Семінар для педагогів Квітень 2016р. Програма



Скачати 129.68 Kb.
Дата конвертації08.04.2017
Розмір129.68 Kb.
Управління освіти і науки

Броварської міської ради ДНЗ «Ластівка»






Семінар

для педагогів


Квітень 2016р.
Програма

Дитинство, дитячий світ – це світ особливий. Щоб мати доступ в цей казковий палац ім’я якому – Дитинство, ви повинні перевтілитись, стати в якійсь мірі дитиною - тільки за цієї умови Вам доступна буде мудра влада над людиною-дитиною.

В.О.Сухомлинський

І. Вступна частина.

ІІ. Лекційний модуль

Міні-лекція «Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві» (вихователь-методист

 ІІІ. Семінарський модуль



Завдання 1. Вправа «Асоціативний ряд»

Завдання 2. Вправа «Сформулюй завдання»

3. Перегляд презентації «В.Сухомлинський»

Завдання 4 : Кросворд «Що я знаю про В.Сухомлинського»

Завдання 5: Гра «Осмислення літературного твору «Дуб і лоза» » (Переглід мультика та схем аналізу)

Завдання 6: Гра-драматизація дітьми твору В.Сухомлинського «Чому здивувався Мурко» аналіз.

Завдання 7: Гра-драматизація вихователями твору В.Сухомлинського на вибір, аналіз .

Завдання 8 . Міні лекція «Педагогічна та батьківська мудрість виховання – духовне надбання дітей»

Завдання 9. Підсумок Вправа «Закінчи речення» (інтерактивна вправа «Мікрофон»)

ХІД СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ:

І. Вступна частина.

Педагоги заходять до зали, вихователь-методист пропонує їм витягнути фішки у формі сонечка і зірочки, поділитися на дві команди, згідно витягнутих фішок.



Слайд1

«Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки,осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм починається з любові до людини. Патріотизм починається з колиски».

(Василь Сухомлинський)
1. Вітання учасників семінару-практикуму (вихователь-методист), 2 хв.
ІІ. Лекційний модуль

Слайд 2.

2.1. Міні-лекція «Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві» (вихователь-методист).
Вихователь-методист: Видатний український педагог В. О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав:«Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».

Патріотичне виховання – це система високоефективних ідей, принципів, методів, доступних та емоційно наснажених засобів, приймів і форм роботи з дітьми.

Принципи патріотичного виховання визначають вихідні положення, згідно з якими організовується навчально-виховний процес.

1. Принцип пріоритетності і української національної ідеї в вихованні. У преамбулі Конституції України, в Декларації про державний суверенітет України, Законі «Про дошкільну освіту» та інших державних документах визначено головну ідею українського народу – побудову Української незалежної держави. Саме цю ідею положено в основу в навчально – виховні дошкільні заклади. Ця ідея є основоположним принципом патріотичного виховання і передбачає формування національно свідомої особистості, людини, гідної своєї держави та суспільства.

2. Принцип поєднання національного та загальнолюдського у вихованні. Специфічно національне і загальнолюдське – не альтернативні, а взаємозв’язані аспекти в процесі пізнання дитиною особливостей життєдіяльності свого етносу, в її духовному розвитку та становленні як громадянина. Діти в дитячому садку оволодіють мовою, засвоюють духовно – культурні традиції народу. Від роду до народу, нації і далі до світової спільноти – такий природний шлях становлення цивілізованої людини. Порушення його спричинює деформації у розвитку особистості. Не можна сформувати патріота й громадянина, виховати висококультурну людину, переступаючи через культурно – історичні цінності своєї нації або загальнолюдські цінності.

3. Принцип систематичності й неперервності виховання. Він забезпечує послідовність і наступність прилучення дітей до духовності народу, формування цілісної особистості зі стійкими громадянськими і патріотичними якостями. Система патріотичного виховання передбачає цілеспрямоване формування в підростаючого покоління якостей, що відображають особливості психології українців: їхнього характеру, самосвідомості, способу мислення тощо.

У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє.

Результатом ефективного патріотичного виховання є формування патріотизму. Поняття «патріотизм» в різні періоди розвитку соціуму трактувалося неоднозначно. Майже в усіх наукових роботах, публіцистичних статтях автори дотримуються думки, що патріотизм – це, перш за все, любов до батьківщини і діяльність на її користь. Дані погляди збігаються із визначенням одного із найавторитетніших енциклопедичних видань Larousse: “Патріотизм – любов до вітчизни, тобто країни, міста, місця де народився, спільноти індивідів, які мешкають на одній землі, єдині у своїх культурних прив’язаностях і в прагненнях захищати свої цінності”.

У словниках та енциклопедичних виданнях патріотизм визначається через любов до Батьківщини. Укладники “Словника іншомовних слів” під патріотизмом розуміють “любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність до подвигів і жертв в ім’я інтересів своєї вітчизни”.
 ІІІ. Семінарський модуль

      Завдання 1. Вправа «Асоціативний ряд»

     Мета:- дати визначення терміну «патріотизм»;

- розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки

    Вихователь-методист:  Пропоную вам дібрати асоціативний ряд до терміна «ПАТРІОТИЗМ». Завдання полягає в тому, щоб навпроти кожної літери записати ті слова, які асоціюються у вас із поняттям «патріотизм».

     Висновок: на вашу думку, патріотизм – це…

     Вихователі працюють в групах. Кожна група записує свої асоціації, презентує їх, потім робиться загальний висновок.


Слайд3.

  Вихователь-методист: Патріотизм є складним і багатогранним явищем. Багатоаспектність і складність соціального явища, яким є патріотизм, обумовлює розмаїття його форм. У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше такі різновиди патріотизму:


1). Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов’язаний з почуттям громадянськості. 
2). Поряд із державним існує особистісний патріотизм. Особистість є продуктом діяльності суспільства, носієм і творцем суспільної свідомості.
3). Окремі автори виокремлюють форму громадянського патріотизму.

Це передбачає спокійне сприйняття факту, що всі українці різні. Але всі вони також рівні і однаково цінні для Батьківщини. Рівні перед державою, перед законом, перед працедавцем, перед культурними смаками тощо.
Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свого народу, Батьківщини.

      Як зазначає В.Вугрич, суб’єктом патріотизму є людина як суспільна істота, а об’єктом – народ, Батьківщина.



4). Наступною формою патріотизму, що знайшла відображення в науковій літературі є військовий патріотизм. Раніше зазначалось, що патріотизм найяскравіше проявлявся у критичні для Вітчизни моменти.

5). Етнічний патріотизм - ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.

6). Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі (до місцевості, ландшафту, клімату тощо), де людина народилася.

     Вихователь-методист: Нині, як ніколи, гостро на­було актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних до­шкільних закладів представлено нормативними документами.

     Так, у новій редакції Базового ком­понента дошкільної освіти, як у державному стандарті, зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову, визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава»; «народ»; «людство», з правами та обов’язками громадян України.
         Завдання 2. Вправа «Сформулюй завдання»

      Керуючись новою редакцією Базово­го компонента дошкільної освіти, ви повинні знайти в кожній освітній лінії і сформулювати завдання з національно-патріотичного виховання дошкільників відповідно до змісту нової редакції Базового компонента дошкільної освіти (Робота в групах протягом 12 хв.).



Кожна група презентує свої завдання, вихователь-методист робить загальний висновок і озвучує всі завдання, сформульовані педагогами обох груп.
Слайд

      1. Освітня лінія «Особистість дитини» – Формувати елементарні уявлен­ня дитини про себе як носія свідомості та само­свідомості, сприйняття себе в контексті відносин з іншими.

     2. Освітня лінія «Дитина в соціумі» - Формувати уявлення дитини про країну, народи, нації, суспільство, людство. Виховувати  готовність сприймати  соціальний досвід, робити добрі вчинки.

     3. Освітня лінія «Дитина у природ­ному довкіллі» – Формувати моральні норми гуманної вза­ємодії з природ­ним до­вкіллям. Виховувати любов до приро­ди рідного краю.

     4. Освітня лінія «Дитина у світі культури» – Залучати до над­ бань на­ціональної культури, формувати ціннісне ставлення до україн­ських мистецьких традицій та творів українських митців. Ви­ховувати інтерес до україн­ського декоративно-прикладного мистецтва.

     5. Освітня лінія «Гра дитини» – Ознайом­лювати з україн­ськими на­родними іграшками  та місцями їх виго­товлення. Вчити від­повідально стави­тися до обов’язків, пов’язаних із роллю в грі.

     6. Освітня лінія «Дитина в сенсор­но-пізна­вальному просторі»  -Формувати інтерес до довкіл­ля та самої себе. Сти­мулювати активне сприйман­ня людей та подій, що відбува­ються в со­ціумі.

     7. Освітня лінія «Мовлення дитини» – Формувати уявлення  дітей про україн­ську мову як держав­ну. Вчити вести діа­лог, вико­ристовуючи етикетну українську лексику.

     

Висновок: Ми визначили завдання, реалізуючи які, можна сформувати повноцінну, націо­нально-свідому особистість, громадянина-патріота України.
 
3. Перегляд презентації «В.Сухомлинський»
Завдання 4 : Кросворд «Що я знаю про В.Сухомлинського»
Слайд

Розгадування кросворду:

1.    Місяць народження і смерті В. Сухомлинського. (Вересень.)

2.    В. Сухомлинський зазначав, що повторення — в народі назива­ють матір'ю навчання, але воно не повинно стати ...(мачухою).

3.    Піднесення сил і здібностей людини в процесі мислення та творчості В. Сухомлинський нази­вав ... (натхненням).

4. Назва повісті Івана Цюпи, присвяченої педагогічній діяль­ності В. Сухомлинського.(«Добротворець».)

5.   Видатний педагог, якого В. Сухомлинський вважав своїм учителем.(Макаренко.)

6.   Назва села, в якому народив­ся В. Сухомлинський. (Василівка.)

7.   Назва селища, в якому В. Су­хомлинський пропрацював дирек­тором школи 22 роки. (Павлиш.)

8.      Що називав В. Сухомлин­ський матір'ю усвідомлення та запам'ятовування знань?(Спосте­реження.)

9.      Почуття, яке В. Сухомлин­ський вважав одним із найбільш значущих, яке робить людину лю­диною. (Совість.)

 

10. На думку В. Сухомлинсько­го, розум дитини знаходиться на кінчиках ...(пальців).

11. Літературний жанр, який, за визначенням В. Сухомлинського, є свіжим вітром, що роздмухує вог­ник дитячої думки і мови. (Казка.)

12.  Скільки дітей було у сім*ї педагога (чотири)

13. Приміщення, де знаходять­ся особисті речі Сухомлинських, рукописи, сімейна бібліотека,творчі роботи учнів школи. (Му­зей.)

(Перевірка правильності запов­нення кросворду.)
Завдання 5: «Осмислення літературного твору «Дуб і лоза» » (Переглід мультика та схем аналізу)

Мета: на прикладі педагогічних ситуацій проаналізувати типові помилки педагогів, вчити оцінювати вчинки інших людей та власні.

Хід гри. Ведучий пропонує педагогам познайомитись з практичними моделями осмислення змісту творів В.Сухомлинського.

Завдання 6: Гра-драматизація дітьми твору В.Сухомлинського «Чому здивувався Мурко», аналіз

Завдання 7: Гра-драматизація вихователями твору В.Сухомлинського на вибір, аналіз .

 Завдання 8 : Міні лекція «Педагогічна та батьківська мудрість виховання – духовне надбання дітей»


Педагогіка В.О.Сухомлинського від плоті і крові з любові і поваги до світу дитинства, до людини. В.О.Сухомлинський писав: «У процесі виховання людської особистості діє багато сил, до яких належить: по-перше, сім'я, а в сім'ї найтонший і наймудріший скульптор – мати; по-друге, особа педагога з усіма його духовними багатствами й цінностями, з його мудрістю, знаннями, уміннями, захопленнями, життєвим досвідом, інтелектуальними, естетичними, творчими потребами, інтересами, прагненнями…»

У чому ж сутність і зміст головних ідей гуманістичної педагогіки В.О.Сухомлинського? Серед різноманіття педагогічної проблематики педагога чи не найголовніше є «творення людини», проектування щасливої людини. Від того, як перед дитиною, яка пізнає світ розумом і серцем, відкривається дитинство і щастя в ньому, залежить, власне, становлення людини, формування її багатогранних стосунків з іншими людьми.

Серед основних принципів та положень у системі поглядів В.О.Сухомлинського на сутність навчально-виховного процесу є положення про неповторність кожної дитини, та принцип визнання відсутності нездібних дітей.

Тому однією із найважливіших вимог В.О.Сухомлинського до педагогів є вимоги пізнати дитину, цей «ніжний паросток, який стане могутнім деревом», це «цілий світ, неповторний і своєрідний». «Щоб мати доступ до цього казкового палацу, ім’я якого – Дитинство, ви повинні перевтілитися, стати деякою мірою дитиною – лиш за цієї умови вам доступна буде мудра влада над людиною-дитиною».

В.О.Сухомлинський був переконаний, що в школі має панувати 4 культи: культ Батьківщини, Людини, Матері, і Слова.

«Любов до Батьківщини і любов до людини - це ті два стрімкі потоки, які змивають, утворюють могутню річку».

Педагог вчив поваги до матері, жінки.

«Відношення до жінки є мірою людяності», «Поважати жінку – це означає поважати життя», так писав Сухомлинський сину у листах.

В.О.Сухомлинський безмежно вірив у виховну силу книги; вважав, що коли з дитинства невиховано любові до книги, коли читання не стало духовною потребою дитини на все життя, то вже в отроцтві її душа стане порожньою.

Спираючись на власний батьківський досвід, наголошував на ролі батька й матері у виховання дитини..

Добрі, позитивні результати є тоді, коли батько і мати виступають в єдності, коли материнська і батьківська любов є мудрою, коли є рівновага, гармонія доброти і суворості, ласки і вимогливості.

«Фізичні покарання є насильством не тільки над тілом, але й над духом людини. Хто звик до ремінця і запотиличника, той глухий до доброго слова» – писав В.О.Сухомлинський.

Читаючи у Василя Олександровича про те, якими мають бути учителі, вихователі, батьки, як вони повинні ставитися до дітей, бачимо, що саме вихованню серця дитини великий педагог приділяв найбільше уваги. Дитяче серце має бути вдячним за добро, любов, турботу, увагу, тобто вміти відповідати любов’ю за любов.

Сухомлинський говорив про виховання, як творення дитини. Неабиякого значення в цьому надавав вихованню добрих почуттів.

«Добрі почуття – це серцевина людяності. Якщо добрі почуття не виховані в дитинстві. Їх ніколи не виховаєш».

Педагог пропонує виховувати добрі почуття через «милування в природі», через книгу, музику, живопис.

«Краса природи - це могутнє джерело енергії «думки, це поштовх, що пробуджує і ліниву, і сонну, і інертну дімку. Перед лицем краси я бачу кожну дитину такою, якою вона є насправді».

Шановні колеги, В.О.Сухомлинський наголошував, що «від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її -дитини – життя, здоров’я, розум, характер, воля, її місце і роль у житті, її щастя».


    Завдання 9. Підсумок Вправа «Закінчи речення» (інтерактивна вправа «Мікрофон»)

     Вихователь-методист: Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

     - Якщо розглядати патріотизм через понят­тя «ставлення», можна виділити кілька напрямів формування ставлення.

       - Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення: «Формуємо патріотизм у дітей через ставлення до…», ви закінчуєте це речення своїм визначенням.



  • природи рідного краю,

  • природи рідної країни;

  • рідного дому, дитячого садка, міста;

  • своєї сім’ї, родини, роду і родоводу;

  • людей, які живуть в рідній країні;

  • моральних цінностей;

  • історії держави;

  • державного устрою;

  • до державних символів;

  • традицій і зви­чаїв свого народу;

  • культури свого народу;

  • любові, поваги до своїх національних особливостей;

  • толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей;

  • гідності по відношенню до себе як представнику свого народу;

  • шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці;

  • рідної землі;

  • захисників Вітчизни;

  • загальнонародних свят.

Поради вихователю:

  • Навчайте із задоволенням.

  • Працюйте весело.

  • Поважайте дитину і довіряйте їй.

  • Створюйте сприятливі умови для розвитку і виховання.

  • Припиняйте заняття трохи раніше, ніж дитина сама цього захоче.

  • Якомога частіше вводьте новий матеріал.

  • Будьте самі організовані і послідовні.

  • Не сваріть дитину за помилки.

  • Якомога частіше хваліть дитину.

Додатки








База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка