Рівненська державна обласна бібліотека Освіта України: європейський вибір Бібліографічний покажчик Рівне 2007



Сторінка2/3
Дата конвертації03.04.2017
Розмір0.71 Mb.
1   2   3

Ступеневе навчання у вищій школі
185. Бондар В. Класовод з європейським дипломом // Освіта. – 2004. – 31 берез.

До питання про підготовку вчителя початкової школи в умовах запровадження Болонської конвенції.

186. Денисенко С.М. Багаторівнева система підготовки фахівців в Україні: історія становлення та проблеми розвитку // Гуманіт. науки. – 2002. - № 2. – С. 94-99.

В статті йдеться про багаторівневу систему підготовки спеціалістів в аспекті становлення розвитку цієї системи. Відмічено суттєві відмінності між поняттями "багаторівневої освіти" та "багаторівневої системи підготовки спеціалістів", дано визначення якісному змісту даних рівнів. Розкриті потенціальні можливості цієї системи, проблеми її впровадження.

187. Єрохін С. Як прийти до взаємного визнання дипломатів? // Освіта. – 2004. – 15-22 верес.

З досвіду міжнародного співробітництва Національної академії управління.

188. Інтегрований комплекс // Освіта. – 2005. – 12-19 січ.

Про досвід багаторівневої безперервної інформаційної підготовки у Харківському гуманітарному університеті "Народна українська академія".

189. "Крок" – перший у вашій кар’єрі й на шляху Болонського процесу // Віче. – 2007. - № 4. – С. 32-34.

Йдеться про повноцінну участь нашої держави в побудові на території Європи спільної структури вищої освіти, зокрема в багаторівневій вищій освіті.

190. Малюга Н. Взаємовизнання дипломів: історичний аспект // Бухгалтерія в сільському госп-ві. – 2004. - № 11. – С. 48.

Досліджується процес оцінювання, порівняння й визнання закордонних освітніх кваліфікацій, зокрема еквівалентність дипломів про освіту визначається спеціальними міжнародними конвенціями.

191. Стадільна Я. Диплом у просторі // Голос України. – 2004. – 27 лип.

Про інтеграцію української вищої школи в загальноєвропейську як реальність найближчого майбутнього.

192. Чумак І. Дистанційна форма навчання добре вписується в Болонський процес // Голос України. – 2006. – 8 черв.

Про сутність дистанційної технології навчання.


Безперервна освіта
193. Астахова В. Безперервна освіта – стратегічний напрямок розвитку сучасних освітніх систем // Освіта. – 2004. – 1-8 верес.

Про ідеї загальної освіти і постійного навчання, тобто про освіту протягом усього життя.

194. Астахова В. "Харківський варіант", або один з підходів до побудови безперервної освіти // Освіта. – 2004. – 16-23 черв.

Про досвід Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія" з організації реально діючої моделі так званого повного циклу, що забезпечує безперервну освіту.

195. Кремень В.Г. "Людина XXI ст. навчається все життя" // Гуманіт. науки. – 2003. - № 2. – С. 8-10.

З доповіді міністра освіти і науки України на 32-й Генеральній Конференції ЮНЕСКО, на якій Україну було обрано до Міжнародного бюро освіти.

196. Костаков Г. Безперервна історична освіта: від школи до ВНЗ // Освіта. – 2004. – 24 листоп. – 1 груд.

З досвіду роботи Народної української академії підготовки та впровадження інтегрованих навчальних програм.

197. Литвиненко Л.Л., Петрук В.А. Дистанційна освіта – освіта для всіх // Технології навчання. – Рівне, 2006. – Вип. 10. – С. 110-117.

Надається аналіз необхідності впровадження дистанційної освіти в навчальних закладах. Обумовлюються недоліки та позитивні сторони, можливості дистанційної форми отримання знань.

198. Методологічні проблеми неперервної педагогічної освіти // Вища шк. – 2003. - № 2-3. – С. 38-43.

Аналізується досвід практичної реалізації неперервної освіти на прикладі підготовки випускників вищих навчальних закладів у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова, Сумському, Полтавському, Південноукраїнському державних педагогічних університетах.

199. Мошинський В.С. Дистанційне навчання і його перспективи у технічній освіті // Технології навчання. – Рівне, 2004. – Вип. 9. – С. 10-12.

У статті висвітлено основні методико-технологічні, техніко-організаційні та правові аспекти створення та перспективного функціонування системи дистанційної освіти у вищих навчальних закладах технічного спрямування.

200. Нещадим М. Освіта протягом усього життя – необхідна вимога до фахівця XXI ст. // Шлях освіти. – 2000. - № 1. – С. 14-16.

Про безперервну освіту, яка є особливо ефективною, коли умови життєдіяльності швидко міняються порівняно з періодом життя суб’єкта діяльності, і тому є актуальним розробка концепції безперервної освіти та пошук відповіді на питання про її суть і зміст.

201. Розвиток і використання дистанційної форми навчання в системі вищої та післядипломної освіти: Рекомендаційний бібліографічний список // Вища шк. – 2006. - № 2. – С. 107-126.

Список літератури складається з восьми розділів, ввійшли описи книг, статей з наукових збірників та періодичних видань, що знаходяться у фондах ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського. Хронологія матеріалів 1998 – листопад 2005 р.

202. Скнар В.К. Організація безперервної освіти бібліотечних працівників у контексті Болонської декларації // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2004. - № 2. – С. 7-16.

203. Скнар В. Програмно-модульне навчання на відстані // Бібліотечна планета. – 1999. - № 1. – С. 36-37; № 3. – С. 18-19.

Про організацію безперервної бібліотечної освіти.

204. Тимошенко І.І. Майбутнє освіти – за наскрізним навчанням // Україна – Business. – 2002. – 25 січ. – 1 лют.

Бесіда з ректором Європейського університету І.І. Тимошенком.

205. Товажнянський Л. Система безперервної освіти на базі дистанційної технології навчання і кредитно-модульної організації навчального процесу // Вища шк. – 2004. - № 5-6. – С. 62-65.

Про безперервну систему освіти в Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут", про довузівську та післявузівську систему освіти.

206. Юрчук Л.М. Неперервна освіта вчителів в Європі – загальні підходи і практика окремих країн // Рідна шк. – 2003. - № 1. – С. 75-77.

Автор аналізує причини, які змусили практично всі європейські країни звернути пильну увагу на подальше фахове вдосконалення вихователів і вчителів, які вже працювали в навчально-виховних закладах. Розглядається також ситуація з даного питання в Україні.
Кредитно-модульне навчання в вищій школі
207. Гончаров С.М. Дидактичні основи кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Монографія. – Рівне: НУВГП, 2006. – 192 с.

Розглянуто особливості педагогічної діяльності, сформульовані вимоги до особистості та професійної компетенції викладачів вищої школи, які працюють в кредитно-модульній системі організації навчального процесу. Розкриваються проблеми підготовки до лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів.

208. Гончаров С.М. Інтерактивні технології навчання в кредитно-модульній системі організації навчального процесу. – Рівне: НУВГП, 2006. – 172 с.

Розкривається зміст та технологія інтерактивних засобів навчання в кредитно-модульній системі організації навчального процесу, які допоможуть викладачу вищої школи зробити процес навчання цікавим, ефективним, демократичним і таким, який відповідає вимогам Європейських стандартів якості вищої освіти.

Посібник може стати у пригоді і досвідченому, і молодому фахівцю, інженеру, економісту, менеджеру.

209. Гончаров С.М. Науково-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Монографія. – Рівне: НУВГП, 2005. – 266 с.

Розкриваються психолого-педагогічні проблеми кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищій школі, її науково-методичного забезпечення з врахуванням вимог Болонського процесу, досліджуються і надаються рекомендації щодо підготовки основних навчально-методичних та інформаційних матеріалів.

210. Гончаров С.М. Студентські наукові дослідження в кредитно-модульній системі організації навчального процесу: Навч. метод. посіб. – Рівне: НУВГП, 2006. – 127 с.

У посібнику розкривається методологія та організація студентських наукових досліджень у вищій школі з урахуванням вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Висвітлено етапи наукового пошуку, критерії його аналізу, концептуальний апарат досліджень з урахуванням специфіки спеціальностей.
* * *

211. Бабак В. Для нас Болонський процес – явище звичне, кредитно-модульна система – не новина // Вища шк. – 2006. - № 1. – С. 3-19.

Про впровадження кредитно-модульної системи навчання в роботу Національного авіаційного університету.

Розглядається місце та статус НАУ в системі вищої освіти країни.

212. Бандура Р., Рудь Г. Модульно-рейтингова система як один із чинників системного підходу до навчання // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – 2000. – Вип. 12. Ч.3. – С. 307-308.

Про впровадження модульно-рейтингової системи навчання і контролю знань, яка передбачає оптимізацію навчально-виховного процесу.

213. Бондарчук Ю., Чуйко Г., Чуйко Н. Удосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог Болонського процесу // Вища шк. – 2005. - № 2. – С. 35-41.

Впровадження школи ECTS як одна із складових Болонського процесу вимагає суттєвого вдосконалення наявних форм і методів оцінювання знань студентів. Розглядаються такі форми поточного і підсумкового контролю, як тести, кросворди за тематикою курсу, ситуаційні вправи (кейси), виконання групових проектів.

214. Власко М.П., Устименко О.В. Про переваги модульно-рейтингової технології навчання // Педагогіка і психологія. – 2004. - № 2. – С. 98-106.

Аналізується модульно-рейтингова технологія навчання, яка вигідно відрізняється від традиційних технологій.

215. Гамзюк М. Навчання за кредитно-модульною системою // Освіта. – 2004. – 10-17 листоп.

Аналізуються етапи навчання за кредитно-модульною системою у Київському національному лінгвістичному університеті.

216. Гончаров С.М. Кваліметрія студента як можлива основа коригування навчального процесу у кредитно-модульній системі // Технології навчання. – Рівне, 2004. – Вип. 9. – С. 19-23.

Розглядається можливість керування навчальним та виховним процесом у ВНЗ за результати психодіагностичного тестування студента на прикладі проведених автором досліджень на факультеті економіки УДУВГП.

217. Гончаров С.М. Лекції в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу // Технології навчання. – Рівне, 2006. – Вип. 10. – С. 9-20.

Аналізується роль лекцій в навчальному процесі в кредитно-модульній системі. Розкриваються основні вимоги щодо структури лекції, її змісту, а також до особистості лектора, подаються основні правила поведінки викладача під час лекції та деякі психологічні поради.

218. Гончаров С.М., Костюкова Т.А. Використання інтерактивних технологій в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу // Технології навчання. – Рівне, 2006. – Вип. 10. – С. 34-44.

Наводиться класифікація технологій та основні прийоми організації інтерактивного навчання.

219. Експериментальне положення про кредитно-модульну технологію навчання у вищих навчальних закладах: авторський проект П. Сікорського // Освіта. – 2004. – 14-21 квіт.

220. Євдокимов В., Єрмоленко В., Юлдашев О. Використання модульної технології навчання // Юридична Україна. – 2003. - № 1. – С. 46-53.

221. Жовта І. 120 тисяч студентів сьогодні навчаються за кредитно-модульною системою організації навчального процесу // Освіта України. – 2005. – 1 лют.

Аналізується кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.

222. Жовта І. Українські вищі навчальні заклади впроваджують кредитно-модульну систему підготовки студентів // Освіта України. – 2004. – 27 січ.

Про семінар "Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації", проведений у Львові на базі Національного університету "Львівська політехніка".

223. Корольов Б. Методична складова Болонського процесу // Освіта. – 2004. – 2-9 черв.

Про творчий розвиток методики викладання і організації навчального процесу в нових умовах, а не про копіювання зарубіжного досвіду йдеться в статті.

224. Креативні методи навчання в кредитно-модульній системі організації навчального процесу // Технології навчання. – Рівне, 2006. – Вип. 10. – С. 45-56.

Наводяться методологічні аспекти застосування креативних (творчих) методів навчання при кредитно-модульній організації навчального процесу.

225. Кредитно-модульна система в навчальному процесі // Освіта України. – 2003. – 13 трав.

Протягом 2004 року в деяких вищих навчальних закладах України проходитиме експеримент щодо введення кредитно-модульної системи.

226. Криклій А.С. Шляхи удосконалення фінансово-кредитного механізму освіти у контексті Болонського процесу // Економіка та держава. – 2005. - № 9. – С. 77-80.

Про спроможність ефективно забезпечувати відтворення трудового потенціалу у єдності процесів його формування та використання, що має відповідати вимогам переходу до інноваційно-інвестиційної моделі економіки.

227. Крючков Г. Навчальний план підготовки бакалавра/магістра з іноземної філології у світлі Болонського процесу // Іноземні мови в навч. закладах. – 2005. - № 1. – С. 6-16.

Запропонований для широкого обговорення проект має на меті наблизити українську систему вищої освіти до європейської. Як відомо, рішення України щодо приєднання до Болонського процесу потребує прийняття відповідних стандартів вищої освіти, які б не суперечили вимогам єдиного європейського освітнього і наукового простору.

228. Лозинський О. Концептуальні засади кредитно-модульної системи організації навчального процесу та особливості формування навчальної програми підготовки фахівця // Вища шк. – 2004. - № 1. – С. 66-68.

Про двоступеневу систему навчання, яка передбачає впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців.

229. Луцик Д. Без слова музики нема… // Освіта. – 2004. – 14-21 квіт.

Про кредитно-модульну систему організації навчального процесу.

230. Луцик Д. Про кредитно-модульну систему організації навчального процесу та про дещо інше // Укр. л-ра в загальноосвітній шк. – 2006. - № 10. – С. 14-16.

Говорячи про інтеграцію нашої освіти в європейський освітній простір, автор зазначає, що ми повинні пропонувати свій зміст, свої освітньо-кваліфікаційні характеристики підготовки спеціалістів, які є кращими від європейської освітньої системи.

231. Пелех О., Скибінська Л. Кредитно-модульна система організації навчального процесу // Технології навчання. – Рівне, 2006. – Вип. 10. – С. 147-153.

У статті подано трактування методів планування навчальних дисциплін, а також основні принципи кредитно-модульної системи, організація навчального процесу відповідно до вимог державних освітніх стандартів.

232. Півняк Г., Салов В. Кредитно-модульна система – підвищення якості освіти // Освіта України. – 2005. – 15 лют.

Розглядається кредитно-модульна система організації навчального процесу, зокрема її головна мета – підвищення якості вищої освіти і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу національної системи вищої освіти.

233. Практичні заняття в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу // Технології навчання. – Рівне, 2006. – Вип. 10. – С. 20-26.

Розглядається статус і зміст практичного заняття в умовах кредитно-модульної системи навчання.

Приводяться рекомендації стосовно підготовки, організації практичного заняття, контролю знань.

234. Применко В.І. Болонський процес – перший досвід роботи у ВНЗ // Безпека життєдіяльності. – 2006. - № 5. – С. 40.

Про введення кредитно-модульної системи.

235. Рожок В. Мистецька освіта і Болонський процес // Уряд. кур’єр. – 2005. – 4 серп.

Про мистецько-освітні заклади України, які опинились поза складу експериментальних вузів щодо впровадження нових європейських стандартів.

236. Рудавський Ю. Кредитно-модульна система організації навчального процесу як необхідна умова інтеграції вищої технічної освіти України в Європейський освітній простір // Вища шк. – 2004. - № 5-6. – С. 66-69.

Про запровадження двоступеневої системи підготовки фахівців та європейської кредитно-модульної системи навчання (ECTS).

237. Рудавський Ю. Реалії та проблеми інтеграції вищої школи України в європейський освітній та науковий простір // Вища шк. – 2004. - № 1. – С. 45-49.

Про досвід "Львівської політехніки" щодо входження в європейський освітній простір.

238. Садиков М. Впровадження кредитно-модульної системи навчання при вивченні фундаментальних нормативних дисциплін // Вища шк. – 2006. - № 4. – С. 35-42.

Аналізується досвід впровадження кредитно-модульної системи навчання та рейтингової системи контролю знань студентів при викладанні фундаментальних дисциплін у вищих навчальних закладах. Вносяться пропозиції щодо створення модульних технологій та залікових освітніх одиниць.

239. Семінарські заняття в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу // Технології навчання. – Рівне, 2006. – Вип. 10. – С. 27-33.

240. Сікорський П. Дидактичні поняття кредиту і модуля в контексті Болонського процесу // Шлях освіти. – 2004. - № 2. – С. 15-19.

Про кредит, як один з критеріїв порівняння якості вищої освіти у різних навчальних закладах, та модуль, як логічно завершену, системно впорядковану частину теоретичних знань і фактичних уявлень з даної дисципліни – йдеться в статті.

241. Сікорський П. Наступність модульно-рейтингової і кредитно-модульної технології навчання // Вища шк. – 2005. - № 5. – С. 59-70.

Наголошується, що запровадження модульно-рейтингової технології навчання у старших класах загальноосвітньої школи дасть змогу досягти оптимальних навчальних результатів.

242. Сікорський П. Принципи кредитно-модульної технології навчання // Вища шк. – 2004. - № 4. – С. 69-76.

Висвітлюються актуальні проблеми переходу на кредитно-модульну технологію навчання. Розкривається сутність специфічних принципів кредитно-модульної технології навчання: гуманізації, гуманітаризації, демократизації, кредитності, індивідуалізації, диференціації, інтеграції та модульності – у їх взаємодії.

243. Сканарь О. Модернізація форм і методів навчання студентів у контексті кредитно-модульної системи // Вища шк. – 2006. - № 3. – С. 33-45.

Розглядаються особливості та види лекції як основної форми та методи навчання в сучасній вищій школі.

Аналізуються зміни, яких зазнає лекція у зв’язку із запровадженням кредитно-модульної технології навчання.

244. Скрипченко О.В., Лисянська Т.М. Навчальні системи. Традиційність розвитку і … болонський акцент // Освіта. – 2007. – 7-14 берез.

Аналізується творча реалізація ідей Болонської системи на Україні, зокрема її кредитно-модульної концепції.

245. Сопко Б. Болонський процес: питання вищої освіти і науки за спеціальністю "Бухгалтерський облік (контроль), аналіз і аудит" // Бух. облік і аудит. – 2004. - № 6. – С. 25-30; № 7. – С. 29-34; № 9. – С. 26-36; № 10. – С. 22-30.

Автор розглядає питання вищої освіти, зупиняється на аналізі дисциплін, які забезпечують фахову підготовку спеціалістів певного напряму діяльності.

246. Стоцько З. Впровадження кредитно-модульної системи в інституті інженерної механіки та транспорту Національного університету "Львівська політехніка" // Вища шк. – 2004. - № 1. – С. 63-65.

Про формування споріднених напрямів і розробку уніфікованих навчальних планів підготовки фахівців.

247. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців // Освіта. – 2004. – 11-18 лют.

248. Труш В., Чебан Т. Деякі проблеми викладання бухгалтерського обліку у ВНЗ згідно з вимогами та положеннями Болонського процесу // Бух. облік і аудит. – 2004. - № 10. – С. 35.

Про необхідність і доцільність максимальної сумісності національних систем вищої освіти в рамках єдиного європейського освітянського простору як про основну мету і завдання Болонського процесу.

249. Фурман А.І. Модульно-розвивальна технологія проведення лекційних курсів // Освіта. – 2000. – 8-15 листоп.

Розглядаються питання заміни репродуктивно-транслекційної схеми ведення лекційних курсів на проблемно-діалогічну, модульно-розвивальну, а відтак взаємоактивний паритетний характер навчальної взаємодії у системі "викладач – студент" на засадах демократії, гуманності, вимогливості.

250. Хрипков Є., Бурдіна С. Порівняльний аналіз підготовки магістрів з управління освітніми установами в Україні та США // Вища шк. – 2006. - № 3. – С. 46-57.

Здійснено порівняльний аналіз методологічних і організаційних характеристик програм навчання в магістратурі України і США. Запропоновано шляхи реформування технології навчання в українській магістратурі відповідно до сучасного рівня розвитку країни.

251. Шевченко В. Болонський процес у Донецькому Національному університеті // Економіст. – 2005. - № 6. – С. 34-36.

Про планомірну інтеграцію вітчизняної вищої школи до європейського і світового освітнього та наукового простору.

252. Шевченко І. Проблемно-модульне навчання на відстані // Бібліотечна планета. – 2001. - № 1. – С.30; № 3. – С. 34.

Автор пропонує новий модуль актуальних тем, вивчення яких сприятиме оновленню традиційних для бібліотеки напрямів роботи.

253. Шиян Н. Модульно-рейтингове навчання у процесі підготовки вчителя // Рідна шк. – 1998. - № 7-8. – С. 49-52.

254. Якименко Ю. Кредитно-модульна система як важлива складова інтеграції вищої освіти України до загальноєвропейського освітнього простору // Вища шк. – 2004. - № 1. – С. 50-62.

Розглядаються основні завдання інтеграції вищої освіти відповідно до Болонського процесу, детально аналізується європейська система кредитного взаємозаліку (ECTS).

255. Якубовська С.С. Ефективність впровадження модульно-рейтингової технології навчання в аграрному технікумі // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наук. праць Рівненського держ. гуманіт. ун-ту. – 2000. – Вип. 12. Ч.3. – С. 350-355.

Про модульно-рейтингову технологію навчання, яка є інноваційною і відповідає принципам гуманістичної педагогіки, про ефективність цієї технології, про творчий тип засвоєння знань.
Управління якістю освіти
256. Атаманчук П. Дидактична фізика в умовах Болонського процесу // Фізика та астрономія в шк. – 2006. - № 1. – С. 12-15.

Сучасна дидактика фізики має вибудовуватися в орієнтуванні на забезпечення пошуково-креативних технологій результативного навчання та врахування прийнятих тенденцій Болонського процесу.

257. Берещук М., Старник Г., Некос В. Науково-методичні основи визначення рейтингу та вдосконалення системи підвищення якості освіти // Вища шк. – 2003. - № 4-5. – С. 31-42.

Розглядаються науково-методичні основи використання контролю і рейтингової оцінки рівня знань, умінь і навичок, що виникають в процесі реформування системи навчання. Пропонуються технології стандартизації тестів, тестових завдань, тестового іспиту і формули для визначення рейтингу дисциплін та кваліфікаційних рівнів.

258. Бориско Н.Ф. Общеевропейские компетенции владения иностранным языком // Іноземні мови. – 2005. - № 1. – С. 8-14.

Про вивчення, навчання та оцінювання рівня володіння іноземними мовами, аналізуються окремі аспекти загальноєвропейських вимог до вивчення іноземних мов.

259. Бутинець Ф. Бухгалтерська освіта і Болонський процес: уніфікація чи гармонізація // День. – 2005. – 27 серп.

Розглядаються проблеми ефективного приєднання економічної освіти України до Болонського процесу за умови усунення її недоліків і використання того нового, що дає вивчення зарубіжного освітнього досвіду.

260. Вернигора О. Український підручник зарубіжної літератури в контексті Болонського процесу // Зарубіжна л-ра в шк. України. – 2006. - № 7-8. – С. 49-50.

Про функції підручника як ефективного засобу інтелектуального, а також культурно-мовленнєвого розвитку формування світогляду школярів.

261. Воронка Г. Дисципліни "ядрові" та елективні: фундаменталізація і гуманізація навчального процесу // Психологія і суспільство. – 2005. - № 4. – С. 147-156.

262. Головенкін В. Щеплення від споживання або чим можна замінити сесії? // Освіта. – 2004. – 14-21 січ.

Про рейтингову систему оцінювання знань студентів Національного технічного університету "КПІ".

263. Гурч П. Перспективи підготовки конкурентоспроможних менеджерів у контексті формування загальноєвропейського освітнього простору // Персонал. – 2006. - № 7. – С. 76-80.

Про здобуття другої професії, про постійне оновлення знань, які можна здобути завдяки додатковому професійному навчанню йдеться в статті. Аналізується бізнес-освіта – галузь, спрямована на підготовку кадрів для сфери бізнесу.

264. Демський С. В унісон з Болонським процесом // Голос України. – 2004. – 4 черв.

Про запровадження принципів Болонського процесу в роботу Академії внутрішніх справ України.

265. Долішній М. Диверсифікація освіти в контексті Болонського процесу як передумова поліпшення якості // Україна: аспекти праці. – 2006. - № 5. – С. 8-14.

Автор звертає особливу увагу на визначення перспективних професій, на збільшення їх кількості за рахунок зменшення тих, які не мають попиту на ринку праці; на приведення всього комплексу освітніх послуг у відповідність до міжнародних тенденцій і стандартів.

266. Заболотний В., Ушакова Н. Якість роботи вузу можна оцінити // Синергія. – 2003. - № 1. – С. 2-7.

Подано огляд підходів до впровадження сучасної і наближеної до міжнародної системи оцінки якості роботи українських освітянських закладів.

267. Заводяний В. Рейтинг – система оцінювання успішності студентів // Рідна шк. – 2001. - № 1. – С. 45.

Викладена методика оцінювання знань студентів за допомогою рейтингової системи, основною перевагою якої є комплексний підхід до визначення необхідних теоретико-практичних навичок з певної дисципліни з урахуванням індивідуальних особливостей студентів.

268. Загородній А. Європейська система забезпечення якості вищої освіти // Вища шк. – 2006. - № 4. – С. 15-23.

Розглянуто основні принципи і складові європейської системи забезпечення якості освіти та особливості її реалізації на рівні окремого вищого навчального закладу, на рівні держави та на міждержавному рівні.

269. Згуровський М. Болонський процес і його вилив на вищу технічну освіту // Наука та інновації. – 2006. - № 1. – С. 15-17.

Розглядаються важливі проблеми, які мають бути розв’язані на шляху реформування вищої технічної освіти у зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу.

270. Калашников В. Німецький технічний факультет – крок в європейську систему освіти та на міжнародний ринок праці // Вища шк. – 2006. - № 2. – С. 49-52.

Висвітлюється досвід німецького технічного факультету Донецького Національного технічного університету у підготовці нового покоління фахівців, інтеграції ВНЗ в міжнародну систему освіти.

271. Клочек Г. Вища літературна освіта в контексті Болонського процесу // Укр. мова й л-ра в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005. - № 9-10. – С. 100-127; Дивослово. – 2006. - № 1. – С. 2-6.

В статті зроблена спроба в загальних рисах окреслити образ сучасного українського вчителя-словесника, підготовка якого має бути кінцевим результатом розпочатої перебудови школи.

272. Корсак К., Поживілова О. Оцінювання якості роботи вищої школи: світові тенденції і національні традиції // Науковий світ. – 2002. - № 12. – С. 8-9.

Автори розглядають американську модель вищої освіти і можливості її перенесення в Європу, зокрема її функції у сфері контролю всієї вищої освіти і окремих вищих закладів освіти.

273. Кремень В. Суспільство знань і якісна освіта // Освіта. – 2007. – 21-28 берез.

Про зміни цивілізаційного характеру педагогічної освіти.

274. Лавров Є. Університет, в якому відмовились від сесій, а власну оцінку можна запланувати ще на початку семестру // Освіта. – 2004. – 7-14 січ.

Розглядається впровадження в Сумському Національному аграрному університеті модульно-рейтингової системи, яка дозволяє викладачу постійно контролювати процес навчання і повертати студента до пропущеного матеріалу.

275. Левківський К., Сухарніков Ю. Завдання щодо забезпечення якості вищої освіти України в контексті Болонського процесу // Вища шк. – 2004. - № 5-6. – С. 86-106.

Розглядаються основні складові Болонського процесу і відповідні завдання, що постають перед вищою школою України. Особлива увага приділяється технічній та інженерній освіті. Пропонуються шляхи удосконалення системи вищої освіти України з урахуванням вимог Болонського процесу.

276. Мінецька І. Країни-учасниці Болонського процесу на перше місце ставлять забезпечення якості вищої освіти // Освіта України. – 2004. – 24 груд.

Ключовою проблемою в Болонському процесі є створення системи забезпечення якості освіти, налагодження моніторингу якості вищої освіти. Під гарантіями якості мають на увазі визначення конкретної відповідальності всіх органів, у компетенції яких – контроль за якістю освіти.

277. Нагаєв В.М. Оцінювання навчальної діяльності студентів за модульно-рейтинговою технологією навчання // Педагогіка і психологія. – 2000. - № 3. – С. 84-88.

Про вдосконалення системи традиційного вузівського навчання, зокрема, запровадження модульно-рейтингового навчання, яке вперше було впроваджено в 60-ті роки в США і нині розповсюдилось в країнах Європи.

278. Ніколаєнко С. Рейтингові системи – складові національного моніторингу якості вищої освіти // Вища шк. – 2006. - № 3. – С. 3-15.

Розглядається можливість створення національної системи моніторингу якості освіти та застосування рейтингових систем освіти в цілому. Підкреслюється позитивний вплив пропонованої рейтингової системи на якість вищої освіти.

279. Ніколаєнко С. Якість вищої освіти в Україні: погляд у майбутнє // Вища шк. – 2006. - № 2. – С. 3-22.

Аналізуються можливості створення високоефективної системи гарантування якості навчання в контексті загальноєвропейських тенденцій.

280. Одерій С. ЮНЕСКО та оновлення підходів до забезпечення якості вищої освіти // Рідна шк. – 2006. - № 10. – С. 5-7.

Процеси перетворення у вищій школі, зазначає автор, супроводжуються наростанням труднощів щодо забезпечення прийнятого для всього суспільства рівня якості навчального процесу і національних дипломів. На сьогодні тема "якість освіти" не просто дуже актуальна, а й як складова частина увійшла в програму участі України в Болонському процесі.

281. Одерий С., Корсак К. Рынок, компьютеризация и качество высшего образования // Персонал. – 2000. - № 6. – С. 90-95.

Розглядаються інтеграційні процеси у вищій освіті України, які потребують значних змін національного маркетингу освітніх послуг, які надаються вузами України.

282. Павко А. Пріоритети гуманітарної освіти та науки // Віче. – 2005. - № 1. – С. 63-66.

Про якість української освіти, яка повинна відповідати саме європейському змісту з урахуванням її національних та регіональних особливостей. Головний акцент у нових навчальних програмах, зазначає автор, слід зробити на нетрадиційному мислені у нестандартних ситуаціях.

283. Пащенко В.В. Удосконалення змісту підготовки фахівців у контексті Болонської декларації // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005. - № 6. – С. 2-3.

Про принципово важливі підходи до впровадження Болонської декларації, які передбачають перш за все нову філософію освітньої діяльності, нові принципи організації навчального процесу, новий тип відносин між викладачем і студентом, нові технології опанування знань, прозорість навчального процесу.

284. Положення про оцінювання знань студентів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка // Вища шк. – 2005. - № 6. – С. 87-91.

285. Рева О., Штанько О., Добрянський І. 12 балів: український компроміс європейської системи "полегшеної шкали оцінювання" // Вища шк. – 2005. - № 4. – С. 40-55.

Аналізується запроваджена в закладах освіти України 12-бальна школа оцінок. Обґрунтовується її переваги порівняно з прийнятою в європейському Союзі 7-бальною школою ECTS.

286. Романенко Ю.А. Створення незалежних регіональних центрів тестування в Україні як фактор інтеграції у європейський простір // Шлях освіти. – 2002. - № 2. – С. 23-38.

Введення тестової форми контролю за рівнем знань учнів з будь-якого предмета має бути основою радикальних змін у системі освіти нашої країни.

287. Сікорський П.І. Якість вищої освіти – основна вимога Болонського процесу // Освіта. – 2004. – 14-21 квіт.

Заступник директора Львівського відокремленого підрозділу Європейського університету розповідає про роботу вузу в напрямку покращення якості освіти.

288. Сотниченко В. Дидактичні аспекти історичної освіти в контексті Болонського процесу // Історія в шк. – 2005. - № 2. – С. 19-22.

Розглядаються шляхи розв’язання завдань продуктивної співпраці сучасного і майбутніх поколінь. Одним з них є вихід на єдиний життєвий простір, серед великої кількості аспектів якого важливе місце посідає аспект дидактичний.

289. Таланчук П. Як підвищити якість вищої освіти // Освіта. – 2000. – 19-26 квіт.

290. Терещенко Н. Вивчення університетською бібліотекою потреб іноземних студентів у контексті Болонського процесу // Вісник кн. палати. – 2004. - № 8. – С. 33-36.

Про суттєву зміну функцій багатьох бібліотек внаслідок утвердження критеріїв освіти протягом усього життя (безперервної освіти), а також мобільності студентів і викладачів-досліджується в статті.

291. Терещенко Ю. Проблема якості освіти в контексті Болонського процесу // Освіта. – 2004. – 30 черв. – 7 лип.

Про якість освіти, яка є своєрідною візиткою цивілізованого соціуму будь-якої країни.

292. Управління якістю освіти // Освіта. – 2004. – 21-28 січ.

Про міжнародну науково-практичну конференцію, на якій обговорювалися основні напрямки підвищення якості підготовки студентів України.

293. Усиченко Ю. Формування системи управління якістю освітніх послуг у вищих навчальних закладах // Україна: аспекти праці. – 2003. - № 8. – С. 14-18.

Аналізується особливість управління якістю послуг в організаціях освітньої сфери та окреслено коло необхідних дій під час формування системи управління якістю освітніх послуг для вузів України.

294. Ушакова Н., Булгакова С. Новітні навчальні ресурси – передумова реалізації вимог Болонського процесу // Освіта України. – 2004. – 23 листоп.

Реальні перспективи підготовки конкурентоспроможних фахівців, на думку авторів статті, пов’язані з інноваційними технологіями навчання.

295. Чернелевський Л. Удосконалення підготовки фахівців із спеціальності "облік і аудит" у світлі Болонського процесу // Бух. облік і аудит. – 2006. - № 12. – С. 43-46.

Автор сподівається, що пропозиції, які висунуті в даній публікації, будуть зустрінуті з розумінням ученими і практиками й викличуть жваву дискусію щодо поліпшення підготовки фахівців з обліку та аудиту вищої кваліфікації на стадії входження України до європейського освітянського простору.

296. Якименко Ю. Вдосконалення системи контролю якості вищої технічної освіти і Болонський процес // Вища шк. – 2004. - № 5-6. – С. 80-85.

Забезпечення якості освіти при формування зони європейської освіти є однією з головних умов довіри, мобільності, мотивації студентів, сумісності і привабливості європейської вищої освіти.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка