Робоча програма навчальної дисципліни 09. 00. 05. – Історія античної філософії



Сторінка5/6
Дата конвертації05.11.2016
Розмір1.05 Mb.
1   2   3   4   5   6


4. ЗМІСТОВО-ДІЯЛЬНІСНА СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

Ср

1

2

3

4

5

6

7



Модуль 1



Змістовий модуль 1. Специфіка історико-філософського знання та його науковий статус



Тема 1. Предмет і завдання історії філософії як науки.

12

3

2

-

-

7

Тема 2. Становлення і розвиток філософії в країнах Близького Сходу, Індії та Китаю.

12

3

2

-

-

7

Тема 3. Становлення та розвиток філософії в античному світі.

12

3

2

-

-

7

Разом змістовий модуль 1

36

9

6







21



Змістовий модуль 2. Формування старогрецької філософії



Тема 4. Іонійська (мілетська) філософія природи.

13

4

2

-

-

7

Тема 5. Геракліт із Ефесу: життя і діяльність.

13

4

2

-

-

7

Тема 6. Італійська філософія. Піфагор і піфагорейський союз.

13

4

2

-

-

7

Тема 7. Елейська філософська школа.

14

4

2

-

-

8

Тема 8. Молодші філософи природи.


14

4

2

-

-

8

Тема 9. Античний атомізм.

17

5

4

-

-

8

Тема 10. Софістика.

16

4

4

-

-

8

Тема 11. Філософія Сократа. Сократичні школи.

16

4

4

-

-

8

Разом змістовий модуль 2

116

33

22







61



Модуль 2



Змістовий модуль 3. Класична грецька філософія



Тема 12. Філософія Платона.

17

5

4

-

-

8

Тема 13. Філософія Арістотеля .

17

5

4

-

-

8

Разом змістовий модуль 3

34

10

8







16



Змістовий модуль 4. Елліністично-римська філософія



Тема 14. Епікуреїзм.

17

5

4

-

-

8

Тема 15. Стоїцизм.

16

4

4

-

-

8

Тема 16. Скептицизм.

16

4

4

-

-

8

Тема 17. Платонізм і неоплатонізм.

17

5

4







8

Разом змістовий модуль 4

66

18

16







32

Усього:

252

70

52







130

5. КОМПЕТЕНЦІЇ, ЯКИХ МАЄ НАБУТИ СТУДЕНТ

У РЕЗУЛЬТАТІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ)


Шифр змістових модулів

Компетенції



ЗМ 1

Розуміти:

  • зміст філософських концепцій аналізованого періоду

Знати:

  • поняттєвий апарат опанованих філософських концепцій

Уміти:

  • інтерпретувати будь-які погляди як прояв відповідної філософської концепції;

  • орієнтуватися у складній системі вчень, шкіл, напрямків, концепцій античної філософії та використовувати їх у своїх наукових пошуках та світоглядних орієнтаціях;

  • осмислено підходити до аналізу співвідношення філософського світогляду з міфологічним, релігійним та науковим;

ЗМ 2

Розуміти:

  • зміст філософських концепцій аналізованого періоду

Знати:

  • поняттєвий апарат опанованих філософських концепцій

Уміти:

  • віднайти генезис походження багатьох сучасних наукових проблем, ідей, теорій;

  • вміти використовувати філософські методи дослідження у своїй науковій, суспільно-політичній та громадській діяльності;

ЗМ 3

Розуміти:

  • зміст філософських концепцій аналізованого періоду

Знати:

  • поняттєвий апарат опанованих філософських концепцій

Уміти:

  • збагнути головні проблеми і домінуючі ідеї античної філософської думки, їх значення для розвитку філософії та світової культури;

ЗМ 4

Розуміти:

  • зміст філософських концепцій аналізованого періоду

Знати:

  • поняттєвий апарат опанованих філософських концепцій

Уміти:




  • пояснювати соціокультурну цінність філософського знання.




6. САМОСТІЙНА РОБОТА


Номер

Зміст роботи

К-ть

годин - 130

1.

Підготовка до семінарських занять

50

2.

Написання рефератів

30

3.

Опрацювання тем, запланованих для самостійного вивчення

50


ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

І ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ

  1. Філософія і світогляд. Типи світоглядів.

  2. За­ро­джен­ня при­ро­д­ни­чо­ на­у­ко­вих знань у Ва­ви­ло­ні та Єги­п­ті: ас­т­ро­но­мія, ма­те­ма­ти­ка, ме­ди­ци­на.

  3. Мі­фо­ло­гія Ва­ви­ло­ну та Єги­п­ту про по­хо­джен­ня сві­ту та про дже­ре­ла знань лю­ди­ни.

  4. Си­с­те­ма «н’я­я».

  5. Си­с­те­ма «вай­ше­ши­ка».

  6. Даршана «са­н­к­х’я».

  7. Джай­нізм.

  8. Уявлення про долю в китайській філософії.

  9. Філософська антропологія Стародавнього Китаю.

  10. Да­о­сизм.

  11. Мо­їзм.

  12. Ко­с­мо­го­нії Го­ме­ра, Ге­сі­о­да, ор­фі­ків.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Беккер К.Ф. Мифы древнего мира. – Симферополь, 1998.

  2. Бойченко О.І. Філософська антропологія давнього Китаю. – К., 2003.

  3. Вассоевич А.Л. Духовный мир народов классического Востока (Историко-психологический метод в историко-философском исследовании). – СПб., 1998.

  4. Гиляров Г.А. Греческие софисты. – М., 1888.

  5. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986.

  6. Древнеиндийская философия. Начальный период. – М., 1972.

  7. Жданов В.В. Проблема времени в древнеегипетской мысли // Вопросы философии, № 2, 2003. – С. 152–160.

  8. Захара І. С. Лекції з історії філософії. – Львів: Видавництво ЛБА, 1997.

  9. История китайской философии: Пер. с кит. / Общ. ред и послесл. М.Л.Титаренко. – М.: Прогресс, 1989. – 552 с.

  10. История философии в кратком изложении / Пер. с чеш. И.И.Богута – М.: Мысль, 1991. – 590 с.

  11. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін..; за ред. В.І.Ярошовця. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. – 774 с.

  12. Камнев О.А. Мораль, нравственность и этика древнеегипетского общества (на материалах "Поучения Птаххотепа") // Древний Египет и христианство (К 2000-летию христианства): Материалы научной конференции 30.10.2000–2.11.2000. – М., 2000. – С. 62–70.

  13. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – СПб., 2003.

  14. Кондзьолка В. В. Нариси історії античної філософії. – Львів, 1993.

  15. Кондзьолка В.В. Філософія і її історія. – Львів, 1996. – С. 3-89.

  16. Лукьянов А. Е. Становление философии на Востоке. Древний Китай и Индия. – 1989.

  17. Мюллер Макс. Шесть систем индийской философии: пер. с англ. – М., 1995.

  18. Петрушенко В. Л. Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти I–IV рівнів акредитації. – К.: “Каравела”; Львів: “Новий світ–2000”, 2001.

  19. Редер Д.Г. Мифологическое мышление и зачатки научного мировоззрения в Древнем Египте // Культура древнего Египта. – М., 1976. – С. 223–249.

  20. Тарасенко Н.А. К вопросу о мифо-темпоральных представлениях древних египтян. Вечность «Нехех» и вечность «Джет» в 17-й главе Книги Мертвых // Вісник Київського інституту “Слов’янський університет”. Вип. 7. “Історія”. – Киев, 2000. – С. 227–237.

  21. Татаркевич В. Історія філософії. – У 3-х т. – Львів, 1997.

  22. Філософія: Навч. Посіб. /За ред. І.Ф.Надольного. - К.: Вікар, 1999. - 624 с.


ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

ІІ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ


  1. Гегелівська оцінка Мілетської філософії.

  2. Містика чисел у піфагореїзмі.

  3. Оцінка філософії Парменіда Гегелем і Хайдеггером.

  4. Філософія Парменіда у контексті розвитку світової філософії.

  5. Апорії Зенона і сучасні проблеми логіки і математики.

  6. Наукові здогадки Емпедокла

  7. Закиди Анаксагорові від Платона та Арістотеля.

  8. Вчення Демокріта про похо­дження і розвиток людей.

  9. Етико-соціальні ідеї Демокріта.

  10. Лінгвістичні рефлексії Демокріта.

  11. Гегелівське визначення софістики.

  12. Софісти як просвітники анти­чності.

  13. Релігійні проблеми у філософії Протаго­ра.

  14. Суспільно-полі­тичні рефлексії Гіппія.

  15. Оцінка діяльності Продіка у діалогах Платона.

  16. Розмірковування Продіка про мову філософії.

  17. Розмірковування Антіфонта про людину.

  18. Крітій про роль виховання.

  19. Вклад софістів в розвиток теорії права.

  20. Вклад софістів в розвиток етики.

  21. Вклад софістів в розвиток державознавства.

  22. Роль і місце софістичної осві­ти.

  23. Оцінка софістики Платоном і Арістотелем.

  24. Історична доля вчення Сократа.

  25. Етика Антісфена.

  26. Ідеї космополітизму Діогена.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Антология мировой философии: В 4-х томах. М., 1969. Т.1. Ч.1. С.536-576.

  2. Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1976. С. 402-493.

  3. Конрад М. Нарис історії стародавньої філософії. Рим, 1974. С.271-365.

  4. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранний эллинизм. М., 1974.

  5. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. СПб., 1994. Т.1. Античность. С.171-319.

  6. Чанышев А.Н. Философия Древнего мира. С.450-698.

  7. Гиляров Г.А. Греческие софисты. М., 1888.

  8. Кондзьолка В.В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993. С. 111-141.

  9. Чернышев Б. Софисты. М., 1929.

  10. Лурье С.Я. Теория бесконечно малых у древних атомистов. М.-Л., 1935.

  11. Лурье С.Я. Демокрит. Тексты. Перевод. Исследования. М.-Л., 1976.

  12. Брамбо Р. Философы Древней Греции. С.100-113, 142-154.

  13. Таннери П. Первые шаги древнегреческой науки. СПб, 1902.

  14. Лосев А.Ф. История античной эстетики (Софисты, Сократ, Платон). М., 1970. С.53-83.

  15. Нерсеянц В.С. Сократ. М., 1984.


ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

ІІІ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ


  1. Вчення Платона про любов.

  2. Вчення Платона про державу.

  3. Платон про проблеми виховання.

  4. Соціальний смисл утопії Платона.

  5. Естетичне вчення Платона.

  6. Історичне значення філософії Платона.

  7. Космологічне вчення Арістотеля.

  8. Психологічне вчення Арістотеля.

  9. Біологічні ідеї Арістотеля.

  10. Вчення Арістотеля про найвище добро.

  11. Арістотель про головні чесноти.

  12. Вчення Арістотеля про суспільство і державу.

  13. Арістотель про суспільні чесноти.

  14. Проблема публічного виховання у філософії Арістотеля.

  15. Арістотель про соціальну функцію мистецтва.

  16. Теологічні погляди Арістотеля.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Виндельбанд В.В. Платон. М., 1923. СПб, 1904.

  2. Новицкий В.В. Платон. М., 1923.

  3. Кондзьолка В.В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993. С.151-187.

  4. Кондзьолка В.В. Платон: філософія добра. Львів, 1997.С.3-12.

  5. Пролеев С.В. История античной философии. М., 2001. С. 324-341.

  6. Шичалин Ю.А. История античного платонизма. М. 2000. С. 105-147.

  7. Авраамова М.А. Учение Аристотеля о сущности. М., 1970.

  8. Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1976. С. 259-401.

  9. Джохадзе Д.В. Диалектика Аристотеля. М., 1971.

  10. Лосев А.Ф. История античной эстетики (Аристотель и поздняя классика). М., 1975. С. 7-38, 91-141.

  11. Лосев А.Ф. Критика платонизма у Аристотеля. М., 1929.

  12. Лосев А.Ф., Тахо-Годи. Платон и Аристотель. М., 1993.

  13. Чанышев А.Н. Аристотель. М., 1981. С. 7-56.


ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

ІV ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ


  1. Етичні правила Епікура.

  2. Вчення Епікура про людину.

  3. Проблема щастя у філософії Епікура.

  4. Проблема страху і смерті у житті людини у філософії Епікура.

  5. Суспільно-політичні погляди Епікура.

  6. Етичне вчення стоїків.

  7. Проблема вищого добра у філософії стоїків.

  8. Стоїки про проблему добра і зла.

  9. Суспільні погляди стоїків.

  10. Епіктет про долю і можливість бути собою.

  11. Марк Аврелій про рівність людей.

  12. Скептики про спосіб відношення до речей.

  13. Тімон про людину і спосіб її життя та поведінки.

  14. Александрія – духовний осередок культури і філософії.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Антология мировой философии: В 4-х томах. М., 1969. Т.1. Ч.1. С.536-576.

  2. Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1976. С. 402-493.

  3. Конрад М. Нарис історії стародавньої філософії. Рим, 1974. С.271-365.

  4. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранний эллинизм. М., 1974.

  5. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. СПб., 1994. Т.1. Античность. С.171-319.

  6. Чанышев А.Н. Философия Древнего мира. С.450-698.

  7. Фрагменты ранних стоиков. Т.1. Зенон и его ученики. М. 1998.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
Реферат повинен складатися зі: змісту, вступу, основної частини (розділи), висновків, списку використаної літератури. У вступі слід: а) обґрунтувати актуальність обраної теми; б) показати ступінь розробленості даної теми, а також в) поставити завдання дослідження.

В основній частині потрібно подати короткі біографічні відомості про мислителя, передати зміст його основних ідей, показати їх актуальність.

У висновках потрібно представити результати дослідження, підвести його підсумки.

У списку використаної літератури джерела потрібно подавати в такій формі:

Ім’я автора (прізвище, ініціали). Назва твору. – Місце видання: Назва видавництва, рік видання. – Сторінки.

Так само вказується джерело під час цитування. Можна вказувати джерело цитати на кожній сторінці, а можна посилатися на список літератури, вказуючи при цьому в квадратних дужках номер джерела у списку використаної літератури і сторінку, на якій міститься текст цитати за таким зразком: [1, 255]. Обсяг реферату 10-12 сторінок, друкований (формат А-4; інтервал 1,5; розмір шрифту – 14).


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТУ
5 балів –  реферат написано самостійно, формальні вимоги до реферату виконано, проблему повністю розкрито, висновки містять наукові пропозиції. Для написання реферату студент використав не тільки підручники, а і першоджерела;

4 бали – реферат написано самостійно, всі вимоги до реферату виконані, проблема розкрита;

3 бали – реферат написано самостійно, але не всіх вимог дотримано,

розкриття проблеми неповне; наявні граматичні помилки;



2 бали – реферат написано самостійно, вимог не дотримано, проблему не розкрито;

1 бал – реферат написано несамостійно;

0 балів – реферат не написано.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ


  1. Специфіка історико-філософського знання і його науковий статус.

  2. Філософія і історія філософії.

  3. Філософські школи і напрямки як спосіб буття філософії.

  4. Філософія у системі духовної культури людства.

  5. Філософський текст як об’єкт наукової рефлексії.

  6. Значення історико-філософського знання для розвитку філософії і наукового пізнання.

  7. Культурно-історичні передумови виникнення філософії в античному світі.

  8. Всесвітня філософія і національна філософія.

  9. “Сім мудреців” і їх вплив на формування етико-філософських ідей в античному світі.

  10. Проблеми космогонії та теогонії у поемах Гесіода “Теогонія”.

  11. Проблеми першопочатку у ранній грецькій філософії.

  12. Формування онтологічної проблематики у досократівській філософії.

  13. Грецька натурфілософія як перша історична форма філософії природи.

  14. Вчення про космос у грецькій філософії.

  15. Ідея міри та гармонії у філософії піфагорейців.

  16. Формування та розвиток гносеологічних ідей у досократівській філософії.

  17. Елейська концепція буття та її історичне значення для розвитку філософської онтології.

  18. Філософія як спосіб життя в античній філософії.

  19. Філософія як мудрість.

  20. Відкриття та обгрунтування принципу тотожності буття та мислення у грецькій філософії.

  21. Філософія софістів як культурологічний феномен античного світу.

  22. Морально-етичні рефлексії “Семи мудреців” як одне із джерел старогрецької філософії.

  23. Схеми суспільного устрою в творах Платона “Держава” і “Закони”.

  24. Категорія Логосу як одна із провідних категорій старогрецької філософії.

  25. Історичне місце Геракліта у розвитку світової філософської думки.

  26. Грецька пайдея і її історико-культорологічне значення.

  27. Піфагорейське вчення про кількісну першооснову світу.

  28. Історичне значення піфагореїзму.

  29. Вчення Парменіда про буття і його вплив на розвиток світової філософії.

  30. Антична атомістика і розвиток світової науки.

  31. Сократ: філософська постать.

  32. Сократ і Платон – історичні паралелі.

  33. Світ ідей Платона.

  34. Арістотель як засновник логіки.

  35. Суспільно-політичні погляди Арістотеля.

  36. Політичний ідеал Платона і вчення про державу.

  37. Етичне вчення стоїків.

  38. Стоїчна логіка і її значення.

  39. Епікур і його доктрина.

  40. Історична доля скептицизму.

  41. Арістотелівська метафізика і її історичне значення. Проблема методу в Арістотеля.

  42. Ідеал мудреця у філософії стоїків.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1976. С. 27-30.

  2. Басов P.A. История греческой философии. От Фалеса до Арис­тотеля. М., 2002. С. 53-79.

  3. Богомолов A.C. Античная философия. М., 1985. С. 64-75.

  4. Брамбо Р. Философы Древней Греции. М., 2002, С.49-66.

  5. Кондзьолка В.В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993. С. 38-52.

  6. Конрад M. Нарис історії стародавньої філософії. Рим, 1974; С. 100-112.

  7. Лосев А.Ф. История античной эстетики (ранняя класика). M., 1963. С. 273, 501-510.

  8. Лурье С.Я. Очерки истории античной науки. М.-Л., 1947.

  9. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней, С. 26-33.

  10. Арзакян Ц.Г. К вопросу становления истории философии как науки // Вопросы философии. 1962. №6.

  11. Асмус В.Ф. Некоторые вопросы диалектики историко-филосо­фского процесса и его познание // Вопросы философии. 1961, №1.

  12. Баллер З.А. Преемственность в развитии культуры. М., 1969.

  13. Волков Г. У колыбели науки. М., 1971.

  14. Горський B.C. Соціальне середовище та історико-філософський процес. К., 1969.

  15. Дильтей В. Типы мировоззрений и обнаружение их в метафи­зических системах. Новые идеи в философии. Сбор, 1, СПб., 1912.

  16. Малинин В. А. Теория истории философии// Наука и ее про­блемы. М„ 1976.

  17. Методологические проблемы истории философии и общест­венной мысли. М., 1977.

  18. Ортега-и-Гассет. Что такое философия. М., 1990.

  19. Пролеев С.В. История античной философии. М.: Ваклер, 2001. С. 3-25' -

  20. Степанянц М.Т. Восток-Запад: диалог философов 11 Вопросы философии. 1989. №12.

  21. Шинкарук В.И. Предмет та завдання історії філософії як нау­ки. К., 1957.



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Написання курсової роботи дозволить студентові поглиблено вивчити літературні джерела, проаналізувати та узагальнити їх основний зміст, розширити обсяг знань за обраною темою курсової роботи, співставити різні точки зору на одні й ті ж питання, вільно володіти основним змістом теми. Водночас написання курсової роботи сприяє розвиткові навичок самостійної творчої роботи студента, сприяє поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентом, застосуванню цих знань у практичній діяльності.


Структура курсової роботи:

 

• титульний лист



• зміст (повинен відображати розділи курсової роботи і нумерацію сторінок)

• вступ (2–3 сторінки); у вступі потрібно добиватися стислості та чіткості розкриття матеріалу.



У вступі розкривається:

актуальність теми, тобто розкриття причин важливості дослідження обраної теми, а також яке наукове значення має дослідження обраної теми;

ступінь розробленості обраної проблеми у науковій літературі (короткий аналіз того, що, ким і як досліджено);

об’єкт дослідження;

предмет дослідження;

мета дослідження;

завдання дослідження;

структура курсової роботинаприклад, курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.
• основна частина;

Основна частина курсової роботи включає три розділи, кожен з яких поділений на відповідну до змісту кількість підрозділів, що послідовно розкривають визначені завдання дослідження. Кожний з розділів основної частини закінчується висновками.

3 розділи основної частини, поділені на підрозділи (оптимально 2 підрозділи (параграфи)) :

І розділ (8–10 сторінок)

ІІ розділ (8–10 сторінок)

ІІІ розділ (8−10 сторінок)

• висновки (2–3 сторінки)

• список використаної літератури і джерел

Приблизний обсяг курсової роботи – 35 сторінок комп’ютерного тексту (1,5 інтервал; шрифт Times New Roman № 14) без списку літератури. Сторінки роботи повинні мати поля: ліве – 30 мм, верхнє – 20 мм, праве – 10 мм, нижнє – 25 мм.

Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ньому номер сторінки не ставиться, другою – сторінка, що містить «зміст», на ній також номер не ставиться, а наступна сторінка має вже номер 3 і далі по порядку. Порядковий номер сторінки розміщується посередині верхнього поля сторінки.

На сторінці із змістом роботи позначаються сторінки, на яких розпочинаються розділи чи підрозділи, а їхні заголовки чи підзаголовки мають бути виділені у тексті й відповідати змісту.
Зразок титульного листа

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет

Кафедра історії філософії




НАЗВА РОБОТИ

Курсова робота

Студент-виконавець:

_______________________

(прізвище, імʼя, по батькові)

_______________________

(курс, група)
Роботу захищено Науковий керівник:

з оцінкою __________ _____________________

(оцінка за національною шкалою, (прізвище, імʼя, по батькові)

кількість балів,

за шкалою ECTS) ______________________

(науковий ступінь, вчене звання)

«____» ________________________ 2014 р.

ЛЬВІВ-2014



ЗРАЗОК ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………. 3

РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ ………………6

1.1. Назва підрозділу.....................................

1.2. ............................................................

РОЗДІЛ 2. .................................................

2.1. .............................................................

2.2. .............................................................

РОЗДІЛ 3. ................................................

3.1. .............................................................

3.2. .............................................................

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ


ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

  1. Підготовчий етап

  • Вибір теми та її обґрунтування;

  • Обʼєкт дослідження;

  • Предмет дослідження;

  • Мета дослідження;

  • Завдання дослідження;

  • Підбір літератури з теми дослідження;

  • Складання попереднього плану роботи й узгодження його з керівником.


Вибір теми

З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент обирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-науковим інтересам і схильностям. Студент може й сам запропонувати тему курсової роботи відповідно до своїх наукових інтересів. Тематика курсових робіт затверджується на засіданні кафедри історії філософії.



Обʼєкт дослідження – сукупність відношень різних аспектів теорії й практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідження інформації. Визначення обʼєкта дослідження покликане зорієнтувати дослідника на виявлення місця й значення предмета дослідження в більш широкому понятті, яким є обʼєкт дослідження. Обʼєкт дослідження у курсовій роботі – це та область об’єктивно існуючого наукового знання, у рамках якої знаходиться те, що буде осмислюватися (досліджуватися), тобто предмет дослідження.

Предмет дослідження – це тільки ті суттєві звʼязки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким поняттям, ніж обʼєкт. Інакше кажучи, обʼєктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому обʼєкті має наукове пояснення.  У одному об’єкті може бути виділена достатньо велика кількість предметів дослідження (предмет дослідження повинен відповідати його темі).

Мета дослідження – повʼязана з обʼєктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і щляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом обʼєкта дослідження в реальній практиці й вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Цей результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина – у вигляді суспільної користі; друга – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.  Мета дослідження – це формулювання тієї кінцевої цілі (або цілей), яку автор дослідження бажає досягти (мета роботи переплітається з її назвою і повинна чітко вказувати, що саме розв’язується в курсовій роботі).

Завдання дослідження  – це ті завдання, за допомогою яких може бути досягнута мета дослідження, ці завдання розкриваються в підрозділах відповідних розділів курсової роботи. Завдання дослідження можуть включати: вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення); усебічне вивчення практики розвʼязання даної проблеми, виявлення її стану, недоліків і труднощів, їхніх причин; обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми.


  1. Робота над текстом

  • Вивчення та конспектування літератури;

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами з теми курсової роботи. При написанні курсової роботи з історії античної філософії студент повинен використати: першоджерела античних мислителів; монографічні праці, наукові публікації, статті, методичну літературу; інформаційні джерела, довідники.

  • Виклад тексту курсової роботи;

Проаналізований і систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожен розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ (або параграф) – окрему його частину. Тему має бути розкрито без пропуску логічних ланок, тому, починаючи працювати над розділом, слід зазначити його головну ідею, а також тезу кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів. Думки повинні бути повʼязані між собою логічно, увесь текст повинен підпорядковуватися головній ідеї.

  • Написання вступу до роботи;

Вступ доцільно писати після того, як вже завершено основну частину курсової роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається; визначається обʼєкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен це зазначити у вступі.

Обовʼязковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10-15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг і недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми; теоретичні роботи, повністю присвячені темі; ті роботи, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо вказати автора і назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного опису цієї роботи у списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про міру висвітлення в літературі основних аспектів теми.



  • Написання висновків.

Головна мета висновків – підведення підсумків виконаної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням. Основна вимога до заключної частини (висновків) – не повторювати зміст вступу, основної частини і висновків, зроблених у розділах.

  1. Етап оформлення роботи

  • Складання списку використаної літератури;

Список використаної літератури і джерел має містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою курсової роботи. Укладаючи його, необхідно дотримуватися вимог державного стандарту. Кожен бібліографічний опис треба починати з нового рядка, літературу слід розташувати в алфавітному порядку авторів і назв праць, спочатку видання українською мовою, потім – іноземною. Бібліографічні описи у Списку використаної літератури повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати посилання на номери списку у квадратних дужках. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номеру видання. Посилання на літературу в тексті подаються за таким зразком: [7, с.123], де 7– номер джерела за списком, 123 – сторінка. Посилання на декілька джерел одночасно подаються таким чином: [1; 4; 8] або [2, с.32; 9, с.48; 11, с.257].

  • Літературне оформлення і редагування тексту;

У курсовій роботі слід прагнути дотримуватись прийнятої термінології. Не рекомендується вживати штампи, вести виклад від першої особи: «На мою думку», «Ми отримуємо». При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників), їхні ініціали ставляться перед прізвищем. Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами.

  1. Підготовка до захисту і захист курсової роботи

Процедура захисту включає доповідь студента про зміст роботи. Доповідь студенту необхідно підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: актуальність теми дослідження; мета, завдання, обʼєкт, предмет дослідження; що вдалося встановити, виявити; якими методами це досягнуто; з якими труднощами довелося зіткнутися у процесі дослідження. У виступі студент має також відповісти на основні зауваження наукового керівника. Доповідь студента не повинна продовжуватися більше 10-12 хвилин.
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка