Рішення (дії) щодо усунення недоліків в організації навчального процесу у внз. Концептуальна модель прийняття рішень в системі управління навчальним процессом. Методи прийняття рішень в системі управління навчальним процессом



Скачати 206.29 Kb.
Дата конвертації30.04.2017
Розмір206.29 Kb.
Триус Ю.В.

Доповідь на тему

«Концептуальний підхід щодо створення підсистеми прийняття рішень в системі управління навчальним процесом»
Питання:

  1. Загальні підходи до створення підсистеми ППР в ІАС КОНДС.

  2. Основні причини, ознаки та рішення (дії) щодо усунення недоліків в організації навчального процесу у ВНЗ.

  3. Концептуальна модель прийняття рішень в системі управління навчальним процессом.

  4. Методи прийняття рішень в системі управління навчальним процессом.

Прийняти рішення значить змиритися з перевагою одних зовнішніх впливів над іншими”.



Амброз Бірс (“Словник Сатани”


  1. Загальні підходи до створення підсистеми ППР в ІАС КОНДС.

Якісно новим рівнем автоматизації управлінських просесів у різних сферах людської діяльності, зокрема й в освіті, є системи підтримки прийняття рішень (СППР). Їх використання піднімає розвиток управлінських інформаційних систем до високого рівня інтелектуалізації діяльності під час прийняття рішень у проблемних ситуаціях, які характеризуються значною складністю, невизначеністю та слабкою структурованістю.

Концептуальна модель ІАС КОНДС передбачає, що кожна підсистема цієї система повинна мати локальну СППР. Оскільки СППР орієнтован на особу, що приймає рішення (ОПР), в ІАС КОНДС планується вважати ОПР:

– ректора, проректорів, керівника навчального відділу (рівень ВНЗ);

– декана факультету, заступників декана (рівень факультету);

– завідувача кафедри, викладачів (рівень кафедри);

– студенти.

Аналіз існуючої літератури з питань створення СППР [1-4] надав можливість визначити загальні підходи щодо:

– структури СППР (рис. 1),

– алгоритму прийняття рішень (рис. 2),

– концептуальної схеми розроблення СППР (рис. 3);

– структури локальної СППР (рис. 4);

– змісту етапів побудови СППР (рис. 5);

– організації програмної підтримки процесу побудови СППР (рис. 6).





Рис . 1. Класична структура СППР (СУДБ – система управління базою даних; СУБМ – система управління базою моделей)


Рис. 2. Абстрактний граф алгоритму прийняття рішень.



Рис. 3. Концептуальна схема розроблення СППР.


Рис. 4. Структура локальної СППР.

Рис. 5. Зміст етапів побудови СППР.


Рис. 6. Організація програмної підтримки процесу побудови СППР.

В роботі Катаєвої Є.Ю.:

визначено основні причини, ознаки та рішення (дії) щодо усунення недоліків в організації навчального процесу у ВНЗ;

– побудовано математичну модель управління інформацією в процесі контролю знань і навчання;

– визначено об’єкти інформаційного середовища, формування яких системою контролю знань і навчання призведе до підвищення ефективності системи управління навчальним процесом:


  • інформаційні об’єкти, наповнення яких використовується для формування статистичної звітності;

  • інформаційні об’єкти нормативних документів навчального процесу (залікові книжки, відомості);

  • інформаційні об’єкти контролю за процесом навчання (журнал виконання навчального навантаження, контрольні відвідування і т.п.);

  • інформаційні об’єкти, наповнення яких свідчить про знання, вміння і навички студентів (вхідний, поточний, рубіжний (модульний), підсумковий контроль, державна атестація);

  • інформаційні об’єкти, наповнення яких свідчить про ефективність роботи викладача (ректорські контрольні роботи, ККР, ККЗ),

при цьому об’єктами системи керуючих дій можуть бути:

  • графік навчального процесу;

  • контингент студентів;

  • розклад занять;

  • розподіл навантаження по викладачам;

  • нормативи навчального навантаження;

  • навчальний план;

  • робочий навчальний план;

  • тематика занять;

– визначено математичний апарат оцінювання рішень з управління навчальним процесом за результатами контролю знань студентів на основі моделі «витрати-вигоди»;

– встановлено взаємодію процесів в системі управління навчальним процесом (рис. 7);

– запропоновано метод оцінювання рішень щодо удосконалення навчального процесу, який базується на використанні математичної моделі інформаційної взаємодії в прикладних галузях діяльності людини для визначення числових значень залежностей між ознаками/причинами/рішеннями за експертним оцінками впливу вхідних інформаційних об‘єктів на вихідні; для цього було розроблено форми експертиз, на основі яких визначались числові міри залежностей між запропонованими об‘єктами, що відносились до категорій:


  • ознаки незадовільної організації навчального процесу;

  • причини незадовільної організації навчального процесу;

  • рішення по удосконаленню навчального процесу.

– виділено сукупності об’єктів інформаційного середовища системи управління навчальним процесом ВНЗ, що доцільно формувати в ході автоматизованого контролю знань і навчання студентів;

– запропонована інформаційна технологія формування інформаційного ресурсу системи управління навчальним процесом в АСКЗН.




Рис. 7. Взаємодія процесів в системі управління навчальним процесом

2. Основні причини, ознаки та рішення (дії) щодо усунення недоліків в організації навчального процесу у ВНЗ.
Для визначення об‘єктів інформаційного середовища системи управління навчальним процесом, наповнення яких доцільно і які характеризують навчальний процес і надають можливість приймати ефективні управлінські рішення необхідно встановити можливі причини і ознаки незадовільної організації навчального процесу у ВНЗ.

На основі проведеного аналізу навчального процесу було визначено основні причини, ознаки та дії щодо усунення недоліків навчального процесу.

До причин відносяться:

1. Незадовільне відношення окремого суб’єкта навчання до навчання.

Причини:

1.1. Відсутність на заняттях в процесі навчання;

1.2. Не освоєння знань в темпі процесу навчання;

1.3. Не сформованість базового інформаційного середовища суб’єкта навчання.



2. Незадовільна реалізація процесу навчання (функцій інформаційного середовища процесу навчання).

Причини:

2.1. Незадовільна структурованість матеріалу навчання викладачем.

2.2. Незадовільне відношення викладача до своїх професійних обов’язків (відсутність в процесі навчання необхідних навчально-методичних матеріалів, порушення викладачем трудової дисципліни, не бажання студентів відвідувати заняття цього викладача).

2.3. Незадовільний рівень матеріально-технічного забезпечення навчального процесу з дисципліни.

2.4. Недостатня кількість методичних розробок та навчальної літератури.

2.5. Неефективність процесу передачі навчальних відомостей від викладача до студентів (відсутність наочних та інших матеріалів, невикористання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі).

2.6. Недостатній рівень кваліфікації викладацького складу.

3. Незадовільне функціонування системи управління навчальним процесом (структури і функцій інформаційного середовища управління навчальним процесом).

Причини:

3.1. Незадовільна структурованість циклів навчання в навчальному плані;

3.2. Незадовільна організація процесу навчання на факультеті (кафедрі), коли не виконується повністю навчальний план, порушується графік навчального процесу;

3.3. Невідповідність кадрового забезпечення умовам ліцензування і акредитації;

3.4. Недостатній рівень використання сучасних методів і методик навчання;

3.5. Недостатній рівень використання сучасних засобів (технічних, наочних, програмних) навчання;

3.6. Неналежна увага до придбання літератури та розробки методичних вказівок.

3.7. Слабкий контингент студентів у наслідок відсутності конкурсу при вступі до ВНЗ.



До ознак незадовільної організації навчального процесу можна віднести:

  1. Відсутність значної кількості студентів на заняттях;

  2. Незадовільні знання у багатьох студентів з дисципліни, які регулярно відвідують заняття і мають задовільні знання з інших дисциплін;

  3. Незадовільні знання у небагатьох студентів, які регулярно відвідують заняття і мають незадовільні знання з інших дисциплін;

  4. Незадовільні знання у небагатьох студентів, які регулярно відвідують заняття.

  5. Незадовільні знання з ряду споріднених дисциплін, якщо в структурно-логічній схемі їм передують одні й ті ж дисципліни;

  6. Визначеність знань з одних тем межує з невизначеністю знань з інших тем у всіх студентів.

  7. Визначеність знань з одних тем межує з невизначеністю знань з інших тем у всіх студентів у всіх викладачів з даної дисципліни.

  8. Визначеність знань з одних тем межує з невизначеністю знань з інших тем у всіх студентів у окремих викладачів з даної дисципліни.

  9. Незадовільні оцінки з дисципліни у багатьох студентів, які мають задовільні оцінки з інших дисциплін.

  10. Незадовільне відвідування занять студентами, які мають задовільне відвідування занять інших викладачів.

  11. Гірші у порівнянні з іншими кафедрами знання студентів з дисциплін кафедри (в наслідок слабкої матеріально-технічна бази кафедри).

  12. Гірші у порівнянні з іншими кафедрами знання студентів з дисциплін кафедри (в наслідок недостатньої кількості методичних матеріалів).

  13. Гірші у порівнянні з іншими кафедрами знання студентів з дисциплін кафедри (в наслідок недостатньої кількості наочних матеріалів).

  14. Незадовільні знання у багатьох студентів, які мають задовільні оцінки з інших дисциплін, по відношенню до багатьох викладачів кафедри.

  15. Незадовільне відвідування занять студентами, які мають задовільне відвідування занять інших викладачів, по відношенню до багатьох викладачів кафедри.

  16. Значні розходження в рівні знань студентів у різних викладачів, з різних дисциплін у межах напряму (спеціальності);

  17. Невідповідність знань випускників вимогам ОКХ (слабкі підсумкові знання за результатами ККЗ, ККР) за багатьма спеціальностями при позитивних поточних результатах;

  18. Низький відсоток працевлаштування випускників;

  19. Відносно низький рівень знань з дисциплін, які використовують сучасні технічні і наочні засоби;

  20. Недостатній рівень знання з розділів, які вивчаються самостійно;

  21. Незначна кількість нових методичних матеріалів та навчальної літератури;

  22. Низький рівень знань при вхідному контролі.

Таблиця 1.

Об’єкти інформаційного середовища систем контролю знань і навчання, які забезпечуть формування ознак незадовільної організації навчального процесу

Об’єкти

Інформація

Метод отримання



Список студентів

Введення списків груп студентів.



Відвідування занять студентами

Введення відвідувань занять.



Дисципліни.

Введення дисциплін.



Структурно-логічна схема дисциплін.

Структура дисциплін в навчальному плані.



Структурно-логічна схема тем дисциплін.

Структура тем дисциплін в робочій програмі.



Викладачі, які ведуть заняття по дисципліні.

Введення викладачів по дисциплінам.



Кафедри

Введення кафедр.



Групування викладачів і дисциплін по кафедрам.

Розподіл дисциплін, викладачів по кафедрам.



Спеціальності.

Введення спеціальностей.



Групування викладачів і дисциплін по спеціальностям.

Розподіл дисциплін по спеціальностям.



Потреба і наявність технічних засобів.

Введення потреби і наявності технічних засобів.



Потреба і наявність методичних матеріалів по дисциплінам.

Введення потреби і наявності методичних матеріалів.



Потреба і наявність наглядних матеріалів по дисциплінам.

Введення потреби і наявності наглядних матеріалів.



Обсяг самостійної роботи по дисциплінам.

Введення інформації по обсягам самостійної роботи по дисциплінам.



Результати вхідного контролю знань.

Проведення вхідного контролю знань. Обробка результатів.



Інформація по працевлаштуванню.

Введення інформації по працевлаштуванню.

Таблиця 2.



Інформація для визначення ознак незадовільної організації навчального процесу

Ознаки

Інформація

Відсутність на заняттях

Список студентів і відвідування ними занять.

Незадовільні знання у багатьох студентів по дисципліні, які регулярно відвідують заняття і задовільні знання по іншим дисциплінам

Результати контролю знань по багатьом дисциплінам. Список студентів.

Незадовільні знання у небагатьох студентів, які регулярно відвідують заняття і незадовільні знання по іншим дисциплінам

Результати контролю знань по багатьом дисциплінам. Журнали груп. Список студентів.




Незадовільні знання у небагатьох студентів, які регулярно відвідують заняття. Незадовільні знання по ряду близьких дисциплін, якщо в структурно-логічній їм передують одні й ті ж дисципліни

Результати контролю знань по багатьом дисциплінам. Журнали груп. Структурно-логічна схема викладання дисциплін. Список студентів.

Визначеність одних тем межує з невизначеністю знань по іншим темам у всіх студентів.

Результати контролю знань по багатьом дисциплінам. Теми дисципліни. Список студентів.

Визначеність одних тем межує з невизначеністю знань по іншим темам у всіх студентів у всіх викладачів по даній дисципліні.

Результати контролю знань по багатьом дисциплінам. Теми дисципліни. Викладачі, які ведуть заняття по дисципліні.

Визначеність одних тем межує з невизначеністю знань по іншим темам у всіх студентів у окремих викладачів.

Результати контролю знань по багатьом дисциплінам. Теми дисципліни. Список студентів. Викладачі, які ведуть заняття по дисципліні.

Незадовільні знання у багатьох студентів, які мають задовільні оцінки по іншим дисциплінам.

Результати контролю знань по багатьом дисциплінам і студентам.

Незадовільне відвідування занять студентами, які мають задовільне відвідування занять інших викладачів.

Список студентів і відвідування ними занять.

Гірші відносно інших кафедр знання по дисциплінам кафедри.

Групування викладачів і дисциплін по кафедрам. Результати контролю знань по багатьом дисциплінам.

Слабка матеріально-технічна база.

Матеріально-технічна база кафедри.

Недостатня кількість методичних матеріалів.

Методичні матеріали кафедри.

Недостатня кількість наглядних матеріалів.

Наглядні матеріали кафедри.

Незадовільні знання у багатьох студентів, які мають задовільні оцінки по іншим дисциплінам по відношенню до багатьох викладачів кафедри.

Списки студентів. Групування викладачів і дисциплін по кафедрам. Результати контролю знань по багатьом дисциплінам і викладачам.

Незадовільне відвідування занять студентами, які мають задовільне відвідування занять інших викладачів по відношенню до багатьох викладачів кафедри.

Списки студентів. Результати відвідування занять. Групування викладачів і дисциплін по кафедрам.

Значні розходження в рівні знань студентів у різних викладачів, по різним дисциплінам в розрізі спеціальності.

Групування дисциплін по спеціальностям. Викладачів по дисциплінам. Контроль знань по групам, вик-ладачам, дисциплінам.

Відсутні знання по вимогам ОКХ (слабкі підсумкові знання – ККЗ, ККР) по багатьом спеціальностям при нормальних поточних.

Поточний контроль знань. Підсумковий контроль знань.

Низький відсоток працевлаштування випускників.

Інформація по працевлаштуванню.

Відносна слабкість знань по дисциплінам, які використовують сучасні технічні і наглядні засоби

Потреба в технічних засобах, наглядних засобах, методичних розробках по дисциплінам.

Слабкі знання по розділам, які вивчаються самостійно.

Обсяг самостійної роботи по дисциплінам.

Незначна кількість нових методичних матеріалів та навчальної літератури

Наявність наглядних засобів, методичних розробок по дисциплінам.

Низький рівень знань при вхідному контролі.

Вхідний контроль знань по студентам.

Для створення раціонального інформаційного середовища систем контролю знань і навчання необхідно оцінити впливи наведених об’єктів на прийняття рішень в системі управління навчальним процесом.


Рішення (дії) щодо удосконалення навчального процесу можуть бути такими:

  1. Вплив на студента з метою підвищення його відповідальності за навчання;

  2. Вплив на викладача з метою підвищення його відповідальності за наслідки його роботи, або його заміна;

  3. Збільшення (зменшення) обсягу самостійної роботи студентів;

  4. Повторне вивчення дисципліни;

  5. Вплив на викладача, який вів базову дисципліну, або його заміна.

  6. Аналіз і удосконалення робочої програми дисципліни;

  7. Вплив на завідувача кафедри з метою активізації його роботи;

  8. Покращення матеріально-технічного стану кафедри;

  9. Покращення методичної роботи на кафедрі;

  10. Створення нових дидактичних, зокрема наочних, матеріалів;

  11. Заміна викладача кафедри, що читає лекції або проводить практичні чи лабораторні заняття з дисципліни;

  12. Коригування навчального плану (зменшення або збільшення загальної кількості годин, перерозподіл аудиторних годин між лекціями, практичними і лабораторними заняттями, зміна форми підсумкового контролю, зміна семестру вивчення дисципліни).

  13. Покращення фінансування матеріально-технічного забезпечення кафедри (ВНЗ);

  14. Прийом на роботу висококваліфікованих викладачів;

  15. Покращення матеріального забезпечення викладачів (створення системи заохочень);

  16. Покращення фінансування придбання літератури;

  17. Поліпшення якості розробки методичних вказівок;

  18. Вплив на керівників навчального процесу чи їх заміна;

  19. Введення додаткових занять для студентів із низьким рівнем початкових знань.

Для створення ефективної інформаційної технології управління навчальним процесом необхідно зв’язати наведені ознаки, причини і дії (рішення) в єдину систему реагування на незадовільну організацію навчального процесу і визначити таке наповнення інформаційного середовища систем навчання і контролю знань, яке надасть можливість визначити ознаки наведених причин, а за ознаками прийняти раціональні управлінські рішення. Але навіть вирішення цієї задачі ще не означає, що в даному конкретному випадку реалізація управлінських дій вигідна і підвищить ефективність навчального процесу.

Кожна з реакцій повинна розглядатись з позицій оцінки витрат і вигод від її реалізації. Наприклад, незадовільна робота викладача вимагає його звільнення, а недостатні знання студентів з базових дисциплін потребують проведення додаткових занять з метою виведення цих студентів на необхідний рівень. У першому випадку це може призвести до того, що навчальний процес залишиться без викладача, якого замінити ніким. У другому випадку можливі такі фінансові витрати і витрати часу, які непомірні для даного ВНЗ. Значно вигідніше буде почати навчання студента з попереднього курсу.

З іншого боку і процес контролю знань з метою визначення причин незадовільної організації навчального процесу і вироблення відповідних управлінських рішень має свої обмеження за витратами і часом проведення. Адже можна витрачати на контроль знань часу більше ніж на процес навчання. Ідеально оцінювати рівень знань кожного студента. Але із-за того, що часу на навчання не залишається не навчати студентів нічому новому. Це крайність. Як і інша крайність, не проводити контроль взагалі. Для того щоб визначити раціональний розподіл часу на контроль знань і на навчання також необхідно скористатися моделлю «витрат-вигод».

Розглянемо процес прийняття рішень щодо реалізації тих чи інших реакцій в системі управління навчальним процесом з позицій методу «витрат і вигод».






3. Концептуальна модель прийняття рішень в системі управління навчальним процесом

Для побудови ефективної технології навчання, контролю і оцінювання знань, яка б змогла сформувати наповнення об‘єктів інформаційного середовища ВНЗ необхідно визначитись з можливістю інформаційного забезпечення процесу прийняття рішень з реалізації приведеної вище системи дій. Розвиток подібних систем йде двома шляхами:

– розвиток методів і засобів збирання й опрацювання інформації (щоб одержати якомога повнішу інформацію про зовнішній вплив), зв'язаної з прийнятими рішеннями;


  • розвиток методів і способів оцінювання цієї інформації (щоб оцінити перевагу зовнішніх впливів).

Тому в архітектурі системи інформаційного забезпечення процесу прийняття рішень (СІЗППР) виділяються три основних компоненти (рис. 9):

  • інтерфейс користувача (для ведення діалогу в процесі прийняття рішень, для опрацювання інформації що надходить);

  • компонент ведення інформаційної бази (для представлення інформації про предметну область, в якій функціонує система);

  • компонент моделей рішень (для оцінювання отриманої інформації і формування відповідей на запити користувачів).



З врахуванням особливостей задач навчання увага в системі інформаційного забезпечення підтримки прийняття рішень повинна бути зміщена на виявлення необхідної для прийняття рішень інформації, оскільки чітка визначеність та формалізованість предметної області надає можливість говорити про відображення в інформаційній базі системи контролю знань і навчання необхідних для прийняття рішень реквізитів.

При реалізації моделі прийняття рішень з використанням систем контролю знань і навчання відповідно до причин незадовільного навчання студентів будемо виходити з таких основних концептуальних положень:

1. Система контролю знань і навчання є інтерактивною прикладною системою, яка повинна забезпечити кінцевим користувачам, які приймають рішення (в рамках системи управління навчальним процесом), легкий і зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень в напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях, пов’язаних з навчанням студентів;

2. Інформаційне оточення процесу навчання достатньо повно вивчене і висвітлене в матеріалах дослідження. Зміни в інформаційному оточенні процесу навчання в процесі його реалізації незначні, і суттєво не можуть вплинути на прийняті рішення по архітектурі, методах і засобах системи управління навчальним процесом.

3. Існує багато розробок систем підтримки прийняття рішень у різних галузях людської діяльності. Але значні розходження в критеріях і алгоритмах прийнять рішень у цих областях, не дають можливості застосовувати такі системи як універсальні, типові, зокрема у галузі освіти. У кожному конкретному випадку необхідне «занурення» інформаційного наповнення процесу прийняття рішень у предметну галузь, у формальну систему методів і моделей підтримки прийнять рішень.

Керівникам і фахівцям у системі управління навчальним процесом постійно прийдеться приймати одні варіанти рішень (виходячи зі співвідношення “вигоди-витрати”), а також відмовлятися від інших, які, (у випадку використання наявної інформації іншими керівниками, чи використанні іншої інформації) могли б бути прийняті. В усіх цих випадках керівникам і фахівцям доведеться зіткнутися з основною проблемою прийняття складних рішень – значним перевищенням обсягу інформації про варіанти вибору над фізіологічними можливостями людського мозку щодо сприйняття й опрацюванні цієї інформації. При реалізації процесу навчання, коли вирішуються дуже важливі й складні задачі формування знань, вмінь і навичок майбутніх фахівців, ціна збитків від вибору не найкращих рішень дуже висока. Саме в таких ситуаціях практично єдиним ефективним засобом мінімізації помилок при прийнятті рішень є застосування спеціальних методів, технологій і програмних засобів збирання та опрацювання інформації, до яких безумовно і повинна відноситись автоматизована система контролю знань і навчання.

Витрати ресурсів і часу на збирання інформації і повноцінну підготовку прийняття складних і “дорогих” (як правило, стратегічних) рішень завжди менше від збитків, що можуть бути від прийняття не найкращих рішень, і тому застосування таких систем в якості систем збирання і опрацювання інформації для управління завжди виправдане.




3. Методи прийняття рішень в системі управління навчальним процессом
В досліджені планується використати метод аналізу витрат-вигод (АВВ), заснований на використанні очікуваних величин (ex ante CBA), що є звичайним стандартним АВВ. Аналіз витрат-вигод, заснований на використанні очікуваних величин (ex ante), допомагає при ухваленні рішення про те, чи слід виконувати дії, які коригують (удосконалюють, покращують) навчальний процес. Внесок цього аналізу в прийнятті рішень щодо процесу навчання може бути швидким і конкретним.

Аналіз витрат-вигод, заснований на використанні фактичних величин (ex post CBA), може бути виконаний лише по закінченні навчання студентів. В цьому випадку усі витрати вже є “незворотніми” у тому смислі, що навчання студентів уже закінчилось. Цінність аналізу, заснованого на використанні фактичних величин вища, але він неприйнятний для моніторингу навчального процесу, коли джерелом інформаційної дії на систему управління є знання, вміння і навички суб’єкту навчання.

Концептуальною основою для АВВ є поняття ефективності (за) Парето. Дослідження процесу навчання з точки зору оцінювання ефективності рішень (за) Парето і потенційної ефективності рішень (за) Парето забезпечує основу для визначення розходження між АВВ й іншими аналітичними підходами.

Просте і логічне визначення ефективності, яку називають ефективністю (за) Парето, підкреслює економіку рішень в процесі навчання. Розподіл дій і ресурсів, що відображається в прийнятому рішенні є ефективним за Парето, якщо жодне з альтернативних розподілів не може поліпшити становище принаймні одного субєкту навчання без погіршення становища іншого субєкту.

Рішення є неефективним, якщо можна знайти таке альтернативне рішення, яке може покращити становище (знання, вміння і навички) принаймні одного суб’єкту навчання без погіршення становища інших суб’єктів навчання.

Принцип ефективності Парето можливо реалізувати тільки у випадку створення ефективної інформаційної інфраструктури ВНЗ, коли всі альтернативні рішення будуть супроводжуватись інформацією про їх можливі наслідки.


Список літератури

  1. Блюмин С.Л., Шийкова И.А. Модели и методи принятия решений в условиях неопределенности. – Липець: ЛЭГИ, 2001. – 138 с.

  2. Герасимов Б.М., Локазюк В.М., Оксіюк О.Г., Поморова О.В. Інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. – 335 с.

  3. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, перероб. І доп. / В.Ф. Ситник, Т.А Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; за ред. В.Ф. Ситника. – К,: КНЕУ, 2001. – 420 с.

  4. Черноруцкий И.Г. Методы принятия решений. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 416 с.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка