Робоча програма навчальної дисципліни «Політичний розшук в Росії ХVI-ХХ ст.» 02030201 Історія



Скачати 128.28 Kb.
Дата конвертації30.04.2017
Розмір128.28 Kb.
Форма № Н - 3.04

Затверджено Вченою Радою ОНУ

імені І. І. Мечникова

від “___” ________ 20 __ р. №___


Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Історичний факультет

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра ___Кафедра нової та новітньої історії

ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор


_________________________

“____” ____________20___р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Політичний розшук в Росії ХVI–ХХ ст.»

_____7.02030201 Історія __________________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 7.02030201___Історія __________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності 7.02030201 Історія ______________________________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації____ Історія __ Росії ______________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету_ Історичний факультет
________________________________________________________________

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

20__ – 20___

Робоча програма навчальної дисципліни __ Політичний розшук в Росії. ХVI –ХХ ст.”______________ для студентів за

напрямом підготовки __ спеціаліст _____________, спеціальністю ____ Історія _______________.

“___” __________, 20____. - _____ с.

Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади). Шкляєв Ігор Миколайович, к. і. н., доцент кафедри нової та новітньої історії

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_______

_____________________________________________________________________________

Протокол № ___ від “___” ______________ 20__ р.

Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії) _____________________

_______________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“___” __________ 20___ р

Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки

(спеціальністю) _______________________________________________________________

(шифр, назва)


Протокол № ___ від “___” ______________ 20__ р.
“___” ______________ 20__ р. Голова ______________ (_________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

©____________, 20__


  1. Опис навчальної дисципліни




Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів –1

Галузь знань

_____7.02030201 Історія __________

(шифр і назва)


Нормативна

(за вибором)



Напрям підготовки

_____7.02030201 Історія __________

(шифр і назва)


Модулів – 1

Спеціальність

(професійне спрямування):

______ Історія _________


Рік підготовки:

Змістових модулів – 1

5-й



Індивідуальне

науково-дослідне

завдання___________

(назва)


Семестр

Загальна кількість

годин – 24



9-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми

навчання:

аудиторних –

самостійної роботи студента –



Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст

14 год.

год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

8 год.

год.

ІНДЗ: 2 год.

Вид контролю: зал1к




Примітка:

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання –

для заочної форми навчання –



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета викладання курсу - дослідити розвиток політичного розшуку в Росії, його особливості на протязі з ХУ1 ст. по ХХ ст, розкрити становлення спеціальних установ, які займалися державною безпекою. У зв’язку з метою ставляться наступні задачі: опрацювати основну джерельну базу і літературу по даній дисципліні, проаналізувати важливі суспільно-політичні події минулого Російської імперії та СРСР та визначити фактори, що впливали на розвиток політичного розшуку, прослідкувати виникнення та розвиток спеціальних установ, їх трансформацію та еволюцію, охарактеризувати урядову політику стосовно політичного розшуку.

Студент повинен знати:



  • необхідний комплекс джерел до курсу;

  • історіографічний доробок з проблематики курсу;

  • основні та актуальні проблеми тематики даного курсу;

  • важливі дати та події, пов’язані з розвитком політичного розшуку в Росії;

  • основні установи, які займалися державною безпекою в різні періоди історії Росії та СРСР.

Студент повинен вміти:



  • узагальнювати фактичний матеріал, набутий під час лекцій та самостійно опрацьованої літератури до курсу;

  • орієнтуватися в всесвітньої історії, історії Росії та СРСР;

  • визначати основні напрямки наукових досліджень в різні періоди;

  • робити висновки з вивченої теми.


3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1.

ВСТУП.

Роль політичного розшуку у розвитку суспільства.



І. Система “опричнини” як перша спроба політичного розшуку в Московської державі.

Створення “опричнини” Іваном IV як спеціальної служби для боротьби з казно крадіжкою та державною зрадою в роки Ливонської війни. Діяльність керівників опричного війська А.Басманова, князя Вяземського та М.Скуратова.


2. Діяльність Приказа таємничих справ.

Соборне Укладення 1649 р. – законодавче обґрунтування Приказу таємничих справ. Ф.Ртищев і Ф.Михайлов на чолі політичного розшуку в Московської державі. “Слово и дело государево”.


3. Преображенський приказ і Таємнича канцелярія в часи Петра І.

Реформа політичного розшуку, яка була проведена Петром І. Перші політичні процеси. Князь-кесарь Ф.Ромодановський на чолі Преображенського приказу. Справа царевича Олексія.


4. Канцелярія таємничих розшукових справ і Таємнича експедиція при правлющому Сенаті XVIII ст.

Ступінь розкриття державних злочинів Канцелярією таємничих розшукових справ під керівництвом А.Ушакова та А.Шувалова. Участь спеціальних служб катеринінського часу в придушенні пугачовського бунту. Діяльність обер-секретаря комісії Шешковського.


5. Спроба демократизації розшуку та децентралізації державних установ в правління Олександра І.

Створення комітету загальної безпеки у зв’язку з наполеонівськими війнами. Діяльність міністерства поліції, вищої військової поліції та особливої канцелярії міністерства внутрішніх справ.


6.Система централізації політичного розшуку у вигляді ІІІ відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії.

Створення спеціальних експедицій ІІІ відділення за видами державних злочинів. Діяльність Окремого корпусу жандармів по боротьбі з тероризмом. Керівники ІІІ відділення – Бенкендорф, Орлов, Долгоруков.


7. Загострення політичної боротьби в Російській імперії наприкінці ХІХ – 1917 р.

Створення Верховної розпорядчої комісії по охороні державного порядку і громадського спокою. Диктатура графа М.Лорис-Мелікова. Діяльність Охоронного відділення в складі департаменту поліції. П.Н.Дурново, А.А.Лопухін, С.П.Белецький як керівники політичного розшуку імперії.


8. Всеросійська Надзвичайна Комісія по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією та злочинами за посадою – орган позасудової репресії радянської влади.

Специфіка громадянської війни в Росії та Україні. Система “червоного терору”, яка було здійснена ВЧК. Ф.Дзержинський – перший керівник ВЧК.


9. Реформи органів держбезпеки в 20-30 рр. ХХ ст.

Положення про ДПУ – перший законодавчий акт радянської влади про органи держбезпеки. Злиття ОДПУ і НКВС та діяльність Головного управління державної безпеки.


10. Держбезпека СРСР в роки Великої Вітчизняної війни.

Об’єднання органів НКДБ з НКВС в липні 1941 р. Створення військової контррозвідки “Смерш”. Депортація населення, звинуваченого в співробітництві з окупантами, фільтрація військовослужбовців, загород загони.


11. МДБ і КДБ у 1946-1991 рр.

Посилення функціональних відділов МДБ: науково-технічної розвідки, інформаційно-аналітичного, “Д” – активних заходів. “Положення про КДБ при Совміні СРСР” 1959 р. – основний законодавчий документ органів держбезпеки. Структура КДБ. Створення 5-го ідеологічного управління. Доля керівників КДБ.



4. Структура навчальної дисципліни

<...>

9. Індивідуальне навчально-дослідне завдання
1.Створення “опричнини” Іваном 1У як спеціальної служби для боротьби з казнокрадіжкою та державною зрадою в роки Ливонської війни.

2. Діяльність керівників опричного війська А.Басманова, князя Вяземського та М.Скуратова.


3. Соборне Укладення 1649 р. – законодавче обгрунтованнє Приказа таємничих справ.

4. Реформа політичного розшуку, яка була проведена Петром І. Перші політичні процеси.

5. Ступінь розкриття державних злочинів Канцелярією таємничих розшукових справ під керівництвом А.Ушакова та А.Шувалова.
6. Участь спеціальних служб катеринінського часу в придушенні пугачовського бунту. Діяльність обор-секретаря комісії Шешковського.
7. Створення комітету загальної безпеки у зв’язку з наполеонівськими війнами. Діяльність міністерства поліції, вищої військової поліції та особливої канцелярії міністерства внутрішніх справ.
8. Створення спеціальних експедицій ІІІ відділення за видами державних злочинів.
9. Діяльність Окремого корпусу жандармів по боротьбі з тероризмом.
10. Створення Верховної розпорядчої комісії по охороні державного порядку і громадського спокою. Диктатура графа М.Лорис-Мелікова.
11. Діяльність Охоронного відділення в складі департаменту поліції. П.Н.Дурново,, А.А.Лопухин, С.П.Белецкий як керівники політичного розшуку імперії.
12. Специфіка громадянської війни в Росії та Україні. Система “червоного терору”, яка було здійснена ВЧК.
13. Ф.Дзержинський – перший керівник ВЧК.
14. Положення про ДПУ – перший законодавчий акт радянської влпди про органи держбезпеки.
15. Злиття ОДПУ і НКВС та діяльність Головного управління державної безпеки.
16. О’бєднання органів НКДБ с НКВС в липні 1941 р.
17. Створення військової контррозвідки “Смерш”.
18. Депортація населення, звинуваченого в співробітництві з окупантами, фільтрація військовослужбовців, загород загони.
19. Посилення функціональних відділов МДБ: науково-технічної розвідки, інформаційно-аналітичного, “Д” – активних заходів.
20. “Положення про КДБ при Сомині СРСР” 1959 р. – основний законодавчий документ органів держбезпеки.
21. Структура КДБ. Створення 5-го ідеологічного управління.



22. Доля керівників КДБ.

10. Методи навчання

Вивчення історії політичного розшуку відбувається з використання комплексу навчальних методів. Під час лекцій переважає використання пояснювально-ілюстративного методу, оскільки студенти, як правило, не мають базових знань про історію політичного розшуку. Оскільки в історії політичного розшуку існують дискусійні проблеми та неоднозначні оцінки певних подій, під час лекцій цей метод в різних пропорціях поєднується з методом проблемного викладання. Аналіз джерел передбачає не репродукцію знань, а їх творче застосування. В той же час деякі самостійні завдання орієнтовані на поглиблення та закріплення лекційного матеріалу, або на просте засвоєння знань, і в таких випадках перевага надається репродуктивному методу.


11. Методи контролю

<...>
13. Методичне забезпечення

Програма спецкурсу; контрольні питання.


14. Рекомендована література

Базова

1. Лубянка, 2. Из истории отечественной контрразведки. – М., 1999.


Допоміжна

1. Агабеков Г. Секретный террор: записки разведчика. – М., 1996.

2. Бережков В.И. Питерские прокураторы. Руководители ВЧК-МГБ 1918-1954. – СПб., 1998.

3. Веденеев В. Украинский фронт в войнах спецслужб. – К., 2008.

4. Воронцов С. Правоохранительные органы. Спецслужбы. История и современность. – Ростов-на Дону, 1998.

5. Голикова Н.Б. Органы политического сыска и их развитие в ХУ11-ХУШ вв. / Абсолютизм в России. – М., 1964.

6. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. – М., 1968.

7. Ландер И.И. Негласные войны. История спецслужб. 1919-1945. В 3-х тт. – Одесса, 2008.

8. Сідак В.С. Спецслужби України часів національної революції 1917-1920 рр. – К., 1994.

9. Скрынников Р.Г. Царство террора. – СПб., 1992.

10. Троцкий И.П. Третье отделение при Николае 1. – М., 1930.

11. Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарев В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. – К., 1997.

12. Шинджикашвили Д.И. Сыскная полиция России в период империализма. Омск, 1973.

13. Шкляев И.Н. История одесской губЧК. – Одесса, 2002.




15. Інформаційні ресурси

- Кафедра нової та новітньої історії

- Одеський державний історико-краєзнавчий музей

- Наукова бібліотека ОНУ



ДОДАТКИ

Контрольні питання

1.Створення “опричнини” Іваном 1У як спеціальної служби для боротьби з казно крадіжкою та державною зрадою в роки Ливонської війни.

2. Діяльність керівників опричного війська А.Басманова, князя Вяземського та М.Скуратова.
3. Соборне Укладення 1649 р. – законодавче обгрунтованнє Приказа таємничих справ.

4. Реформа політичного розшуку, яка була проведена Петром І. Перші політичні процеси.



5. Ступінь розкриття державних злочинів Канцелярією таємничих розшукових справ під керівництвом А.Ушакова та А.Шувалова.
6. Участь спеціальних служб катеринінського часу в придушенні пугачовського бунту. Діяльність обор-секретаря комісії Шешковського.
7. Створення комітету загальної безпеки у зв’язку з наполеонівськими війнами. Діяльність міністерства поліції, вищої військової поліції та особливої канцелярії міністерства внутрішніх справ.
8. Створення спеціальних експедицій ІІІ відділення за видами державних злочинів.
9. Діяльність Окремого корпусу жандармів по боротьбі з тероризмом.
10. Створення Верховної розпорядчої комісії по охороні державного порядку і громадського спокою. Диктатура графа М.Лорис-Мелікова.
11. Діяльність Охоронного відділення в складі департаменту поліції. П.Н.Дурново,, А.А.Лопухин, С.П.Белецкий як керівники політичного розшуку імперії.
12. Специфіка громадянської війни в Росії та Україні. Система “червоного терору”, яка було здійснена ВЧК.
13. Ф.Дзержинський – перший керівник ВЧК.
14. Положення про ДПУ – перший законодавчий акт радянської влпди про органи держбезпеки.
15. Злиття ОДПУ і НКВС та діяльність Головного управління державної безпеки.
16. Об,єднання органів НКДБ с НКВС в липні 1941 р.
17. Створення військової контррозвідки “Смерш”.
18. Депортація населення, звинуваченого в співробітництві з окупантами, фільтрація військовослужбовців, загород загони.
19. Посилення функціональних відділов МДБ: науково-технічної розвідки, інформаційно-аналітичного, “Д” – активних заходів.
20. “Положення про КДБ при Сомині СРСР” 1959 р. – основний законодавчий документ органів держбезпеки.
21. Структура КДБ. Створення 5-го ідеологічного управління.



22. Доля керівників КДБ.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка