Робоча програма навчальної дисципліни гендерна психологія університет «крок», 2013 рік київ 2013



Скачати 171.04 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір171.04 Kb.


Вищий навчальний заклад

Університет економіки та права «КРОК»

Кафедра психології



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ГЕНДЕРНА ПСИХОЛОГІЯ




  • Університет «КРОК», 2013 рік



КИЇВ 2013

1. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета курсу «Гендерна психологія» ознайомити студентів із основами ґендерної психології та сприяти формуванню психологічних знань, умінь, навичок необхідних для студентів-психологів у їхній майбутній професійній діяльності: викладача психології у навчальних закладах; практичного працівника з консультативно-реабілітаційної роботи.

Завдання: засвоєння теоретичних знань про психологічні механізми, закономірності та особливості ґендерного розвитку особистості; ознайомлення з існуючими вітчизняними та закордонними напрацюваннями гендерної теорії, розуміння важливості ґендерної методології, значення ґендерного аналізу та ґендерної освіти.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:

  • основні закономірності ґендерного розвитку особистості;

  • особливості та труднощі соціалізації чоловіків та жінок;

  • наслідки порушення ґендерно-рольової ідентичності та ґендерно-рольової поведінки;

  • негативні наслідки ґендерних стереотипів та їх подолання в соціотерапевтичній практиці.


уміти:


  • укласти психологічну характеристику особистості з врахуванням ґендерних аспектів;

  • розв’язати психолого-педагогічними методами ґендерні конфлікти.

  • застосувати психологічні знання про ґендер для розробки освітніх консультативних програм.


2.Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ҐEНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Тема 1: Вступ до ґендерної теорії

Сутність категорії ґендеру, історія виникнення поняття. Поняття стать, роль, ідентичність, маскулінність та фемінність як головні категорії соціалізації.

Розвиток ґендерної теорії. Загальна характеристика етапів розвитку у ХХ ст.: емпіричний (60-70 рр.), концептуалістський ( 70 - початок 80 рр.), соціально-конструктивістський (80 рр.) та постмодерністський (90 рр.). Методологічні відмінності гендерних досліджень та феміністських студій. Особливості вітчизняних досліджень ендеру.

Підходи, методи дослідження ґендерних характеристик особистості.Кількісні підхіди в дослідженні ґендеру : опитування, тестування, експериментальні та кореляційні дослідження. Якісні підходи в дослідженні ґендеру. Аналіз візуальних репрезентацій ґендера. Аналіз невербальних комунікацій. Дискурс-аналіз. Наративний аналіз. Аналіз особистих спогадів і повсякденних уявлень). Аналіз текстів. Створення ґендерного портрету особистості. Опитувальник ґендерних ролей С.Бем. Порівняльний аналіз даних, отриманих по опитувальнику С.Бем і ґендерних шкал в опитувальниках MMPI и 16 PF.Малюнковий тест ”Людина” в ґендерній перспективі аналізу. Методика дослідження ґендерних стереотипів у ЗМІ.
Тема 2. Підходи до розуміння статевої диференціації

Підходи до вивчення статевих відмінностей з позицій біології Медичні та біологічні дані про відмінності та схожість організмів чоловіка та жінки. Відмінності в довготривалості життя та захворюваннях. Теория гормональних відмінностей (вплив пренатального тестостерона на формування жіночого/чоловічого типу поведінки). Схожість та відмінності вищої психічної діяльності, емоційної та інтелектуальної сфери. Дані про латералізацію головного мозку.

Пояснення статевих відмінностей з позицій еволюційної психології та культурального підходу. Ґендер як соціально-біологічна характеристика людини. Концепція Е.Іґлі про механізм взаємодії біології і культури. Ґендерні відмінності в культурі як результуюча біологічних впливів та особливостей соціалізації у дитинстві. Погляди В.А.Геодакяна про роль статей у передаванні та перетворенні генетичної інформації. І. Кон про обумовленість статевих відмінностей розподілом соціальних ролей. Концепція М. Мід про культурну детермінацію статей.

Соціально-детерміністські теорії статі. Теорія соціального конструювання статі (соціальних ролей) Т.Парсонса. Теорія соціалізації Т.Парсонса та Р.Бейлса про засвоєння статевих ролей черезез механізми покарання та заохочення. Наукове впровадження понять: ”агенти”,”інститути” соціалізації, ”значущі інші”тощо. Теорія „категоризації за ознакою статі” (драматургічного інтеракціонізму) І.Гофмана.

Проблема відмінностей статей в експериментальних дослідженнях. Схожість та відмінність вищої психічній діяльності, емоційної та інтелектуальної сфери в дослідженнях А.Анастазі та сучасній експериментальній практиці.. Критика ґендерного виміру тестів інтелекту Р. Стернберга. Нові методологічні підходи до психологічних тестувань: врахування позиції дослідника, соціокультурного контексту та долання неоднозначності інтерпретації результатів.
Тема 3. Ґендер та психоаналіз

Есенціалістське розуміння статі в психоаналізі З.Фройда. Передісторія фройдових поглядів на стать: есенціаліські підходи у філософії та науці (Платон, Арістотель, Кант, Ніцше, Вайнінгер, Ломброзо тощо). Фройд про ідентифікацію дитини з батьками як головний механізм засвоєння статевої ролі. Статеві відмінності лібідозної енергії, в розвитку суперего чоловіків та жінок.

Реакція на біологізаторські підходи до вивчення статевих відмінностей (есенціалізм). Концепція ”другої статі” С.де Бовуар. Критика феміністського психоаналізу (Н.Чодоров) теоретиками ”жіночих студій” (Л.Ірігарей, Е.Сіксу та ін.) Теоретики статі про соціальні наслідки біологізаторських тлумачень.

Критика «маскулінності» психоаналізу. ”Позитивний” психо-аналіз жінки К. Горні. Значення її концептуального підходу для розуміння зв’язку жіночої психічної патології та соціального контексту. Постфройдівська концепція Батлер про стать як ”перформенс”, маскарад ідентифікацій.

Стать в юнгіанському психоаналізі. К.-Г. Юнг про архетипи Аніми та Анімуса, їх значення для процесу статевої ідентифікації.

Застосування юнгіанського концепту андрогінності в теорії ґендерних ролей С.Бем.
Змістовий модуль 2. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ҐЕНДЕРА
Тема 1. Соціалізація: проблеми статево-рольової ідентичності

Статево-рольова ідентичності людини. Класифікація рольової ідентичності Ч.Гордона (статева, етнічна, ідентичність членства, соціальна, політична, професійна). Роль нормативного та інформаційного тиску у формуванні статевої ідентичності. Соціальні стереотипи статі як схеми, що керують процесом переробки інформації людиною. Статева та ґендерна ідентичність.

Особливості ранньої статевої соціалізації. Головні інститути соціалізації (сімя, школа, засоби масової інформації та ”значимі інші” – однолітки, вуличні компанії тощо),. Соціалізаційні впливи довкілля на ґендерно-рольову соціалізації (дитяча література, телебачення, Інтернет, мова, іграшки). Механізми ранньої соціалізації дівчат та хлопців: підкріплення та моделювання. Соціалізація статі в контексті культурних вартостей традиціоналістького та постіндустріального суспільства.

Соціалізаційні проблеми жінок та чоловіків. Статева категорізація: позитивна інтерпретація поведінки членів власної статевої групи. Фундаментальна помилка атрибуції у пізнанні протилежної статі. Сексизм як негативний стереотип сприйняття особи протилежної статі. Інверсія ролей

Проблеми чоловічих ролей. Традиційні чоловічі норми (успішності/статусу; фізичної, емоційної, розумової твердості:; антижіночності). Похідні недотримання норм: напруження, стрес та внутрішній конфлікт чоловічої особистості. Соціальна «криза чоловічої маскулінності»: чоловічі антифеміністські (Р.Блай) та профеміністські рухи (М.Кімель). Постмодерна концепція множинної мужності. Соціалізація батьківської рольової ідентичності в індивідуалістських країнах Заходу.

Проблеми жіночих ролей. Конфлікт материнської та професійної ролі. Професійні стереотипи стосовно жінок (”скляна стеля”, надмірної емоційності, інтелектуальної недостатності тощо). Жіночий ейджизм (відсторонення жінок зрілого віку від соціальних ресурсів). Сучасні негативні зміни жіночих ролей: маскулінізація (соціальна експансивність, надмірна змагальність за лідерство), крайня фемінізація (пасивність та бажане узалежнення від суб’єктів підтримки).
Тема 2. Міжособистісні взаємини та статево-рольові конфлікти

Міжособистісна атракція. Поняття атракції, її чинники. Терито-ріальна близькість людей. Антиципація взаємодії. Експерименти з дослідження стереотипу фізичної привабливості. Фізична приваб-ливість та феномен «відповідності зовнішнім даним партнера». Ґендерні та культурні детермінанти фізичної привабливості. Концепція любовних взаємин Р.Стернберга. Глобалізація та зміни безпосередніх людських взаємин.



Жінка та чоловік в структурі сімейних відносин. Тенденції розвитку сімейних відносин та сучасних форм сім’ї (досвід Центрально-Східної Європи). Вербальне та фізичне насилля в партнерських відносинах. Альтернативні форми сім’ї. Відмова від сім’ї (синґл-статус).

Ґендерно-рольові дисгармонії. Суспільна система поглядів на норми статево-рольового поводження. Соціальні експектації та їх тиск на свідомість людини (осуд, негативні оцінки тощо). Зміни статево-рольової поведінки. Різні підходи до розуміння інверсії як девіації, стилю життя. Концепція «перформенсу статі» Дж.Батлер. Ґендерно-рольовий інфантилізм. Ґендерно-рольовий дефіцит. Атрофія ґендерної ролі.



4. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

1

Дослідження структурних компонентів „Я- концепції” чоловіків та жінок.

2.

Дослідження ґендерних диспозицій особистості.



5. Теми практичних занять

з/п


Назва теми

1

Дослідження структурних компонентів „Я- концепції” чоловіків та жінок.

2

Дослідження ґендерних диспозицій особистості.

3

Дослідження впливу сімейної соціалізації


4

Ґендерні стеротипи соціальної комунікації


5

Ґендерні дилеми та їхні психологічні рішення. Колоквіум.



6.САМОСТІЙНА РОБОТА




з/п

Назва теми

1

Міні - творча робота. Написання даної роботи передбачає, що студенти досліджують не лише теоретичні аспекти, а й проводять власне пілотажне емпіричне дослідження за методиками (тест, анкета, інтерв’ю тощо). Обсяг – 6-7 сторінок рукопису (може бути друкований текст), план, вступ – 1 сторінка, теоретичний огляд теми – 2 сторінки, результати дослідження за методикою –2-3 сторінки, список літератури (не менше 3 джерел).

Максимальний бал –10.




2

Реферат. Дана форма самостійної роботи надає можливість студентам не лише переказувати думки авторів, а й висловлювати власні, тобто передбачає критичний аналіз різних точок зору. Обсяг – 10 сторінок, план, список літератури (не менше 3 джерел ).

Максимальний бал -9.




3

Аналіз монографій. Ця форма самостійної роботи передбачає вміння критично проаналізувати оригінальний текст і зробити власні висновки щодо його актуальності. Обсяг – 3 сторінки.

Максимальний бал – 5.




4

Соціалізація: проблеми статево-рольової ідентичності

5

Міжособистісні взаємини та статево-рольові конфлікти


7. Індивідуальні завдання

Якщо в межах часу самостійної роботи студентів передбачається виконання індивідуального навчально-дослідного завдання до окремого розділу, теми або дисципліни в цілому:



Зміст індивідуального навчально-дослідного завдання (навчального проекту)




  1. Для студентів пропонується виконати одне навчально-дослідне завдання (міні - творча робота). Написання даної роботи передбачає, що студенти досліджують не лише теоретичні аспекти, а й проводять власне пілотажне емпіричне дослідження за методиками (тест, анкета, інтерв’ю тощо). Обсяг – 6-7 сторінок рукопису (може бути друкований текст), план, вступ – 1 сторінка, теоретичний огляд теми – 2 сторінки, результати дослідження за методикою –2-3 сторінки, список літератури (не менше 3 джерел).

Максимальний бал –10.


  1. Гендерна специфіка Я-концепції (дослідження за допомогою техніки Q-сортування).

Дослідження гендерних особливостей прояву соціального інтересу особи за шкалою Джоунса - Кендала.

Дослідження гендерних особливостей локусу контролю за тестом Дж.Роттера..




  1. Мій тип поведінки: специфіка вияву фемінних, маскулінних, андрогінних стратегій. (За основу психологічного аналізу можна взяти додатково працю М. Люшера ”Сигналы личности"..

Сучасна культура та особливості ґендерних ролей


  1. Сімейні сценарії статевої поведінки.

Сереотипи стосовно специфіки пізнавальної, емоційної сфер жінок та чоловіків

Ґендерні установки подружжя в дисфункційній та дружній родинах.



  1. Ґендерні стереотипи у студентському середовищі.

Ґендерна специфіка психічних процесів та соціальної поведінки (аґресія,конформізм, альтруїзм тощо).


8. Методи навчання

Навчальні заняття проводяться в аудиторіях Університету у формі лекцій, семінарів, індивідуальних занять та консультацій.

Лекційний курс передбачає надання для студентів знань з найбільш складних та дискусійних проблем щодо проблем мотивації поведінки та діяльності людини, професійних та особистих якостей майбутнього фахівця з психології. При цьому основні питання лекційного курсу сформовано таким чином, щоби їх зміст логічно доповнювався, поглиблювався та розширявся змістом питань семінарських занять та самостійної роботи студентів.

Метою лекційного курсу - є тлумачення, інтерпретація та трансформація від лектора до студентів сучасних знань про юридичну науку, юридичну освіту, юридичну практику та професійні і особисті якості юриста.

Зазначена мета передбачає реалізацію наступних завдань:



  • надати можливість студентам з’ясувати та занотувати найбільш складні теоретичні та практичні проблеми «Професійної психології»;

  • навчити творчому мисленню та вмінню розрізняти різний ступінь важливості розглядуваних проблем, їх взаємозв’язок та взаємозумовленість;

  • навчити умінню плідної творчої праці в умовах колективних занять;

  • створити теоретичне підґрунтя для можливості ефективної підготовки до семінарських занять та самостійного опанування матеріалом запропонованої для самостійної роботи тематики.

Основними методами лекційних занять є вільна інтерпретація та трансформація лектором сучасних знань Лекційний матеріал подається у поєднанні вербальної інтерпретації психологічних та юридичних дефініцій та понять з поєднанням наочного матеріалу.

Організація семінарських занять здійснюється у таких формах як усна доповідь студентів, реферативні повідомлення, науково – дослідницькі повідомлення, дискусії тощо.

Індивідуальне навчальне заняття проводять з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента й можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або кількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках — повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Консультація — форма навчального заняття, за якої студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов´язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Під час проведення лекційних, практичних (семінарських) занять, поряд з традиційними використовуються інноваційні форми та методи викладання навчального матеріалу, а саме: - інтерактивні лекції, обговорення, диспути, дебати, дискусії, реферативні доповіді, розгляд практичних ситуацій тощо.

Введення модульно-рейтингової системи вивчення курсу надає можливість реального поєднання процесу викладання та самостійної роботи студентів.

Самостійна робота студентів (СРС) є складовою навчального процесу, важливим чинником, який формує вміння навчатися, сприяє активізації засвоєння студентами знань та їх реалізації.

Мета СРС — сприяти засвоєнню в повному обсязі навчальної програми та формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості, сутність якої полягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну діяльність.

Завдання СРС — засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріплення та систематизація здобутих знань, їх застосування при виконанні практичних завдань та творчих робіт, а також виявлення прогалин у системі знань із предмета.

Самостійна підготовка до лекцій передбачає ознайомлення з основними положеннями опорного конспекту лекцій з дисципліни і рекомендованою до теми літературою. До семінарського заняття студенти самостійно готують питання та вирішують ситуаційні завдання. Самостійна робота студентів передбачає також написання рефератів, які потім заслуховуються і обговорюються в аудиторії. Самостійною роботою також є підготовка доповідей на наукові студентські конференції, а також участь в юридичних гуртках університету.

Для самостійної роботи запропоновано ті питання, які не заплановані як обов'язкові (перелік додається). Вибір цих тем базується на інтересах студентів майбутніх спеціалістів. Формою контролю за цим процесом стають теоретичні дискусії на семінарських заняттях та індивідуальні співбесіди зі студентами

Самостійна робота студентів передбачає вирішення трьох завдань:



  • Опрацювання запропонованих навчально – методичним комплексом питань до кожної окремо визначеної тематичним планом теми;

  • Підготовка наукового повідомлення з одного із декількох запропонованих питань;

  • Самостійне опрацювання дефініцій відповідно до конкретно визначених новітніх підручників та навчальних посібників.

Формами контролю за самостійною роботою студентів є: співбесіда, колоквіум, круглий стіл, реферат.

Співбесідою передбачається скорочена доповідь викладачеві і аналізу підібраних матеріалів по темі та надати особисті висновки.

Колоквіумом передбачається розгорнутий виступ студента з групи (курсу) за обраною ним темою.

Круглий стіл передбачає колективне обговорення групою (курсом) теми, яку призначає викладач з колективним складанням висновків.

Реферат (доповідь) передбачає написання з обраної теми скороченої роботи, до складу якої входить: обґрунтування важливості обраної теми, стислим викладом матеріалів підібраної літератури з даної теми, докладний розгляд питань, обґрунтування висновків. До реферату додається список використаної літератури. Обсяг реферату - не менше 10 рукописних сторінок.

Кращі реферати можуть бути використані студентами під час підготовки доповідей на студентські конференції.


9. Методи контролю

Для визначення успішності навчання використовуються контрольні заходи, які включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль знань студентів здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретного завдання.

Під час вивчення даної дисципліни використовуються такі форми поточного контролю:

а) усне опитування конкретно визначених студентів;

б) заслуховування реферативних повідомлень студентів та персональна оцінка рівня знань;

в) заслуховування науково – дослідницьких повідомлень та персональна оцінка рівня знань доповідача;

г) проведення письмових контрольних робіт;

д) письмові експрес опитування.

Формою підсумкового контролю з дисципліни «Професійна психологія» є диференційований залік.


10. Критерії підсумкового оцінювання

Проміжок за шкалою Університету

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за національною шкалою

90 та вище

Відмінно (A)

Відмінно

80–89

Дуже добре (B)

Добре

70–79

Добре (C)

60–69

Задовільно (D)

Задовільно

50–59

Достатньо (E)

25–49

Незадовільно (FX)

Незадовільно

1–24

Неприйнятно (F)


11. Рекомендована література

Базова

1. Антология гендерной теории. – Минск: Пропилен, 2000. – С.77-99.

2. Берн Ш. Гендерная психология. – СПб.: Прайн-ЕВРОЗНАК, 2001. – С.196-237.

3. Введение в гендерные исследования. Часть 2: Хрестоматия / Под ред. Жеребкина В.С. - Харьков: ХЦГИ, 2001. – СПб.: Алетейя, 2001.

4. Гапон Н. Ґендер в гуманітарному дискурсі: філософсько-психологічний аналіз. – Львів : Літопис, 2002. – С. 203-224.

5. Гапон Н. Ґендер. Ідентичність. Суб’єктивність: філософські дискусії другої половини ХХ сторіччя. Монографія. –Львів: Видавн. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 378 с.

6. Основи теорії гендеру. Підручник / За ред. М.М.Скорик. – К.: ПРООН, 2004.
Допоміжна
1. Гапон Н. Традиційні жіночі образи соціокультури: дискусійні позиції вітчизняних ґендерних шкіл // Філософські пошуки. – Львів-Одеса : Cogito- Центр Європи, 2004. – Вип. ХVІ.– С. 107-115.

2. Гапон Н. Деконструкція символічних жіночих образів як проблема філософсько-політологічного дискурсу кінця ХХ сторіччя // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, соціологія, філософія. – 2004. – Випуск 1. – С.147-152.

3. Грошев И.В. Гендерные образы рекламы // Вопросы психологии. –– 2000. - № 6. –– С.39-49.

4. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2002.

5. Джудит Батлер. Гендерное беспокойство (гл. 1.Субьекты пола / гендера / желания) // Антология гендерных исследований. Сб. пер. /Сост. и комментарии Е.А.Гаповой и А.Р.Усмановой. – Минск: Пропилеи, 2000.

6. Клёцина И. С. Психология гендерных отношений: Теория и практика. – СПб.: Алетейя, 2004.

7. Либин А.В. Дифференциальная психология. – М.:Смысл; Per Se, 2000. – С.272-276.

8. Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клециной. – СПб.: – Питер, 2003.

9. Романов П.В. Брат во фрагментах. Эссе о репрезентаци постмодерной маскулиности // Социокультурный анализ гендерных отношений: Сб Гапон Н. Гендерна модель у психоаналізі: перспективи, пошуки // Теоретико-методол. проблеми генетичної психології. Матер. міжнар. наук. конф. – Т.1. – К.: Міленіум, 2002. – С. 36-42

10. Чодороу Н. Воспроизводство материнства: психоанализ и социология пола // Антология гендерных исследований. Сб. пер. /Сост. и ком. Е.А.Гаповой и А.Р.Усмановой. – Минск: Пропилеи, 2000. – С.29-76.


12. Інформаційні ресурси
(електронні джерела вільного доступу з адресами (режимом доступу))

  1. Ткалич М. Г. Гендерна психологія ("Академвидав") http://academia-pc.com.ua/product/252

  2. Гендерний розвиток http://ua.textreferat.com/referat-10033.html

  3. Багатовимырна модель гендеру http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=72&c=1695 4. Гендерная психология.  Бендас Т.В.http://www.alleng.ru/d/psy/psy016.htm

5.Гендерная психология http://www.koob.ru/burn/the_social_psychology_of_gender





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка