Робоча програма навчальної дисципліни релігійний фактор у країнах Близького та Середнього Сходу



Скачати 263.39 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір263.39 Kb.


Форма № Н - 3.04

Затверджено Вченою Радою ОНУ

імені І.І. Мечникова

від “___” ___________ 20 __ р. №___


__________Одеський національний університет імені І.І. Мечникова_________

(повна назва вищого навчального закладу)



Кафедра міжнародних відносин______________________________
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор


_________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Релігійний фактор у країнах Близького та Середнього Сходу

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки_________05 соціальні та поведінкові науки__________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності 055_міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії

(шифр і назва спеціальності (тей)


освітньо-кваліфікаційний рівень ____________________магістр______________________

інституту, факультету _________Інститут соціальних наук_______________________

(назва інституту, факультету)

2016 – 2017


Релігійний фактор у країнах Близького та Середнього Сходу Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за спеціальністю 055. „___” ________, 2016.- 16 с.

Розробник: Захарченко Алла Миколаївна, к. політ. н., доцент

(вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)

_____________міжнародних відносин _________________________________
Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)____________________
___________________ (Брусиловська О.І.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”_______________ 20___ р

__________, 20__

 __________, 20__


  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань

05 соціальні та поведінкові науки

(шифр і назва)


Нормативна

(за вибором)







Модулів – 3

Спеціальність

055

Міжнародні відносини,

суспільні комунікації та регіональні студії

Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

2-й



Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин - 60

3-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних –

самостійної роботи студента -


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Магістр


16 год.

год.

Практичні, семінарські

4 год.

год.

Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

40 год.

год.

ІНДЗ: год.

Вид контролю: К/М



Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1/2

для заочної форми навчання – 1/3 і 2/3




  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета курсу «Релігійний фактор у країнах Близького та Середнього Сходу» - сформувати у студентів цілісне та систематизоване знання про місце і роль релігійного фактора у внутрішній та зовнішній політиці країн Близького та Середнього Сходу.

Завдання курсу:

  • дослідити історію зародження ісламу та формування ісламської цивілізації;

  • виявити основні причини «політизації ісламу» в останній третині ХХ – на початку ХХІ ст.; ознайомити студентів із різними підходами до вивчення феномену політичного ісламу;

  • проаналізувати вплив релігійного чинника на процес прийняття політичних рішень в країнах Близького та Середнього Сходу;

  • визначити співвідношення інтеграційних і дезінтеграційних процесів мусульманської цивілізації; проаналізувати діяльність міжнародних ісламських організацій;

  • ознайомити студентів з витоками та еволюцією проблеми ісламського фундаменталізму; ідеологією та діяльністю радикальних ісламістських організацій;

  • виявити роль релігійного фактору у конфліктному потенціалі близькосхідного регіону та можливі сценарії його еволюції в майбутньому;

За навчальним планом курс «Релігійний фактор у країнах Близького та Середнього Сходу» має загальний обсяг 60 годин (2 кредити), з них: лекції складають 16 годин, семінари - 4 години, самостійна робота студентів – 40 годин.

Студенти, що завершили курс даної дисципліни, повинні:



- знати:

  • сучасну термінологію, яка використовується в аналізі політичного ісламу; еволюцію цього феномену в останній третині ХХ - на початку ХХІ ст.;

  • загальні принципи і закономірності розвитку мусульманських громад та специфіки їхньої політичної репрезентації в країнах Близького та Середнього Сходу;

  • методи використання релігійного чинника різними соціально-політичними групами як усередині мусульманських держав, так і на міжнародній арені;

  • роль релігійного фактору в етноконфесійних конфліктах близькосхідного регіону; генезис та сутнісні особливості ісламського фундаменталізму;

  • передумови виникнення, характер і рушійні сили радикальних ісламістських угруповань у різних національних і культурних середовищах;

  • різні стратегії протистояння радикальному ісламу на регіональному та міжнародному рівнях.

- вміти:

  • навчитися вільно орієнтуватися в науковій і публіцистичній літературі з тематики політичного ісламу; грамотно користуватися відповідним понятійним апаратом;

  • простежувати причинно-наслідковий зв’язок, проводити певні історичні паралелі та аналогії із сучасністю;

  • аналізувати проблему ісламізму в національному, регіональному та глобальному контексті;

  • розбиратися в різних типах ідеології сучасного ісламського фундаменталізму;

  • прогнозувати ситуацію в окремих країнах Близького та Середнього Сходу з урахуванням впливу на неї фактора ісламу і локальних мусульманських громад;

  • робити самостійні узагальнення, формулювати неупереджені обґрунтовані висновки, аргументовано полемізувати та переконливо доводити правильність власної оцінки.




  1. Програма навчальної дисципліни


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І

Ісламська політична культура та ідеологія.

Тема 1. Роль ісламу як світової релігії.

Витоки ісламської культури та цивілізації. Основні постулати ісламу; Коран та суна. Шаріат як сукупність правових, морально-етичних і релігійних норм ісламу. Виникнення різних релігійно-політичних течій в ісламі. Співвідношення між різними формами ісламу і загально ісламськими нормами. Основні фактори зростання чисельності мусульман та посилення потенціалу мусульманських країн. Поняття «ісламська цивілізація», «арабсько-мусульманський світ». Країни ісламу на рубежі ХХ – ХХІ ст..: політичний, економічний і культурний аспекти. Іслам в нових геополітичних умовах.


Тема 2. Феномен політичного ісламу.

Ісламська політична культура та ідеологія. Ідеї ​​влади та власності в ісламі. Образ правителя як оплоту ісламу і гаранта існування спільноти. Особливості мусульманської державності. Відсутність інституту церкви в ісламі; роль мусульманського духовенства в суспільстві. Співвідношення релігійних і політичних інститутів, процесів, акторів. Причини політизації ісламу в останній третині ХХ – на початку ХХІ ст. Різні форми прояву ісламу в політиці (іслам як інструмент державної влади; неурядові ісламські політичні організації; іслам в конфесійних та етнічних конфліктах). Іслам і особливості модернізації в мусульманському світі; проблеми демократії. Вплив ісламу на зовнішню політику країн ісламської цивілізації. Роль політичного ісламу в контексті подій «Арабської весни».


Тема 3. Ісламський світ як суб’єкт світової політики.

Інтеграційні процеси в ісламському світі та приклади політичної консолідації мусульманських спільнот. Питання єдності мусульманського світу в доктрині панісламізму; спроби її практичної реалізації. Організація ісламського співробітництва (ОІС): історія створення, основні завдання, принципи роботи та напрямки діяльності. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в ісламському світі. Мусульманська солідарність та її обмеження. Протиріччя, що роз’єднують ісламський світ (сунітсько-шиїтське протистояння; нерівномірний економічний розвиток; територіальні протиріччя та етнічні конфлікти; та ін.).



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II.

Вплив релігійного чинника на конфліктогенність регіону.
Тема 4. Проблема ісламського фундаменталізму та екстремізму.

Генезис та розвиток ісламського фундаменталізму; його еволюція у ХХ – на початку ХХІ століть. Поміркований та радикальний фундаменталізм. Основні причини поширення радикальної ісламістської ідеології в країнах ісламської цивілізації. Ідеологічна платформа та діяльність радикальних ісламістських угруповань. Концепція джихаду: основні напрями та тлумачення. Протидія ісламському радикалізму в країнах Близького та Середнього Сходу. Вплив подій 11 вересня 2001 року на трансформацію ролі ісламського екстремізму в сучасних міжнародних відносинах. Міжнародна боротьба із ісламським екстремізмом: проблеми та перспективи.


Тема 5. Роль релігійного чинника в регіональних конфліктах на Близькому та Середньому Сході.

Релігійний аспект арабсько-ізраїльського конфлікту. Роль палестинських радикальних угруповань: ХАМАС, «Хизбалла», «Ісламський джихад» та ін. Військові операції Ізраїлю проти ХАМАСу. Війна між Ізраїлем та «Хизбаллою» 2006 р. та її наслідки. Сутність режиму талібів в Афганістані в 1990-і рр. Перетворення країни на осередок ісламського екстремізму. «Аль-Каїда»: історія виникнення, ідеологічна концепція та терористична діяльність. Події 11 вересня 2001 р. в США та війна в Афганістані (2001-2015 рр.). Роль радикальних ісламістів у громадянській війні в Сирії 2011-2015 рр. Феномен «Ісламської держави» (ІД) та її вплив на регіональну стабільність. Сутність ІД, її завдання та методи діяльності. Політика країн регіону та міжнародних гравців щодо «Ісламської держави».


Тема 6. Сунітсько-шиїтські протиріччя.

Сунізм та сунітські уявлення про державу та владу. Шиїтський напрямок в ісламі та його еволюція. Сунітсько-шиїтські суперечності та їхній вплив на конфліктний потенціал регіону: ірансько-іракська війна 1980-1988 рр.; шиїтські протести в Бахрейні в 2001 р.; рух хоуситів в Ємені в 2009-2015 рр. Посилення конкуренції між Саудівської Аравію та Іраном як центрами сунітського та шиїтського центрів сили.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III.

Порівняльний аналіз ісламського фактору в субрегіонах Магрибу, Машрику та Перської затоки.
Тема 7. Ісламський фактор в субрегіоні Магрибу.

Політичний іслам в Арабській Республіці Єгипет: етапи розвитку. Поміркована та екстремістська течії в єгипетському фундаменталістському русі. Організація «Брати-мусульмани»: ідеологічна платформа та методи боротьби. Еволюція відносин між державою та єгипетськими радикалами. Проблеми мусульмансько-коптських відносин на сучасному етапі. Політичний іслам в Лівії. Інкорпорування елементів ісламського фундаменталізму в ідеологічну та політичну систему країни в епоху М. Каддафі. «Ісламський соціалізм». Трансформація ісламського фактору в Єгипті та Лівії після революцій 2011 р. Ісламський радикалізм в Алжирі: виникнення та еволюція проблеми. Ісламський фронт порятунку і громадянська війна 1990-х років. Роль політичного ісламу в алжирському суспільстві на сучасному етапі. Ісламський чинник в арабсько-берберському конфлікті.


Тема 8. Ісламський фактор в субрегіоні Машрику.

Загострення проблеми ісламського радикалізму в Сирії після початку громадянської війни у 2011 р. Виникнення «Ісламської держави» на території Сирії та Іраку. Ісламський чинник в Лівані. Конфесійні протиріччя у другій половині ХХ століття на їхній фундаментальний вплив на розвиток крани. Громадянська війна 1975-1990 рр. Ліванська партія «Хизбалла»: історія виникнення, еволюція та роль у політичних процесах на сучасному етапі.


Тема 9. Ісламський фактор в субрегіоні Перської затоки.

Провідна роль ісламу в політичному, соціально-економічному та культурному житті аравійських монархій (Саудівська Аравія, Катар, Оман, ОАЕ, Кувейт, Бахрейн). Саудівська Аравія – центр сунітського мусульманського світу. Ідеологія і практика ваххабізму в релігійно-політичній системі Саудівської Аравії. Особливості ісламського фактору в Іраку: сунітсько-шиїтські протиріччя. Розвиток міжконфесійного конфлікту після повалення режиму С. Хусейна у 2003 р.


Тема 10. Ісламський фактор в країнах Середнього Сходу: Туреччина, Іран, Афганістан.

Концепція «лаїцизму» (світськості) в Туреччині та її еволюція у другій половині ХХ ст. Зростання впливу ісламу на внутрішні політичні процеси та зовнішню політику Туреччини у 1990-і рр. Прихід до влади поміркованих ісламістів (2002 р.): «Партія справедливості та розвитку». Специфіка ісламського чинника в Ірані: шиїтська доктрина верховної влади (імамат). Ісламська революція 1978-1979 рр. та роль аятоли Хомейні. Утворення унікальної ісламської політичної системи в Ірані: «режим аятол»; повноваження рахбара; функції Корпусу вартових ісламської революції; феномен «експорту ісламської революції». Ісламський традиціоналізм в Афганістані та його фундаментальна роль в афганському суспільстві. Ісламістський опір в країні на сучасному етапі та його потенціал.





  1. Структура навчальної дисципліни




Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1.

Ісламська політична культура та ідеологія.

Тема 1.

Роль ісламу як світової релігії.



6

2

-

-

-

4



















Тема 2.

Феномен політичного ісламу.



6

2

-

-

-

4



















Тема 3.

Ісламський світ як суб’єкт світової політики.



6

2

-

-

-

4



















Разом за змістовим модулем 1

18

6

-

-

-

12



















Змістовий модуль 2.

Вплив релігійного чинника на конфліктогенність регіону.

Тема 4.

Проблема ісламського фундаменталізму та екстремізму.



6

2

-

-

-

4



















Тема 5.

Роль релігійного чинника в регіональних конфліктах на Близькому Сході.



8

2

2

-

-

4



















Тема 6.

Шиїтсько-сунітські протиріччя.



6

2

-

-

-

4



















Разом за змістовим модулем 2

20

6

2

-


-

12



















Змістовий модуль 3.

Порівняльний аналіз ісламського фактору в субрегіонах Магрибу, Машрику та Перської затоки.

Тема 7.

Ісламський фактор в субрегіоні Магрибу.



6

2

-

-


-

4



















Тема 8.

Ісламський фактор в субрегіоні Машрику.



4

-

-

-

-

4



















Тема 9.

Ісламський фактор в субрегіоні Перської затоки.



6

2

-

-

-

4



















Тема 10. Ісламський фактор в країнах Середнього Сходу: Туреччина, Іран, Афганістан.

6

-

2

-


-

4



















Разом за змістовим модулем 3

22

4

2

-

-

16



















Усього годин

60

16

4




-

40




















  1. Теми семінарських занять




з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Роль релігійного чинника в регіональних конфліктах на Близькому Сході.

2

2

Ісламський фактор в країнах Середнього Сходу: Туреччина, Іран, Афганістан.

2




  1. Самостійна та індивідуальна робота




з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Роль ісламу як світової релігії.

4

2

Феномен політичного ісламу.

4

3

Ісламський світ як суб’єкт світової політики.

4

4

Проблема ісламського фундаменталізму та екстремізму.

4

5

Роль релігійного чинника в регіональних конфліктах на Близькому та Середньому Сході.

4

6

Шиїтсько-сунітські протиріччя.

4

7

Ісламський фактор в субрегіоні Магрибу.

4

8

Ісламський фактор в субрегіоні Машрику.

4

9

Ісламський фактор в субрегіоні Перської затоки.

4

10

Ісламський фактор в країнах Середнього Сходу: Туреччина, Іран, Афганістан.

4


7. Методи навчання

Лекції, семінарські заняття, самостійна робота, інтерактивні методи (рольові ігри, дискусії, дебати), підготовка дослідницьких проектів студентами.



8. Методи контролю

Поточне тестування, усне опитування, підсумковий тест, індивідуальні консультації.



9. Розподіл балів, які отримують студенти


Поточне тестування та самостійна робота

Сума


Змістовий

модуль №1

30


Змістовий

модуль №2

30


Змістовий

модуль №3

40


Т

1


Т

2


Т

3


Т

4


Т

5


Т

6


Т

7


Т

8


Т

9


Т

10



100


10

10

10

10

10

10

10

10

10

10



Шкала оцінювання: національна та ECTS


Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



85-89

В

добре

75-84

С

70-74

D

задовільно

60-69

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


10. Рекомендована література
Базова


  1. Восток и политика: политические системы, политические культуры, политические процессы / Под ред. А.Д. Воскресенского. - М., 2011.

  2. Жданов Н.В. Исламская концепция миропорядка. - М., 2002.

  3. Игнатенко А.А. Ислам и политика. - М., 2004.

  4. Конфликты на Востоке: этнические и конфессиональные / Под ред. А.Д. Воскресенского. - М., 2008.

  5. Коран. Перевод и комментарии И.Ю. Крачковского. - М., 1986.

  6. Ланда Р.Г. Политический ислам: предварительные итоги. - М., 2005.

  7. Модестов С.А. Геополитика ислама. - М., 2003.

  8. Наумкин В.В. Ислам и мусульмане: культура и политика. - М., 2008.

  9. Сапронова М.А. Ислам и государственные структуры арабских стран. - М., 2011.

  10. Сикоев Р.Р. Панисламизм: истоки и современность. - М., 2010.

  11. Esposito J., Shahin E. The Oxford Handbook of Islam and Politics. - London, 2013.



Допоміжна


  1. Бабкин С.Э. Движения политического ислама в Северной Африке. - М., 2000.

  2. Бабкин С.Э. Религиозный экстремизм в Алжире. - М., 2001.

  3. Баглиев М. Уроки борьбы с исламским экстремизмом // Азия и Африка сегодня. - 2002. - № 12.

  4. Бартольд В.В. Ислам и культура мусульманства. - М., 1992.

  5. Беккин Р.И. Исламская экономическая модель и современность. - М., 2009.

  6. Белокреницкий В. Я. Демографическое будущее исламского мира / Исламский фактор в истории и современности. Сборник статей. - М., 2011.

  7. Белокреницкий В.Я. Мусульманский Восток в начале XXI века / Ислам и общественное развитие в начале XXI века. Сборник статей. - М., 2005.

  8. Белокреницкий В. Я. Мусульманские страны к югу от СНГ: геодемография и геополитика XXI века / Ислам и политика. Сборник статей. - М., 2001.

  9. Бжезинский 3. Великая шахматная доска. – М.,1998.

  10. Борисов А.Б. Роль ислама во внутренней и внешней политике Египта (XX век). – М., 1991.

  11. Богомолов О.В. Політичний іслам // Політика і час. – 2003. – № 12.

  12. Видясова М.Ф. Политический ислам в странах Северной Африки. История и современное состояние. - М., 2008.

  13. Волков А. Религиозный экстремизм и палестинская проблема // Азия и Африка сегодня. - 1998. - № 5.

  14. Воронин С.А. Ислам, национализм и власть: Индонезия, Ливия, Иран. Политическое лидерство в исламском мире в свете теории «третьего пути». - М., 2009.

  15. Грюнебаум фон Г.Э. Основные черты арабо-мусульманской культуры. - М., 1981.

  16. Добаев И.П. Исламский радикализм: генезис, эволюция, практика. - Ростов-на-Дону, 2002.

  17. Долгов Б.В. Исламистский вызов и алжирское общество: 1970 – 2004 гг. - М., 2004.

  18. Дружиловский С.Б. Проблемы эволюции исламского режима и особенности иранской государственности / Иран: эволюция исламского правления. Сборник статей. - М., 1998.

  19. Еремеев Д.Е. Ислам: образ жизни и стиль мышления. - М., 1990.

  20. Ефремова Н.В. Жизнь пророка Мухаммада. - М., 2010.

  21. Захарченко А.М. Роль релігійного фактору на сучасному етапі палестинсько-ізраїльського конфлікту // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченко. - 2010. - № 94.

  22. Захарченко А.М. Арабсько-ізраїльський конфлікт: проблеми врегулювання на сучаному етапі. – Одеса, 2009.

  23. Захарченко А.М. Проблема поширення ісламського фундаменталізму, екстремізму та тероризму: можливі наслідки для України // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. - 2008. - № 8 (64).

  24. Игнатенко А.А. Самоопределение исламского мира / Ислам и политика. Сборник статей. - М., 2001.

  25. Игнатенко А.А. Халифы без халифата. – М.,1998.

  26. Ислам: энциклопедический словарь / Под ред. Г.В. Милославского. - М., 1991.

  27. Кепель Ж. Джихад: экспансия и закат исламизма. - М., 2004.

  28. Керимов Г.М. Шариат: закон жизни мусульман. - М., 2008.

  29. Колобов А.О. Ислам и новый мировой порядок // Ислам в современном мире. - 2005. - № 1.

  30. Коровиков А.В. Исламский экстремизм в арабских странах. - М., 1990.

  31. Куделев В.В. Аль-Каида: структура, союзники, покровители. - М., 2008.

  32. Ланда Р.Г. Культурно-историческая почва исламского экстремизма / Исламский фактор в истории и современности. Сборник статей. - М., 2011.

  33. Ланда Р.Г. Причины и факторы радикализации ислама / Ислам на современном Востоке. Сборник статей. - М., 2004.

  34. Малашенко А.В. Исламская альтернатива и исламистский проект. - М., 2006.

  35. Марсден П. Талибан. Война и религия в Афганистане. - М., 2002.

  36. Мирский Г.И. Ислам, исламизм и современность / Исламский фактор в истории и современности. Сборник статей. - М., 2011.

  37. Мирский Г.И. Исламская цивилизация в глобализирующемся мире // Мировая экономика и международные отношения. - 2004. - № 6.

  38. Мусульманские страны у границ СНГ (Афганистан, Пакистан, Иран и Турция). Современное состояние и перспективы / Под ред. В.Я. Белокреницкого. – М., 2001.

  39. Наумкин В. В. Исламский радикализм в зеркале новых концепций и подходов // Восток. - 2006. - № 1.

  40. Пластун В.Н. Эволюция деятельности экстремистских организаций в странах Востока. - Новосибирск, 2002.

  41. Подцероб А.Б. Ислам во внутренней и внешней политике стран Магриба. - М., 2009.

  42. Поляков К.И. Исламский фундаментализм в Судане. - М., 2000.

  43. Ражбадинов М.З. Египетское движение «Братьев-мусульман». - М., 2004.

  44. Саид Э. Ориентализм. Западные концепции Востока. - СПб., 2006.

  45. Сидорова Е.В. Поиск Организацией Исламская Конференция новых путей решения глобальных проблем // Ислам в современном мире. - 2007. - № 3-4.

  46. Сюкияйнен Л.Р. Глобализация и мусульманский мир: оценка современной исламской правовой мысли. - М., 2012.

  47. Сюкияйнен Л.Р. Шариат и мусульманско-правовая культура. - М., 1997.

  48. Фадеева И. Л. Предпосылки и факторы успеха идеологии радикального исламизма в мусульманском мире / Ислам на современном Востоке. Сборник статей. - М., 2004.

  49. Хантингтон С. Политический порядок в меняющихся обществах. - М., 2004.

  50. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. - М., 2003.

  51. Хасан М. Источник террора: идеология ваххабизма-салафизма. - М., 2005.

  52. Хатами М. Ислам, диалог и гражданское общество. - М., 2001.

  53. Хомейни А. Путь к свободе. - М., 1999.

  54. Швед В.І. Ісламський чинник та його врахування у реалізації стратегічних цілей Української держави // Вісник Одеського національного університету. – Випуск 9. – 2003.

  55. Эпштейн А. ХАМАС в региональной политике. - М., 2007.

  56. Burgat F. Face to Face with Political Islam. - New York, 2003.

  57. Esposito J. Islam: The Straight Path. - New York, 1991.

  58. Esposito J. The Islamic Threat: Myth or Reality? - New York, 1992.

  59. Esposito J. Unholy War: Terror in the Name of Islam. – London, 2002.

  60. Fuller G.E. The Future of Political Islam. – New York, 2003.

  61. Gregorian V. The Islam. A Mosaic, not a Monolith. - Washington, 2004.

  62. Islam and Secularism in the Middle East / Ed. by J. Esposito, A. Tamimi. – London, 2002.

  63. Kelsy L. Islam and War: A Study in Comparative Ethic. - London, 1993.

  64. Kepel G. The War for Muslim Minds. Islam and the West. - New York, 2004.

  65. Lewis B. The Political Language of Islam. - Chicago, 1988.

  66. Lawrence B. Shattering the Myth: Islam beyond Violence. - New York, 1998.

  67. Pipes D. The Path of God. Islam and Political Power. - New York, 1983.

  68. Ramadan T. Western Muslims and the Future of Islam. – London, 2004.

  69. Roy O. Globalised Islam: The Search for a New Ummah. - London, 2004.



11. Контрольні питання до курсу


  1. Витоки ісламської культури та цивілізації.

  2. Релігійно-політичні течії в ісламі. Сунізм та шиїзм.

  3. Географія поширення ісламу в сучасному світі.

  4. Феномен політичного ісламу: сутність та еволюція.

  5. Причини політизації ісламу в останній третині ХХ – на початку ХХІ ст.

  6. Вплив ісламу на внутрішню та зовнішню політику країн ісламської цивілізації.

  7. Особливості модернізації та демократизації в мусульманському світі.

  8. Роль політичного ісламу в контексті подій «Арабської весни».

  9. Концепція мусульманської «умми». Доктрина панісламізму.

  10. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в ісламському світі.

  11. Організація ісламського співробітництва: завдання та напрямки діяльності.

  12. Генезис ісламського фундаменталізму та його еволюція в останній третині ХХ – на початку ХХІ ст.

  13. Поміркований та радикальний ісламський фундаменталізм.

  14. Причини поширення радикальної ісламістської ідеології в країнах ісламської цивілізації.

  15. Ідеологічна платформа та методи боротьби радикальних ісламістських угруповань (на прикладі «Братів-мусульман», ХАМАСу, «Хизбалли»).

  16. Підходи провідних міжнародних гравців (США, ЄС, Росія) до проблеми радикального ісламу.

  17. Ісламський чинник в Єгипті у другій половині ХХ ст. Роль «Братів-мусульман».

  18. Ісламський фактор в Лівії за часів М. Каддафі.

  19. Трансформація ісламського фактору в Єгипті та Лівії після революцій 2011 р.

  20. Ісламський радикалізм в Алжирі.

  21. Роль ісламу в аравійських монархіях.

  22. Ваххабізм в релігійно-політичній системі Саудівської Аравії.

  23. Еволюція етноконфесійних відносин в Іраку в останній третині ХХ – на початку ХХІ ст.

  24. Ісламський фактор у Лівані. Громадянська війна 1975-1990 рр.

  25. «Хизбалла»: політична платформа та еволюція діяльності.

  26. Сунітсько-шиїтські протиріччя в Ємені: історія та сучасний стан.

  27. Еволюція ісламського чинника в Туреччини у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

  28. Туреччина в період правління Партії справедливості та розвитку.

  29. Специфіка ісламського фактору в Ірані. Доктрина імамату.

  30. Ісламська революція в Ірані 1978-1979 рр. Роль аятоли Хомейні.

  31. Іранська республіка Іран: особливості політичної системи.

  32. Ісламський традиціоналізм в Афганістані. Режим талібів в 1990-і рр.

  33. «Аль-Каїда»: ідеологічна платформа та терористична діяльність.

  34. Релігійний фактор в арабсько-ізраїльському конфлікті. Роль радикальних угруповань.

  35. ХАМАС: історія виникнення та еволюція діяльності.

  36. Шиїтсько-сунітські протиріччя та їхній вплив на регіональні відносини на початку ХХІ ст.

  37. Ісламський фактор у громадянській війні в Сирії (2011-2015 рр.)

  38. Війна в Афганістані 2001-2015 рр. та роль ісламістського опору.

  39. «Ісламська держава»: сутність та завдання.

  40. Політика близькосхідних країн та міжнародних гравців щодо «Ісламської держави».



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка