Робоча програма латинська мова (назва навчальної дисципліни) 12020101 Фармація



Сторінка5/8
Дата конвертації03.04.2017
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8


1.4. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.4.1. Основна

1. Світлична Є.І., Толок Ш. Латинська мова: підручник. - К.: ВД "Професіонал", 2005.- 400с.

2. Гуцол М.І.Методичні вказівки. Практичні та контрольні завдання з латинської мови. – Івано-Франківськ, ВД "КГМ", 2011.- 88с

3. Латинська мова./ За ред. А.Г.Ступінської.-Львів: Вид. при Львів.ун-ті видавнич. об'єднання “Вища пік.”, 1986.-257с,

4. Краковецька Г.О., Бобирьов В.М., Еєляєва О.М. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологіяЖ.: Здоров'я, 1999. - 358с.

5. Рудик О.В., Гуцол М.І. . Клінічна термінологія. Словотвір./ Посібник - Івано-Франківськ: ВД "КГМ", 2010.- 348с.

6. Латинский язьж и основи медицинской терминологии./ Под общ. ред. М.Н.Чернявского - Минск: Вишейш. шк.у 1989.- Изд. 2-е, перераб. и доп.- 277с.

7. Закалюжний М. М., Паласюк Г. Б. Латинська мова і основи медичної термінології. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

8. Шевченко Є.М. Латинська мова і основи медичної термінології: Навч.посібник. – Київ:Медицина, 2006.

9. Ступінська А. Г., Шаринкін С. Я., та ін.; Вища школа, 1993.


1.4.2. Додаткова

1. Арнаулов Г.Д. Медицинские термины на пяти язиках,- София, 1981.-943с.

2. Закалюжний М.М., Янков А.В., Чолач В В. Латинська мова і основи медичної термінології./ Підручник. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 216с.

3. Гуцол М.І., Рудик О.В. Тлумачний словник латинських термінів та їх переклад. Українсько-латинсько-російський. / Посібник - Івано-Франківськ: ВД "КГМ", 2009.- 502с.

4. Кун М.Н. Легенди та міфи стародавньої Греції.- К.: Мистецтво, 1996.-472с.

5. Казьєр Г.В. та ін. Українсько-латинсько-російський словник./під ред. проф.. С. Новицького.- К.: Держмедвидав УРСР, 1960,- 488с.

6. Нетлюх М. Латинсько-український анатомічний словник. - К.: Наук, думка, 1989.-224с.

7. Словарь медицинской терминологии / латинско-украинско-русский./ Под ред. М.Ф.Книповича - К: Госмедиздат УССР, 1948І -442с.

8. Українсько-латянсько-англійський медичний тлумачний словник,/ Під ред. М. Павловського та ін.-Львів, 1995.- т.1 - 651с, т.2- 786с.

9. Шевченко Є.М. Латинська мова і основи медичної термінології. Вид. 2-е, доп.-К.: Тандем, 1999.- 172с.

10. Энциклопедический словарь медицинских терминов. - М.: Совэнциклопедия., - т.1- 464с, т.2-448с,5 т.3-512с.
2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
2.1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

2.1.1. Мета і завдання дисципліни
Метою вивчення латинської мови для спеціальності «Фармація» у медичних вузів є підготовка спеціалістів здатних свідомо й грамотно вживати на практиці сучасну фармацевтичну та клінічну латинську термінологію.

Латинська та грецька мови до теперішнього часу є основним джерелом розвитку й поновлення термінологічних систем різних галузей науки, у тому числі фармації й медицини. Латинські найменування лікарських засобів вживаються як офіційні в багатьох національних фармакопеях, у Міжнародній фармакопеї й виданнях Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ). У деяких країнах світу, в тому числі й у нашій країні, латинською мовою приписуються рецепти. Знання основ латинської граматики, спеціальної лексики й основного греко-латинського словотворчого фонду забезпечує професійну термінологічну грамотність спеціаліста, водночас значно підвищує його загальнокультурний рівень.

Навчання латинській мові у медичному вузі на спеціальності «Фармація» повинно носити термінологічну спрямованість, інтегруватись зі спеціальними дисциплінами: фармакологією, ботанікою, фармакогнозією, фармацевтичною хімією, аптечною та заводською технологією лікарських форм, дисциплінами медико-біологічного циклу. Особливу увагу в процесі навчання необхідно приділяти питанням утворення термінів у номенклатурі лікарських засобів, ботанічній, фармакогностичній та хімічній номенклатурах латинською мовою, а також між курсом латинської мови та медикотеоретичними й клінічними дисциплінами. Для досягнення високого рівня професійної грамотності слід звертати увагу на правопис слів та терміноелементів грецького походження. Засвоєння основної маси частотних відрізків доцільно проводити паралельно з вивченням теми "Номенклатура лікарських засобів" та основних способів словотворення, що вживаються в тривіальних найменуваннях лікарських препаратів. Передбачається ознайомлення студентів з медичною термінологією представленої у відповідних міжнародних номенклатурах (анатомічна, гістологічна, біологічна, фармацевтична тощо).

Так як в процесі підготовки сучасного спеціаліста «Фармація» вивчаються медичні дисципліни, програма передбачає засвоєння студентами певного об'єму лексики, принципів словотворення й основних греко-латинських словотвірних елементів, що вживаються в клінічній термінології.

Опанування основами медичної термінології можливе лише в процесі набуття знань та формування навичок і вмінь з трьох головних підсистем: анатомо-гістологічної, клінічної, фармацевтичної.

При вивченні розділу "Фонетика" формуються навички читання й вимови латинських букв і буквосполучень, які потім повинні закріплюватися протягом усього курсу навчання.

У розділі "Морфологія" програма орієнтована на вивчення тем, знання яких необхідне для розуміння й грамотного застосування на практиці фармацевтичних термінів, а також написання й перекладу рецептів. При вивченні розділу основну увагу треба приділити іменнику й прикметнику, вимагаючи від студентів міцного знання словникової форми, визначення основи й відмінкових форм, що вживаються в рецептурних прописах та стандартних рецептурних формулюваннях.

Вивчення системи дієслівних форм доцільно проводити компактно, у комплексному викладанні, на прикладі тієї лексики, яка вживається в рецептурі.

Велика увага має бути приділена словотворенню, аби студенти засвоїли головні його принципи, найважливіші терміноелементи, суфікси, префікси, й загальні корені, відповідний лексичний мінімум. Враховуючи специфіку медичних термінів та виразів, головна увага приділятиметься називному та родовому відмінкам. В то й же час, студенти отримуватимуть потрібні знання із загальної системи відмінювання латинських іменників та прикметників: в сфері викладання мають бути всі парадигми. Інші частини мови розглядатимуться й вивчатимуться відповідно до їхньої питомої ваги в медичній документації й лексиці. Але така послідовність аж ніяк не виключає, приміром, поряд з анатомічною лексикою І – ІІ відмін, вживання прикладів ботанічного, фармацевтичного, клінічного значення. На початку вивчення медичної лексики й основ латинської граматики перевага повинна надаватися анатомо-фармацевтичній термінології
Кінцеві цілі дисципліни


  • вміння читати та грамотно писати;

  • знання основ граматики (відмін іменників та прикметників);

  • узгодження прикметників з іменниками, дієслова у формах, що вимагає програма, вживання та переклад вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників, займенників та прислівників, що вживаються у фармацевтичній термінології);

  • знання принципів утворення номенклатурних назв та термінів у ботанічній фармакогностичній, хімічній номенклатурах та у номенклатурі лікарських засобів;

  • перекладання без словника з латинської мови українською та з української латинською фармацевтичних та клінічних термінів, рецептів у повній та скороченій формах будь-якого рівня складності, прості речення медичного змісту; вміння аналізувати найменування лікарських препаратів та пояснювати значення компонентів слова;

  • перекладання клінічних термінів та аналізування терміноелементів та грецьких дублетів;

  • знання 1000 лексичних фармацевтичних одиниць та основних словотворчих елементів, що використовуються у назвах препаратів та клінічних термінах;

  • знання біля 70 крилатих латинських виразів та фармацевтичних та клінічних ідіом.

Кредитно – модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Брати участь в олімпіадах з латинської мови, готувати виступи на міжнародні конференції, симпозіуми.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) практичні заняття, б) самостійна робота студентів (СРС).

Аудиторні заняття за методикою їх організації є практичними, оскільки передбачають:

1) вивчення основ медичної термінології на базі опрацювання граматичних та лексичних тем з латинської мови;

2) оволодіння навичками двостороннього перекладу рецептів; вирішення ситуативних задач та контроль практичних навичок перекладу терміну.

Рекомендується студентам на практичних заняттях з латинської мови:


  • коротко записувати лексико-граматичний матеріал, що пояснюється викладачем;

  • виконувати письмові завдання;

  • робити двосторонній переклад рецептів;

  • вміти перекладати найуживаніші клінічні терміни.

Запропонована програма включає оволодіння наступними навичками:

  • читати і писати терміни латинською мовою;

  • перекладати з української мови латинською і з латинської мови українською терміни і номенклатурні найменування будь - якого рівня складності;

  • виписувати рецепти латинською мовою;

  • розшифровувати рецепти, написані латинською мовою повністю і в скорочені;

  • писати латиною найменування лікарських препаратів і пояснювати значення словотвірних елементів;

  • перекладати тексти за фахом з латинської українською мовою за допомогою словника.

  • Знати біля 1000 лексичних одиниць ( слів і терміноелементів)

  • Знати на пам’ять біля 50 латинських крилатих висловів.


2.1.2. Аналіз зв’язків із суміжними дисциплінами
Латинська та грецька мови до теперішнього часу є основним джерелом розвитку й поновлення термінологічних систем різних галузей науки, у тому числі фармації й медицини. Латинські найменування лікарських засобів вживаються як офіційні в багатьох національних фармакопеях, у Міжнародній фармакопеї й виданнях Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ). У деяких країнах світу, в тому числі й у нашій країні, рецепти виписуються латинською мовою. Знання основ латинської граматики, спеціальної лексики й основного греко-латинського словотворчого фонду забезпечує професійну термінологічну грамотність спеціаліста, водночас значно підвищує його загально-культурний рівень.

Навчання предмету "Латинська мова" на фармацевтичному факультеті носить термінологічну спрямованість, інтегрується зі спеціальними дисциплінами: фармакологією, ботанікою, фармакогнозією, фармацевтичною хімією, аптечною та заводською технологією лікарських форм, дисциплінами медико-біологічного циклу. Особливу увагу в процесі навчання приділяється питанням утворення спеціальних термінів та номенклатурних найменувань, а також на інтеграцію між курсом латинської мови та деякими клінічними дисциплінами. Для досягнення високого рівня професійної грамотності звертається увагу на правопис слів та терміноелементів грецького походження, засвоєння основної маси частотних відрізків проводиться паралельно з вивченням теми «Номенклатура лікарських засобів» та основних способів словотворення, що вживаються в тривіальних найменуваннях лікарських препаратів. Передбачається ознайомлення студентів з медичною та фармацевтичною термінологією, що представлена у відповідних міжнародних номенклатурах (анатомічна, біологічна). Оскільки в процесі підготовки сучасного спеціаліста-фармацевта вивчаються деякі медичні дисципліни, передбачається засвоєння студентами певного об'єму лексики, принципів словотворення й основних греко-латинських словотвірних елементів, які вживаються в клінічній термінології.

Латинська мова повинна носити термінологічну спрямованість тісно інтегруватися зі спеціальними дисциплінами на таких мовних рівнях як лексичний, словотворчий та граматичний (особливо з першими двома).

В плані інформації латинська мова пов’язана з усіма гуманітарними, суспільними, загальномедичними дисциплінами, що вивчаються у медичному ВУЗі. Інформація із спеціальності, набута під час занять з латинської мови, розширює знання студентів з клінічних дисциплін.



2.1.3. Методи активізації та інтенсифікації навчання.
Серед методів активізації та інтенсифікації навчального процесу з латинської мови є:

  • чітка мотивація необхідності вивчення латинської мови;

  • використання технічних засобів навчання на практичних заняттях;

  • використання комплексу засобів наочності на практичних заняттях;

  • контроль лексики і граматики на практичних заняттях, систематичне застосування програмованого контролю, ;

  • заохочення студентів до перекладу рецептів;

  • заохочення до участі студентів у наукових конференціях та олімпіадах з латинкої мови;

  • залучення студентів до виконання індивідуальної СРС, а саме підготовка і захит рефератів, виготовлення унаочнень тощо (див. розділ 2.3.3.)


2.1.4. Основні знання та вміння

По завершенні основного курсу студент повинен вміти:



  • читати та грамотно писати;

  • узгоджувати прикметники з іменниками, дієслова у формах, що вимагає програма, вживати та перекладати форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників, займенників та прислівників, що вживаються у фармацевтичній термінології);

  • перекладати без словника з латинської мови українською та з української латинською фармацевтичні та клінічні терміни, рецепти у повній та скороченій формах будь-якого рівня складності, прості речення медичного змісту;

  • аналізувати найменування лікарських препаратів та пояснювати значення компонентів слова;

  • перекладати клінічні терміни та аналізувати терміноелементи та грецькі дублети;

По завершенні основного курсу студент повинен знати:

  • основу граматики латинської мови (відмін іменників та прикметників);

  • принципи утворення номенклатурних назв та термінів у ботанічній фармакогностичній, хімічній номенклатурах та у номенклатурі лікарських засобів;

  • 1000 лексичних фармацевтичних одиниць та основних словотворчих елементів, що використовуються у назвах препаратів та клінічних термінах;

  • біля 70 крилатих латинських виразів та фармацевтичних та клінічних ідіом.



2.1.5. Перелік практичних обов’язкових навичок
Засвоїти:

  • 1000 лексичних фармацевтичних одиниць та основних словотворчих елементів, що використовуються у назвах препаратів та клінічних термінах;

  • біля 70 крилатих латинських виразів та фармацевтичних та клінічних ідіом.

  • граматичні аспекти комунікативного мінімуму, необхідного для усного і письмового професійноорієнтованого використання.


Вміти:

  • читати та грамотно писати, використовуючи словник для отримання повної і точної інформації;;

  • узгоджувати прикметники з іменниками, дієслова у формах, що вимагає програма, вживати та перекладати форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників, займенників та прислівників, що вживаються у фармацевтичній термінології);

  • перекладати без словника з латинської мови українською та з української латинською фармацевтичні та клінічні терміни, рецепти у повній та скороченій формах будь-якого рівня складності, прості речення медичного змісту;

  • аналізувати найменування лікарських препаратів та пояснювати значення компонентів слова;

  • перекладати клінічні терміни та аналізувати терміноелементи та грецькі дублети;

  • здійснювати пошук необхідної інформації в Інтернеті;


Володіти:

  • навичками читання латинського тексту;

  • вільно лексичним матеріалом, класифікуванням слів за відмінами з метою постановки орфографічно правильного написання закінчень;

  • вільним конструюванням фармацевтичних термінів на базі одержаних граматичних знань;

  • автоматизмом у написанні назв фармацевтичних препаратів, що містять спеціалізовану фармакологічну, терапевтичну, хімічну та іншу інформацію;

  • методикою роботи з довідковою літературую і словниками.

  • основами оформлення медичної документації та ділового листування.


Конкретні цілі:

  • Знання граматичних категорій іменника, словникової форми іменників. Вміння визначати рід, основу та відміну іменників, відмінювання іменників 1 відміни. Перекладання речень, термінів та номенклатурних назв з неузгодженим означенням. Вміння написати словникову форму грецьких іменників 1 відміни. Знання керування прийменників. Фразеологічні фармацевтичні вирази.

  • Знання іменників 2 відміни, а саме: словникової форми іменників 2 відміни, винятків з правил про рід, відмінювання іменників середнього роду 2 відміни. Фразеологічні фармацевтичні вирази.

  • Знання граматичних категорій прикметника. Вміння розрізнити групи прикметників, вміння узгоджувати прикметники з іменниками. Знання фармацевтичної прикметникової лексики 1 групи. Фармацевтичні фразеологічні вирази

  • Вміння утворювати дієприкметники минулого часу пасивного стану та спосіб їх перекладу. Знання дієприкметникової лексики, що вживається у фармацевтичній термінології. Знання найуживаніших назв сироваток, вакцин та анатоксинів та особливості їх утворення. Знання основних граматичних моделей фармацевтичних термінів та номенклатурних назв. Фармацевтичні фразеологічні вирази.

  • Вміння читати та писати прості та складні рецепти. Розуміння граматичної структури рецептурного рядка. Знати додаткові написи в рецепті.

  • Знання загальних відомостей про номенклатуру лікарських засобів та способів творення тривіальних назв лікарських препаратів. Знання греко-латинських терміноелементів та вміння аналізувати структуру назв препаратів, виділяючи в них частотні відрізки.

  • Знання іменників Ш відміни, визначення основи та знання словникової форми іменників Ш відміни.

  • Вміння відмінювати та узгоджувати іменники Ш відміни з прикметниками І - ІІ відмін, знання особливостей іменників Ш відміни

  • Знання міжнародного способу утворення латинських назв хімічних сполук. Назви солей.

  • Знання назв синтетичних лікарських засобів.

  • Знання словотворчих елементів терапевтичного, анатомічного і фізіологічного характеру. Вміння виділяти у назвах фармацевтичних препаратів словотворчі елементи.

  • Знання словникової форми прикметників Ш відміни. Відмінювання прикметників Ш відміни.

  • Знання грецьких дублетів та словотворчих елементів прикметників Ш відміни. Найуживаніші суфікси прикметників III відміни.

  • Знання способів утворення дієприкметника теперішнього часу активного стану. Знання відмінювання та узгодження з іменниками І - ІІІ відмін.

  • Вміння відмінювати дієслова у теперішньому часі умовного способу

активного та пасивного станів (praesens conjunctivi activi et passivi).

  • Вміння утворювати Ш особу однини та множини теперішнього часу умовного способу дієслова fio, fieri.

  • Знання назв хімічних елементів, назв найуживаніших кислот.

  • Знання принципів утворення назв оксидів, основ та складних ефірів за МФ та ДФУ та назв кислотних та вуглеводневих радикалів.

  • Вміння утворювати та перекладати назви хімічних сполук.

  • Знання правил виписування рецептів. Знання основних рецептурних скороченнь.

  • Вміння виписувати рецепт у скороченій та повній формі.

  • Знання основних прислівників та займенників, що вживаються у фармацевтичній термінології.

  • Вміння оформляти рецепти на тверді форми.

  • Вміння оформляти рецепти на м'які форми.

  • Вміння оформляти рецепти на рідкі форми.

  • Знання назв офіцинальних форм ліків, які вживаються за кордоном.

  • Знання граматичних моделей ботанічних назв та назв лікарської рослинної сировини, назв ботанічних родин.

  • Знання загальних відомостей структури фармацевтичного терміна-композита.

  • Вміння утворювати терміни заданими інформативними морфемами та терміноелементами.

  • Вміння розрізняти поняття "термін" та номенклатурне найменування.

  • Знання основних моделей утворення фармацевтичних термінів.

  • Знання латинських та грецьких прийменників, що виступають в ролі префіксів у фармацевтичному словотворенні.

  • Мати поняття про медичну клінічну термінологію, структуру клінічних термінів,.найуживаніші суфікси у клінічній термінології.

  • Знати найуживаніші грецькі кінцеві терміноелементи у клінічній термінології.

  • Вміння перекладати найуживаніші клінічні терміни.

2.2. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
2.2.1. Тези лекцій
(Взірець)


  1. Тексти або конспекти лекцій.

Лекція


Латинський алфавіт. Класифікація звуків. Вимова голосних, приголосних, буквосполучень, диграфів і дифтонгів. Поняття про довготу і короткість голосних. Правило наголосу.

Латинський алфавіт

Протягом століть латинський алфавіт міняв свій вигляд. Довгий час він складався з 21 літери, а саме: А, В, С, D, E, F, Z, H, I, K, L, M, N, O, P, Q, R, S, T, V, X.

Вже в класичну добу великі латинські букви набули тієї форми, яку вони маютьі нині; щодо знаків малих (рядкових) букв, то вони виробилися вже в той пізній період, коли стародавній Рим давно перестав існувати, а саме у VIII – IX століттях нашої ери.

Буква Z поступово вийшла з ужитку. Десь у III, а може, і в II столітті до н. е. впроваджено букву G, а за часів Цицерона (середина I ст.. до н. е.) – Y і наново запроваджено Z. В такий спосіб кількість літер доведено до 23.

Уже за нових часів, у XVI ст., було додано ще дві букви: U та J. До запровадження U стародавній знак V означав у разі потреби і y i в. Знак U утримався в алфавіті, J не набув загального визнання: частина спеціалістів латинської мови його приймає, більшість відкидає; на практиці роль J виконує знак I перед голосними на початку слів та складів.

Таким чином, в дуже пізню добу - після XVI ст. – латинський алфавіт набув того вигляду, який визнає більшість фахівців цієї мови: Аa, Вb, Сc, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Qq, Rr, Ss, Tt, Uu, Vv, Xx, Yy, Zz. – усього 24 букви.



ЛАТИНСЬКИЙ АЛФАВІТ


Друковані літери

Писані літери


Назва

Вимова

A a

A a


а

як українське а

B b

B b


бе

« « б

C c

C c

це

« « ц або к

D d

D d

де

« « д

E e

E e

е

« « е

F f

F f

еф

« « ф

G g

G g

ґе

« « ґ

H h

H h

га

« « г

I i

I i

і

« « і або й

J j

J j


йота

« « й

K k

K k

ка

« « к

L l

L l

ель

« « ль

M m

M m

ем

« « м

N n

N n

ен

« « н

O o

O o

о

« « о

P p

P p

пе

« « п

Q q

Q q

ку

« « к

R r

R r

ер

« « р

S s

S s

ес

« « с

T t

T t

те

« « т

U u

U u

у

« « у

V v

V v

ве

« « в

X x

X x

ікс

« « кс

Y y

Y y

іпсилон

« « і

Z z

Z z

зет

« « з (дз)
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка