Робоча програма навчальної дисципліни



Скачати 405.93 Kb.
Дата конвертації12.11.2016
Розмір405.93 Kb.
Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра мови засобів масової інформації


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




Слов’янський світ: література і публіцистика.

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки_____6.030301 журналістика ___________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності __0303__журналістика та інформація______________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації___________________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення____журналістики_________________________________

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

2010


Слов’янський світ: література і публіцистика. Робоча програма навчальної дисципліни

(назва дисципліни)

для студентів

за напрямом підготовки журналістика, спеціальністю журналістика_. - _______: ________, 20___.- __ с.

Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).

Доц. Лильо Т.Я., асист. Рашкевич М.М.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № __ від. “__”________ 2010 р.
Завідувач кафедри мови ЗМІ
_______________________ (_проф. Лось Й.Д.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.
“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__

 __________, 20__



  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “________________”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, –2

Галузь знань
(шифр, назва)

Нормативна

(за вибором студента)




Модулів – 2

Напрям
(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)



2-й

1, 2, 3-й

Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин - 190

3, 4-й

2, 3, 4, 5-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента – 3


Освітньо-кваліфікаційний рівень:


52 год.

20 год.

Практичні, семінарські

18 год.

2 год.

Лабораторні

-

-

Самостійна робота

76 год.

30 год.

ІНДЗ:

Вид контролю:


Примітка.

для денної форми навчання - Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:


для денної форми навчання – 1 до 1.5

для заочної форми навчання – 1.5 до 1





  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Курс «Слов’янський світ: література і публіцистика» знайомить студентів з інтелектуальною спадщиною країн слов’янського середовища. XXI сторіччя – ера слов’ян. У часи засилля марксистсько-ленінської догматики, твори споріднених літератур розглядалися під кутом доцільності існування різних слов’янських народів, які повинні «злитися в єдиному морі» під проводом північного, «месіанського» народу. На противагу такому постулату, курс намагається подавати болгарську, польську, чеську, російську, білоруську, хорватську літератури і публіцистику як дзеркало, в яке повинні заглянути всі народи світу, аби відчути, що відхід від Бога, від порозуміння з природою може призвести до непоправного.



Мета курсу – ознайомити студентів із літературою та публіцистикою (ширше – ідеологією) слов’янських народів, у яких відбилася життєва правда, базована на добрі, справедливості та любові до людей. Завдання курсу: фіксування високоморальних християнських вартостей слов’янських народів; реабілітація українського фактору в контексті комплексного аналізу публіцистики; порівняння інтелектуальних надбань слов’янських країн на предмет наявності (відсутності) імперських ознак.

В результаті вивчення цього курсу студент повинен знати:


- періодизацію літератур країн слов’янського середовища;

- зразки болгарської, російської, чеської, польської, білоруської апокрифічної писемності, назви та короткий зміст перших перекладних та авторських текстів.

- зміст основних літературно-публіцистичних текстів епохи середньовіччя, «золотих» періодів розвитку, таких літературних напрямків, як реалізм, романтизм, модернізм та постмодернізм.

- слов’янських Нобелівських лауреатів та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.

- суть таких світоглядних понять, як «гіпертекст», «макротекст», «булла», «енцикліка», «Третій Рим», «белетристика», «помаки», «ноосфера», «літературицид», «імажинізм», «Срібний вік», «символізм» тощо.

- принципи розмежування публіцистичних антиномій «кількість» - «якість», «цінність – вартість».

В результаті вивчення цього курсу студент повинен вміти:
- визначати тему та ідею літературного тексту;

- встановлювати проблематику публіцистичних текстів та екстраполювати її у сучасну площину;

- оперативно компонувати думки соціально-значимого спрямування;

- вмотивовано використовувати контекстуальні цитування в усному та писемному мовленні.

- продукувати елементи концептуального макротексту.

Отож, курс «Слов’янський світ: література і публіцистика» - це, водночас, знайомство з кращими зразками духовного багатства народів, споріднених з українським, і добра школа для журналістського фаху. Розрахований на 64 академічні години.




  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Модуль 1. Давня та середньовічна література Росії. Зародження поняття «публіцистика».
Тема 1. Слов’янський світ як модель вартісної цивілізації.
Про призначення та обов’язки журналіста та медіапрацівника. Розмежування понять «вартість» - «цінність». Теорія Конфуція про виправлення імен: україно-російська площина. Україна – етнотворчий казан західної цивілізації. Болонська та класно-урочна система організації навчального процесу: спільні та відмінні ознаки.

Література: [2; 10]


Тема 2. Література і публіцистика: спільні ознаки та принципи розмежування.
Суть поняття література. Літературні види, роди та жанри. Суть поняття публіцистика. Дефініції публіцистики (Микола Шлемкевич, Володимир Здоровега, Йосип Лось). Три визначальні сфери функціонування публіцистики (як сфера літератури, як сфера філософії, як вищий щабель журналістики). Основі теми публіцистичних дискурсів.
Література: [2; 14; 30;]


Тема 3. Центри слов’янських літератури і публіцистики.
Західний центр публіцистики (Амвросій Медіоланський, Ієронім Стрідонський, Августин Аврелій). Східний центр публіцистики (Григорій Богослов, Василій Великий, Іоанн Златоуст). Вектори середньовічних протистоянь. Місіонерська просвітницька діяльність Кирила та Мефодія.

Література: [23; 3; 10 ]


Тема 4. Періодизація російської літератури.
Література до та після Куликовської битви. Іван Хворостин – перший придворний поет. Зародження російської публіцистичної думки. Початки російського самодержавства: витоки концепту «Москва – Третій Рим». Література і публіцистика Петровської епохи. Життя і творча діяльність Феофана Прокоповича. Формування літературних напрямків.
Література: [10; 23]
Тема 5. Агіографічний етап у розвитку православної думки.
Формування церковних угрупувань (Єпіфаній Славинецький та Симеон Полоцький). Дмитро Туптало – автор агіографічної енциклопедії. Панегірична агіографія. «Беседы ума с душой» Максима Грека – симбіоз душі та тіла.
Література: [1; 3; 10]
Тема 6. Російська література і публіцистика 16-17 століть.
Публіцистика Йосифа Волоцького. Період та зразки російського літературного монументалізму. Огляд та проблематика історичних текстів: «Сказочная повесть о Азове», «Повесть о начале Москвы», «Повесть о Тверском отрочем монастыре». Перший російський роман «Савва Грудицын». Афанасій Нікітін – перший російський мандрівний літописець.
Література: [1; 29]
Модуль 2. Формування літературних напрямків.

Тема 7. Російський літературний романтизм
Суть, періодизація та представники романтизму. Олександр Сумароков – засновник російського театру. Михайло Ломоносов – про обов’язки журналістів. Олександр Пушкін – універсал літературного слова. Василь Жуковський – основоположник сентименталізму (балади «Людмила» та «Світлана»). Критика православної церкви у публіцистиці Петра Чаадаєва.
Література : [24; 1]
Тема 8.Школа російського роману.

Тема 9. Громадянська публіцистика Льва Толстого.

Тема 10. Публіцистичні елементи у романах Федора Достоєвського.
Суть та представники реалізму. Федір Достоєвський – вершина моралествердної думки. Основні риси творчості Достоєвського. Достоєвський-журналіст. Дієвість християнського смирення у романі «Брати Карамазови». Ідея народної Росії у «Записках з метрового дому». Зображення ідеалу «позитивно прекрасної людини» в романі «Ідіот».

Лев Толстой – найбільший романіст слов’янського світу. Суть матеріалістичної духовності Льва Толстого (аналіз «П’ятого Євангеліє»). Примат «знання сердечного» над «знанням розумним». «Пятая ступень» - захист вегетаріанства.



Література: [3; 13; 25]
Тема 11. Публіцистика Миколи Гоголя та Віссаріона Бєлінського.
Дві редакції «Тарса Бульби»: українська та малоросійська. Національна ідентифікація Миколи Гоголя: публіцистичні точки зору (Андрій Воронцов, Василь Пахаренко). Листування Гоголя-Бєлінського: світоглядні елементи. «Вибрані місця із листування з друзями» - підсумковий твір автора. Еволюція світогляду Бєлінського: від набожності до соціалізму.
Література: [3; 6; 18]
Тема 12. Літературний модернізм.
Суть та представники російського модернізму. Вияви модернізму у культурі та літературі зокрема. Українське коріння російського символізму. Стаття «О причинах упадка и новых течениях современной русской литературы» - програмовий документ слов’янського символізму.
Література: [1; 3; 7 ]
Тема 13. Світотворча публіцистика Дмитра Мережковського.
Дві школи російського символізму: «старі» та «младосимволісти». Елементи публіцистичного пророцтва на прикладі статті Мережковського «Грядущий Хам». «Царство Антихриста» - обструкція більшовизму. Символістські основи поезії та публіцистики Валерія Брюсова, Костянтина Бальмонта, Зінаїди Гіппіус. Проблематика емігрантської публіцистики Д. Мережковського. Дмитро Мережковський про Льва Троцького та Максима Горького.
Література: [1; 3]
Тема 14. Публіцистичність російської поезії (на основі творчості Олександра Блока та Сергія Єсеніна).
Політичний символізм Олександра Блока (поет і революція). Поема «Помста» - фаталістична автобіографія. Образ Ісуса Христа та більшовизм у творчості О. Блока (поема «Дванадцять»). Блок про час катастроф. Імажинізм Сергія Єсеніна. Критика радянської влади у трилогії «Русь».
Література: [7; 17]
Тема 15. Російський дисидентський рух.
Російська інтелігенція та національне питання. Збірник «Віхи» і утвердження духовно-моральних цінностей суспільства. Емігрантська публіцистика Олександра Солженіцина. Олександр Голобородько та Левко Лук’яненко про О. Солженіцина. Аналіз творчості Осипа Мандельштама, Марини Цвєтаєвої, Анни Ахматової, Бориса Пастернака).
Література: [2; 17]
Тема 16. Історія російської літератури і публіцистики ХХ сторіччя.
П’ять літературних груп нового часу: єдиний масив, підцензурна література, заборонена література, література за кордоном, возз’єднання літератур. Школа російської філософії (Бердяєв, Булгаков, Мережковський). Декадентський рух (Брюсов, Бальмонт, Сологуб). Початки російського постмодернізму та постать Віктора Єрофєєва.
Література: [1; 3 ]
Тема 17. Російські Нобелівські лауреати: мотивація творчості та аспекти визнання.
Постать Олександра Солженіцина – контроверсійні точки зору. Особливості малої прози Івана Буніна. Деградація інтелектуальної особистості на прикладі творчості Йосипа Бродського (вірш «На независимость Украины»). Комуністичний слід у прозовій спадщині Михайла Шолохова.
Література: [3]
Тема 18. Новітня російська публіцистика.
Публіцистична творчість Григорія Померанца. Сергій Кара-Мурза і Вадим Кожинов – сумління російської інтелігенції. Ознаки шовінізму у інтелектуальній спадщині Володимира Соловйова та Едуарда Лімонова. Олександр Панарін про перспективи розвитку російського народу в світовому просторі.

Змістовий модуль 2. Модуль 1. Література і публіцистика Болгарії, Білорусії та Чехії.
Тема 1. Загальний огляд та періодизація болгарської літератури.
Стародавня і середньовічна література. Три болгарські царства та їх вплив на розвиток культури. Місіонерська та просвітницька діяльність Кирила та Мефодія. Болгарська агіографія. Перекладна література. Література болгарського відродження. Не співмірність функціонування слова і діла у болгарській історії. Апокрифічна та богумильська писемність. Україно-болгарські культурні взаємини.

Тема 2. Болгарія – колиска слов’янських словесності та писемності.
Роль Кирила та Мефодія у творенні болгарської літератури. Охрідська та преславська літературні школи. Життя і творчість Костянтина Преславського. «Протистояння» кириличного та латинського письма: «перемога» кирилиці. Література періоду візантійського владарювання. Ісіхазм та його послідовники.

Тема 3. Революційна болгарська література.
Любен Каравелов – революціонер та публіцист. Роман Івана Вазова «Під ігом» - епопея національного масштабу. Журналістська діяльність Христо Ботєва. «Смішний плач» - провісник антиімперських революцій в Європі та Росії. Аналіз фельєтону «Політична зима». Суспільні наслідки поразки квітневого повстання у 1876 році.

Тема 4. Становлення та розвиток болгаристики в Україні.
Осип Бодянський про Болгарію. Харківська та Київська школи болгаристики. Наукова діяльність Юрія Венеліна. Одещина – край болгарських переселенців. Особивості болгарського постмодерну на основі аналізу творчості Камена Калчева.

Тема 5. Загальний огляд та періодизація чеської літератури.
Чехія – фундація європейської демократії. Чотири основні періоди розвитку літератури. Спорідненість та паралелізм духовно-культурних явищ у загальнослов’янському середовищі. «Протистояння» кириличного та латинського письма: «перемога» латинського алфавіту. Ґенеза чесько-український відносин.

Тема 6. Ян Гус та зародження полемічної літератури.
Ян Гус – найрадикальніший чеський реформатор. Заклик до реформ католицизму у трактаті «Про церку». «Постілла» - вершина публіцистичної творчості Яна Гуса. Вплив гуситського руху на Україну. Тарас Шевченко та поема «Єретик»: передумови написання. Проблема взаємодії світських та духовних осіб у сучасній Україні: публіцистична площина.

Тема 7. Педагогічна публіцистика Яна Амоса Коменського.
«Золотий» вік чеської літератури. Богемський період розвитку. Суть та еволюція поняття «дидактика». Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського (розробка шкільної система, ідея пансофії тощо). «Лабіринт світу і рай серця» - позачасова алегорія. Панславістський рух у Чехії.
Тема 8. Томаш Гарріг Масарик та Карел Чапек – фундатори європейської демократії.
Іван Франко та Чехія. Томаш Гарріг Масарик та Україна. Роль Масасрика у творенні незалежної чеської держави. Погляди першого президента Чехословаччини на більшовизм, людину, суспільство, демократію. Інтерв’ю Карела Чапека «Розмови з TGМ» - провісник демократичних ідей. Антиутопія «Війна з саламандрами» - застереження людству від узурпації влади.

Модуль 2. Модуль 2. Література і публіцистика Білорусії, Польщі, Словенії, Хорватії та Македонії.
Тема 9. Загальний огляд та періодизація білоруської літератури.
Християнізація Білорусії та зародження старобілоруської мови. Економічний та культурний влив Київської Русі. Білоруські переклади Біблії. Білоруський період діяльності Петра Скарги та Іпатія Потія. Полемічна білоруська література і публіцистика.
Тема 10. Поняття жіночої воєнної прози. Документальна публіцистика Світлани Алексієвич.
Особливості жіночого сприйняття війни , соціального зла (доповідь на тему). Характеристика творчості Анни Політковської, Оріани Фаллачі, Світлани Алєксієвич. Суть поняття «жанр людських почуттів». Документальна повість «Цинкові хлопчики» - заперечення війни, насилля, СРСР. Негативний позитивізм як художньо-психологічний напрям.


Тема 11. Літературні білоруські постмодернізм та маргіналізм.
Проблема взаємодії письменника (журналіста) та влади: білоруська площина. Алєсь Анціпенка про дестабілізацію соціального життя в Білорусії. Андрій Єкадумов про безпритульну націю в своїй державі. Білоруський постмодернізм – ефективний і єдино можливий літературний засіб критики влади. Конфлікт літератора та влади у повісті Уладзімера Арлова «Орден білої миші».

Тема 12. Загальний огляд та періодизація польської літератури.
Особливості польського релігійного месіанізму. Стереотипи України та українця у польській літературі. Старопольстка література. Публіцистика Петра Скарги. Унікальність польської історіографії. Перший письменник європейського значення Ян Кохановський.

Тема 13. Львів - колиска польського романтизму. Тема України у творчості польських літераторів.
«Золотий» вік польської думки. Формування національної свідомості українських еліт 16-17 століть: польський вплив. Українська тема у публіцистиці та поезії Себастяна Кльоновича. «Українська школа» польського романтизму (А.Мальчевський, С.Гощинський, М. Грабовський). Творчість Юліуша Словацького, Кароля Шайноги та Корнеля Уейського («Листи з-під Львова»). Особливості стилю львівського майстра комедії Олександра Фредра.

Тема 14. Літературна спадщина Адама Міцкевича в оцінці Івана Франка.
Глорифікація зради у творчості Адама Міцкевича: позиція Івана Франка. Містико-месіанські ідеї пророка польської нації у поемах «Дзяди», «Конрад Валлєнрод», праці «Книга польського народу і польського пілігримства». Літературна дуель Адама Міцкевича та Олександра Пушкіна. Постать Адама Міцкевича у творчості українських письменників та поетів.

Тема 15. Специфіка польського літературного реалізму.
Роман Генріка Сенкевича «Куди йдеш» - вершина християнських пацифізму та смирення. Зображення життя Варшави у художній спадщині Болеслава Пруса. Тема України у романістичній творчості польських літераторів. Польські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною. Філософсько-буденний зміст поезії Віслави Шимборської.

Тема 16. Загальний огляд літератури і публіцистики балканських країн.
Дмитро Павличко – перекладач хорватської воєнної лірики. Іво Андрич – громадянин трьох держав. Роман «Міст на Дрині» - символ єднання заради миру. Автор першої книжки македонською мовою Кочо Рацін. Публіцистика Блаже Конеського. Парадигма розвитку словенської прози ХХ сторіччя. Образ немічності модерної цивілізації у публіцистиці Славоя Жижека.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

Лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

Ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1

Модуль 1. Давня та середньовічна література Росії. Зародження поняття «публіцистика».

Тема 1. Слов’янський світ як модель вартісної цивілізації.




1










2




1













Тема 2. Література і публіцистика: спільні ознаки та принципи розмежування.




2










2



















Тема 3. Центри слов’янських літератури і публіцистики




2

2







2




1










3

Тема 4. Періодизація російської літератури.




2










2



















Тема 5. Агіографічний етап у розвитку православної думки.




1










2




1










3

Тема 6. Російська література і публіцистика 16-17 століть.




2










2




1













Тема 7. Російський літературний романтизм




2










2



















Тема 8. Школа російського роману.




1










2




1










3

Тема 9. Громадянська публіцистика Льва Толстого.




2










2



















Тема 10. Публіцистичні елементи у романах Федора Достоєвського.




2

2







2




1










3

Тема 11. Публіцистика Миколи Гоголя та Віссаріона Бєлінського.




2

4







2




1













Тема 12. Літературний модернізм




1










2




1













Тема 13. Світотворча публіцистика Дмитра Мережковського.




2










2




1










3

Тема 14. Публіцистичність російської поезії (на основі творчості Олександра Блока та Сергія Єсеніна).




1










2




1










3

Тема 15. Російський дисидентський рух.




1










2



















Тема 16. Історія російської літератури і публіцистики ХХ сторіччя.




1










2




1













Тема 17. Російські Нобелівські лауреати: мотивація творчості та аспекти визнання.






1










2



















Тема 18. Новітня російська публіцистика.




1










2



















Разом – зм. модуль 1




28

8







36




11










18

Змістовий модуль 2.

Модуль 1. Література і публіцистика Болгарії, Білорусії та Чехії.

Тема 1. Загальний огляд та періодизація болгарської літератури.





2










2




1












Тема 2. Болгарія – колиска слов’янських словесності та писемності.





2










2
















3

Тема 3. Революційна болгарська література.





1

2







2




1












Тема 4. Становлення та розвиток болгаристики в Україні.





2










2


















Тема 5. Загальний огляд та періодизація чеської літератури.





2










2




1












Тема 6. Ян Гус та зародження полемічної літератури.





1










2




1










3

Тема 7. Педагогічна публіцистика Яна Амоса Коменського.





2

2







2




1

2









Тема 8. Томаш Гарріг Масарик та Карел Чапек – фундатори європейської демократії.





1










2



















Модуль 2. Література і публіцистика Білорусії, Польщі, Словенії, Хорватії та Македонії.



Тема 9. Загальний огляд та періодизація білоруської літератури.





2










2




1










3

Тема 10. Поняття жіночої воєнної прози. Документальна публіцистика Світлани Алексієвич.





2

2







2


















Тема 11. Літературні білоруські постмодернізм та маргіналізм.





1

2







2




1












Тема 12. Загальний огляд та періодизація польської літератури.





2










2


















Тема 13. Львів - колиска польського романтизму. Тема України у творчості польських літераторів.





2










2




1










3

Тема 14. Літературна спадщина Адама Міцкевича в оцінці Івана Франка





1

2







2




1












Тема 15. Специфіка польського літературного реалізму.





2










2


















Тема 16. Загальний огляд літератури і публіцистики балканських країн.





1










2




1













Разом – зм. модуль 2




26

10







32




10

2







12

Усього годин





54

18







68




21

2







30


5. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

Годин


1

Проблема національної ідентифікації Миколи Гоголя (аналіз думок автора та надбань російсько-українського літературознавства)

2

2

Книга Гоголя «Вибрані місця із листування з друзями» та полеміка навколо неї: ціннісний та вартісний аспекти.

2

3

Психологічні прийоми у творчості Федора Достоєвського.

2

4

Російський світоглядний символізм (аналіз творчої спадщини Дмитра Мережковського та Олександра Блока).

2

5

Причини неспівмірного функціонування слова і діла у болгарській публіцистиці ХІХ ст. Аналіз праці Христо Ботєва «Про обов’язки письменників та журналістів».

2

6

Маргінали та маргінальна свідомість (аналіз публіцистичних праць сучасних білоруських авторів).

2

7

Майстерність викриття пороків суспільства у алегорії Яна Амоса Коменського «Лабіринт світу і рай серця».

2

8

«Глорифікація зради» у творчості Адама Міцкевича

2

9

Жінка і війна. Аналіз документальної спадщини Світлани Алєксієвич.

2


6. Теми практичних занять

з/п


Назва теми

Кількість

Годин


1







2







...








7. Теми лабораторних занять

з/п


Назва теми

Кількість

Годин


1







2







3







4







5








8. Самостійна робота


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1




2

2




2

3




2

4




2

5




2


9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання


10. Методи контролю
Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків за трьома розділами та захист перед комісією. Оцінка виконання та захисту курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою.

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для заліку)

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

100




























Т1, Т2 ... Т9 – теми змістових модулів

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для екзамену)

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

50

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

Т13

Т14

Т15

Т16

2

2

2

2

2

2

11

2

2

2

2

2

2

2

11

2

Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів
Приклад розподілу балів, які отримують студенти за виконання курсової роботи (проекту)

Пояснювальна записка

Ілюстративна частина

Захист роботи

Сума

до ___

до ___

до ___

100

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).



  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.



12. Методичне забезпечення
1. Чижевський Д.І. Порівняльна історія слов’янських літератур: У двох книгах / Переклад з німецької. – К.: ВЦ «Академія». – 2005. – 287 с.

2. Лось Й.Д. Публіцистика й тенденції розвитку світу. – Львів, ПАІС. – 2008. – 376 с.



3. Електронна сторінка курсу – www.slovsvit.at.ua

13. Рекомендована література


  1. Андреев В. История болгарской литературы. – М., 1987.

  2. Анціпенка Алєсь. Маргінали та маргінальна свідомість // Ї. – 2000. – Ч. 18. – С. 244-251.

  3. Барабаш Ю. «Коли забуду тебе, Єрусалиме…»: Гоголь і Шевченко / Порівняльно-типологічні студії. – Акта, 2001.

  4. Блок А. Возмездие. – М., 2001.

  5. Ботєв Х. Вибране / Пер. Павла Тичини. – К., 1954.

  6. Вазов І. Під ігом (будь-яке видання в українському перекладі).

  7. Гудзий Н.К. Хрестоматия древней русской литературы. 7-е издание. – М., 1965.

  8. Гуковський Г. Реалізм Гоголя. – М., 1959.

  9. Денисюк Іван. Тарас Шевченко і білоруська поезія // Жовтень. – 1963. – Ч.5.

  10. Достоевский Ф. Братья Карамазовы. – М.: Эсмо, 2008.

  11. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навч. посіб. — Львів: ПАІС, 2000. — 180 с.

  12. История польской литературы. – М.: Наука, 1968. – Т.1.

  13. Кльонович С. Роксоланія. – К.: Дніпро, 1987.

  14. Лосєв Ігор. Російська інтелігенція й українське питання на початку ХХ століття // Сучасність. – 1999. – Ч. 11. – С.120 – 126.

  15. Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. – К.: Час, 1997. – С. 85-106.

  16. Мицкевич А. Стихотворения. Поэмы. – М.: Худ. Лит., 1968 (поеми «Дзяди» і «Конрад Валлєнрод»).

  17. Наливайко Дмитро. Гуситський Рух і Україна // Хроніка 2000. – К., 1999. – Вип. 25-26. – С.76-88.

  18. Очерки истории чешской литературы XIX – XX ВЕКОВ. – М., 1963.

  19. Простір свободи: Україна на шпальтах паризької «Культури». – К, 2005.

  20. Прутцков Г. В. Введение в мировую журналистику. — Т. 1.

  21. Пушкин А. Собрание починений. Золотой том. – М.: Эксмо, 2007.

  22. Толстой Л. Не могу молчать // Лев Толстой. Собр. соч: В 90 т. – М., 1993. – Т. 29. – С. 57-85.

  23. Франко І. Поет зради // За вільну Україну. – 1997. – 17 трав.

  24. Франко І. Слов’янська взаємність у розумінні Яна Коллара і тепер // Франко Іван. Зібр. творів: У 50 т. – К.: Наук. думка, 1981. – Т.23. – С. 51-76.

  25. Шевченко Ігор. Польща в історії України // Ї. – 1997. – Ч.10. – С. 6-23.

  26. Шевченко Ф. Роль Києва у міжслов’янських зв’язках у 17-18 століттях. – К., 1963.

  27. Шлемкевич М. Новочасна потуга (Ідеї до філософії публіцистики) // Верхи життя і творчости. — Нью-Йорк; Торонто, 1958

  28. Шульгин Олександр. Т.Г. Масарик та Україна // Хроніка 2000. – К., 1999. – Вип. 25-26. – С. 285 -288.

14. Інформаційні ресурси
Електронна сторінка курсу – www.slovsvit.at.ua


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка