Семінар тренінг "Перша зустріч" Мета



Скачати 79.71 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір79.71 Kb.
Семінар - тренінг "Перша зустріч"



Мета: познайомити учнів та батьків один з одним та з учителем; ознайомити батьків із навчальними вимогами; обговорити проблеми адаптації дітей до шкільного життя.

Обладнання: плакат "Наша школа", кольорові фломастери, свічка, чарівний клубочок – клубочок ниток блакитного і жовтого кольорів, молоде деревце – саджанець яблуні, пам’ятки, анкети, дитячі заповіді, зошити – записники.
Хід семінару – тренінгу

І. Вступне слово вчителя.

Ось і продзвенів перший шкільний дзвіночок у житті ваших дітей. Від сьогодні вони не просто діти, вони – школярі, учні Плесенської середньої школи. Ви, батьки, всі хвилюєтесь: Як буде? Що буде?. Не хвилюйтесь. Давайте завітаємо до школи, її приміщень. Я познайомлю вас і діточок з окрасою нашого села, гордістю – школою.



ІІ. Екскурсія школою.

(знайомство з приміщеннями і їх призначенням: класними кімнатами, кабінетами, бібліотекою, спортивним залом, їдальнею, ігровим куточком тощо. )



ІІІ. Знайомство батьків однин з одним та з учителем (батьки заходять з дітьми до класу, де стільці розставлені по колу. Сідають. Я спостерігаю хто сяде першим, де сяде. Зразу видно, який рівень вихованості дитина отримала в сім'ї).

  • Ось в цій класній кімнаті будемо навчатись ми з вами. Я намагалась зробити її затишною. Але щоб нам було добре працювати, давайте ближче познайомимось: розкажемо один одному про себе, вподобання своєї дитини, очікування від навчання. Адже від сьогодні ми одна велика родина, ми – клас.

Ось, в моїх руках запалена свічка. Це - символ сім'ї, родинного вогнища, тепло мого серця, частинку якого я хочу передати кожному з вас. Бажаю, щоб це тепло зігрівало ваші душі, щоб ваші діти були для вас такими ж "промінчиками і зірочками" душі і життя. (вчитель коротко розповідає про себе і педагогічну діяльність та передає запалену свічку далі по колу. Кожна мама чи тато представляє свою дитину, розповідає про членів родини; про очікування, пов’язані зі школою.)

IV Гра "Хто де живе" (на дошці великий плакат "Наша школа")

- Ну, що ж, ми знайомі. Тепер ми. жителі країни "Школярії". Ось вона. А житимемо в містечку "Школа". Пропоную "заселитись" у віконечка. Кожен вибирає фломастер будь – якого кольору і записує своє ім'я там, де хоче жити.



(діти по черзі обирають колір ,і я, або самі записують імена у віконечках)

- Діти, ви заселились? Давайте порахуємо скільки віконечок з іменами. Але тут ще когось не вистачає. Кого? А де буду жити я? (на плакаті віконечок стільки скільки дітей в класі. Хтось із дітей пропонує домалювати віконечко, хтось – запрошує жити з ним).



V. Лекція "Адаптація дитини до школи"

Складність початкового періоду шкільного життя зумовлена тим, що дитина має кардинально змінити свій режим дня. До приходу в школу малюк грався, спав, їв, виконував деякі доручення. Тепер гра стає другорядною. Головне завдання дитини — навчатися. Сам процес навчання для дитини не є легким. У школі необхідно опано­вувати читання, письмо, лічбу, вдома — самостійно виконувати за­вдання. Це вимагає від дитини зосередженості і розумових зусиль, не характерних для дошкільної діяльності. Крім того, додається ще й фактор психологічної напруги. У середньому період адаптації триває 1,5—2 місяці, у деяких дітей може затягнутися і до півро­ку. Ось чому увага і серйозне ставлення батьків до навчання дити­ни особливо важливі в перші дні шкільного життя та наступні роки навчання. Батьки мають з повним розумінням ставитися до тих до­сить складних ситуацій, які можуть виникати у дитини, виявляти терпіння і витримку до перших невдач у навчанні, розумно керу­вати підготовкою домашніх завдань, допомагати дитині поступово звикнути до нової незвичної обстановки.

Перш за все, з першого дня шкільного життя малюк має відчу­ти, що до його навчальної роботи дорослі ставляться з повагою і ро­зумінням, вважають її справою важливою, серйозною і складною. Окрім того, батьки зобов'язані створити певні умови для навчан­ня дитини вдома, допомогти їй пристосуватися до нового режиму дня. Першокласник має спати 11,5—12 годин на добу, засинати і підійматися у чітко визначений час, харчуватися чотири рази на день, постійно виконувати навчальні завдання (у визначений час); дозвілля використовувати для гри чи прогулянки на повітрі.

Добре було б, якби один із батьків на початок навчального року перебував у відпустці, щоб допомогти першокласнику зібратися вранці до школи, зустріти його після уроків, нагодувати обідом, поцікавитися заняттями. Перші 10—15 днів дитина ще не в змозі розподілити свій час, тому дорослі мають потурбуватися про те, щоб маленький школярик вчасно зробив завдання, а після занять підготував усе необхідне для наступного навчального дня, прибрав своє робоче місце. Батьки мають створити вдома необхідні умови для занять дитини. Передусім, визначити постійне робоче місце: окрему кімнату чи куточок, де мають панувати порядок і чистота, що підтримуються самим школяриком. Поступово необхідно прив­чати маленького учня працювати самостійно, розказувати про свої успіхи, не приховувати труднощів.

Сім'я має підтримати інтерес дитини до навчання, допомогти їй включитися у навчальну роботу. Необхідно кожного дня ціка­витися справами школяра: які уроки сьогодні були? Про що роз­казував учитель? Чи легко було виконати завдання? Бажано, щоб дитина розказала комусь із дорослих вивчене правило, вірш, ма­теріал, почутий на уроці. Коли дитина розповідає, вона сама себе перевіряє. Якщо ж школяр відчуває певні труднощі, переказуючи матеріал, значить, він ще не досить володіє вивченим. Необхідно ненав'язливо попросити дитину повторити вивчене, виявивши при цьому цікавість; підкреслити важливість дитячої праці.

Якщо у дитини з'явилися труднощі, потрібно з'ясувати їх при­чини, поговорити з учителем. Дитина хворіла? Багато пропустила? У цьому разі потрібно допомогти малюку надолужити пропуще­ний матеріал. Якщо школяр не засвоїв якісь правила, необхідно повернутися до вивченого, змусити дитину запам'ятати потрібні правила, закріпити їх виконанням практичних завдань і надалі не допускати порушень у системі самостійних занять учня. Але буває так, що дитина просто лінується, не бажає самостійно працювати, долати труднощі. У такому разі особливо необхідний посилений контроль з боку батьків: «Розкажи», «Поясни», «Повтори», «Пе­ревір ще раз».

Труднощі, які виникають у навчанні, небезпечні через те, що нерідко відштовхують дитину від шкільних занять. Тому дуже важливо вчасно допомогти їх подолати. Головне завдання бать­ків — виробити у першокласника навички самостійної роботи, са­моконтролю; відповідальне ставлення до праці; розуміння того, що успіх у навчанні залежить від старанності, охайності, уважності й уміння організувати свою працю.

VI. Розв'язання педагогічних ситуацій

Учасники семінару поділяються на 4—5 груп. Кожна група отримує опис педагогічної ситуації. Після п'ятихвилинного обго­ворення представники від кожної групи презентують свою роботу: варіант позитивного розв'язання педагогічної ситуації.

Ситуація 1. Після 10 днів навчання дитина відмовляється ходити до школи, відвідувати музичну і спортивну секції. Ваші дії?

Ситуація 2. Дитина принесла додому чужу річ. Що б ви зробили?

Ситуація 3. Ви дали сину чи доньці гроші на хліб, замість цього малюк купив морозиво. Як ви зреагуєте?

Ситуація 4. Ви покликали дитину обідати. Але малюк відмовився, бо зайнятий грою чи малюванням. Якою буде ваша реакція?

Ситуація 5. У магазині ваша дитина голосно вимагає купити їй дорогу іграшку. Ваші дії?

VIІ. Вручення батькам зошитів – записників. (до цих зошитів батьки будуть занотовувати необхідну інформацію, отриману на зборах, записувати власні спостереження за розвитком дитини тощо)

VIІІ. Вручення батькам пам'яток.

Пам'ятка батькам першокласників

  1. Любіть дитину. Не забувайте про тактильний контакт. Зна­ходьте радість у спілкуванні.

  2. Нехай жоден день не мине без спільного читання книг.

  3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся її справами і проблемами.

  4. Дозвольте школярику малювати, розфарбовувати, виріза­ти, наклеювати, ліпити.

  5. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.

  6. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.

  1. Обмежте перегляд телепередач та ігри на комп'ютері до 30 хвилин на день.

  2. Привчайте малюка до самообслуговування і формуйте тру­дові навички, любов до праці.

  3. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівно­правним членом сім'ї зі своїми правами і обов'язками.

10. Пам'ятайте, що діти не мусять реалізовувати те, що не скла­лося у вас.

Кожна дитина має право на власний вияв потенційних можли­востей і на свою власну долю.

Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів

  1. Дорогі дорослі, пам'ятайте, що ви самі «запросили» мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене мистецтва бути людиною.

  2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Поясніть мені, що, коли і чому кожен із нас у ньому має робити.

  3. Мої ручки ще маленькі — не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яч.

  4. Мої почуття ще незрілі — прошу, будьте чуйними до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.

  5. Щоб розвиватися, мені потрібна ваша увага і підтримка. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але тільки мої вчинки.

  6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помил­ки, щоб я учився на них. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

  7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання.

  8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонацій голосу, манери рухати­ся. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас че­рез мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка, найкращого. Пам'ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомага­ти один одному в цьому безмежному світі.

  9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважати­муть мені робити самостійні кроки.

Любі мої, я вас дуже-дуже люблю!!! Покажіть мені, що ви любите мене також.

Ваша донька (син).

ІХ. Рефлексія. Підбиття підсумків.



Учитель дякує батькам за співпрацю і висловлює надію на посильну участь у шкільному житті.

1. Колективна творча справа. (діти разом з батьками у шкільному садку садять саджанець яблуні, щоб дерево росло разом з діточками давало плоди, а діти росли і отримували знання).


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка