Розвиток учнівського самоврядування, як інституту громадського суспільства м. Хмельницький



Сторінка1/6
Дата конвертації29.12.2016
Розмір1.19 Mb.
  1   2   3   4   5   6


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації

Хмельницький державний центр естетичного виховання учнівської молоді


Розвиток учнівського самоврядування, як інституту громадського суспільства


м. Хмельницький

2011 р.
До збірки увійшли матеріали з досвіду організації та розвитку органів учнівського самоврядування професійно-технічних навчальних закладів та загальноосвітніх навчальних закладів інших областей України.
Дана збірка розрахована на широку аудиторію: заступників-директорів з навчально-виховної роботи, соціальних педагогів, практичних психологів та лідерів учнівського самоврядування по роботі з учнівським самоврядуванням в професійно-технічних навчальних закладах.

Упорядник: Мельник Н.М. – практичний психолог Хмельницького державного центру естетичного виховання учнівської молоді.



Вступ
Роки навчання в професійно-технічних навчальних закладах більшість вважає чи не найкращими роками в своєму житті. Саме за учнівські роки кожний стає по-справжньому дорослою людиною, сам приймає рішення, вирішує власні проблеми, і значна частина цих проблем - суто учнівські проблеми, внутрішні проблеми у навчальному закладі.

Чекати на те, що типові учнівські проблеми хтось вирішить - доволі наївна думка. Проблеми слід вирішувати самотужки – учням самостійно. Утім, самому вирішувати всі проблеми важко. Саме тому необхідно об'єднуватися й вирішувати свої учнівські проблеми разом. А це і є учнівське самоврядування, коли учні спільно розвязують свої проблеми.

Учнівське самоврядування – не засіб звільнення педагогів від педагогічних обов’язків і завантаження ними учнів. Це спроба розширити діапазон діяльності дорослих і дітей – членів єдиного колективу, можливостей для їхньої співдружності, творчого пошуку й ініціативи, засіб навчитися жити й працювати за законами демократичного суспільства.

Самоврядування – це спосіб організації життя учнівського колективу, який реалізується у залученні всіх його членів до планування, організації, контролю і підведення підсумків навчальної і суспільної корисної діяльності.

Сьогодні учнівське самоврядування як підхід до організації навчально-виховного процесу має потенційні можливості для реалізації молоді у процесах прийняття рішень на рівні ПТНЗ. Ключові завдання його залишаються незмінними: допомога молоді у процесі соціалізації шляхом стимулювання її власної соціальної активності, створення умов для самореалізації.

Проаналізуємо учнівське самоврядування з точки зору його впливу на формування особистості. Самоврядування розглядається нами не лише як сукупність організаційних учнівських культур та представницьких органів, які на основі взаємодії з педагогами залучаються до управління ПТНЗ, а і як спосіб доступної молоді самоорганізації, яка передбачає активну участь членів колективу в процесах прийняття рішень на рівні ПТНЗ. Таким чином, учнівське самоврядування є школою колективної дії, створення таких життєвих ситуацій, у яких виявляється, виробляються і формуються якості особистості.




РОЗДІЛ І

Органи учнівського самврядування. Права, обов’язки, завдання, повноваження та проблеми учнівського самоврядування.
1.1 Що таке учнівське самоврядування?

Спочатку розглянемо, що таке самоврядування взагалі. "Великий тлумачний словник сучасної української мови" дає означення самоврядуванню як "формі управління, за якого суспільство чи певна організація має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва". З цього можна зробити висновок, що учнівське самоврядування - це участь учнів в управлінні навчальним закладом.

Інакше кажучи, учнівське самоврядування - це форма самоорганізації учнів, механізм представництва й відстоювання своїх прав, можливість самореалізації. Саме учнівське самоврядування покликане захищати права учнів і бути їхнім представником в адміністраціях навчальних закладів.

У типовому положенні, затвердженому Міністерством освіти і науки України наведено таке визначення: "Самоврядування - це самостійна громадська діяльність учнів з реалізації функцій управління професійно-технічним навчальним закладом, яка визначається директором (адміністрацією), виробничими майстернями і здійснюється учнями у відповідності з метою й завданнями, які стоять перед учніським колективом".

Учнівське самоврядування це діяльність, за якої учні самі ухвалюють рішення й втілюють їх у життя. Саме про органи учнівського самоврядування і йтиме мова. Орган учнівського самоврядування - це об'єднання учнів будь-якої частини учнівської громади (навчального закладу, групи, гуртожитка тощо) для реалізації діяльності учнівського самоврядування. Тобто ОУС - це орган, що від імені учнів створює, ухвалює й реалізує свої рішення.

Органом учнівського самоврядування може бути звичайна команда учнів, ініціативна група чи учнівський парламент, рада, деканат та виконком.

Які ж основні завдання органів учнівського самоврядування? Це:

- працювати на учнів;

- представляти й висловлювати позицію учнів;

- репрезентувати учнівську громаду в адміністрації навчального закладу й перед вчителями;

- захищати права й інтереси учнів;

- допомагати учням вирішувати їхні проблеми;

- інформувати учнівство;

- сприяти створенню належних умов для навчання, проживання й відпочинку учнів;

- організовувати позанавчальне життя учнів: дозвілля, спортивні заходи, відпочинок тощо.

Для виконання своїх завдань ОУС має такі повноваження:

- вирішувати питання, що належать до компетенції ОУС;

- ухвалювати рішення й вимагати їхнє виконання;

- захищати права й інтереси учнів (іноді ці очевидні повноваження заперечують, але ж вони випливають із завдань);

- користуватися навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою й оздоровчою базою навчального закладу;

- мати доступ до інформації навчального закладу;

- бути представленими у керівних органах навчального закладу;

- самостійно вирішувати питання своєї діяльності, мати різноманітні форми тощо.

Описати всі повноваження майже неможливо. Ми спробували показати хіба що загальні напрямки. Звісно, що ОУС має й обов'язки, а саме:

- працювати в інтересах учнів і для учнів;

- представляти інтереси всіх учнів без винятку;

- захищати права й інтереси учнів;

- чітко дотримуватися законодавства України і Положення про учнівське самоврядування свого навчального закладу та оператись на Статут обласного органу учнівського самоврядування;

- виконувати рішення й вимоги вищих органів учнівського самоврядування;

- інформувати учнівство;

- звітувати перед учнівство про свою діяльність.

Діяльність ОУС має полягати у розв'язанні учнями своїх задач і проблем. Це й випливає з самої назви. На справді, саме так і має бути. ОУС повинні брати на себе ті питання, які можуть і мають бути вирішенні учнями самостійно. Тож розглянемо типові сфери діяльності ОУС.



Дозвілля - цілком природно, що ОУС приділяє увагу організації учніського дозвілля. Це, порівняно з іншими напрямками, найпростіше організувати. ОУС здатне взяти це питання повністю під свій контроль. Більшість ОУС свою діяльність розпочинали саме з організації дозвілля.

Спорт - організація спортивних гуртків і спортивних змагань.

Організація навчального процесу - участь в організації та вирішенні проблем. Мається на увазі саме організація навчального процесу, тобто такі питання, як-от розклад занять, придатність аудиторії, парт тощо. Саме питання організації навчального процесу є в компетенції ОУС.

Житлово-побутовий напрямок - учні, що мешкають у гуртожитках, мають чимало складнощів. Учнівське самоврядування покликане контролювати житлові умови й вимагати від адміністрації їхнього поліпшення. ОУС має координувати процес поселення учнів і надавати згоду на їхнє виселення.

Учнівські ЗМІ - найпоширеніший варіант - це газети як друковані, так і настінні, можливе також і дротове радіо, програми якого транслюють протягом перерв.

Відносини з адміністрацією - організація представництва учнівських інтересів в адміністрації, ведення переговорів з адміністрацією. Дехто вважає, ніби поява нової ланки між адміністрацією та учнями - це погано. Але ж ніхто не забороняє учневі звертатися до адміністрації навчального закладу безпосередньо. Навпаки, саме ОУС структуровано представляють інтереси учнів. Представнику ОУС легше звернутися до декана чи директора, ніж пересічному учневі.

Наукова діяльність - створення наукових товариств, проведення наукових конференцій. На наукові конференції з профільної спеціальності можна запрошувати провідних спеціалістів відповідної галузі, які й розповідатимуть, що зараз актуальне для вивчення, які дисціпліни тощо. Тим самим можна опосередковано впливати на зміст навчального процесу.

Навчальний процес - вплив ОУС безпосередньо на навчальний процес - питання дискусійне. ОУС можуть контролювати якість навчального процесу. Скажімо, це може бути участь студентів у комісії з перескладання іспитів чи анкетування студентів наприкінці семестру для оцінки якості роботи вмителя тощо.

Права учнів - захист і відстоювання прав як всередині, так і поза навчальним закладом. Це досить важливий пункт. Учневі щонайперше потрібен захист, захист його прав.

Допомога в організації гуртків та клубів за інтересами - завжди є ініціативні учні, які мають різні хоббі: спорт, туризм, співи, вишивання, КВК, бейс-джампінг - все що завгодно, їм слід тільки допомогти самоорганізуватися й вирішити різні адміністративно-організаційні проблеми. Далі вони самостійно збиратимуться, шукатимуть нових членів тощо.

Працевлаштування учнів - як постійне - за спеціальністю; так і тимчасове - підробіток.

Контроль адміністрації - ОУС мають постійно пильнувати й контролювати адміністрацію у питаннях, що стосуються якості навчання й супутніх послуг. Контроль за виконанням умов контракту зі учнями контрактниками, зобов'язаннями перед країною з якісного навчання учнів бюджетників.

Це далеко не повний перелік сфер діяльності учнівського самоврядування. І саме від молоді залежить, якими будуть галузі діяльності ОУС в кожному навчальному закладі.


1.2 "Права" органів учнівського самоврядування

Слово "права" взято в лапки, оскільки мова йтиме не тільки про права в традиційному розумінні.

Існують такі права, що було закріпленно за ОУС. Ці права - набутий досвід, і його можна використовувати. Отже, ОУС можуть розраховувати на таке:

- на приміщення для діяльності ОУС: проведення нарад, прийому учнів, збереження документів та матеріалів, тощо;

- використовувати інші приміщення навчального закладу, як-от актовий зал, аудиторії тощо, для проведення зборів старост та інших заходів;

- за відсутності власного приміщення використовувати приміщення виробничої майстерні, або кабінети, спеціально виділені адміністрацією для прийому учнів і збереження документації ОУС;

- за необхідності - отримувати ключі від навчальних аудиторій;

- на офісне обладнання: столи, стільці, полиці, освітлювальні прилади тощо;

- на необхідну офісну техніку та її обслуговування: телефон, комп'ютер, принтер тощо. На ремонт цієї техніки;

- на забезпечення канцтоварами й витратними матеріалами: ручки, олівці, маркери, папір, ватмани, картриджі для принтера тощо;

- власні стенди для оголошень та інформування учнів;

- користуватися технічним забезпеченням навчального закладу (ксероксом чи іншою оргтехнікою);

- співпрацювати з ОУС будь-якого іншого навчального закладу, міста, області, країни та учнівськими асоціаціями;

- проводити заходи й реалізовувати проекти спільно з іншими ОУС, не зважаючи на відносини між адміністраціями навчальних закладів;

- співпрацювати з будь-якими громадськими організаціями, фондами, бізнес-структурами тощо;

- проводити будь-які дослідження, опитування й анкетування, публікувати їхні результати

- видавати свою газету, зокрема настінну (звісно, без цензури з боку адміністрації), мати свій Інтернет-сайт, свою веб-сторінку на сайті навчального закладу;

- публікувати будь-які матеріали без цензури й узгодження з адміністрацією;

- брати участь у засіданнях педради, представляти учнівство на Вчених радах будь-якого рівня, виступати з пропозиціями, зауваженнями й доповідями;

- представники ОУС мають права членства у Вчених радах, виховних радах, конференціях трудового колективу з правом голосу;

- висувати свої пропозиції з врегулювання питань, які стосуються учнівства (а у навчальному закладі мало які питання його не стосуються), і домагатися їхнього виконання;

- звертатися безпосередньо до будь-кого з педагогічного чи адміністративного персоналу закладу, утому числі і директора, як письмово, так і особисто. І не тільки в приймальні години;

- ОУС може домовитися з керівництвом гуртожитку проте, що частину годин, яку учні мають відпрацювати в гуртожитках, вони можуть відпрацювати, виконуючи завдання ОУС;

- здійснювати контроль за поселенням та виселенням учнів до гуртожитків;

- вимагати, щоб перевірки в гуртожитках відбувалися тільки за присутності представників ОУС. У документі, який засвідчує правопорушення, має бути підпис представника ОУС, що підтверджує наявність правопорушення;

- брати участь у складанні розкладу занять, вносити зміни до нього;

- відмовитись виконувати розпорядження адміністрації, особливо якщо воно не відповідає функціям ОУС або порушує його права;

- проводити збори так довго й стільки, скільки вважаєте за потрібне;

- порушувати на зборах будь-яке питання, що стосується учнів навчального закладу, країни чи світу;

- запрошувати на збори представників адміністрації закладу, де вони "звітуватимуть" перед учнями, чи запрошувати інших, не пов'язаних із навчальним закладом , проте цікавих для студентів осіб;

- отримувати від адміністрації будь-яку інформацію про роботу навчального закладу, зокрема фінансові звіти (наприклад, куди йдуть гроші, що сплачують учні за гуртожиток);

- ставити питання щодо заміни вчителя й домагатися позитивного вирішення цього питання;

- вимагати поліпшення навчальних і житлово-побутових умов - стан аудиторій, парт, дошок, кімнат в гуртожитку, приміщень загального користування - і контролювати цей процес;

- брати участь у будь-яких комісіях, що стосуються учнів, у тому числі і комісії з перескладання іспиту.

Звісно, цим переліком права ОУС не обмежуються. Проте в багатьох навчальних закладах навіть цими правами не завжди користуються.

Розділ ІІ

Організація внутрішньої роботи ОУС




2.1 Проведення зборів

Збори проводяться з метою розглянути нагальні або концептуальні питання, ухвалити рішення й довести до учасників зборів необхідну інформацію.

Проводячи збори, слід чітко усвідомлювати для кого вони проводяться та з якою метою. Від того, для кого їх проводити й залежить спосіб здійснення зборів. Щоб не плутатися, умовно розділимо ОУС на два типи.

Перший - "Команда". Це справді команда, оперативна група (зазвичай до 10 людей), що збирається для вирішення робочих питань, ухвалення конкретних рішень та належного вирішення проблем. Збирається порівняно часто. Радше всього це виконавчий ОУС.

Другий - "Сенат". Це зазвичай виборно-представницькии орган, який може складатися з чималої кількості учасників. Він вирішує загальні й концептуальні питання, заслуховує звіти. Наприклад, конференція делегатів, з'їзд, засідання парламенту, ради тощо.

Збори "Команди". Це зовсім неформалізоване засідання. Робочі збори ліпше проводити регулярно, бажано обрати конкретний день тижня. Зазвичай головна мета засідання - спланувати діяльність ОУС. У випадку "Команди" варто планувати як робочі, так і неофіційні збори, як-от дні народження, виїзди на природу тощо.

Збори "Сенату". Ці збори не варто проводити надто часто. Раз на місяць або на квартал, залежно від того, що це за орган. Слід збиратися тоді, як виникне потреба. Це формалізовані збори, що мають відбуватися за процедурою. Їх треба ретельно підготувати: заздалегідь визначати дати проведення, питання, які буде розглянуто, скласти список, підготувати звіти й сповістити про це кожного з учасників.

До речі, слушно на такі наради запрошувати цікавих гостей, які можуть чимось допомогти або поінформувати - це можуть бути як представники вашого навчального закладу, так і сторонні особи.

На будь-якому зібранні слід оголосити чітко визначений порядок денний. Крім того, необхідно вести протокол. У ньому необхідно розкрити головні пропозиції, рішення розподіл голосів під час голосування тощо. Протокол зборів підписує голова або головуючий та секретар, а зберігати протоколи слід в окремій папці за хронологією. Протоколи виступають підтвердженням правочинно подальших дій всього ОУС або його підрозділів. За звичай протоколи офіційно оформлюються вже після зборів. Протоколи мають бути доступні для ознайомлення членам зборів. На зборах, як правило, затверджують плани роботи, обирають відповідальних, а відтак і заслуховують їхні звіти.

До зборів необхідно готуватися. Потрібно проводити збори так, щоб вони були цікавими й корисними для учасників. Якщо збори проходитимуть нудно, то на наступні збори ніхто просто не прийде. Не потрібно людей змушувати брати участь у зібранні. Проводьте збори так, щоб на них приходили! Не забувайте про те, що збори слід проводити для учасників, а не для себе.


2.2 Планування

Планування - невід'ємна складова якісної організації роботи. Адже це простий та ефективний спосіб організації своєї діяльності, а не тільки бюрократія. Якщо ти робиш планування для себе, а не для формальності, - це стане потужним інструментом у твоїх руках.

Планування - процес відображення твоїх думок на папері, під час якого відбувається систематизація думок, розкладання по полицях. Як іноді буває просто зрозуміти текст іноземною мовою і геть не під силу його перекласти. Те ж і з плануванням. До того ж це засіб ефективно передавати інформацію. Коли ідею оформлено як план, її простіше розуміють інші, крім того, не виникає проблеми на кшталт: "-Ти так казав. - Ні я так не говорив!"
2.3 Планування роботи

Мова йде про планування роботи, наприклад, на навчальний рік. Планування полягає в розподіленні всієї роботи на окремі проекти й заходи. До того ж можливий розподіл за напрямками роботи.

Окрім окремих проектів, можуть бути якісь системні періодичні функції, які виконують щодня, скажімо, перевірка пошти, організація зборів, вітання з днем народження тощо. Тому не слід забувати про системні функції - їх необхідно визначити, чітко відокремити й закріпити за певними людьми.

Під час планування вкрай важливим є визначення відповідальних (за кожний окремий пункт може бути тільки один відповідальний) і строків виконання. План, до якого внесено всі проекти за певний період, дасть змогу після його завершення оцінити ефективність роботи ОУС, оцінити власні сили й виявити сфери, які потребують більшої уваги, ніж інші.

Для планування слушно використовувати таку таблицю:
Таблиця 2.1

проект/захід

відповідальний

термін









Не варто забувати, що в плані можуть бути якісь внутрішні питання, як-от розробка й виготовлення посвідчень членам ОУС, закрита вечірка, прибирання приміщення ОУС тощо. З офіційним планом (той що без внутрішніх питань) слід ознайомити учнів, можна ознайомити й адміністрацію.

Зразки планів роботи ОУС див. у розділі "Типовий план заходів ОУС ".

2.4 Планування проекту

Планування заходу необхідно для того, аби побачити, що саме та як слід робити, які потрібно ресурси, які провести підготовчі дії. Планування дає змогу позбутися хаосу під час проведення заходу. І що вкрай важливо - написання плану допоможе угледіти "дірки" - що саме ви забули чи випустили.

До складання плану проекту повинно входити:

- визначення суті заходу;

- опис дій, які необхідно здійснити;

- визначення цільової аудиторії;

- призначення керівника проекту;

- опис необхідного матеріального забезпечення;

- визначення кількості людей, потрібних для організації;

- визначення строків проведення;

- визначення дати здійснення проекту;

- визначення системи оцінки проведення заходу та звітності.


Для планування слушно використовувати таку таблицю:
Таблиця 2.2

частина плану

конкретні дії

відповідальний

термін

 

 

 

 

Окремо в плані можна зазначити пункти, які необхідні для підготовки заходу, пункти проведення заходу. Не забуваймо, що важливим є визначення відповідальних (за кожний окремий пункт може бути тільки один відповідальний) і строків виконання. По ходу реалізації проекту має відбуватися контроль за самим виконанням. Не бійтеся в разі потреби переплановувати.

Про повну реалізацію проекту, відповідальний звітує на зборах. А звітувати про виконання загального плану - голова ОУС на відповідних зборах.

Розподіл ІІІ

Функції учнівського самоврядування
3.1 Розподіл функцій учнівського самоврядування.

Розподіл функцій важко описати, тому що більшість "команд" вдаються до власного шляху розподілу функцій. Обов'язково передбачити функції голови та секретаря (або цілого секретаріату, який бере на себе функцію діловодства). Решта – винятковість.

Втім, існують два основні способи розподілу, до яких вдаються, для поточної роботи ОУС: створення відділів (комітетів, комісій, департаментів, міністерств) або робота за проектами. Ці два способи можна застосовувати одночасно.

Для створення відділу необхідно вибрати напрямок, в якому відділ працюватиме, і визначити керівника відділу способом, прописаним у положенні. Відділи можудь бути найрізноманітніші, наприклад, спорту, культурний, прес-центр тощо.

Під час роботи за проектом слід обирати готовий або розробити власний проект, обрати його керівника і залучити команду охочих до його реалізації.

Розподіл функцій досить важливий елемент менеджменту ОУС. Слід навчитися визначати обсяги робіт і відповідальності. Необхідно належно розподіляти роботу. Вчитися на своїх помилках і корегувати власні дії.



3.2 Діловодство

Діловодство - спосіб систематизації та зберігання документів ОУС. Воно необхідне як і під час поточної роботи, так і для передачі досвіду наступному поколінню.

Щонайперше вся документація поділяється на документацію різних відділів або комітетів. У кожного підрозділу має бути окрема папка або, можливо, цілий архів, залежно від обсягу документації, що стосується саме цього відділу. Крім того, усі документи, які стосуються окремого проекту теж, слід зібрати до окремої папки чи файлу.

До того ж окремі папки повинні бути у:

- протоколів;

- службових записок, звернень до адміністрації;

- звернень студентів;

- установчих документів, положень;

- листи та заяви, які писали ми;

- листи та заяви, які писали на адресу нам;

- договори та угоди.

Зберігати документи в порядку забирає час зараз, але дуже допомагає потім - коли через рік ви будете проводити аналогічний захід ви легко знайдете всі папірці і вам буде набагато простіше.

Усі документи не зайве зберігати і в електронній версії на жорсткому диску комп'ютера. Бажано, щоб розподіл документів на папки збігався з назвами папок у комп'ютері - це спростить пошук.

Окрім того є сенс зробити "номенклатуру справ", інакше кажучи, загальний перелік усіх папок, почепивши його біля місця зберігання папок. У кожну папку можна наклеїти перелік документів, що зберігаються в ній.

У нагоді може стати використання офісних лотків - своєрідних поштових скриньок для обміну інформацією. У кожного відділу має бути окремий лоток, до того ж лотки можуть бути у голови ОУС, лоток для вхідних документів тощо. Через ці лотки можна передавати всі документи. Ще однією корисною річчю може стати пробковий стенд для внутрішніх оголошень.
3.3 Забезпечення спадковості

Загалом в ОУС досить велика плинність кадрів. Це пов'язано з тим, що постійно приходять нові учні (систематично це відбувається раз на рік, коли до навчання стає перший курс), реалізуються нові проекти, до яких залучаються нові люди. А хтось із активістів іде працювати. Для ОУС це доволі природний процес. Для того, щоб новачки не починали все з нуля, слід забезпечити спадковість.

Як це зробити. По-перше, проводячи заходи, необхідно залучати як помічників учнів молодших курсів - вони зможуть побачити, як усе робиться, навчитися і наступного року провести захід самостійно. По-друге, збирати й систематизувати всю інформацію, якщо раптово зміниться голова відділу, а попередник не зможе ввести його в курс справ, новачок зазирне до папки відділу і все прочитає.
3.4 Фінансування діяльності

Проблема фінансування завжди стоїть доволі гостро для ОУС. Якщо під проект знайти кошти цілком реально, то знайти кошти для поточної діяльності насправді важко. Джерелами фінансування для ОУС можуть бути:

- адміністрація навчального заклдаду;

- спонсорські та меценатські кошти;

- кошти профспілки (при належному встановленні відносин);

- кошти, зароблені самостійно (цілком реально);

- фонди й донорські організації;

- бюджет міста, області та країни;

- благодійні внески, у тому числі й самих учнів.

Пошук коштів - окрема наука чи навіть мистецтво, яке звуть фандрайзинг. На жаль, це виходить за рамки цієї методички. Але ж ніхто не заважає взяти до рук іншу літературу, наприклад книжку про фандрайзинг.



  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка