Робоча програма патоморфологія (назва навчальної дисципліни) 12010102 «Сестринська справа»



Скачати 253.8 Kb.
Дата конвертації05.11.2016
Розмір253.8 Kb.
Форма N H-3.04

Міністерство охорони здоров'я України

Івано-Франківський національний медичний університет

Медичний коледж

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

д.біол.н., професор________ Ерстенюк Г.М.

_________________20___р.


РОБОЧА ПРОГРАМА

ПАТОМОРФОЛОГІЯ

(назва навчальної дисципліни)


5.12010102 «Сестринська справа»

(шифр, назва спеціальності)

Медичний коледж

Кафедра патоморфології та судової медицини


Нормативні дані

Форма навчання



Курс

Семестр

Кількість годин

Підсумок по дисципліні






Всього

Аудиторних

С

П

Р



С










Лекції

Практичні занят­тя

Лаборато-

рні


заняття

Семі

нарські


заняття

Денна

ІІ

ІІІ

6

5


81

24

28

-

-

29

Диференційований залік 16 тиждень

5 семестр,

21 тиждень

6 семестр



Вечірня




























Заочна




























Робочу програму склали: професор Михайлюк І.О., професор Малофій Л.С., доцент Кіндратів Е.О., доцент Клюфінський І.Д., доцент Гурик З.Я., доцент Костюк В.М.

Івано-Франківськ – 2014


Робоча навчальна програма з дисципліни «Патоморфологія» для спеціальності «Сестринська справа» складена на основі типової програми «Патоморфологія та патофізіологія» для вищих медичних навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010102 «Сестринська справа», погодженої з Директором Державної установи «Центральний методичний кабінет підготовки молодших спеціалістів МОЗ України та затвердженої заступником Директора Департаменту кадрової політики, освіти, науки та запобіганню корупції МОЗ України від 2011 року. Програма складена співробітниками кафедри патоморфології та судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету.

Робочу програму обговорено на засіданні кафедри ”03грудня 2012 р.

Протокол № 6

Завідувач кафедри

д.мед.н., професор І.О. Михайлюк

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії ”18грудня 2012 р.

Протокол № 4

Голова циклової комісії

д.мед.н., професор Л.М. Заяць

Робочу програму перезатверджено на засіданні кафедри ”29серпня 2013 р. Протокол № 1

Завідувач кафедри

д.мед.н., професор І.О. Михайлюк


Робочу програму перезатверджено на засіданні кафедри ”28серпня 2014 р. Протокол № 1

Завідувач кафедри

д.мед.н., професор І.О. Михайлюк

I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Патоморфологія як навчальна дисципліна вивчає структурні основи хвороби на різних рівнях (організменному, системному, органному, клітинному та ін.). На вивчення дисципліни передбачено 81 год, з них на лекції відведено 24 год, на практичні заняття — 28 год, на самостійну роботу — 29 год.

Мета вивчення предмету — дати студентам достатній обсяг знань про етіологію і патогенез хвороб, які необхідні для правильного й глибокого засвоєння клінічних дисциплін.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

- постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.1998 №65 «Про ступеневу освіту»;

- наказу МОН України від 31.06.1998 № 285 «Про вимоги до державних стандартів»;

- наказу МОЗ України від 24.02.2000 № 35 «Про особливості ступінчастої освіти медичного та фармацевтичного спрямування»;

- наказу МОН України від 09.07.2009 № 642 «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента».

Дисципліна структурована на два розділи — загальна патоморфологія і спеціальна патоморфологія. Загальна патоморфологія розкриває роль патоморфологічної служби в системі охорони здоров’я України, роз’яснює суть основних патоморфологічних процесів. Спеціальна патоморфологія містить знання про патоморфологічні зміни при хворобах дихання, серцево-судинної системи, органів травлення, сечової та статевої систем.

Зміст програми з “Патоморфології” передбачає використання знань з анатомії та фізіології, біології, мікробіології, медичної інформатики, основ біофізики, історії медицини В свою чергу, знання патоморфології професійно інтегровані в спеціальні дисципліни.



Після вивчення предмета студенти повинні знати:

  • роль патоморфологічної служби в системі охорони здоров’я України;

  • закономірності розвитку, перебігу і закінчення хвороби;

  • структурні основи хвороби на організменному, органному, клітинному та субклітинному рівнях;

  • основні положення вчення про хворобу, етіологію та патогенез;

  • закономірності розвитку захворювань окремих органів і систем.


Студенти повинні вміти:

  • розпізнавати окремі нозологічні форми на основі сукупності морфологічних проявів;

  • вміти проводити кореляцію між патологічними процесами та симптомами захворювань;

  • вміти виявляти ускладнення основного захворювання;

  • давати пояснення патоморфологічної термінології;

  • розрізняти руйнівні явища та захисно-пристосувальні реакції організму в розвитку патологічних процесів.


Студенти мають бути поінформовані про:

  • основи законодавства про охорону здоров’я населення України;

  • нові методи патоморфологічної діагностики;

  • роль факторів довкілля та внутрішніх чинників у виникненні хвороби.


Тематичний план практичних занять з дисципліни «Патоморфологія»

Тема

Усього

Частина І.

Загальна патоморфологія.

12

Патологія клітини: зворотне і незворотне пошкодження. Адаптація.

2

Розлади кровообігу та лімфообігу.

2

Запалення: етіологія, патогенез, класифікація. Регенерація.

2

Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості. Аутоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

2

Пухлини: загальні відомості, термінологія, номенклатура, принципи класифікації. Пухлини з епітелію та похідних мезенхіми.

2

Пухлини системи крові: лейкози, лімфоми.

2

Частина ІІ.

Спеціальна патоморфологія.

16

Патоморфологія захворювань серцево-судинної системи: атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця. Ревматизм.

2

Гострі та хронічні захворювання органів дихання.

2

Гастрити. Виразкова хвороба. Рак шлунку.

2

Хвороби кишечника.

2

Патоморфологія захворювань печінки та жовчевивідних шляхів.

2

Хвороби нирок.

2

Туберкульоз. Сифіліс.

2

Диференційований залік

2

Усього

28

Тематичний план лекцій з дисципліни «Патоморфологія»



Тема

Кількість годин

1.

Предмет, завдання і методи патоморфології. Патологія клітини: зворотне і незворотне пошкодження.

2

2.

Розлади кровообігу та лімфообігу.

2

3.

Імунопатологічні процеси: морфологія порушень імуногенезу; реакції гіперчутливості негайного і сповільненого типу; імунодефіцитні синдроми; aутоімунізація і аутоімунні хвороби. Процеси адаптації. Регенерація.

2

4.

Запалення: етіологія, патогенез, класифікація.

2

5.

Пухлини: загальні відомості. Принципи класифікації. Раки окремих органів.

2

6.

Патоморфологія захворювань органів серцево-судинної системи. Ревматичні хвороби.

2

7.

Патоморфологія захворювань органів дихання.

2

8.

Патоморфологія захворювань шлунку, тонкого і товстого кишечника.

2

9.

Патоморфологія захворювань печінки і жовчевивідних шляхів.

2

10.

Патоморфологія захворювань органів сечостатевої систем.

2

11.

Інфекційні хвороби. Вірусні інфекційні хвороби. ВІЛ-інфекція/СНІД. Дитячі інфекційні хвороби: дифтерія, скарлатина, кір.

2

12.

Туберкульоз. Сепсис як особлива інфекційна хвороба.

2




Всього

24

Тематичний план самостійної роботи з дисципліни «Патоморфологія»





Тема

Кількість годин

1.

Підготовка до практичних занять: теоретична підготовка та опрацювання практичних навиків

6

2

Альтерація, причини, механізми виникнення. Регенерація. Дистрофії, види їх, значення для організму. Некроз: ознаки, причини, наслідки

3

2

Порушення кровообігу. Адаптація

2

3

Пухлинний ріст, ознаки, види росту пухлин

4

4

Патоморфологія захворювань органів серцево-судинної системи

2

5

Патоморфологія захворювань органів дихання

2

6

Патоморфологія захворювань травного каналу, печінки та жовчовивідних шляхів

2

7

Інфекційні хвороби

2

8

Патоморфологія захворювань органів сечової та статевої систем

2

9

Патоморфологія вагітності, постнатального і перинатального періодів

2

10

Підготовка до диференційованого заліку

2




Всього

29



ІІ. Зміст навчальної програми



Частина І

ЗАГАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ
Розділ 1

Патоморфологічна служба в системі охорони здоров’я України
1.1.Предмет, завдання і методи патоморфології

1.2. Поняття про морфогенез, патогенез і нозологію.
ЛЕКЦІЯ
Патоморфологія — фундаментальна комплексна дисципліна. Методи патоморфології. Роль експериментального дослідження в моделюванні хвороби.

Основні поняття морфології: нозологія, етіологія, патогенез. Шляхи і механізми впливу на організм патогенних факторів. Причини та умови розвитку патологічних процесів.


Розділ 2

Основні патоморфологічні процеси
2.1. Альтерація, причини, механізми виникнення. Регенерація. Дистрофії, види їх, значення для організму. Некроз: ознаки, причини, наслідки
ЛЕКЦІЯ

Предмет, завдання і методи патоморфології. Поняття про морфогенез, патогенез і нозологію. Альтерація, причини, механізми виникнення. Дистрофії, види, значення для організму


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Альтерація, причини, механізми виникнення. Дистрофії, види, значення для організму.


Вивчити механізми виникнення та види ушкоджень. Охарактеризувати відмінності первинної і вторинної альтерації. Засвоїти класифікацію дистрофій. Навчитися визначати механізми розвитку некрозу залежно від причин (травматичний, токсичний, трофоневротичний, алергійний, судинний).
ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ:


  • пояснювати причини і механізми виникнення ушкоджень;

  • аналізувати роль альтерації в патогенезі ушкоджень;

  • характеризувати механізми розвитку дистрофій;

  • визначати вид некрозу.


2.2. Запалення: етіологія, патогенез, класифікація. Імунопатологічні процеси
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Запалення, етіологія та патогенез, класифікація. Імунопатологічні процеси.


Описати механізм виникнення і послідовність судинних реакцій у вогнищі запалення. Засвоїти клітинні і гуморальні медіатори запалення. Вивчити роль клітин у запаленні.
ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ:

  • вміти пояснювати механізм розвитку загальних клінічних ознак запалення (почервоніння, набряк, підвищення температури, біль, порушення функції);

  • порівнювати імунодефіцитні стани.


2.3. Розлади кровообігу. Адаптація. Компенсація. Регенерація
ЛЕКЦІЯ

Види порушення кровообігу, причини і механізми виникнення його. Морфологічні зміні в органах при різних видах порушень кровообігу. Механізми та фактори тромбоутворення. Види тромбів і наслідки тромбозу. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові як прояв порушення мікроциркуляції.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Розлади кровообігу. Адаптація та компенсація. Регенерація.

Процеси адаптації та компенсації.

Пристосування, визначення, суть, види пристосувальних реакцій (атрофія, гіпертрофія (гіперплазія); організація, перебудова тканин, мета- та дисплазія). Визначення, суть та біологічне значення. Рівні відновлення структурних елементів. Клітина та внутрішньоклітинна форми регенерації. Морфогенез регенераторного процесу: фаза проліферації, фаза диференціації; їх характеристика. Види регенерації: фізіологічна, репаративна, патологічна; їх характеристика. Повна і неповна регенерація. Регенерація окремих органів та тканин. Загоювання ран.


2.4. Пухлинний ріст, ознаки, види росту пухлин
ЛЕКЦІЯ

Визначення суті пухлинного росту. Морфогенез та гістогенез пухлин.

Ріст пухлин. Доброякісні, злоякісні та пухлини з місцеводеструюючим ростом. Критерії злоякісності. Метастазування, види, закономірності. Сучасна класифікація пухлин, принципи її будови.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Визначення суті пухлинного росту. Інтерпретація доброякісних, злоякісних пухлин.


ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ:

  • давати характеристику доброякісним, злоякісним пухлинам

  • пояснювати критерії злоякісності пухлин;

  • розуміти принципи будови сучасної класифікації пухлин.


Частина ІІ

СПЕЦІАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ
Розділ 1

Патоморфологічні зміни при хворобах дихання та серцево-судинної системи
1.1. Патоморфологія захворювань органів серцево-судинної системи
ЛЕКЦІЯ

Атеросклероз — етіологія, патогенез, патоморфологія. Гіпертонічна хвороба — етіологія, патогенез, клініко-анатомічні форми. Ішемічна хвороба серця, фактори ризику. Інфаркт міокарда, морфологія, ускладнення та причини смерті. Хронічна ішемічна хвороба серця, уявлення про морфологію, ускладнення та причини смерті. Ревматичні хвороби.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Вивчити патоморфологію розвитку атеросклерозу. Запам’ятати клініко-анатомічні форми гіпертонічної хвороби. Зрозуміти етіологію, патогенез та фактори ризику ішемічної хвороби серця. Набути відомості про ревматичні хвороби.


ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ:

  • пояснювати стадії атеросклерозу;

  • визначати етапи розвитку гіпертонічної хвороби;

  • досліджувати механізм розвитку патоморфологічних змін при ревматичних хворобах.


1.2. Патоморфологія захворювань органів дихання
ЛЕКЦІЯ

Пневмонії — класифікація, етіологія, патогенез і морфологічні прояви крупозної та вогнищевої пневмоній, їхні можливі ускладнення та причини смерті.

Рак легень — етіологія, патогенез, форми та їх клініко-морфологічна характеристика, закономірності метастазування. Поняття про ателектаз, колапс легень.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Вивчити класифікацію пневмоній і морфологічні прояви крупозної та вогнищевої пневмоній, їх ускладнення і причини смерті. Зрозуміти механізм розвитку хронічного бронхіту. Запам’ятати клініко-морфологічну характеристику та форми метастазування раку легень.


ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ:

  • порівнювати морфологічні прояви крупозної та вогнищевої пневмоній;

  • визначати етапи метастазування раку легень.



Розділ 2

Патоморфологія захворювань органів травлення. Інфекційні хвороби
2.1. Патоморфологія захворювань органів травного каналу, печінки та жовчовивідних шляхів
ЛЕКЦІЯ
Ангіна — етіологія, види, патоморфологія. Гострий і хронічний гастрити — причини і механізми розвитку, основні форми, морфологічна характеристика. Виразкова хвороба — етіологія, патогенез, класифікація. Патоморфологія гострого апендициту. Перитоніт.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Захворювання шлунково-кишкового тракту.

Ангіна – етіологія, види, патологічна анатомія, ускладнення.

Гастрит – гострий гастрит, причина, патогенез, патоморфологічна

характеристика різних форм, ускладнення. Хронічний гастрит, причини та механізму розвитку, основні форми, їх морфологічна характеристика.

Виразкова хвороба – етіологія, патогенез, морфологічні прояви в період

загострення та ремісії виразки, ускладнення.

Апендицит – етіологія, патогенез, класифікація. Патологічна анатомія

гострого апендициту та його ускладнення.

Перитоніт – причини, види, ускладнення.


ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ:


  • аналізувати патоморфологічну картину кишкових інфекцій;

  • вміти пояснювати механізм зміни функцій організму на різних стадіях інфекційного процесу.


ЛЕКЦІЯ

Патоморфологія хворіб печінки та жовчновивідних шляхів.

Класифікація хвороб печінки (гепатози, гепатити, цирози, пухлини) — етіологія, патогенез, патоморфологія.
2.2. Інфекційні хвороби
ЛЕКЦІЯ
Засвоїти класифікацію інфекційних хвороб. Вивчити етіологію, патогенез, патоморфологію кишкових інфекцій. Навчитись пояснювати патоморфологічні зміни при СНІДі.
Розділ 3

Патоморфологія захворювань сечової та статевої систем, вагітності, постнатального і перинатального періодів
3.1. Патоморфологія захворювань органів сечової-статевої системи, вагітності
ЛЕКЦІЯ

Пієлонефрит, гострий та хронічний — етіологія, патогенез, патоморфологія, ускладнення, причини смерті. Сучасна класифікація гломерулонефриту. Етіологія і патогенез гострого та хронічного швидко прогресуючого гломерулонефриту, патоморфологічні зміни, ускладнення, причини смерті. Гостра та хронічна ниркова недостатність. Гіпертрофія передміхурової залози — форми хвороби, патоморфологія, ускладнення, наслідки. Морфологічна характеристика залозистої гіперплазії ендометрію. Патоморфологія ендоцервікозу.

Етіологія, патогенез і патоморфологія гестозів. Причини і види позаматкової вагітності, поняття про мимовільний аборт, передчасні пологи.

Перелік практичних навичок


  1. Розпізнавати окремі нозологічні форми на основі сукупності морфологічних проявів.

  2. Проводити кореляцію між патологічними процесами та симптомами захворювань

  3. Виявляти ускладнення основного захворювання.

  4. Визначати основне, потенційно смертельне ускладнення.

  5. Давати пояснення патоморфологічній термінології.


ІІІ. ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОЧАТКОВОГО, ПОТОЧНОГО,

ПРОМІЖНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Початковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає в себе перевірку знань теоретичного та практичного матеріалу, який вивчався на попередніх та паралельних курсах (нормальна анатомія, медична біологія, медична хімія, нормальна фізіологія тощо), що проводиться методом фронтального усного опитування, або написання тестових завдань.

Поточний контроль знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає перевірку знань теоретичного матеріалу теми та контроль оволодіння практичними навиками (за макропрепаратами), які передбачені методичними розробками занять з відповідних тем.

Перевірка знань студентів здійснюється за допомогою:


  • усного фронтального опитування;

  • вирішення тестових завдань різного ступеня важкості;

  • використання мікро- та макропрепаратів.

Критерії оцінки поточного контролю знань студентів:


1. Оцінка “відмінно” виставляється студентові, який глибоко і досконало засвоїв програмний матеріал, повно, послідовно і логічно його викладає, при цьому студент не відчуває труднощів з відповідями на видозмінені питання, показує знання з предмету, вирішує проблемно-ситуаційні завдання.

2. Оцінка “добре” виставляється студентові, який добре знає програмний матеріал з предмету, грамотно і по суті його викладає, володіє термінологією, який не допускає суттєвих помилок у відповідях.

3. Оцінка “задовільно” виставляється студентові, який має знання тільки основного матеріалу, не засвоїв деталей, допускає помилки.

4. Оцінка “незадовільно” виставляється студентові, який не засвоїв програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, немає систематичних знань з предмету.


Засоби проведення підсумкового контролю знань і його форми
Навчальним планом з дисципліни “Патоморфологія” студентів фахового напрямку «Сестринська справа» передбачений диференційований залік як підсумковий контроль знань. До диференційованого заліку допускаються студенти, які повністю виконали програму, відпрацювали пропущені заняття та лекції.

Диференційований залік проводиться спільно з кафедрою патофізіології на останньому практичному занятті, що передбачено навчальним планом з дисципліни «Патоморфологія».

Диференційований залік включає контроль теоретичних знань та оволодіння практичними навиками. Для контролю теоретичних знань використовуються 46 питань, що включають питання двох розділів: загальних патологічних процесів та спеціальної патоморфології, для контролю оволодіння практичними навиками використовуються 25 макропрепартів.

У період підготовки до диференційованого заліку кафедра ознайомлює студентів з переліком питань, переліком макропрепаратів, методами проведення заліку та критеріями оцінки, надають консультації згідно графіка.


Критерії оцінки підсумкового контролю знань студентів:
1. Оцінка “відмінно” виставляється студентові, який глибоко і досконало засвоїв програмний матеріал, повно, послідовно і логічно його викладає, при цьому студент не відчуває труднощів з відповідями на видозмінені питання, показує знання з предмету, вирішує проблемно-ситуаційні завдання.

2. Оцінка “добре” виставляється студентові, який добре знає програмний матеріал з предмету, грамотно і по суті його викладає, володіє термінологією, який не допускає суттєвих помилок у відповідях.

3. Оцінка “задовільно” виставляється студентові, який має знання тільки основного матеріалу, не засвоїв деталей, допускає помилки.

4. Оцінка “незадовільно” виставляється студентові, який не засвоїв програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, немає систематичних знань з предмету.



МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ З ПАТОМОРФОЛОГІЇ

(спеціальність – сестринська справа, кваліфікація – медична сестра)


Навчальним планом з дисципліни “Патоморфологія” передбачений диференційований залік. До диференційованого заліку допускаються студенти, які повністю виконали програму, відпрацювали пропущені практичні заняття та лекції.

Диференційований залік проводиться на останньому практичному занятті спільно з кафедрою патофізіології, що передбачено навчальним планом з дисципліни «Патоморфологія». Для проведення диференційованого заліку кафедрою підготовлений перелік питань із загальної та спеціальної патоморфології.



У період підготовки до диференційованого заліку кафедра ознайомлює студентів з методами проведення заліку та критеріями оцінки, надають консультації згідно графіка.
Перелік питань для диференційованого заліку з дисципліни «Патоморфологія»

  1. Зміст, завдання та методи вивчення патологічної анатомії. Історія розвитку патологічної анатомії.

  2. Пошкодження тканин. Причини, класифікація.

  3. Паренхіматозні дистрофії: причини, механізми розвитку, патологічна анатомія, наслідки та значення для клініки.

  4. Стромально-судинні дистрофії: причини, механізми розвитку, патологічна анатомія, наслідки та значення для клініки.

  5. Змішані дистрофії: види, причини, механізми розвитку, патологічна анато­мія, наслідки та значення для клініки.

  6. Порушення обміну нуклеопротеїдів та мінералів: при­чини, механізми розвитку, патологічна анатомія, наслідки.

  7. Некроз. Причини, механізми розвитку, клініко-морфологічні форми патологічна анатомія, наслідки. Смерть. її види та ознаки, посмертні зміни.

  8. Розлади кровообігу: Причини, механізми розвитку, патологічна анатомія, наслідки.

  9. Порушення лімфообігу: причини, механізми розвитку, патологічна анатомія, наслідки.

  10. Порушення вмісту тканинної рідини: класифікація, причини, механізми розвитку, патологічна анатомія, наслідки.

  11. Запалення: етіологія. Термінологія і класифікація запалення. Морфологічні фор­ми запалення.

  12. Морфологічна характеристика імунопатологічних проце­сів. Реакції гіперчутливості негайного та сповільненого типів, зв'язок їх з запаленням.

  13. Аутоімунізація та аутоімунні хвороби. Імунодефіцитні пер­винні та вторинні синдроми.

  14. Регенерація: морфогенез, регуляція, класифікація. Склероз: класифікація, етіологія та патогенез, патологічна анатомія, функціональне значення.

  15. Пристосування (адаптація): види (атрофія, гіпертрофія, гіпер­плазія, організація, перебудова тканин, метаплазія, диспла­зія), причини та механізми розвитку, патологічна анатомія, біологічне та клінічне значення.

  16. Пухлини: етіологія (сучасні теорії), морфо- та гістогенез. Класифікація.

  17. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, патологічна анатомія.

  18. Хвороби серцево-судинної системи. Ішемічна хвороба серця (ішемічна дистрофія міокарда, інфаркт міокарда, кардіоскле­роз) етіологія, патогенез, зв'язок з атеросклерозом та гіпертонічною хворобою, фактори ри­зику.

  19. Атеросклероз: етіологія, патогенез, стадії розвитку, клініко-анатомічні форми, пато­логічна анатомія, причини смерті.

  20. Гіпертонічна хвороба: етіологія, патогенез, стадії розвитку, клініко-анатомічні форми, причини смерті. Симптоматична гіпертензія.

  21. Цереброваскулярні захворювання: етіологія, патогенез, патологічна анатомія, зв'язок з атеро­склерозом та гіпертонічною хворобою.

  22. Системні захворювання сполучної тканини: ревматизм - етіологія, патогенез, патологічна анатомія. Клініко-анатомічні форми ревматизму, ускладнення та причини смерті.

  23. Симптом. Синдром. Хвороба. Діагноз. Ятрогенії.

  24. Хвороби органів дихання. Бронхіт: причини, механізми розвитку, класифікація, морфологія, ускладнення.

  25. Гострі запальні захворювання легень (гострі пневмонії): етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

  26. Хронічні неспецифічні захворювання легень. Класи­фікація, етіологія, патогенез, патологічна анатомія, наслідки.

  27. Рак легень. Етіологія, класифікація, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

  28. Гастрит: етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті. Значення гастробіопсії в діагностиці захворювань шлунка.

  29. Апендицит: етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення. Перитоніт.

  30. Гепатити (гострий та хронічний гепатит, алкогольний гепатит): етіологія, патогенез, патологічна анатомія, усклад­нення, причини смерті.

  31. Вірусні гепатити: класифікація, патогенез, патологічна анатомія.

  32. Цироз печінки: класифікація, етіологія, патогенез, патологічна анатомія, усклад­нення, причини смерті.

  33. Хвороби нирок (гломерулонефрит, туболопатії, пыэлогнефрит): класифікація, етіологія, патогенез, патологічна анатомія, усклад­нення, причини смерті.

  34. Дисгормональні хвороби статевих органів і молочної залози.

  35. Запальні хвороби статевих органів і молочної залози.

  36. Пухлини статевих органів та молочної залози.

  37. Хвороби вагітності і післяродового періоду.

  38. Хвороби залоз внутрішньої секреції (зоб, цукровий діабет): етіологія, патологічна анатомія, уск­ладнення, причини смерті.

  39. Загальна характеристика інфекційної хвороби. Прин­ципи класифікації інфекційних хвороб. Клініко-морфологічна характеристика інфекційних хворіб.

  40. Вірусні хвороби: етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

  41. СНІД: епідеміологія, етіологія, патогенез, періоди перебігу СНІДу та їх морфологія, патологічна анатомія, причини смерті.

  42. Бактеріальні кишкові інфекції (черевний тиф, сальмонельози, дизентерія холера): етіологія, патогенез, морфологія, ускладнення, причини смерті.

  43. Бактеріальні повітряно-крапельні інфекції (кір, скарлатина, дифтерія, менінгококова інфекція): етіологія, патогенез, клініко-морфологічні форми, пато­логічна анатомія, причини смерті.

  44. Чума: етіологія, патогенез, патологічна анатомія, усклад­нення, причини смерті.

  45. Туберкульоз: етіологія, патогенез, класифікація, пато­логічна анатомія, ускладнення, при­чини смерті.

  46. Сепсис як особлива форма розвитку інфекційної хворо­би: класифікація, етіологія, патогенез, патологічна анатомія, причини смерті.


Перелік мaкропрепаратів для диференційованого заліку з дисципліни

  1. Жирова дистрофія печінки.

  2. Ревматична вада серця.

  3. Атеросклероз аорти, змішаний тромб.

  4. Бура індурація легень.

  5. Бура атрофія серця.

  6. Камені жовчного міхура.

  7. Гангрена верхньої кінцівки.

  8. Мускатна печінка.

  9. Крововилив в головний мозок.

  10. Рак печінки.

  11. Ішемічний інфаркт міокарда з геморагічним вінчиком.

  12. Фібринозний перикардит.

  13. Гіпертрофія серця.

  14. Фіброміома матки.

  15. Грибовидний рак шлунка.

  16. Рак легень (центральний та периферичний).

  17. Амілоїдоз нирки.

  18. Крупозна пневмонія.

  19. Хронічна виразка шлунка.

  20. Флегмонозний апендицит.

  21. Дрібновузликовий цироз печінки.

  22. Крупновогнищевий цироз печінки.

  23. Мозкоподібне набухання групових фолікулів тонкої кишки

при черевному тифі.

  1. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.

  2. Камені жовчного міхура.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


Основна


  1. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини — Тернопіль: Укрмедкнига,2000. — 494 с.

  2. Струков А.І., Сєров В.В. Патологічна анатомія, Харків, “Факт”, 2000.

  3. Патологічна анатомія / В.М. Благодаров, П.І. Червяк, К.О. Галахін та ін. — К.: Ґенеза, 1997. — 512 с.

  4. Пауков В.С., Хитров Н.К. Патологія. — М.: Медицина, 1982. — 225 с.

  5. Посібник для практичних занять з патології / За ред. проф. А.І. Березнякової. — К.: Вища шк.,1993. — 375 с.


Додаткова


  1. Серов В. В., Ярыгин Н. Е., Пауков В. С. Патологическая анатомия -

Атлас, 1986, 200 с.

  1. Михалевич Р.Ф. Анатомія та фізіологія з основами патології в запитаннях і відповідях. — К.: Здоров’я, 2001. — 176 с.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка