«Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках біології як спосіб формування творчої особистості»



Сторінка1/4
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.81 Mb.
  1   2   3   4

Комунальний заклад «Сахновщинський навчально- реабілітаційний центр » Харьковської обласної ради

Вчитель біології Будянська Н. І.


«Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках біології як спосіб формування творчої особистості»



1. Вступ

У час реформування системи шкільної освіти, поширення масової культури в сучасній практиці інтерес учнів до навчання поступово знижується. Ці явища зумовлені як загальними соціальними чинниками, так і особливостями сучасного стану освіти, педагогічної науки в Україні. За таких обставин підвищується актуальність дослідження проблеми розвитку пізнавальних інтересів школярів. Розв'язуючи дану проблему, я поставила собі за мету провести кожний урок так, щоб він сприяв становленню пізнавальних інтересів учнів, набуттю ними навичок самостійного поповнення знань. Адже без активної самостійної роботи не можна досягти глибоких і міцних знань, оволодіти раціональними прийомами навчальної діяльності.

Пізнавальний інтерес стимулює пізнавальну активність учнів і тим самим спрямовує розвиток розумової, психічної та соціальної сфери особистості, створює умови для формування творчої навчальної діяльності учнів. Тому актуальною для мене є дослідження проблеми розвитку пізнавального інтересу учнів на уроці біології.

Всі автори надають винятково важливого значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання. Аналіз цих досліджень свідчить про необхідність перегляду, уточнення та розширення наукових уявлень про визначальні фактори успішності учнів. Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності, зокрема, неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Суворі, категоричні вимоги, покарання, адміністративні заходи безсилі, якщо в дитини немає потреби навчатися, якщо пізнавальна діяльність для неї позбавлена життєвого змісту.

Прояв активності в процесі навчання пов’язаний з пізнанням світу. Тому в багатьох педагогічних джерелах акцентується важливість саме пізнавальної активності, яка виникає завдяки продуктивній активності. Пізнавальна активність - складне інтегральне утворення особистості, що має мотиваційні, операційні та результативні компоненти. Серед них прояв інтелектуальної ініціативи, надситуативності – вихід особистості за межі даної діяльності за власним бажанням, прагнення до цілеутворення .

Стимулами пізнавальної активності в навчально-виховному процесі, крім внутрішнього стимулу - пізнавального інтересу, також виступають такі педагогічні прийоми, як заохочення, розкриття необхідності та значення навчального завдання (мотивація), підкреслення розвитку позитивних рис особистості в процесі навчання, своєчасне визнання успіхів учнів, активна позиція вчителя, довіра учням та інші, які вже стають зовнішніми стимулами пізнавальної активності учнів. Пізнавальна активність учнів є показником якості їх навчально-пізнавальної діяльності, спрямованості учня на ефективне опанування знань та способів діяльності.

Добірку цікавих творчих вправ для формування в учнів пізнавальних інтересів у педагогічній літературі запропонувала З.В. Друзь. Крім того, автор рекомендує використовувати на уроках додаткову інформацію, яка містить нове і цікаве порівняно з програмовим матеріалом.

Гра - одне із чудових явищ життя, діяльність начебто марна і разом з тим необхідна. Мимоволі чаруючи й залучаючи до себе як життєве явище, гра виявилася досить серйозною й важкою проблемою для наукової думки.

У російській педагогіці та психології проблему ігрової діяльності розробляли К. Ушинський, П. Блонський, С. Рубінштейн, Д. Ельконін. Різні дослідники та мислителі зарубіжжя нагромаджують одну теорію гри на іншу - К. Гросс, Ф. Шіллер, Г. Спенсер, К. Бюлер, З. Фрейд і Ж. Піаже та інші.

Проблема створення умов, які ефективно впливають на формування пізнавальної активності дітей шкільного віку, займає одне з найважливіших місць в психолого-педагогічних дослідженнях. При цьому така проблема не нова, вона розроблялась у різні періоди розвитку педагогіки, однак на сучасному етапі потребує переосмислення у зв'язку зі зміною пріоритетів у системі освіти. Недостатня кількість практичної розробки цієї проблеми, її актуальність визначили та обумовили вибір методичної проблеми, над якою я працюю: «Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках біології як спосіб формування творчої особистості ».

Основними завданнями для реалізації своєї проблеми вважаю:

1) Підвищення якості та рівня знань учнів.

2) Залучення до науково-дослідної роботи (МАН, участь у конкурсах, предметних олімпіадах, проектах).

3) Підвищення інтересу до предмету.

4) Участь в екологічних акціях, конкурсах.

5) Виховання в учнів культури “екологічного” мислення.

6) Розвиток творчого мислення, формування пізнавального інтересу до біології.

Поставленні завдання реалізую так:

1) Підвищую якість та рівень знань учнів шляхом організації позакласних занять з хімії та біології, індивідуальних консультацій для учнів.

2) Залучаю до науково-дослідної роботи (МАН).

3) Підвищую інтерес до предмету шляхом проведення тематичних екскурсій до музею природи, ботанічного саду ХНУ.

4) Організовую участь учнів у екологічних акціях, конкурсах (акція “Годівничка”, екологічні проекти, науково-технічній конференції “Хімія і фізика в сучасних технологіях ”).

5) Виховую у учнів культури “екологічного” мислення (бесіди у клубі “Ерудит”, який працює в нашій школі у рамках реалізації державної програми «Обдарована молодь»).

6) Розвиваю творче мислення шляхом надання індивідуальних творчих домашніх завдань учням: підготовка цікавих доповідей, елементів презентації до певних уроків.



Хочу виділити такі аспекти мого бачення успішного уроку біології:

  • Формування предметної компетентності. Моє завдання – показати дітям значущість біологічних знань, можливість їх застосування у повсякденному житті, допомогти побачити взаємозв’язки, які з’єднують розрізнені елементи теорії у цілісну систему, знайти такий підхід, який «зачепить» не тільки розум, але й душу учня, допоможе краще зрозуміти себе й оточуючий світ, усвідомити найвищу цінність людини – життя.

  • Розвиток пізнавальної активності й самостійності. Відомо, що той, хто вчиться самостійно, досягає успіху частіше, ніж той, кому все пояснили. Тому моє завдання – не давати знання в готовому вигляді, а навчити учнів здобувати їх самостійно.

  • Формування інформаційної культури. Щоб самостійно навчатись, учень повинен вільно орієнтуватися у величезному потоці інформації, вміти отримувати її з різних джерел. Моє завдання – навчити сприймати інформацію, критично її оцінювати, систематизувати, узагальнювати, творчо опрацьовувати, робити висновки.

  • Розвиток мислення. Я не знаю, чи можливо навчити кожного логічно й грамотно мислити, але навчити розуміти наукові поняття, терміни, порівнювати і співставляти їх, класифікувати, встановлювати взаємозв’язки не тільки можна, але й потрібно. Саме в цьому, як на мене, й полягає навчання логіці мислення.

  • Розвиток творчих здібностей. Моя задача – стимулювати творчу активність учнів, створювати умови для різних її проявів: нехай фантазують, розв’язують задачі, висовують оригінальні ідеї, знаходять нестандартні рішення й засоби діяльності. Все це не тільки стимулює процес засвоєння знань, але й сприяє розкриттю творчого потенціалу дитини.

  • Формування комунікативної компетентності. Будь–який урок – це завжди спілкування, яке аж ніяк не обмежується механічною передачею інформації. Зміст спілкування набагато глибший. Ми вчимося чути і розуміти один одного, з повагою ставитися до будь – якої думки, протилежної точки зору. Ми разом шукаємо відповіді на несподівані запитання, міркуємо, сперечаємося, співпереживаємо. Ми довіряємо один одному, і тому дітям не страшно помилятися, висовуючи іноді неймовірні ідеї і пропозиції. Розвиток комунікативних думок - ще одна важлива складова уроку біології.

  • Створення психологічно комфортного середовища. Ставлю мету, щоб кожен учень повірив у себе, в свої сили й можливості, щоб не тільки отримував користь від пізнання природи, але й відчув задоволення від інтелектуальної праці, приємність від спілкування, визнання у старших й повагу однолітків, радість творчості, смак перемоги над собою.

  • Формування рефлексивних якостей. Розвиток особистості не можливий без здатності до самоаналізу та самокорекції. Рефлексія допомагає учням краще зрозуміти себе, оцінити власні можливості, усвідомити труднощі, вибрати найкращий шлях досягнення мети. Здатність до рефлексії буде корисною їм не тільки в учбових, але й життєвих ситуаціях.

  • Різноманітність навчальної діяльності. Навчання – цікавий процес, якщо він різноманітний. Ніщо так не стомлює, як одноманітність, тому на уроці повинні розумно чергуватися різні форми діяльності, і кожний урок повинен бути неповторним, не схожим на інші. Тому в будь-якому уроці, кожній навчальній годині обов’язково повинна бути своя «родзинка», чарівна «Ах!», коли клас завмирає від подиву та захоплення.

Звісно, основною формою навчання є стандартні уроки. Починаючи з 9-го класу процес навчання не обходиться без лекцій і семінарів як менш традиційних для школи форм занять. Але, як на мій погляд, найбільш привабливими епізодами в навчальному процесі є колективні ігри. Використання ігор на уроці біології націлено на вирішення таких завдань:

● вивчення ознак і властивостей живого;

● розвиток інтелекту дитини, її розумових здібностей;

● усвідомлення ролі людини в природі, розвиток інтересу до біологічних наук, формування соціально-активної позиції.

В процесі роботи я шукаю найбільш ефективні форми й методи навчання і, як результат, поступово прийшла до практики системних ігор біологічного та екологічного характеру. Основною метою колективних ігор, які я практикую, є навчання дітей умінню спільно досягати поставленої мети, сприяння розвитку їх мовленнєвої культури.
2.Авторські ігрові методи навчання на уроках біології

Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Вибір методів навчання, ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Учитель повинен самостійно прийняти рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

Складний для розуміння матеріал краще викладати звичайними методами, а менш складний, який учні можуть опанувати самостійно, але для цього їм потрібен додатковий стимул, вивчається у формі ігрових вправ, як правило, закріплення, узагальнення та перевірка засвоєння матеріалу доцільно проводити за ігровими технологіями.

Особливість використання на уроках моїх ігрових вправ полягає в тому, що вони не потребують тривалої підготовки і займають значно менше часу в межах урочного навчання.

Ігри-вправи можна проводити на уроках, вони можуть бути частиною домашнього завдання, позакласних занять, а також можуть використовуватись у вільний від навчання час.

Ігри-вправи дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища і факти, які можуть бути збережені пам’яттю як найбільш життєво важливі й захопливі у плані пізнання.

Пропоную наступні вправи:

Вправа “Концентрація”

Клас об’єднується в групи. Кожна група отримує текст на аркушах. Аркуші перевернуті текстом униз. За сигналом учителя учні перевертають аркуші, читають протягом визначеного часу (1-2хв) текст, а потім знову перевертають аркуші та віддають їх учителю. Після цього кожен учень записує в зошиті те, що запам’ятав з тексту. Далі група записує спільний текст на окремому аркуші. Виграє та команда, що найбільш повно відтворить текст.

Вправа ” Розгадай кросворд”

7 клас. Тема: ”Збільшувальні прилади”









3


























































2




4

5

























7

8

1













6































































































































Найпростіший збільшувальний прилад.(Лупа)

Об’єкт, виготовлений для дослідження під мікроскопом. (Препарат)

Частина мікроскопа, яка поєднує тубус і столик.(Штатив)

Пристрій мікроскопа для вловлювання світла.(Дзеркало)

Збільшувальне скло.(Лінза)

Пристрій мікроскопа для наближення тубуса д столика.(Гвинт)

Спеціальна трубка, в якій закріплені збільшувальні лінзи.(Тубус)

Збільшувальні лінзи верхньої частини тубуса.(Окуляр)

Розгадавши кросворд, знайдіть ключове слово – прізвище вченого який вдосконалив будову мікроскопа (Левенгук)

Вправа «Доповни речення»

8 клас. Тема «Молюски»

Доповніть загальну характеристику типу Молюски, вставляючи пропущені букви:

Багатоклітинні, несегментовані тварини. У більшості молюсків зовні тіло захищене .......................... Тіло складається з відділів .................................................................. З боків тулуб оточений складкою шкіри ......................, між якою і тілом є проміжок - .................................... порожнина. Травна система починається ........................................., а закінчується ..................... Кровоносна система ..........................., серце поділене на ....................................... Органами виділення слугують ...................... Нервова система ................................................. типу.

Вправа “Біологічна естафета”

8 клас. Тема: “Різноманітність земноводних”

Учні по черзі називають представників земноводних. Той, хто не може назвати або повторює назву, вибуває з гри. Той, хто залишиться, приносить команді бали.

Вправа ”Біологічний бій”

8 клас. Тема: “Земноводні”

Усі учні слухають інформацію вчителя. Перша команда вибирає ознаки, характерні для ряду Хвостаті Земноводні, а інша - для ряду Безхвості земноводні. Відповіді записуються у формі цифрового шифру. Якщо учень припускається хоча б однієї помилки, він “убитий” і не приносить команді балів. Кожен учень, який правильно відповість на всі запитання, приносить команді додаткові бали.

Передні та задні кінцівки розвинені однаково.

Тіло коротке.

Задні кінцівки розвинені набагато краще за передні.

Хвостовий відділ добре виражений.

Хвостовий відділ хребта перетворений на єдину хвостову кістку.

Серед представників ряду трапляється яйце живородіння.

Найбільш високоорганізовані земноводні, поширені на всіх континентах (за винятком Антарктиди).

Деякі земноводні цього ряду не завершують метаморфоз і набувають здатності до розмноження на личинковій стадії.

Лише на період розмноження переходять до водойм.

Видовжене тіло.

Квакша, піпа, філомедуза, ропуха, належать до ряду ......

саламандра, тритон, сирени, протей належать до ряду ......

Відповіді.

Ознаки хвостатих земноводних: 1,4, 6, 8, 10, 12.

Ознаки безхвостих земноводних: 2, 3,5,7,9,11

Вправа “Хто зайвий?”

8 клас Тема: “Плазуни”

З переліку тварин вибрати зайвих. Відповідь аргументувати.

Вуж, варан, кобра, удав.

Хамелеон, крокодил, тритон, черепаха.

Варан, гекон, хамелеон, черепаха.

Вправа “Розгадай головоломку”

7 клас. Тема: “Різноманітність покритонасінних ”

Н – на початку

1

































2































3































4































Рослина, назва якої пов’язана з ім’ям давньогрецького юнака, який закохався сам у себе.

Декоративна і лікарська рослина родини Айстрові.

Декоративна рослина з блакитними квітами й опушеними листками, яка хоче, щоб її пам’ятали.

Лікарська рослина серцевої дії, квітки якої подібні до наперстка.

Вправа “Вгадай тварину”

Учитель пропонує перелік тварин. Гравцю дозволяється ставити до п’яти запитань. Учитель відповідає на запитання “так” або “ні”. У запитаннях повинна міститись інформація про систематичне положення тварини. Гравець, послідовно використовуючи класифікацію тваринного світу, поетапно виключає певних тварин і доходить до правильної відповіді. Останнє запитання може спрямовуватись на особливості зовнішньої та внутрішньої будови.

Наприклад. Перелік тварин.

Евглена зелена. Річковий рак. Аскарида. Інфузорія –туфелька. Капустянка.

Коник. Сонечко. Пропоновані запитання з використанням систематики тварин.

Це представник підцарства Одноклітинні? (Ні) Ця тварина належить до типу Членистоногі? (Так) Це представник класу ракоподібні? (Ні) Це представник ряду Прямокрилі? (Так) Ця тварина має копальні передні ноги? (Так)

Вправа “Знайди біологічні помилки”

Оповідання – містифікація до теми “Земноводні”

Яскраве сонячне проміння збудило крихітну кумку, що солодко спала на зеленій травичці. “Ой, як хочеться їсти, - подумала вона. І почала роззиратись навкруги. Вона з надією повертала голову то вліво, то вправо сподіваючись угледіти здобич. Аж ось побачила комара, що сів перепочити на листок очерету та ненароком заснув. Хитра кумка підкралась до комара, стрімко підстрибнула на своїх довгих ногах і... яка невдача – комар виявився спритнішим, і в боротьбі за існування переміг кумку. Від такого конфузу кумка засумувала, та і в животі бурчало. “А що як спробувати ряску? Он мій знайомий Карась їсть і нічого, та і фігуру слід підправити – кажуть ряска дуже поживна. Голод не тітка – довелось кумкі поснідати ряскою . А може це і на краще – продумала жабка – буду струнка, гарна. А то люди мене не люблять – бояться, що від мене у них гуски з’являться. Аж ось в траві щось зашурхотіло. Кумка злякано визирнула із своєї схованки “А хто це пробіг повз мене в таку рань? А та це ж тритон. Мабуть на побачення. Бач як гребінь червоно – блакитним перламутром виблискує. А може і мені закохатись, що я гірша? І кумка замріяно відкинулась У траві споглядаючи синє небо.

Які біологічні неточності є в оповіданні?

Вправа “Біологічний марафон”

Хто може піднімати вагу, що втричі перевищує масу власного тіла? (Мурашка)

Який із представників Членистоногі змінює свій покрив? (Рак)

Велика кількість представників якого ряду не їсть у продовж усього життя? (Метелики)

Збудник небезпечних захворювань: тиф, піроплазмоза, енцефаліт. (Кліщ)

Скільки пар ходильних ніг має рак? (5)

Як називається американський вид павука, в якого самка після запліднення з’їдає самця? (Чорна вдова)

Який жук на території України найбільший? (Жук-олень)

Хто швидше махає крилами – джміль чи комар? (Комар)

В якій частині тіла рака розміщені протоки видільних залоз? (На голові)

Якого кольору кров у павука? (Безбарвна)

Чи розрізняють комахи кольори? (Так)

Скільки рухів крилами робить муха за 1хв? (330)

Вправа „Знайди відповідність”




1. Плід, який розкривається по верхньому та нижньому швах від верхівки до основи, а насінини прикріплені до обох половин оплодня.

2.Плід, у якого середній та внутрішній шари соковиті, а зовнішній, забарвлений, твердий.

3.Плід, який розкривається по двох швах, а насі­нини розташовані на перетинці всередині плоду.

4.Соковитий багатонасінний плід, м'якуш якого утворений розрослим квітколожем і т.д.

Вправа “Хто я?”

Впізнати комаху за описом.

Дуже полюбляю рослини з родини Капустяні, від їх запаху просто втрачаю розум.

За це мене не любить людина.

Усе намагається знищити кладки яєць та моїх личинок – гусениць.

(Капустяна білянка)

Я – красень! Та ще й лікарський. У давнину з мене готували чудовий сечогінний засіб.

У ті добрі старі часи мене часто можна було бачити в цирку: ще б пак, адже я найкмітливіший і чудово піддаюсь дресируванню.

Навіть якщо ви не запросите мене на обід – я не забарюся з’явитись, мені досить трішки хлібних крихт або погано вимитих тарілок, на лихий кінець обійдуся і папером.(Тарган)

Я живу 3-4 роки.Я найсильніша тварина на Землі! От тільки крила в мене не збереглися, та то не біда, вони мені лише заважали б трудитися. (Мурашка)

Вправа « Так-ні»

Учитель зачитує твердження, а учні відмічають правильне воно чи ні, записуючи відповіді “так” чи “ні”.

Наприклад, 8клас Тема “Найпростіші”

Одноклітинні здатні до подразнень.

Інфузорія – гетеротроф.

Війки – орган руху евглени.

Амеба здатна утворювати цисту.

Деякі одноклітинні – паразити.

Кишковопорожнинні мають різні типи клітин.

Тіло кишковопорожнинних утворене трьома шарами клітин

Коралові поліпи – одноклітинна тварина.

Кишковопорожнинні розмножуються брунькуванням.

10.У кишковопорожнинних запліднення внутрішнє.

11.Кишковопорожнинні здатні до регенерації.

12.Стигма у евглени здатна відповідати на подразнення.

Вправа “Світлофор”

Учитель висловлює 12 тверджень, частина яких містить помилки. Після кожного твердження учні піднімають зелені (погоджуюсь), червоні (не погоджуюсь), жовті ( можу доповнити) жетони. Учні, що підняли правильний жетон, ставлять собі 1 бал, за додаткове пояснення неправильного твердження – 2бали.

Вправа “ Біологічне доміно”

Доміно складається з прямокутників, розділених на дві частини, схожих на кісточки доміно. На одній половині може бути написане поняття, термін, слова. На другій – визначення терміну, розкриття поняття, запитання. Грати в доміно можуть 2,3, 4учні. Прямокутники діляться між ними порівну. Починає грати той учень, у кого є прямокутник зі словом “Початок”. На другій половині є запитання, визначення. Всі інші шукають серед своїх прямокутників правильну відповідь . Коли покласти правильну відповідь до запитання. Твердження, то на другій половині прямокутника висвітлиться нове запитання і т.д. Грають діти доти, поки на останньому прямокутнику не буде написано слово “Кінець”.

Вправа “Слабка ланка”

Учитель пропонує пригадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий попередній і свій, третій - два попередні і свій і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: Слабка ланка”. На узагальнюючих уроках такі ланцюжки можуть доходити до 20 і більше слів.

Вправа ”Бачено-небачено”

Вправа використовується під час вивчення термінів.

Учитель вивішує на дошці заздалегідь виготовлений плакат, на ньому різними кольорами великим і дрібним шрифтом, уздовж і поперек написано терміни (кількість варіюється відповідно до теми). Після закінчення наперед обумовленого часу плакат знімається, а команди записують усі слова, що запам’яталися.

Потім команди обмінюються своїми записами для перевірки. Перевіряючи виправляють помилки, описки, і вписують “не побачені іншою командою слова”. Аркуші повертаються колишній команді – тепер уже для перевірки перевіряючи.

Вправа “Морський бій”

Учитель повідомляє, що на ігровому полі заховано слово, букви якого знаходяться у певних секторах. Щоб відгадати термін учні по черзі “стріляють”. Якщо влучив – відкривається буква, якщо ні – потрібно дати відповідь на запитання. Виграє команда , яка швидше відгадає термін і дасть його визначення. Учитель заздалегідь повинен приготувати питання, кількість яких відповідає кількості вільних секторів.


А

Б

В

Г

Д

Е






















1



















2



















3



















4



















5



















6

Вправа “Алфавіт”

Учні команди до кожної букви алфавіту повинні придумати слово з теми та скласти до нього запитання. Після виконання завдання команди обмінюються запитаннями і дають відповідь на них.

Наприклад: 7 клас Тема “Вегетативні органи”

А- Рослина, у якої стебло має видозміну – колючки ( акація)

Б- Росла, що має видозміну кореня коренеплід ( Буряк)

В-Зона кореня, в якій відбувається поглинання води ( Всисна)

Г- Рослина, що має чіпке стебло (Гарбуз)

Д - Внутрішня частина стебла (Деревина)

Е – Рослина з мутовчастим листкорозміщенням (Елодея) і т.д.

Вправа “Мім”

Учні читають запропонований текст. Учасники однієї команди мають зобразити будь – яке речення чи абзац пантомімою, а інша команда – здогадатися і пояснити, про що саме йдеться. Потім інша команда відтворює текст, а друга вгадує.

Вправа “Шпаргалка”

Учням пропонується прочитати текст. Необхідно передати його зміст за допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Ці шпаргалки (підписані) віддаються вчителю. За бажанням учні підходять до вчителя і витягують шпаргалку. За цією шпаргалкою потрібно відтворити текст. Відзначаються найкращі шпаргалки та доповідачі.

Вправа «Охарактеризуй»

Учням пропонується охарактеризувати який-небудь об’єкт за планом:

1.Хто?Що?

2.Який?

3.Де знаходиться?



4.Що робить?

Наприклад:

1.Еритроцит

2.Червоний

3.В крові

4.Транспортує кисень і вуглекислий газ.



3.Авторські нетрадиційні уроки біології

Загальновідомо, що успішному засвоєнню навчального матеріалу сприяє постійний інтерес дитини до предмета вивчення. Потурбуватись про виникнення та зростання цього інтересу – справа вчителя.

Для розвитку творчих здібностей учнів, їх поступового залучення до самостійної пізнавальної діяльності, забезпечення співпраці між учнями і вчителями традиційного уроку недостатньо, тому на допомогу приходять нові форми уроків – нестандартні: уроки – семінари, уроки – конференції, уроки – змагання тощо. У зв’язку зі збільшенням розумового навантаження на уроках я практикую методичні прийоми, що підтримують у школярів інтерес до навчання, бажання вивчати біологію, стимулювати їхню активність.
УРОК - ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема. Загальна характеристика класу Земноводні.

Мета. Вивчити особливості будови земноводних, що пов’язані з особливостями життя тварин, показати риси ускладнення будови у порівнянні з рибами.

Формувати в учнів вміння аналізувати одержані знання, розвивати навички самостійної дослідницької роботи. Здійснювати екологічне виховання учнів.



Обладнання. Вологі препарати, таблиці, фотографії земноводних.

Тип уроку. Урок – дослідження.

Хід уроку.

1. Психологічний настрій уроку.

Сьогодні у нас буде не звичайний урок, а урок-лабораторія. Що ж роблять у лабораторіях? Вчені досліджують різні явища і предмети природи, відкривають нові знання, виконують різні досліди. Давайте спробуємо стати лаборантами і поринемо у загадковий, фантастичний світ знань, досліджень.

2. Загальна характеристики класу

До нас у лабораторію потрапили тварини, яких потрібно дослідити. Їм не звикати до лабораторних досліджень. Важко навіть назвати всі відкриття, якими людство зобов’язано дослідам і спостереженням над цими тваринами. На знак пошани за неоціненні заслуги цього малопомітного створіння в наукових дослідженнях у Парижі біля інституту Пастера споруджено пам’ятник. Ви запитаєте хто це? Ось вам відповідь: „У зеленому жакеті галасує в очереті, хоч і плавати мастак, а не риба і не рак”. Так саме жаби зробили неоціненний вклад в розвиток науки.

3. Оголошення теми і завдань уроку

Сьогодні на уроці перед нами стоїть завдання дослідити цих дивовижних тварин. Давайте як справжні дослідники визначимо ціль нашої роботи (учні визначають напрямки роботи на уроці).

Для більш повного вивчення земноводних об’єднаємось у дві дослідницькі лабораторії. Одна група вивчатиме особливості зовнішньої будови та середовище життя тварин, інша – внутрішню будову. Після вивчення досліджуваного питання групи подадуть свій творчий звіт.



1 група - Середовище життя земноводних та особливості їх зовнішньої будови.

Питання для дослідження

Характеристика земноводних

1. Представники




2. середовище життя




3. Відділи тіла




4. Покриви тіла




5. Органи чуття





2 група – Внутрішня будова земноводних

Питання для дослідження

Характеристика земноводних

1. Травна система




2. Дихальна система




3. Кровоносна система




4. Нервова система




Групи звітують про пророблену роботу. (заповнення загальної таблиці в робочому зошиті)

4. Робота з словником ( терміни: барабанна перетинка, велике коло кровообігу, мале коло кровообігу, слізні залози)

5. Виконання лабораторної роботи “Порівняння скелетів земноводних та риб”

6. Узагальнення. (Робота з оповіданнями)


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка