Робоча програма навчальної дисципліни міжнародна та європейська безпека галузь знань 0302 Міжнародні



Скачати 309.69 Kb.
Дата конвертації13.04.2017
Розмір309.69 Kb.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МІЖНАРОДНА ТА ЄВРОПЕЙСЬКА БЕЗПЕКА
Галузь знань 0302 Міжнародні відносини

Спеціальність 8.03020101 Міжнародні відносини

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання


  1. Опис навчальної дисципліни

    Найменування показників

    Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

    Характеристика навчальної дисципліни

    денна форма навчання

    заочна форма навчання

    Кількість кредитів – 4

    Галузь знань

    0302 – Міжнародні відносини



    Нормативна

    Спеціальність

    8.03020101 – Міжнародні відносини



    Модулів – 1

    Спеціальність (професійне

    спрямування): Міжнародні відносини



    Рік підготовки:

    Змістових модулів – 1




    І-й

    Загальна кількість годин – 144







    Лекції

    Тижневих годин для денної форми навчання:

    аудиторних

    самостійної роботи студента


    Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр





    4 год.

    Практичні, семінарські




    4 год.

    Лабораторні







    Самостійна робота




    136 год.

    Вид контролю: іспит

  2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою курсу є поглиблене вивчення таких понять як “міжнародна та європейська безпека”, а також шляхів їх забезпечення в зовнішньо-політичній діяльності окремо держави, регіонів (в тому числі Європи) та світу в цілому; надання майбутнім фахівцям комплексних знань та умінь щодо розробки концепцій безпеки та їхнього втілення під час виконання професійних обов’язків.
1.2. Основними завданнями, які ставить навчальна дисципліна є:

- ознайомлення студентів з такими поняттями, як «безпека», «національна безпека», «міжнародна безпека», «європейська безпека», «загроза», «виклик» тощо;

- вивчення типології загроз та викликів міжнародній та європейській безпеці в різні історичні періоди;

- вивчення нормативно-правової бази щодо забезпечення міжнародної та європейської безпеки;

- вивчення процесу забезпечення європейської та міжнародної безпеки в різні історичні періоди та проведення порівняльного аналізу цих процесів;

- вивчення основних проблем в процесі забезпечення міжнародної та європейської безпеки;

- вивчення специфіки функціонування систем безпеки в різних регіонах світу.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:



знати:

  • основні теоретичні засади, понятійно-категоріальний апарат дисциплін «Міжнародна та європейська безпека»;

  • основні можливі як безпосередні, так і потенційні загрози та виклики міжнародній та європейській безпеці та основні напрями політики щодо зменшення та нейтралізації ризиків;

  • головні проблеми та виклики міжнародній і європейській безпеці в умовах глобалізації;

  • головні механізми забезпечення міжнародної та європейської безпеки та повноваження відповідних міжнародних організацій;

  • роль і значення людського фактора в процесі забезпечення міжнародної та європейської безпеки.

вміти:

  • визначати пріоритетні проблеми та сучасний стан міжнародної та європейської безпеки;

  • обґрунтовувати форми та методи забезпечення міжнародної та європейської безпеки, збирати, систематизовувати відповідну інформацію, формувати власні погляди на процеси, події та явища, виявляти закономірні зв’язки між ними;

  • знаходити шляхи вирішення проблем, що виникають у процесі забезпечення міжнародної та європейської безпеки;

  • визначати перспективи появи можливих потенційних ризиків у сфері міжнародної та європейської безпеки та шляхи їх нейтралізації, зокрема методом створення різних систем безпеки;

  • спираючись на світовий та вітчизняний досвід, проводити дослідження у сфері міжнародної і європейської безпеки;

  • складати огляди та реферати за вітчизняними та іноземними інформаційними матеріалами на основі самостійно віднайденої фактографічної і документальної інформації;

  • проводити нормативне і пошукове прогнозування стану міжнародної і європейської безпеки (використовуючи інформаційно-аналітичні матеріали щодо конкретних процесів у регіоні та світі).

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 години / 4 кредити ECTS.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль № 1. «Міжнародна та європейська безпека: концептуальні основи та сфери забезпечення»

Тема 1. Концептуальні основи міжнародної та європейської безпеки.

Підходи до визначення понять «безпека», «міжнародна безпека» та «європейська безпека», «загроза», «виклик»; національні інтереси як основа формування концепцій національної, регіональної (європейської) та міжнародної безпеки; еволюція загроз та викликів міжнародній та європейській безпеці; глобальні проблеми в контексті забезпечення міжнародної та європейської безпеки.



Тема 2. Міжнародна та європейська безпека: військова сфера.

Характеристика наявної ситуації в військовій сфері щодо забезпечення міжнародної та європейської безпеки; загрози та виклики міжнародній та європейській безпеці у військовій сфері; угоди щодо контролю над озброєннями в системі міжнародної безпеки; тероризм як виклик часу; роль міжнародних, регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки у військовій сфері.



Тема 3. Міжнародна та європейська безпека: економічна сфера.

Сутність та значення економічної складової у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки; характер загроз та викликів міжнародній та європейській безпеці в економічній сфері; міжнародна та європейська безпека в умовах взаємозалежності суб’єктів світового господарства; енергетична безпека; роль міжнародних, регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки у економічній сфері.



Тема 4. Міжнародна та європейська безпека: інформаційна та гуманітарна сфера.

Сутність та значення інформаційної складової у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки; характер загроз та викликів міжнародній та європейській безпеці в інформаційній сфері; сутність та значення гуманітарної складової у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки; характер загроз та викликів міжнародній та європейській безпеці в гуманітарній сфері; роль міжнародних, регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки у інформаційній та гуманітарній сферах.



Тема 5. Міжнародна та європейська безпека: екологічна сфера.

Сутність та значення екологічної складової у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки; характер загроз та викликів міжнародній і європейській безпеці в екологічній сфері; специфіка та основні пріоритети забезпечення екологічної безпеки в Європі; роль міжнародних, регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки у екологічній сфері.


Змістовний модуль №2. «Міжнародна та європейська безпека: специфіка регіонів та їхній взаємозв’язок»

Тема 6. Регіональна безпека як складова системи міжнародної безпеки.

Складові елементи системи міжнародної безпеки; міжнародна безпека та межі національного суверенітету; регіональна безпека як складова системи міжнародної безпеки; роль міжнародних та регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та регіональної безпеки; роль ООН в забезпеченні міжнародної безпеки.



Тема 7. Система безпеки в Європі.

Підходи провідних європейських країн до забезпечення національної та європейської безпеки; еволюція підходів в Європі до забезпечення європейської безпеки; роль ЄС, НАТО, ЗЄС та ОБСЄ у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі; взаємодія ЄС, НАТО та ОБСЄ з іншими організаціями у забезпеченні регіональної безпеки в Європі.



Тема 8. Система безпеки в Євразії та АТР.

Підходи до забезпечення безпеки пострадянського простору; безпека як фактор інтеграції на пострадянському просторі; роль ШОС у процесі забезпечення безпеки в регіонах Євразії та АТР; підходи до забезпечення національної безпеки Китаю; специфіка регіону АТР та її вплив на формування системи регіональної безпеки; роль АСЕАН, АТЕС та АРФ у забезпеченні регіональної безпеки в АТР.



Тема 9. Система безпеки в Латинській Америці.

Специфіка регіону Латинської Америки та її вплив на формування системи регіональної безпеки; підходи до забезпечення національної безпеки Бразилії; роль Андського співтовариства, Групи Ріо, КАРІКОМ та МЕРКОСУР у процесі забезпечення регіональної безпеки в Латинській Америці; взаємодія організацій регіону з ЄС у забезпеченні безпеки в регіоні.



Тема 10. Система безпеки на Близькому Сході.

Специфіка регіону Близького Сходу та її вплив на формування системи регіональної безпеки; підходи до забезпечення національної безпеки Ізраїлю; підходи до забезпечення національної безпеки Ірану; роль Організації Ісламського співробітництва, Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, Союзу для Середземномор’я та Ліги арабських держав у процесі забезпечення регіональної безпеки на Близькому Сході; взаємодія організацій регіону з ЄС у забезпеченні безпеки в регіоні.



  1. Структура навчальної дисципліни




Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

У тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1. Міжнародна та європейська безпека: концептуальні основи та сфери забезпечення

Тема 1. Концептуальні основи міжнародної та європейської безпеки






















2










14

Тема 2. Міжнародна та європейська безпека: військова сфера






















2







14

Тема 3. Міжнародна та європейська безпека: економічна сфера

























14

Тема 4. Міжнародна та європейська безпека: інформаційна та гуманітарна сфера































14

Тема 5. Міжнародна та європейська безпека: екологічна сфера































12

Проміжний модуль №1



















72

2

2







68

Разом за змістовим модулем №1





































Змістовий модуль 2. Міжнародна та європейська безпека: специфіка регіонів та їхній взаємозв’язок

Тема 6. Регіональна безпека як складова системи міжнародної безпеки






















2










14

Тема 7. Система безпеки в Європі






















2







14

Тема 8. Система безпеки в Євразії та АТР

























14

Тема 9. Система безпеки в Латинській Америці




























14

Тема 10. Система безпеки на Близькому Сході

























12

Проміжний модуль №2



















2

2










Разом за змістовний модулем №2



















72













68

Усього годин



















144

4

4







136


5.Теми практичних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Концептуальні основи міжнародної та європейської безпеки.

  1. Підходи до визначення понять «безпека», «міжнародна безпека» та «європейська безпека», «загроза», «виклик».

  2. Сутність понять «безпека», «міжнародна безпека» та «європейська безпека», «загроза», «виклик».

  3. Національні інтереси як основа формування концепцій національної, регіональної (європейської) та міжнародної безпеки.

  4. Еволюція загроз та викликів міжнародній та європейській безпеці.

  5. Вплив глобалізації на виникнення загроз та викликів міжнародній та європейській безпеці.

  6. Глобальні проблеми в контексті забезпечення міжнародної та європейської безпеки.

[3; 5-6; 9-10; 12-13; 16-18; 20; 22; 29; 32-33; 38; 48; 54; 59; 65-67; 75]

2

2

Міжнародна та європейська безпека: військові та економічні аспекти.

  1. Характеристика наявної ситуації в військовій сфері щодо забезпечення міжнародної та європейської безпеки.

  2. Загрози та виклики міжнародній та європейській безпеці у військовій сфері.

  3. Угоди щодо контролю над озброєннями в системі міжнародної безпеки.

  4. Тероризм як виклик часу.

  5. Роль міжнародних, регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки у військовій сфері.

  6. Характер загроз та викликів міжнародній та європейській безпеці в економічній сфері.

  7. Міжнародна та європейська безпека в умовах взаємозалежності суб’єктів світового господарства

  8. Фінансова криза 2008 року.

  9. Роль міжнародних, регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки у економічній сфері.

[4-5; 7-8; 10; 19-20; 23; 25-26; 30-31; 35-37; 42-45; 47; 50; 53; 60-61; 64; 68; 72]

2

3

Міжнародна та європейська безпека: гуманітарні, екологічні та інформаційні аспекти.

  1. Сутність та значення інформаційної та гуманітарної складової у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки.

  2. Характер загроз та викликів міжнародній та європейській безпеці в інформаційній та гуманітарній сфері.

  3. Роль міжнародних, регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки у інформаційній та гуманітарній сферах.

  4. Сутність та значення екологічної складової у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки.

  5. Характер загроз та викликів міжнародній і європейській безпеці в екологічній сфері.

  6. Специфіка та основні пріоритети забезпечення екологічної безпеки в Європі

  7. Роль міжнародних, регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки у екологічній сфері.

[1-2; 10-11; 21; 24; 27-28; 40; 58; ]

2

4

Проміжний модуль №1.

2

5

Регіональна безпека як складова системи міжнародної безпеки

  1. Складові елементи системи міжнародної безпеки.

  2. Міжнародна безпека та межі національного суверенітету.

  3. Регіональна безпека як складова системи міжнародної безпеки.

  4. Роль міжнародних та регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та регіональної безпеки.

  5. Роль ООН в забезпеченні міжнародної безпеки.

[5; 10; 16; 20; 25; 29-30; 35; 43; 49; 52; 54; 58; 64-67; 75]




6

Система регіональної безпеки в Європі, Євразії та АТР

  1. Підходи провідних європейських країн до забезпечення національної та європейської безпеки.

  2. Еволюція підходів в Європі до забезпечення європейської безпеки.

  3. Роль ЄС, НАТО, ЗЄС та ОБСЄ у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.

  4. Взаємодія ЄС, НАТО та ОБСЄ з іншими організаціями у забезпеченні регіональної безпеки в Європі.

  5. Підходи до забезпечення безпеки пострадянського простору.

  6. Безпека як фактор інтеграції на пострадянському просторі.

  7. Роль ШОС у процесі забезпечення безпеки в регіонах Євразії та АТР.

  8. Підходи до забезпечення національної безпеки Китаю.

  9. Специфіка регіону АТР та її вплив на формування системи регіональної безпеки.

  10. Роль АСЕАН, АТЕС та АРФ у забезпеченні регіональної безпеки в АТР.

[15; 29; 31; 34-35; 39; 41; 43; 46; 51-52; 55; 57; 62-63; 69-71; 73-74; 76-80]

2

7

Система безпеки в Латинській Америці та на Близькому Сході.

  1. Специфіка регіону Латинської Америки та її вплив на формування системи регіональної безпеки.

  2. Підходи до забезпечення національної безпеки Бразилії.

  3. Роль регіональних організацій у процесі забезпечення регіональної безпеки в Латинській Америці.

  4. Взаємодія організацій регіону з ЄС у забезпеченні безпеки в регіоні.

  5. Специфіка регіону Близького Сходу та її вплив на формування системи регіональної безпеки.

  6. Підходи до забезпечення національної безпеки Ізраїлю.

  7. Підходи до забезпечення національної безпеки Ірану.

  8. Роль регіональних організацій у процесі забезпечення регіональної безпеки на Близькому Сході.

  9. Взаємодія організацій регіону з ЄС у забезпеченні безпеки в регіоні.

[14-15; 19; 29-30; 56; ]

2

8

Проміжний модуль №2.

2



6. Методи навчання:

читання лекцій із застосуванням технічних засобів навчання, аналіз сучасних тенденцій розвитку міжнародної та європейської безпеки, робота з електронними ресурсами та відеоматеріалами.



Методичні рекомендації до написання тематичного есе:

В есе мають бути логічно та коротко викладена тема та основні аспекти, пов’язані з сферою PR. Есе складається зі вступу (1 абзац), основного тексту викладу, самостійних висновків, списку використаних джерел та літератури.



Технічні вимоги. Текст має бути набраний на комп’ютері (Times New Roman, 12 кегль, 1 інтервал), кожна сторінка з полями нумерується. Обсяг есе не повинен перевищувати 5-6 сторінок.

Зверніть увагу. Якщо робота виконана без дотримання рекомендацій та вимог, вона повертається студенту на доопрацювання без перевірки.
7. Методи контролю:

поточне оцінювання, проміжні модульні контролі, підсумковий модульний контроль.




Модуль 1

Модуль 2

Проміжний

модуль 1


Проміжний

модуль 2


Сума

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

П1

П2

П3

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

П1

П2

П3










1

1

1

1

1

5

5

5

1

1

1

1

1

5

5

5

30

30

100



ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

ТА САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ


  1. Дайте визначення понять “міжнародна і європейська безпека”.

  2. Регіональна безпека як комплекс заходів держав регіону.

  3. Умови формування, основні функції та завдання систем міжнародної та європейської безпеки.

  4. Основні принципи формування систем міжнародної та європейської безпеки.

  5. Основні загрози міжнародній та європейській безпеці в найважливіших сферах життєдіяльності.

  6. Наведіть приклади нових загроз і викликів міжнародній і європейській безпеці.

  7. Основні суб’єкти систем забезпечення міжнародної і європейської безпеки та їх повноваження.

  8. Інформаційне забезпечення систем міжнародної та європейської безпеки.

  9. Основні фактори впливу на системи міжнародної і європейської безпеки.

  10. Внутрішні та зовнішні проблеми в діяльності систем міжнародної та європейської безпеки, шляхи їх вирішення.

  11. Позиція України щодо участі в міжнародних і регіональних системах безпеки.

  12. Військово-політична та економічна складові систем міжнародної та європейської безпеки.

  13. Екологічна, енергетична, інформаційна складові систем міжнародної та європейської безпеки.

  14. Загрози і виклики системам міжнародної та європейської безпеки в гуманітарній сфері.

  15. Концептуальні підходи щодо забезпечення міжнародної і європейської безпеки в період «холодної війни».

  16. Концептуальні підходи щодо забезпечення міжнародної і європейської безпеки в постбіполярний період.

  17. Вплив процесів глобалізації на процес забезпечення міжнародної та європейської безпеки в економічній сфері.

  18. Організація Об’єднаних Націй, її структура та напрями діяльності.

  19. Діяльність ООН щодо правового, мирного вирішення локальних, міжетнічних конфліктів.

  20. Міжнародне законодавство в сфері дотримання режиму нерозповсюдження зброї масового знищення.

  21. Політична основа систем міжнародної та європейської безпеки.

  22. Релігійні проблеми як виклик міжнародній та європейській безпеці.

  23. Основні напрями демографічної безпеки в регіоні Європи.

  24. Основні напрями демографічної безпеки на міжнародній арені.

  25. Питання ядерного роззброєння в контексті міжнародної і європейської безпеки.

  26. Проаналізуйте договірно-правову базу ядерного роззброєння.

  27. Офіційна позиція України щодо ядерного роззброєння.

  28. Проблема трансформації НАТО в контексті забезпечення європейської безпеки.

  29. Діяльність української дипломатії щодо вдосконалення систем міжнародної та європейської безпеки в рамках ОБСЄ та ООН.

  30. Проблемні питання оборонної політики країн Європи в контексті забезпечення європейської безпеки.

  31. Міжнародні миротворчі операції як один з механізмів забезпечення міжнародної безпеки.

  32. Роль ООН та НАТО щодо гарантування миру та безпеки в Європі і світі.

  33. Роль ОБСЄ у забезпеченні миру та безпеки в Європі.

  34. Роль Ради Європи у забезпеченні безпеки у Європі та Євразії.

  35. Процес забезпечення безпеки на Близькому Сході після «арабської весни».

  36. Специфіка забезпечення безпеки в регіоні Латинської Америки.

  37. Сутність інформаційної безпеки.

  38. Проаналізуйте сучасний стан міжнародної правової бази в інформаційній сфері.

  39. Економічна криза в Європі як виклик європейській та міжнародній безпеці.

  40. Тенденції економічного розвитку на сучасному етапі та їх вплив на стан міжнародної безпеки.

  41. Обґрунтуйте необхідність диверсифікації джерел енергоносіїв для економічної безпеки регіону Європи.

  42. Охарактеризуйте ідеї “розрядки” в Європі та шляхи їх реалізації.

  43. Оцінка рішення Стамбульського саміту 1999 р.

  44. Форми міжнародного співробітництва в екологічній сфері.

  45. Роль ШОС у забезпеченні безпеки в регіоні Євразії.

  46. Порівняйте діяльність ШОС та СНД у забезпеченні безпеки в регіоні Євразії.

  47. Проаналізуйте роль АСЕАН у забезпеченні безпеки регіону АТР в економічній сфері.

  48. Роль ОЧЕС та ЦЄІ в забезпеченні безпеки Європи.

  49. Проаналізуйте механізми забезпечення безпеки в регіоні Північної Америки.

  50. Шляхи підвищення екологічної безпеки на міжнародній арені.



8. Шкала оцінювання

Підсумковий рейтинговий бал

Підсумкова оцінка за шкалою ECTS

Підсумкова оцінка за

4-бальною шкалою

91-100

A

5 (відмінно)

83-90,9

B

4 (добре)

76-82,9

C

(4 добре)

68-75,9

D

3 (задовільно)

61-67,9

E

3 (задовільно)

20-60,9

FX

2 (незадовільно з можливістю повторного складання)

0-19,9

F

2 (незадовільно з обов’язковим повторним вивченням курсу)


Оцінка «відмінно» ставиться студенту за таких умов:

– виконання повного обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

– високого рівня теоретичної та практичної підготовки, прояву впевненості, творчості, ініціативності, організованості;

– чітких і логічних відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт.



Оцінка «добре» ставиться студенту за таких умов:

– виконання повного обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

– чітких і логічних відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт;

– у разі недостатнього рівня аналізу, творчості, ініціативності.



Оцінка «задовільно» ставиться студенту за таких умов:

– нечітких відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт;

– у разі недостатнього рівня аналізу, творчості, ініціативності

– виконання програми курсу та індивідуальних завдань;



Оцінка «незадовільно» ставиться студенту за таких умов:

  • невиконання обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

  • невчасного виконання завдань передбачених курсом без поважних причин.


9. Методичне забезпечення:

опорні конспекти лекцій, інтернет-ресурси, відеоматеріали.


10. Рекомендована література:

  1. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки. — К.: Знання-Прогрес, 2002. — 332 с.

  2. Багиров А. Интернет в международных отношениях // Международная жизнь. — 2000. — № 8–9.

  3. Бєльков О.А. Понятійно-категорійний апарат концепції національної безпеки // Безпека. — 1994. — № 3.

  4. Бодрук О.С. Структура воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти. — К.: НІПМБ, 2001.

  5. Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. — К.: Либідь, 1995.

  6. Ваганов В.Б., Гончаренко О.М. Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової політики // Наука і оборона. — 2001. — № 1.

  7. Ваганов В.Б., Лисицин Е.М. Воєнна політика в контексті національної безпеки // Наука і оборона. — 2005. — № 3. — С. 3–7.

  8. Воєнна безпека та оборонні технології: десять років досліджень // Наука і оборона. — 2004. — № 1. — С. 9–12.

  9. Всеобъемлющая международная безопасность: Справочник. — М., 1990.

  10. Голобуцкий А., Шевчук О. Информация, глобализация, терроризм и ближайшее будущее человечества. — М., 2004. — 450 с.

  11. Голубко В.Б., Жук С.Я., Косевцев В.О. Концептуальні основи інформаційної безпеки України // Наука і оборона. — 2004. — № 2. — С. 19–21.

  12. Горбулін В. На захист національних інтересів // Політика і час. — 1995. — № 2.

  13. Данілян О., Дзобань О., Панов М. Національна безпека України (сутність, структура, напрямки реалізації). — Харків: Фоліо, 2002.

  14. Денисова Е. Опыт макроэкономической стабилизации в государствах Латинской Америки // Мировая экономика и международные отношения. — 1993. — № 8.

  15. Жданов Н.В. Исламская концепция миропорядка. – М., 2003.

  16. Загальна Декларація прав людини: Затверджена і проголосована ООН 10 грудня 1948 р.

  17. Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р. // Політика і час. — 2003. — № 7.

  18. Зленко А. Дипломатия и политика. Украина в процессе динамических геополитических перемен. — Харьков: Фолио, 2004. — 555 с.

  19. Ємельянов В.П. Тероризм і злочини терористичної спрямованості. — Харків, 2001. — 456 с.

  20. Исраелян В. ООН и разоружение. — М., 1991.

  21. Качинський А.Б., Єгоров Ю.В. Роль і місце екологічної складової у структурі національної безпеки України // Національна безпека: український вимір. – 2009. - № 5. – С. 73-88.

  22. Концепція (Основи державної політики) національної безпеки України: Схвалено Постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 р. // Голос України. — 1997. — 4 лютого.

  23. Кортунов С.В., Викулов С.Ф. Уничтожение химического оружия // Международная жизнь. – 1997. — № 11-12. – С. 27-33.

  24. Крутских А., Федоров А. О международной информационной безопасности // Междунар. жизнь. — 2000. — № 2.

  25. Лимаренко В.В., Лимаренко Г.В., Шпура М.І. Оцінка впливу миротворчої діяльності на рівень конфліктності відносин між сторонами воєнно-політичного конфлікту // Наука і оборона. — 2005. — № 1. — С. 3–11.

  26. Лисицин Е.М. Воєнна політика як складова політики національної безпеки України // Наука і оборона. — 1999. — № 2.

  27. Литвиненко О., Бінько І., Потіха В. Інформаційний простір як чинник забезпечення національних інтересів України. — К.: ШСД, 1998.

  28. Литвиненко О. Інформаційна безпека — складова національного суверенітету // Політика і час. — 1997. — № 4.

  29. Логунов А.Б. Региональная и национальная безопасность: Учебное пособие. – М.: Вузовский учебник, 2009. – 432 с.

  30. Лунеев В.В. Преступность в межнациональных конфликтах // Социс. – 1995. - № 4. – С. 103-111.

  31. Лялина И.С. Правовые основы взаимодействия Организации Договора о коллективной безопасности и Шанхайской организации сотрудничества // Право и политика. – 2006. – № 5.

  32. Манілов В.Л. Дослідження проблем національної безпеки // Військо України. — 1995. — № 5.

  33. Манілов Є.М. Національна безпека: цінності, інтереси і цілі // Військо України. — 1995. — № 6.

  34. Международно-правовые основы сотрудничества стран СНГ. – М., 1997.

  35. Международные организации и кризис на Балканах. В 3 т. Т.1-2: Документы. – М: Изд-во Индрик, 2000.

  36. Международные экономические отношения // Под ред. проф. В. Е. Рыбалкина. — М.: ЮНИТИ, 1999.

  37. Нечаєв С.М. Система спільного стратегічного планування забезпечення національної безпеки у воєнній сфері // Наука і оборона. — 2005. — № 3. — С. 9–16.

  38. Нижник Н., Ситник Г., Білоус В. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку). — Ірпінь, 2000.

  39. Олкотт М.Б., Удалова-Эварт Н. Наркотрафик на Великом шелковом пути: безопасность в Центральной Азии. – М., 2000.

  40. Орлов А. Угрозы в социальной сфере: их диагностика и возможности предупреждения /Вопросы экономики. 1995.№ 1. С.-107-119.

  41. Парахонський Б.О. Стратегічні інтереси України в країнах Чорноморського регіону та проблеми національної безпеки. — К.: НІСД, 2001.

  42. Пахомов Ю.М. та ін. Національні економіки у глобальному конкурентному середовищі. — К., 1997.

  43. Перепелиця Г. Конфлікти в посткомуністичній Європі. – К., 2003. – 432 с.

  44. Подворна О. Стратегічне партнерство Росії та США: економічна площина / О. Подворна. // Наукові записки. Серія «Міжнародні відносини». – Вип. 2. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2010. – С. 86-96.

  45. Подворна О. Стратегічне партнерство Росії та США: політично-військова площина / О. Подворна. // Наукові записки. Серія «Міжнародні відносини». – Вип. 1. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009. – С. 100-115.

  46. Пойар Т. Зачем Чешской Республике ПРО? // Россия в глобальной политике. – 2007. – №6. – С. 191-199.

  47. Про без’ядерний статус України: Постанова Верховної Ради України від 24.10.91.

  48. Про основні напрямки зовнішньої політики України // ВВР України. — 1993. — № 37.

  49. Почепцов Г. Национальная безопасность стран переходного периода. — К., 1996. — 136 с.

  50. Раденький В.І. Основні аспекти нової Воєнної доктрини України в контексті національної безпеки України // Військо України. — 1997. — № 2–12.

  51. Россия в глобализирующемся мире: Стратегия конкурентоспособности / Российская академия наук, отделение общественных наук, секция экономики; акад. Д.С. Львов [и др.]. - М.: Наука, 2005. – 507 с.

  52. Солана Х. Решающий момент для НАТО: Решения Вашингтонского саммита и кризис в Косово // Вестник НАТО. —1999.

  53. Тарасюк Б. І. Чи бути Україні без’ядерною // Політика і час. — 1993. — № 3.

  54. Толстов С. Глобалізація і геополітичні зміни сучасного середовища міжнародної безпеки // Глобалізація і безпека розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко. — К.: КНЕУ, 2001.

  55. УРСР у міжнародних організаціях: Зб. док. — К., 1993.

  56. Усова Е.Ю. Развитие израильской концепции национальной безопасности: новые проблемы и тенденции на рубеже веков // Проблемы безопасности в Азии. – М., 2001.

  57. Храбан І. У рамках Євроатлантичного партнерства. НАТО, ЄС та європейська оборона // Політика і час. — 2003. — № 1. — С. 64. –70.

  58. Цапенко И. Социально-политические последствия международной миграции населения // Мировая экономика и международные отношения. — 1993. — № 3. — С. 52–63.

  59. Шаваев А. Национальная безопасность: некоторые вопросы теории // Безопасность Евразии. — 2005. — № 1.

  60. Шкідченко В.П., Кохно В.Д. Воєнна безпека як категорія воєнної науки та складова національної безпеки України // Наука і оборона. — 2000. — № 4.

  61. Экономическая и национальная безопасность: Учебник / под ред. Е.А. Олейникова. – М.: Изд – во «Экзамен», 2005. – 768 с.

  62. Этнополитические конфликты в Югославии и Юго-Восточная Европа. – М., 1999.

  63. Юго-Восточная Европа в эпоху кардинальных перемен / Под ред. А.А. Язьковой. – М.: Изд-во «Весь мир», 2007. – 352 с.

  64. Ядерное оружие и национальная безопасность / под ред. В.Н.Михайлова. – Саранск, 2008. – 214 с.

  65. Bezpieczeństwo międzynarodowe czasu przemian. Zagrożenia – koncepcje – instytucje / R. Kuźniar, Z. Lachowski (red.). – Warszawa, 2003.

  66. Bezpieczeństwo międzynarodowe. Teoria i praktyka / K. Żukrowska, M. Grącik (red.). – Warszawa: Szkoła Głowna Handlowa w Warszawie, 2006. – 346 s.

  67. Bezpieczeństwo narodowe i międzynarodowe u schyłku XX wieku / D. B. Bobrow, E. Haliżak, R. Zięba (red.). – Warszawa, 1997.

  68. Durys P., Pacholski P., Słomka L., Obrona przed bronią masowego rażenia w NATO. – Warszawa, 2003.

  69. Haliżak E., Stosunki międzynarodowe w regionie Azji i Pacyfiku. – Warszawa, 1999.

  70. Instytucjonalizacja wielostronnej współpracy międzynarodowej w Europie / S. Parzymies, R. Zięba (red.). – Warszawa, 2004.

  71. Kagan R., Potęga i Raj. Ameryka i Europa w nowym porządku świata / Warszawa, 2003.

  72. Kontrola zbrojeń. Rozbrojenie u progu XXI wieku / A. D. Rotfeld (red.). – Warszawa, 2002.

  73. Koszel B., Konflikt na Bałkanach (1991-1999) a bezpieczeństwo europejskie. Zeszyty Instytutu Zachodniego, 2000, nr 16, Poznań, 2000.

  74. Ogniska konfliktów: Bałkany, Kaukaz / B. Klich (red.), Kraków, 2000.

  75. Rosenau J. N., Distant Proximities: Dynamics Beyond Globalization / Princeton, 2003.

  76. Region Azji Centralnej jako obszar wpływów międzynarodowych / B. Bojarczyk, A. Ziętek (red.). – Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2008. – 290 s.

  77. Russia and Asia. The Emerging Security Agenda / G. Chufrin (ed.). – SIPRI, Oxford, 1999.

  78. Świat po Kosowie / A. Magdziak-Miszewska (red.), Warszawa, 2000.

  79. The Changing Geopolitics of Eastern Europe / Dawson A.H., Fawn R. (eds.). – London: Frank Cass, 2002.

  80. Udział USA w systemie bezpieczeństwa europejskiego / E. Cziomera (red.). – Kraków, 2000.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка