Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 0703 Хімія



Скачати 472.19 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації30.04.2017
Розмір472.19 Kb.
  1   2   3   4
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Хімічний факультет

ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри Вченою Радою хімічного

органічної хімії факультету

«______»____________2009 р «_______»____________2009 р
Протокол №_________ протокол №__________
Зав. кафедрою Зам. декана хімічного факультету
______________(Комаров І. В.) ____________(Запорожець О.А.)

Укладачі: проф. Воловенко Ю.М., проф. Войтенко З.В.,

проф. Комаров І. В., доц. Зуб В.Я., доц. Воловненко Т.А,

доц.Горічко М.В.


Фізичні методи дослідження

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


для студентів спеціальності 0703 – Хімія

6, 7 і 8 семестри


КИЇВ – 2009

Робоча навчальна програма з дисципліни “фізичні методи дослідження хімічних сполук”.
Укладачі: д.х.н., проф. Воловенко Ю.М., д.х.н., проф. Войтенко З.В., д.х.н., проф. Комаров І. В., к.х.н., доц. Зуб В.Я., к.х.н., доц. Воловненко Т.А, к.х.н., доц.Горічко М.В.


Лектори: д.х.н., проф. Воловенко Ю.М., д.х.н., проф. Войтенко З.В., д.х.н., проф. Комаров І. В., к.х.н., доц. Зуб В.Я.

Погоджено


з науково-методичною комісією

“______” ____________________200 __р.

___________________________________

ПЕРЕДМОВА
Фізичні методи дослідження сьогодні є невід’ємною частиною сучасної хімії. Вони широко використовуються для встановлення складу і будови хімічних сполук. Цьому сприяє поява нової сучасної апаратури і комп’ютерних методів обробки спектрів, що значно розширює можливості спектральних методів. Тому відповідно значно зросла їх роль у підготовці спеціалістів хіміків. Згідно з учбовим планом хімічного факультету для студентів третього - четвертого курсів у шостому- восьмому семестрах читається курс "Фізичні методи дослідження"  усього 96 лекційних годин і 62 години лабораторних і практичних занять.

Мета курсу – засвоєння студентами основних теоретичних положень методів ЯМР, ІЧ, електронної, ЕПР і мас спектроскопії, одержання практичних навичок з інтерпретації відповідних спектрів і їх використання для встановлення складу і будови хімічних сполук.

Задачі курсу – розглядаються основні принципи ЯМР, ІЧ, електронної, ЕПР і мас спектроскопії; хімічні об’єкти, які можуть бути досліджені цими методами.

Місце курсу в професійній підготовці випускника.

Без знань в області спектроскопії студент не вмітиме проводити ідентифікацію вже відомих та нових сполук, а значить будь-які знання виявлятимуться недостовірними.



Вимоги щодо рівня засвоєння змісту курсу.

Вміння на основі даних кількох фізичних методів дослідження запропонувати склад та будову хімічної сполуки та описати спектри за даною структурною формулою.



На лабораторних і практичних заняттях студенти одержують практичні навички по методиці підготовки зразків для спектральних досліджень, вивчають принципи роботи ЯМР, ЕПР, УФ, ІЧ спектрометрів, знайомляться з комп’ютерними програмами обробки спектрів, а також навчаються проводити інтерпретацію спектрів: визначати основні спектральні характеристики і робити на їх підставі висновки про хімічний склад і будову сполук.
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Форми контролю: поточний і підсумковий.


ПОТОЧНИЙ

Робота з вивчення програмного матеріалу протягом трьох семестрів поділяється на шість змістовних модулів. При виставленні балів при поточному контролі враховуються:

- якість виконання і оформлення лабораторних робіт, знання і розуміння матеріалу відповідної теми при захисті кожної роботи;

- ступінь активності студента під час семінарських занять;

- якість самостійної роботи студента оцінюється по результатам виконання ним контрольних і лабораторних робіт.
1 змістовний модуль (тема: вступ та основні положення мас-спектрометрії). Максимальна кількість балів, яка може бути отримана за підсумком першого змістовного модуля – 20 балів. За підсумками роботи наприкінці змістовного модуля проводиться модульна контрольна робота. Максимальна кількість балів за контрольну роботу – 18. Виконання завдань по самостійній роботі в рамках модуля може бути оцінено в 2 бали.
2 змістовний модуль (тема: ЯМР спектроскопія). Максимальна кількість балів, яка може бути отримана за підсумком другого змістовного модуля –60 балів. За підсумками роботи наприкінці змістовного модуля проводиться модульна контрольна робота. Максимальна кількість балів за контрольну роботу – 55. Виконання завдань по самостійній роботі в рамках модуля може бути оцінено в 5 балів.

3 змістовний модуль (тема: Основи положення теорії ІЧ-спектроскопії). Максимальна кількість балів, яка може бути отримана за підсумком третього змістовного модуля – 20 балів.

У рамках третього змістовного модуля передбачається проведення практичних занять зі студентами і самостійних робіт. За підсумками практичних робіт наприкінці змістовного модуля проводиться модульна контрольна робота. Максимальна кількість балів за контрольну роботу – 12 Активність студента на практичних заняттях в рамках третього змістовного модуля може бути оцінена в 6 балів. Виконання завдань по самостійній роботі в рамках модуля може бути оцінено в 2 бали.



12 (контрольна робота) + 6 (практична робота) + 2 (самостійна робота) = 20 балів
4 змістовний модуль (тема: Використання ІЧ-спектроскопії для ідентифікації органічних сполук). Максимальна кількість балів, яка може бути отримана за підсумком п’ятого змістовного модуля - 32 бали.

У рамках четвертого змістовного модуля передбачається проведення практичних занять і самостійних робіт. За підсумками практичних робіт наприкінці змістовного модуля проводиться модульна контрольна робота. Максимальна кількість балів за контрольну роботу – 20. Активність студента на практичних заняттях в рамках четвертого змістовного модуля може бути оцінена в 10 балів. Виконання завдань по самостійній роботі в рамках модуля може бути оцінено в 2 бали.



20 (контрольна робота) + 10 (практична робота) + 2 (самостійна робота) = 32 бали.
5 змістовний модуль (тема: спектроскопія ЕПР). У рамках цього змістовного модуля передбачається проведення лабораторних і практичних занять і самостійних робіт. Якість виконання завдань № 1 і 5 самостійної роботи оцінюється під час виконання модульної контрольної роботи (мкр). Максимальна кількість балів, яка може бути отримана за підсумком цього змістовного модуля - 28 бали: 3 (пр.роб.) + 7 (сам.роб.№ 2-4) + 12 (мкр) = 28 бали.
6 змістовний модуль (тема: електронна спектроскопія). Максимальна кількість балів, яка може бути отримана за підсумком другого змістовного модуля –20 балів. За підсумками роботи наприкінці змістовного модуля проводиться модульна контрольна робота. Максимальна кількість балів за контрольну роботу – 18. Виконання завдань по самостійній роботі в рамках модуля може бути оцінено в 2 бали.
7 змістовний модуль (стратегія комбінованого використання фізичних методів). Максимальна кількість балів, яка може бути отримана за підсумком другого змістовного модуля –40 балів. У рамках цього і попереднього змістового модуля передбачається проведення практичних занять і самостійних робіт. За підсумками практичних робіт наприкінці змістового модуля проводиться модульна контрольна робота. Максимальна кількість балів за контрольну роботу – 20. Активність студента на практичних заняттях в рамках четвертого змістового модуля може бути оцінена в 15 балів. Виконання завдань по самостійній роботі в рамках модуля може бути оцінено в 5 балів.
Загальна максимальна кількість балів, яка може бути отримана студентом за 6 семестр при виконанні завдань 1 і 2 змістовних модулів - 80.

Загальна максимальна кількість балів, яка може бути отримана студентом за 7 семестр при виконанні завдань 3-5 змістовних модулів - 80.



Підсумковий контроль знань студента за 6 і 7 семестри проводиться у формі письмового заліку, під час якого може бути отримана максимальна кількість балів - 20.

Підсумкова рейтингова оцінка 6 і 7 семестри складається з семестрової модульної оцінки та оцінки за залік і дорівнює 100 балам.
Підсумкова оцінка у балах 100-бальної шкали переводиться у двохбальну шкалу:

60 – 100 балів зараховано

0-59 балів не зараховано
Загальна максимальна кількість балів, яка може бути отримана студентом за 8 семестр при виконанні завдань 6 і 7 змістовних модулів - 60.

Підсумковий контроль знань студента проводиться у формі письмового екзамену, під час якого може бути отримана максимальна кількість балів - 40.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка складається з семестрової модульної та екзаменаційної оцінок і дорівнює 100 балам. Семестрова модульна оцінка є середнім арифметичним від семестрових модульних оцінок за 6, 7 та 8 семестри, причому оцінки за 6 та 7 семестри беруться з коефіцієнтом 0.75.

Підсумкова оцінка дисципліни у балах 100-бальної шкали переводиться у чотирибальну (національну шкалу):

100-бальна шкала Оцінка за національною шкалою та шкалою університету

90 – 100 5 (Відмінно)

85 – 89 4 ( Дуже добре)

75 – 84 4 ( Добре)

65 -74 3 ( Задовільно)

60 -64 3 ( Посередньо задовільно)

1 -59 2 (Незадовільно)

Погоджено

З науково-методичною комісією

«__»_____2009 р.

________________Неділько С.А.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ ТА ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

лекції

Назва лекцій


Кількість годин

лекції

Практ. зан. і лаб. роботи

самостійна

робота






Змістовний модуль 1 10 лекцій+ 10 сам.р.

Тема: Вступ та основні положення мас-спектрометрії

1

Поняття про фізичні методи в хімії, основні терміни, класифікація методів, їх загальний огляд

2










2

Основні принципи мас-спектрометрії

2










3

Застосування мас-спектрометрії для визначення складу і будови хімічних сполук – частина перша

2










4

Застосування мас-спектрометрії для визначення складу і будови хімічних сполук – частина друга

2










5

Модульна контрольна робота 1

2









Змістовний модуль 2 24 лекції + 26 сам.роб.


Тема: ЯМР спектроскопія

6

Вступ. Фізичні явища, що лежать в основі ЯМР. Основні принципи методу.

2




2




7

Блок-схема ЯМР спектрометра. Поняття про Фур’є ЯМР-спектроскопію. Технічні аспекти зйомки спектрів ЯМР.

2




2




8

Хімічний зсув сигналів ЯМР: зв’язок з будовою хімічних сполук

2




2




9

Спін-спінова взаємодія: її прояв в спектрах ЯМР, використання

2




2




10

Основні параметри спектрів 1Н-ЯМР – аналіз прикладів

2




2




11

Спектроскопія ЯМР на ядрах 13С. Порівняння з 1Н-ЯМР-спектроскопією

2




2




12

Спеціальні методики в ЯМР. Декаплінг. Ядерний ефект Оверхаузера

2




2




13

Мультиядерний ЯМР

2




2




14

Динамічні ефекти в ЯМР

2




2




15

Двовимірні методики в ЯМР. Типи двовимірних спектрів

2




4




16

Використання двовимірних методик ЯМР в структурних дослідженнях

2




4




17

Модульна контрольна робота 2

2











Змістовий модуль 3. 12 год. лек. + 10 год. пр. роб + 22 год. сам.роб.

Тема: Основні положення теорії ІЧ спектроскопії

18

Коливальна спектроскопія – метод дослідження хімічних сполук. Спектрофотометри. Методика одержання спектрів твердих, рідких і газуватих речовин.

2




4




19

Електромагнітний спектр. Умови для виникнення ІЧ-спектра молекули.

2

2

4




20

Поняття теорії коливальних спектрів. Коливання двохатомних молекул.

2

2

4




21

Силова стала. Її фізичне тлумачення.

2

2

4




22

Спектри комбінаційного розсіювання (СКР)

2




4




23

Коливання багатоатомних молекул

2

2

2







Модульна контрольна робота 3




2








Змістовий модуль 4. 12 год. лекцій + 14 год. пр. роб + 26 год. сам.роб.

Тема: Використання ІЧ спектроскопії для ідентифікації органічних сполук.

24

Використання концепції групових (характеристичних) коливань для аналізу ІЧ спектрів.

2

2

4




25

Поглинання алканів, алкенів, алкінів, алкадієнів, ароматичних сполук.

2

2

4




26

Поглинання оксигенвмісних сполук: спиртів та фенолів

2

2

4




27

Поглинання альдегідів, кетонів, карбонових кислот.

2

2

4




28

Поглинання нітрогенвмісних сполук: аліфатичних та ароматичних амінів, нітрилів, нітросполук.

2

2

4




29

Поглинання амідів карбонових кислот, амінокислот та пептидів.

2

2

4







Модульна контрольна робота 4




2

2





Змістовний модуль 5 12 лекцій + 12 пр. роб + 26 сам.роб.

Тема: Спектроскопія ЕПР

30

Основні принципи ЕПР.

2

2

4




31

g-Фактор. Анізотропія g-фактора.

2

2

4




32

Надтонка структура спектрів ЕПР.


2

2

4




33

Спектри ЕПР органічних радикалів. Поняття про спіновий гамільтоніан (СГ).

2

2

4




34

Спектри ЕПР координаційних сполук в заморожених розчинах.

2

2

4




35

Модульна контрольна робота 5


2

2

4





Змістовний модуль 6 18 лекцій + 12 пр. роб + 26 сам.роб.

тема: Електронна спектроскопія

36

Основні поняття та принципи електронної спектроскопії.

2










37

Фізична природа забарвлення речовини.







2




38

Практичні аспекти використання електронної спектроскопії.




2

2




39

Спектри поглинання та випромінювання. Діаграма Яблонського.




2

4




40

Практичні аспекти вимірювання спектрів поглинання.




2

4




41

Електронні спектри основних класів органічних сполук.




2

2




42

Сольватохромія. Хромофори та ауксохроми. Залежність між кольором та будовою сполуки. Батохромний та гіпсохромний зсув.




2

4




43

Ціанінові барвники. Видатні наукові школи з теорії інтерпретації іх будови та спектрів поглинання.




2

4




44

Модульна контрольна робота 6

2




4



  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка