Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання



Скачати 262.7 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір262.7 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни "Охорона праці та навколишнього середовища" для студентів

напряму 8.05130105 – Хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів


ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні Вченої ради

академії

Протокол № від





Дніпропетровськ НМетАУ 2013

УДК 666.76.001.2 (07)

Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Охорона праці та навколишнього середовища" для студентів напряму 8.05130105 – Хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів / Укл. М.С. Чемеринський. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2013. – 23 с.




Наведено загальні методичні вказівки, рекомендації до вивчення дисципліни, рекомендовану літературу, завдання для виконання індивідуальних завдань.

Призначена для студентів напряму 8.05130105 – хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів заочної форми навчання.


Укладачі: М.С. Чемеринський, доц.

Відповідальна за випуск М.С.Чемеринський, доц.

Рецензент Є.І.Малий, канд. техн. наук, доц. (НМетАУ)


Підписано до друку Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский. Облік.-вид.арк. . Умов.друк.арк. . Тираж 50 пр. Замовлення № .


Національна металургійна академія України

49600, Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

______________________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ
В С Т У П

Дисципліна "Охорона праці та навколишнього середовища" є невід’ємною частиною комплексу дисциплін з підготовки фахівця за напрямом 8.05130105 – хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів.

Мета викладання дисципліни – засвоєння знань та придбання навиків для організації небезпечного проведення технологічних процесів на виробництві.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

- основні вимоги до санітарно-гігієнічних умов праці на виробництві;

- характеристики шкідливих речовин виробництва та їх вплив на обслуговуючий персонал;

Вивчення дисципліни обумовлює придбання знань і умінь для вирішення загальних інженерних задач та проектування і вибору технологічної схеми та устаткування виробництв хімічної промисловості для забезпечення безпеки праці, виробничої санітарії, охорони повітряного і водного басейнів в розроблюваних проектах на будівництво нових і реконструкцію діючих цехів, агрегатів.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти складати комплекс вимог до організації небезпечних умов проведення технологічних процесів, реалізувати на практиці заходи по охороні праці та навколишнього середовища.

Виконання індивідуальних завдань, запропонованих студентам, стимулює розвиток навичок самостійної роботи з літературою, вміння кваліфіковано, за відомими закономірностями оцінити і віднести будь-який процес до однієї з основних груп цих процесів, проаналізувати шкідливі і небезпечні виробничі фактори.

1 РОБОЧА ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ "ОХОРОНА ПРАЦI ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА"
Розподіл навчальних годин за семестрами і видами занять з дисципліни "Охорона працi та навколишнього середовища" наведено в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1 – Розподіл навчальних годин за семестрами і видами занять




Усього

Семестр

І

Усього годин за навчальним планом у тому числі:

72

72


  • Аудиторні заняття

з них:

12

12





  • лекції

8

8




  • лабораторні

заняття

-

-




  • практичні

заняття

4

4

  • Самостійна робота

60

60

Контрольна робота

-

-

Курсовий проект

-

-

Підсумковий контроль




Залік



Рекомендована література
1. Гольбрайхт Ю.А. Техника безопасности в коксохимическом производстве. К., Высшая школа, 1986.

2. Олдак П.Г. Современное производство и окружающая среда. Наука, 1979.

3. Шахрицкий В.Н. Охрана окружающей среды от загрязнений предприятиями чёрной металлургии. М. Металлургия, 1982.

4. Васильев Г.А. и др. Основы безопасности труда на предприятиях.

5. Вишинский В.В. и др. Охрана труда в чёрной металлургии. К. Техника, 1986.

6. Тыриков А.Н. и др. Защита окружающей среды на коксохимических предприятиях. Инженер, 2000.

7. Радкевич В.А. Экология. Минск, Высшая школа, 1983. с.315

розділ 1

Охорона праці та навколишнього середовища


тема 1.

Загальні положення про охорону праці та навколишнього середовища. Охорона праці при підготовці вугільної шихти.

1. Задачі охорони праці та навколишнього середовища на виробництві. Основні шкідливі речовини виробництва.

Вступ. Роль та задачі охорони праці. Вплив виробництва на навколишнє середовище. Основні шкідливі речовини виробництва. Вибухово- та пожежнонебезпечні продукти. Температура спалаху речовин. Межа вибухливості. Характеристика токсичних речовин. Заходи по охороні навколишнього середовища.



2. Охорона праці та навколишнього середовища при прийомі, збереженні вугілля та підготовці вугільної шихти.

Санітарно-гігієнічні умови праці. Боротьба з пилоутворенням. Основні небезпечні операції цеха. Заходи по забезпеченню небезпечних умов праці на різних участках цеху. Заходи по охороні навколишнього середовища.


Література: 1, С. 6 – 32; 2, С. 40 – 59; 3, С. 37 – 76; 5, С. 120-148 .


тема 2.

Охорона праці при коксуванні вугільної шихти та уловлюванні хімічних продуктів.

1. Охорона праці та навколишнього середовища при коксуванні вугільної шихти

Санітарно-гігієнічні умови праці. Шкідливі речовини виробництва, їх вплив на обслуговуючий персонал. Заходи по покращенню умов праці на різних участках цеху. Заходи по охороні навколишнього середовища.



2. Охорона праці та навколишнього середовища при уловлюванні хімічних продуктів коксування
Характеристика основного обладнання з точки зору їх небезпеки та шкідливості. Санітарно-гігієнічні умови праці. Перелік небезпечних процесів. Заходи по покращенню умов праці та охорони навколишнього середовища.
Література: 4, С. 11 – 56; 6, С. 32 – 52; 7, С. 261-297.

Перелік тем практичних занять


1.

Розрахунок ефективності заходів щодо поліпшення умов праці.


2 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Розрахунок ефективності заходів щодо поліпшення умов праці
Охорона праці – це система законодавчих, організаційних актів, соціально-економічних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці, яка включає вивчення умов праці, методів їх дослідження та аналіз типових інженерних методів забезпечення безпеки праці, запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і виробничих аварій.

До методів охорони праці належать: дослідження умов, досліджень технологічних процесів, електроустаткування і виробничої обстановки, а також аналізу причин нещасних випадків і професійних захворювань.

У даному розділі магістерської роботи будуть приведені розрахунки і дослідження з охорони праці. Приведені заходи по усуненню шкідливих та небезпечних факторів у хімічній лабораторії кафедри металургійного палива та вуглецевих матеріалів. А саме: встановлення місцевої вентиляційної системи (витяжна шафа), а також штучного освітлення, також приведені засоби індивідуального захисту та пожежна профілактика.
2.1 Основні шкідливі та небезпечні фактори у науково-дослідній лабораторії
Найбільш шкідливими та небезпечними факторами у науково-дослідній лабораторії є випаровування шкідливих для здоров’я летючих речовин та реактивів, а також можливість ураження електричним струмом.

Джерелом випаровування є наступні речовини та реактиви:

- хлорамін;

- піридин (фракція 115 - 116 ºС);

- соляна кислота;

- фенолфталеїн;

- сірчана кислота;

- фосфорна кислота концентрована;

- стандартний розчин фенолу;

- концентрований розчин аміаку;

- хлорид амонію.

Дія цих речовин має вираз у шкідливому впливі на легені та дихальні шляхи та може викликати зараження крові та навіть зупинку дихання.

Джерелом електричного струму є струмоведучі частини та дроти, що знаходяться під напругою. Дія електричного струму шкідливо впливає на нервові тканини, серце та легені, що супроводжується судорожним скороченням м’язів, серця, легенів та головного мозку. Згідно до ГОСТу 12.1.005-88 встановлено, що значення електричного струму не повинно перевищувати 2 мА.

Велике значення при проведенні досліджень у лабораторії має інтенсивність штучного освітлення. Недостатня освітленість сприяє швидкому стомленню і може призвести до розвитку короткозорості. Нормальну роботу очей можна забезпечити тільки при одночасному здійсненні як раціонально створеного освітлення, так і раціональної організації робочого місця, режиму праці і відпочинку.

Освітлення приміщень може бути природним, створене світлом неба, штучним і сумісним.

Для безпеки експлуатації електротехнічних установок важливе значення мають виробничі умови, які характеризуються особливостями навколишнього середовища, ступенем доступу електричного устаткування і напругою електричного струму. Лабораторія у відношенні небезпеки поразки електричним струмом відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки

Причинами поразки електричним струмом можуть бути:

- безпосередній дотик до відкритих струмоведучих частин;

- дотик до струмоведучих частин, ізоляція яких ушкоджена;

- торкання до струмоведучих частин предметами з низькими опорами ізоляції;

- відсутність захисного заземлення;

- крокова напруга;

- електричний струм через дугу.

Найбільш поширеними травмами, які одержують люди в результаті дії електричного струму, є:

- електротравма;

- електроудар;

- електропоразка.

Електричний струм, протікаючи через живий організм, здійснює термічний, електролітичний і біологічний вплив. Термічний вплив електричного струму характеризується нагріванням тканин, аж до опіків; електричний – розкладанням рідин, у тому числі і крові; біологічний – виявляється в порушенні біологічних процесів, які протікають у живому організмі, що супроводжується руйнуванням і порушенням тканин та скороченням м’язів.

Щоб уникнути поразки електричним струмом необхідна надійна ізоляція, недоступність струмопровідних частин, заземлення, організація безпеки експлуатації електроустановок. На приладах біля місця приєднання, що заземлює провідники, повинен бути нанесений знак заземлення.

Повітряне середовище приміщення – це важливий чинник, що впливає на самопочуття і працездатність людини. Гігієнічна характеристика визначається метеорологічними параметрами середовища в приміщенні лабораторії, а також чистотою в ній.

Нормальне атмосферне повітря має склад (в об'ємних %): азот – 78,8; кисень – 20,95; інертні гази – 0,93; вуглекислий газ – 0,03; інші гази – 0,01.

Вміст шкідливих речовин у повітрі, їх гранично допустимі концентрації та характер їх дії на організм людини наведено в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 – Вміст шкідливих речовин у повітрі, їх гранично допустимі концентрації та характер дії на організм людини, мг/м3


Речовина

ГДК, мг/м3

Фактична концентрація

Клас небезпеки

Характер дії

на організм при

перевищенні ГДК


Вугільний пил

5

1

ΙΙΙ

Речовина, здатна викликати стомлюваність, кашель, дратівливість, головну біль та алергійні захворювання у виробничих умовах

Cr2O3

1

0,05

III

Речовина, здатна викликати запалювання верхніх дихальних шляхів та алергійні захворювання у виробничих умовах

Вміст шкідливих речовин в приміщенні не повинен перевищувати 30 % від значення ГДК.

Для зниження впливу шкідливих чинників при проведенні лабораторних досліджень використовують вентиляційні системи, які поділяються на суспільні – для зміни повітря у приміщенні, і на місцеві – для уловлювання шкідливих речовин.

За способом переміщення повітря вентиляційні системи діляться на природні та механічні. Мінімальна кількість зовнішнього повітря, що подається в приміщення, повинна складати 20-60 м3/год на одну людину.

Лабораторія обладнана витяжною вентиляцією, що складається з трьох витяжних шаф і одного витяжного зонту. Продуктивність вентиляторів складає близько 3000 м3/год.

Лабораторія по категорії виконання роботи в ній, відповідно ГОСТ 12.1.005 – 88, відноситься до Ι б категорії – легкі фізичні роботи (енерговитрати до 174 Вт). Для даної категорії важкості робіт, з урахуванням періодів року, встановлено наступний оптимальний діапазон норм температури, відносної вологості і швидкості руху повітря (таблиця 2.2).


Таблиця 2.2 – Фактичні, оптимальні і припустимі норми повітря робочої зони

Період року

Температура, оС

Відносна вологість, %

Швидкість руху, м/с

Факт.

Опт.

Доп.

Факт.

Опт.

Доп.

Факт.

Опт.

Доп.

Холодний період

21

21-23

20-24

60

40-60

75

0,1

0,1

≤0,2

Теплий період

23

22-24

21-28

50

40-60

60

0,15

0,2

0,1-0,3


2.2 Заходи по усуненню шкідливості та небезпечності у хімічній лабораторії твердого палива та вуглецевих матеріалів
1. З метою усунення можливості ураження людини електричним струмом при появі напруги на частинах електроприладів, передбачається влаштування захисного заземлення, розрахунок якого приведений нижче.

Розрахуємо контурний заземлюючий пристрій для обладнання підстанції 6000/400 В. Довжина кабельних ліній, які підключено до підстанції складає lк=1,5км, довжина повітряних ліній lп=9км. Ґрунт – кам’янистий. Підстанція у плані становить прямокутник з розмірами 20х35м. В якості природних заземлителів можуть бути використані грозозахисний трос та опори ліній електропередачі, довжина ліній lп=9км, опір заземлення однієї опори 40 Ом, відрізок між опорами 300м, число тросів на опорі n=1, переріз стального тросу S=30мм2.

У якості штучних заземлювачів застосовний замкнутий контур зі сполучної смуги – сталевої шини з розрізом 50х5мм, до якого на рівних відстанях приварені заземлювачі з кутової сталі з полицею шириною 40 мм, довжиною 1,5 м. Глибина закладення смуги у ґрунт 1 м.

1.1 Визначаємо розрахунковий струм замикання на землю зі сторони 6кВ за формулою

І3=√3*V*(35*lk+ln)/350=√3*6*(35*1,5+9)/350=1,83 А

1.2 Визначаємо потрібний максимально допустимий опір заземлюючого пристрою за формулою:



R3≤125/I3 Ом




У нашому випадку розраховується один заземлюючий контур для високої і для низької сторони підстанції, тому опір заземлення складатиме:

R3=125/1,83=68,3 Ом

Звідси необхідно прийняти R3≤4 Ом

1.3 Визначаємо опір природних заземлювачів за формулою:



Rn=√0,15*50*300/(30*1)=√75=8,66 Ом




1.4 Визначаємо необхідний опір штучних заземлювачів Rш:

Rш=9,25*4/(9,25-4)=7,05 Ом




1.5 Визначаємо довжину з’єднуючої смужки, виходячи з того, що контур заземлення прокладений навкруги споруди підстанції на відстані 1м від стін:

Ln=(20+2)*2+(35+2)*2=44+74=118 м.




1.6 Визначаємо еквівалентний діаметр d3 одиничного заземлювача. Для кутової сталі з шириною полиці а еквівалентний діаметр розраховується за формулою:

d3=0,95*а




d3=0,95*5=4,75 см




1.7 Визначаємо опір одиничного вертикального заземлювача:

Rст=3*104*2,3(Lg(2*180/4,75))/(2*3,14*180)+0,5*2,3*(Lg(4*190+180)/

/(5*190-180))=115 Ом






1.8 Визначаємо опір заземлюючої з’єднувальної смужки Rn:


Rn=3*104/(2*3,14*11800)*2,3lg(118002*2/(5*100))=5,35 Ом




1.9 Визначаємо число стрижневих заземлювачів m’ за формулою:

m’=( Rст * Rn-Rш* Rстn)/( Rш * Rn* ηст)




Для визначення коефіцієнтів використання ηст та ηn задаємося відношенням відстані між стрижнями до їх довжини: k=2. Тоді число стрижнів m” буде:

m”=Ln/2*l=118/(2*15)=39,3




Для цих умов (k=2,m”=39,3) знаходимо ηст=0,60 та ηn=0,30. Визначаємо кількість стрижнів m’:

m’=(115*5,35-7,05*115*0,3)/(7,05*5,35*0,6)=16,4 ~17




1.10 Уточнюємо кількість стрижнів та опір заземлюючого пристрою.

Приймаємо m=20. визначаємо відстань між стрижнями:



L=Ln/m=118/20=5,9м

Тоді

k=L/l=5,9/1,5=3,9~4

Уточнені значення коефіцієнтів використання визначаємо за довідником:

ηст=0,70, ηn=0,45

Rш=1/(20*0,7/115+0,45/5,35)=4,85 Ом

Загальний опір системи заземлення, яка складається з природних та штучних заземлювачів, визначається за формулою:



R3= Rш * Rn/( Rш + Rn)




R3=4,85*8,66/(4,85+8,66)=3,11 Ом <4Ом




2. Для зниження впливу шкідливих факторів при проведенні лабораторних досліджень робота муфельної печі допускається тільки при встановленні витяжного зонту (малюнок 3.1), який забезпечує видалення газоподібних продуктів термічного розкладання вугілля. Продуктивність витяжного зонту розраховується за формулою:



L 3= 3600·F·w,




де F – площа нижнього перерізу зонту, м2

F=A·B,




w=1,25 м/с,

А=а+2·0,4·h






В=b+2·0,4·h




де а = 0,6 м; в = 0,4 м; h = 0,4 м

A=0,6+2·0,4·0,4=0,92 м,

B=0,4+2·0,4·0,4=0,72 м,

F=0,92·0,72=0,6624 м2.

Отже,

L3=3600·0,6624·1,25=2980,8 м3/год.



або L3 = 2980,8/3600=0,828 м³/с

Мал. 2.1 – Витяжний зонт лабораторії


Корисну потужність вентилятору визначають за формулою:

Nкор=L·р/1000,

де L – продуктивність, м3/с,

р – тиск, Па, який визначається за характеристикою вентилятора

Ц8-18 №10 p=1800 Па.

Nкор=0,828·1800/1000=1,49 кВт.

В залежності від способу з’єднання вентилятора з двигуном повинні враховуватися додаткові витрати потужності. Потужність на валу вентилятора з урахуванням витрат на тертя у підшипниках дорівнює:

Nв=L·p/(1000··в),




де  - визначаємо за спеціальним графіком

в = 0,96-0,97 в залежності від типу підшипників.

Nв=0,828·1800/(1000·0,5·0,96)=3,105 кВт.

Потужність на валу двигуна, яка визначається з урахуванням витрат у передачі від вентилятора до двигуна (в редукторі), визначаємо за формулою:



Np=L·p/(1000··в·р),




де для клиноремінної передачі р=0,90-0,95.

Np=0,828·1800/(1000·0,5·0,96·0,90)=3,45 кВт.

З огляду практичної складності враховувати всі ці впливи з різних боків, рекомендується приймати розрахункову потужність з запасом:

Nз= k·L·p/(1000··в·р),

де k – коефіцієнт запасу потужності, який враховує невизначені розрахунком

фактори, k = 1,1-1,15.

Nз=1,1·0,828·1800/(1000·0,5·0,96·0,90)=3,795 кВт

Таким чином, вентиляційна система (витяжний зонт) продуктивністю 2980,8 м3/год має потужність 3,795 кВт.


2.3 Засоби індивідуального захисту
Засоби індивідуального захисту повинні забезпечувати високу ступінь захисної ефективності та зручність при експлуатації, а їх вибір у кожному окремому випадку повинен здійснюватися з урахуванням вимог безпеки для даного процесу чи виду праці.

Обслуговуючий персонал забезпечується засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) безкоштовно у відповідності зі штатним розкладом для виконання науково-дослідної роботи. Розрахунок річної споживності засобів індивідуального захисту у науково-дослідній лабораторії приведений у таблиці 2.3


Таблиця 2.3 – Розрахунок річного споживання засобів індивідуального захисту

№ з/п

Штатний розклад

Кількість людей

Найменування ЗІЗ

Термін носки, місяців

Разом на рік

1

2

3

4

5

6

1

Провідний науковий співробітник

1

-халат

12

1

2

Молодший науковий співробітник

1

-халат

12

1

3

Технік II категорії

1

-халат

-рукавиці



12

12


1

1


4

Інженер I категорії

1

халат

12

1

5

РАЗОМ

4

-халат

-рукавиці






4

1



2.3 Побутові приміщення
Штат співробітників науково-дослідної лабораторії користується побутовим приміщенням, яке розташоване у будівлі.


2.4 Пожежна профілактика у лабораторії металургійного палива та відновників
Пожежі в лабораторії можуть виникнути з причин перегріву, перевантажень і коротких замикань електроустаткування, дій громового і статичного розрядів, спалахів горючих матеріалів, при попаданні на них іскр електричного та механічного походження.

Згідно до СНіП 2.09.02 –85 приміщення лабораторії металургійного палива та відновників по пожежній небезпеці належить до категорії Г пожежної шкідливості, а по вогнестійкості згідно СНіП 2.01.02-85 до II ступіні.

Основними причинами пожеж є:

- несправність теплових агрегатів та порушення правил безпеки при їх використанні;

- необережність та халатне відношення до вогню;

- несправність електричних установок, приборів освітлення, електродвигунів;

- вибухи газо - та пило-повітряних сумішей.

Вибухи виникають через:

- порушення нормальної експлуатації приладів, які працюють під тиском;

- спалахування газо -, парок та пило-повітряних сумішей, які виникають при проведенні технологічних процесів.

Для уникнення вибухів необхідно:

- усунути причини утворення вибухонебезпечних сумішей;

- вивести можливість дії джерел енергії на вибухошкідливі суміші, якщо вони утворюються, крім цього необхідно прийняти заходи до локалізації вибуху на випадок його виникнення.

Для уникнення пожежі необхідно старанно слідкувати за справністю технологічних приладів, електричних установок, мереж, приладів освітлення, електродвигунів у науково-дослідній лабораторії.

Крім цього передбачаються первинні засоби гасіння пожежі у лабораторії (таблиця 2.4).
Таблиця 2.4 - Первинні засоби гасіння пожежі для науково-дослідної лабораторії

№ з/п

Найменування приміщення


Площа полу, м2

Протипожежний інвентар та прилади


Вогнегасники: вуглекислотний та порошковий

Шухляда з піском ємністю 0,5 м3 та лопата

Примітка

1

Науково-дослідна лабораторія

162

1

1

-


3 ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
З метою закріплення матеріалу, розглянутого на лекційних, лабораторних і практичних заняттях, та самостійно вивчених розділів, студентом повинно бути виконане індивідуальне завдання. Як допоміжний матеріал при її виконанні використовуються підручники, навчальні посібники, конспект лекцій, методичні вказівки. Робота повинна бути виконана самостійно й у повному обсязі, грамотно та акуратно, із наведенням необхідних рисунків і посиланням на літературні джерела.

Завдання повинно бути представлене в академію до початку поточної сесії, перевірено викладачем і проведена робота над помилками. У методичних вказівках наведені варіанти індивідуальних завдань за кожним розділом. Варіанти індивідуальних завдань визначаються викладачем.

Загальний обсяг виконаного завдання має бути не більше 10-15 аркушів формату А4 друкованого тексту (шрифт 12, міжрядковий інтервал – 1,3; відступ – 20 - 25 мм) або рукописного тексту такого ж обсягу. Правильно виконане індивідуальне завдання зараховується після співбесіди студента з викладачем.
3.1 Індивідуальні завдання за розділом "Охорона праці та навколишнього середовища"
Індивідуальне завдання складається з 4-х теоретичних завдань (питання 1-4). Номера запитань за визначеним варіантом для виконання індивідуального завдання за розділом.

Таблиця 3.1 – Варіанти теоретичних питань індивідуальних завдань за розділом "Охорона праці та навколишнього середовища"



Варіант

Питання

1

2

3

4

5

1

1

11

20

10

21

2

2

12

19

9

21

3

3

13

18

8

21

4

4

14

17

7

21

5

5

15

16

6

21

6

6

16

15

5

21

7

7

17

14

4

21

8

8

18

13

3

21

9

9

19

12

2

21

10

10

20

11

1

21


Запитання до індивідуального завдання
1. Задачі охорони праці та навколишнього середовища на виробництві.

2. Технологія, шкідливості і небезпечності, коксохімічного виробництва. Технологічна схема.

3. Вимоги до будинків, споруд і устаткування.

4. Вентиляція на КХП.

5. Безпека ведення робіт.

6. Охорона праці та навколишнього середовища при прийомі, збереженні вугілля та підготовці вугільної шихти.

7. Протипожежний захист при виробництві коксу.

8. Охорона праці та навколишнього середовища при коксуванні вугільної шихти.

9. Охорона праці та навколишнього середовища при уловлюванні хімічних продуктів коксування.

10. Витяг аміаку з коксового газу.

11. Переробка кам'яновугільної смоли.

12. Цехи (відділення) кристалічного нафталіну.

13. Переробка сирого бензолу.

14. Очищення коксового газу від сірководню вакуум-карбонатним способом з одержанням товарних продуктів.

15. Очищення коксового газу від сірководню миш'яково-содовим способом з одержанням сірки й інших продуктів.

16. Охорона праці в смолопереробних цехах.

17. Проблеми сучасної екології. Міжнародне співробітництво у вивченні біосфери.

18. Екологія. Проблеми сучасної екології. Проблеми збереження навколишнього середовища.

19. Контроль за станом навколишнього середовища. Державний, виробничий та громадський контроль.

20. Відповідальність за порушення законодавств у галузі охорони навколишнього середовища. Міжнародні відносини в галузі охорони навколишнього середовища.

21. Розрахунок.

ЗМІСТ

Стор.





Вступ……………………………………………………………………


3

1

Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни "Охорона працi та навколишнього середовища"

4





Розділ 1 Охорона праці та навколишнього середовища


6

2

Практичне завдання


8

3

Індивідуальні завдання за розділом "Охорона праці та навколишнього середовища"

20







База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка