Робоча програма навчальної дисципліни історія політичної думки україни



Сторінка2/4
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.55 Mb.
1   2   3   4
ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ


Розділи і теми лекційних занять

Кіль-кість годин


Змістовий модуль 1. Політична думк в Україні від давніх часів до кінця ХVІІІ століття


Тема 1. Родоплемінний лад та зородження уявлень про політику на українських землях докиївської доби

2

Тема 2. Суспільно-політичний устрій та політична думка Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (ІХ – ХІV ст.)

2

Тема 3. Ідеї держави та суспільних відносин у період занепаду України і боротьби за відновлення її державності (ХV – ХVІІ ст.)

2

Тема 4. Державно-політичний устрій в українській політичній думці ХVІІІ ст.

2


Змістовий модуль 2. Українська політична думка ХІХ століття


Тема 5. Політичні ідеї першої половини ХІХ ст.

4

Тема 6. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій

4

Тема 7. Поширення передової політичної думки в Західній Україні

4


Змістовий модуль 3. Основні напрямки української політології ХХ століття


Тема 8. Суспільно-політична ситуація в Україні на рубежі століть

4

Тема 9. Ідеї монархізму і національного радикалізму

4

Тема 10. Націонал-комунізм в українській політичній думці

4

Тема 11. Політична ідеологія українського дисидентського руху 60-80-х років

4

УСЬОГО:

36


ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ



Розділи і теми семінарів

Кіль-кість годин


Змістовий модуль 1. Політична думк в Україні від давніх часів до кінця ХVІІІ століття


Тема 1. Родоплемінний лад та зородження уявлень про політику на українських землях докиївської доби

1

Тема 2. Суспільно-політичний устрій та політична думка Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (ІХ – ХІV ст.)

1

Тема 3. Ідеї держави та суспільних відносин у період занепаду України і боротьби за відновлення її державності (ХV – ХVІІ ст.)

1

Тема 4. Державно-політичний устрій в українській політичній думці ХVІІІ ст.

1


Змістовий модуль 2. Українська політична думка ХІХ століття


Тема 5. Політичні ідеї першої половини ХІХ ст.

2

Тема 6. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій

2

Тема 7. Поширення передової політичної думки в Західній Україні

2


Змістовий модуль 3. Основні напрямки української політології ХХ століття


Тема 8. Суспільно-політична ситуація в Україні на рубежі століть

2

Тема 9. Ідеї монархізму і національного радикалізму

2

Тема 10. Націонал-комунізм в українській політичній думці

2

Тема 11. Політична ідеологія українського дисидентського руху 60-80-х років

2

УСЬОГО:

18


ПЛАНИ СЕМІНАРІВ
РОЗДІЛ І. Історичні та теоретичні основи конституювання політології як науки і навчальної дисципліни
Тема 1. Родоплемінний лад та зородження уявлень про політику на українських землях докиївської доби
Тема 2. Суспільно-політичний устрій та політична думка Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (ІХ – ХІV ст.)
Тема 3. Ідеї держави та суспільних відносин у період занепаду України і боротьби за відновлення її державності (ХV – ХVІІ ст.)
Тема 4. Державно-політичний устрій в українській політичній думці ХVІІІ ст.
Теми рефератів та курсових робіт


  1. Перші уявлення про політику на українських землях у докиївську добу.

  2. Писемні джерела політичної думки Київської Русі.

  3. Ідеї єдності українських земель і зміцнення політичної влади в письмових джерелах Галицько-Волинської держави.

  4. Суть державного устрою у полемічній літературі ХVІ – ХVІІ ст.

  5. Погляди полемістів ХVІ – ХVІІ ст. на майбутнє української Церкви.

  6. Берестейська (1596 р.) унія та її наслідки для України.

  7. Завдання держави і церкви в поглядах діячів Києво-Могилянської Академії.

  8. «Бендерська конституція» Пилипа Орлика – продовження демократичних традицій Запорізької Січі.

  9. Політичний портрет Пилипа Орлика.

  10. Етико-гуманістична концепція Г.Сковороди.


Завдання для самостійної роботи


  1. Порівняйте політичну думку Антської держави з політичною думкою Київської Русі.

  2. Як трактували легітимність влади мислителі Київської держави?

  3. У чому полягає еволюція поглядів С.Оріховського стосовно політичної влади в країні?

  4. Назвіть напрями літературної полеміки ХVІ – ХVІІ ст.

  5. Як розуміли полемісти ідею суспільного договору між монархом і народом?

  6. У чтому суть концепції освіченого абсолютизму Феофана Прокоповича?

  7. Як ви розумієте ідею «універсальної унії» Петра Могили?

  8. У чому традиціоналізм і новаторство Козацько-Гетьманської держави?

  9. Чи можна вважати «Бендерську конституцію» Пилипа Орлика основою майбутнього європейського конституціоналізму?

  10. Що нового внесли в українську політичну думку українські просвітники ХVІІ ст.


РОЗДІЛ ІІ. Українська політична думка ХІХ століття

Тема 5. Політичні ідеї першої половини ХІХ ст.

Тема 6. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій

Тема 7. Поширення передової політичної думки в Західній Україні


Теми рефератів та курсових робіт


  1. Гуртки і товариства першої половини ХІХ століття в Україні, їх програмні вимоги.

  2. «Руська трійця»: суспільно політична діяльність М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького.

  3. Проблеми державно політичного устрою у програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства.

  4. Майбутня незалежна Україна у творах Тараса Шевченка.

  5. Автономно-федералістичні концепції М.Костомарова і М.Драгоманова.

  6. Вчення С.Подолинського і О.Терлецького про державу і право.

  7. Іван Франко про іторичний характер держави і політичної влади.

  8. М.Грушевський і проблеми державотворення в Україні.


Завдання для самостійної роботи


  1. Що було основною метою «Малоросійського товариства» В.Лукашевича?

  2. Назвіть основні ідеї «Статуту слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія».

  3. Чому і як у програмі Кирило-Мефодіївського товариства ідея незалежної української держави поєднувалася з ідеєю загальнослов’янського федеративного утворення?

  4. Поясніть революційність і демократизм поглядів Т.Шевченка.

  5. Учому полягала еволюція політичних поглядів М.Грушевського на українську державність?

  6. Розкрийте суть концепції історіософії М.Грушевського.

  7. У чому проявляється космополітизм М.Драгоманова?

  8. У чому суть соціалістичних поглядів І.Франка?

  9. Яких ідей у більшовицькій моделі соціалізму не сприймав І.Франко?


РОЗДІЛ ІІІ. Основні напрямки української політології ХХ століття
Тема 8. Суспільно-політична ситуація в Україні на рубежі століть

Тема 9. Ідеї монархізму і національного радикалізму

Тема 10. Націонал-комунізм в українській політичній думці

Тема 11. Політична ідеологія українського дисидентського руху 60-80-х років


Теми рефератів та курсових робіт


  1. Розвиток політичних ідей в українському партійно-політичному житті початку ХХ ст.

  2. Націонал-комунізм в українській політичній думці (М.Хвильовий, В.Винниченко, М.Скрипник).

  3. Політична концепція монархізму В’ячеслава Липинського.

  4. Організація українських націоналістів та її політична платформа.

  5. Політичний портрет Євгена Коновальця.

  6. Політичні принципи та ідологія Степана Бандери.

  7. Рання (романтична) стадія українського інтегрального націоналізму Миколи Міхновського.

  8. Класичний (інтегральний) націоналізм (Д.Донцов, М.Сціборський, С.Бандера, Я.Стецько).

  9. Підпільна політична думка в Україні 40-50-х років.

  10. Роль Української Гельсінської Спілки у здобутті Україною незалежності.


Завдання для самостійної роботи


  1. У чому принципові розбіжності в політичних поглядах українських соціал-демократів і російських більшовиків?

  2. Що ви вважаєте прогресивним у націонал-комуністичній ідеології?

  3. Порівняйте політичну платформу націонал-комунізму і радикального націоналізму.

  4. Розкрийте суть учення В.Липинського про національну аристократію як провідну силу в будівництві державності.

  5. Як і чому відбувалася еволюція ідеології українського націоналізму?

  6. У чому відмінність політичних поглядів В.Липинського і М.Міхновського?

  7. Чи можна ідеологію Д.Донцова вважати про-фашистською?

  8. Як ви розумієте поняття «націократія» М.Сціборського?

  9. Порівняйте націоналізм Д.Донцова і М.Міхновського, назвіть їх спільні риси і відмінності.

  10. У чому суть поняття «колектократія» у В.Винниченка?

  11. Яку альтернативу пропонували існуючому комуністичному режимові українські дисиденти?



СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ:
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ
З метою перевірки рівня розуміння студентами визначеного програмою курсу теоретичного матеріалу, визначення міри його засвоєння, успішності оволодіння навчально-дослідницькими та прикладними навичками, уміння самостійного вивчення та розв’язання проблем курсу, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний, проміжну та підсумкову форми контролю.
Поточний контроль успішності студентів

здійснюється за двома напрямами:



  • контроль за систематичністю та активністю роботи студента на семінарських та інших практичних заняттях;

  • контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання та засвоєння матеріалу;

оцінювання відбувається протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і творчого застосування знань у вигляді усного опитування, контрольних тематичних завдань та термінологічних диктантів, написання творчої роботи (есе) з проблем курсу. Передбачено проведення одного модуля у вигляді письмових тестових завдань.

Всі заплановані форми поточного контролю (крім модульного тесту) оцінюються від 0 до 5 балів, де 5 - найвища, а 0 – найнижча оцінка. З усіх отриманих оцінок (включно із найнижчою – 0 балів) вираховуються середнє арифметичне, отриманий результат множиться на коефіцієнт – 10. До отриманого цілого числа додається результат модуля який оцінюється від 0 до 10 балів. Так формується підсумкова оцінка за семестр, яка не перевищує 50 балів.



Підсумковий контроль рівня знань студентів

Здійснюється раз на рік у формі іспиту. Студент допускається до підсумкового контролю за наступних умов:



    • відвідання більше половини семінарських занять;

    • виконання модульних завдань із позитивною оцінкою;

    • здобуття у підсумку роботи за семестр не менше 25 балів за результатами поточної та проміжної форм контролю разом.


Модульний (проміжний) контроль
Модульний контроль (МК) проводиться раз на семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю (МК-1, МК-2, МК-3) виставляється з урахуванням результатів проведеного контрольного заходу даного МК. Використовується п’ятибальна шкала оцінювання. Середнє арифметичне оцінок за МК істотно впливає на поточну успішність – кількість балів, набраних за семестр. У кінці семестру виводиться бал поточної успішності студента – кількість балів (до 50), що є сумою середніх арифметичних оцінок на семінарських заняттях і оцінок на модулях, помноженою на коефіцієнт 5.

Контрольні заходи модульного контролю з «Історія політичної думки України» проводяться під час семінарських занять в академічній групі відповідно до розкладу занять.

Контрольні заходи модульного контролю проводяться у комбінованій формі: у вигляді тестування та письмових контрольних робіт. В окремих випадках можна застосовувати й інші форми модульного контролю: письмові завдання, усні колоквіуми та ін. Вид контрольного заходу та методика урахування складових модульного контролю при визначенні оцінки за МК розробляється викладачам і затверджується кафедрою.

До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити індивідуальні завдання, реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

У разі відсутності студента на контрольному заході модульного контролю або при одержаній незадовільній оцінці за результатами модульного контролю йому надається право на повторне складання в індивідуальному порядку. При цьому одержана позитивна оцінка модульного контролю виставляється в журнал обліку роботи академічної групи через дріб.


Підсумковий (семестровий) контроль
Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Історія політичної думки України» передбачена така форма звітності, як іспит, який проводиться у кінці семестру. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. На іспиті – максимально 50 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 25 балів.

Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з «Історія політичної думки України» і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю. Оцінка за екзамен «автоматично» не виставляється.

Іспит з «Історія політичної думки України» проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 25 балів. Друга частина іспиту передбачає усну відповідь на питання з дисципліни, за яку також можна набрати максимально 25 балів. 25 балів за усну відповідь виставляється таким чином:


22-25 балів – «відмінна» відповідь;

18-22 бали – «добра» відповідь;

17-10 балів – «задовільна» відповідь;

9-0 балів – «незадовільна» відповідь.


Таким чином, сумування письмово і усного опитування дає кількість балів підсумкового контролю.
ШКАЛА ЯКОСТІ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ


5

А

ВІДМІННО

відмінні знання з предмету



90-100

4

B

ДУЖЕ ДОБРЕ

рівень знань з предмету вище середнього, однак допущено кілька незначних помилок



81-89

C

ДОБРЕ

загалом добра робота, але є ряд помилок



71-80

3

D

ЗАДОВІЛЬНО

задовільний рівень знань з предмету, однак є серйозні недоліки



61-70

E

ДОСТАТНЬО

знання з предмету відповідають мінімальним вимогам



51-60

2

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО

для отримання позитивної оцінки необхідна додаткова робота з предмету (право перездачі іспиту зберігається за студентом)



25-50

F

НЕЗАДОВІЛЬНО

потрібна велика додаткова робота з предмету (для перездачі іспиту студент повинен здати проміжні форми контролю)



0-25

В екзаменаційну відомість обліку успішності та навчальну картку студента вносяться такі показники:

1 графа – поточна успішність, тобто кількість балів, набраних за семестр (0-50 балів);

2 графа – сумарна кількість балів, набраних на іспиті і протягом семестру (0-100);

3 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена буквою (A, B, C, D, E, Fx, F);

4 графа – оцінка за п’ятибальною національною шкалою;

5 графа – оцінка за національною шкалою, позначена словом (відмінно, дуже добре, добре, задовільно, незадовільно або не з’явився).

Якщо успішність студента оцінена загалом як незадовільна, то у відомість виставляється відмітка «Fх» і студент скеровується на повторну здачу іспиту. Якщо знання, показані студентом при здачі предмету «Історія політичної думки України» комісії незадовільні, у відомість виставляється «F» і студент повинен виконати додаткові завдання, тоді скеровується на повторну здачу іспиту.



ПИТАННЯ ДЛЯ МОДУЛЯ


  1. Політична думка Київської Русі.

  2. Ідея єдності Руської землі в «Слово о полку Ігоревім».

  3. Суспільно-політичні погляди Ю.Дрогобича.

  4. Суспільно-політичні погляди С.Оріховського.

  5. «Апокрисис» Х.Філалета – важлива пам’ятка української політичної думки кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.

  6. Суспільно-політичні погляди І.Вишенського.

  7. Суспільно-політичні погляди прихильників і противників Берестейської унії 1596р.

  8. Українська політична думка часів Хмельниччини та Руїни.

  9. Питання державно-правового устрою України в «Бендерській конституції» П.Орлика.

  10. Суспільно-політичні погляди Ф.Прокоповича.

  11. Суспільно-політичні погляди С.Яворського.

  12. Суспільно-політичні погляди С.Климовського.

  13. Суспільно-політичні погляди Я.Козельського.

  14. Суспільно-політичні погляди Г.Сковороди.

  15. «Історія Русів» – пам’ятка української політичної думки кінця ХVІІІ – ХІХ ст.

  16. Соціально-історичні умови розвитку політичної думки на українських землях в першій половині ХІХст.

  17. Кирило-Мефодіївське товариство про державний устрій.

  18. Суспільно-політичні погляди М.Костомарова.

  19. Суспільно-політичні погляди П.Куліша.

  20. Суспільно-політичні погляди Т.Шевченка.

  21. Суспільно-політичні погляди членів «Старої Київської Громади».

  22. Суспільно-політичні погляди Володимира Антоновича.

  23. Суспільно-політичні погляди громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця».

  24. Суспільно-політичні погляди М.Драгоманова.

  25. М.Драгоманов «Переднє слово до «Громади»».

  26. Суспільно-політичні погляди І.Франка та їх еволюція.

  27. І.Франко «Поза межами можливого».

  28. І.Франко «Що таке поступ?».

  29. Внесок Сергія Подолинського в поширення української політичної думки.

  30. Революційно-демократичні переконання Остапа Терлецького.

  31. Суспільно-політичні погляди М.Грушевського.

  32. М.Грушевський «Вільна Україна».

  33. М.Грушевський «На порозі Нової України».

  34. Суспільно-політичні погляди С.Шелухіна.

  35. Суспільно-політичні погляди С.Томашівського

  36. Суспільно-політичні погляди В.Липинського.

  37. Проблема класів і станів в «Листах до братів хліборобів» В.Липинського.

  38. Проблема української державності в «Листах до братів хліборобів» В.Липинського.

  39. Проблема нації і міжнаціональних відносин в «Листах до братів хліборобів» В.Липинського.

  40. Суспільно-політичні погляди М.Міхновського.

  41. М.Міхновський «Самостійна Україна».

  42. М.Міхновський «Справа української інтелігенції в програмі УНП».

  43. Політичні ідеали «Братства тарасівців» (Іван Липа, Борис Грінченко, Микола Міхновський).

  44. Д.Донцов «Націоналізм».

  45. Д.Донцов «Дух нашої давнини».

  46. М.Сціборський «Націократія».

  47. В.Старосольський «Теорія нації».

  48. Ю.Бачинський «Україна irredenta».

  49. О.І.Бочковський «Вступ до націології».

  50. Ю.Липа «Призначення України».

  51. Т.Зіньківський «Молода Україна, її становище і шлях».

  52. С.Дністрянський «Загальна наука права і політики».

  53. Суспільно-політичні погляди П.Полтави.

  54. Суспільно-політичні погляди Л.Цегельського.

  55. Роль і значення «Слово перестороги» В.Подолинського – для української політичної думки середини ХІХ ст.

  56. М.Шаповал «Велика революція і українська визвольна програма».

  57. Ідеологічні засади політичної боротьби ОУН-УПА (Євген Коновалець, Степан Бандера, Андрій Мельник).

  58. Націонал-комунізм М.Хвильового.

  59. В.Винниченко «Відродження нації».

  60. В.Винниченко «Заповіт борцям за визволення».

  61. Націонал-комунізм М.Скрипника.

Політичні погляди представників дисидентського руху в Україні.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка