Робоча програма навчальної дисципліни 2 Астрономія напрям підготовки: 040201. Математика



Скачати 293.87 Kb.
Дата конвертації01.05.2017
Розмір293.87 Kb.


Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Кафедра фізики та методики її навчання

ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри

______________В. Д. Шарко

“___”____________2014 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
1.2.4. Астрономія
напрям підготовки: 6.040201. Математика*
факультет фізики, математики та інформатики

2014 – 2015 навчальний рік

Робоча програма з дисципліни Астрономія для студентів за напрямом підготовки 6.040201.Математика* .




Розробники: доктор педагогічних наук, кандидат фізико-математичних наук, професор Кузьменков С. Г.
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри фізики та методики її навчання

Протокол від “02грудня 2014 року № 4


Завідувач кафедри ______________ (Шарко В. Д.)

(підпис)

“___” __________ 20__ року

 Кузьменков С. Г., 2014 рік


Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань,

напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний

рівень


Характеристика навчальної дисципліни

денна

форма

навчання

заочна

форма

навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань:

0402. Фізико-математичні науки

Вибіркова




Напрям підготовки:

6.040201. Математика*




Модулів – 2

Спеціальність:

-


Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

4-й

4-й

Загальна кількість годин -72

Семестр:

8-й

8-й

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи – 2


Освітньо-кваліфікаційний

рівень:


бакалавр


Лекції

14 год

2 год

Семінарські

-

-

Практичні

16 год

2 год

Лабораторні

-

2 год

Самостійна робота

42 год

66 год

Вид контролю:

диф. залік




Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи:

для денної форми навчання – 71%/29%

для заочної форми навчання – 8%/92%


Пояснювальна записка

Мета курсу: надання знань про будову, походження та еволюцію космічних тіл, їх систем, та Всесвіту в цілому, що становить суть сучасної астрономії. Астрономія, як наука, займає важливе місце в підготовці фахівця з фізико-математичного напряму, тому, що вона зіграла і відіграє величезну роль в пізнанні фундаментальних законів природи, у формуванні природничо-наукової картини світу, наукового світогляду.
Завдання курсу:

Методичні:

  1. Сформувати систему знань, необхідних для розуміння спостережуваних астрономічних явищ.

  2. Сформувати сучасну астрономічну картину світу як складову частину природничо-наукової картини світу.

  3. Сформувати уявлення про значення астрономічної науки для практичної діяльності людей.

  4. Здійснювати інтелектуальне, естетичне та гуманітарне виховання студентів.


Пізнавальні:

    1. Засвоїти предмет, структуру і роль астрономії у формуванні сучасної природничо-наукової картини світу.

    2. Засвоїти основні принципи, методи і результати досліджень руху, фізичної природи, походження та розвитку космічних тіл, їх систем та Всесвіту в цілому.

    3. Вивчити основні фізичні характеристики і будову Землі, Місяця інших планет і малих тіл Сонячної системи, Сонця і зір, нашої і інших галактик, Метагалактики.

    4. Здобути уявлення про основні етапи розвитку астрономії і найбільш видатних вчених астрономів.


Практичні:

  1. Здобути навички знаходити на небі найбільш відомі сузір’я і зорі, проводити спостереження Сонця, Місяця, планет, подвійних зір і зоряних скупчень неозброєним оком та за допомогою телескопа.

  2. Здобути досвід проводити тематичні вечори та інші позакласні заходи, сприяти гуманітарному, естетичному та екологічному вихованню учнів.

  3. Навчитися чітко розмежовувати:

  • дійсний та вигаданий вплив на Землю і людей Місяця, Сонця, планет, зір;

  • твердо встановлені факти і теорії від гіпотез і припущень;

  • справжню науку від псевдонауки.

Програма курсу


  1. Вступ. Предмет астрономії. Масштаби Всесвіту.

Предмет астрономії. Роль астрономії в пізнанні фундаментальних законів природи, у формуванні сучасної природничо-наукової картини світу, наукового світогляду. Народження астрономії. Еволюція астрономії: від питань «як?» до питань «чому?» Астрономія у пошуках відповідей на питання про місце людини у Всесвіті. Проблема SETI. Погляд на Всесвіт. Масштаби Всесвіту.

  1. Зоряне небо. Видимий рух зір і Сонця на небесній сфері.

Сузір’я: походження поняття і назв. Сучасне визначення сузір’я. Позначення сузір’їв і зір. Назви зір. Екліптика. Зодіакальні сузір’я та знаки Зодіаку. Видимий рух зір на різних географічних широтах. Добовий рух Сонця на різних географічних широтах. Астрономічні основи кліматичних зон на Землі. Присмерки. Білі ночі.

  1. Основи вимірювання часу. Астрономічні основи календаря.

Системи відліку часу. Місцевий час і довгота. Всесвітній, поясний, літній час. Лінія зміни дати. Визначення календаря. Походження слова «календар». Природні одиниці вимірювання часу: сонячна доба, місячний місяць, тропічний рік. Співвідношення між природними одиницями вимірювання часу. Місячний календар.

  1. Сучасний сонячний календар. Календарні ери.

Сонячні календарі. Юліанський календар. Проблеми, обумовлені використанням юліанського календаря. Григоріанський календар. Новий стиль. Походження 7-денного тижня. Назви днів тижня. Походження ери від Різдва Христова. Віфлеємська зірка.

  1. Рух планет.

Сучасні уявлення про будову Сонячної системи. Закони Кеплера. Конфігурації планет. Рівняння синодичного руху. Узагальненні закони Кеплера. Зв’язок фізики з геометрією: коловий, еліптичний, параболічний та гіперболічний рух і повна енергія. Застосування третього закону Кеплера для вимірювання мас космічних тіл. Характеристичні швидкості кеплерівського руху: колова та параболічна швидкості.

  1. Природа планет. Планети земної групи. Планети-гіганти.

Визначення поняття «планета». Загальні властивості та особливості планет земної групи. Спостереження із Землі. Дослідження за допомогою космічних апаратів. Атмосфери. Рельєф поверхні. Внутрішня будова. Пошуки життя на Марсі: сподівання і дійсність. Загальні властивості та особливості планет-гігантів. Хімічний склад та будова. Супутники та кільця.

  1. Малі тіла Сонячної системи.

Правило Тіціуса-Боде. Астероїди. Історія відкриття. Орбітальні та фізичні характеристики астероїдів. Сімейства. Комети. Історія відкриття періодичних комет. Комета Галлея. Орбітальні та фізичні характеристики комет. Пояс Койпера та хмара Оорта. Метеори та метеороїди. Метеорити. Класифікація метеоритів. Астроблеми Землі. Проблема зіткнень малих тіл Сонячної системи із Землею.



  1. Телескопи та приймачі випромінювання.

Оптичні телескопи. Призначення і будова. Рефрактори та рефлектори. Збільшення телескопа при візуальних спостереженнях. Роздільна здатність телескопа. Критерій Релея. Найкрупніші телескопи сучасності. Космічні телескопи та обсерваторії. Всехвильова астрономія. Сучасні приймачі випромінювання космічних тіл. Поняття про ПЗЗ-матриці.

  1. Спостережувані характеристики зір.

Відстані до зір. Світності зір. Розрахунок світності Сонця за допомогою сонячної сталої. Визначення поняття ефективної температури зорі. Ефективна температура Сонця. Ефективні температури та кольори зір. Вимірювання кутових діаметрів зір. Радіуси зір. Вимірювання мас зір. Спектри зір і спектральна класифікація. Діаграма Герцшпрунга – Рессела. Класи світності зір. Статистика зір в околицях Сонця.

  1. Будова і джерела енергії зір.

Гідростатична рівновага зорі. Розглядання гіпотез: про відсутність гравітації і про наявність тільки гравітації. Фізичний стан зоряної речовини. Рівняння стану зоряної речовини. Пристосованість моделі ідеального газу. Джерела енергії зір. Гіпотеза Еддінгтона. Проблема подолання потенціального бар’єру. Тунельний ефект. Конкретизація процесів: протон-протонний цикл. Проблема доказів перебігу термоядерних реакцій в надрах зір. Нейтринна астрофізика. Модель внутрішньої будови Сонця.

  1. Еволюція зір.

Народження зір. Історія питання. Критерії Джинса гравітаційної нестійкості (без кількісних розрахунків). Протозорі. Спостереження за народженням зір. Залежність еволюції від маси зорі. Характерний ядерний час зорі. Еволюція зір посередніх мас. Модель червоного гіганта. Білі карлики. Гранична маса білого карлика. Планетарні туманності. Пізні стадії еволюції масивних зір. Походження хімічних елементів. Будова надгіганта напередодні спалаху наднової. Гравітаційний колапс. Походження нейтронних зір та чорних дір. Спостереження нейтронних зір та чорних дір.

  1. Галактики та Метагалактика. Еволюція Метагалактики.

Загальна структура Галактики. Рух Сонячної системи в Галактиці. Відкриття та класифікація галактик. Червоне зміщення у спектрах галактик. Закон Габбла. Групи і скупчення галактик. Структура Метагалактики. Критична густина Метагалактики: означення та обчислення. Можливі сценарії розширення Метагалактики. Відкриття прискорювання розширення Метагалактики, його наслідки. Сучасні уявлення про народження Метагалактики.
Структура навчальної дисципліни




Назви змістових

модулів і тем



Кількість годин

денна форма

заочна форма

заг

в тому числі

заг

в тому числі

лек

пр

сем

лаб

інд

с.р

лек

пр

сем

лаб

інд

с.р

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Змістовий модуль 1. Основи практичної астрономії. Сонячна система

1

Вступ. Предмет астрономії. Масштаби Всесвіту.

5

2

2










1

5

0,5

0,5










4

2

Зоряне небо. Видимий рух зір і Сонця на небесній сфері.

4

2













2

4,5

0,5













4

3

Основи вимірювання часу. Астрономічні основи календаря.

3

1













1

4
















4

4

Сучасний сонячний календар. Календарні ери.

3

1













1

4
















4

5

Рух планет. Кінематика та динаміка Сонячної системи

8

2

4










2

5

0,5

0,5










4

6

Природа планет. Планети земної групи. Планети-гіганти

2
















2

4,5

0,5













4

7

Малі тіла Сонячної системи.

4




2










2

4
















4

8

Астрономія і астрологія.

3
















1

5
















4

9

Проблема SETI: феномен НЛО, палеовізити на Землю

5
















1

4
















3

Разом за модуль 1

37

10

8










13

40

2

1










35

Змістовий модуль 2. Зорі. Галактика. Метагалактика

1

Телескопи та приймачі випромінювання.

4

2













2

4
















4

2

Спостережувані характеристики зір

6

2

2










2

5

0,5

0,5










4

3

Будова і джерела енергії зір.

8

1

4










2

5

0,5

0,5










4

4

Еволюція зір.

6

1

2










2

4,5

0,5













4

5

Галактика. Метагалактика

2
















2

4,5

0,5













4

6

Проблема SETI: можливі форми життя у Всесвіті, сучасні проекти SETI.

3
















1

3
















3

7

«Чи були американці на Місяці?»

3
















1

3
















3

8

Фрактали на Землі й у космосі.

3
















1

3
















3

Разом за модуль 2

35

8

8










13

32

2

1

0







29

Усього годин

72

18

16










26

72

4

2

2







64

Змістові модулі навчальної дисципліни
Денна форма навчання
Змістовий модуль 1

Тема: Основи практичної астрономії. Сонячна система.
Лекційний модуль

  1. Вступ. Предмет астрономії. Масштаби Всесвіту.

  2. Зоряне небо. Видимий рух зір і Сонця на небесній сфері.

  3. Основи вимірювання часу. Астрономічні основи календаря. Сучасний сонячний календар. Календарні ери.

  4. Рух планет.


Практичний модуль

1. Вступ до астрономії. Масштаби Всесвіту.



Задачі:

1.1. З речовини Землі зробили дріт довжиною від Землі до:

а) Сонця; б) α Центавра; в) Туманності Андромеди; г) меж спостережуваного Всесвіту. Оцініть діаметри цих дротів.

1.2. Оцінить, скільки зір у нашій Галактиці та скільки галактик у всьому Всесвіті доводиться на одну людину.

1.3. Як ви вважаєте, чого більше: зір у Галактиці чи комах на Землі?

1.4. Всесвіт зовсім маленький: зір у всьому Всесвіті стільки ж, скільки атомів у краплині води! Перевірте.

2. Кінематика Сонячної системи.

Задачі: 1.3, 1.11, 1.12, 1.20, 1.22 [3].

3. Динаміка Сонячної системи. Елементи космонавтики.



Задачі: 2.6, 2.26. 3.15, 3.18, 3.27 [3].

4. Спостережувані характеристики та природа планет.



Задачі: 4.3, 4.8, 4.11, 5.7, 5.20 [3].
Модуль самостійної роботи

    1. Розв’язування задач з теми: “Масштаби Всесвіту”

Задачі:

    1. Що більше: кулонівська сила притягання електрона до протону в атомі водню чи ньютонівська сила притягання двох космонавтів, які обмінюються рукостисканням у відкритому космосі?

    2. Що більше: кутовий розмір диску Місяця чи Туманності Андромеди?

    3. Скільки необхідно дисків Місяця для того, щоб покрити ними усе небо?

    4. Як відомо, мураха сильніше за слона, оскільки він піднімає вагу у декілька разів більше власного, а слон цього зробити не може. І бігає мураха швидше: він пробігає довжину свого тіла, за менший час, ніж слон. Подивимось з цієї точки зору на космічні тіла. За який час Земля у русі навколо Сонця проходить відстань, яка дорівнює діаметру Землі?

  1. Розв’язування задач з кінематики Сонячної системи.

Задачі: 1.2, 1.4, 1.14, 1.16 [3].

  1. Розв’язування задач з динаміки Сонячної системи та теми: “Елементи космонавтики”

Задачі: 2.9, 2.27, 2.38, 3.28, 3.34 [3].

4. Розв’язування задач з теми: “Спостережувані характеристики та природа планет”



Задачі: 4.1, 4.12, 4.13, 4.21а), 5.25 [3].

5. Історія виникнення і розвитку астрології. Принципи побудови гороскопів.

6. Сучасна уфологія. Історія виникнення. Що визнають за НЛО?

7. Наскальні малюнки, фігури у долині Наска. Кам'яні монументи: Стоунхендж, Єгипетські піраміди, Баальбекська веранда, статуї острова Пасхи. Стародавні географічні карти, календарі.

8. Становлення науки про пошук життя у космосі. Формула Дрейка. Основні властивості життя на Землі. Типовість земного життя (переваги карбону, переваги води як розчинника). Нехімічне життя.

Список використаних джерел

Основна література


      1. Климишин І.А. Астрономія: Підручник для студентів фізико-математичних факультетів пед. ін-тів. – Львів: Світ, 1994. – 384 с.

      2. Кононович Э.В., Мороз В.И. Общий курс астрономии. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 544 с. (Классический университетский учебник.)

      3. Кузьменков С.Г., Сокол І.В. Сонячна система: Збірник задач. – К.: Вища школа, 2007. – 168 с.


Додаткова література

  1. Дагаев М.М., Демин В.Г., Климишин И.А., Чаругин В.М. Астрономия. – М.: Просвещение, 1983. – 384 с.

  2. Ильин В.В. "Астрология – тщетная наука"//3емля и Вселенная. – 1989. – №3. – С. 24 - 28.

  3. Климишин И.А. Календарь и хронология. – М.: Наука, 1985. – 320 с.

  4. Климишин И.А. Элементарная астрономия. М.: Наука, 1991.

  5. Климишин І.А. Історія астрономії. – Івано-Франківськ: видавн. ІФТКДІ, 2000. – 652 с.

  6. Лупандин И.В. Мишель Нострадамус и искусство пророчества.//3емля и Вселенная. – 1989. – № 6. – С. 29 - 37.

  7. Сурдин В.Г. Астрология - наука или гадание?//Физика в школе. – 1991. – №3. – С. 60 - 64.

  8. Сурдин В.Г. Астрология - часть массовой культуры.//3емля и Вселенная. – 1990. – № 3. – С. 80 - 85.

  9. Сурдин В.Г. Астрология и наука. – Фрязино: «Век 2», 2007. – 96 с. (Наука сегодня.)

  10. Угольников О.С. Почему жива астрология?//3вездочет. – 1999. – № 2-3. – С. 16 - 18.

  11. Энциклопедия для детей. Т.8. Астрономия. – М.: Аванта +, 1997. – 688с.

  12. Платов Ю.В., Рубцов В.В. НЛО и современная наука. – М.: Наука, 1991.

  13. Сурдин В.Г. Столкновение с НЛО.//Физика в школе. – 1991. – № 6. – С. 63 - 69; 1992, №1-2, С. 29 - 34.

  14. Сурдин В.Г. НЛО: записки астронома. – Фрязино: «Век 2», 2007. – 64 с. (Наука сегодня.)

  15. Малина Я., Малинова Р. Природные катастрофы и пришельцы из космоса. – М.: Прогресс, 1993. – 352 с.

  16. Голдсмит Д., Оуэн Т. Поиски жизни во Вселенной. – М.: Мир, 1983. – 488 с.

  17. Летали ли американцы на Луну? // http://tonos.ru/articles/moonhoax/


Змістовий модуль 2

Тема: Зорі. Галактика. Метагалактика
Лекційний модуль

1. Телескопи та приймачі випромінювання.

2. Спостережувані характеристики зір

3. Будова і джерела енергії зір. Еволюція зір.


Практичний модуль

1. Спостережувані характеристики зір.



Задачі: 1.6, 1.7, 1.8, 1.18, 1.21, 1.26 [3].

2. Будова зір.



Задачі: 2.10, 2.11, 2.15, 2.21 [3].

2. Джерела енергії зір.



Задачі: 3.2, 3.4, 3.6, 3.22, 3.23 [3].

4. Еволюція зір.



Задачі: 4.13, 4.15, 5.24, 5.25, 5.41 [3].
Модуль самостійної роботи

1. Розв’язування задач з теми “Спостережувані характеристики зір”



Задачі: 1.5а), 1.9, 1.14а), в), 1.16а), 1.27а), б) [3].

2. Розв’язування задач з теми “Будова зір”



Задачі: 2.1, 2.13, 2.16, 2.18 [3].

3. Розв’язування задач з теми “Джерела енергії зір”.



Задачі: 3.1, 3.2, 3.11, 3.16 [3].

4. Розв’язування задач з теми “Еволюція зір”.



Задачі: 4.12, 4.20, 4.21, 5.22, 5.27 [3].

  1. Основні властивості життя на Землі. Типовість земного життя (переваги карбону, переваги води як розчинника). Нехімічне життя.

  2. Становлення науки про пошук життя у космосі. Формула Дрейка.

  3. Проблема SETI: Чому мовчить космос?

  4. Самоподібні геометричні об'єкти. Формула Мандельброта. Фрактали у космосі.

  5. Геометрії Евкліда, Лобачевського, Рімана.

  6. Еволюція Метагалактики як відображення її геометрії.


Список рекомендованих джерел

Основна література

1. Климишин І.А. Астрономія: Підручник для студентів фізико-математичних факультетів пед. ін-тів. – Львів: Світ, 1994. – 384 с.

2. Кононович Э.В., Мороз В.И. Общий курс астрономии. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 544 с. (Классический университетский учебник.)

3. Кузьменков С.Г. Зорі. Астрофізичні задачі з розв’язаннями. – Херсон, 2008.



4. Иванов В.В., Кривов А.В., Денисенков П.А. Парадоксальная Вселенная. – СПб.: Изд-во Петербург. ун-та, 1997. – 144 с.
Додаткова література

  1. Голдсмит Д., Оуэн Т. Поиски жизни во Вселенной. – М.: Мир, 1983. – 488с.

  2. Хоровиц Н. Поиски жизни в Солнечной системе. – М.: Мир, 1988. – 187с.

  3. Шкловский И.С. Вселенная, жизнь, разум. – М.: Наука, 1987.– 320 с.

  4. Шкловский И.С. Одни во Вселенной?//3нание – сила. – 1977. – № 6. – С. 32 - 36.

  5. Лем С. Одиноки ли мы в космосе?//3нание – сила. – 1977. – № 7. – С. 40 - 41.

  6. Архипов А.В. Правда о SЕТI.//Земля и Вселенная. – 1995. – № 2. – С. 33 - 37.

  7. Ксанфомалити Л.В. SETI – проблема или миф?//3емля и Вселенная. – 1996. – № 2. – С. 38 - 45.

  8. Соколов И.М. Фракталы.//Квант. – 1989. – № 5. – С. 6 - 13.

  9. Юргенс Х., Пайтген Х-О., Заупе Д. Язык фракталов.//В мире науки. – 1990. – № 10. – С. 36 - 44.

  10. Розгачева И.К. Фракталы в космосе.//Земля и Вселенная. – 1993. – № 1. – С. 10 - 16.

  11. Цицин Ф.А. Вселенная фракталов.//Земля и Вселенная. – 1997. – № 6. – С. 13 - 25.

  12. Климишин И.А. Релятивистская астрономия. – М.: Наука, 1989. – 288 с.

  13. Сажин М.В. Современная космология в популярном изложении. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – 240 с.

  14. Розенталь И.Л., Архангельская И.В. Геометрия, динамика, Вселенная. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 200 с.

  15. Кадомцев С.Б. Геометрия Лобачевского и физика. – М.: Издательство ЛКИ, 2007. – 72 с.

Заочна форма навчання
Лекційний модуль

      1. Вступ до астрономії. Видимий рух Сонця та Місяці по небесній сфері.

      2. Кінематика та динаміка тіл Сонячної системи. Природа планет.

      3. Спостережувані характеристики та будова зір.

      4. Еволюція зір. Галактика. Метагалактика.


Практичний модуль

  1. Масштаби Всесвіту. Кінематика та динаміка Сончної системи.

  2. Спостережувані характеристики та будова зір.


Модуль самостійної роботи

  1. Розв’язування задач з теми: “Масштаби Всесвіту”

Задачі:

    1. Що більше: кулонівська сила притягання електрона до протону в атомі водню чи ньютонівська сила притягання двох космонавтів, які обмінюються рукостисканням у відкритому космосі?

    2. Що більше: кутовий розмір диску Місяця чи Туманності Андромеди?

    3. Скільки необхідно дисків Місяця для того, щоб покрити ними усе небо?

    4. Як відомо, мураха сильніше за слона, оскільки він піднімає вагу у декілька разів більше власного, а слон цього зробити не може. І бігає мураха швидше: він пробігає довжину свого тіла, за менший час, ніж слон. Подивимось з цієї точки зору на космічні тіла. За який час Земля у русі навколо Сонця проходить відстань, яка дорівнює діаметру Землі?

  1. Розв’язування задач з кінематики Сонячної системи.

Задачі: 1.2, 1.4, 1.14, 1.16 [3].

  1. Розв’язування задач з динаміки Сонячної системи та теми: “Елементи космонавтики”

Задачі: 2.9, 2.27, 2.38, 3.28, 3.34 [3].

4. Розв’язування задач з теми: “Спостережувані характеристики та природа планет”



Задачі: 4.1, 4.12, 4.13, 4.21а), 5.25 [3].

5. Історія виникнення і розвитку астрології. Принципи побудови гороскопів.

6. Сучасна уфологія. Історія виникнення. Що визнають за НЛО?

7. Наскальні малюнки, фігури у долині Наска. Кам'яні монументи: Стоунхендж, Єгипетські піраміди, Баальбекська веранда, статуї острова Пасхи. Стародавні географічні карти, календарі.

8. Становлення науки про пошук життя у космосі. Формула Дрейка. Основні властивості життя на Землі. Типовість земного життя (переваги карбону, переваги води як розчинника). Нехімічне життя.

9. Розв’язування задач з теми “Спостережувані характеристики зір”



Задачі: 1.5а), 1.9, 1.14а), в), 1.16а), 1.27а), б) [3].

10. Розв’язування задач з теми “Будова зір”



Задачі: 2.1, 2.13, 2.16, 2.18 [3].

11. Розв’язування задач з теми “Джерела енергії зір”.



Задачі: 3.1, 3.2, 3.11, 3.16 [3].

12. Розв’язування задач з теми “Еволюція зір”.



Задачі: 4.12, 4.20, 4.21, 5.22, 5.27 [3].

  1. Основні властивості життя на Землі. Типовість земного життя (переваги карбону, переваги води як розчинника). Нехімічне життя.

  2. Становлення науки про пошук життя у космосі. Формула Дрейка.

  3. Проблема SETI: Чому мовчить космос?

  4. Самоподібні геометричні об'єкти. Формула Мандельброта. Фрактали у космосі.

  5. Геометрії Евкліда, Лобачевського, Рімана.

  6. Еволюція Метагалактики як відображення її геометрії.



Методи навчання

  1. Пояснювально-ілюстративний.

  2. Евристичний.

  3. Проблемного навчання.

  4. Дослідницький.


Методи контролю

  1. Усний.

  2. Письмовий.

  3. Практичний.

  4. Тестовий.

  5. Екзаменаційний.



Критерії оцінювання відповідей

Оцінка за національною

шкалою

Сума балів за 100-бальною системою

Оцінка

ECTS

Критерії оцінювання

Відмінно (5)

90 – 100

А

Відповідь правильна, повна, містить розгорнуту аргументацію

Добре (4)


82 – 89

B

Відповідь правильна, повна, але містить не розгорнуту аргументацію

74 – 81

C

Відповідь в цілому правильна, але містить неточності, не повна

Задовільно (3)

64 – 73

D

Відповідь в цілому правильна, але містить грубі помилки, повна

60 – 63

E

Відповідь в цілому правильна, але містить грубі помилки, не повна

Незадовільно (2)

35 – 59

FX

Відповідь в цілому не правильна, але студент намагається відповісти повністю на питання

1 – 34

F

Відповідь в цілому не правильна, студент демонструє повне не знання матеріалу


Критерії оцінювання розв’язання задачі

Оцінка за національною

шкалою

Сума балів за 100-бальною системою

Оцінка

ECTS

Критерії оцінювання

Відмінно (5)

90 – 100

А

Задача розв’язана правильно з дотриманням всіх етапів розв’язування задач, наявне пояснення до задачі

Добре (4)


82 – 89

B

Задача розв’язана правильно з дотриманням всіх етапів розв’язування задач, але пояснення не достатнє

74 – 81

C

Задача в цілому розв’язана правильно, але є неточності, дотримані не всі етапи розв’язування задач

Задовільно (3)

64 – 73

D

Задача в цілому розв’язана правильно, але є грубі помилки, дотримані всі етапи розв’язування задач

60 – 63

E

Задача в цілому розв’язана правильно, але є грубі помилки, дотримані не всі етапи розв’язування задач

Незадовільно (2)

35 – 59

FX

Задача в цілому розв’язана не правильно, але студент намагається дотриматись всіх етапів розв’язування задач

1 – 34

F

Задача в цілому розв’язана не правильно, студент демонструє повне не знання матеріалу




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка