Робочапрограм а



Скачати 253.55 Kb.
Дата конвертації03.04.2017
Розмір253.55 Kb.


ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО



ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

____________проф. І.Р.Мисула


“_______”______________2005 р.

Р О Б О Ч А П Р О Г Р А М А


з латинської мови і основ медичної термінології

для студентів медичного факультету


на 2005- 2006 навчальний рік
План навчального процесу




Курс

(або курси), на яких викладається дисципліна



Семестр (чи семестри)

Кількість годин




Вид контролю (залік, диф. залік чи іспит)

Всього

Аудиторних


С

П

Р



С

Лекції

Практичні заняття

Семінар-ські заняття

І

І, ІІ

108

-

62

-

46

Залік

Робочу програму склали: доц. Паласюк Г. Б., ст. викл. Саварин Т.В.


Програму обговорено на засіданні кафедри 10 травня 2005 р. Протокол № 10.
Завідувач кафедри іноземних мов доц. Г.Б. Паласюк
Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії

11 травня 2005 р. Протокол № 4

Голова циклової комісії доц. О.Н. Літвінова

Тернопіль - 2005





  1. Мета і завдання дисципліни

Мета і завдання предмету.

Метою викладання латинської мови є навчити студентів знати, розуміти, свідомо, грамотно та творчо застосовувати медичні терміни латинською мовою, так само як і слова греко-латинського походження в українській транскрипції. В цьому аспекті викладання латинської мови повинно бути тісно пов’язане з медичними дисциплінами: анатомією, біологією, фармакологією, терапією, хірургією, педіатрією і ін.

Весь курс латинської мови направлений на вивчення основ термінології загальномедичних та клінічних дисциплін.

Після закінчення вивчення курсу латинської мови й основ латинської медичної термінології студент повинен:



ВМІТИ:

  • правильно писати латинські літери;

  • вільно читати латинською мовою;

  • вміти перекладати з латинської мови на українську і з української на латинську анатомічні, гістологічні, деякі біологічні і фармацевтичні терміни, прості фрази, знати афоризми;

  • визначати частини (компоненти) складного терміна, розуміти етимологію терміна-композита, розуміти інформативне навантаження термінів та визначення загального змісту термінів - композитів;

  • вміти грамотно писати латинську частину рецепта;

  • вміти утворювати латинською мовою назви солей, кислот, оксидів;

  • вміти виділити в назвах лікарських препаратів частотні відрізки і визначати їх інформативність.

Студент повинен знати:

  • до 1000 лексичних і словотворчих одиниць;

  • словникову форму всіх частин мови, що визначаються в курсі;

  • відміни іменників і прикметників;

  • дієвідміни;

  • афікси, числівники, числівники як префікси;

  • прислівники і займенники, що вживаються в рецептах та клінічній термінології;

  • 50-70 крилатих латинських виразів та клінічних ідіом.



  1. структура і зміст предмету

Курс латинської мови складається з двох семестрів і нараховує 108 годин, з них 62 аудиторні години і 46 позааудиторних. У першому семестрі на практичні заняття відведено 36 годин, у другому - 26 годин.

Вступ. Короткий огляд історії латинської мови. Історія експансії Греції і Риму в Середземноморському басейні, їх вплив на формування нових мов, зокрема мов романської групи. Вплив римської і грецької культури на культуру підкорених народів. Латинська мова – мова науки в епохи Середньовіччя та Відродження.

Роль давньогрецької та латинської лексики у формуванні та розвитку міжнародної наукової термінології. Головні підсистеми медичної термінології, що використовують латинську та давньогрецьку мови. Поняття про термін.



Фонетика. Латинський алфавіт. Звуки і літери. Правильне написання латинських літер (письмових). Вимова голосних, приголосних, дифтонгів. Латинські літеросполучення: gu, su, ti, qu. Особливості читання sch в сучасній клінічній термінології. Довгота і короткість складів. Довгі та короткі суфікси. Довгота за природою. Наголос.

Морфологія.

Іменник. Граматичні категорії роду, числа, відмінка, п’ять відмін іменників, словникова форма іменника. Головна ознака відміни. Визначення роду за значенням і за правилами. Визначення основи. Граматичні категорії іменників латинської мови.

І відміна. Загальна характеристика. Парадигма. Родові винятки. Активне засвоєння закінчень називного, родового і орудного (Abl.) відмінків однини і множини. Анатомічна, клінічна і фармацевтична стала фразеологія. Перша грецька відміна.

ІІ відміна. Загальна характеристика, визначення роду. Винятки з правил про чоловічий рід. Активне засвоєння закінчень називного, родового, орудного відмінків для іменників чоловічого та середнього роду. Парадигма. Грецькі іменники на –on. Фразеологія.

ІІІ відміна. Загальна характеристика. Родові закінчення. Поняття про рівноскладові та нерівноскладові іменники. Визначення основи. Три типи відмінювання. Парадигми. Родові винятки. Сталі фразеологічні вирази. Особливості відмінювання іменників грецького походження на –sis, -ma. Іменник vas, vasis n. Активне засвоєння закінчень називного, родового та орудного відмінків.

IV відміна. Загальна характеристика. Родові закінчення. Парадигма. Родові винятки. Активне засвоювання закінчень називного, родового та орудного відмінків. Крилаті вирази медичного і загального характеру.

V відміна. Загальна характеристика. Парадигма. Родові винятки. Сталі фразеологічні вирази.

Прикметники. Граматичні категорії: рід, число, група, відміна. Дві групи прикметників, їх ознаки. Словникова форма прикметників. Узгодження прикметників з іменниками різних відмін. Місце прикметників в структурі кількаслівних анатомічних і клінічних термінів.

Ступені порівняння прикметників. Вищий ступінь. Утворення, відмінювання в називному і родовому відмінку однини і множини. Вживання в медичній термінології. Найвищий ступінь. Утворення, відмінювання в називному і родовому відмінках. Вживання в медичній термінології. Прикметники з недостатніми ступенями порівняння. Словникова форма. Узгодження з іменниками. Роль і місце в анатомічній термінології.

Прикметники, що утворюють ступені від різних основ, у всіх ступенях порівняння. Узгодження з іменниками. Вживання в анатомічній термінології. Специфіка вживання в медико-біологічній термінології вищого ступеня деяких прикметників. Сталі медичні вирази.



Дієслово. Граматичні категорії дієслова: час, стан, спосіб, число, особа (латинською мовою). Чотири дієвідміни. Інфінітив. Основа теперішнього часу. Чотири основні форми дієслова. Супін, основа, супіна. Запис у словнику 1-ої особи та інфінітиву.

Наказовий спосіб. Утворення; вживання в рецептурі.

Дійсний спосіб. Відмінювання зразків в Praesens indicativi et passivi. Третя особа однини та множини (1 та 2 особа – в плані загального ознайомлення). Дієслово sum, fui, esse в усіх особах.

Умовний спосіб. Утворення Praesens coniunctivi activi et passivi. Ознайомлення зі способами перекладу 3 особи кон’юктиву в незалежних і підрядних реченнях. Дієслово fio, factus, sum, fieri. Вживання і переклад в рецептурі. Сталі вислови в рецептурі.

Дієприкметники. Дієприкметники минулого часу пасивного стану (Participium perfecti passivi. Спосіб утворення. Переклад. Вживання в анатомічній, клінічній, фармацевтичній термінології. Лексика.

Дієприкметник теперішнього часу активного стану (Participium praesentis activi). Утворення. Переклад. Відповідна лексика. Узгодження дієприкметників з іменниками та вживання їх у називному та родовому відмінках однини і множини.



Числівники. Кількісні числівники від 1 до 10, 100, 1000. Порядкові від 1 до 20. Числівники-прислівники.

Вживання латинських і грецьких числівників як складових частин термінів-композитів.



Прислівники і займенники. Прислівники і займенники, що вживаються в рецептурі, або стали складовою частиною медичних термінів.

Прийменники. Прийменники, що вимагають Acc: ad, ante, apud, contra, extra, inter, infra, intra, post, per, super. Прийменники, що вимагають Abl: a (ab), de, cum, sine, pro, e(ex), prae. Прийменники, що вживаються з двома відмінками: in, sub. Відповідні вирази з іншими прийменниками.

Сполучники: Сурядні: et, seu, sive; підрядні: ut.

Словотвір. Способи словотвору: афіксація і складання основ. Мотивуюча і вмотивована основи.

Анатомо-гістологічна термінологія.

Структура анатомічних і гістологічних термінів. Місце граматичних означень, що вказують на розмір, форму і просторове положення анатомічних і гістологічних утворень.

Понятійна диференціація синонімічних термінів. Словотворчі елементи.

Клінічна термінологія. Шляхи утворення клінічної термінології. Поняття про терміноелементи. Місце терміноелемента в термінах. Термінотворення у клінічній термінології.

Терміноелементи із значенням: наука, діагностика, обстеження, лікування, захворювання, функціональні та патологічні процеси, зміни в органах і тканинах, види оперативних втручань, фізичні якості, властивості, патологічні стани тощо.

Греко-латинські еквіваленти, що означають: органи, частини тіла, тканину, секрет, вік, стать, спеціаліста, виміри та ін.

Греко-латинські еквіваленти прикметників, що означають якість, колір, розмір тощо.

Утворення назв запалень, пухлин, патологічних відхилень тощо.

Фармацевтична термінологія. Склад фармацевтичної термінології. Номенклатура лікарських препаратів. Ознаки мотивації у назвах лікарських засобів. Поняття про систематичні (наукові) і тривіальні назви органічних і хімічних засобів.

Частотні відрізки у назвах лікарських засобів, що несуть інформацію хімічного, терапевтичного, анатомічного чи фізіологічного характеру. Частотні відрізки, що несуть інформацію про належність до фармацевтичної групи. Утворення назв алкалоїдів, глікозидів, ферментів, вітамінів.

Способи словотвору в тривіальних засобах; афіксація, складання основ, складно-скорочений спосіб та абревіація.

Структура кількаслівних лікарських назв.



Хімічна номенклатура. Назви хімічних елементів. Утворення назв кислот. Принцип утворення назв солей, оксидів.

Рецептура. Структура рецепта. Рецептурні формулювання. Скорочення в рецептах. Оформлення рецептів на тверді, м’які та рідкі лікарські форми.

Культурно-гуманістичні аспекти. Загальноосвітня роль давньогрецької та латинської мов. Латинська та грецька мови – мови науки в часи античності, Середньовіччя та в епоху Відродження. Латинська і давньогрецька мови – джерело сучасного термінотворення.

Місце латинської та давньогрецткої мов в Україні.


Методика відбору лексичного мінімуму.

Відбір лексичного мінімуму проводять з урахуванням профілю факультету на основі таких принципів:

І. З анатомічної і гістологічної номенклатур: в першу чергу termini generales за принципом частотності та з урахуванням принципу сполучення з іншими словами в структурі декількаслівних термінів.

ІІ. З клінічної термінології відбирають греко-латинські лексичні еквіваленти й терміноелементи, які утворюють “тематичні ряди” в системі клінічної термінології.

ІІІ. З фармацевтичної термінології відбирають назви лікарських форм, назви лікарських рослин, певну хімічну номенклатуру.

На кожному занятті студент повинен засвоїти 30-35 лексичних одиниць.



Самостійна робота охоплює теми: грецькі еквіваленти латинських іменників першої, другої, третьої, четвертої відміни, прикметників першої і другої відмін, терміноутворення за допомогою латинських суфіксів, латинських і грецьких префіксів та латинсько-грецьких числівникових префіксів. Матеріал кожної теми самостійного заняття закріплюється засвоєнням відповідної теми медичної термінології, усними та письмовими вправами, перекладами з латинської мови на українську і навпаки.

У залежності від складності й об’єму теми, на самостійне заняття можна відводити 2 або 4 год.

При вивченні кожної граматичної теми формувати усні й письмові вправи для її закріплення на базі загальномедичної лексики.
Контроль засвоєння знань

Основні види поточного контролю:


  • поточна перевірка завдань (усний і письмовий контроль лексики, граматики);

  • програмований контроль початкового рівня засвоєння, розрахований на 7-10 хв;

  • рубіжний контроль – залік наприкінці І семестру.

Основні форми підсумкового контролю:

  • тематичні контрольні роботи (6 на два семестри);

  • залік наприкінці ІІ семестру.


Джерела інформації:

Основні:

  1. Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – 423 с.

  2. Козовик І.Я., Шипайло Л.Д. Латинська мова: Підручник. – К.:Вища шк., 1993–247 с.

  3. Краковецька Г.О., Бобирьов В.М., Бєляєва О.М. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. – К.: Здоров’я, 1999. – 358 с.

  4. Латинська мова. /За ред. А.Г. Ступінської. – Львів: Вид. при Львів ун-ті, видавнич. об’єднання “Вища шк.”, 1986. – 257 с.

  5. Латинский язык и основы медицинской терминологии. /Под ред. Ю.Ф. Шульца. – Изд. 3-є.- М.: Медицина, 1982. – 335 с.

  6. Латинский язык и основы медицинской терминологии. /Под общ. ред. М.Н. Чернявского – Минск: Вышей шк., 1989. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – 277 с.

  7. Методические указания к преподаванию латинского языка и медицинской терминологии / для преподавателей латинского языка медицинских институтов. – В.Ф. Новодранова и соавт. М., 1989. – 78 с.

  8. Чернявский М.Н. Профессиональный язык врача и фармацевта./ Введение в специальность. – М.: Медицина., 1980. – 224 с.


Додаткові:

1. Г.Б.Паласюк, В.В.Чолач. Латинська мова. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 343 с.



  1. М.М.Закалюжний, Андрейчин М.А. Посібник з анатомічної і клінічної термінології. – К.: “Здоров’я” , 1993.

  2. Арнаудов Г.Д. Медицинские термины на п’яти языках. – София, 1981. – 943 с.

  3. Закалюжний М.М., Янков А.В., Чолач В.В. Латинська мова і основи медичної термінології/. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 216 с.

  4. Кун М.А. Легенди та міфи стародавньої Греції. – К.: Мистецтво, 1996. – 472 с.

  5. Казьєр Г.В. та ін. Українсько-латинсько-російський словник./ під ред. проф. С. Новицького. – К.: Держмедвидав УССР, 1960. – 488 с.

  6. Нетлюх М. Латинсько-український анатомічний словник. – К.: Наук. думка, 1989. – 224 с.

  7. Словарь медицинской терминологии / латинско-украинско-русский./ Под.ред. М.Ф. Книповича –К.: Госмедиздат УССР, 1948. – 442 с.

  8. Українсько-латинсько-англійський тлумачний словник. /Під ред.М. Павловського та інш. – Львів, 1995. – т. 1-651 с., т. 2-786 с.

  9. Шевченко Є.М. Латинська мова і основи медичної термінології. Вид. 2-е, доп. – К.: Тандем, 1999. – 172 с.

  10. Энцеклопедический словарь медицинских терминов. – М.: Сов. энциклопедия., 1982. – т. 1-464 с., т.2-448 с., т.3-512 с.

Тематичний календарний план

для студентів медичного факультету

з латинської мови на І семестр 2004-2005 н.р.



№ п/п

Д а т а

Н а з в а т е м и


Год.

1.

01-03. 09

Вступ. Фонетика. Вимова голосних, приголосних, дифтонгів, буквосполучень. Вживання букви у в лати-нізованих грецьких словах.

2

2.

06-10.09

Фонетика. Довгота і короткість складів. Наголос.

2

3.

13-17.09

Анатомічна термінологія. Загальний огляд іменників.

2

4.

20-24.09

Загальний огляд прикметників.

2

5.

27.09-01.10

Структура анатомічних термінів. Перша відміна іме-нників. Дієслово esse. Прийменник.

2

6.

04-08.10

  1. Підсумкова контрольна робота №1 (Заняття 1-5).

  2. Структура клінічних термінів.

2

7.

11-15.10

Дієслово. Загальні відомості. Наказовий спосіб.

2

8.

18-22.10

Друга відміна іменників. Чоловічий рід.

2

9.

25-29.10

Друга відміна іменників. Середній рід.

2

10.

01-05.11

Прикметники І-ІІ відміни. Дієприкметники минулого часу пасивного стану.

1

1


11.

08-12.11

Підсумкова контрольна робота №2 (Заняття 6-10).

Рецепт. Основні відомості про структуру рецепту.



2

12.

15-19.11

Теперішній час дійсного способу.

2

13.

22-26.11

Теперішній час умовного способу.

2

14.

29.11-03.12

  1. Підсумкова робота №3 (Заняття 11-13).

  2. Третя відміна іменників. Типи відмінювання. Іменники 3-ої відміни чоловічого роду.

1
1

15.

06-10.12

Іменники 3-ої відміни жіночого роду.

2

16.

13-17.12

Іменники 3-ої відміни середнього роду.

2

17.

20-24.12

Особливості відмінювання деяких іменників 3-ої відміни.

2

18.

27-31.12

Прикметники 3-ої відміни.

2

ВСЬОГО ГОДИН: 36

Завідувач кафедри іноземних мов доц. Г.Б. Паласюк


Тематичний календарний план

для студентів медичного факультету

з латинської мови на IІ семестр 2004-2005 н.р.

№п/п

Д а т а

Н а з в а т е м и


Год.






Дієприкметники теперішнього часу активного стану.

2



1. Підсумкова контрольна робота №4 (Заняття 14-19).

2. Четверта відміна іменників.



1

1




П’ята відміна іменників.

2





Латинська хімічна номенклатура.

2



Словотворчі елементи, які містять хімічну інформацію. Частотні відрізки терапевтичного, анатомічного, фізіологічного та фармакологічного характеру.

2



Форми ліків. Тверді форми ліків. Скорочення в рецептах.

2





М’які і рідкі форми ліків.

2



  1. Підсумкова контрольна робота №5 (Заняття 20-25).

  2. Ступені порівняння прикметників. Ступені порівняння прикметників, утворенні від різних основ.

2



Прислівники. Ступені порівняння прислівників. Прислівники, які найчастіше вживаються в рецептурі.

1

1







Числівник. Відмінювання числівників. Позначення ваги, міри, об’єму, відсотків.

2



Займенник. Займенники, які найчастіше вживаються в рецептурі.

2



Підсумкова контрольна робота №6.

2






Аналіз підсумкової контрольної роботи. Підсумок роботи студентів впродовж навчального року.

2

Всього годин: 26

Завідувач кафедри іноземних мов доц. Г.Б. Паласюк

Тематичний календарний план

самостійної позааудиторної роботи з латинської мови

для студентів медичного факультету



на І-ІІ семестр 2004-2005 н.р.

№ п/п

Д а т а

Н а з в а т е м и


Год.



01-03.09

Вступ. Роль латинської та давньогрецької мов у становленні та розвитку медичної термінології.

2



13-17.09

Анатомічний лексичний мінімум іменників п’яти відмін.

2



27.09-01.10

Найуживаніші суфікси іменників першої відміни.

2



04-08.10

Сполучник.

2



11-15.10

Клінічні терміни. Грецькі дублети латинських іменників 1-ої відміни.






18-22.10

Грецькі дублети латинських іменників 2-ої відміни чоловічого роду.






25-29.10

Грецькі дублети латинських іменників 2-ої відміни середнього роду.






01-05.11

Суфікси прикметників І-ІІ відмін. Латино-грецькі дублетні позначення прикметників І-ІІ відмін. Лексичний мінімум прикметників І-ІІ відмін.






08-12.11

Прислівники, що вживаються в рецептах.

2



22-26.11

Умовний спосіб у рецептурних виразах.

2



29.11-03.12

Суфікси іменників ІІІ відміни чоловічого роду.

2



06-10.12

Суфікси іменників ІІІ відміни жіночого роду.

2



13-17.12

Суфікси іменників ІІІ відміни середнього роду.






27-31.12

Суфікси прикметників ІІІ відміни. Латино-грецькі позначення.

2



07-11.02

Найменування хімічних елементів.






21-25.03

Назви лікарських рослин у ботаніці та в номенклатурі лікарської рослинної сировини.






07-11.03

Основні рецептурні скорочення.






21-25.03

Грецькі префікси в складних словах.

2



04-08.04

Латинські прийменники і частки в ролі префіксів.

2



11-15.04

Неповні ступені порівняння прикметників.

4



18-22.04

Прислівники, які найчастіше вживаються в рецептурі.

2



25-29.04

Латинські префікси-числівники. Грецькі префікси-числівники.

2



02-06.05

Займенники, які вживаються в рецептах.

2

ВСЬОГО годин: 46

Завідувач кафедри іноземних мов доц. Г.Б. Паласюк




    1. Тематичний план практичних занять

І семестр


№ п/п

Н а з в а т е м и


Год.

1.

Вступ. Фонетика. Латинський алфавіт. Вимова голосних, приголосних і дифтонгів. Буквосполучення.

2

2.

Фонетика, наголос, довгота і короткість складів.

2

3.

Вступ до анатомічної і гістологічної номенклатур. Іменник: загальні відомості.

2

4.

Прикметник: загальні відомості.

2

5.

Структура анатомічних і гістологічних термінів.

2

6.

Перша відміна іменників. Дієслово esse (бути) і praesens indicativi. Сполучник. Прийменник.

2

7.

Клінічна термінологія. Структура клінічних термінів. Грецькі еквіваленти латинських іменників першої відміни. Кінцеві терміноелементи.

2

8.

Дієслово: загальні відомості. Наказовий спосіб теперішнього часу. Вираження. Заперечення.

2

9.

Друга відмінна іменників. Чоловічий рід. Грецькі еквіваленти латинських іменників другої відміни чоловічого роду.

2

10.

Друга відмінна іменників. Середній рід. Грецькі еквіваленти латинських іменників другої відміни середнього роду.

2

11.

Рецепт його граматична структура і моделі рецептурних приписів. Додаткові написи в рецептах.

2


12.

Теперішній час дійсного способу активного і пасивного станів. Відмінювання дієслів у praesens indicativi.

2

13.

Умовний спосіб теперішнього часу активного і пасивного станів. Відмінювання дієслів у conjunctivus praesentis. Esse (бути) і fiëri (утворювати, ставати) praesens conjunctivi. Кон’юктив у рецептурних формулюваннях.

2

14.

Третя відміна іменників. Типи відмінювання.

2

15.

Іменники третьої відміни чоловічого роду. Грецькі еквіваленти латинських іменників 3-ої відміни чоловічого роду.

2

16.

Іменники третьої відміни жіночого роду. Грецькі еквіваленти латинських іменників 3-ої відміни жіночого роду.

2

17.

Іменники третьої відміни середнього роду. Грецькі еквіваленти латинських іменників 3-ої відміни середнього роду.

2

18.

Особливості відмінювання деяких іменників третьої відміни. Кінцеві терміноелементи на –sis.

2

ВСЬОГО ГОДИН: 36

П СЕМЕСТР




№п/п

Н а з в а т е м и


Год.



Латинська хімічна номенклатура.

2



Прикметники другої групи. Суфікси прикметників 2-ої групи. Грецькі еквіваленти латинських прикметників 2-ої групи.

2



Дієприкметник теперішнього часу активного стану. Дієприкметники теперішнього часу в медичній термінології.

2



Четверта відміна іменників. Грецькі еквіваленти латинських іменників четвертої відміни.

2



П’ята відміна іменників. Грецькі еквіваленти латинських іменників п’ятої відміни.

2



Латинська номенклатура лікарських форм. Тверді форми ліків.

2



Рідкі форми ліків.

2



М’які форми ліків.

2



Ступені порівняння прикметників. Особливості утворення найвищого ступеня деяких прикметників.

2



Ступені порівняння прикметників, утворенні від різних основ. Неповні ступені порівняння прикметників.

2



Прислівник. Утворення прислівників від прикметників. Ступені порівняння прислівників. Прислівники в медичній практиці і в рецептурі.

2



Числівник. Позначення маси, об’єму, відсотків. Утворення медичних і фармацевтичних термінів. За допомогою латинських і грецьких числівників. Залікова контрольна робота.

2



Займенник. Грецькі еквіваленти латинських займенників. Аналіз залікової роботи. Залік.

2

ВСЬОГО ГОДИН: 26


2.3. Тематичний план

самостійної позааудиторної роботи



№ п/п

Н а з в а т е м и

Год.

1.

Короткі відомості з історії розвитку латинської анатомічної термінології.

2

2.

Словотворення. Найуживаніші суфікси іменників першої відміни.

2

3.

Грецькі іменники першої відміни.

4

4.

Клінічна термінологія (§ 45).

2

5.

Прикметники 1-ої групи. Грецькі еквіваленти Латинських прикметників першої групи. Кінцеві терміноелементи.

4

6.

Клінічна термінологія (§ 51,58).

2

7.

Дієприкметник минулого часу пасивного стану.


2

8.

Клінічна термінологія (§ 79).

2

9.

Суфікси іменників Ш-ої відміни, жіночого роду.

2

10.

Суфікси іменників, жіночого роду, Ш-ої відміни.

2

11.

Фармацевтичні частотні відрізки в структурі назв лікарських препаратів. (§106-108).

4

12.

Прикметники другої групи в клінічній термінології.

2

13.

Медичні терміни, утворені за допомогою дієприкметників теперішнього часу активного стану.

2

14.

Клінічна термінологія (§ 124).

2

15.

Назви лікарських рослин у ботаніці та в номенклатурі лікарської рослинної сировини.

2

16.

Скорочення в рецептах.

2

17.

Прийменники в ролі префіксів. Грецькі префікси.

2

18.

Латинські прийменники і частки в ролі префіксів.

2

19.

Медико-технічна термінологія.

2

Всього годИН 46




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка