levels, credits and assessment system for universities in the world compared to our country. The revolutionary credit-modular system provides for the introduction in all countries and claims to be the only system of higher education in the world, despite some differences. Consider differences in the edition of the Diploma Supplement, the national qualifications framework in Europe and the USА.



Keywords: higher education institution in the domestic education institutions, credit-modular system ECTS comparisons across countries.

Метою статті є співставлення і пояснення спільних та відмінних рис в вищій освіті в різних країнах та Україні.

Постановка проблеми: прослідкувати стадії впровадження ECTS в різних країнах, оскільки вона є прогресивною і добре випробуваною системою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Серед останніх публікацій на тему кредитно-модульної системи варто відмітити роботу О.О. Котлярової, де проаналізовано особливості формування та використання рейтингового оцінювання навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання; визначено поняття “модуль” та розглянуто особливості модульного навчання [5]. В статті Швець Є.Я. розглянуті питання ефективності кредитно-модульної системи організації навчального процесу за стандартами ECTS, розкриті основні положення системи модульно-рейтингового оцінювання студентів Запорізької державної інженерної академії [10].

Основним документом , що запроваджує ЄКТС в Україні є Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.10.2009 р. №943 “Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи”; додаткові документи - стандарти та рекомендації для забезпечення якості у вищій освіті, Довідник користувача ЄКТС, матеріали проекту Тюнінг.

У монографії Л.Л. Товажнянського подано аналіз основних офіційних документів Болонського процесу стосовно ступенів і циклів вищої освіти, а також системи кредитів ECTS [9].

Стаття М.З. Згуровського не дає багато подробиць, але є підґрунтям для деяких висновків. Нажаль, видання датовані 2004 роком, коли Болонський процес тільки почав впроваджуватися [7].

Основна суть Болонського процесу є створення єдиного Європейського освітнього і наукового простору, що містить процеси реформування і становлення нової, єдиної структури вищої освіти та впровадження освітніх програм у ВНЗ Європи (і України також) [1] .

Світовий ринок праці потребує уніфікації робочої сили, що призвело до того, що ще в 1957-му році почались спроби надати вищій освіті в країнах Європи одно направлений характер. Починаючи з 70-80-х років діяли різноманітні програми під егідою Ради Європи, які сприяли розвитку різних підходів і методів до вирішення задач вищої освіти того часу ( програми приведення національного законодавства в сфері освіти до загальних норм, програми широкого доступу до професійної вузькопрофільної вищої освіти, введення єдиних стандартів дипломів).

До 1997 року під егідою Ради Європи і ЮНЕСКО була розроблена і прийнята Лісабонська конвенція про визнання кваліфікацій в Європі (Україна була серед 43–х держав, що підписали цей документ). В наступному році Франція, Німеччина, Італія, Великобританія підписали Сорбонську декларацію, напрямлену на створення «відкритого європейського простору вищої освіти», який, на думку авторів, має стати більш конкурентоспроможним на ринку освітніх послуг. Текст Сорбонської декларації має лише деякі відмінності від тезисів Болонської декларації. Обидва документи передбачають введення двохступеневої структури вищої освіти, використання системи кредитів ( ECTS) і тому подібне. В 1999 році 29 країн підписали Болонську конвенцію і стали учасниками болонського процесу, серед яких була і Україна [3].

В Болонській декларації вказані шість основних задач, рішення яких, як передбачається, буде сприяти об`єднанню Європи в сфері освіти:


  • Введення двоциклового навчання

  • Введення кредитної системи

  • Контроль якості освіти

  • Розширення мобільності

  • Забезпечення працевлаштування випускників

  • Забезпечення привабливості європейської системи освіти

Нині варто говорити вже про 10 задач (додаткові чотири):

  • Введення аспірантури в загальну систему вищої освіти (в якості третього рівня)

  • Надання «європейського виміру» вищій освіті (її орієнтація на загальноєвропейські цінності)

  • Підвищення привабливості і конкурентоспроможності європейської освіти

  • Реалізація соціальної ролі вищої освіти, її доступність, розвиток системи додаткової освіти (так зване «навчання протягом життя»)

В якості інструментів реалізації єдиного простору вищої освіти в Європі варто відзначити:

  1. Введення системи ступенів, що легко читаються і порівнюються;

  2. Введення 3-рівневої системи вищої освіти;

  3. Застосування додатків до диплому;

  4. Введення єдиної системи академічних кредитів, що відповідають системі ECTS;

  5. Вироблення загальних критеріїв якості освіти [4].

Країни, що підписали даний документ, погоджуються з 2005 року почати безкоштовно видавати дипломи випускникам ВНЗ країн-учасників, і європейські додатки єдиного зразка до них відповідно бакалавра і магістра. А до 2010-го року потрібно всім учасникам реформувати національні системи освіти відповідно до основних положень Болонської декларації.

З ціллю контролю і розширенню простору Болонського процесу раз на два роки проводяться конференції міністрів країн-учасників (комюніке), де піднімаються питання про залучення інших країн до процесу, а також питання, що стосуються студентів, викладачів, аспірантури, докторантури і т.д. А також відбувається обговорення шляхів кращої реалізації, підвищення якості і контролю вищої освіти. Остання конференція була в Єревані 14-15 травня цього року. Приймали участь більше 100 делегацій країн-учасниць (47 країн), а також близько 20 міністрів освіти. На конференції були представлені основні результати діяльності в області забезпечення якості, використання ЄКТС- кредитів, систем кваліфікацій, визнання майбутнього навчання, що затверджені в плані BFUG на 2012-2015 рр. [2].

До впровадження Кредитно-модульної системи в Україні, в УРСР була курсова система, яка давала чудові результати в підготовці фахівців. Радянських Союз мав лідерську позицію серед країн, що надають освітні послуги. Студенти отримували кісну освіту, і система дуже довгий час працювала, як годинник, аж поки СРСР не розпався. І з того часу Україна визначилась з напрямком – Європа. На даний час також гостро стоїть питання євроінтеграції, вирішуються питання «дотягнутися до європейської системи освіти». Але на даний час «стара» курсова система все-таки переважає в українських ВНЗ. Хоча деякі елементи ЄКТС успішно впроваджені нині. Даний аспект буде обговорюватися в подальшому матеріалі статті.

Креди́тно-мо́дульна систе́ма (КМС) організації навчального процесу — це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць — залікових кредитів. Поширеною є кредитна система, яка ґрунтується на принципах Європейської кредитно-трансферної системи — ECTS.



Кредити і терміни навчання на кожному циклі

ECTS передбачає, що один навчальний рік відповідає 60 балам, складає 1500-1800 навчальних годин. Для отримання ступеня бакалавра потрібно набрати від 180 до 240 ECTS-балів, а для магістра – до 300 (тобто,ще від 60 до 120 ECTS-балів).

Оцінювання за шкалою ECTS:

А — «відмінно» (90-100)

В — «дуже добре» (85-89)

С — «добре» (75-84)

D — «задовільно» (70-74)

Е — «посередньо» (60-69)

Fx и F — «незадовільно» (з правом і без права перездачі відповідно) (менше 60).

Щодо вищої освіти в Україні нормативні документи визначають такі основні положення КМС:



  • ціна кредиту для напрямів підготовки (спеціальностей), з яких проводиться експеримент, складає 36 годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік - 60 кредитів. Відповідно, для підготовки бакалавра - 240 кредитів.

  • кількість кредитів за навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту).

  • у навчальних та робочих планах експериментальних напрямів підготовки вводиться додаткова графа "Кредити ECTS".

  • в академічній довідці в графі "Години" через дріб зазначається кількість кредитів ECTS, а в графі "Оцінки" через дріб - оцінка за шкалою ECTS [8].

В країнах – учасницях Болонського процесу передбачено дві основні моделі для першого ступеня (бакалавр): програми, що розраховані на 180 залікових одиниць ECTS (відповідає 3-м рокам навчання), і програми, що складаються з 240 одиниць (4 роки). Вибір країн однієї з моделей відображає їх геополітичний контекст і історичну близькість країн і певних регіонах. Наприклад, модель 240 одиниць переважає в Східній Європі і Середній Азії. Країни Маргіба і Ліван прийняли систему 180 одиниць, що вказує на їх тісні зв`язки з системами освіти ряду країн ЄС. Щодо Близького Сходу – там використовують взагалі систему трьох циклів, і відповідно тривалість підготовки бакалаврів має більший термін, ніж визначено Болонським процесом.

На рівні магістрів модель в 120 одиниць ECTS (2 роки) використовується в більшості країн Tempus [6] , а ,наприклад, в Західно- Балканському регіоні існує модель, що містить як 120, так і 60 одиниць.

З точки зору моделей бакалавра і магістра можна виділити дві групи країн : 1) Хорватія, Ліван, країни Магріба і Чорногорія, де в більшості випадків використовується модель 180+120 (3+2 роки) і 2) Вірменія, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Киргизія, Росія і Таджикістан, де переважно 240+120 (4+2 роки), і в їх число входить і Україна. В інших країнах не можна виділити домінуючу систему серед університетів.

Наприклад, в Єгипті, Йорданії ті Сирії норма для бакалаврату становить мінімум 4 роки (переважно 5 років), коли для Болонського процесу 4 роки- це максимум. Структура трьох циклів на Ближньому Сході була основана на англо - американській системі. Окремо слід виділити Туркменістан, де системи трьох циклів взагалі немає: указом Президента повідомляється, що стандартна освіта протягом 5 років (крім медицини і мистецтв - 6 років), а після наступних трьох років – ступінь «кандидат наук», а потім уже «доктор наук».

А навпаки в Узбекистані- там діє трьохциклова система: 4 роки бакалавр, 2 роки магістр, а третій цикл – пост дипломна освіта - включає в себе кваліфікацію кандидата (Fanlar Nomzodi) і доктора (Fanlar Doktori).

Якщо порівнювати навіть тривалість другого циклу (магістр) в Україні, але в різних вузах, то можна відмітити, що на технічні і природничі спеціальності переважно тривалість 2 роки, а гуманітарні - 1 рік. Також це залежить від вибору вузу (порівняти лише КНУ ім.. Тараса Шевченка і НТУ «КПІ», КНУХТ – на різних спеціальностях різна тривалість магістратури, хоча,перший рівень (бакалавр) протягом 4 років у всіх вузах України) - оскільки кожен ВНЗ є автономним і має право сам встановлювати і обирати відповідну систему освіти (але в межах вимог Болонського процесу, бажано).

Щодо третього рівня освіти (докторантура), то виділити якусь окрему схему важко, оскільки цей напрямок тільки на стадії розробки, оптимізації і впровадження в усіх країнах Болонського процесу.

Болонський додаток до диплому (DS)

Це документ, який додається до диплому бакалавра (магістра) і містить інформацію про систему освіти, оцінювання і т.д., а також рейтинг і успішність студента за роки навчання; там визначена кваліфікація і описується рівень студента.

На даний момент більше половини країн Tempus зацікавлені в використанні цього додатку. Видається він в більшості програм Грузії, Молдови, Західно - Балканських країн (крім Косово) і в Тунісі, в той час як в Алжирі, Вірменії, Азербайджані, Казахстані, Косово, Росії і Україні відбувається його поступове втілення. В інших країн використовується національний формат додатку до диплому (Білорусь, Єгипет, Ізраїль, Киргизія, Таджикістан, Туркменістан, Узбекистан), або взагалі не використовується ( Йорданія, Ліван, Марокко, Окупована Палестинська територія, Сирія).

Додаток видається обов`язково і безкоштовно вже в 12 країнах світу, що є хорошим показником для початку.



Національні рамки кваліфікацій (НРК)

Даний інструмент класифікації кваліфікацій оснований на ряді критеріїв, ціллю якого є збільшення прозорості, доступності, прогресу і якості кваліфікацій в інтересах ринку праці. В жодній країні Tempus система ще не втілена повністю, тобто, не досягнута так званий 5-тий ступінь по шкалі даної рамки. При цьому лише в трьох країнах ( Боснія і Герцеговина, Сербія і Туніс) Національна рамка кваліфікацій вищої освіти затверджена і почався процес впровадження (сформовані комітети і погоджені програми). В інших або тільки почався процес формування Рамки, або взагалі ще не починався.

Тільки в 16 країнах, а саме Західно-Балканського регіону, на Кавказі, в Алжирі, Киргизії, Молдові, Тунісі і Україні підтримується ECTS законодавством.

Особливості систем освіти країн Європи і Америки

В голландських університетах учбове навантаження вимірюється і залікових балах. В неї включені лекції і семінари, практичні завдання, лабораторні заняття і самостійна робота. По системі ECTS річне навантаження складає 60 одиниць (балів). Це спільна риса з українськими вузами, де кількість кредитів відповідає вище зазначеній. Також згідно ECTS в Нідерландах треба вчитися 3 роки на бакалавра, коли в Україні – 4 роки. Особливістю системи в голландських університетах є те, що студент має набрати 30 балів за рік, щоб мати дозвіл далі проживати на території країни.

В Німеччині освіта повністю безкоштовна і там дотримуються принципу «академічної свободи» - немає взагалі жорсткої системи навчання і обов`язковому порядку, термін навчання не визначений (доки не виконаєш програми обраних курсів і не здаси всі заліки і екзамени) , студенти не ходять на пари з «однокурсниками» (такого поняття взагалі немає), студенти самі організовують свій учбовий план і обирають курси,які хочуть прослухати, а потім коли вони підготувались - здають екзамени. Академічний рік – 60 кредитів. В середньому вчаться 5 років, але це залежить від само організованості і розподілу навантаження і часу студента. Зараховують два рази в рік в ВНЗ - весною і восени. Існують кілька типів ВНЗ: університети, спеціальні інститути (медичний, педагогічний), вищі школи мистецтв і музики, вищі школи прикладних наук, професійні академії. Відповідно в кожному свої автономні правила навчання і організація. В університетах: два етапи - базовий (3-4 семестри) і отримують ступінь ліценціата (перед диплом) і основний 4-6 семестрів) і отримують ступінь магістра; після вищих шкіл присвоюється один ступінь відповідно до обраної тематики (наприклад, диплом інженерних наук і т.п.).

Порівнюючи з Україною, можна сказати, що спільним може бути тільки назва ступенів (базовий і основний (магістр)), оскільки система освіти зовсім інша – вільна. Хоча Німеччина відноситься до 5-ки країн, в яких найбільше прижилась ECTS, але на відміну від інших країн тут освіта має більш прогресивних характер.

Також до 5-ки передових країн з ECTS відноситься Франція. Щодо вищої освіти в цій країні: 1) вища освіта доступна лише при наявності ступеня бакалавра; 2) система має короткий або довгий цикл – два роки і три роки відповідно; 3) короткий цикл включає в себе - ліцеї (готують до отримання ступеню BTS (brevet de technicien superieur) (технічна освіта), університетські технічні інститути і дають ступінь DUT (diplome universitaire de technologie) (університетський технічний диплом), спеціалізовані школи готують медсестер, масажистів і т.д.; 4) довгий цикл – приймають всіх бажаючих, перший цикл (2 роки) дає диплом про загальну університетську освіту (DEUG), другий цикл (1 рік) дає магістерську підготовку (або в деяких до 3-х років), третій цикл – диплом спеціалізованої освіти або диплом поглибленого вивчення (1 рік). Можна зробити висновок, що спільного з українською системою майже немає, оскільки Франція має особливу, складну систему вищої освіти. Тут більше робиться акцент не на заліках, а на накопичення кредитів, на компетентність і уміння (тобто, якість о світи).

В Великобританії взагалі своя власна система кредитів, оскільки в окремих університетах існують сторічні традиції навчання, і впроваджувати нову систему вони відмовились. Але загальна британська система має назву CАTS - Credit Accumulation and Transfer Scheme/System - Схема /Система накопичення і передачі кредитів Об`єднаного Королівства. Один рік дорівнює 120 кредитів (1 кредит = 10 годинам) , ступінь бакалавра 360 кредитів (залежно від регіону – різні системи кредитів- консорціумів). Поширюється передача кредитів ще на Нову Зеландію і Південну Африку.

Академічні рівні: 1) бакалавр (BA Бакалавр гуманітарних наук, BSc Бакалавр природничих наук, LLB Бакалавр права, BEd Бакалавр педагогічних наук, EEng Бакалавр технічних наук, BMus Бакалавр музики, BM або BS Бакалавр медицини) ,2) магістр, 3) доктор філософії.

Спільне з Україною – це система оцінювання успішності студента, кредити і їх розподіл на роки навчання, поняття рейтингу студента та академічні рівні. Відмінне - відсутність безкоштовного навчання, різні терміни навчання, особливості накопичення кредитів і здачі заліків.

Університетська мобільність в Азії і Тихоокеанському регіоні - UMAP - University Mobility in Asia and Pacific – це по суті спрощена версія ECTS.

Бельгія (Фламандське співтовариство) використовує систему, основану на отриманні 60 кредитів в рік, які присуджуються внаслідок виконання освітньої програми протягом року. Академічні рівні – бакалавр (2 роки), магістр (2-3 роки), доктор (після написання дисертації), вища ступінь присвоюється після двох років після рівня доктора. Спільним є те, що навчання теж триває мінімум 4 роки, рівні освіти теж схожі з Україною, отримання третього ступеня лише після захисту дисертації (у нас аналогічно - отримання ступеня «кандидат наук»). Схоже отримують ступінь доктора (третій ступінь) в Австрії, як і в Україні – після 2-3 років навчання в аспірантурі і захисту дисертації.

Освіта в США давно пов`язана з терміном «кредитна система». По суті, з американської системи і була запозичена європейцями основа для ECTS. Традиційно в США ступені бакалавра, магістра і доктора - відповідно 4-5, 2 і 3-6 років. Бакалаври до кінця другого року навчання обирають спеціалізацію і вчать предмети ,які безпосередньо пов`язані з нею, що дуже схоже з бакалавратом в Україні (навіть на хімічному факультеті КНУ обирається спеціалізація після 2 курсу). Переважно рік складається з 2-х семестрів, як і у нас в країні. На магістратурі вже вивчаються тільки певні предмети, що відповідають вузькій спеціалізації, і на аспірантурі ще вужча спеціальність обирається, і під час навчання аспірант проводить наукові дослідження і пише дисертаційну роботу (аналогічно і в Україні).

Повернемось ще до Європи, зокрема до Польщі, яка є близьким сусідом і також пострадянською країною. Тут навчальний рік так само поділений на два семестри і є дві сесії – зимня і літня. Студенти допускаються до екзаменів за умови виконання програми і накопичення необхідної прохідної кількості балів. Кожен ВНЗ визначає систему оцінювання власним Статутом, але переважно тут діє 5-ти бальна система, як і в Україні.

В Італії теж діє кредитна система, де за рік студент набирає 60 кредитів (1 кредит = 25 годинам). Отримують ступені бакалавра (4-6 років) і магістра (2-3 роки). За рік студент вивчає близько 19-20 дисциплін , включаючи факультативні. Екзамени також бувають усні або письмові. Після магістратури можна піти вчитися далі і отримати ступінь доктора. Відмінне порівняно з Україною те, що Італія це країна №1 по підготовці фахівців в галузі дизайну і моди.

Порівняння ECTS в різних країнах (по кількості кредитів і назві):



  • ЄС – 60 кредитів (ECTS)

  • Фінляндія – 40 (Opintoviikot/studieveckor)

  • Естонія – 40 (Ainepunkt (AP))

  • Норвегія – 20 (vekttall)

  • Шотландія – 120 (Credits (SCQF))

  • Швеція – 40 (College credts)

  • Україна – 60 (КМС)

Висновки

Як зазначав М. Катрич, професор Київського політехнічного університету: «Болонська система в Україні не є повністю впровадженою, не усі елементи її створено і функціонують належним чином, та й ставлення до неї неоднозначне, оскільки це призводить до втрати кращих традицій. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти; навпаки, її стан потрібно глибоко переосмислити, порівняно з європейськими критеріями і стандартами, та визначити можливості її вдосконалення на новому етапі».

Загалом можна сказати, що Україна хоч тільки починає активно впроваджувати ECTS, але вже деякі «пункти» цієї системи прижились і використовуються в провідних ВНЗ країни. Хоча КНУ ім. Т.Г. Шевченка спочатку хотів відмовитися від впровадження нової системи, пояснюючи це віковими традиціями якісної освіти , нині впроваджена дана система і працює досить стабільно і чітко. Так само і в Великобританії (Оксфорд все ж залишив стару систему освіти), і в країнах Європи повністю або частково на зміну приходить ECTS.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка