Робоча програма навчальної дисципліни естетика (шифр І назва навчальної дисципліни) напряму підготовки 0701 " Фізіка " (шифр І назва напряму підготовки) для спеціальності 070101



Скачати 204.03 Kb.
Дата конвертації28.12.2016
Розмір204.03 Kb.


Форма № Н - 3.04

Затверджено Вченою Радою ОНУ

імені І.І. Мечникова

від “___” ___________ 20 __ р. №___

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова _

_____________________________________________________________________

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра культурології______________________________________________________________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор
___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Естетика________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки______0701 – " Фізіка "_____________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності 7.070101 - «Фізіка»__________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету ____фізічного факультету____________________________

(назва інституту, факультету)
Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

2012 – 2013

Естетика . Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки 0701 – "Фізіка", спеціальностями 7.070101 – «Фізіка». „_31_” серпня_, 2012.- 14 с.


Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).

Савченко В.В., кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________
Протокол № _1__ від. “_31_”серпня_2012 р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)_ ____________
_______________________ (_______Ушакова К. В.______)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“__31___”_серпня______________ 2012 р
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № _1__ від. “__31__”серпня__2012 р.
“__31___”_серпня_____2012 р. Голова _______________ ( __Петриківська О.С._________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

 Савченко В.В., 2012

 __________, 20__




  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1,5

Галузь знань

7.070101 – " Фізіка " ______

(шифр і назва)


Нормативна



Напрям підготовки

0701 – " Фізіка "___

(шифр і назва)


Модулів – 1

Спеціальність (професійне

спрямування):

Фізіка


Рік підготовки:

Змістових модулів –3

5-й



Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин - 54

1-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 6


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

спеціаліст



18 год.

год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні







Самостійна робота

36 год.

год.

ІНДЗ: год.

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:3

для заочної форми навчання –




  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета навчальної дисципліни "Естетика" - вивчення студентами-фізіками засад одного з самостійних розділів базового філософського курсу, що має важливе значення в системі їхньої загальноосвітньої професійної підготовки. Знайомство з основними проблемами естетики в діахронічному та синхронічному аспектах, визначення їхнього становлення та сучасного стану, виявлення їхнього зв’язку з загальнофілософським дискурсом та спеціальними галузями наукового пізнання.

Завдання



  1. оволодіння категоріально-понятійним апаратом сучасної естетики;

  2. уміння використовувати отримані знання в аналізі широкого спектру проявів естетичного, зокрема витворів мистецтва;

  3. підвищення загальноосвітнього і культурного рівня;

  4. формування широкого гуманістичного світогляду.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен



знати:

  • основні категорії і поняття естетики;

  • основні історичні етапи розвитку естетичної думки;

  • естетичні засади художньої культури людства;

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

вміти:

  • аналізувати різні естетичні концепції;

  • застосовувати категорії і поняття естетики до пояснення явищ сучасної культури;

  • обґрунтовувати власну позицію та ставлення до питань, що пов’язані з естетичним аналізом дійсності.



  1. Програма навчальної дисципліни


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Теоретичні аспекти класичної парадигми естетичного.

Тема 1. Естетика в контексті сучасного пізнання.

Міждисциплінарний характер естетики. Естетика як філософська дисципліна. Зв’язок естетики з спеціальними галузями науки. Класична та некласична естетика. Предмет естетики та завдання.



Тема 2. Естетичні цінності й естетичне освоєння людиною світу.

Естетичне як специфічний спосіб ціннісних відносин. Сутність проблеми естетичних цінностей і її рішення в історії естетики. Еволюція поняття естетичної цінності. Естетична цінність як специфічне відношення існуючого і належного. Об’єктно-суб’єктна природа естетичних цінностей.

Взаємозв’язок естетичного і етичного.

Основні модифікації естетичних цінностей – їхнє формування, специфіка, сфери існування і взаємозв’язку.



Тема 3. Естетична освіта та естетичне виховання. Проблема естетичного смаку.

Сутність естетичного виховання, негайність його розвитку у сучасному бутті молоді та суспільства в цілому.

Інформаційна та комунікативна функції мистецтва (художня діяльність як повідомлення та спілкування).

Виховна функція мистецтва (художня діяльність як катарсис, формування цілісної особистості).

Естетична функція (художня діяльність як формування творчого духу і ціннісних орієнтацій).

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Практичні виміри естетичного у сучасному світі.

Тема 4. Проблема взаємодії людини та природи у світлі сучасного самовизначення естетики.

“Екологічні” виміри проблеми “людина - природа”, їхнє естетичне осмислення.

Розвиток художньо-естетичних уявлень людства у площині мистецтва ландшафтної архітектури.

Схід та Захід; активність та споглядальність у діалозі Людини з Природою.

Регулярність та пейзажність як основні принципи ландшафтного дизайну. Історико-національні типи садово-паркового мистецтва.

Тема 5. Морфологія мистецтва. Розмаїття та специфіка сучасних видів художньої діяльності.

Література як один з найважливіших різновидів мистецтва.

Образотворчість: малярство, скульптура, декоративно-ужиткове та монументальне мистецтво. Традиції та новації.

Архітектура – мистецтво корисного та прекрасного. Філософсько-естетичне осмислення засад архітектури в історії та сучасному бутті людини.



Музика, театр, кінематограф, художня фотографія в арт-просторі сьогодення.
4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти класичної парадигми естетичного.


Тема 1. Естетика в контексті сучасного пізнання.


7

2










5


















Тема 2. Естетичні цінності й естетичне освоєння людиною світу.


15

4










9


















Тема 3. Естетична освіта та естетичне виховання. Проблема естетичного смаку.


8

4










6


















Разом за змістовим модулем 1

30

10










20


















Змістовий модуль 2. Практичні виміри естетичного у сучасному світі.


Тема 4. Проблема взаємодії людини та природи у світлі сучасного самовизначення естетики.


8

4










6



















Тема 5. Морфологія мистецтва. Розмаїття та специфіка сучасних видів художньої діяльності.


16

4










10



















Разом за змістовим модулем 2

24

8










16


















Усього годин


54

18










36



















5. Теми семінарських занять

Згідно навчального плану семінарські заняття не заплановані.



6. Теми практичних занять

Згідно навчального плану практичні заняття не заплановані.



7. Теми лабораторних занять

Згідно навчального плану лабораторні заняття не заплановані.



8. Самостійна робота


з/п


Назва теми


Кількість

годин (на підготовку)



1.

Написання 2 рефератів і виступи за темами на вибір:
1 Естетичне і етичне, їхній взаємозв’язок.

Осмислення зв’язку цих категорій в Античності.

2 Розуміння характеру зв’язку естетичного і етичного у мистецтві ХХ століття.

3 Естетичне відношення як вид ціннісної свідомості.

4 Категорія прекрасного в естетиці.

5 Категорія потворного в естетиці.

6 Категорія піднесеного в естетиці.

7 Уявлення про проблему «кінця мистецтва».

8 «Пережиття» мистецького твору.

9 Концепція Х. У. Гумбрехта «виробництво присутності» в естетичній площині.

10 Проблема естетичного виховання.

11 Проблема митця у сучасному світі.

12 Соціальні теорії мистецтва.

13 Проблема “людина - природа” в її естетичному розумінні.

14 Розвиток художньо-естетичних уявлень людства у площині мистецтва ландшафтної архітектури.

15 Зміст і форма у художньому творі.

16 Проблема умовності у мистецтві.

17 Проблема розуміння художнього твору.

18 Психологічні виміри мистецтва.

19 Юрій Єгоров: особливості творчого шляху

20 Іван Марчук: особливості творчого шляху

21 Богдан Ступка: особливості творчого шляху



18

2

Конспект (2-3) першоджерел на вибір з запропонованого списку літератури.

18




Разом

36

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ



  1. Проблеми розвитку естетичної емоційності, інтуіції та раціо.

  2. Проблеми розширення та розмаїття естетичного досвіду.

  3. Досвід споглядання і досвід творчості.

  4. Естетичне виховання: історія та сутність.

  5. Естетичне виховання та ідеологія: взаємовплив.

  6. Естетичне виховання і педагогічні проблеми. Форми та методи естетичного виховання.

  7. Естетичне та художнє виховання.

  8. Виховальна роль катарсису.

  9. Самовдосконалення як естетична творчість.

  10. Види мистецтв і можливі принципи їхньої класифікації: історія та сучасний стан проблеми.

  11. Взаємодія видів мистецтва. Проблеми синестезії.

  12. Художній синтез і синтетичні мистецтва.

  13. Естетичні і технічні проблеми перекладу з мови одного мистецтва мовою іншого.

  14. Сприймання твору мистецтва у сучасній культурі.

  15. Мистецтво і мораль. Проблема відповідності художника.

  16. Мистецтво і політика. Роль мистецтва у суспільстві. Державна політика в галузі культури та її значення для розвитку мистецтва.

  17. Мистецький твір та інші об’єкти естетичного споглядання: схожість та розбіжність.

  18. Естетичний аналіз твору мистецтва.

  19. Естетика ландшафту.

  20. Пейзаж у малярстві та садово-парковому мистецтві.

  21. Основні естетичні категорії у площині ландшафтної архітектури.

  22. Сад в уявленнях Давнього Світу.

  23. Ландшафтне мистецтво ХХ століття.

  24. Східні традиції у садово-парковому мистецтві.

  25. Європейські засади садово-паркового будівництва.

  26. Українські парки: традиції та новації.


9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання

Згідно навчального плану індивідуальне навчально - дослідне завдання

не заплановано.

10. Методи навчання

Лекція, дискусія, евристична бесіда, виконання самостійних завдань, виконання творчої роботи.


11. Методи контролю

Оцінка самостійних письмових робіт, оцінка конспекту тем, винесених на самостійне опанування, модульна контрольна робота, оцінка усних відповідей.



12. Розподіл балів, які отримують студенти



Поточне тестування та самостійна робота

Модульна контр. робота

Підсумковий тест (залік)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

2


30

100

100

Т1

Т2

Т 3

Т4


Т5


10

10

10

20

20

Т1, Т2 ... Т5 – теми змістових модулів
Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


13. Методичне забезпечення

1. Опорні конспекти лекцій.

2. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД).

3. Нормативні документи.

4. Методичні розробки.

5. Ілюстративний матеріал (малюнки, ілюстрації, електронні репродукції картин, електронні носії звукозаписів тощо).


14. Рекомендована література

Базова


  1. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. —тт.. 1-5 — М., 1962-1970.

  2. История эстетической мысли. —В 6 –ти тт. — М., 1985.

  3. Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. — М., 1984.

  4. Кривцун О.А. Эстетика. — М., 2001.

  5. Гулыга А.В. Эстетика в свете аксиологии. — СПб., 2000.

  6. Каган М.С. Эстетика как философская наука. — СПб., 1997.

  7. Естетика / За ред. Левчук Л.Т. — К., 2001.

  8. Лекции по истории естетики. —Вып. 1-4. — Л., 1973-1980.

  9. Гилберт К., Кун Г. История естетики. — М., 1960.

  10. Асмус В.Ф. Вопросы теории и истории естетики. — М., 1968.

  11. Эстетика. Словарь. — М., 1989.

  12. Философская энциклопедия. — В 5 т. — М., 1970.

  13. Новая философская энциклопедия. — В 4 т. — М., 2001.

  14. Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. —Кн. 1-2 — М., 1991, 1995.

  15. Парки. Сады. – М., 2007.

Допоміжна:



  1. Августин. Исповедь. — М., 1997.

  2. Альберти Л.Б. Десять книг о зодчестве. — М., 1935-1937. — Т.1-2.

  3. Андреева И.С. Артур Шопенгауэр как философ и моралист. – М., 1991.

  4. Античные мыслители об искусстве. — М., 1937.

  5. Антонович Д.А. Українська культура. – К., 1993.

  6. Аристотель. Поэтика.— М.,1957.

  7. Аристотель. Риторика // Античные риторики. — М., 1978. — С.15-166.

  8. Асмус В.Ф. Немецкая эстетика ХVIII века. – М., 1962.

  9. Байрон Дж. Г. Дневники. Письма. – М., 1963.

  10. Баткин Л.М. Леонардо да Винчи и проблемы ренессансного творческого мышления. — М., 1991.

  11. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. — М., 1972.

  12. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1965.

  13. Белинский В.Г. Избранные эстетические работы. – М., 1986.

  14. Бердяев Н.А. Кризис искусства. – М., 1981.

  15. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. – М., 1988.

  16. Бродский И. Нобелевская лекция // Бродский И. Стихотворения. — Таллинн, 1991; Бродский И. Поклониться тени. — СПб., 2001.

  17. Буало Н. Поэтическое искусство. – М., 1957.

  18. Вагнер Р. Избранные работы. – М., 1978.

  19. Вайнштейн О.Б. Язык романтической мысли. – М., 1994.

  20. Вежбицка А. Судьба и предопределение // Путь. – 1981. — № 5.

  21. Веселовский А.Н. Историческая поэтика. – М., 1940.

  22. Выготский Л.С. Психология искусства. – М., 1968.

  23. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М., 1978.

  24. Гадамер Г.Х. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

  25. Галеви Д. Жизнь Фридриха Ницше. – Рига, 1991.

  26. Гегель Г.В.Ф. Эстетика. – М., 1968 - 1973. — Т. 1-4.

  27. Гончаренко Н. Гений в искусстве и науке. – М., 1991.

  28. Гофман Э.Т.А. Избранные произведения: В 3-х т. – М., 1962.

  29. Гроссман Л. Ф.М.Достоевский. — М., 1962.

  30. Гулыга А.В. Кант. – М., 1981.

  31. Гулыга А.В. Шеллинг. – М., 1956.

  32. Гуревич А.Я. Культура безмолвствующего большинства. – М., 1990.

  33. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1968. — Т.1.

  34. Достоевский Ф.М. Братья Карамазовы. — ПСС. — Т.14. — Л.,1976.

  35. Жизненный путь личности. – К., 1987.

  36. Зарубежная эстетика и теория литературы Х1Х -ХХ вв. — М.,1987.

  37. Захаров М. Контакты на разных уровнях. – М., 1988.

  38. Зись А. Философское мышление и художественное творчество. — М., 1987.

  39. Иваньо И. Очерк развития эстетической мысли на Украине. – М., 1981.

  40. Камю А. Бунтующий человек. — М., 1990.

  41. Кант И. Критика способности суждения // Собр. соч.: В 6 т. – М., 1964. — Т.5.

  42. Костомаров М. Твори. – Т.2 — К., 1967.

  43. Кривцун О.А. Психологические корни эротического искусства // Психологический журнал. – 1992. — № 1.

  44. Крип’якевич І. Історія української культури. – К., 1993.

  45. Кьеркегор С. Наслаждение и долг. – К., 1994.

  46. Леонардо да Винчи. Избранное. — М., 1952.

  47. Лессинг Г.Э. Гамбургская драматургия. – М.- Л., 1936.

  48. Лессинг Г.Э. Лаокоон, или О границах живописи и поэзии. – М., 1957.

  49. Лихачев Д.С. Поэзия садов. — Л., 1980.

  50. Лосев А. Классическая калокагатия и ее типы // Вопросы эстетики. – Вып.3. — М., 1960.

  51. Лосев А.Ф. История античной эстетики. – В 7 тт. — М., 1963-1988.

  52. Лосев А.Ф. Очерки античного символизма и мифологии. – М., 1930.

  53. Моруа А. О биографии как художественном произведении // Писатели Франции о литературе. – М., 1978.

  54. Николаев В.А. Ландшафтоведение: Эстетика и дизайн. – М., 2003.

  55. Ницше Ф. Рождение трагедии из духа музыки // Ницше Ф. Сочинения. В 2-х т. — Т.1. — М., 1998.

  56. Окладников Л.П. Утро искусства. – Л., 1977.

  57. Паперно И. Семиотика поведения : Чернышевский – человек эпохи реализма. – М., 1996.

  58. Петрарка Франческо. Эстетические фрагменты. — М., 1982.

  59. Платон. Гиппий Больший. Ион. Федр. Пир // Платон. Соч.: В 3т.— М., 1968. — Т.1-2.

  60. Потебня А.А. Мысль и язык // Потебня А.А. Эстетика и теория искусства. – М., 1978.

  61. Рандхава М. Сады через века. ­– М., 1981.

  62. Ритм, пространство и время в литературе и искусстве. — Л., 1974.

  63. Ромм М. Беседы о кинорежиссуре. – М., 1975.

  64. Руссо Ж.-Ж. Об искусстве. – М.- Л., 1959.

  65. Самосознание европейской культуры ХХ века. — М.,1991.

  66. Соловьев В.С. Философия искусства и литературная критика. – М., 1991.

  67. Социальные функции искусства и его видов. – М., 1980.

  68. Степанов Г. Взаимодействие видов искусства. – М., 1983.

  69. Сычева А.В., Титова Н.П. Ландшафтный дизайн. Эстетика деталей городской среды. – Минск, 1984.

  70. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. – М., 1989.

  71. Тахо-Годи А.А. Судьба как эстетическая категория // Античная культура и современная наука. – М., 1985.

  72. Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

  73. Толстой Л.Н. Что такое искусство? – М., 1985.

  74. Флобер Г. Об искусстве. – М., 1991.

  75. Флоренский П.А. Обратная перспектива // Флоренский П.А. У водоразделов мысли. —М., 1990. — Т.2.

  76. Фрезер Дж. Золотая ветвь. – М., 1986.

  77. Фрейд З. Леонардо да Винчи. Достоевский и отцеубийство // Фрейд З. Художник и фантазирование. – М., 1995.

  78. Хатчесон Ф., Юм Д., Смит А. Эстетика. – М., 1973.

  79. Хогарт В. Анализ красоты. – М., 1958.

  80. Чаадаев П.Я. Философические письма. – М., 1989.

  81. Чернышевский Н.Г. Эстетические отношения искусства к действительности.

  82. Шеллинг Ф.В.Й. Философия искусства. – М., 1966.

  83. Шестов Л. Кьеркегор и экзистенциальная философия. – М., 1991.

  84. Шиллер Ф. Письма об эстетическом воспитании. О наивной и сентиментальной поэзии // Собр. соч.: В 6 т. – М., 1959. — Т.6.

  85. Шопенгауэр А. Избранные произведения. — М., 1992.

  86. Шудря Е. Художественное предвосхищение будущего. – К., 1978.

  87. Шуман Р. Избранные статьи о музыке. – М., 1956.

  88. Эстетика Ренессанса. Антология. — М., 1981. — Т.1-2.

  89. Юнг К.Г. Об отношении аналитической психологии к поэтико-художественному творчеству // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX – XX в.в. – М., 1987.

  90. Ямпольский М. Пространство живописи в пространстве кинематографа // Декоративное искусство СССР. – 1986. - № 5. – С.39-43.

  91. Kroker A. Digital Humanism: The Processed World of Marshall McLuhan // http://www.ctheory.com/article/a 028 html#text1.



15. Інформаційні ресурси



  1. Нормативна база.

  2. Джерела Інтернет.

  3. Матеріали на сайті факультету.

  4. Література.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка