Робоча програма навчальної дисципліни зовнішня політика країн західної європи галузь знань 0302 Міжнародні



Скачати 301.9 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір301.9 Kb.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
Галузь знань 0302 – Міжнародні відносини

Напрям підготовки 6.030201 – Міжнародні відносини

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання

Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 4

Галузь знань

0302 – Міжнародні відносини



Вибіркова

Напрям підготовки

6.030201 – Міжнародні відносини



Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування): Міжнародні відносини



Рік підготовки:

Змістових модулів – 2




ІІ-й

Загальна кількість годин – 144




II-й

Лекції




Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр





6 год.

Практичні, семінарські




6 год.

Лабораторні







Самостійна робота




132 год.

Вид контролю: іспит



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу оптимізація навчального процесу шляхом форму­вання у студентів уявлення про систему регіональних міжнародних відносин і механізм вироблення зовнішньої політики держави; розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, закономірностей і особливостей утворення сучасної політичної карти світу; ознайомлення студентів із найважливішими питаннями міжна­родної діяльності країн Західної Європи. Визначення студентами специфіки суспільно-політичного, економічно та культурно-громадського життя країн Західної Європи для більш детального розуміння зовнішньополітичних процесів, їх ролі в політиці світових лідерів та впливу на розвиток світової політико-економічної системи.
Основними завданнями, яку ставить навчальна дисципліна є:

  • ознайомити студентів з понятійно-категоріальним апаратом навчального курсу «Зовнішня політика країн Західної Європи»;

  • висвітлити історію міжнародних відносин даного регіону;

  • дати студентам цілісні й систематизовані знання про принципи й основні риси зовнішньої політики країн регіону Західної Європи, розкрити чинники, що впливають на її формування, еволюцію та перспективи реалізації цілей;

  • вивчення дисципліни дає змогу зрозуміти роль зовнішньої політики у глобальних і регіональних процесах, стимулює усвідомлення єдності й суперечностей відносин з країнами інших регіонів;

  • узагальнення минулого досвіду дає можливість прогнозувати майбутнє, враховувати характерні риси й особливості зовнішньої політики кожної країни;

  • водночас приділяється увага новій якісній рисі – спільній зовнішній політиці країн Європейського Союзу;

  • до єдності дій спонукає спільність інтересів у боротьбі проти міжнародного тероризму, нелегальної міграції, наркобізнесу, поширення ядерної та іншої зброї масового знищення;

  • освоєння дисципліни має стати підґрунтям для застосування наукових методів під час аналізу тенденцій і процесів у зовнішньополітичній сфері країн Заходу, вміння враховувати їх у зв’язках України із зовнішнім світом.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:



знати:

- друковані, електронні та мультимедійні джерела зовнішньополітичної інформації;

- навчатися вільно інтерпретувати та аналізувати на основі знань події та явища міжнародного життя означеного регіону;

- особливості системного і комплексного підходу в дослідженнях зовнішньополітичної діяльності країн і регіонів;

- дефініції держави, країни, їх роль у міжнародних відносинах;

- загальну структуру зовнішньополітичних досліджень;

- визначати місце держави в міжнародних відносинах регіону й частини світу;

- добирати, систематизувати й аналізувати зовнішньополітичну інформацію;

- будувати загальну схему характеристики міжнародної діяль­ності країни регіону;

- застосовувати системний підхід при побудові схеми зовнішньо­політичних досліджень;

- використовувати системний (геосистемний і геокомплексоло­гічний) підхід при характеристиці міжнародного становища країни чи держави.

вміти:


  • вільно орієнтуватися в специфіці міжнародних відносин західноєвропейського регіону;

  • визначати та прогнозувати роль та вплив провідних держав регіону на політику світових лідерів та на розвиток світової політико-економічної системи.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 126 годин / 3,5 кредитів ECTS.




3. Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль № 1. Зовнішня політика провідних держав Західної Європи.

Тема 1. Вступ до курсу.

Предмет, завдання, хронологічні рамки курсу. Поняття «Західна Європа». Головні поняття курсу. Терміни «Західна цивілізація» та «Європейський дім». Європа як геополітична реальність.



Тема 2. Загальноєвропейські та субрегіональні організації як інструменти міжнародної політики.

Загальна організаційна структура та основні напрямки діяльності загальноєвропейських організацій (Рада Європи, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Європейський Союз (ЄС)). Західноєвропейський Союз (ЗЄС). Спільна зовнішня політика та політики безпеки країн Західної Європи. Відносини між НАТО – ЗЄС та ЄС.



Тема 3 Пріоритети зовнішньої політики Великої Британії.

Зміцнення зовнішньополітичних позицій у 1980-х – 90-х рр. Еволюція «особливих відносин» зі США. Місце та роль Великої Британії у НАТО. Великобританія в європейських інтеграційних процесах. Велика Британія і держави Співдружності. Відносини Великої Британії з Францією. Відносини Великої Британії з ФРН. Політика «нового реалізму» Д.Кемерона.



Тема 4. Пріоритети зовнішньої політики Франції.

Розпад біполярної системи та зовнішня політика Ф.Міттерана. Еволюція зовнішньополітичного курсу Франції в постбіполярний період. Франція в процесах європейської інтеграції. Франко-німецькі відносини як стрижень європейської безпеки і співробітництва. Еволюція відносин Франції і НАТО. Середземноморський вектор у політиці Франції. Франція і країни Африки та Південно-Східної Азії.



Тема 5. Місце ФРН у постбіполярній Європі.

Об’єднання та нова зовнішня політика Німеччини. Роль Німеччини в інтеграційних процесах Європейського Союзу. ФРН і США в контексті євроатлантичних відносин. «Drang nach Osten» сучасної зовнішньої політики Німеччини. ФРН і країни, що розвиваються. Німецько-французькі відносини в контексті розвитку інтеграційних процесів у Євросоюзі.


Змістовний модуль №2. Зовнішня політика середніх та малих промислово розвинутих країн Західної Європи.

Тема 6. Місце Італії у світовій, європейській та субрегіональній політиці.

Формування зовнішньополітичного курсу Італії після закінчення «холодної війни». Зовнішня політика Італії в рамках Європейського союзу. Середземномор’я як пріоритет регіональної політики Італії. Балкани у зовнішній політиці Італії. Африканський напрям італійської дипломатії. Італія та основні інститути безпеки (ОБСЄ, НАТО). Діяльність Італії в Раді Європи. Діяльність Італії у «Великій вісімці». Італія і країни Північної та Південної Америки.



Тема 7. Зовнішня політика Ірландії.

Головні напрямки зовнішньої політики Ірландської Республіки. Зміни соціально-економічного становища Ірландії в кін. XX – на поч. XXI ст. Сприяння Ірландської Республіки процесам європейської інтеграції. Мирний процес у Північній Ірландії на сучасному етапі.



Тема 8. Пріоритети зовнішньої політики країн Бенілюксу.

Нова зовнішньополітична доктрина Бельгії. Бельгія в процесах євроінтеграції. Євроатлантизм і стратегія міжнародної безпеки сучасної Бельгії. Основні напрямки зовнішньої політики Нідерландів. Доктрина національної безпеки Нідерландів. Нідерланди і Європейський Союз. Внесок Люксембургу в процес євроінтеграції.



Тема 9. Зовнішня політика Іспанії та Португалії.

Національні інтереси в зовнішній політиці Іспанії. Європейський напрям дипломатії Іспанії. Іспанія та США в контексті євроатлантичних відносин. Взаємовідносини Іспанії з країнами Латинської Америки. Взаємовідносини Іспанії з країнами АТР. Концепція «Альянс цивілізацій» в зовнішній політиці сучасної Іспанії. Середземноморський напрям зовнішньої політики Іспанії. Зовнішньополітичні пріоритети Португалії.



Тема 10. Особливості зовнішньої політики Альпійських держав (Швейцарія, Австрія, Ліхтенштейн).

Еволюція австрійського нейтралітету. Внутрішні чинники формування і реалізації європейської політики Австрійської республіки. Європейський вектор австрійської дипломатії. Особливість швейцарського нейтралітету та вступ в Організацію Об’єднаних Націй. Європейський напрям швейцарської дипломатії. Відносини Швейцарії та США. Питання національної безпеки Швейцарії. Зовнішня політика Ліхтенштейну.



Тема 11. Скандинавські країни в системі сучасних міжнародних відносин.

Євроінтеграційний напрям зовнішньої політики Швеції. Євроінтеграційні прагнення Норвегії. Європейська складова дипломатії Данії. Еволюція зовнішньополітичних пріоритетів Фінляндії. Нейтралітет Швеції та її військово-політичні відносини з ЄС і НАТО. Нова зовнішньополітична концепція Данії. Співпраця Норвегії в контексті європейської системи безпеки і оборони. Північна рада – система співробітництва країн Північної Європи. Основні напрями зовнішньополітичного курсу Ісландії.


4. Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

У тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Актуальні проблеми близькосхідного регіону ХХ ст.

Тема 1. Вступ до курсу






















-

-







6

Тема 2. Загальноєвропейські та субрегіональні організації як інструменти міжнародної політики.






















-

-







14

Тема 3. Пріоритети зовнішньої політики Великої Британії.






















2

-







10

Тема 4. Пріоритети зовнішньої політики Франції.























2

-







10

Тема 5. Місце ФРН в постбіполярній Європі.






















2

-







10

Разом за змістовим модулем 1



















56

6

-







50

Змістовий модуль 2. Особливості зовнішньополітичних доктрин арабського Сходу

Тема 6. Місце Італії у світовій, європейській та субрегіональній політиці.






















-

2







10

Тема 7. Зовнішня політика Ірландії






















-

-







20

Тема 8. Пріоритети зовнішньої політики країн Бенілюксу






















-

2







10

Тема 9. Зовнішня політика Іспанії та Португалії






















-

-







20

Тема 10. Особливості зовнішньої політики Альпійських держав (Швейцарія, Австрія, Ліхтенштейн).






















-

2







10

Тема 11. Скандинавські країни в системі сучасних міжнародних відносин






















-

-







12

Іспит





































Разом за змістовим модулем 2



















88

-

6







82

Усього годин




















144

6

6







132


5.Теми практичних занять

з/п


Назва теми

Кіл-ть

годин


1.

Місце Італії у світовій, європейській та субрегіональній політиці.

  1. Формування зовнішньополітичного курсу Італії після закінчення «холодної війни».

  2. Зовнішня політика Італії в рамках Європейського союзу.

  3. Середземномор’я як пріоритет регіональної політики Італії.

  4. Балкани у зовнішній політиці Італії.

[3-5, 18, 26, 30, 37, 42, 44, 45]

2

2.

Пріоритети зовнішньої політики країн Бенілюксу.

  1. Бельгія в процесах євроінтеграції.

  2. Основні напрямки зовнішньої політики Нідерландів.

  3. Нідерланди і Європейський Союз.

  4. Внесок Люксембургу в процес євроінтеграції.

[12, 18, 30, 37, 45]

2

3.

Особливості зовнішньої політики Альпійських держав.

  1. Еволюція австрійського нейтралітету.

  2. Внутрішні чинники формування і реалізації європейської політики Австрійської республіки.

  3. Європейський вектор австрійської дипломатії.

  4. Особливість швейцарського нейтралітету та вступ в Організацію Об’єднаних Націй.

  5. Європейський напрям швейцарської дипломатії.

  6. Відносини Швейцарії та США.

  7. Питання національної безпеки Швейцарії.

  8. Зовнішня політика Ліхтенштейну.

[12, 18]

2



6. Методи навчання:

читання лекцій із застосуванням технічних засобів навчання, аналіз сучасних тенденцій розвитку міжнародних відносин на Близькому Сході, з врахуванням ролі та впливу держав регіону на розвиток світової політики, а також інтересами наддержав в Близькосхідному регіоні; застосовуються тематичні відеоматеріали та інтернет-ресурси.


7. Методи контролю:

поточне оцінювання, реферат, іспит.




Модуль 1

Модуль 2

Реферат

Іспит

Сума

Т.1

Т.2

Т.3

Т.4

Т.5

Т.6

Т.7

Т.8

Т.9

Т.10

Т.11










-

-

-

-

-

10

-

10

-

10

-

20

50

100



ПИТАННЯ НА ПЕРШИЙ МОДУЛЬ (ТЕМИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТУ)

  1. Спільна зовнішня політика та політики безпеки країн Західної Європи.

  2. Західноєвропейський Союз: створення та діяльність.

  3. Співпраця НАТО і ЄС.

  4. Загальна характеристика національних інтересів Великої Британії.

  5. «Етична зовнішня політика» лейбористського уряду Т.Блера та її крах.

  6. Великобританія в європейських інтеграційних процесах.

  7. «Особливі відносини» Великобританії зі США.

  8. Місце та роль Великобританії в діяльності НАТО.

  9. Імперська ідея в зовнішній політиці Великобританії.

  10. Зовнішня політика уряду Г.Брауна.

  11. Нова концепція зовнішньої політики Великобританії.

  12. Нова зовнішня політика Німеччини.

  13. Місце ФРН у постбіполярній Європі.

  14. Німеччина як стрижень європейської безпеки.

  15. Східноєвропейська політика ФРН.

  16. Роль Німеччини в інтеграційних процесах Європейського Союзу.

  17. Німецько-французькі відносини в контексті розвитку інтеграційних процесів в Євросоюзі.

  18. Напрямки зовнішньополітичного курсу Франції.

  19. Східна Європа у зовнішній політиці Франції.

  20. Відносини Франції зі США.

  21. Особливості інтересів Франції у країнах «третього світу».

  22. Особлива роль Франції в НАТО та ЄС.

  23. Франко-німецькі відносини як стрижень європейської безпеки і співробітництва.

  24. Середземноморський вектор в політиці Франції.

  25. Франція і Міжнародні конфлікти: Близький Схід, Балкани, Ірак.


ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ

Обсяг 10-15 аркушів формату А4 (без додатків).



План за яким виконується реферат (усі позиції є обов’язковими).

План


Вступ (до реферату) – 1 аркуш.

Основна частина реферату поділена на розділи (не менше 3)

Висновки (до реферату) – 1–2 аркуші.

Список використаних джерел та літератури



Додатки (у вигляді тестових завдань по тексту реферату – 10 штук).

Вимоги оформлення

Шрифт Times New Roman, кегль 14.

Відступ абзаців – 1,5 см.

Поля: ліве – 2,5 см, праве – 1,5 см, верхнє і нижнє – 2 см.
ПИТАННЯ НА ДРУГИЙ МОДУЛЬ

  1. Формування зовнішньополітичного курсу Італії після закінчення «холодної війни».

  2. Зовнішня політика Італії в рамках Європейського союзу. Діяльність Італії в Раді Європи.

  3. Середземномор’я як пріоритет регіональної політики Італії.

  4. Балкани у зовнішній політиці Італії.

  5. Італія та основні інститути безпеки (ОБСЄ, НАТО).

  6. Діяльність Італії у «Великій вісімці».

  7. Італія і країни Північної та Південної Америки.

  8. Африканський напрям італійської дипломатії.

  9. Головні напрямки зовнішньої політики Ірландської Республіки.

  10. Зміни соціально-економічного становища Ірландії в кін. XX – на поч. XXI ст.

  11. Сприяння Ірландської Республіки процесам європейської інтеграції.

  12. Мирний процес у Північній Ірландії на сучасному етапі.

  13. Нова зовнішньополітична доктрина Бельгії.

  14. Бельгія в процесах євроінтеграції.

  15. Євроатлантизм і стратегія міжнародної безпеки сучасної Бельгії.

  16. Основні напрямки зовнішньої політики Нідерландів.

  17. Доктрина національної безпеки Нідерландів.

  18. Нідерланди і Європейський Союз.

  19. Внесок Люксембургу в процес євроінтеграції.

  20. Національні інтереси в зовнішній політиці Іспанії.

  21. Європейський напрям дипломатії Іспанії.

  22. Іспанія та США в контексті євроатлантичних відносин.

  23. Іспанська концепція «альянс цивілізацій» та її суть.

  24. Взаємовідносини Іспанії з Латинською Америкою і країнами АТР.

  25. Середземноморський напрям зовнішньої політики Іспанії.

  26. Головні пріоритети зовнішньої політики Португалії.

  27. Євроінтеграційний напрям зовнішньої політики Швеції.

  28. Нейтралітет Швеції та її військово-політичні відносини з ЄС і НАТО.

  29. Євроінтеграційні прагнення Норвегії.

  30. Співпраця Норвегії в контексті європейської системи безпеки і оборони.

  31. Нова зовнішньополітична концепція Данії.

  32. Європейська складова дипломатії Данії.

  33. Еволюція зовнішньополітичних пріоритетів Фінляндії.

  34. Основні напрями зовнішньополітичного курсу Ісландії.

  35. Північна рада – система співробітництва країн Північної Європи.

  36. Еволюція австрійського нейтралітету.

  37. Внутрішні чинники формування і реалізації європейської політики Австрійської республіки.

  38. Європейський вектор австрійської дипломатії.

  39. Особливість швейцарського нейтралітету та вступ в Організацію Об’єднаних Націй.

  40. Європейський напрям швейцарської дипломатії.

  41. Відносини Швейцарії та США.

  42. Питання національної безпеки Швейцарії.

  43. Зовнішня політика Ліхтенштейну.



ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ, ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

  1. Загальна організаційна структура та основні напрямки діяльності загальноєвропейських організацій (Рада Європи, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Європейський Союз (ЄС)).

  2. Західноєвропейський Союз (ЗЄС).

  3. Спільна зовнішня політика та політики безпеки країн Західної Європи.

  4. Відносини між НАТО – ЗЄС та ЄС.

  5. Зміцнення зовнішньополітичних позицій Великобританії у 1980-х – 90-х рр.

  6. Еволюція «особливих відносин» Великобританії зі США.

  7. Місце та роль Великої Британії у НАТО.

  8. Великобританія в європейських інтеграційних процесах.

  9. Відносини Великобританії з Францією.

  10. Відносини Великобританії з ФРН.

  11. Велика Британія і держави Співдружності.

  12. Політика «нового реалізму» Д.Кемерона.

  13. Головні напрямки зовнішньої політики Ірландської Республіки.

  14. Зміни соціально-економічного становища Ірландії в кін. XX – на поч. XXI ст.

  15. Сприяння Ірландської Республіки процесам європейської інтеграції.

  16. Мирний процес у Північній Ірландії на сучасному етапі.

  17. Розпад біполярної системи та зовнішня політика Ф.Міттерана.

  18. Еволюція зовнішньополітичного курсу Франції в постбіполярний період.

  19. Франція в процесах європейської інтеграції.

  20. Франко-німецькі відносини як стрижень європейської безпеки і співробітництва.

  21. Еволюція відносин Франції і НАТО.

  22. Середземноморський вектор у політиці Франції.

  23. Франція і країни Африки та Південно-Східної Азії.

  24. Об’єднання та нова зовнішня політика Німеччини.

  25. Роль Німеччини в інтеграційних процесах Європейського Союзу.

  26. Німецько-французькі відносини в контексті розвитку інтеграційних процесів у Євросоюзі.

  27. ФРН і США в контексті євроатлантичних відносин.

  28. «Drang nach Osten» сучасної зовнішньої політики Німеччини.

  29. ФРН і країни, що розвиваються.

  30. Формування зовнішньополітичного курсу Італії після закінчення «холодної війни».

  31. Зовнішня політика Італії в рамках Європейського союзу. Діяльність Італії в Раді Європи.

  32. Середземномор’я як пріоритет регіональної політики Італії.

  33. Балкани у зовнішній політиці Італії.

  34. Італія та основні інститути безпеки (ОБСЄ, НАТО).

  35. Діяльність Італії у «Великій вісімці».

  36. Італія і країни Північної та Південної Америки.

  37. Африканський напрям італійської дипломатії.

  38. Нова зовнішньополітична доктрина Бельгії.

  39. Бельгія в процесах євроінтеграції.

  40. Євроатлантизм і стратегія міжнародної безпеки сучасної Бельгії.

  41. Основні напрямки зовнішньої політики Нідерландів.

  42. Доктрина національної безпеки Нідерландів.

  43. Нідерланди і Європейський Союз.

  44. Внесок Люксембургу в процес євроінтеграції.

  45. Національні інтереси в зовнішній політиці Іспанії.

  46. Європейський напрям дипломатії Іспанії.

  47. Іспанія та США в контексті євроатлантичних відносин.

  48. Іспанська концепція «альянс цивілізацій» та її суть.

  49. Взаємовідносини Іспанії з Латинською Америкою і країнами АТР.

  50. Середземноморський напрям зовнішньої політики Іспанії.

  51. Головні пріоритети зовнішньої політики Португалії.

  52. Євроінтеграційний напрям зовнішньої політики Швеції.

  53. Нейтралітет Швеції та її військово-політичні відносини з ЄС і НАТО.

  54. Євроінтеграційні прагнення Норвегії.

  55. Співпраця Норвегії в контексті європейської системи безпеки і оборони.

  56. Нова зовнішньополітична концепція Данії.

  57. Європейська складова дипломатії Данії.

  58. Еволюція зовнішньополітичних пріоритетів Фінляндії.

  59. Основні напрями зовнішньополітичного курсу Ісландії.

  60. Північна рада – система співробітництва країн Північної Європи.

  61. Еволюція австрійського нейтралітету.

  62. Внутрішні чинники формування і реалізації європейської політики Австрійської республіки.

  63. Європейський вектор австрійської дипломатії.

  64. Особливість швейцарського нейтралітету та вступ в Організацію Об’єднаних Націй.

  65. Європейський напрям швейцарської дипломатії.

  66. Відносини Швейцарії та США.

  67. Питання національної безпеки Швейцарії.

  68. Зовнішня політика Ліхтенштейну.



8. Шкала оцінювання


Підсумковий рейтинговий бал

Підсумкова оцінка за шкалою ECTS

Підсумкова оцінка за

4-бальною шкалою

91-100

A

5 (відмінно)

83-90,9

B

4 (добре)

76-82,9

C

(4 добре)

68-75,9

D

3 (задовільно)

61-67,9

E

3 (задовільно)

20-60,9

FX

2 (незадовільно з можливістю повторного складання)

0-19,9

F

2 (незадовільно з обов’язковим повторним вивченням курсу)


Оцінка «відмінно» ставиться студенту за таких умов:

– виконання повного обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

– високого рівня теоретичної та практичної підготовки, прояву впевненості, творчості, ініціативності, організованості;

– чітких і логічних відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт.



Оцінка «добре» ставиться студенту за таких умов:

– виконання повного обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

– чітких і логічних відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт;

– у разі недостатнього рівня аналізу, творчості, ініціативності.



Оцінка «задовільно» ставиться студенту за таких умов:

– нечітких відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт;

– у разі недостатнього рівня аналізу, творчості, ініціативності

– виконання програми курсу та індивідуальних завдань;



Оцінка «незадовільно» ставиться студенту за таких умов:

  • невиконання обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

  • невчасного виконання завдань передбачених курсом без поважних причин.


9. Методичне забезпечення:

опорні конспекти лекцій, ілюстративні матеріали, відеоматеріали, інтернет-ресурси.


10. Рекомендована література:

  1. Аникеева Н. Испания в конце ХХ – начале ХХІ века / Н. Аникеева // Новая и новейшая история. – 2006. – №2. – С.71-84.

  2. Аникеева Н. Отношения Испании и США в начале ХХI века / Н. Аникеева // США-Канада: экономика, политика, культура. – 2007. – №1. – С.41-50.

  3. Арбатова Н. Европеизм и атлантизм как две опоры внешней политики Италии / Н. Арбанова // Мировая економика и международные отношения. – 2010. – №3. – С.28-38.

  4. Барабанов О. Внешняя политика Италии на современном этапе / О.Барабанов // Мировая экономика и международные отношения, 2003. – №10. – С. 82-89.

  5. Барабанов О. Италия после холодной войны: от средней державы к миру протагонистов / О.Барабанов. – М.: РОССПЭН, 2002. – 160 с.

  6. Бжезінський З. Вибір: світове панування чи світове лідерство / З.Бжезінський. – 2006. – 203 с.

  7. Братчиков И. Внешняя политика ФРГ на пороге XXI в. / И.Братчиков. – М.: РИСИ, 2000.

  8. Ватлин А. Германия в 2000 – 2010 годах / А. Ватлин // Новая и новейшая история. – 2010. – №6. – С.18-39.

  9. Великобритания: эпоха реформ / Под ред. Ал.Громыко. – М.: Весь мир, 2007. – 536 с.

  10. Вплив франко-американських взаємовідносин на формування військово-політичної стратегії П’ятої республіки Франції // Людина і політика. – 2003. – №5. – С.23-35.

  11. Германия. Вызовы XXI века / Под ред. В.Белова. – М.: Весь мир, 2009. – 792 с.

  12. Государства Альпийского региона и страны Бенилюкс в меняющейся Европе / Под ред. В.Швейцера. – М.: Весь мир, 2009. – 544 с.

  13. Громыко Ал. Внешняя и оборонная политика Великобритании в свете иракского кризиса. Електронний режим доступу www.inion.ru/product/eurosec/st5vp9.htm

  14. Громыко Ал. Внешняя политика Великобритании: от империи к «осевой державе». Електронний режим доступу www.globalaffairs.ru/articles/0/4043.html

  15. Гула К. Шляхи врегулювання конфлікту в Північній Ірландії (1968-2007 рр.): дис. кандидата іст. н. : 07.00.02 / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова – К., 2009.

  16. Дубинко Е. Формирование концепции внешней политики Дании (1993 – 2003 гг.) / Е.Дубинко // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2008. – № 2. Електронний режим доступу http://evolutio.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1405&Itemid=215

  17. Дудо А. Голлизм как модель национальной безопасности Франции / А.Дудо // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2002. – № 2.

  18. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Ж.-Б.Дюрозель. – К., 1995.

  19. Зверева Т. Внешняя политика Франции после прихода к власти Николя Саркози / Т.Зверева // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – № 6. – С.34-48.

  20. Зленко А. Дипломатія і політика. Україна в процессы динамічних геополітичних змін / А.Зленко. – Х.: Фоліо, 2003. – 559 с.

  21. Зуева К. Внешняя політика Франции в епоху «неоголлизма» / К.Зуева // Мировая економика и международные отношения. – 2004. – №1. – С.70-79

  22. Имангалиев Р. Новая Германия в меняющемся мире: международное положение и внешняя политика Германии на рубеже XX – XXI вв. / Р.Имангалиев. – М.: Новое знание, 2006. – 252 с.

  23. Иорданская Э. Расширение ЕС на восток: позиции Германии / Э. Иорданская // Мировая економика и международные отношения. – 2002. – №2. – С.67-74.

  24. Испания в начале ХХІ века: Учебное пособие / отв. ред. С.Хенкин. – М., 2006.

  25. Испания. Анфас и профиль / Под ред. В.Верникова. – М.: Весь мир, 2007. – 480 с.

  26. Іваницька О. Зовнішня політика країн Західної Європи та Північної Америки у постбіполярний період (1990-і – 2000-і роки) / О.Іваницька. – К.: Слово, 2012. – 720 с.

  27. Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан / О.Івченко. – К.: РІЦ УАННП, 1997. – 688 с.

  28. Капитонова М. Приоритеты внешней политики Великобритании (1990 – 1997 гг.) / М. Капитонова. – М.: РОССПЭН, 1999. – 144 с.

  29. Кокеев А. О соотношении атлантизма и европеизма во внешней политике ФРГ / А. Кокеев // Мировая экономика и международные отношения. – 2009. – №7. – С.21-27.

  30. Копійка В. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навч. посібн / В.Копійка, Т.Шинкаренко. – К.: Знання, 2009. – 751 с.

  31. Коппель О. Міжнародні відносини ХХ століття: Навч. посібник для студ. Вузів / О.Коппель, О.Пархомчук. – К.: Школяр, 1999. – 256 с.

  32. Кривонос Р. Німеччина після виборів 1998 р.: проблеми і перспективи / Р. Кривонос // Людина і політика. – 1999. – №1.

  33. Крушинський В. Британська Європа чи європейська Британія: Великобританія в європейських інтеграційних процесах / В.Крушинський. – К.: Київський університет, 2003. – 214 с.

  34. Кудряченко А. Об’єднана Німеччина: нові геополітичні виміри / А. Кудряченко // Віче. – 2003. – №8.

  35. Кучменко Е. Ірландія і ольстерська криза, пошуки шляхів її подолання у другій половині ХХ століття: (Історичний огляд) / Е.Кучменко. – К., 2000. – 98 с.

  36. Лільгерн Г. Від Талліна до Туреччини. Мемуари шведа і дипломата / Г.Лільгерн. – К.: Темпора, 2010. – 352 с.

  37. Манжола В. Європейський Союз у міжнародних відносинах: Конспект лекцій / В.Манжола, В.Копійка. – К.: Інститут міжнародних відносин, 1998.

  38. Манжола В. Міжнародні відносини та зовнішня політика (70-ті – 90-ті роки) / В.Манжола, М.Білоусов, Л.Гайдуков та ін. – К.: «Либідь», 2001.

  39. Манжола В. Політична інновація французької дипломатії / В.Манжола, О.Шаповалова // Зовнішні справи. – К., 2008. – № 11. – С. 10-14.

  40. Мартинов А. Спільна зовнішня та оборонна політика Європейського Союзу. (90-ті р. ХХ ст. – 10-ті р. ХХІ ст.). Погляд з України / А.Мартинов. – К.: Інститут історії України НАН України, 2009. – 262 с.

  41. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1980 – 2000 роки: підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. С.Головко. – К.: Либідь, 2001. – 621 с.

  42. Муромцева О. Италия: формирование концепции средиземноморской безопасности / О.Муромцева // Мировая экономика и международные отношения. – 2004 – №8. – С.91-97.

  43. Навчально-методичний посібник зі спецкурсу «Зовнішня політика країн Західної Європи»: Для студ., які навчаються за спец. «Міжнародні відносини» / уклад. О.Войтович. – Одеса: Астропринт, 2002. – Ч. 2. – 87с.

  44. На перекрестке Средиземноморья: «Итальянский сапог» перед вызовами XXI века / Под ред. Т.Зоновой. – М.: Весь мир, 2011. – 456 с.

  45. НАТО. Довідник. – Київ: Основи, 1997.

  46. Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век. 1954 – 2000. / Под. ред. А. Родригеса. – М., 2001. – Ч.3.

  47. Обичкина Е. Голлистская традиция в современной французской дипломатии / Е.Обичкина // Новая и новейшая история. – 2004. – №6. – С.66-78.

  48. Орлов Б. Политический портрет Герхарда Шредера / Б. Орлов. – М., 1999.

  49. Павлов Н. Внешняя політика ФРГ в постбиполярном мире. – М.: Наука, 2005. – 410 с.

  50. Павлов Ю. Американо-германские отношения: партнерство и соперничество / Ю.Павлов. – М.: РИСИ, 1997. – С. 345-375.

  51. Пик С. США – Велика Британія: «особливі відносини» / С.Пик. – К.: Знання, 2006. – 283 с.

  52. Погорельская С. Некоторые аспекты европейской политики обьединенной Германии / С. Погорельская // Мировая экономика и международные отношения . – 2000 – №1. – С.89-95.

  53. Полтораков О. Стратегія зовнішньої безпеки Ірландії: від геополітики до геоекономіки. Електронний режим доступу http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=74730

  54. Полякова Е. Ирландия в XX веке. учебное пособие / Е.Полякова. – М.: КДУ, 2009. – 170 с.

  55. Поплавский А. Формирование политики безопасности Норвегии и Швеции в 1990-е гг. / А.Поплавский // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2003. – № 4.

  56. Рубинский Ю. Франция. Время Саркози. Cерия «Лица современной политики» / Ю.Рубинский. – М.: Международные отношения, 2011. – 320 c.

  57. Рудольф П. Основные направления внешней политики ФРГ / П.Рудольф // Проблемы внешней и оборонной политики. – М.: РИСИ, 1994. – С. 62-87.

  58. Северная Европа регион нового развития / Под ред. Ю.Дерябиной, Н.Антюшиной. – М.: Весь мир, 2008. – 508 с.

  59. Синдеев А. Двусторонние отношения США и ФРГ: из пришлого в будуще / А. Синдаев // США – Канада: экономика, политика, культура. – 2010. – №10. – С.73-82.

  60. Современная дипломатия: теория и практика. Дипломатия – наука и искусство: Курс лекций. – М., 2010. – 576 c.

  61. Современные международные отношения: Учебник / Под. ред. А.Торкунова. – М.: РОСПЭН, 1999. – 584 с.

  62. Степанов А. Незнакомый Лихтенштейн глазами первого российского посла / А.Степанов. – М.: Международные отношения, 2002. – 448 с.

  63. Сухоруков А. Британское Содружество наций: прошлое и настоящее / А. Сухоруков // Новая и новейшая история. – 2006. – №5. – С.70-85.

  64. Терентьев А. Торийская внешняя политика Тони Блэра / А.Терентьев // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №9. – С.47–54; №10. – С.45-53

  65. Федеров С. Европейская политика Н.Саркози / С. Федеров // Международная жизнь. – 2008. – №8/9. – С.39-59.

  66. Филатова А. Франция – НАТО: что стоит за решением о возврате в военную структуру / А. Филатова // Современная Европа. – 2010. – №3. – С.96-107.

  67. Фишер М. Внешняя политика Германии на рубеже ХХ-ХХI веков / М.Фишер. – СПб., 1998.

  68. Франция. В поисках новых путей / Отв. ред. Ю.Рубинский. – М.: Весь мир, 2007. – 624 с.

  69. Фрольцов В. Внешняя политика ФРГ после Герхарда Шредера: проблемы и перспективы // Wider Europe review. – 2005. – Т.2. – №4. Електронний режим доступу http://www.review.w-europe.org/6/1.html

  70. Черкасова Е. Испания между атлантизмом и европеизмом (постфранкистский период) / Е. Черкасова // Мировая экономика и международные отношения. – 2009. – №8. – С.82-88.

  71. Черкасова Е. Поворот во внешней политике Испании: амбиции и границы возможного / Е. Черкасова // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №8. – С.65-76.

  72. Шрёдер Г. Решения. Моя жизнь в политике / Г.Шрёдер. – М.: Европа, 2007. – 549 с.

  73. Яковенко Н. Велика Британія в сучасній системі міжнародних відносин: заявка на європейське лідерство / Н.Яковенко. – К.: Наук. світ, 2003.

  74. Яковлев П. Иберо-американское измерение мировой политики / П. Яковлев // Латинская Америка. – 2006. – №5. – С.75-83; №6. – С.39-46.

  75. Яковлев П. Испания: три десятилетия дострижений и перемен // Латинская Америка. – 2005. – №10. – С.31-36.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка