Розчин і його компоненти. Розчинність, її залежність від різних факторів. Класифікація розчинів



Сторінка1/3
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3
Урок 1
Тема: Розчин і його компоненти. Розчинність, її залежність від різних факторів. Класифікація розчинів.

Мета: Дати учням поняття про дисперсні системи, суспензії, емульсії, колоїдні розчини; сформувати поняття про розчини, розчинність речовин, на основі експерименту підвести учнів до висновку про вплив різних факторів на розчинність та механізм розчинення у воді речовин з різним типом хімічного зв´язку. Добитися засвоєння знань про фізико-хімічну суть процесу розчинення, класифікацію розчинів та кристалогідрати. Розвивати спостережливість, логічне мислення, вчити робити висновки на основі побаченого експерименту, проводити аналогію та формувати логічні узагальнення, виховувати вміння працювати в колективі; посилювати інтерес до науки хімії.

Обладнання: Опорні схеми і таблиці з теми „Розчини”; таблиця розчинності кислот, основ, солей у воді, періодична система хімічних елементів Д.І.Менделеєва, скляні стаканчики на 50мл і 100 мл; скляні палички, кухонна сіль, цукор, розчинна кава, глина, олія, кристалічний калій гідроксид, амоніачна селітра, кухонна сіль, гашене вапно, кристалогідрат мідний купорос, безводна сіль купрум (ІІ) сульфат.

Тип уроку: урок первинного засвоєння нових знань.

Форми і методи: міні-лекція проблемно-пошукового характеру, демонстраційний

експеримент, фронтальна бесіда, групова робота в групах гетерогенного

складу.
Модель уроку



Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Тема „Розчини” дуже важлива для розуміння багатьох хімічних процесів, які відбуваються у навколишньому середовищі. Усі фізіологічні процеси в живих організмах пов'язані з розчинами, ми з вами п'ємо та їмо розчини, „купаємося” в розчині азоту та інших газів – повітрі. Розчини використовуються в сільському господарстві, майже в усіх галузях промисловості. Під час вивчення теми ми дамо відповідь на всі запитання, які вас зацікавлять.



(Учні записують тему у зошит)

Наші завдання на уроці: :



  • розглянути поняття про дисперсні системи та їх класифікацію;

  • дослідити склад розчинів;

- познайомитися з поняттям „розчинність”, дослідити її залежність від різних

факторів, визначити суть процесу розчинення;

- дізнатися , які теплові ефекти можливі під час процесу розчинення;

- навчитися розрізняти насичені і ненасичені розчини, розбавлені та

концентровані;

- вивчити поняття „кристалогідрати”, навчитися розпізнавати їх.



- розширити свої знання про значення розчинів у природі та житті людини.
ІІІ. Засвоєння нових знань.

Міні-лекця, організація самостійної роботи:

- Чи читали ви казку про Попелюшку? Тоді пригадайте, як зла мачуха, щоб не пустити нерідну дочку на бал, веліла розділити їй суміш із різних зерен. Давайте і ми з вами на деякий час перетворимось на Попелюшок, розглянемо різні види сумішей і визначимо, чи можна розділити їх.

Якщо змішати дві речовини так, щоб одна з них була рівномірно розподілена в іншій у вигляді окремих частинок, то утворюється дисперсна система. Дисперсні системи можуть бути утворені з речовин як одного агрегатного стану, так і різного: твердого і рідкого, рідкого і газоподібного, рідкого і рідкого. Зараз ми змішаємо різні речовини, утворимо дисперсні системи і подивимось, чим вони відрізняються одна від одної.

Демонстраційний дослід №1.

У чотирьох пробірках знаходяться: глина, олія, розчинна кава, цукор. Додаємо в усі пробірки воду і проводимо розчинення. Пригадайте правила техніки безпеки: як правильно розмішувати суміш речовин? (Пробірку із олією закриваємо пробкою і добре струшуємо).

- Чи утворилися в пробірці дисперсні системи?

- Так, бо в кожній пробірці одна речовина розподілилася в іншій.

- Що ви спостерігаєте в кожній пробірці? При відповіді врахуйте знання, одержані в 7 класі при вивченні однорідних і неоднорідних сумішей.

- У 1-й і 2-й пробірках речовини не розчинилися, а тільки змішалися з водою, утворивши неоднорідну суміш, яка вже через хвилину відстоюється. В пробірках №3 і №4 речовини розчинилися утворивши однорідні суміші.

- Пригадайте, які ж суміші називаються неоднорідними або гетерогенними?



- Це суміші, в яких хоч неозброєним оком, хоч під мікроскопом можна побачити частинки даної суміші.

- Отже, в пробірці №1 і №2 частинки глини і олії мають більші розміри, ніж частинки кави та цукру в пробірках №3 і №4. Такі дисперсні системи, в яких розмір частинок становить 10-5 - 10-7 м, називаються грубодисперсними системами або зависями. Чи відстоюються зависі?

- Так.

Зависі, в яких частинки твердої речовини розподілені в рідині, називаються суспензіями.

Зависі, в яких частинки однієї рідини розподілені в іншій рідині, називаються емульсіями.

Визначте, будь-ласка, в якій із пробірок міститься суспензія а в якій емульсія?



  • Глина з водою – суспензія, олія з водою – емульсія.

  • А чи будуть суміші в двох інших пробірках неоднорідними?

  • Ні, бо в них не видно частинок , що містяться в даній суміші.

  • У пробірці №3 кава розчинилася і такий розчин не відстоюється. Але коли у затемненій кімнаті тонкий промінь світла спрямувати на пробірку з розчином, то збоку можна побачити наявність невеликих частинок. Це так званий ефект Тіндаля, за допомогою якого можна побачити невидимі частинки, які становлять собою агрегати з кількох молекул, розміри таких частинок 10-7 – 10-9 м. Дисперсні системи, які містять частинки розподіленої речовини таких розмірів, називаються колоїдними. Колоїдними розчинами є кров, чай, кава, молоко.

У пробірці №4 цукор також розчинився, але ефект Тіндаля не виявить в такому розчині ніяких частинок. Це тому, що цукор існує в даній дисперсній системі у вигляді окремих молекул. Ця дисперсна система стійка і зберігається довго. Розмір частинок у ній менший за 10-9 м. Такі системи називаються істинними розчинами (або просто розчинами).

Далі учні самостійно в групах гетерогенного складу опановують матеріал згідно плану користуючись ” Путівником до теми”.
Путівник до теми „Розчини”

  1. Дисперсні системи. (Учні за 1 хв. повторюють матеріал, який тільки-но розповів учитель, самостійно доповнюють опорну схему)


Дисперсні системи



Тонкодисперсні






Суспензії

Колоїдні р-ни






Олія з водою

Кава, чай, молоко








  1. Розчин та його склад.

Користуючись підручником, дати відповіді на запитання:

  • Що таке розчин, з чого він складається?

  • Яка із двох речовин у розчині буде розчинюваною речовиною, а яка розчинником?




  1. Розчинність та її залежність від різних факторів.

  • Чому воду називають „знайомою незнайомкою”? Яка її роль в процесі розчинення?

  • Що таке розчинність?

  • Провести експеримент:

Дослід №1:

В два стакани помістити однакові шпателі кухонної солі і гашеного вапна, додати однакові об'єми води і розмішати вміст стаканів скляними паличками.

- Що ви спостерігаєте?

- На які групи поділяються речовини за здатністю розчинятися у воді?

Дослід №2.

В два стакани помістити однакові шпателі соди. В перший додати гарячої води, а в другий – стільки ж холодної.. Вміст стаканів розмішати скляними паличками.

- Що ви спостерігаєте?

На основі дослідів та користуючись підручником, розв´язати проблему: чому речовини неоднаково розчинялися у воді? Від чого залежить розчинність твердих та газоподібних речовин?




  1. Теплові ефекти при розчиненні.

Дослід №3.

Вам видано два стаканчики із речовинами. В одному стаканчику знаходиться кристалічний калій гідроксид, а в іншому – амоніачна селітра. Додайте в обидва стаканчики по 50 мл води і розмішайте скляними паличками. В обох стаканах виміряйте температуру розчинів за допомогою спиртових термометрів.

Розв´язати проблему: Чому при розчиненні різних речовин температура розчинів різна? Яким процесом (фізичним чи хімічним) є процес розчинення?


  1. Класифікація розчинів.

- Опрацювати матеріал про класифікацію розчинів за агрегатним станом, кількістю розчиненої речовини та досягненням розчинності.

Групам роздані картки з написами :



газоподібний




насичений




концентрований




розбавлений




рідкий




ненасичений




твердий

Завдання: розподілити картки по групах згідно класифікації розчинів за трьома критеріями. Дати визначення кожному типу розчинів.


  1. Кристалогідрати.

Розглянути кристалічні речовини мідний купорос і безводну сіль купрум(ІІ) сульфат. Чому вони відрізняються за властивостями? Що таке кристалогідрати?
Доки учні в групах опрацьовують матеріал, учитель спостерігає за роботою груп, за дотриманням техніки безпеки при проведенні експерименту; відключає за потребою учнів, які потребують допомоги, і працює з ними індивідуально.
ІV. Закріплення знань.

Вправа „Мікрофон” („Незакінчене речення”)

Закінчити речення:



  1. Дисперсні системи поділяються на …

  2. Зависі, в яких частинки твердої речовини розподілені між частинками рідини . називаються …..

  3. Зависі, в яких частинки рідини розподілені між частинками іншої рідини, називаються …..

  4. Однорідні системи, які складаються з двох чи більше речовин, називаються …

  5. Розчин складається із розчинника та …

  6. Здатність речовини розчинятися в тому чи іншому розчиннику називається..

  7. Розчинність більшості солей збільшується із….. температури.

  8. Із зниженням температури і підвищенню тиску розчинність газів …

  9. Речовини з йонним та ковалентним сильнополярним зв´язком добре розчиняються у …. розчинниках.

10) Величина, яка показує, скільки розчиненої речовини може розчинитися у 100 г води за даної температури, називається …

11) За розчинністю речовини поділяються на три групи: …

12) Розчин, який містить багато розчиненої речовини, називається …

13) Розчин, в якому при даній температурі розчинена речовина вже не може

розчинятися, називається …

14)Тверді речовини, кристали яких містять хімічно зв´язану воду та мають

певний склад, називаються…

ІV. Рефлексія.


  • Чи повністю досягли ми мети уроку?

  • Які поняття було найважче засвоїти?

Наступний урок буде „уроком на замовлення”. Перед виходом із кабінету на ватмані „Хімічний мінімум знань про розчини” (перелік основних понять, які учні повинні засвоїти) кожен учень ставить позначку проти того поняття, яке він на уроці засвоїв недостатньо.

ІV. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідні параграфи підручника.



Скласти самостійно опорну схему „Значення розчинів у природі та житті людини”

Урок 2

Тема: Розчин і його компоненти. Розчинність, її залежність від різних факторів. Класифікація розчинів.

Мета: Виявити прогалини в первинному засвоєнні учнями вивченого матеріалу про розчини, класифікацію розчинів, розчинність та залежність її від різних факторів; установити правильність вивченого матеріалу; провести корекцію знань з теми. Закріпити вивчений матеріал, сформувати вміння складати узагальнюючі схеми, користуватися таблицею розчинності та „Кривими розчинності солей”. Виховувати колективізм, вміння працювати в групах. Розвивати уважність, логічне мислення, вміння аналізувати явища і робити висновки; посилювати інтерес до науки хімії.

Обладнання: Таблиця розчинності кислот, основ, солей у воді, періодична система хімічних елементів Д.І.Менделеєва , графік ”Криві розчинності солей”, картки із завданнями для групової роботи.

Тип уроку: урок усвідомлення й закріплення навчального матеріалу.

Методи і методичні прийоми: вправи „Мікрофон”, „Мозковий штурм”, робота в групах гетерогенного складу, складання і доповнення опорних схем, виконання тестових завдань.

Модель уроку.



Хід уроку:

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа „Мікрофон”. (Мікрофоном служить скляна паличка. Учні по черзі, передаючи „мікрофон” один одному, дають відповіді на запитання)

  • Що таке дисперсні системи?

  • Як класифікуються дисперсні системи?

  • Який розмір мають частинки у грубодисперсних, тонкодисперсних системах?

  • Що таке суспензія, емульсія?

  • Привести приклади суспензії, емульсії.

  • Що таке колоїдні розчини?

  • Привести приклад колоїдних розчинів.

  • Як можна відрізнити колоїдний розчин від істинного?

  • Що називається істинним розчином?

  • Яка речовина буде розчинником, а яка розчиненою речовиною?

  • За якими критеріями класифікуються розчини?

  • Як класифікуються розчини за агрегатним станом?

  • Як класифікуються розчини за кількість розчиненої речовини?

  • Які розчини будуть розбавленими, а які концентрованими?

  • Як класифікують розчини за досягненням розчинності?

  • Які розчини називаються ненасиченими, насиченими?

  • Де використовуються розчини у природі, техніці?

  • Що таке розчинність?

  • На які групи поділяються речовини за розчинність?

  • Що показує коефіцієнт розчинності?

  • Від чого залежить розчинення твердих речовин у воді?

  • Від чого залежить розчинність газів?

  • Яким процесом (фізичним чи хімічним) є процес розчинення?

  • Що таке кристалогідрати?

(У процесі вправи учитель визначає, яку частину матеріалу учні засвоїли гірше, проводить корекцію знань)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

А зараз я запрошую вас продовжити подорож по країні „Розчини”. Сьогодні у нас урок „на замовлення”. У кінці попереднього уроку ви на аркуші замовлень відмітили поняття, які засвоїли недостатньо. Зараз ми повинні закріпити знання, удосконалити поняття, які недостатньо засвоїли на попередньому уроці.



ІV. Удосконалення й осмислення матеріалу.

На аркуші замовлень ви відмітили, що недостатньо засвоїли питання про роль води в процесі розчинення та теплові ефекти при розчиненні. Давайте разом вияснимо ці питання.



1. Корекція знань, вияснення незрозумілих питань.

1) Будова молекули води.



Інтерактивна вправа „Мозковий штурм”

Колись давно, ще у 70-80-х роках 19 ст. на екранах кінотеатрів демонструвався художній фільм „Волга, Волга”. В ньому звучала весела пісенька „Почему я водовоз? Потому что без воды ни туды и ни сюды». Про воду складали легенди, її оспівували у піснях. Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: „ Вода! У тебе нема ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ти таке, ти не просто необхідна для життя, ти і є саме життя”.

Це найважливіша речовина в природі. Без води людина не може прожити більше трьох діб. Як ви думаєте, чому ж вода має таке велике значення?


  • Тому, що вода є добрим розчинником, а у природі, в тому числі і в людському організмі усі фізіологічні процеси відбуваються у розчинах, вона забезпечує життя на землі.

  • Вірно. Ви знаєте, що від будови речовини залежать її властивості, а властивості визначають її роль у природі та застосування. Отже, давайте розв´яжемо проблему: що ж такого унікального є в будові молекули води, що вона має такі аномальні властивості.

(Учні висувають різні думки щодо будови молекули води, усі вони враховуються і записуються на дошці. Потім з допомогою учителя учні відкидають невірні думки і на основі тих, що залишилися, роблять висновок .

Висновок: У молекулі води ковалентні полярні зв´язки, електронна густина зміщена до більш електронегативного атома Оксигену. Крім того, Оксиген має дві неподілені електронні пари, тому на ньому виникає негативний заряд, а на атомах Гідрогену – позитивний. Тому молекула води полярна і називається „диполь”.

О2δ- Диполь

Нδ+ Нδ+

Завдяки полярності молекул води між ними виникають міжмолекулярні водневі зв´язки, завдяки яким вода має аномально високу температуру кипіння (1000С) і є добрим розчинником полярних та йонних сполук.
2)Теплові явища при розчиненні.

Майже кожному з нас доводилося готувати розчини. При розчиненні речовини температура розчину може змінюватися, збільшуватися або зменшуватися (пригадайте правила розчинення сульфатної кислоти у воді). Один дотепний учений використав цей факт для конструювання „хімічної пічки”. Вирушаючи взимку на полювання, він брав із собою посудини з твердим лугом та концентрованою сульфатною кислотою. Спочатку він готував розчин лугу: розчин, що утворювався, сильно розігрівався. Потім учений готував розчин сульфатної кислоти, при цьому також відбувалося сильне розігрівання. І, нарешті, він зливав обидва розчини, а під час реакції нейтралізації утворювалася значна кількість тепла. На такій „пічці”, звичайно, обід не звариш, але погріти руки можна на протязі кількох годин.

На попередньому уроці ви проводили розчинення калій гідроксиду і амоніачної селітри у воді та розв´язували проблему:

Проблема: Чому при розчиненні лугу температура розчину зросла, а при розчиненні амоніачної селітри температура помітно знизилася?

Розвязання проблеми: Коли кристалики солі потрапляють у воду, їх „атакують” полярні молекули води, котрі відповідним чином орієнтуються навколо позитивно і негативно заряджених йонів кристалічних решіток. Диполі води притягуються до йонів і „виривають” їх з вузлів кристалічних решіток. Утворюються нестійкі комплекси – гідрати, тобто йони, окутані диполями води. Цей процес називається гідратацією. При розчиненні відбуваються два процеси: перший – руйнування хімічних зв´язків у кристалічних решітках, при цьому енергія поглинається. Другий – утворення міжмолекулярних зв´язків при гідратації, при цьому енергія виділяється. Як ви думаєте, чому при розчиненні лугу розчин розігрівається?

Прогнозована відповідь учнів: Мабуть, тому, що при гідратації виділилось енергії більше, ніж витратилося на руйнування хімічних зв´язків, тому надлишкова енергія виділилася в навколишнє середовище і розчин розігрівся.


  • А як ви думаєте, чому при розчиненні амоніачної селітри розчин охолоджувався?

  • Мабуть, тому, що при гідратації виділилося енергії менше, ніж необхідно для руйнування кристалічної решітки солі, тому додаткова енергія вбирається з навколишнього середовища і розчин охолоджується.

  • Пригадайте, про що свідчить ознака виділення або поглинання тепла під час якогось процесу?

  • Виділення або поглинання тепла – це ознака хімічної реакції. Отже, розчинення – це хімічний процес.

  • А чи відбувається при розчиненні утворення нових речовин в даному досліді?

  • Ні.

  • То чи буде розчинення фізичним процесом?

  • Так.

Висновок: Отже, розчинення – це фізико-хімічний процес.
2. Робота в групах гетерогенного складу.

Давайте пригадаємо, під яким девізом ми працюємо в групах:

Я вчу, щоб навчити іншого. А ти вчишся для того, щоб навчити мене. В результаті ми знаємо удвічі більше”
Правила роботи в групі:


  1. Сидимо колом.

  2. Розмовляємо тихо.

  3. Висловлюємось по черзі.

  4. Не перебиваємо інших, а уважно слухаємо.

  5. Допомагаємо один одному.

  6. Не критикуємо іншого, так як кожна думка має право на існування.

Завдання: обговорити питання теми згідно плану, доповнити опорні схеми.
План .

  1. Що таке розчин, який його склад?

  2. Як класифікуються розчини за :

  1. Що таке розчинність?

  2. Від чого залежить розчинність твердих та газоподібних речовин?

  3. На які групи поділяються речовини за розчинністю?

  4. Заповнити схеми:

Розчин = ________ + __________



Повітря

Рідкі

Розчини















Розчини

Розчинність – це ……….

Коефіцієнт розчинності – це _____________, здатної розчинятися у __________

Розчинність твердих речовин залежить від: ___________ , __________________

Розчинність газів зростає із ____________ та _____________________________


7. Виконати завдання:

а) Користуючись таблицею розчинності, привести приклади розчинних кислот,

малорозчинних солей, нерозчинних солей;

б) Виконати вправу „Третій зайвий”: знайти в кожному рядку „зайву” речовину, пояснити свій вибір:



, ,

, ,

, ,

в) Користуючись графіком „Криві розчинності солей”, визначте, скільки г

АgNO3 може розчинитися у 100 г води при 150 С?

г) Визначте, за якої температури розчинність калій нітрату і плюмбум(ІІ) нітрату

однакові;

д) Розчинність якої солі незначно збільшується зі зростанням температури?



  1. Розчинність якої солі зменшується зі зростанням температури?

  2. Визначити розчинність аргентум нітрату при 200 С за кривою розчинності .

Обчислити, скільки аргентум нітрату може розчинитися за даної температури

у 200 г води.



  1. Чому пластикові пляшки з газованими напоями після тривалого стояння на

сонці деформуються – дещо збільшується об’єм посудини?(Відповідь: зі зростанням температури розчинність вуглекислого газу зменшується, він виділяється з розчину , тиск у пляшці зростає і стінки зазнають деформації. Об”єм посудини трохи збільшується).
V. Підведення підсумків групової роботи.

Представники кожної групи по черзі озвучують, які записи вони зробили у опорних схемах. Помилки учні виправляють разом.


VІ. Контроль знань.

Виконання тестових завдань (учні займають свої місця і виконують тестові завдання індивідуально)



Варіант 1

1.Виберіть твердження, що характеризує розчин:

а) речовина у рідкому агрегатному стані;

б) хімічна сполука;

в) однорідна суміш речовин;

г) гетерогенна система, що складається з кількох речовин.

2. Виберіть твердження, за яким розчин відрізняється від механічних сумішей:

а) змінний склад;

б) можливість виділення компонентів фізичними методами;

в) тепловий ефект при розчиненні;

г) агрегатний склад.

3. У водному розчині купрум(ІІ) сульфату останній є: а) розчинником;

б) розчинником і розчиненою речовиною;

в) розчиненою речовиною;

г) вода є розчиненою речовиною.

4. Розчин, у якому речовина при даній температурі вже не може розчинятися,

називається:

а) ненасичений;

б) розведений;

в) насичений;

г) концентрований.

5. У 100 г води розчинено 10 г солі. Розчин буде:

а) розведений;

б) насичений;

в) концентрований;

г) твердий.

6. Вкажіть неправильне тлумачення поняття „розчинність”:

а) усі речовини розчиняються у воді однаково;

б) розчинність багатьох речовин у воді не безмежна;

в) розчинність – це характеристика здатності однієї речовини розчинятися в іншій;

г) розчинність газів з підвищенням тиску збільшується;

д) усі речовини мають різну розчинність у різних розчинниках.

7. Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності газоподібних речовин у рідинах з підвищенням тиску:

а) не змінюється;

б) збільшується не залежно від природи речовини;

в) зменшується не залежно від природи речовини;

г) змінюється неоднозначно, залежно від природи речовин

8. Які з цих речовин розчиняються у воді:

а) AlPO4; б) NaOH; в)AgNO3; г) CuS.

9. Які з цих речовин є кристалогідратами:

а)K2SO3; б)Sn(NO3)2; в)RbOH г)BaS · 6H2O.

10. Встановіть відповідність між терміном і його значенням:

а) гомогенна система, що складається 1. Розчинена речовина

з кількох речовин; 2. Розчин

б) компонент, якого в системі більше; 3. Розчинник

в) компонент, якого в системі менше; 4. Суспензія

г) завись, у якій частинки однієї рідини 5. Емульсія

розподілені в іншій рідині.


Варіант 2

1. Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються

паперовим фільтром:

а) розчин електроліту;

б) суспензія;

в) колоїдний розчин;

г) розчин газу.

2. Зависі, в яких частинки рідини розподілені між молекулами води, це:

а) аерозолі;

б) піни;


в) суспензії;

г) емульсії.

3. У водному розчині калій гідроксиду :

а) луг є розчинником;

б) калій гідроксид є розчиненою речовиною;

в) луг є розчиненою речовиною і розчинником;

г) вода є розчинником.

4. Розчин складається з двох рідин (спирту та води). Розчинником у ньому буде:

а) вода; б) спирт; в) компонент, якого міститься в системі більше;

г) компонент, вміст якого в системі менше.

5. Насичений розчин можна перевести в ненасичений , якщо:

а) додати води;

б) додати розчинюваної речовини;

в) випарити частину води;

г) охолодити розчин.

6. Виберіть визначення розчинності речовин:

а) здатність речовини дисоціювати на йони при розчиненні.

б) здатність речовини змішуватися з іншою речовиною та утворювати гомогенну систему;

в) здатність речовини змішуватися з іншою речовиною та утворювати гетерогенну систему;

г) здатність речовини розчинятися в полярному розчиннику.

7. Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності твердих речовин у рідинах зі зміною тиску:

а) не змінюється;

б) збільшується не залежно від природи речовини;

в) зменшується не залежно від природи речовини;

г) змінюється неоднозначно, залежно від природи речовин.

8. Які з цих речовин не розчиняються у воді:

а)HNO3 ; б) CuOH; в)Zn(NO3)2 ; г)HgS.

9. Визначте речовину, розчинність якої у воді є найбільшою:

а)магній гідроксид; б)барій сульфат; в)ферум(ІІІ) хлорид; г)алюміній

ортофосфат.

10. Вкажіть відповідність між розчином та його належністю до певних груп:

а) повітря; 1. Суспензія

б) молоко; 2. Рідкий розчин

в) розчин сульфатної кислоти; 3. Газоподібний розчин

г) річковий мул з водою. 4. Твердий розчин

5. Емульсія



VІІ. Домашнє завдання.

Повторити тему.

Розв´язати задачі:

1)Яку найменшу кількість води треба взяти для розчинення 7,5 г калій сульфату при 450С?

2) У 240 г розчину за температури 200С розчинено 60 г солі. Яка розчинність цієї солі за даної температури.
VІІІ. Рефлексія.


  • Чи виконане ваше хімічне замовлення?

  • Які завдання були найцікавішими?

  • Із яким настроєм ви йдете з уроку?



Урок №3

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка