Сценарій виховного заходу з фізики «міс фізика»



Скачати 109.7 Kb.
Дата конвертації22.02.2017
Розмір109.7 Kb.
Сценарій виховного заходу з фізики

«МІС ФІЗИКА»

Ведучий: Якось увечері Резерфорд зайшов у свою лабораторію. Час був пізній, але в лабораторії був один із його учнів, а біля нього вже заснула стомлена ФІЗИКА.

Професор: Що ви тут робите так пізно?

Магістр: Працюю.

Професор: А що ви робите впродовж дня?

Магістр: Працюю, звичайно ж!

Професор: І вранці ви теж працюєте?

Магістр: Так, професоре, і вранці теж!

Професор: Послухайте, а коли ж ви думаєте?

Магістр: Коли ж думати, якщо поруч весь розумовий потік заповнює своїми надто заро­зумілими висловами ось ця фізика!

Фізика: Милий! Тобі що, на голову впало яблуко Ньютона? Потенціальна енергія твоїх кишень наближається до абсолютного нуля, а кінетична енергія моїх бажань виведе тебе остаточно з рівноваги. Тому не створюй тут, будь ласка, стоячих хвиль і спрямуй своє ма­теріальне тіло в іншому напрямку!

Магістр: Та ти що, мила! Ти ж знаєш, що мої почуття до тебе, як потік фотонів, розбива­ються в перешкоду твого непорозуміння, випромінюючи бліде безнадійне свічення. Моя внутрішня енергія здатна запустити газові турбіни з ККД=100%. Твої прекрасні очі, як магніти, притягують мене до тебе. Моє серце, як маятник, страшенно б'ється в грудях! За тобою я готовий летіти зі швидкістю світла до самої нескінченності. Мені хотілося б бути завжди з тобою, як електрон з ядром. Результуюча моїх всіх сил терпіння давно вже дорі­внює нулю! Кохання моє величезне, як енергія розщепленого атома! Коли я доторкаюся до тебе, мене б'є електричний розряд, що дорівнює мільйонам вольт! Я люблю тебе - будь моєю!
Вбігають дівчата.

Галя: А я? Ти ж і мені освідчувався!

Надя: І мені теж!

Марічка: А мене тільки вчора просив стати твоєю!

Аня, Іванка, Валя: Ти ж і нам своє серце дарував!

Професор: Я ж казав, що треба більше думати!

Фізика: Виявляється, що ти не тільки лицемір, ти ще й зрадник і авантюрист!

Магістр: Люба, ну не плач. Я тобі все зараз розкажу, як все було, ти тільки не сердься на мене!

Галя; Дівчата! Ви чуєте? Люба! А ми, значить, «так собі», лялькові прикраси.

Надя: Знаєте, що б там він не вигадав, ми все одно виведем його на чисту воду! Магістр: Одного чудового зимового ранку я потрапив на фантастично-феєричне шоу! Са­ме з того моменту моє життя і змінило своє русло.

Ведучий: Доброго дня! Вас вітає конкурс краси, чарівності, ніжності...

Ведуча: Конгеніальності, вишуканості та невичерпного многолітнього інтелекту!

Ведучий: Сьогодні ви станете свідками дивної події!

Ведуча: На конкурс фізичної краси «Міс Фізика» прибули представники шести держав!

Ведучий: Тож зустрічайте їх!
Виходять учасники конкурсу по одній під музику.
Ведуча: Під №1 сьогодні виступає МЕХАНІКА. Репутацію їй створив Ісаак Ньютон. Ми­ловидної зовнішності і глибокого змісту вона впевнено почуває себе сьогодні!

Ведучий: Під №2 прибула ЕЛЕКТРОДИНАМІКА, її девізом є слова: «Не знаєш закону Ома - сиди вдома!».

Ведуча: Учасниця під №3 - ОПТИКА. Робочий час її обмежується світловим днем, тому поспішайте далі.

Ведучий; Під №4 виступає КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ. Незамінна і неповторна, вона запов­нила собою весь ефір.

Ведуча: Учасниця під №5 - МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА. В душі вона ще зовсім дитя, хоча насправді міцно стоїть на ногах.
Ведучий; Під №6 - ТЕРМОДИНАМІКА. Свою діяльність вона обмежує двома законами, яких їй цілком вистачає.

Ведуча: Здається , всі. Тоді переходимо до занурення у фізичні глибини !

Ведучий; Про що це ти?

Ведуча: ти знаєш поговірку «Зустрічають по зовнішньому вигляду, а вітають по розуму»?

Ведучий: То й що?

Ведуча: Зараз ми надамо змогу нашим чарівним дівчатам постати перед усіма своєю ори­гінальністю.

Ведучий: Першою на випробування запрошується МЕХАНІКА.

Механіка: Моє кредо - це час і робота, Я є всюди - у просторі, в часі.

Це щоденна моя нагорода, Я у відстані, в швидкості, в масі.

Я роботу обожнюю дуже, Там, де я, закипає робота.

Але й відстань мені не байдужа. Лиш були б і бажання, й охота.

Без проблем вантажі піднімаю,

Будь-кого у роботі здолаю.



Ведуча: Ну що ж, шановна пані, дозвольте запитати вас, як ви проводите свій вільний час?

Механіка: Граю у футбол, визначаючи на ходу координати м'яча та шлях, пройдений ним за певний інтервал часу.

Ведучий: Але це не зовсім жіноче заняття!

Механіка: Нічого, я звикла. Для мене всі предмети однакові, бо я нехтую їхніми розміра­ми.

Ведуча: Ми вдячні вам за таку оригінальну неординарну відповідь.
Ведучий: Слово має учасниця під №2 - ЕЛЕКТРОДИНАМІКА.
Електродинаміка: Найголовніша я персона, В моїй основі - струм і рух,

На мене дивляться усі. Електрика і поле електричне,

Я можу навіть електрона А головне - напруги дух,

Назавжди підкорить собі! Ампери, вольти - все тут звичне.

Електрика - цариця всім! - Реле, провідники і клеми,

Беззаперечно тверджу їм. А струм вирішує усі проблеми.



Ведуча: Скажіть, будь ласка, чи є у вас друзі?

Електро.; Звичайно! Тільки вони всі чоловічого роду: Електроскоп, Реостат, Амперметр, Вольтметр, Мікрофон, Трансформатор...

Ведучий; А кому з них ви надаєте перевагу?

Електро.; Це вже мій секрет.

Ведуча: Дякуємо ЕЛЕКТРИЦІ, а до виступу запрошуємо ОПТИКУ.
Оптика: Оптичний прилад - перед вами, Я - промінь світла і веселка,

Веселки різнобарвні гами, Полярне сяйво і міраж,

Потужні лінзи, світло, окуляри, Життя щасливого джерельце.

Це все для того, хто хоч трішки «шарить» Сьогодні я прийшла до вас.

У цій цікавій галузі знання. Мої закони непорушні.

Відкрийте очі й не блукайте навмання. Тож будьте, друзі, добродушні,

Признайте лиш одну мене!

Ведуча: Це правда, що у вашій шафі можна сховати будь-що?

Оптика: Так, окрім одного - промінчика світла!

Ведучий: Ви були на Місяці, і, якщо так, то чи бачили ви полярне сяйво? Оптика; О, так, на Місяця я була, але, на жаль, полярного сяйва там не знайшла.

Ведучий: Запрошуємо до виступу учасницю під №4 - КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ!

Коливання; Я - хвиля і цим сказано усе, хоч механічна, звукова чи електрична. Зв'язок я здійснюю між вами. Не вірите? Пришлю цунамі! Тож краще не жартуйте, а першість ви мені даруйте! Моя робота - плин на хвилях часу і коливань широка амплітуда. Ні рух, ні звук не спиниться відразу. А коливання - це велике чудо! Я нині, як завжди, на звичній хвилі. Отож зустрінемося скоро, друзі милі!

Ведуча: Дозвольте запитати, що є джерелом вашої енергії?

Коливання: О, будь-яке тіло, що коливається!

Ведучий: А що це ви захопили з собою?

Коливання; Камертон! Музичний інструмент. Ось ударю по його ніжці - і вона заколива­ється. Ці коливання передадуться повітряному середовищу і досягнуть ваших вух. Ось по­слухайте!
Ведуча: Яка мелодія! Ми вдячні за чарівні звуки, подаровані нам.

Ведучий; Настала черга виступати МОЛЕКУЛЯРНІЙ ФІЗИЦІ - учасниці під №5.
Молекул.: Знайомтесь, я - фізика молекулярна, Я знаю причини всіх ваших хвороб,

Найбільше відома я і популярна. Я бачу усіх їх наскрізь.

Все навкруги - моя безмежна влада. Молекули-друзі мені помагають,

Кругом молекули і я їм дуже рада. Завжди із біди виручають!

Без них життя нема на світі, І не сперечайтеся - першість за мною!

Про це відомо і дорослим, й дітям! Я в усіх поведу за собою.


Ведуча: Яка ваша улюблена страва?

Молекул.: Чудове запитання, якраз до речі, адже наближається обідня перерва! Отож, ре­цепт простий: трішечки об'єму, невеликого тиску і активної дифузії при високій темпера­турі. Ця страва зветься фізичний борщ!

Ведучий; Спасибі вам, а рецепт страви запишіть, ми обов'язково спробуємо.
Ведуча: До виступу запрошується учасниця під №6 - ТЕРМОДИНАМІКА.
Термод.: Я можу те, що не під силу їй, Тиск, тепло, енергія і рух -

Всередину не заглядаю, Це мої рушійні компаньйони,

По зовнішніх параметрах все визначаю. А до всього - ще азарт і дух,
Тож дайте мені термометр, І я почну великі перегони,

Я вам тоді такої заспіваю! Я позмагаюся із вами усіма!



Ведучий: Як ви організуєте свою діяльність у зимовий період в стінах нашої школи? Термо.: Буду працювати над збільшенням запасу внутрішньої енергії усіх присутніх. Ведуча: Яким шляхом?

Термо.: Є два шляхи: або виконання роботи, або збільшення кількості теплоти. А так як у нас постійна нестача тепла, то потрібно буде збільшувати запас внутрішньої енергії за ра­хунок виконання роботи як розумової, так і фізичної.

Ведучий: Ми вдячні вам за турботу.

Ведуча; Отже, знайомство з учасницями конкурсу відбулося.

Професор: Так, так, говорити вони вміють дуже гарно. А чи зуміють вони здивувати нас?

Ось так?!



Ведучий: Упевненим кроком першою дивуватиме нас МЕХАНІКА.

Дослід №1.

Професор: Мушу сказати, що я дійсно зливова ний майстерністю чарівної МЕХАНІКИ. Ведуча: Шановний професоре, запевняю вас. що найнеймовірніше ще попереду.

Ведучий: А зараз на декілька хвилин ми поринемо у світ фантазії ЕЛЕКТРОДИНАМІКИ.

Дослід №2.

Професор: Вражаюче! Мене неначе й самого пронизав електричний струм!

Ведуча: Так, таке можливо тільки на нашому конкурсі.

Ведучий; Що ж, шановний професоре, ми сподіваємось, що наступна наша учасниця буде відзначена вашим багатогранним здивуванням.

Ведуча: Зустрічайте учасницю під №3 - ОПТИКУ!

Дослід №3.

Професор: Ви були праві! Моєму здивуванню немає меж! Тому вважаю за потрібне як­найшвидше перейти до наступної учасниці.

Ведучий; Я впевнений, що наступна учасниця зуміє погасити всі ваші сумнівні коливан­ня.

Ведуча: Ну, звичайно ж, це під силу тільки коливанням та хвилям!

Дослід №4.

Професор: Ви знаєте, шановні, від гарячих пристрастей, що вирують у нашому залі, стає жарко не тільки мені, але й, здається, нашим гостям.

Ведучий: Та, не зважаючи на це, наше феєричне шоу продовжується.

Ведуча; Знайте! Це не сонячний удар і не міраж. Це - ТЕРМОДИНАМІКА!

Дослід №5.

Професор: Так, я маю надію, що і наймолодша учасниця нашого конкурсу - МОЛЕКУ­ЛЯРНА ФІЗИКА - не поступиться своїм вмінням дивувати!

Ведучий: Ну а мені залишається тільки запросити наймолодшу конкурсантку - МОЛЕ­КУЛЯРНУ ФІЗИКУ!

Дослід №6.

Ведуча; Мати гострий розум - дуже важливо. Це допомагає виходити з честю з важких ситуацій.

Ведучий: І для того, щоб хоч трохи розрядити хвилюючу атмосферу, пропоную рекламну паузу.

Рекламна пауза.

Ведучий: Якось в академію до Ломоносова завітала царська вельможа. Побачивши проте­рті лікті на камзолі вченого, вона глузливо запитала:

Панянка: Скажіть, шановний Михайле Васильовичу, це, мабуть, з ваших протертих ліктів виглядає мудрість?

Ломоносов: Ні, ваша світлість, це дурість заглядає під камзол.

Музика.

Невідомий: Алло! Це Вільгельм Конрад Рентген? О! У мене у грудній клітці застрягла ре­вольверна куля! Чи не могли б ви мені прислати кілька рентгенівських променів і поясни­ти, як ними користуватися?

Рентген: На жаль, ікс-променів у мене зараз немає! До того ж, пересилати їх - це досить складна штука. Зробимо простіше: пришліть мені вашу грудну клітку!

Музика.

Репортер: Шановний Альберте! Чи записуєте ви свої великі думки і, якщо записуєте, то чи в блокнот, чи в записну книжку, чи в спеціальну картотеку?

Ейнштейн: Мила моя! Справжні думки так рідко приходять в голову, що їх не важко і за­пам'ятати.

Музика.

Репортер: Що являє собою закон відносності? Мабуть, ви його вигадали? Ану розкажіть! Це мусить бути дуже цікаво.

Ейнштейн: Коли ви держите гарну дівчину на колінах цілу годину, то вам здається, що це тільки одна хвилина. Коли ви посидите на гарячому одну хвилину, то це вам буде видава­тись цілою годиною. Це і є відносність.

Репортер: Дивіться, як це просто! А казали, що це - дуже складна річ!

Музика.

Ціолковський: Утік від лікарів! Читатимеш лекцію ти, а я посиджу, і коли буде щось не­зрозуміле, поясню, адже мені з вами легше, ніж у ліжку.

Студент; О! Як багато ви знаєте, аж заздрість бере!

Ціолковський: Я маю заздрити вам, а не ви мені! Адже те, що ви за кілька хвилин почули у школах та вузах, у мене забрало багато років важких роздумів. Коли б ми з Мічуріним

вчились у ваших умовах, ви б тепер кожного вихідного дня літали б на Марс та їли мали­ну завбільшки з кавун.



Музика.

Ведучий: Ну що ж, наші учасниці вже готові до інших випробувань.

Професор: Цікаво? А які наші учасниці винахідники? Як вони використовують можли­вість покращити екологічний стан нашої планети?

Ведуча; Як ви вже здогадалися, в цьому конкурсі присутній ступінь обізнаності наших конкурсанток у світі сучасного екологічного рукоділля.
Показ моделей.

Ведучий: Ну хто сказав, що мрії не збуваються, що на світі не буває див?

Ведуча: Та є на світі і не менші дива: усмішка і радість, прощення і вчасно сказане добре слово. Володіти цим - означає володіти всім.

Ведучий: А що ж до нас, то ця мить, залишається нам назавжди у ще незвіданому , до кінця океані загадок фізики.

Заходить ФІЗИКА і МАГІСТР.
Фізика: Любий! Я все зрозуміла! Я зрозуміла, чому кожна із цих дівчат була і є для тебе найкращою. Бо всі вони і є єдиним цілим, що зветься найпрекраснішою, найцікавішою і найзагадковішою наукою - ФІЗИКА!

Пісня

В домі лампочка сія. Стрімко мчать машини, білий сніг іде.

Знаєш ти і знаю я: Фізико, без тебе нам не жить ніде.

Ти нам - найкраща у житті, з тобою ми такі круті,

Бо знати фізику - це знати цілий світ.

Ми любим, фізико, тебе, як сонце й небо голубе,

Як перший сніг і як травневий білий цвіт.

Ми скажем фізиці: «Ура!», твори для спільного добра,

Ти - королева, ти - богиня, ти - алмаз.

Тобі - найкращі почуття, ти - наше світло і життя,

Ти, наша фізико, чіткий дороговказ.

Чайник в кухні закипів, В небі мчать ракети, в морі - кораблі.

Хто б усе це пояснив?

Фізика - найкраща галузь на землі.

Сонце світить нам щодня, Б'ють шторми на морі чи спокійний бриз.

Не блукати навмання -



Фізика, як фея, допоможе скрізь.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка