Розділ І. Теорія держави І права тема Загальна характеристика теорії держави І права



Сторінка4/6
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.03 Mb.
1   2   3   4   5   6
Тема 1. Предмет, метод та завдання курсу „Історія українського права”

Поняття предмету, методи дослідження та завдання вивчення курсу „Історія українського права” в системі суспільних, зокрема юридичних наук, її зв’язок з теорією держави і права та іншими галузями правознавства. Зв’язок правознавства з українознавством, загальною історією українського народу. І Періодизація історії українського права.. Основні навчальні та наукові джерела історії українського права.

Основні навчальні та наукові джерела історії українського права. Критичний аналіз наукової й учбової літератури. Критика фальсифікацій історії права українського народу.

Тема 2. Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я і Приазов’я(середина І тис. до н. е. – V ст. н. е.)

Джерела та основні риси рабовласницького права. Історичне значення рабовласницьких держав Північного Причорномор’я для процесу виникнення державності і права у східних слов’ян.

Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави (VII ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.) та державний лад. Грецька колонізація Причорномор’я. Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра та інші. Виникнення і розвиток Боспорського царства (VII ст. н. е. – VI ст. н. е.), його державний лад. Монархія та республіка – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України.

Тема 3. Становлення права у східних слов’ян. Право Київської Русі

Виникнення давньоруської держави з центром у Києві. Формування її території. Теорії походження Київської Русі і наукова неспроможність норманської теорії та політичної доктрини пантюркизму.

Правові форми ранньофеодальних відносин. Формування феодального землеволодіння. Полюддя . Клас феодалів: великі київські князі, бояри.

Великокнязівській домен, володіння місцевих князів, боярсько-дружинські землеволодіння. Феодальний двір. Система сюзеренітету, васалітету. Духовенство і церковне землеволодіння. Вільні селяни-общинники. Правове становище окремих груп залежного населення. Смерди. Рядовичі. Закупи. Ізгої. Челядь і холопи. Міське населення: міська аристократія (князі, бояри, вище духовенство, купці) і міські низи (ремісники, дрібні торговці, рядове духовенство).

Джерела давньоруського права: норми звичаєвого права; русько-візантійські договори; князівське законодавство: грамоти, устави і уроки; церковні статути: статут князя Володимира Святославовича про десятини, суди і людей церковних, статут князя Ярослава про церковні суди; іноземні пам’ятки права. Руське правда – визначна пам’ятка права Київської Русі, її списки та редакції. Державне право. Характерні риси ранньофеодальної монархії, побудованої на принципі сюзеренітету – васалітету. Центральні органи влади й управління: великий київський князь, рада при великому князі, народні збори (віче), феодальні з’їзди (снеми). Місцеві князі. Становлення княжої адміністрації. Адміністративно-фінансові реформи перших київських князів. Десяткова система управління: тисяцькі, соцькі, десяцькі. Двірсько-вотчинна система управління. Посадники, намісники, волостелі, тіуни, старости та інші представники адміністрації. Сільська територіальна общинна(верв)- орган місцевого селянського самоврядування . Судові органи. Церковна організація і юрисдикція.

Цивільне право. Поняття і види злочинів. Мета і система покарань.

Судочинство. Судові дії. Розправа. Гоніння слідом. Вирок. Види доказів.

Лекція 4. Право на території Південно-Західної Русі в період політичної в період політичної роздробленості. Правові інститути Галицько-Волинського князівства (XIII – пер. пол. XIV ст.)

Державно-правові ознаки феодальної роздробленості. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів, розпад Київської Русі на окремі феодальні князівства. Київське князівство, Володимирське князівство: особливості правового розвитку. Подальша диференціація соціальних класів. Зростання ролі міст. Давньоруська держава цього періоду, як своєрідна феодальна федерація. Система дуумвірату. Заснування в окремих князівствах особистих династій. Зміна порядку займання князівського стола. Зростання феодального адміністративного апарату. І боротьба слов’янських племен проти полчищ Батия. Захоплення литовськими князями Східної Волині, Поділля,Диївщини та Чернігово-Сіверщини. Захоплення польськими феодалами Галицької землі. Закарпаття під владою угорських феодалів. Буковина у складі Московського князівства.

Золота Орда, як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

Пам’ятки права південно-руських князівств: правові звичаї, Руська Правда, княжі грамоти, міжкнязівські угоди, польсько-литовське законодавство. Загальна характеристика суспільно-політичного устрою і права князівств в період феодальної роздробленості.

Галицько-Волинська земля – центр об’єднання земель південно-західної Русі. Правовий устрій Галицько-Волинської держави, як спадкоємниці Київської Русі. Особливості її державно-правового розвитку. Найвідоміші пам’ятки права галицько-волинської землі.

Тема 5. Право та система судочинства на українських землях. Великого князівства Литовського, Польського королівства і Речі Посполитої.

Джерела права. Звичаєве право. Руська Правда. Міждержавні і міжнародні договори. Привілеї та їх класифікація. Земські уставні грамоти. Судебник Казимира 1468 р. Литовські статті 1529,1566,1588рр. Пам’ятки магдебурзького права Б. Троїцького. Канонічне (церковне) право. Польське законодавство. Вислинцький статут 1347 р., Вартський статут 1420-1423 рр., постанови сейму (конституції), артикули Генріха Валуа 1573р.. І державне право. Характеристика правового положення окремих станів (феодалів, міщан, селян, козацтва). Права, привілеї, обов’язки. Жалувана грамота 1457 р. Устави на волоки 1557 р. Ординація Війська Запорізького реєстрового 1638 р.

Основні риси цивільного і кримінального права. Право власності. Види феодального землеволодіння. Зобов’язальне право: види договорів, форма і порядок їх укладання. Сімейне право. Спадкове право: спадкування за законом, заповітом і на основі звичаю. Система злочинів і покарань. Судовий процес.

Тема 6. Право козацько - гетьманської держави др. пол. XVII-XVIII ст.

Джерела права. Міжнародні міждержавні договори. Договори гетьманів із іноземними державами. Гетьманські статті. Заснування норм звичаєвого (козацького) права. Договірні статті. Нормативні акти гетьманської влади: гетьманські універсали, ордера, інструкції, листи, декрети, грамоти. Джерела польсько-литовського походження. Третій Литовський статут 1588 р. Збірники магдебурзького права. Зерцало саксонів М. Яскера 1536 р. Право цивільне хельмінське 1584 р. Порядок прав цивільних магдебурзьких Б. Гроїцького 1559 р. Артикули права магдебурзького Я. Кірштейна 1557 р. Короткий покажчик до книги „Порядок”. Збірники церковного права. Царське законодавство, як джерело права на Україні.

Державне право. Правове становище соціальних груп. Збільшення старшинсько-шляхетського та монастирського землеволодіння. Гетьманські пожалування у „вічність” за службу та „на ранг”. Поширення на Україну „грамоти на права, вольности и приемущества русского дворянства” та Табеля про ранги. Обмеження права переходів селян, гетьманські універсали 1706, 1721, 1727, 1760 рр. Царський указ 1783 р. про заборону селянам залишати феодалів. Розповсюдження дії Духовного регламенту та штатного розкладу 1764 р. Секуляризація монастирських маєтків в Україні 1786 р.

Адміністративно-територіальний поділ на полки, сотні, і курені. Загальновійськова рада. Рада генеральної старшини. Гетьман. Наказний гетьман. Генеральний уряд. Полкові уряди: полковник та полкова рада. Сотенний уряд: сотник та його помічник. Місцеве управління: виборні міські старшини та сільські отамани. Міське самоврядування: магістрати та ратуші, організація управління Запорізької Січі.

Органи самодержавного управління Україною, Гетьманщиною: Посольский приказ, Малоросійський приказ 1663 р., Колегія іноземних справ, Сенат, перша Малоросійська колегія (1722 – 1724 рр.), правління гетьманського уряду (1734 – 1750). Остаточне скасування гетьманської влади у 1764 р. Встановлення посади генерал-губернатора і відновлення Другої Малоросійської колегії (1764- 1786) . ліквідація козацьких полків на Слобідській Україні та Лівобережжі (1765- 1783), Запорізькій Січі та її паланок (1775). поширення загальноросійської системи управління. Введення у 1782 – 1785 рр. Губернського поділу відповідно до російського „Учреждения о губерниіях” 1775 р. Створення у 1782 р. Київського, Черніговського, Новгород-Сіверського, Харківського і Катеринославського намісництв з повітами. Організація у 1796 р. Малоросійської губернії. Заснування Задунайської Січі (1775 – 1828 рр.). Основні риси цивільного і крімінального прва. Право власності. Два різновиди феодальної власності на землю – вотчина і держання. Рангові землі. „ Генеральне слідства по маєтності” Д. Апостола 1729 – 1730 рр. Генеральне межування за царським маніфестом 1765 р. та урядової інструкції 1766 р. „ Займанщина”.

Новий зміст подвірного землекористування. Зобов’язальне право. Розвиток зобов’язань, що випливали з договорів та із заподіяння шкоди. Сімейне – шлюбне право. Право спадщини за заповітом та за законом. Принципи розвитку кримінального права. Види злочинів і система покарань.

Організація судів. Період козацьких судів. Судова реформа 1760 – 1763 рр. Земські , міські та підкомормські суди. Адміністративно-судова організація управління Запорізької Січі.

Зміни у процесуальному праві. Обвинувальне – змагальний та слідчий (інквізиційний) форми процесу.


Тема 7. Кодифікація українського права XVIII – пер. пол. XIX ст. та його основні риси.

Кодифікація українського права. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 р. Ф. Чуйкевича. Книга Статут та інші права малоросійські 1764 р. В. Кондратьева. Екстракт малоросійських прав 1767 р. Екстракт із указів, інструкцій і настанов Сенату 1786р.

Правове становище українських земель у складі Російської імперії. Поділ на губернії: на Лівобережжі – Полтавська, Слобідсько-Українська (з 1835 Харківська) і Чернігівська; на правобережжі – Волинська, Київська і Подільська; на півдні – Катеринославська, Таврійська і Херсонська. Генерал-губернаторства: Малоросійське (лівобережні губернії), Київське (правобережні), Новоросійсько-Беарабське (південні губернії). Галичина, Буковина і Закарпаття у складі Австрійської імперії.

Джерела права: царське законодавство, Литовський статут видання 1811 р., Збірки магдебурзького права, звичай, указ практика. Кодифікація місцевого права України. «Звод місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі».

Зібрання малоросійських прав 1807 р. звід місцевих законів західних губерній (губерній Правобережної України і Білорусі) 1837 р. Повне зібрання законів Російської імперії 1830 р. Звід законів Російської імперії 1833 та 1842 рр. Відміна дії норм магдебурзького права та Литовського статуту і поширення в 1840 – 1842 рр. на Україну загальноімперською цивільного та кримінального законодавства. Специфіка застсування загальноімперського законодавства на Україні. Уложення про покарання кримінальне і виправне 1845 р. сільський судовий статут 1939 р.

Указ 1835 р. „ О Малороссийских чинах, дающих право на действительное или потомственное дворянство”. Указ 1831 р. „О разборе шляхты в западных губерниях и об устройстве сего рода людей”. Закон 1827 р. о праве дворян створювати ремісниче виробництво, фабрики і заводи. Надання пільг російському дворянству, яке проживало в Україні. Духовенство. Міське населення (міські обивателі). Купці. Почесні громадяни. Міщани. Цехові і робочі люди. Кріпосні селяни. Панщина – основний обов’язок кріпаків. Урочна система. Місячина. Державні селяни. Військові поселення. Реформа управління державними селянами 1837-1841 рр.

Основні риси права: цивільного, сімейно-шлюбного, спадкового, кримінального, процесуального.
Тема 8. Джерела права та законодавства України в складі Російської Імперії друга пол. XIX поч. XX ст.

Джерела права. Оновлення зводу законів Російської імперії. Судова практика Сенату. Фабричні закони. Судові статути 1864 р. Статут про покарання, які накладаються мировими суддями 1865 р. Уложення про покарання кримінальні і виправні 1866 і 1885 р. Військовий статут про покарання 1875 р. Військово-морський статут про покарання 1886 р. Положення про заходи по охороні державного порядку та громадського спокою від 14 серпня 1881 р. та інші репресивні заходи адміністративно-поліційних органів на Україні.

Правова основа селянської реформи 1861 р. Специфіка реалізації реформи в Правобережній Україні. Порядок проведення селянської реформи 1861 р. в Україні та її антинародний характер. Зміни у становому статусі селян на „вільних сільських обивателів”. Поширення селянської реформи на удільних та державних селян, дворових людей та селян дрібнопомісних власників. Національний склад дворянства та посилення його станово-адміністративної ролі. Дві верстви дворян-поміщиків у передреформений період. Правове положення фабрично-заводських робітників. Буржуазія: промислова й торгівельна. Протекціоністська політика царату.

Буржуазне реформаторство 60-70 рр. Контрреформи 80-90 рр. реорганізація центрального державного управління. Адміністративно-територіальний поділ. Система державного управління в Україні. Утворення нових генерал-губернаторств. Розширення повноважень генерал-губернаторів і губернаторів в Україні. Положення про заходи по охороні державного порядку і громадського спокою 1881 р. положення про воєнне становище 1892 р. закон про земських дільничних начальників 1889 р. розширення компетенції органів поліції та жандармерії. Апарат губернського і повітового державного управління. Волосині установи. Селянська община.

Формування всестанового місцевого самоврядування. Земська реформа в Україні. Положення про губернські та повітові земські установи 1864 р. Губернські та повітові земські збори та їх виконавчі органи: губернські та повітові земські управи. Міське положення 1870 р. Міські думи як розпорядчі та міські управи як виконавчі органи. Система виборів органів місцевого самоврядування та їх компетенція. Волосні та сільські органи селянського самоврядування (сільські сходи та обраний ним сільський староста, волосний сход і волосний старшина, волосний суд). Наступ царського уряду на органи самоврядування. Положення про губернські і повітові земські установи 1890 р. Нове міське положення 1892 р.

Судова реформа 1864 р. та її особливості проведення в Україні. Судові статути від 20 листопада 1864 р. Проголошення демократичних принципів судоустрою. Створення подвійної системи судів: мирові суди – одноособовий мировий суддя, повітовий з’їзд мирових суддів і Сенат та загальні окружні суди, судові палати і Сенат. Суд присяжних засідачів. Перебудова органів прокуратури. Створення адвокатури. Адміністративно-судова контрреформа 1889 р.

Основні риси галузевого права. Розширення сфери застосування цивільного права. Право власності. Закріплення капіталістичної власності. Зобов’язальне право. Вексельне право. Охорона інтересів наймача. Право наслідування. Сімейно-шлюбне право. Кримінальне право. Поняття та види злочинів. Мета та система покарань. Основні риси судового процесупо цивільним та кримінальним справам.
Тема 9. Джерела та основні риси права на західноукраїнських землях в складі Австрійської монархії другої половини XVIII –поч XX ст.

Порядок приєднання українських земель до складу абсолютної імперії Габсбургів в другій половині ХVIII століття. Реформи імператриці Марії Терезії та імператора Йосифа ІІ. Революція 1848 року та її значення для українських земель Галичини, Буковини та Закарпаття. Утворення дуальної Австро-Угорської монархії. Статус західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської держави у другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Джерела права дореформенного періоду. Правові звичаї. Малопольський та Великопольський статути. Сеймові постанови королівські привілеї, едикти, декрети, ординації. Збірники Магдебурзького права.

Джерела права пореформеного періоду. Звичаєве право. Офіційне законодавство: Імператорські патенти, дипломи, ординації, статути. Постанови рейхстагів. Кодекси та уложення. Акти місцевого значення. Загально-державні Конституційні акти Австрійської монархії та Австро-Угорської держави: 25 квітня 1848 р.; 4 березня 1849 р.; 26 лютого 1861 р.; 21 грудня 1867 р. Крайова конституція Галичини 29 вересня 1850р.

Кодифікація кримінального права і судочинства. Кримінальне уложення Терезії 1868р. Кримінальне уложення Йосифа ІІ 1787р. Кодифікація цивільного права. Кодекс Терезії 1867р. Кодекс Йосифа ІІ 1887р. Введення цивільного кодексу в Східній Галичині 1897р.

Загальне цивільне уложення Австрії 1811р. Нові редакції кримінального кодексу 1852р. Кримінально - процесуальний кодекс 1853 року. Новий кримінально - процесуальний кодекс 1873 року.

Основні риси цивільного права. Речове право. Володіння. Право власності. Спадкове право. Спадкування за законом, заповітом і договором.

Право зобов’язань. Зобов’язання із порушення договорів та зобов’язання із спричинення шкоди. Квазиделікти. Види договорів: дарування, зберігання, позики, обміну, купівлі – продажу, найму, товариства, подружнього дарування. Авантюрні договори. Спадковий чинш. Сімейно – шлюбне право. Громадянська угода. Оголошення шлюбу недійсним.

Кримінальне право та процес. Види злочинів. Злочини проти публічних інтересів, злочини проти приватних інтересів. Система покарань. Смертна кара. Тюремне ув‘язнення. Штрафи. Конфіскація майна. Судовий кримінальний та цивільний процес. Військове судочинство.
Тема 10 Право в період державотворчих пошуків в 1917- 1922р.р. Правові інститути УHP,

Гетьманату П. Скоропадського, Директорії, ЗУНР.

Утворення тимчасового уряду та його програмна декларація від 3 березня 1917р. Законодавство тимчасового уряду. Демократизація політичного життя. Проект конституції Росії. Цивільне право. Правові заходи по стабілізації економіки. Захист права власності. Посилення адміністративно-правових методів регулювання. Правове регулювання праці. Кримінальне законодавство. Нормативні акти по демократизації каральної політики. Надзвичайна слідча комісія. Посилення репресій і відхід від демократичних свобод. Відновлення смертної кари. Постанова про злочини проти державного порядку. Перші законодавчі акти Центральної Ради.

Боротьба за національно – державне відродження України. Утворення Центральної Ради на чолі з М. Грушевським та еволюція її юридичного статусу 7 березня 1917 р. Всеукраїнський національний конгрес (5-7 квітня 1917 р.). Наказ від Центральної Ради від 5 травня 1917р. Підтримка Центральної ради з боку всеукраїнського військового, селянського і робітничого з’їздів. Українізація існуючої системи місцевого самоврядування і утворення губернських, повітових та міських „ українських рад”. Перший Універсал Центральної Ради від 10 (23) червня 1917р. Мала рада і Генеральний Секретаріат. Переговори Петроградськими міністрами .другий універсал центральної ради 3(16) липня 1917 р.

Взаємне визнання центральної ради тимчасового уряду. Статут вищого управління України, затверджений Малою Радою 29 липня 1917 р. „ Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду від 4 серпня 1917р.



Тема 11 Радянське право України 1917 початок 90-х років XX ст. Розпад СРСР та відродження незалежної держави Україна.

Встановлення федеративних зв’язків з Радянською Росією. Особливості державного устрою та права Донецько - Криворіжської радянської республіки, Одеської радянської республіки та інших аналогічних штучних державних утворень радянського типу на території України. ІІ Всеукраїнській з’їзд Рад (березень 1918 р.) та його рішення. Резолюція з’їзду „Про державний устрій ”.

Державні зв’язки УСРР з РСФРР та іншими радянськими республіками.

Воєнно-політичний союз радянських республік. Декрет ВЦВК від 1 червня 1919 р. „ Про об’єднання радянських соціалістичних республік: Росії, України, Литви, Латвії, Білорусі для боротьби зі світовим імперіалізмом ”. Союзний робітничо-селянський договір між УСРР та РСФСР (грудень 1920). Правова природа взаємовідносин радянських республік в 1917-1922р.р.

Злом старої судової системи, постанова Народного Секретаріату Радянської України від 4 січна 1918р. „ про введення Народного суду ”. Революційні трибунали. Декрет РНК УСРР від 19 лютого 1919 року про суд. Тимчасове положення про народні суди та революційні трибунали УСРР від 20 лютого 1919р. Народні суди. Ради народних депутатів.

Джерела радянського права. Соціалістична правотворчість. Відношення до дореволюційного права. Форми радянського законодавства. Перші декрети в галузі цивільного,сімейного, трудового, земельного, кримінального права. Декрети про націоналізацію власності, правове регулювання розподілу. Продовольча і хлібна розверстка. Декрети Раднаркому УСРР „Про організацію відділів записів актів громадянського стану ”, „ про громадянський шлюб та проведення книг актів громадянського стану ”, „Про розлучення ”, „Про скасування спадкування ”(лютий-березень 1919р.). Тимчасове положення про соціалізацію землі (березень 1918 р.) Декрет ВУЦВК від 26 травня 1919р. „Про соціалістичний землеустрій та про перехідні заходи до соціалістичного землекористування ”. Закон від 5 лютого 1920 р. „ Про землю ”. Основні риси кримінального та цивільно-процесуального права. Постанова НКЮ УСРР „ Про введення в дію „Керівних засад з кримінального права РСФСР”. Поточне законодавство. Інструкція НКЮ УСРР від 3 червня 1919р. „ Про судочинство ”.

Зміни політичної системи. Оформлення диктатури РКП(б). Розгром внутріпартійних опозицій. Доля некомуністичних партій. Судові процеси над політичною опозицією 1920-х р. Реорганізація радянської системи. Державно-правове положення України за Конституцією СРСР 1924 р. Внесення змін і доповнень до Конституції України у 1925р. Нова Конституція республіки 1929 р. Формування адміністративно-командної системи управління. Всеукраїнський з’їзд Рад. Структура та компетенція ВУЦВК, його Президії та РНК УСРР. Положення про ВУЦВК від 12 жовтня 1924 р. Наказ про порядок роботи.

Президії ВУЦВК (липень 1926 р.). Положення про Раднарком УСРР від 12 жовтня 1924 р. Українська економічна рада. Наркомати. постійне представництво УСРР при уряді СРСР. реформа адміністративно-територіального устрою України. Скорочення у 1922 р. кількостей губерній. Скасування у 1923 р. волостей і повітів. Утворення районів. ліквідація у 1925 р. губерній і створення округів. Перехід від чотирьохступеневої (губернія-повіт-волость-село) до триступеневої (округ – район – село) системи управління. Положення про губернські з’їзди Рад та губвиконкоми (1923 р.), про окружні з’їзди Рад та окрвиконкоми (1923, 1925, 1928 р.р.), про районні з’їзди Рад і райвиконкоми (1923, 1925, 1928, р.р.) про сільські Ради (1923, 1925, 1927р.р.). Положення міські і селищні ради (1925, 1927 р.р.). Положення про виборчі права та порядок проведення виборів (1924, 1925, р.р.) Реорганізація комнезамів. Реформа збройних сил.

Перебудова юстиції та правоохоронних органів. Судова система. Положення про судоустрій УСРР 1922, 1925 та 1929 р. р. Положення про військові трибунали і військову прокуратуру. Організація державної прокуратури. Утворення адвокатури, народні суди. Окружні , районні суди. Верховний суд УСРР. Судоустрій АМСРР. Дисциплінарні суди. Громадські суди. Реорганізація ВУЧК. Утворення Державного політичного управління (ДПУ). Доктрина „революційної законності ” . Законодавства про права громадян. Репресії 1920-х років. Боротьба радянської держави з церквою.

Розвиток та кодифікація законодавства радянської України. Посилення ролі централізованого законодавчого регулювання і створення загальносоюзних кодифікаційних актів („Основні начала кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік 1924 р.”, „Загальні начала землекористування і землеустрою ” 1928 р. тощо). Цивільне законодавство і Цивільний кодекс 1922 р. Кодекс законів про народну освіту 1922 р. Земельний кодекс 1922 р. Закон про ліси УСРР 1923 р. Кодекс законів про працю 1923 р. Кодекс законів про сім’ю, опіку, подружжя та акти громадянського стану 1926 р. Адміністративний кодекс 1927 р. Кримінальне законодавство . кримінальний кодекс 1922 і 1929 р.р. Процесуальне законодавства. Кримінально-процесуальний кодекс . Цивільно –процесуальний кодекс

Приєднання Західної України і Північної Буковини до складу України і державне будівництво на цих землях. Проголошення незалежності Карпатської України (березень 1939)

Центральні органи влади і управління УСРР. Реорганізація вищих органів управління. Місцеві органи. Перехід у 1932 р. до обласного поділу. Конституційні зміни радянського устрою. Розробка нової конституції СРСР. Перебудова державного апарату УСРР на основі конституції УРСР 1937 р. Подальше зростання централістичних тенденцій в СРСР . Зрощування партійного та адміністративного апарату.

Верховна рада і Раднарком УРСР. місцеві ради депутатів трудящих. Військове будівництво. Судова система, прокуратура, НКВС. закон про судоустрій УРСР 1938 р. Створення єдиної централізованої системи прокурорських органів. Ліквідація у 1930 р. НКВС УРСР. Утворення у 1934 р. загальносоюзного НКВС. Позасудовий орган – Особлива нарада при наркомі внутрішніх справ. Каральні органи – спеціальні „трійки ”. Ідеологічне обґрунтування теорії „ загострення класової боротьби ” та її трагічні наслідки.

основні тенденції розвитку права. Законодавство радянської України. перевага загальносоюзного законодавства над республіканським. Джерела права . Правове значення постанов партії. доктрина „ соціалістичної законності ”. підзаконні акти. Обмеження громадянських прав. паспортна система. Зміни в цивільному праві. Договірні відносини між господарськими організаціями. кредитна форма 1930 – 1931р.р. Внесення змін і доповнень до кодексу законів про працю УСРР. створення державних трудових резервів

Положення та реєстрацію актів громадянського стану 1935 і 1936 р. р.. Земельне законодавство. Правове забезпечення політики насильної колективізації та її наслідки. примірні статути сільськогосподарської артілі 1930р. та 1935р. Кримінальне право. Зміни і доповнення Кримінального Кодексу УРСР в зв’язку з прийняттям союзних актів (про охорону соціалістичної власності) від7 серпня 1932 р. (про кримінальну відповідальність за зраду батьківщині) від 8 червня 1934р. (про боротьбу з терористичними актами) 1 грудня 1934р. та інші. Процесуальне законодавство УРСР, його зміни і доповнення в зв’язку з союзним законодавством у 1934, 1937 і 1938 роках. Посилення кримінальної репресії. Надзвичайний порядок судочинства у справах про терористичні акти. Масові репресії в Україні.

Перебудова державного апарату УРСР на воєнний лад. Постановка ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР партійним і радянським органам прифронтових областей від 29 червня 1941 р. та звернення Президії Верховної Ради, Раднаркому та ЦК ВКП(б) від 6 липня 1941 р. „ До українського народу ”. Надзвичайні органи влади та управління. ДКО. Уповноваженні ДКО. Органи спеціального призначення. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1941 р. „ Про воєнний стан ”. Діяльність місцевих органів державної влади і управління в період війни. Правовий режим воєнного стану і стану облоги. Реорганізація органів суду і прокуратури в зв’язку з введенням воєнного стану. Положення від 22 червня 1941 р. про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані і в районах воєнних дій. Види військових трибуналів та розширення їх підсудності. Централізація керівництва службами державної безпеки і охорони громадського порядку.

Право України в період війни. Надзвичайне законодавство. Зміни у цивільно-правових відносинах. Положення від 28 вересня 1943 р. „ Про порядок обліку і користування націоналізованого, конфіскованого, виморочного та безгосподарського майна ”. Припинення справ про виселення з жилих приміщень військовослужбовців та їх сімей. Розширення кола спадкоємців за законом. Сімейне законодавство. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 р. про внесення змін в сімейне законодавство. Правове забезпечення захисту дітей-сиріт. Трудове право. Трудові мобілізації і трудові повинності. Зміни у режимі робочого часу робітників та службовців. Трудове влаштування і побутове обслуговування інвалідів війни. Земельне законодавство. Нові підстави обов’язкової праці у колгоспі. Кримінальне законодавство. Посилення карних репресій. Відповідальність воєнних злочинців. Процесуальне право.

Державний лад. Кадрові зміни. Розширення прав України у розв'язанні питань її адміністративного устрою, в державному плануванні її господарства.

Видання законів та інших нормативних актів. Вищі органи державної влади та управління. Нові організаційні форми управління промисловістю. Місцеві органи державної влади і управління. Нові положення про окремі ланки Рад та їх виконавчі комітети. Перебудова судової системи та посилення прокурорського нагляду. Закон про судоустрій СРСР 1959 р. Положення про прокурорський нагляд в СРСР 1959 р. Реорганізація органів держбезпеки і внутрішніх справ.

Суттєві зміни в радянському законодавстві. Наукові дискусії з питань напрямків розвитку законодавства УРСР. Початок нової кодифікації загальносоюзного і республіканського законодавства. Основи законодавства СРСР і союзних республік та їх розвиток права УРСР. Цивільне право. Цивільний та Цивільно-процесуальний кодекс 1963 р. трудове право. Колгоспне право. Кримінальне судочинство. Кримінальний та Кримінальро-процесуальний кодекси 1960 р.

Основні риси законодавства. Централістські установи в законотворчості. Продовження кодифікації радянського союзного і республіканського законодавства. Розробка і видання Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік, республіканських кодексів відповідно до загальносоюзного законодавства, хронологічних зібрань законодавства, систематичних зібрань чинного законодавства республік. Підготовка і видання Зводу законів СРСР. Адміністративне законодавство. Кодекс УРСР про адміністративні правопорушення (1984 р.). Цивільне і господарське законодавство. Житлове законодавство. Житловий кодекс УРСР 1983р. Сімейне законодавство. Кодекс про шлюб та сім’ю УРСР 1969 р. та зміни до нього. Природноресурсове законодавство. Земельний кодекс УРСР 1970 р. Водний кодекс УРСР 1972 р. Закони СРСР про надра, охорону атмосферного повітря та про охорону і використання тваринного світу, лісове законодавство. Кримінальне законодавство. Виправно-трудове законодавство. Виправно-трудовий кодекс УРСР 1970 р. Процесуальне законодавство.

Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Народний та державний суверенітет. Всеукраїнський і вибори Президента 1 грудня 1991 р. Розпад СРСР як федеративної держави. Угода про створення СНД. Принципи участі України у міждержавних об’єднаннях. Прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. Структура, основні положення і значення Основного Закону держави.

Конституційна форма правління державного устрою та політичного режиму України. Державна символіка. Територіальний устрій. Декларація прав національностей України. Закон про національні меншини в Україні. Основи виборчої системи України. Референдуми. Правовий статус народних депутатів.

Верховна Рада України. Президент України. Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади. Місцеві державні адміністрації. Місцеве самоврядування. Прокуратура . Правосуддя. Конституційний суд України.



Закон „ Про правонаступництво України в 12 вересня 1991 р. Гуманізація правових відносин у суверенній Україні. Реформування усіх галузей права. Цивільне законодавство. Правова регламентація майнових відносин в умовах становлення ринкової економіки в Україні. Правові основи підприємницької діяльності та окремі питання фінансового права. Зміни в трудовому законодавстві. Аграрне законодавство. Радикальні зміни в кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві.
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка