Робоча програма навчальної дисципліни міжнародні й політико-правові системи країн світу та глобальний розвиток галузь знань 0302 Міжнародні



Скачати 267.54 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір267.54 Kb.


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МІЖНАРОДНІ Й ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ СИСТЕМИ КРАЇН СВІТУ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
Галузь знань 0302 Міжнародні відносини

Спеціальність 8.03020101 Міжнародні відносини

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання

1. Опис навчальної дисципліни


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 6

Галузь знань

0302 – Міжнародні відносини



Нормативна

Спеціальність

8.03020101 – Міжнародні відносини



Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування): Міжнародні відносини



Рік підготовки:

Змістових модулів – 2




І – й

Загальна кількість годин – 216







Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних

самостійної роботи студента


Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр





6 год.

Практичні, семінарські




6 год.

Лабораторні







Самостійна робота




204 год.

Вид контролю: іспит



2.Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою курсу є розгляд закономірностей становлення, функціонування та зміни міжнародних систем, дій та взаємодій міжнародних систем різних рівнів та структур у конкретних проявах в умовах глобального розвитку і в контексті світового політичного процесу. Особлива увага приділяється розгляду та аналізу особливостей та основних напрямів системного підходу до дослідження міжнародних відносин, типології та структури міжнародних систем. Аналізується історичний розвиток міжнародних систем..

Головним завданням дисципліни "Міжнародні й політико-правові системи країн світу та глобальний розвиток (Міжнародні системи та глобальний розвиток)" є підготовка фахівців, здатних виконувати висококваліфіковану аналітичну, організаційну, дослідницьку та викладацьку роботи в галузі міжнародних відносин та зовнішньополітичної діяльності.

В результаті вивчення дисципліни магістри повинні засвоїти:

– особливості та основні напрями системного підходу до дослідження міжнародних відносин;

– закономірності та головні тенденції світового політичного розвитку;

– зміст сучасних наукових поглядів на характер світової політики, на сучасне міжнародне становище та процеси, що відбуваються на рівнях, в різних країнах та регіонах;



В результаті вивчення дисципліни магістри повинні вміти:

– застосовувати отримані знання для вирішення практичних завдань, пов'язаних із здійсненням зовнішньополітичного курсу України, зміцненням її міжнародного авторитету та позицій на світовій арені в рамках своєї професійної діяльності;

– оцінювати та прогнозувати конкретну ситуацію в міжнародних відносинах, світовій політиці з метою захисту державних інтересів та підвищення міжнародного авторитету Україні;

– збирати, узагальнювати та аналізувати міжнародну інформацію і давати оцінку міжнародної обстановки, подіям у внутрішньополітичному житті зарубіжних країн та їх зовнішньополітичної діяльності;

– використовувати раціональні методи пошуку, відбору та використання інформації, здійснювати її перевірку та класифікувати джерела; орієнтуватися у літературі за фахом, проводити лекційну роботу;

– на практиці застосовувати знання і навички наукової організації праці у галузі міжнародних відносин, зовнішньої політики та дипломатії;

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 176 години / 4 кредити ECTS.
3. Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1 Міжнародні системи та глобальний розвиток як наукова спеціальність і навчальна дисципліна.

Тема 1. Міжнародні системи та глобальний розвиток як навчальна дисципліна.

Система наук про міжнародні відносини. Основні наукові школи дослідження міжнародних відносин. Структурні елементи дисципліни. Завдання і структура курсу. Основні парадигми дослідження глобального розвитку.

5.Діалектика циклічності, лінійності, стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства в дослідженні політичних проблем глобального розвитку.
Тема 2. Концептуально-теоретичні засади системних досліджень та системний підхід до аналізу міжнародних відносин. Сутність та основні характеристики системності. Системні функції в науці. Варіанти загальної теорії систем. Основні аспекти гносеологічної системності. Дескриптивний і конструктивний підходи до визначення системності. Термінологічний апарат системної теорії. Основні етапи системних досліджень міжнародних відносин. Підходи до систематизації системних досліджень.

 

 Тема 3. Типологія міжнародних систем та структурні рівні системи міжнародних відносин. Критерії типології. Структура міжнародних систем. Природа елементів. Структурні рівні системи міжнародних відносин (глобальний рівень; регіональний та субрегіональний рівні; рівень двосторонніх відносин; національний рівень.


Тема 4. Середовище системи міжнародних відносин. Поняття міжнародного середовища. Внутрішнє та зовнішнє середовище. Теорії міжнародного середовища. Географічне середовище. Геополітика та геостратегія. Соціальне середовище. Цивілізаційні теорії. Цивіліологія як наука, основні етапи розвитку.

 

Тема 5. Міжнародний і світовий порядок..Організація міжнародних систем. Етимологія термінів «міжнародний» та «світовий порядок». Підходи до дослідження та виміри міжнародного порядку. Еволюція міжнародних порядків. Історичні типи міжнародного порядку. Механізми регулювання міжнародного порядку.



Тема 6. Простір, час і процес в динаміці міжнародних систем. Політичний простір глобального світу. Політичний час глобального світу. Поняття хронотопу. Типи процесів на міжнародно-політичному просторі.

 

 Тема 7. Системний підхід до вивчення історії міжнародних відносин. Системність Довестфальського устрою. Виникнення явища міжнародних відносин. Початок поділу взаємодій на внутрішні та зовнішні.Довестфальський етап міжнародних відносин, його головні ознаки. Перші міжнародні системи.


Змістовний модуль 2

 Тема 8. Основні етапи розвитку Вестфальської світополітичної моделі світу. Головні характеристики та етапи розвитку Вестфальської державоцентриської моделі світу. Особливості Віденської міжнародної системи. Етапи розвитку Версальсько-Вашингтонської системи. Її основні вади та недоліки. Головні характеристики Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.


Тема 9. Особливості та етапи формування сучасної системи міжнародних відносин. Специфіка переходу від біполярної до сучасної міжнародної системи. Структурно-функціональні атрибути сучасної міжнародної системи. Регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин.

 

Тема 10. Глобальний розвиток як системна категорія. Структура глобального розвитку. Глобальна безпека та шляхи її забезпечення. Формування глобальної свідомості. .

 

Тема 11. Політична модернізація як чинник глобального розвитку і як особлива форма цивілізаційного процесу. Поняття та сутність модернізації. Теорія модернізації та етапи її розвитку. Етапи типи, структурні рівні модернізації. Моделі модернізації,механізми її здійснення. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки.
 Тема 12. Глобалізація в міжнародних відносинах. Визначення змісту категорії “глобалізація”. Співвідношення глобального та локального. Розвиток світової політики та міжнародних відносин в контексті глобалізації. Глобалізація форм і засобів існування як причина світових війн. Головні аспекти глобалізації міжнародних відносин. Зовнішня політика держав в умовах глобалізації.

 

 Тема 13. Світова політика та глобальне суспільство. Світовий політичний процес як наукова категорія і об’єктивна реальність. Світовий соціум і його складові. Політична неоднорідність світу. Рушійні сили і визначальні тенденції світового політичного процесу. Мегатенденції на зламі тисячоліть.


 

Тема 14. Стратегії та моделі глобальних взаємодій. Становлення глобального світу як відповідь на виклики сучасності. Аналіз основних стратегій глобальних взаємодій, які склалися історично: ізоляції, завоювання, запозичення, мімікрія, діалог. Стратегія зіткнення цивілізацій. Динаміка цивілізаційних процесів і можливість досягнення консенсусу в діалозі цивілізацій.

 

4. Структура навчальної дисципліни




Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

У тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1. Міжнародна та європейська безпека: концептуальні основи та сфери забезпечення

Тема 1. Підходи до дослідження міжнародних систем. Критерії типології міжнародних систем Структурні рівні системи міжнародних відносин.






















6










40

Тема 2. Середовище системи міжнародних відносин. Концепції організації міжнародних систем. Теорії міжнародного порядку






















6







40

Тема 3. Простір, час і процес в динаміці міжнародних систем. Міжнародний і світовий порядок.

























40

Змістовий модуль 2. Проблеми політичної модернізації у контексті формування глобального суспільства













Тема 4. Системність Довестфальського устрою. Світу. Вестфальська світополітична модель. Сучасна між

народна система




































42

Тема 5. Політична модернізація як чинник глобального розвитку і як особлива форма цивілізаційного процесу. Стратегії та моделі глобальних взаємодій































42

Модуль


























































216

6

6







204


5.Теми практичних занять

Тема 1. Концептуально-теоретичні засади системних досліджень та системний підхід до аналізу міжнародних відносин. Типологія міжнародних систем та структурні рівні системи міжнародних відносин.

1. Сутність та основні характеристики системності. Системні функції в науці.

2. Варіанти загальної теорії систем.

3. Основні аспекти гносеологічної системності.

4. Дескриптивний і конструктивний підходи до визначення системності.

5. Термінологічний апарат системної теорії.

6. Основні етапи системних досліджень міжнародних відносин.

7. Підходи до систематизації системних досліджень.

8. Структурні рівні системи міжнародних відносин (глобальний рівень; регіональний та субрегіональний рівні; рівень двосторонніх відносин; національний рівень.

 Література: [4; 6; 8; 10; 12; 17; 23; 25; 46; 52; 51; 57]


Тема 2. Середовище системи міжнародних відносин. Простір, час і процес в динаміці міжнародних систем

1.Поняття міжнародного середовища. Внутрішнє та зовнішнє середовище.

2. Теорії міжнародного середовища.

3. Географічне середовище. Геополітика та геостратегія.

4.Соціальне середовище.

5.Цивілізаційні теорії. Цивіліологія як наука, основні етапи розвитку.

6. Підходи до дослідження та виміри міжнародного порядку.

7. Еволюція міжнародних порядків. Історичні типи міжнародного порядку.

8.Механізми регулювання міжнародного порядку.

Література: [ 4; 6; 8; 10; 12; 17; 23; 25; 46; 52; 51; 57]
 Тема 3. Системний підхід до вивчення історії міжнародних відносин. Системність Довестфальського та Вестфальської устрою. Особливості та етапи формування сучасної системи міжнародних відносин

1. Виникнення явища міжнародних відносин. Початок поділу взаємодій на внутрішні та зовнішні.

2. Довестфальський етап міжнародних відносин, його головні ознаки. Перші міжнародні системи.

 3. Головні характеристики Вестфальської державоцентриської моделі світу.

 4. Особливості Віденської міжнародної системи.

 5. Етапи розвитку Версальсько-Вашингтонської системи. Її основні вади та недоліки.

 6.Головні характеристики Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.

7. Специфіка переходу від біполярної до сучасної міжнародної системи.

8.Структурно-функціональні атрибути сучасної міжнародної системи.

9. Регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин.



Література: [ 9; 10; 23; 25; 24; 30; 31; 40; 41; 42; 47; 49; 52]
Тема. Глобальний розвиток як системна категорія (Самостійне опрацювання)

  1. Структура глобального розвитку.

  2. Глобальна безпека та шляхи її забезпечення.

  3. Формування глобальної свідомості. .

Література: [9; 23; 25; 24; 31; 40; 41; 42; 47; 49; 52]
Тема. Політична модернізація як чинник глобального розвитку і як особлива форма цивілізаційного процесу. (Самостійне опрацювання).

1. Поняття та сутність модернізації.

2. Теорія модернізації та етапи її розвитку.

3. Етапи типи, структурні рівні модернізації.

4. Моделі модернізації,механізми її здійснення

5. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки.

 Література: [ 9; 10; 23; 25; 24; 30; 31; 41; 42; 47; 49]
Тема 10. Глобалізація в міжнародних відносинах (Самостійне опрацювання)

1. Визначення змісту категорії “глобалізація”. Співвідношення глобального та локального.

2. Розвиток світової політики та міжнародних відносин в контексті глобалізації.

3.Глобалізація форм і засобів існування як причина світових війн.

4. Головні аспекти глобалізації міжнародних відносин.

5.Зовнішня політика держав в умовах глобалізації.

 Література: [9; 10; 23; 25; 24; 30; 31; 40; 41; 42; 47; 49; 52]
 Тема 11. Світова політика та глобальне суспільство (Самостійне опрацювання).

1.Світовий політичний процес як наукова категорія і об’єктивна реальність.

2. Світовий соціум і його складові. Політична неоднорідність світу.

3. Рушійні сили і визначальні тенденції світового політичного процесу.

4. Мегатенденції на зламі тисячоліть.

Література: [ 9; 10; 23; 25; 30; 31; 40; 42; 47; 49; 52]

 

 Тема 12. Стратегії та моделі глобальних взаємодій (Самостійне опрацювання)



1. Становлення глобального світу як відповідь на виклики сучасності.

2. Аналіз основних стратегій глобальних взаємодій, які склалися історично: ізоляції, завоювання, запозичення, мімікрія, діалог.

3. Стратегія зіткнення цивілізацій.

4. Динаміка цивілізаційних процесів і можливість досягнення консенсусу в діалозі цивілізацій.



Література: [ 9; 23; 30; 40; 41; 42; 47; 52]
6. Методи навчання:

Читання лекцій із застосуванням технічних засобів навчання, аналіз сучасних тенденцій розвитку міжнародної та європейської безпеки, робота з електронними ресурсами та відеоматеріалами.



Методичні рекомендації до написання тематичного реферату:

В рефераті мають бути логічно та коротко викладена тема та основні аспекти, пов’язані з сферою PR. Есе складається зі вступу (1 абзац), основного тексту викладу, самостійних висновків, списку використаних джерел та літератури.



Технічні вимоги. Текст має бути набраний на комп’ютері (Times New Roman, 12 кегль, 1 інтервал), кожна сторінка з полями нумерується. Обсяг реферату не повинен перевищувати 15 сторінок.

Зверніть увагу. Якщо робота виконана без дотримання рекомендацій та вимог, вона повертається студенту на доопрацювання без перевірки.
7. Методи контролю:

поточне оцінювання, проміжні модульні контролі, підсумковий модульний контроль.




Модуль 1

Модуль 2

Проміжний

модуль 1


Проміжний

модуль 2


Сума

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

П1

П2

П3

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

П1

П2

П3










1

1

1

1

1

5

5

5

1

1

1

1

1

5

5

5

30

30

100


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

  1. Аналіз основних стратегій глобальних взаємодій, які склалися історично: ізоляції, завоювання, запозичення, мімікрія, діалог.

  2. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки.

  3. Визначення змісту категорії “глобалізація”. Співвідношення глобального та локального.

  4. Виникнення явища міжнародних відносин. Початок поділу взаємодій на внутрішні та зовнішні.

  5. Географічне середовище. Геополітика та геостратегія.

  6. Глобалізація форм і засобів існування як причина світових війн.

  7. Головні аспекти глобалізації міжнародних відносин.

  8. Дескриптивний і конструктивний підходи до визначення системності.

  9. Динаміка цивілізаційних процесів і можливість досягнення консенсусу в діалозі цивілізацій.

  10. Еволюція міжнародних порядків. Історичні типи міжнародного порядку.

  11. Етапи розвитку Версальсько-Вашингтонської системи. Її основні вади та недоліки.

  12. Етимологія термінів «міжнародний» та «світовий порядок».

  13. Зовнішня політика держав в умовах глобалізації.

  14. Мегатенденції на зламі тисячоліть.

  15. Механізми регулювання міжнародного порядку.

  16. Моделі модернізації,механізми її здійснення

  17. Організація міжнародних систем.

  18. Основні аспекти гносеологічної системності.

  19. Основні етапи системних досліджень міжнародних відносин.

  20. Особливості Віденської міжнародної системи.

  21. Підходи до дослідження та виміри міжнародного порядку.

  22. Підходи до систематизації системних досліджень.

  23. Поняття та сутність модернізації.

  24. Поняття хронотопу.

  25. Регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин.

  26. Розвиток світової політики та міжнародних відносин в контексті глобалізації.

  27. Рушійні сили і визначальні тенденції світового політичного процесу.

  28. Світовий політичний процес як наукова категорія і об’єктивна реальність.

  29. Світовий соціум і його складові. Політична неоднорідність світу.

  30. Специфіка переходу від біполярної до сучасної міжнародної системи.

  31. Становлення глобального світу як відповідь на виклики сучасності.

  32. Стратегія зіткнення цивілізацій.

  33. Структура глобального розвитку.

  34. Структура міжнародних систем.

  35. Структурні рівні системи міжнародних відносин (глобальний рівень; регіональний та субрегіональний рівні; рівень двосторонніх відносин; національний рівень.

  36. Структурно-функціональні атрибути сучасної міжнародної системи.

  37. Сутність та основні характеристики системності. Системні функції в науці.

  38. Типи процесів на міжнародно-політичному просторі.

  39. Формування глобальної свідомості. .

  40. Цивілізаційні теорії. Цивіліологія як наука, основні етапи розвитку.


8. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

91 – 100

А

відмінно

зараховано



83 – 90

В

добре

76 – 82

С

68 – 75

D

задовільно

61 – 67

Е

35 – 60

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0 – 34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


Оцінка «відмінно» ставиться студенту за таких умов:

– виконання повного обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

– високого рівня теоретичної та практичної підготовки, прояву впевненості, творчості, ініціативності, організованості;

– чітких і логічних відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт.



Оцінка «добре» ставиться студенту за таких умов:

– виконання повного обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

– чітких і логічних відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт;

– у разі недостатнього рівня аналізу, творчості, ініціативності.



Оцінка «задовільно» ставиться студенту за таких умов:

– нечітких відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт;

– у разі недостатнього рівня аналізу, творчості, ініціативності

– виконання програми курсу та індивідуальних завдань;



Оцінка «незадовільно» ставиться студенту за таких умов:

  • невиконання обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

  • невчасного виконання завдань передбачених курсом без поважних причин.


9. Методичне забезпечення:

Опорні конспекти лекцій, інтернет-ресурси, відеоматеріали.


10. Рекомендована література:

  1. Арон Р. Мир і війна між націями. – К., Юніверс, 2000. – 688 с.

  2. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации: Учеб. для вузов / М. В. Баглай. – 6е изд., изм. и доп. – М.: Норма, 2007.

  3. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. – М., 1993.

  4. Бжезинский Збигнев. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 256 с.

  5. Богатуров А. Д. Великие державы на Тихом океане: История и теория международных отношений в Восточной Азии после второй мировой войны (1945–1995). – М., 1997.

  6. Богатуров А.Д., Косолапов Н.А., Хрусталев М.А. Очерки теории и методологии политического анализа международных отношений. М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2002.

  7. Василенко И.А. Политическая глобалистика: Учебное пособие для вузов. – М.: Логос, 2000. – 360 с.

  8. Введение в теорию международных отношений. Учебное пособие / Отв. ред. А.С. Маныкин. М., 2001.

  9. Виноградов К.Б. Мировая политика 60–80 – х гг. XIX в. События и люди. – Л., 1991.

  10. Восток/Запад: Региональные подсистемы и региональные проблемы международных отношений. / Учебное пособие под ред. А.Д.Воскресенского. М.,МГИМО, 2002. – 528 С.

  11. Гаджиев К.С. Геополитика. – М.: Междунар. отношения, 1997. – 384 с.

  12. Гаджиев К.С. Политическая наука. – М.: Междунар. отношения, 1996. –400 с.

  13. Гелей С. Д., Рутар С. М. Політико-правові системи світу: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

  14. Герак P. C. Правова система Франції: загальна характеристика структури та джерел права // Правова держава: Щорічник наук. праць Інту держави та права ім. В. М. Корецького НАН України. – Вип. 13. – К., 2002. – 584 с.

  15. Глобалистика. Энциклопедия./ Гл.ред. И.И.Мазур,А.Н.Чумаков. М. 2003. – 1328 С.

  16. Гришин А.В., Никольский Н.И. Системный анализ международных отношений. М., 1982.

  17. Дергачев В.А. Геополитика. – К.: ВИРА – Р, 2000. – 448 с.

  18. Дергачов В.А. Глобалистика.М.: ЮНИТИДАНА, 2005. – 303 С.

  19. Доценко А. І. Регіональне, розселення: Проблеми і перспективи. – К.: Наукова думка, 1994. – 195 с.

  20. Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. – М.: Арктогея, 1997. – 608 с.

  21. Кокошин А. Реальный суверенитет в современной мирополитической системе. Изд. 2 – е, доп. Серия: Мировой порядок. М.: Европа 2006.

  22. Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для студентов вузов. – 2 – е изд., испр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 479 с.

  23. Коппель О.А., Пархомчук Е.С. Міжнародні системи і глобальний розвиток. – К.: ФАДА, ЛТД, 2005.

  24. Лебедева М.М. Мировая полика в ХХ1 веке: акторы, процессы, проблемы. – 142 с., М.; МГИМО – Университет, 2009.

  25. Мальський М., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. 2 – е вид., перероблене і доп. – К.: Кобза, 2003. – 528 с.

  26. Международные отношения: социологические подходы. \ Рук. авт. колл. проф. П.А.Цыганков. – М: Гардарика, 1998

  27. Михайлов Т.А. Эволюция геополитических идей – М.: Весь Мир, 1999. – 184 с.

  28. Міжнародна система, безпека і глобальний розвиток. Конспект лекцій з курсу “Порівняльна політологія”. Авт. – укл. С.О. Шергін. – К., 1996.

  29. Міжнародні системи і глобальний розвиток./ підручник Кер.авт.колективу О.А.Коппель; за ред. Л.В.Губерського, В.А.Манжоли. авт.колективу О.А.Коппель. Київ.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008.

  30. Могилевский В.Д. Методология систем. М., 1999.

  31. Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование в условиях стратегической нестабильности. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – 272 с.

  32. Панарин А.С. Философия политики. – М.: Новая школа, 1996. – 423 с.

  33. Пантин В.П. Циклы и волны глобальной истории. Глобализация в историческом измерении.М.,2003.

  34. Поздняков Э.А. Системный подход и международные отношения. – М., 1976.

  35. Приватизация мировой политики – локальные действия – глобальные результаты / Под ред. М.М.Лебедевой. – М.: Голден Би, 2008.

  36. Принципи Європейської хартії місцевого самоврядування. – К., 2002.

  37. Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы // Под ред. Д.И.Гвишиани, – М., 1997.

  38. Савченко А. В. Федеральні правоохоронні органи США: місія, організаційна структура та застосування кримінального законодавства: Навч. посіб. / Національна академія внутрішніх справ України. – К.: Текст, 2003. – 120 с.

  39. Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. – М., Прогресс-Традиция, 2002.

  40. Система, структура и процесс развития современных международных отношений / отв. ред. В.И. Гантман – М.: Наука, 1984. – 422 с.

  41. Современные глобальные проблемы мировой политики: Учеб. Пособие для студентов вузов / Под ред. М.М.Лебедевой. – М.: Аспект Пресс, 2009. – 256 с.

  42. Современные международные отношения. Учебник / под ред. А.В. Торкунова. – М.: Российская политическая энциклопедия, 2000. – 584 с.

  43. Тойнби Э. Цивилизации перед судом истории. – М., 1996. Уайтхэд А.Н. Избранные работы по философии М., 1989.

  44. Трохимчук С. В. Федунь О. В. Політична географія світу: Навч. посіб. – 2 – ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 422 с.

  45. Уоллерстайн И. Общественное развитие или развитие мировой системы? \\ Вопросы социологии, 1992, №1.

  46. Уткин А.И. Американская футурология международных отношений в ХХ веке. – М., 1990.

  47. Уткин А.И. Мировой порядок ХХІ века. М., ЭКСМО. 2002. – 512 С.

  48. Уткин А.И. США и Европа; перспективы взаимоотношений на рубеже веков. – М., Наука. 2000.

  49. Фукуяма Ф. Конец истории? \\ Философия истории. Антология. М., 1995.

  50. Хакен Г. Синергетика. Иерархии неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах. Пер. с англ. В. И. Емильянова – М.: Мир, 1985.

  51. Хонин В.Н. Теория международных отношений. Общая часть. – К.: Акаем-Пресс, 2005. – 456 с.

  52. Хрусталев М.А. Анализ международных ситуций и политическая экспертиза. Очерки теории и методологии. Москва, МГИМО, 2008.

  53. Хрусталев М.А. Системное моделирование международных отношений. – М., 1988.

  54. Цыганков П.А. Международные отношения. – М: Новая школа, 1996.

  55. Цыганков П.А. Теория международных отношений. – М.:Гардарики, 2002. – 590 с.

  56. Цыганкой А.П. Цыганкой П.А. Социология международных отношений: Анализ российских и западных теорий: Учебное пособие для студентов вузов / А.П.Цыганков, П.А.Цыганков. – М.: Аспек Пресс, 2006. – 238 с.

  57. Шергін С. Світовий порядок: концепції і реальність // Політика і час. – 1997. – № 12.

  58. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки мифологии мировой истории. – М., 1993.

  59. Яковец Ю. История цивилизаций. – М., 1997.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка