Робоча програма з навчальної дисципліни Фізична географія материків та океанів Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр



Сторінка1/8
Дата конвертації24.11.2016
Розмір1.01 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка
Історичний факультет

Кафедра географії та краєзнавства



ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова вченої ради історичного факультету
___________________________________

(П. А. Кравченко)

«31» _серпня_2010 р.



УХВАЛЕНО

на засіданні кафедри географії та краєзнавства 28 серпня 2009 року, протокол № 1
Завідувач кафедри ________________

(Л. М. Булава)


Робоча програма з навчальної дисципліни

Фізична географія материків та океанів
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040104 Географія

Курс(и) навчання: ІІ-й. Семестр(и): 3-й

Укладач кандидат педагогічних наук, Вішнікіна Любов Петрівна

Полтава − 2010

_________________________________________________________________________


Робоча програма з навчальної дисципліни «Фізична географія материків та океанів» розроблена на основі:

Програми педагогічних інститутів. Фізична географія материків та океанів / Укладачі: І.П. Половина, В.Д. Панасенко, В.Ю. Пестушко / Міністерство освіти України. Інститут системних досліджень освіти. – К.: Ін-т системних досліджень освіти, 1993. − 30 с. (Затверджено Управлінням вищих навчальних закладів).


1. Загальні положення

1.1. Мета та завдання курсу

Мета навчального курсу: сформувати знання про загальні закономірності просторової диференціації географічної оболонки та прояву їх особливостей у межах окремих океанів, материків та фізико-географічних регіонів.

Завдання курсу:

1. Сформувати цілісне уявлення про загальні закономірності просторової диференціації географічної оболонки.

2. Вивчити особливості природи материків і океанів.

3. Сформувати наукове розуміння загальних географічних закономірностей формування природних умов Землі на основі вивчення подібних і відмінних рис природи материків та океанів.

4. Проаналізувати особливості екологічних проблем в різних регіонах Землі.

1.2. Характеристика навчальної дисципліни «Фізична географія материків та океанів»

Цикл дисциплін: математичної і природничо-наукової підготовки

Частина циклу: нормативна, варіативна (за вибором вузу, студентів) − підкреслити

Загальний обсяг дисципліни, види навчальної діяльності, їх розподіл по семестрах:


Семестр

Кредити ECTS

Загальна кількість годин

Аудиторних годин

на тиждень



Лекції (год.)

Лабораторні

(практичні)

семінарські


Самостійна

робота


(год.)

Індивідуа-льна робота

(год.)


Кількість змістових модулів

Вид підсумкового контролю

V

4,5

162

4

44

32

43

43

3

екзамен



4

144

4

54

36

27

27

3

екзамен

VІI

2

72

3

24

14

17

17

1

залік

Разом

10,5

378




122

82

87

87

7





РОЗПОДІЛ ЧАСУ НА ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ МОДУЛІВ:


НАЗВА ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ,

№ теми


Кількість годин за видами занять

Разом годин

У тому числі

Лекції

Лабор.

заняття


Самост.

робота


Індив-ідуал.

робота


Модуль 1


Вступ. Фізична географія океанів

40

8

6

13

13

1. Предмет, завдання та зміст ФГМО

5

2

-

1

2

2. Комплексна фізико-географічна характеристика Атлантичного океану.

10

2

1

4

3

3. Комплексна фізико-географічна характеристикаТихого океану.

12

2

2

4

4

4. Комплексна фізико-географічна характеристика Індійського океану та Північного Льодовитого океану.

13

2

3

4

4

Модуль 2


Природа Європи

62

18

14

15

15

5. Фізико-географічне положення Євразії та Європи.

4

1

2

1




6. Основні етапи формування території Європи. Тектонічна будова

6

1

1

2

2

7. Рельєф та корисні копалини.

7

1

1

1

4

8. Клімат Європи.

5

2

2

1




9. Внутрішні води Європи..

5

2

2

1




10. Ґрунтовий покрив, рослинний та тваринний світ. Екологічні проблеми.

6

2




2

2

Регіональний огляд Європи
















11. Європейський сектор Арктики та Субарктики.

4

1




1

2

12. Феноскандія

4

1

-

1

2

13. Герцинське середньогір’я та Урал

6

2

2

1

1

14. Альпійська Європа

6

2

2

1




15.Східно-Європейська рівнина

6

2

2

1

1

16. Середземномор’я.

4

1




2

1



Модуль 3


Природа Азії



60

18

12

15

15

17. Загальні відомості про Азію як частину світу. Фізико-географічне положення (ФГП) Азії. Історія дослідження.

5

2

2

-

1

18. Історія формування території. Загальні риси рельєфу. Корисні копалини.

6

2

2

2

-

19. Клімат Азії.

6

2

2

2

-

20. Внутрішні води.

6

2

2

2

-

21.Грунти, рослинність і тваринний світ. Географічні пояси та природні зони.

6

2

-

-

4

22. Фізико-географічне районування Азії.

5

1

2

1

1

Регіональний огляд 2
















23. Західний та Середній Сибір

5

1

-

2

2

24. Північно-Східний Сибір та гори півдня Сибіру.

5

1

-

2

2

25. Центральна Азія. Турансько-Казахська фізико-географічна країна (ФГК). Монгольська ФГК. Паміро-Тянь-Шаньська, Високогірно-Тібетська ФГК.

6

2

-

2

2

26. Західна Азія та Східна Азія.

5

2

-

1

2

27. Південна та Пвіденно-Східна Азія

5

1

2

1

1

Всього за 5й семестр (ІІІ курс) –

екзамен

162

44

32

43

43

Модуль 4


Природа Північної Америки

48

18

12

9

9

28. Загальні відомості про Північну Америку. Фізико-географічне положення (ФГП). Історія дослідження.

6

2

-




2

29.Основні етапи формування природи. Тектонічна будова.

8

2

2

2

2

30. Рельєф та корисні копалини.

6

2

-

2

2

31. Клімат Північної Америки.

6

2

2

2

2

32. Внутрішні води.

6

2

-

2

2

33.Грунти, рослинність і тваринний світ. Географічні пояси та природні зони.

6

2

-

2

-

34.Фізико-географічне районування. Людина в Північній Америці. Американський сектор Арктики.

6

2

-

2

2

35. Позакордильєрський Схід.

6

4

2

-

2

36. Кордильєрський Захід. Центральна Америка.

8

2

2

2

2

Модуль 5


Природа Південної Америки

48

18

12

9

9

37. ФГП Південної Америки. Історія дослідження. Основні етапи розвитку природи. Рельєф.

8

2

4

1

1

38. Клімат Південної Америки .

6

2

2

1

1

39. Внутрішні води.

7

2

2

2

1

40. Грунти, рослинність і тваринний світ, природні зони.

7

2

2

1

2

41.Фізико-географічне районування. Позаандійський Схід: Льянос Оріноко, Гвіанське нагір’я, Амазонія

6

2

2

1

1

42. Позаандійський Схід: Бразильське плоскогір’я. Внутрішні рівнини, Патагонія.

8

4

-

2

2

43. Андійський Захід.

6

4

-

1

1

Модуль 6


Природа Африки

48

18

12

9

9

44. ФГП Африки. Основні етапи розвитку природи. Рельєф та корисні копалини.

8

2

6

-

-

45. Клімат Африки та внутрішні води.

8

3

4

1

-

46. Грунти, рослинність і тваринний світ, природні зони.

8

3

-

2

3

47. Фізико-географічне районування. Людина в Африці. Північна Африка.

8

3

2

2

1

48. Центральна Африка.

8

4

-

2

2

49. Східна Африка та Південна Африка.

8

3

-

2

3

Всього за 6-й семестр (III курс) - екзамен

144

54

36

27

27

Модуль 7


Природа Австралії, Антарктиди та Океанії

72

24

12

17

17

50. ФГП Австралії. Основні етапи розвитку природи. Рельєф та корисні копалини.

6

2

2

2

2

51. Клімат Австралії та внутрішні води.

6

2

2

-

2

52. Грунти, рослинність і тваринний світ, природні зони. Антропогенний вплив .

6

2

2

-

2

53. Фізико-географічне районування. Західна Австралія.

6

2

-

2

2

54. Східна Австралія.

4

2

-

2

-

55. Океанія.

6

2

2

-

2

56. ФГП Антарктиди, історія дослідження природи. Етапи формування території. Рельєф. Льодовий покрив.

6

2

-

2

-

57. Клімат, органічний світ та фізико-географічне районування Антарктиди.

4

2

-

2

-

Всього за 7-й семестр (IV курс) - залік

72

24

14

17

17

Всього

378

122

82

87

87


1.3. Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів

Для перевірки і оцінки знань студентів, аудиторної та позааудиторної самостійної й індивідуальної роботи з кожного модуля дисципліни можуть бути використані такі види контролю: поточний, модульний та підсумковий.



Поточний контроль з дисципліни "Фізична географія материків та океанів" містить:

  • поточні короткі контрольні роботи та тестування з ключових питань курсу під час лекцій чи лабораторних занять;

  • усне опитування з питань винесених на обговорення або самостійне вивчення, перевірка завдань під час практичних робіт;

  • перевірка індивідуальних робіт робіт студентів;

  • перевірка рівня засвоєння номенклатури;

  • перевірка практичних завдань лабораторних робіт.

Модульний контроль полягає у проведенні модульних письмових контрольних робіт з елементами тестування для ґрунтовного оцінювання рівня знань та вмінь студентів.

Підсумковий контроль здійснюється заліках або екзаменах у кожному семестрі. Максимальна оцінка, яку може отримати студент на заліку або екзамені – 40 балів. Студент може бути допущеним до заліку або екзамену, якщо він має позитивні оцінки за підсумками поточного та модульного контролю із загальною сумою балів не менше 20. Заліки та екзамени проводяться в усній формі.

Контроль у кожному семестрі здійснюється за модульно-рейтинговою системою у вигляді поточного та модульного контролю (до 60 балів) та підсумкового контролю (до 40 балів) у формі заліку або екзамену.



1.4. Оцінювання навчальної діяльності студентів з усіх дисциплін за кожний семестр в ПДПУ імені В.Г.Короленка здійснюється за 100-бальною шкалою

Співвідношення між шкалами оцінок за ECTS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені в таблиці:




Оцінка за шкалою ECTS

За 100-бальною шкалою закладу

За національною шкалою

Екзамен

Залік

A

90 - 100

відмінно

зараховано

B

83 - 89

добре

C

75 - 82

D

68 - 74

задовільно

E

60 - 67

FX

35 - 59

незадовільно

(з можливістю повторного складання екзамену)



не зараховано

F

0 - 34

незадовільно

(з обов’язковим повторним вивченням курсу)



Якщо форма підсумкового контролю знань з навчального предмета – залік

то кількість балів, набрана студентом із дисципліни, переводиться за такою шкалою:

Шкала відповідності отриманих балів оцінкам


За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90-100

5

відмінно

зараховано


85-89

4

добре

75-84

65-74

3

задовільно

60-64

35-59

2

незадовільно

не зараховано


1.5. Розподіл балів за види навчальної діяльності студентів упродовж семестру


Поточний та модульний контроль

Індивідуальне завдання (навчальний проект)

Підсумковий контроль

Загальна с у м а

Бали за кожний модуль:

а) середня поточна оцінка за усні відповіді, самостійне виконання лабораторних робіт, контроль знання географічної номенклатури;

б) оцінка за модульну контрольну роботу.

Кількість балів за різні види роботи залежить від кількості модулів на семестр і виду підсумкового контролю (екзамен чи залік)



15-20 балів (залежно від кількості модулів на семестр)

40 балів

(екзамен чи залік)



100 балів

3 модулі на семестр

1 модуль на семестр

Упродовж семестру виконується одне індивідуальне завдання

Репродуктивні питання чи завдання - 12 б., проблемні - 16 б.

100 балів

45 балів

40 балів



Рекомендації до виконання різних видів навчальної діяльності

Лабораторна робота – одна з форм навчальної роботи студентів, мета якої закріплення теоретичного матеріалу лекцій, більш глибоке його засвоєння, формування практичних вмінь та навичок. Лабораторна робота на відміну від лекції вимагає активної участі студентів у розгляданні питань, які виносяться на обговорення та виконання практичних завдань.

Підготовка до лабораторної роботи здійснюється відповідно до планів лабораторної роботи, в яких указані їх теми, питання для обговорення, практичні завдання, фрагменти навчального процесу для моделювання та демонстрації, питання винесені на самостійне вивчення, а також наводиться список основної навчальної літератури.



Підготовка до лабораторної роботи включає:

– ознайомлення з питаннями, які виносяться на обговорення;

– вивчення і конспектування рекомендованої літератури;


  • складання тез чи розгорнутого виступу з кожного питання, розрахованого на 3-5 хв.;

  • ознайомлення з практичними завданнями.

Особливу увагу студенти повинні приділяти опрацюванню підручників, монографій, збірникам науково-популярної літератури, статей в періодичних виданнях; правильно оформляти конспекти, тези тощо.

Рекомендації до виконання лабораторних робіт:

– відповіді на питання повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми і закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення);

– доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання;

– зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими;



  • практичні завдання виконуються у письмовій формі.


Самостійна робота студентів включає час, використаний на вивчення конспектів лекцій, підручників, науково-методичної фахової літератури, написання доповідей, рефератів та коротких відповідей на питання лабораторних робіт, виконання практичних завдань лабораторних робіт, особисту роботу під час підготовки до модульних контрольних робіт, заліку або іспиту.

Рекомендації до самостійної роботи студентів:

  • при вивченні матеріалу за конспектами лекцій, підручниками, науково-методичною літературою особливу увагу приділяти основним термінам та поняттям, причинно-наслідковим зв’язкам і закономірностям, географічній номенклатурі;

  • при написанні рефератів пам’ятати, що він являє собою коротке викладення в письмовій формі певного наукового матеріалу; студент повинен продемонструвати вміння виділяти головне, бачити проблему, шляхи та способи їх вирішення.


Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу i творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача з одним або кількома студентами в поза аудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою i затвердженим деканом факультету. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, а на старших вони мають науково-дослідний характер.

Види індивідуальної роботи студентів:

консультація;


  • індивідуальне навчально-дослідне завдання (конспект із теми (модуля), реферат, розв'язування та складання задач різного рівня, анотація прочитаної наукової літератури з курсу, створення моделей географічних об’єктів), презентація.


Рекомендації до індивідуальної роботи студентів:

  • при написанні реферату пам’ятати, що він являє собою коротке викладення в письмовій формі певного наукового матеріалу і є результатом самостійного вивчення студентом наукових робіт. Студент повинен продемонструвати вміння виділяти головне, бачити проблеми, яким присвячена робота, шляхи та способи їх вирішення. Реферат повинен мати чітку структуру: вступ, в якому обґрунтовується важливість даного дослідження; основна частина, яка розкриває зміст роботи, її основні напрямки; висновок, в якому студент коротко представляє основні підсумки. Бажано, щоб реферат був пов’язаний з подальшою курсовою роботою;

  • графічні моделі повинні відбивати найсуттєвіші риси географічних об’єктів чи процесів, що моделюються;

  • опрацювання матеріалів періодичних видань повинно відповідати наступним вимогам: відповідність обраному питанню; сучасність та актуальність; реферативне викладення;

  • презентація повинна вміщувати основні положення дослідження: концептуальні, фактологічні, структурні, висновки та основні джерела інформації;

  • консультації є доброю співпрацею викладача із студентами при умові, якщо є чіткі конкретні запитання або проблематика, які самостійно не можуть бути опрацьовані за певних причин.

Програмний матеріал дисципліни включає вісім змістових модулі, в яких передбачене виконання студентами всіх видів навчальної діяльності.


  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка