Робоча програма радіології



Сторінка9/13
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.7 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема № 4. Променеве дослідження сечовидільної системи. Нормальна променева анатомія та фізіологія. Променеві ознаки окремих захворювань

нирок та сечовивідних шляхів.

Променеві методи дослідження нирок та сечовидільних шляхів: ультразвукові (В-метод, допплерографія, дуплексна сонографія), рентгенологічні (оглядова рентгенографія, екскреторна урографія. мікційна цистографія, висхідна (ретроградна) пієлографія, ангіографія, КТ), радіонуклідні (ренографія, динамічна і статична реносцинтиграфія, ОФЕКТ), МРТ. Типи ренографічних кривих. Рентгеноконтрастні та радіоактивні фармацевтичні препарати. Класифікація РФП. Променева анатомія І фізіологія нирок та сечовидільних шляхів. Підготовка хворих до дослідження. Показання та протипоказання до променевого дослідження.

Алгоритм променевого дослідження при патології нирок та сечовидільних шляхів: вади розвитку, запальні захворювання, сечокам'яна хвороба, ниркова колька, пухлини та кісти, травми нирок, артеріальна гіпертензія.

Тема № 5 Променеве дослідження статевої системи та грудної залози.

Нормальна променева анатомія та фізіологія. Променеві ознаки окремих захворювань статевої системи та грудної залози.

Променеві методи дослідження статевих органів і грудної залози: УЗ, рентгенологічний, радіонуклідний (іn vitro та іn vivo), КТ, МРТ.

Променева анатомія статевих органів і грудної залози. Можливості та основні показання і протипоказання до променевого дослідження статевих органів і грудної залози. Променева семіотика хвороб статевих органів і грудної залози. Променева семіотика пухлин статевих органів.

Променева діагностика вагітності, хвороб вагітності і післяпологового періоду.



Змістовий модуль 5. Комплексна променева діагностика захворювань опорно-рухової системи.

Конкретні цілі:

• вирізнити нормальну променеву анатомію опорно-рухової системи від патологічної;

• вибрати метод променевого дослідження при різній патології опорно-рухової системи;

• скласти алгоритм променевого дослідження при різній патології опорно-рухової системи;

• проаналізувати променеві симптоми різної патології опорно-рухової системи;

• оцінити результати використованого методу променевого дослідження опорно-рухової системи.



Тема №6. Променеве дослідження опорно-рухової системи.

Променева анатомія кісток і суглобів.

Рентгенологічний, радіонуклідний, УЗ, КТ, МРТ. Рентгенологічні методики дослідження кісток і суглобів: рентгенографія, томографія, фістулографія, пневмоартрографія, ангіографія, денситометрія.

Нормальна променева анатомія і основи фізіології кісток і суглобів: будова в рентгенівському зображенні, вікові особливості будови кістяка. Порядок вивчення та опису результатів променевого дослідження кісток і суглобів.

Радіонуклідні методики дослідження кісток та суглобів: планарна остеосцинтиграфія, ОФЕКТ-сцинтиграфія. Основні принципи радіонуклідного дослідження опорно-рухової системи, РФП, використовувані для остеосцшггитрафії. Радіонуклідна семіотика пухлинного ураження кісток та суглобів (первинного та вторинного), запальних процесів, травматичного ушкодження, дегенеративно-дистрофічних змін опорно-рухової системи.

Можливості УЗД, КТ, МРТ у дослідженні опорно-рухової системи, показання до їх застосування. Основні показання і протипоказання до променевого дослідження кісток і суглобів.

Тема № 7 Променева діагностика захворювань опорно-рухової системи (травми, запальні процеси, пухлинне ураження).

Променеві ознаки захворювань опорно-рухової системи: зміни форми, розмірів, положення кісток; зміни контурів (періоститі; періостоз), зміни структури (остеопороз, остеосклероз, деструкція, остеонекроз, остеоліз, атрофія), зміни суглобової щілини (звуження, зникнення, ущільнення суглобових поверхонь, крайові кісткові розростання, невідповідність суглобових кінців).

Променева діагностика окремих захворювань опорно-рухової системи. Променеві ознаки травматичних пошкоджень кісток і суглобів - переламів, вивихів, види зміщення уламків, особливості переламів дитячого та похилого віку Променева картина нормального загоювання переломів. Ускладнення загоювання переломів.

Променеві ознаки запальних уражень опорно-рухової системи: артриту, остеомієліту, туберкульозу кісток і суглобів.

Променеві ознаки пухлин кісток: доброякісних (хондроми, остеоми, остеохондроми), злоякісних (остеогенної саркоми, саркоми Юінга, остеобластокластоми, метастазів).

Променева діагностика окремих захворювань хребта та суглобів. Променеві ознаки уражень опорно-рухової системи при ревматоїдному артриті, колагенозах, асептичних артрозо-артритах. Алгоритм променевого дослідження.



Змістовий модуль 6. Комплексна променева діагностика захворювань ЦНС, щитоподібної залози, ЛОР-органів та невідкладних станів.

Конкретні цілі:

• вирізнити нормальну променеву анатомію ЦНС;

• вирізнити нормальну променеву анатомію щитоподібної залози;

• вибрати метод променевого дослідження при різній патології ЦНС;

• вибрати метод променевого дослідження при різній патології щитоподібної залози;

• скласти алгоритм променевого дослідження при різній патології ЦНС;

• скласти алгоритм променевого дослідження при різній патології щитоподібної залози;

• проаналізувати променеві симптоми захворювань ЦНС;

• проаналізувати променеві симптоми захворювань щитоподібної залози;

• оцінити результати використованого методу променевого дослідження ЦНС;

• оцінити результати використованого методу променевого дослідження щитоподібної залози;

• вибрати оптимальний метод променевого дослідження для діагностики невідкладних станів.

• винести судження о наявності невідкладного стану по результатах променевого дослідження.

Тема № 8. Променеве дослідження ЦНС, ЛОР-органів. Променеві ознаки захворювань ЦНС, ЛОР-органів.

Променеві методи дослідження ЦНС. Рентгенологічні методики дослідження черепа та головного мозку (рентгенографія черепа, вентрикулографія, цистернографія). Ангіографічні методики дослідження ЦНС. КТ та МРТ головного і спинного мозку. Променева анатомія черепа, головного мозку. Променева анатомія хребта та спинного мозку. Алгоритм застосування методів променевого дослідження в онкології. Ультразвукова семіотика пухлин. Основні променеві ознаки патології ЦНС: травматичні пошкодження черепу, головного мозку, хребта та спинного мозку; судинні захворювання головного мозку (порушення мозкового кровообігу, інсульт, внутрішньомозкові гематоми); вертеброгенного больового синдрому; інфекційні та запальні захворювання головного мозку; гіпертензивний синдром. Променеві ознаки пухлин мозку. Пухлини гіпофіза. Інтервенційна нейрорадіологія.

Радіонуклідні дослідження ЦНС (статична сцинтиграфія, ОФЕКТ, ПЕТ-дослідження). РФП, використовувані для радіонуклідного дослідження ЦНС.

Променева діагностика невідкладних станів. Рентгенологічні, радіонуклідні, ультразвукові, магнітно-резонансно-томографічні ознаки невідкладних станів - інфаркту міокарду, набряку легенів, гідроперикарду, гідротораксу, пневмотораксу, тромбоемболії легеневої артерії, сторонніх тіл у бронхах, травному каналі, кишкової непрохідності, перфорації порожнинного органу у черевній порожнині, травматичних ушкоджень. Вибір методу променевого дослідження для діагностики певного невідкладного стану.


Тема № 9. Променеве дослідження щитоподібної залози та невідкладних станів. Променеві ознаки захворювань щитоподібної залози.

Променеві методи візуалізації щитоподібної залози: ультразвуковий, радіонуклідний, рентгенологічний, КТ, МРТ. Нормальна променева анатомія та фізіологія.

Променеві методи візуалізації щитоподібної залози: ультразвуковий та радіонуклідна сцинтиграфія, КТ, МРТ. Основні РФП. Підготовка пацієнтів при радіонуклідному дослідженні щитоподібної залози. Променеве дослідження функціонального стану щитоподібної залози; тест накопичення з 131І, динамічна тиреосцинтиграфія з 99мТс-пертехнетатом, РІА гормонів Т-3, Т-4, ТТГ, ТСГ, ТГ.

Показання та протипоказання до того чи іншого променевого метода дослідження ЩЗ Складання алгоритму променевого дослідження. Променева семіотика патології ендокринної системи: гіпо-, гіпертиреозів, пухлинних уражень ЩЗ запальних процесів, аномального розташування ЩЗ.



Модуль ІІІ. Променева терапія.

Змістовий модуль 7. Введення в радіологію. Радіобіологічні основи променевої терапії. Дозиметрія.

Конкретні цілі:

• Засвоїти властивості іонізуючих випромінювань та їх біологічну дію.

• Визначати засоби та методи захисту від іонізуючого випромінювання.

• Визначати засоби профілактики, лікування та мінімізації шкідливої дії опромінення.

• Оцінити розподіл дози в окремих органах і тканинах.

• Засвоїти одиниці доз (експозиційної, поглинутої, еквівалентної, ефективної).

• Використовувати радіомодифікуючі засоби.

• Засвоїти гранично-допустимі дози (ГДД).



Тема № 1. Основні властивості іонізуючого випромінювання. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на здорову та патологічно змінену клітину.

Променева терапія як наукова та прикладна дисципліна. Види випромінювань, що застосовуються у медичній практиці. Іонізуючі та неіонізуючі випромінювання. Фізика іонізуючого випромінювання. Джерела випромінювань. Проникаюча здатність іонізуючих випромінювань. Біологічна дія випромінювань. Дія іонізуючого опромінювання на клітину. Соматичні, генетичні та стохастичні ефекти іонізуючого випромінювання. Індивідуальна та популяційна доза опромінення. Видові, індивідуальні, тканинні відмінності радіочутливості. Механізми радіаційного пошкодження пухлинних клітин. Радіочутливість пухлин. Радіотерапевтичний інтервал та засоби його поширення (оксигенація і гіпоксія; синхронізація циклів ділення клітин; гіпертермія тощо). Радіомодифікуючі засоби (радіосенсибілізатори І радіопротектори). Правило Бергоньє-Трибандо.



Тема № 2. Радіоактивність і доза. Дозиметрія іонізуючого випромінювання: одиниці й методи визначення радіоактивності та дози опромінення. Будова радіометрів і дозиметрів.

Задачі клінічної дозиметрії іонізуючих випромінювань. Радіоактивність, одиниці радіоактивності та методи їх визначення. Визначення радіоактивності у зразку - іn vitro діагностика. Доза іонізуючого опромінення. Одиниці експозиційної, поглинутої, еквівалентної, ефективної доз. Типи дозиметрів. Будова та принцип роботи вентиляційних, іонізаційних, термо- та фотолюмінісцентних дозиметрів. Розподіл дози в окремих органах і тканинах. Гранично допустимі дози (ГДД) для різних категорій населення і в аварійних ситуаціях. Одиниці вимірювання ГДД. Гранично допустимі дози (ГДД) для різних категорій пацієнтів. Місцеве і загальне опромінення.



Змістовий модуль 8. Принципи і методи променевої терапії. Конкретні цілі:

• Визначити план променевого лікування при онкологічній патології.

• Вибрати метод променевої терапії пухлин на прикладі: пухлин легень, стравоходу, шлунку, товстої кишки, молочних залоз, матки.

• Визначити план променевого лікування при неонкологічній патології.

• Вибрати метод променевої терапії непухлинних захворювань на прикладі: радикулітів, запальних захворювань прямої кишки, пальців та кисті, шкіри та підшкірної клітковини, остеомієліту.

• Засвоїти показання та протипоказання для проведення рентгенотерапії.

• Засвоїти показання та протипоказання для проведення далеко-станційної гамма-терапії та терапії джерелами високих енергій.

• Засвоїти показання та протипоказання для проведення контактної променевої терапії.



Тема № 3. Принципи і методи променевої терапії.

Основні принципи променевої терапії. Класифікація методів променевої терапії. Самостійна променева терапія. Радикальне, паліативне, симптоматичне лікування. Характеристика комбінованого, комплексного методів лікування та поєднано-променевого методу. Вибір вогнищевої дози, ритму, полів опромінення. Загальні і місцеві променеві реакції при різних методах променевої терапії. Засоби їх профілактики.

Закриті і відкриті джерела іонізуючого випромінювання. Зовнішнє і внутрішнє опромінення. Далеко- та близькодистанційний методи зовнішнього опромінення. Основні методи контрактної променевої терапії: аплікаційний, внутрішньопорожнинний, внутрішньотканинний, метод виборчого накопичення радіонуклідів. Використання джерел високих енергій для лікування злоякісних пухлин (бетатрон, лінійні та циклічні прискорювачі).

Тема 4. Основи променевої терапії пухлинних і непухлинних захворювань.

Обґрунтування променевої терапії непухлинних захворювань. Протизапальна, десенсибілізуюча, знеболююча дії іонізуючого випромінювання. Показання та протипоказання до променевої терапії. Вибір джерел випромінювання. План променевого лікування онкологічних захворювань.

Основи променевої терапії пухлин на прикладі: пухлин легень, стравоходу, шлунку, товстої кишки, молочних залоз, матки.

Основи променевої терапії непухлинних захворювань на прикладі: радикулітів, запальних захворювань прямої кишки, пальців та кисті, шкіри та підшкірної клітковини, остеомієліту. Протизапальний, анальгезуючий, антиспастичний ефекти променевої терапії.



Тема № 5. Близькодистанційна променева терапія.

Методи зовнішнього опромінення. Рентгенотерапія. Структура рентгентерапевтичного відділення променевої терапії. Організація роботи в ньому. Рентгентерапевтичні апарати. Фізико-технічні умови їх роботи. Дозиметрична характеристика джерела рентгенівського випромінювання. Призначення тубусів та фільтрів. Далекодистанційна рентгентерапія запальних, дистрофічних процесів та злоякісних пухлин. Близькодистанційна рентгентерапія непухлинних захворювань та злоякісних пухлин.

Реакції та ускладнення при проведенні рентгенотерапії. Класифікація та фактори, що впливають на виникнення реакцій та ускладнень при рентгенотерапії. Загальні реакції при рентгенотерапії, клініка, лікування, профілактика. Місцеві променеві реакції та ускладнення, клініка, лікування, профілактика.

Тема № 6. Контактні методи променевої терапії.

Структура відділення для контактної променевої терапії. Основні методи контактної променевої терапії: аплікаційний, внутрішньопорожнинний, внутрішньотканинний. Апарати, джерела і форми джерел випромінювання. Аплікаційний метод променевої терапії, показання до застосування. Внутрішньотканинна променева терапія, показання.


Тема № 7. Далекодистанційна гамма-терапія.

Променева терапія джерелами високих енергій.

Структура гамма-терапевтичного та мегавольтного відділень променевої терапії. Організація роботи в них. Далекодистанційна гамма-терапія. Апарати. Характеристика джерел випромінювання. Дозиметрична характеристика джерела гамма-випромінювання. Використання джерел високих енергій для лікування злоякісних пухлин (бетатрон, лінійні та циклічні прискорювачі).

Реакції та ускладнення при проведенні далекодистанційної гамма-терапії. Загальні реакції при променевій терапії, клініка, лікування, профілактика. Місцеві променеві реакції та ускладнення, клініка, лікування, профілактика.

Тема № 8. Променеве лікування раку

шийки матки, тіла матки, прямої кишки.

Внутрішньопорожнинна променева терапія, показання до використання. Метод поєднаної променевої терапії при лікуванні раку шийки матки. Методи променевої терапії для лікування непухлинних захворювань та злоякісних пухлин. Метод лікування інкорпорованими радіонуклідами Лікування тиреотоксикозу, раку щитоподібної залози та її метастазів, та множинних метастазів у кістяк інших пухлин.


2.1.5. Перелік обов’язкових практичних навичок

  1. Правильно поставити на негатоскоп рентгенограми:

а/ легень;

б/ серця;

в/ стравоходу шлунку, кишківника;

г/ кістково-суглобового апарату.



  1. Шляхом співставлення клінічних і даних методів променевої діагностики розпізнавати гостру пневмонію, ексудативний плеврит, пневмоторакс, пневмоперітоиеум, чужорідні тіла бронхів.

  2. Шляхом співставлення клінічних даних та даних променевих методів обстеження розпізнавати механічну кишкову непрохідність та нерфоративиу виразку шлунково- кишкового тракіу.

  3. При консультації викладача або з допомогою методичних рекомендацій оцінити основні морфологічні та функціональні зміни при захворюваннях, які найбільш часто зустрічаються з боку:

а/ легень, середостіння;

б/ стравоходу, шлунку, кишківника;

в/ кісток і суглобів;

г/ зубощеленної системи.



  1. Розпізнавати на рентгенограмах в 2-ох проекціях вивих і перелом з визначенням характеру зміщення кісток.

  2. Па рентгенограмі визначити, який орган чи частина тіла досліджувалась, в якій проекції і з допомогою якого методу.

  3. На рентгенрі рамах органів і систем показати і назвати основні анатомічні утворення.

  4. Оформити направлення на радіонуклідне дослідження. Підготувати пацієнта до радіонуклідного обстеження.

  5. Дати інтерпритацік) радіограм, сканограм та даних радіометрії щитовидної залози, печінки, нирок, кісток.

  6. Визначити показання і протипоказання до променевої терапії злоякісних утворів і непухлинних захворювань.

  7. Вибрат и метод променевої терапії в залежності від енергії проміння, що використовується та локалізації патологічного процесу.

  8. Оформити направлення та підготувати хворого до променевої терапії.

  9. Провести профілактику і лікування променевих реакцій і ускладнень.

  10. На підставі анамнезу, клінічної картини хвороби студент повинен визначит и показання, протипоказання та порядок застосування методів променевої діаг ностики.

    1. Методичні матеріали для викладачів

2.2.1. Тези лекцій

«Принципи і методи променевої терапії.»

План лекції:

1. Місце ПТ в лікуванні злоякісних пухлин. Історія питання.

2. Дія променевого агента.

3. Радіочутливість пухлини.

4. Чинники, що забезпечують успіх.

5. Планування променевої терапії.

6. Методи променевої терапії.

Оглавление:

1. Место ПТ в лечении злокачественных опухолей. История вопроса.

2. Действие лучевого агента.

3. Радиочувствительность опухоли.

4. Факторы, обеспечивающие успех.

5. Планирование лучевой терапии.

6. Методы лучевой терапии.

Table of Contents:

1. Place the TP in the treatment of malignant tumors. The history of the issue.

2. The action of radiation of the agent.

3. Radiosensitivity of the tumor.

4. The factors that ensure success.

5. Planning for radiation therapy.

6. Methods of radiation therapy.

2.2.2. Методичні розробки для викладачів до проведення практичних занять з студентами.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ




Навчальна дисципліна

Радіологія

Модуль №І

Променева терапія

Змістовний модуль №1

Радіологічні основи променевої терапії. Дозиметрія

Тема заняття

Радіоактивність і доза. Дозиметрія іонізуючого випромінювання.

Курс

ІІІ

Факультет

медичний



  1. Конкретні цілі

  • набути теоретичних знань та практичних навичок по розрахунку променевих навантажень при проведенні основних рентгенологічних процедур;

  • вміти визначати дози опромінення;

  • пояснювати основні завдання клінічної дозиметрії;

  • проаналізувати методи клінічної дозиметрії;

  • знати види випромінювання;

  • вміти визначення основних радіологічних величин та одиниці їх вимірювання.




  1. Базовий рівень підготовки


№ п/п

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1.

Фізика

Основи фізичних законів

2

Загальна гігієна

Порядок роботи в радіологічних кабінетах

3

Терапія, хірургія, педіатрія

Вміти користуватися загальними правилами клінічного, лабораторного обстеження,

4

Суспільні науки

Дотримуватись принципів деонтології і медичної етики в радіології

5

Біологія

Вплив радіації на організм



  1. Організація змісту навчального матеріалу

Радіологія – це розділ медицини, який в значній мірі залежить від технічного оснащення. Розвиток ядерної енергетики, широке використання радіонуклідів в народному господарстві, медицині і науці, аварії на ядерних підприємствах, випробування ядерної зброї вимагають постійного контролю радіаційної обстановки зовнішнього середовища, продуктів харчування для розрахунку поглиненої дози населенням.

В задачу радіологічних відділів входить визначення рівня радіонуклідного забруднення зовнішнього середовища і продуктів харчування з ціллю виробки мір попередження шкідливого впливу іонізуючої радіації на здоров’я людини. Тому знання організації роботи радіологічних лабораторій і оцінка результатів радіометричних і дозиметричних досліджень є необхідним для сучасного лікаря.


Оснащення заняття: Заняття проводиться в учбовій кімнаті, обладнаній тематичними таблицями, технічними схемами.

Місце проведення: кафедра променевої діагностики та променевої терапії, рентгенологічне відділення ОКЛ.

Матеріали для контролю вхідного рівня засвоєння учбового матеріалу:
Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання – уміння, які студент отримував на молодших курсах.

  1. Фізика і дозиметрія іонізуючих випромінювань.

  2. Загальні питання ядерної фізики.

  3. Суть поняття «радіоактивність».

  4. Види радіоактивних перетворень і виникаючі при цьому випромінювання.

  5. Одиниці активності і дози іонізуючих випромінювань.

При засвоєнні необхідних базисних знань, переходите до вивчення матеріалів, які допоможуть виконати мету занять:

  1. Види і властивості проникаючих випромінювань.

  2. Основи дозиметрії іонізуючого випромінювання.

  3. Положення про радіологічне відділення, радіологічних лабораторій санепідзакладів.

  4. Техніка безпеки для персоналу радіологічного відділу.

  5. Визначення доз зовнішнього і внутрішнього опромінення.

  6. Характеристика зовнішнього опромінення.

  7. Пояснити фактори внутрішнього опромінення.

  8. Основні радіологічні величини та одиниці їх вимірювання; визначення доз опромінення:

  • експозиційна доза;

  • поглинута доза;

  • ефективна доза;

  • еквівалентна доза.

  1. Визначення та одиниці їх вимірювання: потужність дози (експозиційної, поглинутої, ефективної, еквівалентної).

  2. Методи клінічної дозиметрії:

  • іонізаційний;

  • сцинтиляційний;

  • фотографічний;

  • термолюмінесцентний;

  • біологічні.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка