Робочапрограм а



Скачати 232.36 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір232.36 Kb.


Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет


Факультет ветеринарної медицини

Кафедра фізіології та біохімії с.-г. тварин

Затверджую:

Перший проректор-

проректор з навчальної роботи

_________________ Онопрієнко Д.М.

«____» ________2010 р.

Р О Б О Ч А П Р О Г Р А М А
Дисципліна: Клінічна біохімія

Напрям підготовки: 1305 „Ветеринарна медицина”

Спеціальність: 7.130501 "Ветеринарна медицина"

ОКР: спеціаліст

Термін навчання: повний

Форма навчання: денна


Нормативні дані

Курс

4

Семестр

8

Загальний обсяг (год.)

108

Кількість модулів

3

Аудиторні заняття (всього год.):

60

в т.ч. лекції (год.)

20

Лабораторні заняття (год.)

40

Самостійна робота (всього год.):

48

в т.ч. підготовка до аудиторних занять (год.)

28

підготовка до контрольних заходів (год.)

9

опрацювання розділів програми, які не

викладаються на лекціях (год.)



11

Вид підсумкового контролю

З

Робоча програма дисципліни «Методи наукових досліджень» складена на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки спеціаліста за напрямом підготовки 1305 „Ветеринарна медицина” кваліфікації 2223.2 „Лікар ветеринарної медицини”. Робоча програма складена на основі типової програми з “Клінічної біохімії”, затвердженої НМО (протокол № 2 від 18.12.1997 р.).

Робоча програма складена:

доцентом Єфімовим В.Г. ___________

Робоча програма розглянута на засіданні кафедри фізіології та біохімії с.-г. тварин:

протокол №_____ від «__» ________ 2010 р.

Зав. кафедрою, професор ДДАУ Степченко Л.М.


Схвалено науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини:

Протокол № ____ від «___» ____________2010 р.

Голова НМР, д.в.н. професор Гаврилін П.М.


Узгоджено:

Начальник навчальної частини, доцент Маслікова К.П.




1. Мета, завдання і предмет дисципліни

«Клінічна біохімія», її місце в навчальному процесі

1.1. Мета викладання дисципліни. Розвиток клінічної ветеринарної медицини дістав значного поглиблення внаслідок широко впровадження у наукову і практичну роботу лабораторних методів досліджень.

Клінічна біохімія – наука, яка використовує біохімічні методи дослідження клінічних питань – діагностики, патогенезу, оцінки перебігу захворювань та ефективності терапевтичних заходів. Також до завдання дисципліни входить розробка нових методів дослідження і вивчення показників, які об’єктивно характеризують стан здоров’я і патології.

Клінічна біохімія є основою для глибокого розуміння патологічних процесів, які відбуваються як при неінфекційних, так і інфекційних та паразитарних хворобах, вона сприяє формування лікарського мислення.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

Опановуючи дисципліну, студенти повинні навчитись одержувати різні біологічні субстрати, обирати необхідний перелік діагностичних методик, оволодіти методами біохімічної лабораторної техніки, давати інтерпретацію одержаним даним, співставляти їх із симптомами хвороби, знати зміни обмінних процесів при різних захворюваннях, уміти серед значної кількості показників відібрати найбільш інформативні.



1.3. Предмет дисципліни

Лікар ветеринарної медицини повинен клінічно мислити і правильно тлумачити результати біохімічних досліджень. Засвоєння клінічної біохімії буде сприяти поглибленню лікарського мислення та дозволить підвищити професійний обстеження тварин з діагностичною та профілактичною метою.



1.4. Перелік забезпечуючих дисциплін

Вивчення курсу клінічної біохімії ґрунтується на теоретичних знаннях біологічної, органічної і аналітичної хімії, нормальної та патологічної фізіології, клінічної діагностики, фармакології, імунології та спеціальних дисциплін.




  1. Структура дисципліни




модуля

Вид, тема та структура занять*

Обсяг, год.

Шифр змістовного модуля

Вид підсумкового контролю

1

Загальна клінічна біохімія

Аудиторні заняття, всього:

22




Контрольна

робота


Лекції, всього

1. Обмін білків та азотистих сполук при патології внутрішніх органів.

2. Обмін вуглеводів при патології внутрішніх органів.

3. Клініко-біохімічна оцінка обміну ліпідів.




6
2
2
2



01.09.01

Лабораторні заняття, всього


  1. Предмет клінічної біохімії та його значення.

  2. Розчини, прилади, що використовуються при біохімічній діагностиці.

  3. Інтернаціональна система одиниць (СІ). Особливості клініко-біохімічних показників у тварин.

  4. Визначення вмісту загального білка крові.

  5. Визначення вмісту фракцій загального білка крові.

  6. Визначення вмісту сечовини у сироватці крові та сечі.

  7. Визначення вмісту глюкози крові.

  8. Визначення вмісту β-ліпопротеїдів та концентрації кетонових тіл.




16
2

2

2



2
2
2
2

2



01.09.01

Самостійна робота, всього:

18




Підготовка до аудиторних занять

11




Підготовка до контрольних заходів

3




Індивідуальне завдання

0




Опрацювання тем, які не

викладаються на аудиторних заняттях:



  1. Методи визначення креатину і креатиніну, їх клінічне значення.

  2. Методи визначення залишкового азоту і сечової кислоти їх клінічне значення.

  3. Методи визначення холестеролу, його клінічне значення.

  4. Методи визначення піровиноградної та молочної кислот, їх клінічне значення.




4


1

1

1







В с ь о г о:

40




2

Клінічна ензимологія та клінічна біохімія водно-мінерального та вітамінного обмінів

Аудиторні заняття, всього:

18




Контрольна

робота


Лекції, всього


  1. Порушення кислотно-основного балансу

  2. Порушення водно-мінерального обміну.

  3. Патологія обміну вітамінів.

6
2
2
2

1.01.11.01

Лабораторні заняття, всього

1. Основи клінічної ензимології.

2. Визначення активності АлАТ і АсАТ.

3. Визначення активності α – амілази

4. Визначення активності лужної фосфатази.

5. Визначення показників кислотно-основного балансу.

6. Визначення вмісту загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові.


12
2

2

2



2
2

2


1.01.11.01,

01.09.01


Самостійна робота, всього:

14




Підготовка до аудиторних занять

8




Підготовка до контрольних заходів

3




Опрацювання тем, які не

викладаються на аудиторних заняттях:



  1. Визначення активності лактатдегідрогензи і креатинфосфокінази, клінічне значення.

  2. Методи визначення забезпеченості водорозчинними вітамінами, їх клінічне значення.

  3. Методи визначення забезпеченості мікроелементами, їх клінічне значення.


3
1
1


1





В с ь о г о:

32




3

Клінічна біохімія окремих органів та систем

Аудиторні заняття, всього:

20




Контрольна

робота


Лекції, всього

1. Клінічна біохімія патології органів травлення.

2. Клінічна біохімія патології печінки.

3. Клінічна біохімія сечової системи..

4. Клінічна біохімія хвороб нервової та ендокринної систем


8
2
2

2

2




1.01.11.01

Лабораторні заняття, всього
1. Клінічна біохімія імунної системи.

2. Колоїдно-осадові проби для діагностики стану печінки.

3. Визначення патологічних компо-нентів сечі для оцінки стану нирок

4. Навантаження вуглеводами з метою діагностики захворювань органів травлення та цукрового діабету

5. Клінічна біохімія пухлин.


12
2

2
2


2
4


1.01.11.01

Самостійна робота, всього:

16




Підготовка до аудиторних занять

9




Підготовка до контрольних заходів

3




Індивідуальне завдання

0




Опрацювання тем, які не

викладаються на аудиторних заняттях:



  1. Методи визначення імуноглобулінів, їх клінічне значення.

  2. Методи визначення дисфункції залоз внутрішньої секреції, клінічне значення.

4
2


2




В с ь о г о:

36






3. Зміст лекційного курсу дисципліни «Клінічна біохімія»

Номер теми

Тема та анотація лекції

Обсяг, год.

Рекомендована література


1

2

3

4

1

Обмін білків та азотистих сполук при патології внутрішніх органів. Вторинне білкове голодування. Гіпо-, гіпер- та диспротеїнемії, протеїнурія, причини виникнення і діагностичне значення. Колоїдно-осадові проби, їх значення для діагностики патології обміну білків. Азотемії, види та причини виникнення. Залишковий азот і його компоненти. Порушення обміну амінокислот, сечовини, аміаку, креатину і креатиніну. Значення визначення кінцевих продуктів їх обміну. Амонійне отруєння. Методи діагностики та корекції порушень азотистого обміну.

2

1-3, 13

2.

Обмін вуглеводів при патології внутрішніх органів. Порушення проміжного обміну вуглеводів: синтезу та розщеплення моносахаридів, дисахаридів і глікогену. Біохімічні аспекти гіпоглікемії поросят. Порушення регуляції рівня глюкози у крові, значення функціональних проб для діагностики порушень вуглеводного обміну. Методи діагностики та корекція порушень обміну вуглеводів.

2

2-4, 13

3.

Клініко-біохімічна оцінка обміну ліпідів. Біохімічні зміни, що зумовлюють ліпемію та ліпурію. Первинний і вторинний кетози. Біохімічні зміни обмінних процесів, які зумовлюють появу синдромів при кетозі. Вплив кетозу на продуктивність та резистентність тварин. Механізми розвитку атеросклерозу. Методи оцінки стану ліпідного обміну, інтерпретація одержаних даних.

2

4, 7, 13

4.


Порушення кислотно-основного балансу. Особливості функціонування буферних систем у моно- та полігастричних тварин. Механізми порушення кислотно-основного балансу. Киснева недостатність при захворюваннях серця, легень і крові. Особливості біохімічних процесів в організмі та гематологічні синдроми при кисневій недостатності. Порушення метаболічних процесів при хворобах серця і легень. Методи діагностики та корекції кисневої недостатності.

2

3,13

5.

Порушення водно-мінерального обміну. Порушення метаболізму макроелементів (натрію, калію, хлору, кальцію, магнію, фосфору) і їх взаємозв’язок із обміном води. Патологія обміну ессенціальних мікроелементів (кобальту, міді, цинку, заліза тощо). Особливості обміну мінеральних речовин в окремих біогеохімічних зонах і в місцевостях, забруднених радіонуклідами. Зміни обміну мінеральних речовин при надлишку важких металів.

2

1-3, 5, 12

6.

Патологія обміну вітамінів. Роль аліментарних та ендогенних факторів у порушенні метаболізму вітамінів. Молекулярні основи порушення обміну речовин при гіпо- та гіпервітамінозах. Порушення обміну жиророзчинних вітамінів. Методи діагностики та корекції порушень обміну вітамінів.

2

3, 13

7.

Клінічна біохімія патології органів травлення.

Порушення процесів обміну речовин при хворобах передшлунків, шлунка і кишечнику. Біохімічні процеси при хворобах підшлункової залози.



2

1, 2, 9, 13

8.

Клінічна біохімія патології печінки. Порушення обміну речовин, знешкоджуючої, секреторної і екскреторної функції печінки при патології (гепатоз, гепатит, цироз, холелітіаз, холецистит). Зміни фізичних властивостей і хімічного складу жовчі при хворобах печінки. Значення функціональних проб для діагностики захворювань печінки. Клінічна біохімія при порушенні пігментного обміну. Діагностичне значення визначення пігментів у крові та сечі.

2

4, 7, 13

9.

Клінічна біохімія сечової системи. Порушення обміну речовин при хворобах нирок (нефрити, нефроз, нефросклероз, сечокам’яна хвороба). Методи дослідження стану нирок, інтерпретація одержаних даних при діагностиці та лікуванні хвороб сечової системи.

2

1, 2, 5, 10

10.

Клінічна біохімія хвороб нервової та ендокринної систем. Значення порушень регуляторної дії нервової системи у патогенезі хвороб. Біохімічні зміни ліквору при патологічних станах та інтерпретація одержаних результатів. Дисфункція залоз внутрішньої секреції у тварин. Порушення обміну речовин при хворобах ендокринної системи.

2

1, 2, 6-8




В с ь о г о:

20






  1. Лабораторні заняття






заняття

Тема заняття та її основний зміст

Обсяг, год.

Рекомендована література

1

2

3

4

1.

Предмет клінічної біохімії та його значення. Предмет клінічної біохімії та його значення для підготовки лікаря ветеринарної медицини. Мета та завдання предмету, зв’язок з іншими дисциплінами. Техніка безпеки при роботі у біохімічній лабораторії.

2

1-3, 13

2.

Розчини, прилади, що використовуються при біохімічній діагностиці. Розчини, прилади, що використовуються при діагностиці. Методи одержання і приготування об’єктів дослідження клінічної біохімії.

2

2-4, 13

3.

Інтернаціональна система одиниць (СІ). Особливості клініко-біохімічних показників у тварин. Інтернаціональна система одиниць (СІ) у клінічній лабораторній діагностиці. Вікові, видові, породні особливості клініко-біохімічних показників у тварин.

2

2, 3, 6, 9

4.

Визначення вмісту загального білка крові. Методи визначення вмісту загального білка в сироватці крові. Визначення рівню білка рефрактометричним та біуретовим методом. Інтерпретація змін.


2

1-3, 5, 12

5.

Визначення вмісту фракцій загального білка крові. Методи визначення співвідношення фракцій загального білка в сироватці крові. Визначення білкового спектру крові нефелометричним методом. Інтерпретація змін.

2

3, 13

6.

Визначення вмісту сечовини у сироватці крові та сечі. Методи визначення вмісту сечовини в сироватці крові. Визначення рівню сечовини уреазним методом та з диацетилмонооксимом. Інтерпретація змін.

2

2-4, 7, 13

7.

Визначення вмісту глюкози крові. Методи визначення вмісту глюкози в крові. Визначення рівню глюкози глюкозооксидазним методом. Інтерпретація змін.

2

1, 2, 9, 13

8.

Визначення вмісту β-ліпопротеїдів та концентрації кетонових тіл. Методи визначення вмісту β-ліпопротеїдів в сироватці крові. Визначення концентрації β-ліпопротеїдів за Бурштейном. Якісне та кількісне визначення кетонових тіл в крові, молоці та сечі. Інтерпретація змін.

2

1, 2, 6-8

9.

Основи клінічної ензимології. Механізми гіпер- і гіпоферментемії. Методичні підходи до визначення активності ферментів. Індикаторні ензими і їх роль при діагностиці уражень окремих органів і тканин. Патологічні стани, при яких змінюється активність органоспецифічних ферментів.

2

1, 2, 9, 13

10.

Визначення активності АлАТ і АсАТ. Методи визначення активності амінотрансфераз. Визначення активності АлАТ і АсАТ за Райтманом-Френкелем. Інтерпретація змін.

2

1, 2, 6-8

11.

Визначення активності α – амілази. Методи визначення активності α-амілази. Визначення активності α-амілази за Каравеєм. Інтерпретація змін.

2

2-4, 13

12.

Визначення активності лужної фосфатази. Методи визначення активності лужної фосфатази. Визначення активності лужної фосфатази за Бессеєм-Лоурі-Брокком. Інтерпретація змін.

2

2, 3, 6, 9

13.

Визначення показників кислотно-основного балансу. Респіраторні та метаболічні ацидози та алкалози. Діагностика порушень кислотно-лужної рівноваги в організмі за кислотною ємністю крові та рН сечі

2

2-4, 13

14.

Визначення вмісту загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові. Методи визначення вмісту загального кальцію та неорганічного фосфору. Комплексонометричне визначення вмісту загального кальцію та дослідження концентрації неорганічного фосфору за Фіске-Субарроу в модифікації Івановського. Інтерпретація змін.

2

1, 2, 9, 13

15.

Клінічна біохімія імунної системи. Імуноглобуліни та неспецифічні фактори імунітету, хімічні процеси, що лежать в основі захисних реакцій організму. Колостральний імунітет та методи оцінки його напруження (цинк-сульфатний тест).

2

1, 2, 5, 10

16.

Колоїдно-осадові проби для діагностики стану печінки. Принцип колоїдно-осадових проб, їх різновиди. Дослідження сироватки крові за допомогою тимолової проби. Інтерпретація змін.

2

1, 2, 6-8

17.

Визначення патологічних компонентів сечі для оцінки стану нирок. Компоненти, що входять до складу сечі в нормі та при патології. Якісні та кількісні методи визначення білка, глюкози та інших патологічних компонентів сечі. Інтерпретація змін.

2

2-4, 13

18.

Навантаження вуглеводами з метою діагностики захворювань органів травлення та цукрового діабету. Навантаження глюкозою, глюкогенними речовинами, крохмалем та дисахаридами. Побудова глікемічної кривої та інтерпретація отриманих даних.

2

1, 2, 5, 10

19.

Клінічна біохімія пухлин. Молекулярні аспекти канцерогенезу. Значення біохімічних критеріїв для діагностики процесів перекисного окиснення ліпідів та виявлення пухлин. Біохімічні особливості злоякісних пухлин. Поняття про пухлинні маркери та їх використання для діагностики новоутворень.

4

2, 3, 6, 9




В с ь о г о:

40







  1. Індивідуальне завдання не передбачене


6. Курсовий проект/робота не передбачений
7. Опрацювання тем, які не викладаються на аудиторних заняттях

теми

Назва теми

та окремих питань, винесених на самостійне вивчення

Обсяг, год.

Рекомендована література

Вид контролю

1

2

3

4

5

1

Методи визначення креатину і креатиніну, їх клінічне значення

1

2-4, 13

Усне опитування

2

Методи визначення залишкового азоту і сечової кислоти, їх клінічне значення

1

4, 7, 13

Усне опитування

3

Методи визначення холестеролу, його клінічне значення

1

1-3, 5, 12

Усне опитування

4

Методи визначення піровиноградної та молочної кислот, їх клінічне значення

1

3, 13

Усне опитування

5

Визначення активності лактатдегідрогенази і креатинфосфокінази, клінічне значення

1

4, 7, 13

Усне опитування

6

Методи визначення забезпеченості водорозчинними вітамінами, їх клінічне значення

1

4, 7, 13

Усне опитування

7

Методи визначення забезпеченості мікроелементами, їх клінічне значення

1

1-3, 5, 12

Усне опитування

8

Методи визначення імуно-глобулінів, їх клінічне значення

2

3, 13

Усне опитування

9

Методи визначення дисфункції залоз внутрішньої секреції, клінічне значення

2

4, 7, 13

Усне опитування




В с ь о г о:

11








8. Критерії успішності
1. Зарахування модуля проводиться за умови отримання позитивної оцінки при складанні контрольної роботи у тестовій або іншій формі.

2. При відсутності під час написання модуля або отриманні незадовільної оцінки, студент повинен здати (перездати) модуль під час проведення підсумкових контрольних заходів.



3. Оцінювання засвоєння дисципліни проводиться визначенням середньої оцінки зарахованих модулів.

9. Навчально-методична література

9.1. Основна і додаткова література

9.1.1. Основна література

  1. Васильева Е.А. Клиническая биохимия сельскохозяйственных животных. – М.: Россельхозиздат, 1982.

  2. Горячковский А.М. Справочное пособие по клинической биохимии. – Одесса: ОКФА, 1994.

  3. Грибан В.Г., Чумак В.О., Немировський В.І. Клінічна біохімія тварин. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2001.

  4. Колб В.Г., Камышников В.С. Клиническая биохимия. – Минск: Беларусь, 1976.

  5. Зилва Д.Ф., Пэжжэлл П.Р. Клиническая химия в диагностике и лечении. – М.: Медицина, 1988.

  6. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І.Левченко, В.В.Влізло, І.П.Кондрахін та ін. – Б.Церква, 2002

  7. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии / И.П. Кондрахин, Н.В. Курилов, А.Г. Малахов и др. – М.: Агропромиздат, 1985.


9.1.2. Додаткова література


  1. Єфімов В.Г. Обмін мінеральних речовин в нормі та при патології / Дніпропетр. держ. агр. ун-т. – Дніпропетровськ, 2008.

  2. Кондрахин И.П. Алиментарные и эндокринные болезни животных. – М.: Агропромиздат, 1989

  3. . Судаков Н.А. Справочник по патологии обмена веществ у животных. – К.: Урожай, 1984.

  4. Холод В.М. Справочник по ветеринарной биохимии. – Минск: Ураджай, 1988

  5. . Чумак В.О. Біохімічні основи клінічної ендокринології. – Текст лекції, Дніпропетровськ: ДДАУ, 2002.

  6. . The Merck manual. – W.B. Saunders and Morsby, 1988



9.2. Перелік методичних рекомендацій, наочних матеріалів


з/п

Найменування

Кількість екземплярів

Носії

паперові

електронні

1.

Клінічна біохімія тварин. – Дніпропетровськ, 2001-100 с.

100

100

-

22.

Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з дисципліни “Клінічна біохімія”. – Дніпропетровськ, 2005. – 24 с.

100

100

-

3.

Таблиці

20

20

-




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка