Робоча програма актуальні питання гастроентерології (елективний курс)



Сторінка1/7
Дата конвертації24.03.2017
Розмір0.79 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
Міністерство охорони здоров'я України

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
ЗАТВЕРДЖУЮ Перший проректор __________проф. Г.М. Ерстенюк «____» _______________2013 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

Актуальні питання гастроентерології (елективний курс)

(назва навчальної дисципліни)


7.12010001 “Лікувальна справа”

(шифр, назва спеціальності)


Факультет: медичний
Кафедра: Внутрішньої медицини №, клінічної імунології та алергології імені акад. Нейка Є.М.
Нормативні дані

Форма навчання


Курс



Семестр


Кількість годин

Підсумко-

вий модуль-

ний контроль (тиждень)


Підсумок по дисципліні


Всього



Аудиторних

С

П

Р



С


Лекції

Практи-чні занят­тя

Лабо-раторні заняття

Семі-нар­ські

заняття


Денна

V

10

60

10

20

-

-

30

38-40 тиждень

10 семестр


Робочу програму склали: професор Яцишин Р.І., доцент Скробач Н.В.,

доцент Вишиванюк В.Ю.



Івано-Франківськ – 2013

Затвердження нової робочої програми

з дисципліни «Актуальні питання гастроентерології»

для студентів V курсу медичного факультету

та факультету підготовки іноземних громадян

за спеціальностями “Лікувальна справа”
Робочу програму складено згідно вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України №239 від 16.04.2002 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напрямку підготовки 1101 – «Медицина» для спеціалістів за спеціальністю «Лікувальна справа» та типового навчального плану 2007 року.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри 13.05.2013 р., протокол № 11.

Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1,

клінічної імунології та алергології

ім. акад. Нейка Є.М., д.мед.н., професор Р.І. Яцишин


Схвалено цикловою методичною комісією з терапевтичних дисциплін ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» 17.05.2013 р., протокол № 7.

Голова циклової методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

д.мед.н., професор В.Г. Міщук

Секретар циклової методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

к.мед.н., доцент І.Г. Бабенко

МОЗ УКРАЇНИ


ДВНЗ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Навчально-методичний комплекс

для забезпечення навчального процесу з дисципліни

Актуальні питання гастроентерології (елективний курс)”



Івано-Франківськ 2013р.

ЗМІСТ








1. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2

1.1. Робочий навчальний план . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3

1.2. Тематичні плани . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3

1.2.1. Тематичний план лекцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3

1.2.2. Тематичний план практичних занять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

      1. Тематичний план самостійної позааудиторної роботи . . . . . . . . . . . . .

4

      1. Структура залікових кредитів модулів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

1.3. Засоби контролю знань студентів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . .. . .

5

1.3.1. Засоби проведення поточного контролю рівня знань. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

1.3.2. Засоби проведення підсумкового контролю знань і його форми. . . . . . . . . .

6

1.4. Перелік навчально-методичної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7

1.4.1. Основна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . .

7

1.4.2. Додаткова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7

2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ . . . . . . . . . . .

8

2.1. Загальні методичні матеріали. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8

2.1.1. Мета і завдання дисципліни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8

2.1.2. Аналіз зв’язків із суміжними дисциплінами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

2.1.3 Методи активації і інтенсифікації навчання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

2.1.4 Основні знання та вмінння. . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

.2.1.5. Перелік обов’язкових практичних навичок . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . .. . .

10

2.2. Методичні матеріали для викладачів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12

2.2.1. Тези лекцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .




2.2.2. Методичні розробки для викладачів до проведення практичних занять з студентами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . .. . . . .




2.3. Методичні матеріали для студентів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .




2.3.1. Методичні вказівки для студентів до практичних занять . . . . . . . . . . . . . . .




2.3.2. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів . . . . . . . . . . . . . . . . . .




2.3.3. Теми індивідуальних занять і їх форми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .




3. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. . . . . . . . . . .





1.1. РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Орієнтовна структура залікового кредиту – модулю 1:

Актуальні питання гастроентерології”



Тема

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота студентів

СРС

Індивідуальна робота

1. Нове у лікуванні виразкової хвороби

2

4

6

  • Огляд наукової літератури за темами

  • Підготовка і доповідь реферату на практичному занятті

  • Доповідь на клінічних конференціях баз кафедр

  • Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті

  • Написання тез, статей

2. Захворювання кишечника. Диференціальна діагностика неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, Уїппла, целіакії

2

4

6

3. Дисбактеріоз

2

4

6

4. Дизкінезія жовчних шляхів. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференціальний діагноз, лікування та профілактика

2

4

6

5. Захворювання підшлункової залози: панкреатити, пухлини. Диференціальний діагноз, лікування, профілактика

2

4

6

Індивідуальна робота










1

Всього годин – 60

10

20

30

Кредитів ECTS – 2,0














1.2.ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ

1.2.1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ



з/п

Тема

Кількість годин

1

Нове у лікуванні виразкової хвороби

2

2

Захворювання кишечника. Диференціальна діагностика неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, Уїппла, целіакії

2

3

Дисбактеріоз

2

4

Дизкінезія жовчних шляхів. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференціальний діагноз, лікування та профілактика

2

5

Захворювання підшлункової залози: панкреатити, пухлини. Диференціальний діагноз, лікування, профілактика

2




РАЗОМ

10

1.2.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ



з/п

Тема

Кількість годин

1

Нове у лікуванні виразкової хвороби

4

2

Захворювання кишечника. Диференціальна діагностика неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, Уїппла, целіакії

4

3

Дисбактеріоз

4

4

Дизкінезія жовчних шляхів. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференціальний діагноз, лікування та профілактика

4

5

Захворювання підшлункової залози: панкреатити, пухлини. Диференціальний діагноз, лікування, профілактика

4




РАЗОМ

20

1.2.3.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

з/п

Тема

Кількість годин

1.

Нове у лікуванні виразкової хвороби

5

2.

Захворювання кишечника. Диференціальна діагностика неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, Уїппла, целіакії

5

3.

Дисбактеріоз

5

4.

Дизкінезія жовчних шляхів. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференціальний діагноз, лікування та профілактика

5

5.

Захворювання підшлункової залози: панкреатити, пухлини. Диференціальний діагноз, лікування, профілактика

5




РАЗОМ

25


1.2.4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ МОДУЛІВ

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

(годин/ кредитів)

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять

Модуль:

Актуальні питання гастроентерології

Змістових модулів – 1

(у тому числі залік)


60 год / 2,0 кредити ЕСТS

10

20

30

V

Поточний модульний контроль (залік)

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.


1.3. ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
1.3.1. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ

Оцінювання – це один із завершальних етапів навчальної діяльності та визначення успішності навчання. Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Поточний контроль навчальної діяльності студентів здійснюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей.

Оцінювання навчальної діяльності студента здійснюється на кожному етапі практичного заняття і враховує всі вид робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.

Рекомендовані до застосування такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: тестовий контроль (машинний та безмашинний), розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок, зокрема - уміння правильно проводити курацію хворого, призначати та трактувати результати лабораторного та інструментального обстеження, обґрунтовувати діагноз на підставі аналізу клінічних та допоміжних методів обстеження.

При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються бали з використанням прийнятих у ВНЗ та затверджених цикловою методичною комісією критеріїв оцінювання. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми. Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі.

В програмі застосована така система оцінювання в балах:

Тестовий контроль: за кожне правильно вирішене завдання – 2 бали (максимально 20 балів).

Усне опитування:

8 – Студент має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

7 – Студент має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми.

6 – Знання студента є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності.

5 – Студент виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його (її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

4 – Студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, може повторити за зразком певну операцію, дію, сформулювати правило.

3 – Студент відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою викладача виконує елементарні завдання.Студент з допомогою викладача відтворює основний навчальний матеріал,.

2 – Студент відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.

1 – Студент розрізняє об’єкти вивчення

Ситуаційна задача: 10 балів – правильне вирішення, 5 балів – частково правильне вирішення, 0 – невірне вирішення задачі.

За практичне заняття студент може отримати максимально 38 балів.

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною, здійснюється під час поточного контролю на відповідному занятті. У зв’язку з відсутністю підсумкового контролю з навчальної дисципліни, види самостійної роботи не повинні передбачати самостійне вивчення студентами окремих тем занять.

Оцінювання індивідуальної роботи студентів: бали нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні індивідуальних завдань та захисті. Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить від їх об'єму та значимості, але не більше 10 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модулю, становить 200. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення максимальної кількості балів за заняття на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання (38х5+10=200 балів).

Мінімальна кількість балів, які повинен отримати студент при вивченні дисципліни, вираховується шляхом множення кількості балів, які відповідають 50% від максимального балу, на кількість практичних занять (20х5=100 балів).

1.3.2. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ТА ЙОГО ФОРМИ


Отримання мінімальної кількості балів за поточну діяльність протягом навчальної дисципліни є обов’язковою умовою для виставлення оцінки «зараховано».

Формою підсумкового контролю з дисципліни «Актуальні питання гастроентерології» є залік, який оцінюється за двобальною системою – «зараховано», «не зараховано» та не передбачає виділення окремого заняття для його проведення. На останньому практичному занятті після закінчення розбору теми викладач підсумовує бали, які набрав кожний студент за поточну діяльність та за індивідуальну роботу (якщо такі були). Студент отримує оцінку «зараховано», якщо він не має пропусків практичних занять (або вчасно їх відпрацював) і набрав кількість балів, не меншу за мінімальну. Оцінку «не зараховано» отримує студент, який має невідпрацьовані пропуски практичних занять та/або кількість балів за практичні заняття менша, ніж мінімальна.



При отриманні оцінки «не зараховано» відпрацювання занять та підвищення балів здійснюється за направленням з деканату в установленому порядку під час відпрацювань за графіком кафедри та індивідуально-консультативної роботи викладача. Повторне складання заліку дозволяється не більше 2 разів і здійснюється за направленням деканату.

1.4. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


      1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА.




        1. Лекції професора.

        2. Нейко Є.М., Боцюрко В.І. “Внутрішні хвороби”, 2000.

        3. В.Г.Передерій, С.М.Ткач. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб в 2-х томах. Київ, Манускрипт, 1998.

        4. Ш.М.Ганджа, В.М.Коваленко, Н.М.Шуба та ін. Внутрішні хвороби. К.: Здоров”я, 2002. – 992 с.

        5. Н.И.Швец, А.В.Пидаев, Т.М.Бенца и др. Неотложные состояния в клинике внутренней медицины. Киев, 2006. – 752 стр.

        6. Внутренние болезни. Редактор первого издания Т.Харрисон. В 10 книгах. Пер. с англ./ Под ред. Е.Браунвальда и др. М: Медицина. – 1993.

        7. Internal medicine. I. Cecil, Russell L. (Russell La Fayette), 1881–1965. II. Goldman, Lee, MD. III. Ausiello, D. A. IV. Title: Textbook of medicine.




      1. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА




  1. В.Н.Хворостинка “Руководство к практическим занятиям по гастроэнтерологии”, 1990.

  2. П.Я.Григорьев, Э.П.Яковенко “Диагностика и лечение хронических болезней органов пищеварения”, 1990.

  3. Я.С.Циммерман “Очерки клинической гастроэнтерологии”, 1992.

  4. А.А.Чиркин, А.Н.Окороков, И.И.Гончарик “Диагностический справочник терапевта”, 1993.

  5. Р.Хэглин “Дифференциальная диагностика внутренних болезней”, “Медицина”, Москва, 1993.

  6. А.П.Пелещук, В.Г.Передерій, А.С.Свінцицький “Гастроентерологія”, 1995.

  7. И.И.Дехтярева “ Заболевания органов пищеварения”, 2000.

  8. П.Я. Григор’єв та інші “ Хвороби органів травлення”. 2000.

  9. Є.М.Нейко і співавтори “ Диференціальна діагностика в клініці внутрішніх захворювань”. 2002.


2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
2.1.ЗАГАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ.
2.1.1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Мета (кінцеві цілі) вивчення гастроентерології встановлена на основі ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

  • Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених терапевтичних (гастроентерологічних) захворювань згідно списку 1 ОКХ

  • Аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених терапевтичних (гастроентерологічних) захворювань

  • Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань внутрішніх органів (травної системи)

  • Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і сформулювати попередній діагноз найбільш поширених захворювань внутрішніх органів (травної системи)

  • Визначити тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, медикаментозного лікування, реабілітаційні заходи) хворого при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях (органів травлення)

  • Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу гастроентерологічних захворювань та їх ускладненнях

  • Оцінювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених гастроентерологічних захворюваннях

  • Проводити первинну і вторинну профілактику найбільш поширених гастроентерологічних захворювань

  • Проводити медичні маніпуляції згідно списку 5 ОКХ

  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у терапії.



2.1.2. АНАЛІЗ ЗВ`ЯЗКІВ ІЗ СУМІЖНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ
Вихідний рівень знань студентів з гастроентерології забезпечується такими кафедрами:

  • анатомії людини;

  • гістології і ембріології;

  • органічної хімії;

  • біологічної хімії;

  • нормальної фізіології;

  • фармакології;

  • патологічної фізіології;

  • патологічної анатомії;

  • пропедевтичної терапії;

  • біології;

  • мікробіології;

  • іноземних мов;

  • медичної фізики;

  • рентгенології і радіології;

  • загальної хірургії;

  • внутрішньої медицини;

  • хірургії;

  • нервових хвороб;

  • педіатрії;

  • онкології;

  • акушерства і гінекології.

Необхідною умовою оптимальної інтеграції викладання внутрішніх хвороб на IV-V курсах є єдині концепції у викладанні матеріалу щодо класифікації, етіології, патогенезу, обстеження, клініки, лікування захворювань травної системи.



2.1.3. МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ТА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАННЯ.
Активізація навчання студентів досягається:

  • визначення актуальності теми практичного заняття;

  • постановкою проблемності питання;

  • вирішенням ситуаційних задач;

  • роботою біля ліжка хворого;

  • участю в клінічних розборах хворого;

  • участю в клінічних обходах професора, доцента;

  • використанням рецептів;

  • постійним контролем знань і вмінь на кожному практичному занятті.

Інтенсифікація навчання студентів досягається:



  • використанням технічних засобів навчання (комп`ютери, мультимедійний проектор)

  • використанням протоколів ФЕГДС, рН-метрії, результатів УЗД органів черевної порожнини, лабораторного обстеження крові, сечі, жовчі, випорожнень;

  • таблиці;

  • альбоми з фотографіями тематичних хворих;

  • стенди;

  • використанням різних форм навчально-дослідницької роботи.

2.1.4. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ВМІННЯ, ЯКІ НАБУВАЮТЬ СТУДЕНТИ


МОДУЛЬ 1. Актуальні питання гастроентерології

Студенти повинні:

  • Продемонструвати здібність діагностувати та представляти план лікування найбільш частих станів з гастроентерології.

  • Продемонструвати здібність застосовувати діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань з гастроентерології.

  • Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при гастроентерологічних захворюваннях.

  • Продемонструвати здібність проводити медичний огляд та фізикальне обстеження відповідно ведучим скаргам пацієнта та історії захворювання.

  • Показати здібність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд.

  • Написати направлення на госпіталізацію по 10 найбільш частим медичним проблемам з гастроентерології.

  • Продемонструвати здібність оцінки стану здоров”я дорослих та застосування відповідних рекомендацій по профілактиці.

  • Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаціоних технологій та критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в клиніці патології травної системи.

  • Показати здібність обґрунтування та застосування клінічних методів для розуміння проявів хвороби.

  • Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні пацієнтів.

Студенти повинні провести курацію хворих (нових або тих, які вже лікуються) з наступними гастроентерологічними захворюваннями:

1. Виразкова хвороба.

2. Неспецифічний виразковий коліт.

3. Хвороба Крона.

4. Глютенова ентеропатія.

5. Дизбактеріоз.

6. Дискінезія жовчовивідних шляхів.

7. Панкреатит, киста підшлункової залози.

8. Доброякісна спадкова гіпербілірубінемія.


Організація навчального процесу має забезпечити участь студентів у веденні не менше, ніж 2/3 госпіталізованих пацієнтів. Якщо немає можливості отримати доступ до пацієнтів будь-якої категорії, студенти заповнюють учбову історію хвороби з діагнозами/проблемами відповідної категорії. Необхідність написання такої історії визначається асистентом/доцентом (завучем кафедри) на основі щотижневого огляду даних щодо наявності відповідних хворих у відділеннях.

Дидактичні заняття проводяться під час ранкових перевірок, лекцій та занять. Асистенти слідкують за тим, щоб кожен студент отримав необхідну компетенцію в наступних розділах: фізикальне обстеження та розпитування хворого, усна доповідь, заповнення документації, прийняття діагностичних рішень (критичне мислення).

Окрім того, асистенти слідкують за активністю студентів для того, щоб бути впевненими в тому, що ті опанували практичними навичками.
2.1.5. ПЕРЕЛІК ОБОВ`ЯЗКОВИХ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК
Модуль 1. Актуальні питання гастроентерології


  • Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із гастроентерологічною патологією (зібрати анамнез, визначити спадкову схильність, оцінка даних фізикальних методів досліджень та ін.).

  • Опанування навичками визначення необхідного спектру досліджень для обстеження пацієнтів із гастроентерологічною патологією.

  • Виявляти наявність основних клінічних симптомів та синдромів при гастроентерологічній патології.

  • Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних гастроентерологічних захворюваннях на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.

  • Опанування навичками трактування даних та основних принципів щодо інтерпретації даних лабораторних методів обстеження крові, сечі, випорожнень, жовчі при патології шлунково-кишкового тракту

  • Опанування навичками трактування даних ендоскопічного дослідження травного тракту

  • Опанування навичками трактування даних променевого (рентгенологічного та сонографічного) дослідження травного тракту та органів черевної порожнини

  • Опанування навичками трактування даних мікробіологічного та біохімічного дослідження жовчі

  • Опанування навичками трактування даних біохімічного (функціональні печінкові проби) аналізу крові

  • Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при гастроентерологічних захворюваннях.

  • Складати план обстеження хворих із гастроентерологічною патологією.


2.2. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
2.2.1. Методична розробка для викладачів

до проведення практичних занять

з елективного курсу «Актуальні питання гастроентерології» (модуль 1)
ТЕМА: Нове у лікуванні виразкової хвороби – 4 год.
Актуальність теми:

Виразкова хвороба (ВХ) є дуже розповсюдженим захворюванням, на яке страждає 10-15% дорослого населення. Частіше хворіють чоловіки у віці до 50 років. В державах Східної Європи 90% пептичних виразок асоційовані з Helicobacter pylori (Hp) інфекцією. При неправильному лікуванні (при відсутності етіотропного антигелікобактерного лікування) ВХ характеризується високим рівнем виникнення рецидивів (60-80% протягом 1 року) і ускладнень (у 15-20% хворих). Вперше виявлена ВХ реєструється у 70000 чол. на рік.


Навчальні цілі заняття:

Навчити студентів діагностувати ВХ; розширити знання з методів обстеження та навчити самостійно трактувати їх результати. Навчити диференційованих підходів до лікування ВХ. Вивчити особливості діагностики та лікування виразок нетипової локалізації (кардіального відділу шлунку, постбульбарних виразок ДПК), перебігу ВХ у жінок та людей похилого віку.



Знати:

  • етіологію, патогенез, клініку, класифікацію ВХ;

  • особливості перебігу ВХ у людей похилого віку;

  • гендерні особливості ВХ;

  • сучасні методи лабораторно-інструментальної діагностики ВХ, діагностичну цінність, переваги та недоліки кожного з них;

  • методи лікування ВХ залежно від її етіології;

  • Маастрихтський консенсус-4: покази, проти покази, режими.

Вміти:

  • провести фізикальне обстеження хворого на ВХ;

  • складати план призначення додаткових методів обстеження (інструментальні та лабораторні);

  • призначити лікування залежно від причини хвороби, стану секреції шлунка, наявності супутніх захворювань.


Виховні цілі заняття: виховувати у студентів клінічне мислення. Виховувати у студентів навики медичної деонтології та лікарської етики.

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка