Розквіт соціально-психологічної прози у 19столітті



Скачати 39.92 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір39.92 Kb.
«Мені потрібні істини

і негайно; лад я їм дам потім»

Стендаль

Тема: розквіт соціально-психологічної прози у 19столітті.

Провідні теми жанри творів.



Мета: розглянути загальну характеристику розвитку культури та літератури XIX ст. пояснити терміни « соціально психологічна проза, розглянути основні етапи літературного процесу XIX ст. роль художньої літератури у культурному та суспільному житті XIX ст. розглянути найвизначніших представників соціально психологічної прози XIX ст.

Обладнання: портрети Стендаля, О. де Бальзака, підручники з літератури, епіграф до уроку.

Хід уроку

I. Організація класу

Завдання учням – скласти конспект лекції учителя.



II. Опрацювання теми уроку

1. Слово вчителя

- Століття XIX – час бурхливих ідей, подій стрімкого розвитку промисловості, віри в науково-технічний прогрес і занепаду релігійних вірувань. Провідні цивілізації Нового і Старого світу продовжують розвиватися під впливом таких могутніх стимулів, як Велика Французька ї Американська революції. Головне гасло доби – свобода.

Література XIX ст. була тісно пов’язана зі своєю добою. Відгуком на духовні потреби суспільства стало формування з середини і впродовж останньої третини XIX ст. нового великого художнього літературного стилю, який отримав назву реалізм. Спочатку риси цього стилю виникли спонтанно в творах Стендаля, О. де Бальзака, Ч.Діккенса, О.Пушкіна, М.Гоголя, і тільки у 50-х роках XIX ст. з’явився сам термін, а потім і спроби осмислити творчість багатьох письменників тієї доби як окремий напрям. Класиками реалістичної літератури, окрім вищезгаданих, називають також Г.Флобера, Г. де Мопассана, А.Доде, І.Тургенєва, Л.Толстого, Ф.Достоєвського, та багато інших.


Письменники-реалісти були переважно представниками середнього класу й писали про великі та маленькі міста, діяльність міністерств, видавництв, бюрократичних установ, подружнє життя, провінційну рутину, тобто про те, що становило повсякденне існування цієї суспільної групи.

2.Отже що на вашу думку означає термін «реалізм»?

Принцип реалізму, безумовно, становлять різкий контраст із такими ознаками романтичної естетики, як культ уяви, захоплення фольклором, історією та природою, звернення до природного і фантастичного.

Реалізм – (фрц. Realisme – матеріальний, предметний) практичний тип мислення, це зображення життя за допомогою нових образів, або в одному образі концентрується, все це правдиве, історично-конкретне, зображення характерів і обставин це зображення людини у зв’язку із середовищем, це внутрішній світ персонажів, а їхня поведінка несе на собі прикмети свого часу


  Уже з першої половини XIX століття стає очевидним, що історія кожної країни і людства загалом має свої об'єктивні закони. І ці закони стосуються кожної людини. Іноді людям здається, що вони живуть так, як вони бажають. Насправді вони бажають того, чого має прагнути людина конкретного суспільства. Те, що є цінним для сучасної «цивілізованої» людини, не є цінністю для людини, що живе поза межами цивілізації Подальшим розвитком реалістичних принципів став ще один літературний стиль, який набув поширення в Європі й Америці протягом 1870 – 1900-х років, - натуралізм (від лат. Natura-природа).

Поява натуралізму супроводжувалася шквалом критики. Це зрозуміло: натуралісти дедалі більше заглиблювались у непоетичну дійсність (наприклад, Е.Золя в романі «Пастка» пропонує читачам клінічний опис руйнації людини під впливом алкоголю і розпусти). Нодноразово натуралістські твори зазнали утисків з боку критики та цензури і спочатку не друкувались. Але натуралізм значно вплинув на розвиток світової літератури. З одного боку, він є, як уже згадувалося, продовженням реалістичних традицій і починає, в свою чергу, впливати на письменників-реалістів початку XXст., з другого – основою для майбутніх письменників-модерністів. Натуралісти змушували ще раз переглянути проблему табу (заборон) у літературі. Вони дедалі більше розширювали коло тем, яких «дозволялось» торкатись у книжках. Реалістичне й натуралістичне розуміння мистецтва значно збагатило красне письменство і спричинило подальший розквіт соціально-психологічної прози, започаткований у XVIIIст.

3.Діти, що на вашу думку висували на перший план письменники реалісти?

Слово вчителя:

Письменники реалісти зосереджували свою увагу на внутрішньому світі людини, показували взаємини особистості з іншими людьми, зосереджували увагу на впливі соціально-історичних обставин на формування характеру особистості. У романах, повістях, оповіданнях письменники аналізували і узагальнювали, намагались із фактографічною точністю відтворити реальність, на матеріалістичних і раціоналістичних засадах моделювати роботу свідомості.

Основною ознакою реалізму є психологізм. XIXст. називають «золотою добою» соціально психологічного роману, цей жанр став провідним в країнах Європи і Америки. Франція стала законодавцем в розквіті науки культури, письменники цієї країни брали на озброєння досягнення вчених і філософів.

Основи соціально-психологічного роману заклали Стендаль і О. де Бальзак, вони стали вчителями.

З’являються в цей період нові різновиди роману:


  • історичний

  • соціально-побутовий

  • автобіографічний

  • пригодницький

  • філософський

Французькі письменники Стендаль, О. де Бальзак, Г. Флобер, - це прозорливі людинознавці, тому, що вони реально відтворювали життя Франції XIXст.

Література XIXст. це твори в яких основною проблемою є особистість і суспільство.


III. Підбиття підсумків роботи

Вибіркова перевірка того, як учні склали конспект лекції.



IV. Домашнє завдання

  1. Уміти пояснити поняття реалізм, золота доба, та соціально-психологічний роман.

  2. Читати роман Стендаля «Червоне і чорне».


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка