Роль контексту під час перекладу інтерогативних висловлювань



Скачати 89.07 Kb.
Дата конвертації31.12.2016
Розмір89.07 Kb.
СІТКО А.В.

ст.викл.каф.англ.філології і перекладу

Національний авіаційний університет


РОЛЬ КОНТЕКСТУ ПІД ЧАС ПЕРЕКЛАДУ ІНТЕРОГАТИВНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ
Під час перекладу, як і в процесі вивчення іноземної мови, виникає багато проблемних ситуацій, пов’язаних з особливостями об’єкта перекладу, психологією перекладача та, зокрема, з тим, що мова – явище історичне, соціальне та психологічне.

Іноді, детально вивчаючи граматику, історію мови, ми не застраховані від можливих помилок, неправильного або неточного розуміння поставленої перед нами проблеми. Саме проблеми, адже якби мова йшла про задачу, то можна було б знайти, застосувати якийсь алгоритм її вирішення. Проблема ж – це ускладнена задача. Тут не обійтися без детального аналізу та особистого підходу до її вирішення.

Однією з таких проблем є контекст будь-якої ситуації, який є предметом дослідження, а саме його вплив на переклад англійських питальних речень українською мовою, адже мовна ситуація може значно ускладнити або спростити роботу перекладачеві. Об’єктом дослідження буде безпосередньо питальне речення.

Багато вчених приділили значну увагу вивченню цього явища мови, серед яких Є.В. Бреус, Р.П. Зорівчак, В.М. Комісаров, В.В. Коптілов, Г.Е. Мірам, С.Виноградов, М.О. Новикова та ін., однак і донині значення контексту не є повністю дослідженим.

Проблема інтерогативів є однією з центральних у сучасній лінгвістиці. Важливість вивчення питального речення визначається, по-перше, тим ключовим положенням, яке займає питання в процесі комунікації і, по-друге, тісним зв'язком проблеми питального речення з деякими іншими проблемами мовознавства, важливими для вивчення структур мов, такими, наприклад, як заперечення, антонімія, надфразова єдність. Не зважаючи на очевидну важливість вивчення інтерогативних висловлень для теорії мовознавства та опису систем конкретних мов, ряд важливих аспектів питального речення, в першу чергу семантичного та прагматичного, залишаються маловивченими.

Не менш важливою постає проблема впливу контексту на текст перекладу. Яким чином передається те чи інше значення мовної одиниці чи смисл усього тексту? Чи має право перекладач на власні контекстно залежні трансформації під час перекладу? Усі ці питання мають неабияке вагоме значення у сучасній лінгвістиці, і таким чином визначають актуальність обраної теми.



Метою статті є дослідження ролі контексту під час перекладу англійських питальних речень, з урахуванням особливостей прагматичної ситуації. Дослідження семантики і прагматики англійського питального речення з урахуванням широкого мовного контексту дає системне уявлення про його змістовий аспект, дозволяє продемонструвати взаємозв'язок між структурними, семантичними, і прагматичними параметрами питального речення. Для конкретного дослідження даної проблеми використаємо “Казки про тварин” Е. Сетона-Томсона та його переклад

Існують два види контексту. Під першим розуміють оточення слова у тексті. Розрізняють вузький підтекст у межах речення і широкий – частина тексту або весь текст в цілому. Це може бути: попередній або наступний

Другим типом контексту, або ситуативним, уважають будь-яку екстралінгвістичну інформацію, яка дозволяє зробити вибір між відповідниками, відомості про час, місце, обставини, факти і т.п. Так, наприклад, у творі Шарлоти Бронте „Джен Ейр” нерідко зустрічаються такі власні назви, як “Brocklehurst Arms”, “Rochester Arms” і т.п. [Бронте 1987, 122]. Правильно перекласти дані назви перекладачу допоможе час, в який був написаний твір – середина XIX ст. – час, коли маленькі готелі називали іменем власника землі, на якій вони стоять, і додавали arms. Отже, Brocklehurst Arms – це все одно, що сказати „Готель Броклгерста”.

Та існування у одиниці МО одного або декількох перекладних відповідників ще не означає, що ці відповідники будуть обов’язково використані під час перекладу. У багатьох випадках умови використання мовної одиниці у контексті змушують перекладача відмовитись від використання мовної одиниці регулярного відповідника і знайти такий варіант перекладу, який би найбільш повно передав значення цієї одиниці у даному контексті. Такий нерегулярний, винятковий спосіб перекладу називається оказіональним відповідником

Як відомо, будь-яке мовне явище має свій стандартний і постійний зміст, незалежно від оточення, а в мовному вживанні цей стандарт набуває того чи іншого варіанту, нюансу, стилістичного відтінку. В даному випадку нас цікавить, як в контексті виявляються відносини, що впливають на функціонування конструкцій, які їх виражають модифікують і видозмінють їхню реалізацію, тобто обумовлюють існування різних варіантів перекладу, а також досліджують причини, що зумовлюють вибір і вживання того чи іншого варіанту в кожному окремому випадку.

Одна з найважливіших функцій порозуміння на мікрорівні полягає у тому, що мовець і слухач можуть встановлювати зв’язки в тексті на основі функцій, що вони виконують по відношенню до макромовного акту. Якби все було інакше, ми не змогли б планувати і контролювати великі фрагменти дискурсу та розмови, не змогли б розуміти мовця протягом його мовленнєвої діяльності. Так, серія привітань, заперечень, запитань і т. п. може бути інтерпретована, як „та, що формує ціле” лише в тому випадку, якщо ми розуміємо, що таким чином мовець виражає глобальну вимогу, для котрої відповідні мікромовні акти є необхідними компонентами та умовами [Дайнеко, Тарапуха 2002, 37].

У деяких випадках питальне речення може перекладатися стверджувальним реченням, яке має досить яскраве емоційне забарвлення. Автор перекладу вдається до такої трансформації з огляду на контекст попередньої ситуації. Такий вид зв’язку контексту з об’єктом висловлювання називається ретроспективним, тобто об’єкт дій тлумачиться попереднім контекстом. Цей тип зв’язку зустрічається найчастіше і є продуктивним у встановленні прагматичного зв’язку між мовцями. Розглянемо наступні уривки з тексту:

Oh, Jacky, I didn’t know it was you!. I never would have done it if had known it was you. Jacky, old friend, do you know me?” But Jacky didn’t move, and Kellyan got up quickly. He ran back to the hotel; there he put up his hunter’s suit, smoky and smelling of pine gum and grease, and returned with a mass of honey-comb with which he again entered the cage [Thomson 1961, 54]. – „О, Джекі, я не знав, що то ти. я б ніколи не зробив цього, якби знав, що то був ти. Джекі, старий друже, ти ж мене знаєш...” Але Джек не рухався, і Келіан швидко підвівся. Він побіг до готелю, там одягнув свій мисливський одяг, просякнутий димом і запахом хвойної смоли, і топленим жиром, і повернувся з медовими сотами, з якими він знову увійшов до клітки [Сетон –Томсон 1999, 57].

Отже проаналізуємо цю комунікативну ситуацію.

Тип ситуації: звертання Келлі, вівчара, до Джекі, свого давнього товариша, сірого ведмедя. Фрейм: ситуація вибачення(в даному випадку монолог). Відносини: рівноправ’я, ввічливість, близькі дружні відносини.

Також враховуємо „динаміку” прагматичного контексту. Оскільки дія завжди пов’язана з певною ситуацією, то ці ситуації (прагматичні контексти) не бувають статичними: вони змінюються залежно від причинно – наслідкових відносин.

Наступний критерій аналізу висловлювання – паралінгвістична діяльність, зокрема: дидактичні рухи (підкреслюється одяг Келлі, комунікація відбувається не лише на вербальному рівні); (інші) жести ( Келлі кладе руку на морду Медведєві, загальне хвилювання героїв передається жестами). Тому питання Келлі можна вважати риторичним, адресант досягнув мети комунікації, Джекі впізнав свого друга.

У цьому випадку спрацьовує своєрідний прагматичний критерій оцінки перекладу. Він спирається на реальну комунікативну ситуацію (прагматичний соціально-психологічний підхід до проблеми адекватності) та передбачає наявність адекватної дієвої реакції з боку реципієнта перекладу (в даному випадку правильна орієнтація в поглядах людини в цій ситуації). Немає конкретного шаблону перекладу, оскільки він залежить від розуміння перекладачем даної ситуації.

Розглянемо інший приклад з твору, простежуючи характеристики впливу контексту на розвиток діалогу, та можливі варіанти розуміння та перекладу одиниць тексту.

The cowboys came from here and near dressed up in their best clothes, and the California cowboy is the peacock of his race. Their best girls were with them and ranchman came for fifty miles to enjoy the Bull-and Bear fight. Miners from the hills were there, Mexican sheep-herders, store-keepers from Placerville, strangers from Sacramento; town and country, mountain and plain were represented. All the seats were bought out. Men who knew more about cattle were betting on the bull. “I tell you, there isn’t anything on earth that can fight a big bull.” But the hillmen were backing the Bear. “Pooh, what’s a bull compared with a Grizzly? I tell you, I saw a Grizzly sent over a horse right over a mountain cliff with one stroke of his left paw. Bull! I’ll never appear in the second round.” So they argued and bet and there was a great excitement. The women were as keenly interested as the men. All was ready and the man shouted: “Let her go, boys, the house is full and it’s time…” [Thomson 1961, 46] – Ковбої посходилися з близька і здалеку, одягнені в своє найкраще вбрання, і Каліфорнійський ковбой, справжній павич серед своїх товаришів. Їх найкращі дівчата прийшли з ними і навіть власники ранчо подолали десятки миль, щоб насолодитися двобоєм між Биком і Ведмедем. Шахтарі з високогірь були також тут, мексиканські пастухи, кладовщики з Пейсервіля, іноземці з Сакраменто; люди з міст і сіл, рівнин і високогірь – всі були тут. Всі квитки було продано. Чоловіки, які зналися краще на великій рогатій худобі, робили ставку на бика. „Я кажу тобі, немає нічого на землі, що могло б подолати великого бика”. Але чоловіки з високогірь робили ставку на Ведмедя. „Тьфу, та що цей бик у порівнянні з Грізлі? Я тобі кажу, недавно я бачив Грізлі у поєдинку з конем потойбіч гірської вершини, як той отримав удар лівою лапою. Бик! Б’юся об заклад, він не з’явиться в другому раунді”. Отож, вони сперечалися і билися об заклад, атмосфера була дуже напруженою. Жінки були так само зацікавлені як і чоловіки. Все було готово і суддя оголосив: „Нехай вже починають, хлопці, всі квитки продано і вже час...” [Сетон –Томсон 1999, 49-50].

В цьому прикладі запитання: ”Та що цей бик в порівнянні з Грізлі?” містить в собі відповідь на запит компетентності, проте його повноцінне розуміння неодмінно пов’язано з контекстом ситуації.

По-перше слід враховувати, що приклади, які аналізуються, взято з твору дитячої літератури, а саме – з „Повістей про тварин” Е.С.-Томсона. Сама назва передбачає прояв фантазії, широку гаму стилістичних прийомів, що значно ускладнює процес перекладу, і особливо це стосується питальних речень. Для перекладача, інформація про те, що це є твір дитячої літератури, є невід’ємним екстралінгвістичним фактором.

Якщо зазначене раніше запитання „вирвати” з контексту, воно виглядатиме досить безглуздим. Але контекст, який водночас виступає середовищем, в якому було сформульовано питання і відповідь на нього, сприяє проясненню мовної ситуації. Звернемо увагу на постпозицію непрямого додатку у реченні. Це класичний приклад англійського питального речення, де під час перекладу зміни не відбуваються.

Розглянемо випадок, коли питальне речення в англійській мові має заперечення. Заперечення в англійському питальному реченні може перекладатися на українською двома наступними способами: 1) питальним реченням з запереченням:

Jack was now growing into a strong cub, and he could follow Kellyan as far as Bonamy’s shanty. One day, as he watched him rolling about in riotous glee, Kellyan remarked to his friend: “I’m afraid someone will see him in the woods and shoot him, thinking he is a wild Bear”.

Then why don’t you earmark him with those new sheep-rings?”

And so it happened then, much against his will, Jack was decorated with ear-rings like a prize-ram. He fought them for many days, and when at last he came home one day with a branch caught in one of the ear-rings, Kellyan impatiently removed them [Thomson 1961, 11]. – Джек тепер перетворювався у могутнього ведмедя, і він міг йти за Келіаном аж до хижі Бонамі. Одного дня, коли вони побачили як він радісно качався в траві, Келіан звернувся до свого друга: ”Боюсь хтось побачить його в лісі і застрелить, подумавши, що він скажений Ведмідь”. „То чому ти йому досі не продінеш кільця у вуха?” була порада вівчара. Так і сталося, проти його волі, Джека прикрасили сережками, ніби призового баранчика. Він боровся з ними багато днів, і коли, нарешті, одного разу він прийшов до дому з гілкою, яка зачепилася за одну з сережок, Келіан нетерпляче зняв їх [Сетон –Томсон 1999, 13].

2. Стверджувальним або спонукальним реченням, здебільшого емоційно забарвленим:



The cattle owners got their best horses and were taking heir guns when Kellyan called to them to stop. “Say, boys we have him, he won’t get away from us. He won’t leave the bushes till night. If we shoot him we won’t get the reward. We must take him alive. Lets leave all the guns behind; lariats are enough.” “Why not take the guns, we might need them?” “Because I know the man too well; they would like the chance to shoot him; so no guns at all” [Thomson 1961, 47]. – Власники великої рогатої худоби взяли своїх найкращих коней і приготували рушниці, коли Келіан дав команду зупинитися. „Я кажу вам, хлопці, ми впіймали його, він не втече від нас. Він не покине кущів до ночі. Якщо ми його застрелимо, то не отримаємо винагороди. Треба взяти його живим. Ласо буде достатньо.” „Візьмімо рушниці, вони можуть знадобитися”.„Тому що я знаю людей надто добре, вони неодмінно скористаються нагодою вбити його, тож ніяких рушниць” [Сетон –Томсон 1999, 49].

Саме враховуючи контекстну ситуацію, перекладач має можливість підібрати необхідну модель перекладу.

Проблеми перекладу можуть бути мікроконтекстуальними та макро-контекстуальними. Макроконтекстуальні проблеми пов’язані з необхідністю визначити загальний зміст, ціль, призначення, функцію тексту оригіналу, котрі, як правило, повинні зберігатися і при перекладі.

Більш складними є мікроконтекстуальні проблеми, до яких відносяться випадки семантичної невизначеності, синтаксичної складності тексту. Відштовхуючись від усіх факторів, що впливають на якість перекладу, вдається найбільш об’єктивно судити про ступінь його еквівалентності до оригіналу, оскільки така оцінка може базуватись на зіставному аналізі змісту 2-х текстів.



Отже, контекст є визначальним чинником актуалізації денотативних і конотативних значень мовних одиниць і розглядається, як лінгвістична ситуація, частина тексту, що обирається довільно для спостереження і аналізу особливостей мовних явищ.
Література

1. Бреус Е.В. Теория и практика перевода с английского языка на русский: Учебное пособие. – 2-е изд. – М.: УРАО, 2003. – 103 с 2. Виноградов С. Вопросы английской контекстологии /Сборник научных статей. – Волгоград: ИОСОРАО, 2001. – 87с. 3. Дайнеко В.В., Тарапуха Л.А. Basic translation. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 237 с. 4. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). – Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. – 216 с. 5. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение: Курс лекций. – М.: ЭТС, 2000. – 192 с. 6. Коптілов В.В. Першотвір і переклад. – К.: Дніпро, 1972. – 215 с. 7. Мирам Г. Переводные картинки. Профессия: переводчик. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. – 336 с. 8. Новикова М.А. Прекрасен наше союз: литература – переводчик – жизнь: Литературно-критические очерки. – К.: Рад. письменник, 1986. – 224 с. 9. Бронте Ш. Джен Ейр: Роман / Переклав П. Соколовський. – К.: Дніпро, 1987. – 459 с. 10. Сетон -Томсон Е. Казки про тварин. – Київ: Освіта, 1999. – 150 с. 11. Bronte Ch. Jane Eyre. – 3rd ed. – M.: For. lang. publ. house, 1958. – 574 p. 12.Thomson E. S. Stories about animals. – Київ: Радянська школа, 1961. – 134 p.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка