Релігієзнавство



Сторінка42/47
Дата конвертації05.11.2016
Розмір7.75 Mb.
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   47

Текст 10.1. РИТУАЛ У КРІШНАЇТІВ


Мантра-медитація

Медитація являє собою дуже важливий різновид діяльності для тих, хто бажає знайти щастя й звільнитись від усіх страж­дань та тривог.

Слово «медитація» означає «розумове споглядання», але в спогляданні повинен бути об'єкт. Щоб позбутись повсякденних тривог, що в них занурений розум, людині слід піднятися над матеріальним рівнем. Вона повинна спробувати закріпитись на трансцендентнім, духовнім рівні і зробити це можна, якщо по­стійно виспівувати Господні імена, спілкуючись з Ним у такий спосіб.

У Господа, як свідчать різні релігійні писання, багато імен: Крішна, Рама, Ієгова, Аллах, Будда та інші. Оспівування імен Господа очищувальне впливає на людину і підносить її з матеріального рівня на духовний. В Індії протягом тисячоліть люди оспівують Господні імена у вигляді мантр.... Мантра є поєднан­ня трансцендентних звуків, що звільнюють наш розум від три­вог.

В оспівуванні Харе Крішна маха-мантри немає якихось твер­дих і безумовних правил. Найпрекраснішим у мантра-медитації є те, що мантру можна повторювати скрізь: дома, на роботі, в машині, автобусі чи метро — і робити це можна будь-коли.

Існує два основних різновиди оспівування. Особисту меди­тацію, під час якої людина користується вервицею, називають джапою. Коли ж людина співає, відгукуючись на спів інших, — таке оспівування називають кіртана. Кіртану звичайно супро­воджує гра на музичних інструментах та плескання в долоні. Ра­дять практикувати обидва різновиди оспівування, адже кожний з них дуже сприяє духовному поступові.

Для того, щоб практикувати перший різновид медитації, джапу, потрібна лише вервиця, тобто цупка нитка з нанизани­ми на неї 108 намистинами. Остання намистина, яка скріплює кінці нитки, має назву намистини Крішни.

Щоб розпочати медитацію за допомогою вервиці, затисніть намистину, першу за намистиною Крішни, між великим та се­реднім пальцями правої руки й прокажіть заразом усю маха-мантру: Харе Крішна Харе Крішна Крішна Крішна Харе Харе Харе Рама Харе Рама Рама Рама Харе Харе. Потім переходьте до на­ступної намистини, затискуйте її між тими ж самими пальцями і знову проказуйте маха-мантру. Продовжуйте перебирати та­ким чином намистини вервиці, повністю проказуючи мантру на кожній із них, аж поки ви не «пройдете» по колу всю низку з 108 кульок й не дійдете до намистини Крішни. Це означатиме, що ви завершили одне «коло» джапи. Оспівування одного «кола» звичайно повинно тривати близько семи хвилин, хоча спочатку воно може віднімати хвилин десять чи навіть більше. Не «чита­ючи» мантри на намистині Крішни, переверніть вервицю й про­довжуйте повторювати мантру, перебираючи намистини одну за одною в зворотному напрямку. Почніть із одного-двох що­денних «кіл», поступово збільшуйте їх кількість, поки ви не до­сягнете рівня в шістнадцять «кіл», котрий є мінімальним для того, хто ставиться до джапа-медитації серйозно й бажає стати відданим Господа Крішни.

На відміну од джапи, кіртана являє собою групову медита­цію. Спів Харе Крішна мантри у кіртані виконують на якийсь мотив, і його можуть супроводжувати музичні інструменти. Кіртани можна влаштовувати в себе вдома з сім'єю та друзями, в гостях або ж на природі. Хтось один «веде» кіртан, тобто спочат­ку він виспівує Харе Крішна мантру, інші ж потім відгукуються на той самий мотив. «Заспівувач» співає знову — інші знову підхоплюють. Таким чином триває кіртана — оспівування мант­ри, яку повторюють знову і знову, збільшуючи духовне блажен­ство всіх, хто бере в цьому участь.

Перевага кіртани в тому, що ви слухаєте не лише своє влас­не оспівування, а й спів інших. Звичайно в кіртанах викорис­тано і такі традиційні індійські інструменти, як барабани й ручні цимбали, але якщо їх немає, можна скористатися тим, що є на­похваті: коробка, яка може замінити барабан, що-небудь дзвінке — цимбали. Оспівування Харе Крішна маха-мантри наділить вас відчуттям надзвичайної свіжості, яка до того ж повсякчас зростатиме. Ви можете переконатися в тому самі. Спробуйте-но кільканадцять разів проказати будь-яке інше слово або ж фразу. Якщо ви знову й знову повторюватимете, скажімо, «Пепсі-кола», це набридне вам не більш як через яки­хось дві-три хвилини. Ви не знайдете в такому оспівуванні нія­кісінького задоволення, і воно анітрохи не розважить вас. Зву­ки ж імені Крішни — трансцендентні, і Його ім'я хочеться вис­півувати ще і ще.



Бгагавад-Ґіта, як вона є. Л., 1990. - С. 787-797.

Текст 10.2. Л. СИЛЕНКО ПРО СВОЮ ВІРУ

У РУНВірі, яку яз Волі єдиносущного Господа вже 30 літ про­повідую, є монотеїзм вищої форми. У РУНВірі ніхто Бога не малює (не робить ідола (ікону)), щоб перед ним стояти на колі­нах, і просити прощення, спасіння.

Я вірую в Єдиносущого Господа. І не зву його Аллахом чи Саваотом. У достойного Народу ім'я Бога рідне. Миле й рідне мені ім’я Дажбог(Дательбуття). Дажбог життєтворча, вічна, незнищима енергія Світу (Космосу), яка творить суть несвідомого і свідомого буття.

Дажбог — Світло, ми віруємо, що народжені Світлом, жи­вемо в Світлі і відходимо у Світле Царство Духа Предків -у таїну вічности Народу. Немає Віри вищої за Світло. Дажбог — Свя­тий Дух. Дажбог — свята Правда, Любов, Милосердя. Крім Дажбога, немає бога.

О, Дажбоже, Милосердний і Світлодайний Господи мій, я щасливий, що вірую в Тебе, що люблю і славлю Тебе. Ти Всюди­сущий. Бачу Тебе в зорях небесних, у проміннях Сонця (любого нам Світла Твого), у пелюстці квітки, в усмішці немовляти, у ласках матері, в леті трудолюбної бджілки.

Я чую Тебе, Дажбоже мій, у шепоті золотоколосих нив, у шумі дощових крапель, у битті закоханих сердець, у мові краси­вого обличчя моєї Матері Вітчизни. У непорочній природі пла­нети Земля бачу і чую Дажбога, Господа Живого, Всеправедного. Дажбог у всьому і все у Дажбогові. І Йому не потрібно амбасадорів (менших чи більших богів, демібогів).

Дажбог — Святий Дух України-Руси Один, як одне сонце в небесах, як одна мати в дитини, як одне серце в людини, як одне небо, під яким ми, сини і дочки України, живемо. І не потрібні мені боги більші чи менші, які жили в уяві моїх далеких любих Предків.

О, я обожнюю і славлю Предків моїх, вони — це я, а я — це вони. Та на славу Предкам, збагачений досвідом людства, йду вперед, і по-сучасному дивлюся на Предків, на себе, на Світ, по-сучасному розумію Віру і Бога. Усі, що визнають моє розуміння Бога, Господа нашого, йдуть зі мною, як брати і сестри. Обезсмертнюють себе й родину святою РУНВірою. Щасливляться 7-ма Законами Правильного Життя. Господи, хай всюди і завжди святиться ім'я Твоє, Дажбог!

Святе Вчення. Силенкова Віра в Дажбога. — К.: 1995. — С. 362—363.

Текст 10.3. РОБОТА ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕКТИВІВ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ ДО ДІЯЛЬНОСТІ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІ­ЗАЦІЙ ХАРИЗМАТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ (ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ УКРАЇНИ від 20.04.98 р. № 1/9-168)

Останнім часом в Україні набула поширення діяльність місіонерів, іноземних проповідників, релігійних організацій та сект, таких як «Слово віри», «Іскра віри Божої», «Київська Церк­ва Христа» тощо, які впливають на релігійні почуття шляхом по­літичного тиску, шкідливого для життя і здоров'я людини. Особ­ливо небезпечними в цьому значенні є Церкви харизматичного спрямування.

На Заході харизматичний рух сприймається як відроджу-вальний рух євангельського християнства. В Україні цей рух виник і зміцнився на базі частини п'ятидесятництва та деяких баптистських громад.

Значна частина керівників релігійних організацій харизма­тичного спрямування - іноземці, на яких припадає переважна більшість порушень закону, зокрема ст. 24 Закону України про совість та релігійні організації.

Спільним для харизматичних церков є: ...протиставлення членів Церкви рідним і близьким; обов'язкове відрахування на потребу Церкви десятини від прибутку члена громади, заохочен­ня до пожертв Церкві у вигляді матеріальних цінностей. Найбільш негативний імідж у цьому плані мають церкви «Сло­во віри» та «Перемога», що діють у Києві.

Богослужіння харизматичних церков проводиться за амери­канським зразком, у формі велелюдних релігійних шоу, часом їх можна трактувати як сеанси масового гіпнозу, які призводять до істерії, втрати особою контролю над собою, що негативно впливає на психічне здоров'я людини. Особливо це є небезпеч­ним для людини молодої, з іще не сформованою психікою. До того ж така діяльність неохристиянських організацій суперечить Конституції України, зокрема статті 35, бо є проявом психічно­го насильства відносно рядових членів організації, а також за­гальнолюдській моралі...

Вербування членів громади здійснюється шляхом психоло­гічного пресингу із застосуванням гнучких форм роботи з окремими групами населення. Особлива увага приділяється залучен­ню до Церкви тих, хто має широкі контакти з населенням і може вести активну пропагандистську роботу: лікарів, медсестер, учи­телів тощо.

Культова практика харизматичних церков нерідко викли­кає негативну оцінку з боку традиційних релігій, громадськості, батьків, що є реакцією на погіршення фізичного і психічного стану здоров'я людей, які стали членами харизматичних церков. Питання посилення державою контролю за діяльністю ре­лігійних організацій харизматичного спрямування набуває де­далі більшої актуальності. У зв'язку з цим Міністерство освіти України підготувало і надіслало на місця інструктивно-мето­дичні листи щодо стосунків закладів освіти з релігійними орган­ізаціями, які мають базуватися на суворому дотриманні законо­давства (від 29.01.97 № 1/9398, від 03.02.98 № 1/9-38).

Міністерство освіти України рекомендує з метою профілак­тики шкідливого впливу релігійних організацій харизматично­го спрямування силами органів управління освітою, педагогіч­них колективів проводити ряд заходів, а саме:

— вивчати ситуацію на місцях стосовно діяльності релігій­них організацій харизматичного спрямування;

—постійно контролювати дотримання керівниками органів управління і закладів освіти законодавства України щодо сто­сунків з релігійними організаціями, а також стан профілактич­ної роботи з метою захисту дітей і молоді від шкідливого впливу релігійних організацій харизматичного спрямування;

—проводити в педагогічних колективах роз'яснювальну ро­боту щодо відповідальності педагогічних працівників за характер інформації, яку вони використовують у спілкуванні з молоддю;

—організувати в педагогічних, а також в учнівських, студен­тських колективах вивчення законодавства України стосовно дотримання прав і свобод громадян, в тому числі положень щодо захисту молоді від психічного насильства;

— проводити відповідну роз'яснювальну роботу з батьками.

Рекомендується також посилити увагу педагогічних праці­вників до формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій учнівської та студентської молоді, організації проведення вільно­го часу молоді, а також вивчення морально-психологічного клімату сімей, де виховуються діти, підлітки, молодь.

Підготовлено за матеріалами Державного комітету у спра­вах релігій Управлінням гуманітарної освіти та виховання Мінос­віти України — відділ гуманітарної освіти.

Інформаційний збірник Міністерства освіти України. —- 1998. — N11.


1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   47


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка