Робоча програма навчальної дисципліни цивільний захист спеціальності «правознавство» 03040101; 03040101)



Скачати 390.15 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації03.04.2017
Розмір390.15 Kb.
  1   2


Міністерство ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор НАВС з навчально-методичної та наукової роботи

генерал-майор міліції

В.В. Чернєй
“____”____________2013 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Цивільний захист
спеціальності «правознавство» (7.03040101; 8.03040101)

та «психологія» (7.03010201; 8.03010201)


навчально-науковий інститут права та психології

Київ - 2013 рік

Робоча програма навчальної дисципліни Цивільний захист для студентів спеціальностей «правознавство» 7.03040101; 8.03040101 та «психологія» 7.03010201; 8.03010201.

„10” січня, 2013 року - 19 с.

Розробники:



Радомський І.П., завідувач кафедри фізичного виховання ННІ ПП НАВС, кандидат педагогічних наук, доцент.

Півняк С.С., доцент кафедри фізичного виховання ННІ ПП НАВС, кандидат технічних наук, доцент.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри фізичного виховання навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Протокол від “10” січня 2013 року № 1


Завідувач кафедри фізичного виховання
_______________________ Радомський І.П.

(підпис)

“10” січня 2013 року
Схвалено методичною радою Національної академії внутрішніх справ

Протокол від “20” лютого 2013 року № 6


22лютого 2013 року Голова _______________ Чернєй В.В.

(підпис)

 І.П. Радомський, С.С. Півняк, 2013 рік

 Національна академія внутрішніх справ, 2013 рік



1. Опис навчальної дисципліни


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1

Галузь знань

0304 Право; 0301 Соціально-політичні науки

(шифр і назва)


Нормативна


Напрям підготовки

_______________

(шифр і назва)


Модулів – 1

Спеціальність (професійне

спрямування):

правознавство 7.03040101; 8.03040101;

психологія 7.03010201; 8.03010201


Рік підготовки:

Змістових модулів – 1

2-й

-

Індивідуальне науково-дослідне завдання - не передбачено



Семестр

Загальна кількість годин - 36

3-4-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 18

самостійної роботи студента - 18


Освітньо-кваліфікаційні рівні: «спеціаліст»;

«магістр»




6 год.

-

Практичні заняття

12 год.

-

Індивідуальні заняття з викладачем

-

-

Самостійна робота

18 год.

-

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 18/18

для заочної форми навчання - -





  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Метою викладання навчальної дисципліни «Цивільний захист» є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Цивільний захист» є: засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен


знати :

  • методи та інструментарії моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;

  • порядок проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на об’єкті господарювання відповідно до своїх професійних обов’язків;

  • порядок розробки і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;

  • інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС.

  • порядок забезпечення якісного навчання працівників об’єкта господарювання з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;

  • порядок оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками;


вміти :

  • визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;

  • приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень;

  • обрати і застосовувати методики з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС;

  • проводити розрахунки параметрів ураження небезпечними чинниками джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування;

  • визначати склад сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС.



  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1.
Тема 1. Організація та планування заходів з питань цивільного захисту

Основні положення законодавства України з питань цивільного захисту. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, її основні завдання і функції, органи управління. Функціональні та територіальні підсистеми Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.

Нормативно-методичні документи із створення та управління діяльністю спеціалізованих служб та функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту. Структурно-функціональна модель протидії НС (попереджувальна, компенсаційна, комплексна тощо).

Методика розроблення планів з попередження НС. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру. Роль, місце та завдання цивільної оборони в структурі МВС України.

Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на потенційно-небезпечному об’єкті та пом'якшення їхніх наслідків.

Методика планування заходів із фізичного, функціонального, та комбінованого захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС, на основі прогнозу варіантів (сценаріїв) розвитку обстановки, аналізу власних та ресурсів третіх сторін щодо реагування на НС та ліквідації їхніх наслідків з урахуванням режиму функціонування системи.

Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ОГ до дій у НС, організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на НС, локалізації та ліквідації аварій.
Тема 2. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

Концепція захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Мета, завдання захисту населення. Основні принципи й заходи захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійному лиху та застосуванні засобів ураження. Гарантії прав громадян в умовах надзвичайного стану.

Заходи захисту населення і територій, які проводять завчасно. Заходи захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайної ситуації. Інформування населення про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах. Завдання психологічного захисту. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок НС. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі.

Організація укриття населення в захисних спорудах. Призначення та класифікація сховищ. Планувальні і конструктивні рішення сховищ і ПРУ, інженерно-технічне обладнання і вентиляція, опалення, каналізація і водопостачання, електропостачання, зв'язок. Системи життєзабезпечення захисних споруд.

Евакуаційні заходи, порядок їх планування та здійснення. Евакооргани та їх функції. Організація прийому евакуйованого населення, його розміщення, працевлаштування, забезпечення. Охорона громадського порядку при проведенні евакуаційних заходів.

Організація і координація робіт з надання термінової медичної допомоги та евакуації постраждалого населення із зон НС. Організація і проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів під час евакуації. Оцінка життєво важливих потреб населення у НС. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у НС.

Забезпечення громадського порядку органами внутрішніх справ України, попередження та припинення випадків мародерства, розкрадання матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф.

Тема 3. Протипожежний захист, методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж на об’єктах господарювання.

Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі. Оцінка стійкості роботи ОГ внаслідок вибуху газоповітряної суміші.

Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення ступеню їхньої вогнестійкості. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення , площі зон задимлення і часу зберігання диму. Противибуховий та протипожежний захист ОГ, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації. Планування дій персоналу підприємств та організацій при пожежах. Особливості гасіння пожеж на об’єктах МВС України.

Протипожежний захист будівель і споруд та заходи і способи його досягнення. Загальні розрахунки пожежної небезпеки приміщень та їхнього захисту за допомогою автоматичних пристроїв пожежогасіння.


Тема 4. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій.

Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах НС, спричинених природними чинниками фізичного походження. Інженерна підготовка зсувних та зсувонебезпечних територій.

Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ. Визначення параметрів, характеру руху хвилі прориву при повному руйнуванні підпірних споруд водосховища. Розрахунок хвилі прориву при частковому руйнуванні греблі. Порядок нанесення на карту ділянки затоплення місцевості.

Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.

Порядок розрахунку збитків за типами НС. Розрахунок загального обсягу збитків. Методика оцінки збитків від наслідків НС за основними його видами. : втрати життя та здоров’я населення, руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення, вилучення або порушення сільськогосподарських угідь, втрат тваринництва, втрати деревини та інших лісових ресурсів, знищення або погіршення якості рекреаційних зон, забруднення атмосферного повітря, забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря.
Тема 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження. Організація і здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки у процесі поводження з небезпечними, радіоактивними і токсичними речовинами, дотримання умов безпечного розміщення та збереження небезпечних, токсичних та радіоактивних відходів.

Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними (РР) та небезпечними хімічними речовинами (НХР) під час аварійного прогнозування можливої обстановки за відповідними таблицями (класу стійкості атмосфери, напряму розповсюдження хмари, потужності рівня радіації, доз опромінення людей, приведеної величини часу початку і тривалості опромінення, довжини та ширини зон забруднення (для РР) та площі зони, глибини, часу підходу хмари забрудненого повітря до ОГ (для НХР), тривалості дії ураження РР, НХР.

Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні за еквівалентними значеннями небезпечно хімічних речовин в первинній і вторинній хмарі.

Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на об’єкті господарювання. Визначення комплексу заходів захисту персоналу і матеріальних цінностей ОГ та АТО у разі виникнення аварії на радіаційно чи хімічно небезпечному об’єкті. Протирадіаційний захист (термінові, невідкладні, довгострокові контрзаходи) в умовах радіаційної аварії, критерії для прийняття рішення щодо їхнього запровадження. Типові режими радіаційного захисту і функціонування ОГ в умовах радіоактивного забруднення місцевості.

Спостереження, оцінка і прогнозування санітарно-епідемічної обстановки на території України. Організація оперативного контролю радіоактивного, хімічного та інших видів забруднення у зонах НС. Організація роботи, пов'язаної із запобіганням, виявленням і припиненням порушення вимог санітарно-епідемічної безпеки і охорони здоров'я населення. Організація і проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів щодо ліквідації наслідків НС




  1. Структура навчальної дисципліни




Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

лекції


ПЗ

Індив.

С/Р

лекції


ПЗ

Індив.

С/Р

Тема 1. Організація та планування заходів з питань цивільного захисту.

6

2

2




2
















Тема 2. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

8

2

2

4



















Тема 3. Протипожежний захист, методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж на об’єктах господарювання.

8




2

4

2
















Тема 4. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій.

4




2

2



















Тема 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.

10

2

4

2

2
















Усього годин

36

6

12

12

6



















  1. Теми семінарських занять




з/п


Назва теми

Кількість

годин





Не передбачено






  1. Теми практичних занять




з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Тема 1. Організація та планування заходів з питань цивільного захисту.

2

2

Тема 2. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

2

3

Тема 3. Протипожежний захист, методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж на об’єктах господарювання.

2

4

Тема 4. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій.

2

5

Тема 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.

4




  1. Теми лабораторних занять


з/п


Назва теми

Кількість

годин





Не передбачено





8. Самостійна робота


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Тема 1. Організація та планування заходів з питань цивільного захисту.

2

2

Тема 3. Протипожежний захист, методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж на об’єктах господарювання.

2

3

Тема 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.

2




Разом

6




  1. Індивідуальні завдання


Тема 2. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту


    1. Порядок інформування населення про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

    2. Завдання психологічного захисту. Виявлення за допомогою психологічних та соціальних методів та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги.

    3. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних потреб.

    4. Порядок недопущення паніки та недобросовісного розподілу допомоги.

    5. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку

    6. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок НС.

    7. Профілактика гострих панічних реакцій, психогенних нервово-психічних порушень.

    8. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі.

    9. Технології профілактики посттравматичних стресових розладів.

    10. Оцінка життєво важливих потреб населення у НС. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у НС.

    11. Гуманітарна допомога у випадках НС. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.

    12. Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання.



Тема 3. Протипожежний захист, методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж на об’єктах господарювання


  1. Надати класифікацію вибухо- та пожежонебезпечних зон. Визначити характеристику ступенів руйнування об’єктів господарювання.

  2. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.

  3. Оцінка стійкості роботи ОГ внаслідок вибуху газоповітряної суміші.

  4. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення ступеню їхньої вогнестійкості.

  5. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення , площі зон задимлення і часу зберігання диму.

  6. Противибуховий та протипожежний захист ОГ, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.

  7. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.

  8. Планування дій персоналу підприємств та організацій при пожежах. Методика розрахунку необхідного часу на евакуацію людей із приміщень різного призначення, у яких виникає пожежа.

  9. Розв’язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту:

    • оцінки інженерної та пожежної обстановки в зонах ураження, що створюються під час техногенних вибухів;

    • протипожежний захист будівель і споруд та заходи і способи його досягнення;

    • загальні розрахунки пожежної небезпеки приміщень та їхнього захисту за допомогою автоматичних пристроїв пожежогасіння.


Тема 4. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій


  1. Охарактеризувати зони небезпечних геологічних процесів і явищ.

  2. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах НС, спричинених природними чинниками фізичного походження.

  3. Інженерна підготовка зсувних та зсувонебезпечних територій.

  4. Охарактеризувати зони затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ.

  5. Визначення параметрів, характеру руху хвилі прориву при повному руйнуванні підпірних споруд водосховища.

  6. Розрахунок хвилі прориву при частковому руйнуванні греблі.

  7. Порядок нанесення на карту ділянки затоплення місцевості.

  8. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях.

  9. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.

  10. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.

  11. Розрахунок сил і засобів при затопленні (підтопленні) населених пунктів.

  12. Порядок розрахунку збитків за типами НС.

  13. Розрахунок загального обсягу збитків.

  14. Методика оцінки збитків від наслідків НС за основними його видами:

    • втрати життя та здоров’я населення;

    • руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;

    • вилучення або порушення сільськогосподарських угідь, втрат тваринництва;

    • втрати деревини та інших лісових ресурсів;

    • втрати рибного господарства;

    • знищення або погіршення якості рекреаційних зон;

    • забруднення атмосферного повітря;

    • забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря.

Тема 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

  1. Визначити характеристику зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження.

  2. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними (РР) та небезпечними хімічними речовинами (НХР) під час аварійного прогнозування можливої обстановки за відповідними таблицями (класу стійкості атмосфери, напряму розповсюдження хмари, потужності рівня радіації, доз опромінення людей, приведеної величини часу початку і тривалості опромінення, довжини та ширини зон забруднення (для РР) та площі зони, глибини, часу підходу хмари забрудненого повітря до ОГ (для НХР), тривалості дії ураження РР, НХР.

  3. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні за еквівалентними значеннями небезпечних хімічних речовин в первинній і вторинній хмарі.

  4. Методика розрахунку зон проведення загальної та часткової негайної евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної аварії;

  5. Порядок нанесення зон радіоактивного та хімічного забруднення на картографічну схему (план, карту).

  6. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хімічної обстановки.

  7. Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ОГ та АТО.

  8. Визначення комплексу заходів захисту персоналу і матеріальних цінностей ОГ та АТО у разі виникнення аварії на радіаційно чи хімічно небезпечному об’єкті.

  9. Протирадіаційний захист (термінові, невідкладні, довгострокові контрзаходи) в умовах радіаційної аварії, критерії для прийняття рішення щодо їхнього запровадження.

  10. Типові режими радіаційного захисту і функціонування ОГ в умовах радіоактивного забруднення місцевості.

  11. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку.

  12. Розрахунок сил і засобів з:

    • укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнту їхнього захисту від дії проникної радіації:

    • організації спостережень та дозиметричного контролю;

    • проведення робіт з дезактивації ОГ та АТО;

    • організації санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки:

    • обмеження зони хімічного забруднення створенням рідинних завіс;

    • розведення розливу водою;

    • локалізації розливу твердими сипучими матеріалами.


10. Методи навчання
Метод навчання – це спосіб упорядкованої діяльності викладача, направленої на рішення завдань виховання і розвитку студентів в процесі їх навчання. Викладання дисципліни «Цивільний захист» передбачає комплексне застосування трьох методів навчання:

    • методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

    • методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності;

    • методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Така класифікація методів навчання є відносно цілісною тому, що вона враховує всі основні структурні елементи діяльності (її організацію, стимулювання і контроль). В ній цілісно показані такі аспекти пізнавальної діяльності, як сприймання, осмислення і практичне застосування. Вона враховує всі основні функції і сторони методів, виявлені педагогічною наукою, не відкидаючи не одну з них. Але вона не просто механічно з'єднує відомі підходи, а розглядає їх у взаємозв'язку і єдності, вимагаючи вибору їхнього оптимального поєднання. Нарешті, підхід, що пропонується до класифікації методів, не виключає можливості доповнення його новими приватними методами, що виникають в ході вдосконалення процесу навчання в сучасній школі.

До таких нових методів навчання відносяться словесні методи навчання, а саме: розповіді, лекція, бесіда та інше. В процесі їхнього роз'яснення викладач шляхом слова викладає, пояснює навчальний матеріал, а студенти шляхом слухання, запам’ятовування і осмислювання активно його сприймають і засвоюють.



Розповіді 

Цей метод припускає усну розповідь викладання навчального матеріалу, яка не переривається запитаннями студентів.

Можливі декілька виглядів розповіді - розповідь-вступ, розповідь-викладання, розповідь-висновок.

Розповідь-вступ – має за мету підготовку студентів до сприймання нового навчального матеріалу, що може бути проведене іншими методами, наприклад, бесідою. Цей вигляд оповідання характеризується відносною стислістю, яскравістю, емоціональністю викладення, що дозволяє викликати інтерес до нової теми, порушити потребу в її активному засвоєнні.

Розповідь-викладання передбачає розкриття викладачем змісту нової теми, здійснює виклад по певному логічному плану, що розвивається, в чіткій послідовності, з вичлененням головного, істотного, з застосуванням ілюстрацій і переконливих прикладів.

Розповідь-висновок звичайно проводиться в кінці заняття. Викладач в ньому резюмує головні думки, робить висновки і узагальнення, дає завдання для подальшої самостійної роботи по цій темі.

В ході застосування методу розповідь використовуються такі методичні прийоми, як викладення інформації, активізація уваги, прийоми прискорення запам’ятовування (мнемонічні, асоціативні), логічні прийоми порівняння, виділення головного, резюмування, форми діалогу.

Умовами ефективного застосування розповіді є ретельне продумування теми, вдалий підбір прикладів і ілюстрацій, підтримання належного емоційного тонусу викладення, використання навчаючих запитань-підказок.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка