Робоча програма навчальної дисципліни організація діяльності служби дільничних інспекторів міліції та зв’язок з громадськістю



Сторінка2/5
Дата конвертації02.04.2017
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4   5

Правила


З-поміж допоміжних інтерактивних методів, перш за все доцільно охарактеризувати „Правила”. Для того, щоб під час занять з аудиторією було встановлено контакт, для досягнення взаєморозуміння та поваги доцільно на початку першого заняття встановити Правила проведення занять.

Звід правил має пропонуватись як студентами, так і викладачем з тим, щоб повністю досягти згоди щодо спірних моментів, які можуть виникнути на заняттях, передбачити та не допустити можливі організаційні протиріччя.

Після досягнення згоди щодо Правил, вони затверджуються групою та викладачем і, в разі порушення Правил, слід нагадувати порушнику про те, що він порушив запропоновані ним же положення. Як правило, група у спірних моментах підтримує викладача, а не порушника правил. Тобто, фактично, Правила встановлюють на заняттях конструктивне студентське самоврядування.

Пропонуються наступні Правила:

Мета занять — знання та практика їх застосування

Правила:


  • проявляти активність;

  • керує заняттям викладач;

  • взаємоповага;

  • готовність до спільної роботи;

  • намагання виступати всім;

  • оцінюються найбільш активні;

  • правила можуть доповнюватись та змінюватись за колегіальним рішенням;

  • допускаються винятки з правил, які служать меті.

Знайомство

Вказаний метод не несе навчального навантаження. Він застосовується, як правило, лише на початку вивчення дисципліни та слугує для того, щоб створити на заняттях невимушену, доброзичливу робочу атмосферу.

У більшості випадків знайомство здійснюється шляхом почергового представлення викладача та студентської аудиторії. До традиційної пропозиції назвати своє ім’я та прізвище доцільно запропонувати відрекомендуватись за якоюсь із обраних викладачем ознак (наприклад, професійні уподобання, географічні ознаки тощо).

Інколи під час знайомства викладач може відповісти на цікавлячі аудиторію сторонні запитання, з тим, щоб в подальшому під час занять не витрачати на це час та увагу.


Мотивація


Цей допоміжний метод застосовується для визначення очікувань студентів від вивчення навчальної дисципліни, доведення до їх відома її важливості, налаштування на отримання знань та спільну роботу.

Може проводитись у різних формах: вільна бесіда, відповіді на питання, мозковий штурм тощо. Може проводитись як у усній так і у письмовій формі (в такому разі можливо записи зберегти для подальшої перевірки досягнення намічених цілей).

Доцільно застосовувати як перед вивченням навчальної дисципліни в цілому, так і перед вивченням окремої теми.

Рефлексія


Завершальна частина заняття (підведення підсумків, аналіз, самооцінка і коментування дій учасників) мають не менше значення ніж центральна частина заняття (рольова гра, дискусія, дебати, обговорення в малих групах тощо). Для усвідомлення, засвоєння навчального матеріалу, особливо після застосування активних методів, позитивно було б ще раз відобразити у пам’яті навчальний фрагмент. Метою рефлексії є також те, щоб учасник/ки, дії якого/их обговорюються, не просто усвідомив, що зроблено, але ще раз внутрішньо пережив ситуацію і сформував новий, правильніший, зразок поведінки: „Тепер я б діяв так...”

Перед проведенням цієї частини викладачу слід проінформувати групу про те, що, вислуховуючи думки про проведену роботу, група і окремі її члени повинні сприймати оцінки не як критику, а як допомогу і на наступних етапах по можливості використовувати отримані поради.

Таке застереження важливе тому, що, на жаль, суб’єкти обговорення не завжди бувають готовими схвально сприйняти коментування колег, викладача, запрошеного спеціаліста, і тоді цей коментар не досягає мети. В разі відсутності такого застереження суб’єкт обговорення може замкнутися, і при повторній вправі знову припуститься аналогічних помилок.

При проведення означеного методу роль виступаючих повинна зводитися не тільки до того, щоб продемонструвати неточності, помилки, промахи та шляхи їх усунення й виправлення, але виступаючі повинні звертати увагу і на вдалі дії учасників. При цьому важливо проаналізувати ці успішні кроки, вказати на їх позитивні наслідки, на можливість застосування їх в аналогічних ситуаціях в реальному житті.

Обговорюючи дії суб’єкта рефлексії слід дотримуватися таких рекомендацій:


  • дайте можливість учаснику, дії якого обговорюються, висловитися першим і оцінити себе самому;

  • поставтесь з повагою до всього, що робить ваш колега;

  • знайдіть успіхи в діях суб’єкта аналізу і повідомте йому про досягнуте;

  • схваліть творчий підхід, самостійні винаходи, несподівані ходи;

  • не забувайте, що єдино вірного рішення, підходу, поведінки немає, що можливі і інші варіанти;

  • висловлюйтесь коротко і точно;

  • „економте репресію”: критикуючи, обмежтеся двома-трьома фразами.

На закінчення вказаного методу доцільно запропонувати, можливо на прикладі, шляхи можливої поведінки у ситуації, що підлягає аналізу.

Оцінювання

Оцінювання при використанні інтерактивних методиках викладання має показати, крім традиційних цілей засвоєння навчального матеріалу, рівень володіння студентами навичками мислення і спілкування, роботи в колективі, можливості вирішення складних проблем, використання при цьому юридичних та соціальних інструментів.

Оцінювання заняття застосовується під час вивчення нового матеріалу і виконання тренувальних вправ. Часто для оцінювання можуть обиратися вправи, подібні тренувальним — наприклад, навчальний спрощений суд або дискусії, дебати або складання документів тощо. При оцінюванні викладач може застосовувати спеціальні опитування і контрольні роботи.

Основні прийоми оцінювання:


  • тестування;

  • експрес-опитування;

  • розширене опитування;

  • творче завдання;

  • спостереження;

  • самооцінювання.

Тестування (питання з фіксованими варіантами відповіді, з-поміж яких необхідно обрати правильні).

Експрес-опитування (це можуть бути стислі усні або письмові відповіді як усієї групи, так і окремих студентів).

Розширене опитування (пропонується усно або письмово повно відповісти на поставлені запитання, з поясненнями окремих положень, з наведенням аргументів, прикладів, при усній відповіді викладач (та інші студенти) можуть задавати додаткові запитання.

Творче завдання. Контрольною може бути оголошена будь-яка вправа. Наприклад, це може бути виступ на дискутуванні, підготування аргументів, виконання завдання в групі, упорядкування документів, написання доповіді, есе, реферату тощо.

Спостереження. Спостереження є одним із головних методів оціню­вання при інтерактивних методах викладання; викладач вибирає для себе показники, які він буде відслідковувати протягом заняття, а також студентів, яких треба оцінити. При використанні контрольної вправи, особливо пов’язаної з груповою роботою) викладач може також застосовувати спосте­реження, щоб оцінити роботу студентів.

Самооцінювання. Оцінка самими студентами своєї роботи (своєї особисто або своїх товаришів), а також заняття в цілому. Викладач може застосувати метод відповідей на питання для самооцінки студентами своєї роботи; може попросити поставити оцінки і мотивувати їх. Самооцінка підходить у тому числі й тоді, коли потрібно оцінити роботу всієї групи в цілому. Одним з ефектів застосування цього методу є те, що уся група може отримати оцінку, а також те, що студенти починають розуміти труднощі оцінювання й відповідальніше відносяться до даного методу.


ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНІ МЕТОДИ
Мозковий штурм

Мозковий штурм — це один з найбільш популярних методів навчання і групової роботи. Як правило, мозковий штурм включає два етапи.

Мета першого етапу — запропонувати як можна більше варіантів відповідей на питання. Ця стадія не передбачає обговорення, критики, оцінювання пропозицій. Тому мозковий штурм дуже ефективний на самому початку процесу вирішення проблеми або в тому випадку, якщо цей процес зайшов в глухий кут.

Важливо правильно сформулювати проблему у вигляді питання, щоб учасники формували свої пропозиції, відповідаючи на це питання. Наприклад, „Які права надаються міліції у цій ситуації?”, „Які нормативно-правові акти про правоохоронну діяльність Ви знаєте?” і т.п. Важливо також дотримуватися правил мозкового штурму.


Правила мозкового штурму:

  • кожний може вільно висловлювати пропозиції, але не критикувати вислови інших;

  • учасники висловлюються по черзі, точно і стисло;

  • будь-які пропозиції приймаються учасниками;

  • ведучий записує всі пропозиції;


  • не можна критикувати і коментувати висловлені пропозиції, але можна їх уточнювати, розвивати, приєднуватись.

У мозковому штурмі провідна роль ведучого. Він також може брати участь в генеруванні пропозицій (і навіть повинен це робити, якщо інші учасники несподівано зупинилися). Але головне, він повинен фіксувати всі пропозиції. Бажано, щоб всі пропозиції записувалися на плакаті або дошці і постійно були видні всім учасникам мозкового штурму. Записувати може сам ведучий або його помічник. Ведучий може просити учасників повторити або уточнити їх формулювання для більше за точний і короткий запис, але ні в якому разі не повинен спотворювати значення пропозиції, наполягати на своєму варіанті формулювання. Він також не повинен наполягати, примушувати учасників генерувати ідеї.


Другий етап мозкового штурму — обговорення, класифікація, відбір перспективних пропозицій. Іноді всі залучені в процес дозволи проблеми учасники навіть діляться на дві групи: на першому етапі — це генератори ідей, на другому етапі — аналітики. Другий етап передбачає обговорення і оцінювання ідей, він може бути проведений в малих групах з використанням різних форм дискусії і прийомів обговорення проблем.

Особливою формою мозкового штурму є бліц-опитування, коли для обговорення залучається кілька питань, в такому разі ставиться мета швидкого відтворення у пам’яті аудиторії поставлених питань для, наприклад, подальшої роботи над ними.


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка