Робоча програма курсу для аспірантів «актуальні проблеми філософії»



Сторінка1/4
Дата конвертації28.12.2016
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ ДЛЯ АСПІРАНТІВ

«АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ»
Затверджено на засіданні кафедри політології, філософії та соціології

Протокол №1 від 31.08.2015



Маріуполь - 2015
Робоча програма курсу для аспірантів «Актуальні проблеми філософії» включає до себе чотирі частини. Перша частина – перелік тем лекційного курсу. Друга частина – перелік тем семінарських занять. Третя частина – перелік питань до кандидатського іспиту з філософії. Четверта частина – список основних джерел,обовязкових робіт і літератури.

Загальна кількість годин – 80.

Лекції – 40 год.

Семінари – 38 год.

Індивідуальні заняття – 2 год.

Мета вивчення курсу: набуття аспірантами глибоких знань про генезис, розвиток і сутність філософських ідей у всесвітній культурі, детальне знайомство із сучасною філософією, повне опанування філософськими методами, аналізом та вирішенням філософських проблем сучасності.

Завдання курсу: глибоке відтворення змісту філософських ідей від античності до сьогодення, вирішення філософських проблем буття, теорії пізнання, людини, суспільства, освіти на сучасному рівні.

Вимоги до знань та вмінь.

Знати:


  • Історичні типи філософії, головні парадигми філософування, основні галузі філософського знання;

  • Шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному просторі, особливості взаємозв’язку науки, техніки з сучасними соціальними та етичними проблемами;

  • Умови формування особистості, її свободи та відповідальності за збереження життя, природи, культури;

  • Зміст основних джерел у галузі філософського знання.

Вміти:

  • Використовувати та поглиблювати знання, що були отримані підчас студентського навчання, для більш досконалого методологічного освоєння своєї наукової проблеми;

  • Застосувати одержані знання про вирішення професійних завдань, при розробці наукових проектів;

  • Вправно аналізувати соціально значущі проблеми й процеси, розуміти і об’єктивно оцінювати досягнення культури;

  • Володіти методологією наукового пізнання, творчої діяльності;

  • Мати здатність до діалогу як засобу вирішення соціальних і етичних проблем, досягнення консенсусу;

  • Переконливо обґрунтовувати свою світоглядну позицію;

  • Аналізувати зміст першоджерел в контексті гносеологічної та соціальної проблематики.


Програма навчальної дисципліни

I. ТЕМИ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ З ФІЛОСОФІЇ
Розділ І

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ ЯК ОСНОВА ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ (24 год.)

Тема 1. Філософія. ЇЇ походження, проблематика та функції (2 год.)

Сучасні уявлення про філософію, її особливості у порівнянні з міфом, релігією, мистецтвом і наукою. Смисложиттєві чинники філософування. Природа філософських проблем, їх зв'язок з фундаментальними питаннями людського буття. Своєрідність філософського пізнання, особливості результатів філософування. Філософія і політика. Філософія і право. Філософія і наука. Світогляд і метод. Поняття світогляду і методології. Головні функції філософії.



Тема 2. Філософія стародавності. Зародження основних парадигм філософування (4 год.)

Передумови філософії в Стародавній Індії. Особливості філософування. Ведична література про людину, її походження та існування. Упанішади. Головні філософські школи Стародавньої Індії про людину та світ її життя. Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуцій про людину та її призначення. Даосизм про початок буття та ідеал мудреця. Антична філософія, її своєрідність у порівнянні з філософією Індії та Китаю. Мілетська школа (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен). Діалектика Геракліта. Людина як мікрокосм (Демокрит). Філософія Піфагора. Елейська школа (Парменід, Зенон). Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Антропологічні мотиви метафізики Платона. Аристотель як універсальний філософ античності. Образи належного існування людини в елліністичній та римській філософії (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм).



Тема 3. Філософія Середньовіччя (2 год.)

Особливості середньовічного суспільства. Розвиток християнства в західній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Вчення Августина про природу та людину. Суперечки про природу універсалій: номіналізм і реалізм. Ансельм Кентерберійський і Пʹєр Абеляр. Вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри та розуму, єдність душі та тіла, про двоїстість істини, про співвідношення релігії і науки. Середньовічна містика (Майстер Екхарт). Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура та філософія.



Тема 4. Філософські ідеї в культурі Київської Русі (2 год.)

Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні уявлення східних слов’ян в дохристиянський, язичницький період. Розвиток письменства і літератури, його роль у формуванні світогляду в культурі Київської Русі. Специфіка світогляду давніх русичів, його морально–філософсько–теологічний синкретизм. Розуміння філософії як «любові до мудрості». Проблема відношення людини до Бога. Християнський антропоцентризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського, Даниїла Заточника. Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності в народній творчості, в творчості мислителів–«книжників» в період формування української нації (ХІУ – ХУ ст.).



Тема 5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження (2 год.)

Характерні риси епохи Відродження. Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності (Петрарка, Данте Алігʹєрі). Піко делла Мірандола та Петро Помпонацці. Натурфілософія Н. Кузанського. Соціально-політичні теорії: Н. Макіавеллі, Т. Мор, Т. Кампанелла. Гуманістичні ідеї Е. Роттердамського. Скептицизм М. Монтеня. Природознавчі досягнення Н. Коперніка, Й. Коплера, Парацельса. Злам середньовічного уявлення про Землю як центр універсуму і про людину як царя природи. Пантеїзм Дж. Бруно.



Тема 6. Філософсько-гуманістична думка

українського Ренесансу (ХУ – ХУІІ ст.) (2 год.)

Загальна характеристика епохи гуманізму в Україні. Боротьба проти католицизму, обґрунтування православної догматики: Ю. Дрогобич, Р. Русин, С. Оріховський, Ш, Шимонович. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії. Творчість І. Вишенського, С. Зизанія, З. Копистянського, Й. Борецького, Г. Смотрицького. Братські школи, Острожський культурний центр.



Тема 7. Західноєвропейська філософія Нового часу (2 год.)

Формування нової парадигми філософування. Наукова революція ХУІІ ст. та проблема наукового пізнання. Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні. Механістичний матеріалізм Т. Гоббса. Сенсуалізм Дж. Локка. Р. Декарт про самосвідомість як сутнісну власність людини, про метод пізнання. Поняття субстанції в філософії Б. Спінози. Структура світу, розум і пристрасті. Монадологія Г. Лейбниця. «Філософія серця» Б. Паскаля. Субʹєктивний ідеалізм Дж. Берклі і Д. Юма. Проблема людини в філософії Просвітництва. Ш. Монтескʹє, Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо. Французькі матеріалісти ХУІІІ ст. про людину як складну машину.



Тема 8. Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва (2 год.)

Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського та інших народів (Ф. Прокопович, І. Гізель, Г. Косинський та ін.). Г.С. Сковорода, його життя та філософія. Учення про три світи та дві натури. Співвідношення теорії і практики. Проблема самопізнання. «Філософія серця», її вплив на світову філософську думку. Концепція «сродної» праці. Есхатологічні погляди Г.С. Сковороди.



Тема 9. Німецька класична філософія. ЇЇ вплив на вітчизняну філософську думку (2 год.)

Місце німецької класичної філософії в історії світової філософської думки. «Коперніканський переворот» І. Канта. Теорія пізнання: учення про апріорні форми свідомості. Етика І. Канта. Філософія І. Фіхте та Ф. Шеллінга. Проблема свободи та творчості людини. Г.В. Гегель: логіка, філософія природи, філософія духу. Філософська система та метод. Діалектика Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Людина як природна, чуттєво-тілесна істота. Спілкування та існування людської сутності (любов як основа спілкування). Л. Фейєрбах і криза класичної філософії.



Тема 10. Виникнення некласичних філософських вчень в ХІХ ст. Марксизм. Філософія життя, екзистенціалізм, феноменологія, психоаналіз (2 год.)

Передумови становлення марксизму та його філософії. Проблема відчуження людини, її пригноблення і свободи, ідея самозвільнення індивідів. Нова концепція соціального буття в марксистській філософії. Категорія практики. Ідея принципової відмінності буття та свідомості. Матеріалістичне розуміння історії. Революційність практики як засобу досягнення комуністичного ідеалу. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Розвиток філософії марксизму В.І. Леніним. Діалектична методологія пізнання. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини. Зародження екзистенціалізму: філософія С. К’еркегора як заперечення зведення людини до часткового моменту абсолютної ідеї. Людина як суб’єкт воління, світ як воля і уявлення (А. Шопенгауер). Ідея надлюдини в філософії Ф. Ніцше. Феноменологічна філософія про світ людського життя. Основи феноменології Е. Гусерля. Екзистенціалізм ХХ ст.: К. Ясперс, М. Хайдеггер, Ж.-П. Сартр, А. Камю. Ідея несвідомого у філософіїі психоаналізу З. Фрейда. Структура психіки за Фрейдом. Неофрейдизм: К. Юнг, Е. Фромм та ін.



Тема 11. Українська філософія ХІХ – ХХ ст. у контексті світової філософської думки (2 год.)

Хуторянська філософія П. Куліша. «Філософія серця» П. Юркевича, його ставлення до антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського. Філософія мови О. Потебні. В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство і ноосферу. Основні особливості російської філософії. «Філософія Всеєдності» В. Соловйова. Філософія російського космізму (М. Федоров, К. Ціолковський, А.Чижевський). Російський філософський Ренесанс кінця ХІХ початку ХХ ст. Есхатологічна метафізика М. Бердяєва. Проблема людини, сенсу історії та творчості в філософії С. Франка, М. Лоського, П. Флоренського, С. Булгакова, Л. Карсавіна, В. Розанова. Ієрархічний персоналізм Н.О. Лосского. Обґрунтованість інтуїтивізму. Д. Чижевський про чинники формування української духовності. Вплив Д.Чижевського на європейську духовну культуру.




Розділ ІІ

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ І МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ (16 год.)
Тема 12. Проблема походження та існування людини. Світ людського буття (2 год.)

Філософський аспект проблеми походження людини. Релігійна антропософія. Ортодоксальна доктрина походження людини та її сучасні модифікації. Витоки проблеми буття взагалі. Сутність світу і сутність людини, їх кореляція. Різноманітність вимірів світу людського буття. Життєвий світ як культура. Поняття культури, її «надприродні» духовні аспекти. Культура як грунт людського існування. Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики. Труд і спілкування. Необхідність і свобода в практичній діяльності. Поняття природи. Етапи взаємодії природи та суспільства. Діалектика живої та неживої природи. Поняття життя. Взаємодія людини та природи. Екологічна проблема, її теоретичні та етичні аспекти.



Тема 13. Духовні виміри буття людини. Проблема свідомості і несвідомого (2 год.)

Духовність і духовна сфера життя. Проблема духовності в історії світової філософської думки. Духовні цінності. Духовність суспільства. Політична свідомість і діяльність. Правосвідомість. Мораль як регулятор життєдіяльності. Специфіка релігійної свідомості. Проблема свідомості та несвідомого. Феномен несвідомого, його природа та функції. Місце несвідомого в духовному світі людини. Соціальне несвідоме (К. Маркс). Несвідоме як світова Воля (А. Шопенгауер). Несвідоме як воля до влади (Ф. Ніцше). Учення про «Я» і «Воно» (З. Фрейд). Колективне несвідоме (К. Юнг). Деякі шляхи впливу на несвідоме (аутотренінг, медитація, молитва). Проблема духовності в контексті «кінця історії».



Тема 14. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності (2 год.)

Концепції волі в історії філософії. Воля і розум. Воля як практична духовність. Проблема добра і зла. Світ цінностей: спосіб його буття, рівні та структура. Основи аксіології як науки про цінності у філософському вимірі. Неокантіанство, екзистенціалізм, філософія життя про свободу особистості, вибір і цінності.



Тема 15. Пізнання, наука, проблема істини (2 год.)

Пізнання в контексті людського існування. Пізнання як напрям самореалізації людини. Пізнання та самопізнання. Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності. Особливості наукових знань. Рівні пізнання в науці. Особливості соціального пізнання, його концепції. Істина, її концепції. Філософія та методологія науки про істину та її критерії. Прагматична теорія істини (В. Джеймс). Істина як відповідальність (Б. Рассел). Філософія постмодерну: істина як симулякр.



Тема 16. Творчість : Філософські аспекти проблеми (2 год.)

Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форма людського існування. Творча інтуїція. Інсайт. Еволюція і творчість, детермінізм і свобода. Творчий задум та його здійснення. Евристика. Розвиток творчих здібностей людини. Спеціальні методики творчої діяльності.



Тема 17. Людина в соціокультурному середовищі.

Спілкування і розуміння (2 год.)

Головні напрями в осмисленні соціокультурного виміру. Марксизм, неомарксизм. Франкфуртська школа: М. Хоркхаймер, Т. Адорно, Ю. Хабермас. «Філософія життя», неокантіанство, структурна антропологія (О. Шпенглер, М. Шелер, В. Віндельбанд, Г. Ріккерт, К. Леві-Стросс). Проблемність буття людини у соціокультурному середовищі. Проблема «Я та інший». Відчуження та шляхи його подолання.



Тема 18. Діалектика розвитку світу, людини, пізнання.

Типи діалектики, її зміст та функції (2 год.)

«Людина світ» як предметне поле філософії. Суперечність і процесуальність буття світу і людини. Два способи філософського осягнення буття: метафізика і діалектика. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Зміст та різновиди діалектики, її історичні типи. Проблема законів діалектики. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон заперечення заперечення. Філософські суперечки навколо законів діалектики та її принципів. Категорії діалектики. Модифікація діалектики в сучасних філософських доктринах.



Тема 19. Методологічна функція філософії в науковому пізнанні.

Основні концепції методології науки (2 год.)

Наука як об’єкт філософського дослідження. Типологія філософських і методологічних проблем науки. Філософські засади науки. Філософія як рефлексія над наукою. Прогностична місія філософської рефлексії. Філософія і наукова творчість. Риси творчої особистості, «ідеального» вченого. Філософія як засіб включення наукового пошуку у широкий соціокультурний контекст. Евристика наукового пошуку. Філософія як засіб адаптації наукових знань культурою та світоглядом. Позитивізм ХІХ ст. Вчення про науку в філософії О. Конта. Концепція філософії науки Е. Маха. Проблеми філософії науки у неокантіанстві Марбурської (П. Коген, П. Наторп, Е. Кассірер) та Баденської (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт) шкіл. Неопозитивістська концепція методології науки (Б. Рассел, М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап та ін.). Постпозитивізм. Концепція розвитку наукового знання К. Поппера. Теорія наукових революцій Т. Куна. Концепція П. Фейєрабенда. Еволюційна модель Ст. Тулміна.




II. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ФІЛОСОФІЇ (38 год.)
Тема 1. Онтологія і гносеологія (4 год.)


  1. Предмет філософії. Умови виникнення філософії.

  2. Структура філософського знання.

  3. Практичне, пізнавальне і ціннісне відношення людини до світу.

  4. Природа і специфіка філософських проблем.

  5. Онтологія, гносеологія, аксіологія як розділи філософії.

  6. Онто-гносеологічна проблематика в філософії.


Література

  1. Асмус В. Античная философия: Учебное издание. – М.: Высшая школа, 1998.

  2. Бергсон А. Введение в метафизику: Собр.соч. / Пер. с фр. М. Булгакова; Перераб. Б. Бычковским. 2-е изд. – СПб.: Изд. М.И. Семенова, 1914. – Т.5.

  3. Бердяев Н. Мир объектов. Опыт философии одиночества и общения // Мир философии. – М., 1991.

  4. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному: Новая онтология XX века. – М.: Республика, 1997.

  5. Гартман Н. Старая и новая онтология // Историко-философский ежегодник – 88. – М., 1988.

  6. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986.

  7. Філософський енциклопедичний словник / Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, Держ. фонд фундаментальних досліджень; Голова ред. колегії В.І. Шинкарук. – К.: Абрис, 2002.

  8. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер с нем. – М.: «Республика», 1993.

  9. Херрман Фр.-В. «Бытие и время» и «Основные проблемы феноменологии» // Философия Мартина Хайдеггера и современность. – М., 1991.

  10. Філософія: Навч. посіб. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та інш.; За ред.. І.Ф. Надольного. – К: Вікар, 2005.

  11. Кононов А.А. Философия: Учебное пособие для самостоятельного изучения дисциплины. – Харьков: ИД ИНЖЭК, 2005.

  12. Агафонова М.Ю., Обухов Д.В., Шефель С.В. Философия: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

  13. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М.: Логос, 2002.

  14. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. 2-е изд. М.: Гардарики, 2006.

  15. Философия: Учеб. для вузов / Под общ. ред. В.В. Миронова. – М.: Норма, 2005.

  16. В.Г. Кремень. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В.Г. Кремень., В.В.Ільїн. – К.: Книга, 2005.

  17. Философия: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В.Н. Лавриненко, проф. В.П. Ратникова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.

  18. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И.Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2004.

  19. Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

  20. Щерба С.П. Філософія. – Підручник. – К.: Кондор, 2007.


Тема 2. Буття: суще й існуюче (2 год.)


  1. Онтологія як вчення про буття.

  2. Філософське (метафізичне) і фізичне розуміння буття.

  3. Єдність світу і його різноманіття. Проблеми буття в історії думки.

  4. Буття і суще. Проблема єдності і множинності.

  5. Сутність як одиниця буття і сутність як єдність роду. Категорії як вищі роди буття і категорії як ступіні пізнання.

  6. Багатоякісність субстанції: якості первинні і вторинні. Субстанція протяжна і субстанція мисляча. Бог як універсальна сутність. Сутність як субстанція.


Література

  1. Бердяев Н. Мир объектов. Опыт философии одиночества и общения // Мир философии. – М., 1991. – С.98-111.

  2. Гартман Н. Старая и новая онтология // Историко-философский ежегодник – 88. – М., 1988.

  3. Герасимова М.П. Бытие красоты. Традиции и современность в творчестве Кавабата Ясунари. – М.:Наука, 1990.

  4. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986.

  5. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2003.

  6. Мамардашвили М.К. Классический и неоклассический идеалы рациональности. – Тбилиси, 1984.

  7. Маноха И.П. Человек и потенциал его бытия. – К.: Стимул, 1995.

  8. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / Пер. з фр. В. Лях, П. Таращук. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2001.

  9. Фрагменты ранних греческих философов. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. Часть 1. – М.: Наука, 1989.

  10. Хайдеггер М. Бытие и время. Пер. с нем. В.В. Бибихин. – М.: AD MARQINEM, 1997.

  11. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Время и бытие. – М., 1993.

  12. Херрман Фр.-В. «Бытие и время» и «Основные проблемы феноменологии» // Философия Мартина Хайдеггера и современность. – М., 1991.

  13. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навч. посібник. – Львів: «Новий світ-2000», 2010.

  14. История философии: Учебник для вузов / Под ред. В.В. Васильева, А.А. Кротова, Д.В. Бугая. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Академический проект, 2008.

  15. Філософія: підручник. / За ред. О.П. Сидоренка. – К.: Знання, 2008.

  16. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2007.

  17. Гриненко Г.В. История философии.: Учебник. – М.: Юрайт-Издат, 2006.

  18. Рассел Б. История западной философии. – Ростов н/Д.: изд-во «Феникс», 1998.

  19. Волчек Е.З. Философия: Учебн. Пособие с хрестоматийными изречениями/ Е.З. Волчек. – Минск: Интерпрессервис, Экоперспектива, 2003.

  20. Герасимчук А.А. Курс лекцій з філософії: Навч. посібник / А.А. Герасимчук, З.І. Тимошенко. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002.


Тема 3. Матерія як філософська категорія (2 год.)


  1. Поняття матеріального та ідеального (світ речей та світ ідей).

  2. Уявлення про матерію в історії філософії.

  3. Сучасні спеціально-наукові знання про матерію.

  4. Філософське поняття руху.

  5. Рух і спокій.

  6. Простір і час як філософські категорії.


Література

  1. Башляр Г. Вода и грезы. Опыт о воображении материи. / Г. Башляр: Пер. с фр. Б.М. Скуратова. – М.: Изд-во гуманитарной литературы, 1998.

  2. Лукрецій, Тіт Кар. Про природу речей: Пер. з лат.-К.: Дніпро, 1988.

  3. Материалисты Древней Греции: Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. - М.: Госполитиздат, 1955.

  4. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто: опыт феноменологической онтологии: Пер. с франц. – Москва: Республика, 2000.

  5. Фрагменты ранних греческих философов. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. Часть 1. – М.: Наука, 1989.

  6. Гриненко Г.В. История философии.: Учебник. – М.: Юрайт-Издат, 2006.

  7. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. 2-е изд. М.: Гардарики, 2006.

  8. Философия: Учеб. для вузов / Под общ. ред. В.В. Миронова. – М.: Норма, 2005.

  9. В.Г. Кремень. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В.Г. Кремень., В.В.Ільїн. – К.: Книга, 2005.

  10. Философия: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В.Н. Лавриненко, проф. В.П. Ратникова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.

  11. Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

  12. Щерба С.П. Філософія. – Підручник. – К.: Кондор, 2007.

  13. Г.І. Волинка та ін.. Історія філософії в її зв’язку з освітою: Підручник. – К.: Каравела, 2006.

  14. История философии: Учебник для вузов / В. Ильин. – СПб.: Питер, 2003.

  15. Історія філософії: Підручник для вищої школи. / В.Г. Кремень. – Х.: Прапор, 2003.

  16. Буслинський В.А. Історія філософії: Навчальний посібник. – Львів: Новий світ, 2000.

  17. Філософський енциклопедичний словник. / Ред.: Шинкарук В.І. та ін.; Нац. Акад. наук України; Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди. – Київ: Абрис, 2002.

  18. Платон. Диалоги: Пер.с древнегреч./ Мысль (АН СССР. Ин-т философии. Филос. наследие). – Москва, 1986.

  19. Кант И. Критика чистого разума. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1999.

  20. Гегель Г. Работы разных лет: В 2 т. – Т. 2. Философская пропедевтика. – М.: «Мысль», 1971.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка